Pagan folklore
Открыть в Telegram
Фолкслоп
БольшеСтрана не указанаКатегория не указана
237
Подписчики
+124 часа
+67 дней
+2430 день
Количество постов
Загрузка данных...
Реакции
Комментарии
Telegram Stars
ТОП постов по
Загрузка данных...
Анализ публикаций
Посты | Динамика просмотров | |||||
 #міфи
Вольга і Микула
Билина розповідає про молодого богатиря Вольгу Святославича, сина князя Святослава. Ще з дитинства Вольга має надзвичайні здібності: він може перетворюватися на щуку, сокола й вовка. Коли Вольга виростає, він збирає навколо себе дружину з тридцяти хоробрих воїнів.
Його дядько, київський князь Володимир, дає Вользі три міста — Гурчовець, Оріховець і Крестьяновець. Вольга вирушає туди разом із дружиною, щоб отримати данину.
По дорозі вони проїжджають через чисте поле. Вольга раптом чує, як десь далеко людина оре землю: чути скрип сохи та удари по камінню. Вольга їде цілий день, але ніяк не може наздогнати оратая. Лише наступного дня він нарешті бачить його.
Це виявляється звичайний на вигляд селянин. Він оре поле на невеликій кобилі, але працює з надзвичайною силою: вивертає з землі величезні камені й кидає їх у борозну.
Оратай розповідає Вользі, що нещодавно був у тому самому місті, куди вони прямують. Тамтешні мужики поводяться як розбійники й вимагають гроші з подорожніх. Вольга пропонує оратаю приєднатися до нього та їхати разом.
Перед від'їздом селянин просить не залишати його соху посеред поля, бо її можуть украсти. Вольга посилає кількох своїх воїнів забрати її. Але ті не можуть навіть відірвати соху від землі. Тоді він посилає десятьох, але й вони нічого не можуть зробити. Нарешті вся тридцятка Вольгової дружини намагається витягнути соху — і теж безуспішно.
Тоді сам оратай під'їжджає до сохи, бере її однією рукою, легко витягує із землі, очищає від землі та кидає далеко за кущі.
Вольга ще більше дивується силі селянина. Вони продовжують їхати разом. Незабаром Вольга помічає, що кобила оратая біжить швидше за його доброго князівського коня. Вольга запитує, що це за дивовижна кобила. Оратай відповідає, що придбав її ще жеребчиком за п'ятсот рублів і що кращого коня годі шукати.
Тоді Вольга запитує його ім'я. Селянин називається Микулою Селяниновичем.
Далі Вольга з Микулою та дружиною прибувають до міста. Виявляється, що Микула справді має величезну силу й авторитет серед простого народу. Коли вони приходять до міста, місцеві жителі виходять назустріч Вользі та визнають його воєводою.
Вольга ж не хоче залишатися там і просить показати йому пряму дорогу до Києва. Йому відповідають, що стара пряма дорога давно заросла й стала непроїзною: нею вже ніхто не ходить і не їздить. | 35 | 1 | 4 | 7 | Loading... | |
Планую в подальшому постити билини, які мене цікавлять, адже я не знав, що вони настільки круті.
А на рахунок цієї історії: я чомусь одразу згадав сюжет із Тором, який переодягнувся у весільну сукню і відправився на весілля йотунів, а також билину про Олексія Поповича та Тугарина. На основі цього можу припустити, що сюжет, де герой переодягається, відправляється на пирування своїх ворогів і розносить їм їбальники, достатньо популярний в епосах різних народів.
Причин може бути багато:
1. Це кочуючі історії, які переходять від народу до народу.
2. Це все рудименти від якогось праепосу.
3. Ці історії виникли незалежно, адже догадатися до такого достатньо легко.
Ну а мені байдуже на причини, адже це все вилами по воді писано, і навряд чи ми дізнаємося, що з цього істина, а що ні. Але зато від билин кайфуйте, вони реально круті. | 40 | 0 | 0 | 3 | Loading... | |
 #міфи
Ілля Муромець та Ідолище
Одного разу величезне й страшне Ідолище, татарський поганин, зібрало багатотисячне військо і вирушило на Київ. Воно оточило місто своїми військами на багато верст, а саме поїхало до київського князя Володимира.
