creators.prjctr | cinnamolya week

хто ви сьогодні? 🦦️️️️️️ ілюстрації з мистецького оформлення книги «Нерозумний песик», побачила тут

тому я тут хочу зібрати трохи аналогових локацій для людей, які хочуть почать знімати на плівку, але не знають, куди іти *_* (я мешкаю у києві, тому всі локації, окрім однієї, київські, пробачте) 1. morpheme.morpheme – це простір і галерея, де можна навчитись проявляти плівку та друкувати-оформлювати фотографії. я навчалась у рібят і дуже сильно раджу вам, якщо є таке бажання. також у них можна купити плівку і попить чайок 2. photovision – фотолабораторія. тут можна купити плівку на будь-який бюджет і проявити її. останнім часом сканую та проявляю туть, мені дуже нравиця 3. Майстерня на Межигірській – аналоговий простір на Подолі, де часто проводяться цікаві майстер-класи і воркшопи (я в неділю йду на воркшоп по цианотипії на склі, наприклад) 4. фото в рамці – це мабуть сама відома фотолаба києва) але най буде тут 5. 1/8 – теж файна фотолаба на золотих 6. iPolaroid – hidden gem, я обожнюю заходити на цей сайт і дивитись на різні плівки з цікавими ефектами 7. Berliner Strasse: Gallery – це фотогалерея у Львові. це в цілому сам по собі неймовірний простір, та ще і тут регулярно проходять хороші виставки аналогової фотографії 8. pola club – ще один хороший магазин фотоплівки

🐸️️️️️️ я вже десь півроку як ходжу в дарк рум і друкую свої плівкові фотографії. для мене цей процес тепер нерозривно пов’язаний з тим, щоб клацати реальність на свій олімпус. є думка про те, що зображення стає фотографією лише тоді, коли воно надруковано. я не буду дуже сильно заглиблюватись в це питання та є шось абсолютно магічне в тому, щоб провести зафіксований на камеру момент від плівки напряму до паперу крафтовим друком. і зробити це взагалі без пікселів, екранів і фільтрів. самостійно! мене це щиро вражає кожний раз^^

свій маленький спіч про фотографію я хочу закінчити серією українського фотографа Міши Педана. ця серія називається м — значить метро ніжність, із якою фотограф дивиться на людей крізь лінзу, мені відчувається особливо щемко. для мене ця серія також про те, що свою точку цікавості можна знайти, якщо бути достатньо відкритим (і сердечком, і поглядом). і те, що “концептуальність” не завжди важлива, якщо ви йдете туди, куди тягнуть вас ваші чуття і щира (це саме головне) зацікавленість 🌷️️️️️️

Ямамото Масао – це японський фотограф, і його роботи є невимовно делікатним і ніжним спостереженням за реальністю. одна з його найвідоміших серій – Nakazora. це буддистський термін, який означає не просто порожнечу, а більше “простір між небом і землею”, “порожнє повітря”. у кожному знімку прям відчувається ця крихкість і ледь помітна напруга між предметами. композиція на кожній фотографії така, що хочеться вкрасти собі на постер, бо вона дуже виважена, збалансована, чиста. ну і цей друк! лінк на більшу кількість робіт

Сол Лейтер – це американський фотограф і художник. він знімав дуже багато фешону для модних журналів та малював абстракцію, але у фотосвіті відомий саме як піонер кольорової фотографії. кажуть, що він знімав плівку сотнями катушок (заздрю) і навіть не проявляв, а просто зберігав у своєму архіві. бо основна ціль його знімання була не проявка і не сама фотографія, він вчився бачити абстракцію серед кольорів і форм всього, що його оточувало. періодично люблю залипати на його роботи в архівах та на сайтах галерей. його фотографії – пухкі, об’ємні, дуже глибокі, наче тривимірні, наче запрошують глядача у теплий світ кольору і шейпів. подумала, що якщо їх зібрати в повісити на одну стінку разом, то вони будуть виглядати як коробка дорогих цукерок лишаю лінк і ділюсь фото тут з вами

🐳️️️️️️ привіти! сьогодні буде більше про натхнення і речі, які я роблю просто так просто так – це не для портфоліо, не для просування і не для того, щоб проявитись. а просто, щоб робити: без мети, чітко визначеного шляху і, в цілому, визначеності. для мене такою штукою стала аналогова фотографія і аналогові методи друку. то розкажу трошки про це все і людей, які мене надихають. може, вас це надихне відкопати свою камеру, купить плівку і піти фоткать^^

якесь таке вийшло полотно про пет проджекти. всім сердечко і спокійного тихого вечора і ночі нагадую шо дуже відкрита до питань/пропозицій/ваших пет проджектів^^ 🤍️️️️️️

