Рита читає, а Ада перекладає

Почала перекладати чергове шоу побачень, читаю інструкції. Пишуть: тут використовуються усталені терміни з інших шоу, будь ласка, використовуйте затверджені версії. І тільки я зібралася писати замовнику, типу, а де? Доступ-то не дали ви мені до глосаріїв! — як згадала. Хто ті інші шоу перекладав? Та звісно, що я 😁 Перетворююсь на метавсесвіт маячні потихеньку! ps а потрібно мені було знайти затверджений переклад слова fuckboy 😁

#статистика місяця хаотичного читання. Дракон на фото демонструє підсумки за пів року (гудрідз пише 80+, але є підозра, що він деякі книжки порахував двічі), а за червень так: Прочитано: 14, з них ще і два комікси. Мова: 8 українською, 6 відповідно англійською. Носії: 6 аудіо, 8 паперових. Щось тут не те, бо я дочитала як мінімум одну книжку в електронці, але то таке. Жанри: 2, як було сказано, комікси, 3 фентезі, 3 трилери, 2 нонфіки, якщо вважати Плутарха нонфіком, 2 просто література, 1 любовний роман ой холера, забула другу Сару Гудмен записать, 2 любовних романа, зараз виправлю цифри вище 😁 Країни: 7 США, 1 Україна, 1 Великобританія, аж 3 Польщі, 1 Греція, 1 Франція. Перечитувала: 5. З #ПолиціГаньби — 8, і на цьому закінчується ця ітерація; наступна - в серпні, після повернення. Найкраща книжка місяця — "Вежа Блазнів" Сапковського. Найгірша — The Newlyweds Secret, давно такої лажі не бачила. Підсумки так собі, але літо то є літо. Залишилося витримати два дні екстремальної спеки, один неекстремальної, а тоді вже і похолодає. На сьогодні маю амбітний план відправити людям книжки й купити Марусії молока, поки не жарко. Ну тобто поки жарко, але не пекло :) Уперше за довгий час мені не треба нічого вичитувати, а треба тільки перекладати, чим і займуся.

Все, можна більше не заздрити радіти за мене і мою прохолодну кімнатку, я все зіпсувала кип'ятінням банок і виварюванням соку в сусідній з нею кухні :( Ну тобто не таке пекло, як нагорі, але теж трохи пекло. Сподіваюся, за ніч вихолоне. А поки що я сиджу і дивлюся на свою купу роботи до від'їзду і думаю, може, не треба мені той роман, на який тестове (жартую, звісно, ТРЕБА!). Але все одно я lucky bastard, бо в половини села світла не було після вчорашньої грози аж досі, а в нас ттт.

Попередній пост вийшов з затримкою, бо відправляла великий файл в чаті ТГ, а він тільки по черзі вміє вантажити. Тож я вже відправила козине фентезі й чекаю відповіді по робочих питаннях, а поки що повідомляю, що вчора #дочитала ще і першу книжку з трилогії Дністрового, з якої раніше читала тільки другу — "Пацики". Це, як і більшість Жаданових романів і оповідання, книжки про мій час, але інший світ. Він достатньо відрізняється від мого, щоб мені було цікаво читати, і при цьому ходив досить близько, щоб я його впізнавала й могла оцінити правдивість. Але про всяк уточню — цей світ ще далі, ніж Жадан, тут реальний кримінал і всякі противні речі, тому читайте обережно, якщо для вас це тригер. А правдивість стовідсоткова. І навіть коли героя-оповідача уводить в пафос, цей пафос саме такий, який міг бути в людини його віку, його часу і його ситуації. Буду читати наступні книжки, але не просто зараз. З #ПолиціГаньби залишилися тільки Ходячі, яких я сьогодні закінчу, звісно ж, але нову полицю буду робити після повернення, зараз нема сенсу — за 10 днів я не прочитаю 12 книжок і не потягну їх з собою. Тож читатиму шопопало, залишайтеся на зв'язку, щоб знати, шо саме мені попало 😁