Князь Володимир дуже злякався Ідолища та його татарського війська. У той час у Києві не було найсильніших богатирів — Іллі Муромця, Добрині Микитича та Михайла Потика Івановича. Вони поїхали в чисте поле полювати. Залишився тільки Олексій Левонтієвич, але він, хоч і був хоробрим, не наважився виступити проти страшного Ідолища.
Тоді Володимир вирішив не вступати в бій. Він поклонився Ідолищу та запросив його до своїх білокам'яних палат на великий бенкет.
У цей час Ілля Муромець перебував у Царгороді. Дізнавшись про те, що відбувається в Києві, він сів на свого доброго коня й вирушив додому. Дорогою Ілля зустрів старця-паломника, могутнього Іваніщу.
Ілля запитав його, чому той не піде до Києва, не переможе татар і не визволить місто. Іваніщо відповів, що Ідолище надзвичайно велике та страшне. Воно за один раз з'їдає цілий мішок хліба, а за раз випиває відро вина. Тому Іваніщо не наважується вступати з ним у бій.
Тоді Ілля вирішив сам пробратися до Ідолища. Він попросив у Іваніща старечий одяг, лапті, старечу шапку та величезну палицю вагою сорок пудів. Ілля хотів переодягнутися так, щоб ніхто не впізнав у ньому знаменитого богатиря.
Іваніщо дав йому все необхідне. Ілля переодягнувся, сів на коня та поїхав до Києва.
Коли він проїжджав повз князівські палати, Ідолище побачило його у вікно. Воно відразу помітило, що старець ходить і поводиться зовсім не як звичайний паломник, а як Ілля Муромець.
Коли Ілля зайшов до палат, Ідолище запитало його:
— Старче-паломнику, а який у вас Ілля Муромець? Наскільки він великий?
Ілля відповів, що Ілля Муромець зовсім не велетень і такий самий на зріст, як він сам.
Тоді Ідолище запитало:
— А скільки він їсть?
Ілля відповів, що небагато: лише три калачі.
Ідолище здивувалося:
— А скільки він випиває вина?
Ілля сказав, що лише одну чарку.
Ідолище почало вихвалятися своїми татарськими богатирями, які нібито за один раз з'їдають цілий мішок хліба та випивають відро вина. Воно насміхалося з Іллі Муромця, вважаючи його слабким богатирем.
Тоді Ілля розповів про величезну ненажерливу корову Левонтія Ростовського. За його словами, ця корова за один раз з'їдала цілий кубок соломи та випивала цілу лохань води. Вона їла й пила так багато, що зрештою луснула.
Ідолищу ця розповідь не сподобалася. Воно розлютилося, схопило кинджал і кинулося на Іллю.
Але Ілля був швидшим. Він відскочив, вискочив на піч і в польоті підхопив кинджал. Потім повернувся до Ідолища, схопив свою величезну палицю й щосили вдарив ворога по голові.
Від такого удару голова Ідолища відлетіла, наче ґудзик.
Після цього Ілля вибіг на широкий двір і почав бити татар своєю величезною палицею. Він перебив усіх поганих татар і повністю очистив Київ від ворожого війська.
Так Ілля Муромець урятував Київ і визволив князя Володимира з полону. Після цього люди почали прославляти Іллю Муромця та співати пісні про його подвиг.
*Скріни оригіналу билини в коментарях | 50 | 4 | 2 | 6 | Loading... | |
 ВОГОНЬ ПРАЩУРІВ
Вас вітає телеграм-канал про історію, традиції та культуру українського народу.
Ми розповідаємо про історію як і Русі так і сьогодення. Також ми розповідаємо про українську культуру та традиції.
Наша головна мета це повернення інтересу до власної історії, щоб показати світові: наша культура це набагато більше, ніж борщ і вишиванки.
Слава Нації!