моє постійне натхнення – це jumbo press. це незалежна різо студія та видавництво, вони мають свій простір на майорці, у пальмі. випадково надибала їхню студію, поки гуляла пальмою, і не могла вийти, бо це неймовірне місце з купою всього: книжки/комікси/листівки/постери, надруковані на різо машинці, одяг з принтами локальних митців, різні крафтові дрібнички. зайдіть на їхню інсту, це просто відвал бошкі і безмежне натхнення і віу

🫀️️️️️️🤍️️️️️️🌷️️️️️️ остання штучка – це міні зін про серце ще один крафтовий проєкт. так сталось, що я дуже довго мріяла потрапити на майстер клас по різо друку, а коли потрапила, зрозуміла на всі сто відсотків, що це моє. тоді у мене з’явилась ідея фікс про те, що треба зробити зін саме за допомогою цього методу друку. я вирішила, що найпростішим способом було би намалювати а-ля комікс на постері а3, а потім скласти його в книжечку. купила сріблястий папір та потім зробила отаку обкладинку. друк – це, звичайно, мої любімі різоденція, друкували разом з паном Олегом. щиро люблю цю студію за підхід, трушність та неймовірне бажання розвивати культуру крафтового друку в Україні. заходьте до них в студію на Нижньому Валу, там є цілий хаб друку і можна годинами роздивлятись роботи інших митців та креативників.

petsit – це ще один наш пет проджет (БУКВАЛЬНО БАДУМТС🥁) це вигаданий сервіс для нянь для тваринок. зрозуміла, наскіки це актуально після того, як у мене з’явився кіт (cat tax below). через те, що тут сам сервіс – про турботу, то прям одразу просилось шось крафтове і тепле. тому я рішила, що час помалювати фарбами. у мене дуже відстійні дешеві фарби, але навіть з ними вийшло витягнути шось пристойне. спочатку я дуже багато малякала і шукала форми, потім зафіналила основних героїв на одному клаптику паперу, відсканила і порізала/прибрала фон у фотошопі. у прокріейті потім додала очі і носики і ось так🐶🤎🐱

🪽️️️️ ProEng – це наш вигаданий студійний кейс, які ми зробили з дівчатами (Настя і Віка, прєвєт). це апка для вивчення англійської, Настя артдиректорила весь процес, Віка зробила неймовірні екрани для апки та вебу, а з мене треба були ілюстрації. я не хотіла робить шось няшне чи звичне мені, але хотілось зробити фанкі та цікавий дизайн і поекспериментувати. тому я просто зайшла в ілюстратор та почала рухати пікселі (буквально!). так я згадала про дуже цікавий тул (live paint bucket) і почала фарбувати піксель за пікселем, навмання вимальовуючи різні фігури. в кінці лишилось лише підібрати цікаві кольорові комбінації і вуаля! кому цікаво, то ось я записала лум-інструкцію для вас (може, комусь знадобиться для експериментів) 🤍️️️️️️

трохи про пет проджекти і те, як вони допомагають жить і утримувати цікавість до своєї справи та життя в цілому дуже часто поза роботою в студії та роботі на фрілансі я створюю різні проєкти для себе або для свого портфоліо/портфоліо студії. і дуже сильно пропагую це серед студентів як один з рушіїв розвитку творчості 1/ це допомагає додати в портфель роботи, які би ти і далі хотів_ла втілювати в комерції 2/ це допомагає експериментувати в безпечному просторі та відкривати себе в нових інструментах 3/ (мені) це допомагає тримати дуже сильно менталочку, бо іноді бува складно працювати винятково на комерцію далі розкажу трохи про свої різні пет проджекти та якими думками я керувалась при створенні кожного з них

🦖🦖🦖🦖🦖 на свіжих після дизаріуму дріжджах, розкажу-покажу динозавра, якого ми зробили разом з KLEI (партнер по стікерам на дизаріумі 2026). ще трохи додам контексту: я працюю з Клеєм з 2019 чи 2020 року, і є частинкою відділу меджик разом з Микитою та Анею. ми буквально відповідаєм за весь меджик всередині та ззовні бренду^^ так ось, для дизаріуму ми зробили мега крутий стікерпак з елементів айдентики конфи та долучились своїм стікером до нього також – забацалі такого динозавра, який: а) у лицарському шлемі, бо він відстоює ціннісний аспект створення дизайну глобально і, звичайно, стікерів б) є турботливим та комунікує клеївське “from klei with love” ну і, власне, з цим діно ми зробили самий великий стікер в історії Клею, якщо були на дизаріумі, то могли би бачити його на гаражі (чи ангарі?) ззовні, на вулиці. якщо бачили і сфоткали, покажіть у коментах) а якщо вихопили собі стікер, то показуйте, куди наліпили, цікаво капець🐳