Філфакт 🤓

Назва напою "фрапе" є запозиченням з французької мови. Французьке frappé (укр. "охолоджений за допомогою льоду") є дієприкметником минулого часу від дієслова frapper (укр. "охолоджувати", буквально "бити, вдаряти"), яке походить від старофранцузького fraper (укр. "вдаряти, бити"). Таким чином, первісне значення слова "фрапе" - "побите, вдарене", згодом - "охолоджене льодом"; переносне значення "охолоджувати" розвинулося з ідеї "вражати, пронизувати" холодом, а також, імовірно, з технології приготування: напій енергійно збовтують або збивають із льодом, "вдаряючи" рідину об кубики льоду в шейкері чи міксері.

Слово "соте" є запозиченням з французької мови. Французьке sauté (укр. "соте") пов'язане з дієсловом sauter (укр. "смажити на великому вогні - на олії або на салі; стрибати, скакати"), яке зводиться до латинського saltare (укр. "танцювати; підстрибувати"). Латинське saltare, своєю чергою, є утворенням від дієслова salire (укр. "стрибати").

Англійське слово chatelaine (укр. "шатлена") має два основні значення: 1) господиня замку або великого маєтку; 2) декоративний жіночий поясний ланцюжок із підвісками - ключами, ножичками, годинником, нюхальною сільничкою чи іншими дрібничками, який був модним аксесуаром у XIX столітті. Слово засвідчене з 1845 року і запозичене з французької мови. Французьке châtelaine (укр. "власниця замку; господиня замку чи заміського маєтку") - це форма жіночого роду від châtelain, що походить від старофранцузького chastelain (укр. "власник і володар замку; охоронець замку"). Старофранцузьке слово, своєю чергою, утворене від chastel (укр. "замок"), яке зводиться до латинського castellum (укр. "замок, укріплення") - того самого джерела, від якого походить і англійське castle.

Слово "плацдарм" є запозиченням з французької мови. Французьке place d'armes спочатку мало значення "площа для військ", згодом - "плац-парад", а ще пізніше - "плацдарм". Вислів складається з іменника place (укр. "місце, вільний простір; площа"), прийменника de (укр. "з, від, про" та ін.) та іменника armes - форми множини від arme (укр. "зброя; рід військ"), яке походить від латинського arma (укр. "зброя; війна, боротьба, бій; збройні сили, армія, війська").

Німецьке слово Herzog (укр. "герцог") походить від середньоверхньонімецького herzoge, яке, своєю чергою, утворилося від давньоверхньонімецького herizogo, а те зводиться до прагерманського *harjatogō (укр. "воєначальник, полководець"). Прагерманське слово є складеним утворенням із двох основ: *harjaz (укр. "військо, військовий загін") та *togō (укр. "той, хто веде"). Таким чином, первісне значення слова "герцог" - "той, хто веде військо" або "воєначальник"

Слово "суспензія" є запозиченням із західноєвропейських мов. Німецьке suspendieren (укр. "суспендувати; тимчасово припиняти"), французьке suspendre і англійське suspend (з тим самим значенням) походять від латинського suspendo, -ere (укр. "підвішувати; припиняти"). У хімії та фармакології суспензією називають рідку систему, у якій дрібні тверді частинки речовини не розчинені, а ніби "підвішені" в об'ємі рідини; в автомобілебудуванні від того ж кореня походить і слово "підвіска" (suspension) - система, на якій "підвішено" кузов над колесами.

Слово "велюр" є запозиченням з французької мови. Французьке velours (укр. "велюр, оксамит") походить від старофранцузького velous, а те, своєю чергою, від давньопровансальського velos, яке відповідає латинському villosus (укр. "покритий вовною, кошлатий"). Латинське villosus утворене від villus (укр. "вовна, руно, ворса") - форми, що виникла внаслідок видозміни давнішого vellus (укр. "руно, вовняна пряжа").

Англійське слово windfucker (а також його варіант fuckwind) - архаїчна назва боривітра (Falco tinnunculus), невеликого сокола з роду боривітрів, поширеного в Європі, Азії та Африці. Слово утворене з двох частин: англійського wind (укр. "вітер") і дієслова fuck. Хоч сучасному читачеві така назва може здатися брутальною, у єлизаветинську добу дієслово fuck ще не було табуйованим лайливим словом - воно вживалося досить вільно й мало не лише сучасне сексуальне значення, а й давніше - "бити, вдаряти, штовхати".

Японське слово bushusuru (ブッシュする) - сленговий термін, що означає "публічно виблювати" або дослівно "зробити Буша". Воно утворене з двох частин: Bushu (ブッシュ) — японська транскрипція прізвища американського президента Джорджа Буша-старшого - і suru (する) - надзвичайно продуктивне японське дієслово зі значенням "робити, чинити". Слово виникло після скандального випадку, який стався 8 січня 1992 року під час державного візиту президента Джорджа Буша-старшого до Японії. На офіційному прийомі в резиденції прем'єр-міністра Кіїті Міядзави Буш раптово знепритомнів через гострий гастроентерит, виблював просто на коліна японського прем'єра, а потім упав до нього в обійми. Інцидент транслювали по всьому світу, і вже за кілька тижнів японці масово почали жартома вживати новий сленгізм bushusuru.

Слово "субота" у своїй звуковій формі (праслов'янське sǫbota) здебільшого розглядається як запозичення із середньогрецької мови. Середньогрецьке sámbaton (множина sámbata) та балкано-латинське *sambata зводяться до грецького sábbaton (укр. "субота"), що походить, очевидно, від арамейського šabbǝtā або давньоєврейського šabbā́ṯ (укр. "відпочинок, спокій; свято, вихідний день").