Щось на літературному
رفتن به کانال در Telegram
Літературний блог про українську літературу☕ Проводимо безкоштовні онлайн книжкові клуби (переглядайте в закріплених) ❤️ Tik Tok: rhae.tae Rork: VESSA
نمایش بیشتر2 833
مشترکین
-124 ساعت
-157 روز
-2530 روز
در حال بارگذاری داده‌ها
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '26
+14
در 2 کانال‌ها
سپتامبر '26
+47
در 7 کانال‌ها
Get PRO
اوت '26
+61
در 27 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '26
+14
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '26
+24
در 6 کانال‌ها
Get PRO
مه '26
+40
در 4 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '26
+21
در 2 کانال‌ها
Get PRO
مارس '26
+43
در 1 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '26
+35
در 2 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '26
+170
در 98 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '25
+124
در 21 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '25
+155
در 25 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '25
+115
در 7 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '25
+82
در 11 کانال‌ها
Get PRO
اوت '25
+82
در 18 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '25
+24
در 3 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '25
+46
در 9 کانال‌ها
Get PRO
مه '25
+121
در 7 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '25
+153
در 4 کانال‌ها
Get PRO
مارس '25
+231
در 6 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '25
+226
در 8 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '25
+351
در 16 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '24
+1 990
در 8 کانال‌ها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانال‌ها | |
| 21 اکتبر | 0 | |||
| 20 اکتبر | +1 | |||
| 19 اکتبر | +1 | |||
| 18 اکتبر | 0 | |||
| 17 اکتبر | 0 | |||
| 16 اکتبر | 0 | |||
| 15 اکتبر | 0 | |||
| 14 اکتبر | 0 | |||
| 13 اکتبر | +1 | |||
| 12 اکتبر | +2 | |||
| 11 اکتبر | +1 | |||
| 10 اکتبر | 0 | |||
| 09 اکتبر | +2 | |||
| 08 اکتبر | +2 | |||
| 07 اکتبر | +2 | |||
| 06 اکتبر | 0 | |||
| 05 اکتبر | +1 | |||
| 04 اکتبر | 0 | |||
| 03 اکتبر | +1 | |||
| 02 اکتبر | 0 | |||
| 01 اکتبر | 0 |
پست‌های کانال
Дирекція київського видавництва "Час", 1918 рік. Сидять: Віктор Петрушевський, Василь Королів, Максим Синицький. Стоять: Михайло Пасталак, Олександр Зайченко.
| 2 |  ІВАН ФРАНКО
"ЩУКАЙ КРАСИ, ДОБРА ЩУКАЙ..."
Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
14.01.1877 р.
*На фото портрет Івана Франка пензля Михайла Жука, 1925 рік | 410 |
| 3 |  Користуючись нагодою хочу лишити ще й цей портрет Івана Драча пензля Алли Горської, 1964-го року. | 487 |
| 4 |  17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці (нині Білоцерківський район) народився Іван Драч 🌞
ІВАН ДРАЧ
"КАЛИНОВА БАЛЯДА"
Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі
Стають золоті, де багряно-тривожні,
Не знаю, де міра вготована силі
Й нащо мої клекоти сині спроможні.
Не знаю. Не відаю. І колінкую
Перед відомим (відомим для кого?),
Своєму коневі кую свою збрую
І в губи цілую зорю дорогу.
Крапчасті напасті, роковані роки,
Чоласті незвідані вади “не знаю”.
Не знаю, де блиснуть вогнем мої кроки
І що принесе мені пам’ять з Дунаю.
Та знаю: мене колисала калина
В калиновім лузі тонкими руками,
Й калинова кров, як і пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими зірками.
“Літературна Україна”, 16.XI.1962
*На фото портрет Івана Драча "Калинова балада" пензля Алли Горської, 1964-го року. Портрет було подаровано Національному музею літератури України Іваном Драчем у 1996 році. | 494 |
| 5 |  Зі своєю співведучою дякуємо всім хто сьогодні відвідав наш книжковий клуб. Це було дуже тепле та камерне обговорення♥️
Також хочемо подякувати молодіжному центру Білої Церкви за чудовий простір для проведення книжкового клубу 😘 | 458 |
| 6 |  Вже чекаємо на вас♥️ | 493 |
| 7 |  Поки ми перебуваємо в передчуті нашого першого живого книжкового клубу. В цей холодний і дощовий день тримайте і ви порцію сонячного та морського настрою🌊
МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
Було біля моря весело,
Цокотіли камінці.
Так легко гнулись весла
У міцній руці.
Дратись на скелю струмлену
У вогкий чагарн’ик.
Вдивлятись у даль отруєну,
Де острів зник.
Почуватись маленьким хлопчиком,
Бігать, радість, мов у сні.
Жити б так і ночі і
Дні!
* На фото актори театру "Березіль" на березі Чорного моря.
Одеса, 1926 рік.
У воді – Олександр Романенко, П. Білокінь, Тамара Жевченко, Тетяна Станіславська, Євгенія Петрова; Федір Радчук – виходить із моря; на березі – Лідія Криницька, Надія Титаренко, Ірина Стешенко, Ярослава Косанівна (сидить). | 522 |
| 8 |  МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО
"МІСТО"
Осте сте
бі бо
бу
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceuse* кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
бензин
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе-
нзин
авто
трам.
23. V. 1914
* Berceuse — колискова (фр.) | 716 |
| 9 |  Також свою збірку поезій «Вéрхи» Михайло Яловий супроводив коротким але досить цікавим переднім словом:
"Автор мав нещастя жити, як усі: — од колиски аж до 20 з гаком літ. Бовтався в настроях. Низав їх на віршований спис. Нанизане, потасувавши, видає Ю. Шпол" | 648 |
| 10 |  МИХАЙЛО ЯЛОВИЙ (Юліан Шпол)
"НЕ ЧІПАЙТЕ..."