Підписатися:
https://t.me/historytraditionsnation
https://t.me/historytraditionsnation
https://t.me/historytraditionsnation | 56 | 0 | 0 | 5 | Loading... | |
 +3Трохи погрався з нейронками на тему слов'янської міфології: русалки, Ілля і Святогор, домовик, Перун | 61 | 0 | 2 | 2 | Loading... | |
 #міфи
Берегині
Жіночі духи подібні до віл і русалок. Ім'я походить від слова «берег», по всій видимості були духами водойм і природи. В джерелах згадуються як тридев'ять сестриць:
Горе вам <…> человеки, забывшие страх божий [своим] небрежением, и отступившие от Крещения, и приступившие к идолам, и начавшие поклоняться молнии и грому, и солнцу, и луне, а другие — Перуну, Хорсу, вилам и Мокоши, упырям и берегиням, которых называют тридевять сестриц
«Слово Златоуста о том, как первые язычники веровали в идолы»
В інших джерелах згадуються в парі з упирями:
Слова о том, како первое погани суще языци кланялися идолом»:
Також и до Словен доиде се слово, и ти начаша требы класти Роду и Рожаницамъ, преже Перуна бога ихъ, а переже того клали требу Упиремъ и Берегинямъ
Слово о том, како первое погани суще языци кланялися идолом» в списку XIV сторіччя, яке приписують Івану Золотоустому свідчить:
инѣми (куры) въ водахъ потопляеми суть, а друзіи къ кладяземъ приходяще молятсь и въ воду мечють велеару жертву приносяще; а друзіи огневи и каменію и рѣкамъ, и источникомъ, и берегынямъ, и вѣ дрова, нетокможе преже въ поганьствѣ; но мнози и нынѣ то творятъ... и чересъ огнь скачють, мнящесь крестяны, а поганьская дѣла творятъ | 156 | 8 | 0 | 5 | Loading... | |
 +1#міфи
Віли, самовіли
В южнославянской мифологии женские духи, очаровательные девушки с распущенными волосами и крыльями, одеты в волшебные платья: кто отнимал у них платье, тому они подчинялись. В. могли летать, как птицы, обитали в горах. Они владели колодцами и озерами и обладали способностью «запирать» воды. Культ В. и их связь с колодцами известны по болгарским источникам с 13 в. Если отнять у В. крылья, они теряют способность летать и становятся простыми женщинами. Ноги у них козьи, лошадиные или ослиные, В. закрывают их длинной белой одеждой. К людям, особенно к мужчинам, В.относятся дружелюбно, помогают обиженным и сиротам. Если разгневать В., она может жестоко наказать, даже убить одним своим взглядом. В. умеют лечить, могут предсказывать смерть, но и сами они не бессмертны.
Лит.: Вакарелски X., Етнография на България, София, 1974, с. 503-05; Ъорбев Т. Р., Вештица и вила у нашем народном веровању и предању, Београд 1953. В. И., В. Т. | 66 | 3 | 0 | 3 | Loading... | |
 Нет текста... | 74 | 2 | 0 | 6 | Loading... | |
#література
1. Talko-Hryncewicz J. Zarys lecz-
nictwa ludowego na Rusi południowej.
Kraków, 1893.
2. Крупнейшее собрание сведений
по украинской народной медицине;
сведения приводятся по отдельным
болезням (названия, лекарственные
средства внутренние и наружные;
магические приемы лечения, загово-
ры и заклинания). +-300 заговоров | 147 | 8 | 0 | 0 | Loading... | |
 гавноооо | 148 | 8 | 2 | 0 | Loading... | |
 Нет текста... | 122 | 2 | 0 | 0 | Loading... | |
 Нет текста... | 101 | 1 | 0 | 6 | Loading... | |
Ну хоть з домовика кайфуйте:
Д о м о в и́ к
с л о в'я н сь к и й, споріднений, можливо, з Л а р о м і П е н а т о м римським, а може, ще глибше, з індусами, відіграє дуже важливу роль у житті народу. Кожен хлопець, порядна господиня, якщо не має вдома, то повинен прагнути мати свого "д о м о в о г о", бо без нього не буде добре господарству і не буде щастя в домі, адже він, хоч іноді й витворяє якісь неприємності, але в важкі часи може бути дуже корисним.
Особливо в жодному млині чи вітряку не буває порядку без "д о м о в о г о". Кажуть навіть: "ах, недобрий млинодар, у нього нема "с в о г о"...". У вітряку біля Китайгородка, що стояв на полі, на кошику сидів домовий і лапкою просівав борошно... Він схожий на мавпу і має довгий хвіст, який йому служить у різних випадках.
За Оситинським млинодаром домовий завжди бігав у вигляді чорного кота і ніколи жодного лиха в млині не було, але коли цього млинодаря замінив інший, який хвалився великим розумом, а домашнього не мав, то перший вітер зламав у млині крила.