Не чіпайте,
Не чіпайте мене сьогодні.
В моїй душі вогонь,
В моїй душі
Відблиски
Тисячолітніх змагань,
Загадані
Міліонними поколіннями...
Коли червонокрилі натовпи
Захльобують виямки вулиць,
Плачуть розколисані, наелектрені струни,
Кудляться розбуджені омайданені звірі.
Рвуться закляклі болі.
З аговним посвистом
Змітаються віки космічною мітлою,
Висмикнутий з нетрів минулого,
Я — засліплено голий.
Не чіпайте мене,
Оголеного.
*Цей вірш увійшов до його єдиної збірки поезій «Верхи», виданої у 1923 році. | 581 |
| 11 |  14 жовтня 1917 року відбувся літературний дебют Володимира Сосюри🥳
Цього дня лисичанська газета "Голос рабочего" надрукувала його перший вірш «Плач волн» (написаний російською мовою). Одразу за ним у цій же газеті було надруковано і перший його вірш українською мовою - "Чи вже не пора". Володимиру на той момент було лише 19 років. | 630 |
| 12 |  Чекаємо на наступному книжковому клубі ♥️ | 677 |
| 13 |  +1Семенко на Одеській кінофабриці. Хто був на книжковому клубі зрозуміє 🤣 | 760 |
| 14 |  +2Дякую усім хто відвідав наш книжковий клуб. Дякую за активне обговорення. Були неймовірно раді вас бачити♥️♥️♥️ | 717 |
| 15 |  "Однією з наймогутніших причин популярності Сосюри був безперечно жіночий образ в його поезії. Адже вся поезія Сосюри сповнена високого опоетизування жінки й кохання, а без жіночого образу і без кохання поезії нема. Радість кохання, сум кохання, тугу за коханням читач знаходить чи не в кожнісінькому рядку Сосюриної поезії.
Сосюра був простий для сприймання не лише змістом своїх творів, але й в їх формі. І зміст, і форма його творів приступні сприйманию зовсім неспокушених у поезії людей. Адже Сосюра людяний, добросердний й доброзичливий навіть тоді, коли гнів сповнює рядки його поезії. Гнів Сосюри то гнів проти ворогів людяності. Він виступає тільки як ворог ворогів."
-Юрій Смолич "Розповіді про неспокій немає кінця" (1972 р.)
*На фото портрет Володимира Сосюри авторства Василя Касіяна, 1959 рік. | 691 |
| 16 |  "Плужник найбільше й запам'ятався мені на тому столі у квартирі Вражливого: лежав він на ньому часто і днями, бо настигало його в дорозі загострення тяжкої недуги - тоц.
Отак лежить Євген на столі, під пахвою термометр, у приголов'ї склянка з водою та слоїк із ліками, в руці рукопис, і він читає. Читає вголос, запально й пристрасно, з доброю артистичною артику-ляцією. Це - новий, щойно закінчений вірш. Ми — хто нагодиться під ту хвилину, як Євгенові приспічувало зачитати новий вірш, сидимо, де хто знайшов місце: на стільцях, на підвіконні, просто на підлозі, і схвильовано слухаємо."
-Юрій Смолич "Розповіді про неспокій немає кінця" (1972 р.) | 669 |
| 17 |  "Квартира Вражливого - надто після того, як він розійшовся з дружиною, взагалі перетворилась на щось середнє між невеличким домашнім клубом та маленькою нічліжкою. Збиралися в нього чимало товаришів - Йогансен, Слісаренко, Павло Іванов, Сухомлин, Ковтун (Вухналь), інші — адже й мешкав він надзвичайно зручно: на першому поверсі; з'являлись та зникали і знову з'являлись постійні «нічліжники»: на письмовому столі переночовував, наїздивши із своєї рідної Охтирки, Багряний, на довгому столі в їдальні - Плужник, коли прибував із Києва до Харкова"
-Юрій Смолич "Розповіді про неспокій немає кінця" (1972 р.)
*На фото зліва направо: Петро Панч, Майк Йогансен , Василь Вражливий, Григорій Епік. Харків, 1926 р. | 689 |
| 18 |  Портрет Василя Симоненка авторства Алли Горської, 1964 рік. | 775 |
| 19 |  МАЙК ЙОГАНСЕН
Як покину тебе, цигарко?
Коли серце вщерть переповниться,
Огортаєш легкою хмаркою,
Вірна, солодка любовнице.
Чи біла й пахуча лебідь,
Чи закурена груба одарка —
Кращої нема від тебе!
Як покину тебе, цигарко?
Удень у дзвінкім заводі,
У вечірній вохкій авдиторії —
Ти втіха душі голодній,
Єднання гарячий шворінь. | 827 |
| 20 |  137 років тому народився поет, літературознавець і перекладач Михайло Драй-Хмара!
Разом із Миколою Зеровим, Максимом Рильським, Павлом Филиповичем та Юрієм Кленом він належав до неокласиків — «гроно п’ятірне нездоланих співців», як назвав їх сам Драй-Хмара в сонеті «Лебеді».
У «Симфонії», яку поет написав 1934 року, є рядки: «Серце молодече п’є медові роси, / Хоче жить, творити на своїй землі…». 1935 року радянська влада заарештувала письменника, а 1939-го він помер у таборі.
Про Драй-Хмару та інших (не)знаних класиків можна прочитати в есеях Івана Дзюби. А про те, як неокласики творили українську перекладацьку школу, розповідала Віра Агеєва.
🔖Підписатися | 👉Стати частиною Клубу Читомо | 709 |