"Д о м о в и́ к" також відповідає німецькому K o b o I d o w i. Згідно з Грімом, це "дух домашній", який виконує різні завдання: чистить пазурами коням гриви, годує худобу, рубає дрова, підмітає і т.д. Лінивим він стягує ковдру з ліжка, гасить свічку, розливає молоко з відра і т.д. Його постать зазвичай складається з конячої гриви, яструбиного дзьоба, котячого хвоста, козлиної бороди, вовчих рогів і когучої ноги. Він є добрим і вірним слугою свого господаря, але нав'язливим, а ображеним мститься. Кольберг, "Люди", Том V, розділ II, стор. 246, § 104. | 148 | 1 | 0 | 5 | Loading... | |
#література #міфи
Якщо знаєте польську або вам не лінь вдумливо читати, щоб зрозуміти написане, то тєрзайте. А особисто я терпіти не можу польський варіант латиниці — вона взагалі не підходить під слов'янські мови.
Podbereski A. Materiały do demonologii ludu Ukraińskiego // Zbiór wiadomości do antropologii krajowe. Kraków, 1880. T. 4. S. 3–82. | 152 | 4 | 0 | 8 | Loading... | |
 Нет текста... | 94 | 5 | 0 | 4 | Loading... | |
А взагалі я шукав:
Лопатин 2016 – Лопатин Г. И. Заговоры Ветковского района Гомельской области / Г. И. Лопатин // Palаeoslavica. – Vol. ХХIV. – Cambridg, Mass, 2016. – № 1. – P. 79–189.
Лопатин 2017 – Лопатин Г. И. Заговоры Ветковского района Гомельской области / Г. И. Лопатин // Palаeoslavica. – Vol. ХХV. – Cambridg, Mass, 2017. – № 2. – P. 178–221.
Якщо в когось є киньте сурс пж | 98 | 1 | 0 | 0 | Loading... | |
Прикольні заговори. Мотив про святого, який вбиває змію блискавками або рубає мечем зустрічається також і в українських замовленнях від укусу змій. Агапкіна відносить його до балто-слов'янської міфологеми про небесного персонажа(Перуна, Громовержця) який вбиває хтонічну істоту.
У синего моря стояла верба на семь кокотов, на семь воротов. На тых кокотах стояла тесовая кровать. На кровати пуховые подушки. На тых пуховых подушках лежала гадина Марьяна. Гадина Марьяна, выйми свой тот зуб, которым укусила рабу Божию (имя), а не вый-мешь, я буду просить Бога. Бог тебя будет бить громом и тучею (Ершов, Логинов 2022: № 280, Карелия);
На море на Окияне, на камни на Латыри стоит дуб кроповой. Под этим дубом черное руно. На черном руне лежит Змей-скоробей. Змей-скоробей, унимай своих дитей, ярых-переярых, черных и пестрых, водяных, соломенных, лесовых, полевых. Попрошу я Михаила-архандела, он выйдет на Осионску гору, затрубит в тру-бу: «Я вас всех погублю!» (Власова 1972: 195, Новгородская обл.);
Стаіць дуб. У тым дубе гняздо з чыстае балады. У тым гняздзе тры лютых змяі: Гада, Нерада і Пелагея. Тры лютыя змяі падпечныя, качарэжныя, нізавыя, гнездавыя, палявыя, пажнявыя, лесавыя, не кусайце людзей, не пускайце яд. Не будзіце слухаць, будзе вас Шахайла-Архайла на белых камнях распінаць, шупшынаю драць, белымі камнямі голавы разбіваць (Лопатин 2016: 84, Гомельская обл.).
Джерело: Агапкина Т. А. Заговоры, народная медицина и обряды в ареальной проекции: Белоруссия и русский северо-запад // Славянский альманах. 2024. № 3-4. С. 160-178. DOI: 10.31168/2073-5731.2024.3-4.07 | 162 | 4 | 0 | 4 | Loading... | |
 Вбрання свашки, Волинь, перша половина XX ст.
#стрій | 73 | 1 | 0 | 5 | Loading... | |
 +5Давньоруський орнамент 10-13 ст. | 121 | 5 | 3 | 7 | Loading... |