Збираючи зранку вишню, #дочитала наступну книжку Сари Ґудмен. Виявляється, вона також є українською. І івритом (пишу для пані Рози, але, може, ще хтось захоче почитати івритом :)). Це дійсно дуже схоже і на місис Мейзел, і на "Хорошу дружину" — сімейні проблеми, вибори, Карибська криза, права людини і любов :) Ідеально для збирання вишень і виварювання соку. Рекомендую всім, навіть тим, хто не любить любовні романи (як я 😁 хоча я щось забагато їх читаю як на нелюбительку). Все, господарча діяльність на сьогодні завершена, сік в принципі сам себе варить, тільки закрити потім. Довичитую ельфа, з'ясовую різні робочі моменти, відправляю тестове і решту дня проводжу з трукраймом (перекладаю, не читаю) — такий план. Вчора все добре полило, тому я збирала вишні мокра як хлющ, а що поробиш — через пару годин все б висохло, але надвір я б уже не наважилася вилазити. Також ураган зірвав мені москітну сітку з балконної двері, але не заніс куди-небудь до сусідів, а акуратно повісив на перила, за що я йому окремо вдячна. Усім плідного дня під кондиціонером!

До нас долетів ураган, і Марусія, як завжди, зникла. Кицькання не допомогло, тоді мене осінила геніальна ідея поставити їй японську музику гагаку і чекати, коли вона прийде розбиратися, хто піддає бабу тортурам. Спрацювало!

Пам'ятаєте, я кілька разів просила допомогти нашим дівчатам-волонтеркам з села? Ну вот, а тепер наша Настя, яка всю цю роботу організовувала, у війську, на Сході. Пише: "Вітаю! Досить довгий час я робила збори на різні бригади, а зараз потребую сама вашої допомоги 💙💛 Знаю як це важко з середини і як всі стомились,але потрібно рідненькі! Підрозділу безпілотних систем потрібна підтримка♥️ Потреб дуже багато,але хоч би маленьку частинку закрить! Вірю що ви допоможете в цьому 🙏🏻 Кожен донат,кожен репост дає змогу працювать і нищить ворога! https://www.privat24.ua/send/jlqvx 5168752102363358 Коротко і ясно🫣 але як змогла♥️ На данний момент знаходжусь на сході. Всім дуже дякую за увагу і розуміння🇺🇦💪" Дуже буду вдячна, якщо і ви допоможете. Я не роблю перепост, а копіюю, бо це закрита група села. Але ручаюся вам, що все чесно.

Купівля дивану була геніальною ідеєю. На другому поверсі +30, а в камінній отак. Кондиціонерів у нас нема.

Перший недочит з #ПолиціГаньби - Водоспад спасіння 🥺 Чесно прочитала 200 сторінок. Я нічого не розумію. Автор в передмові пише, що вирішив, що для цієї історії найбільше підходить клаптикова структура. Клаптики бачу, історію не бачу. Наскільки мені сподобалася Зоря морів, настільки ця не йде. Вірю, що десь в перспективі все складається в якусь картину, але перевіряти не буду. Кому я її обіцяла, не можу згадати. Пишіть в особисті. Читаю Дністрового. Сильно він недооцінений, як на мене.

Вирішила дати собі відпуст на решту неділі й дочитати бібліотечну Квіндлен. І дочитала. Мабуть, це мій улюблений жанр — книжка про життя, в якій нічого не відбувається, окрім життя. Ну тобто є, звісно, якісь там сімейні таємниці, хтось помирає, хтось навпаки, але суть не зовсім в цьому. Банально, але це як розмова з подругою, яка, по-перше, розумна, а по-друге, її цікавить плюс-мінус те, що і тебе. Анна Квіндлен не вважає, що книжка про життя може бути хорошою, тільки якщо в кінці всі в лайні й депресії, і не боїться зелених прапорців. Але при цьому вона не сповзає на рівень стандартної філ-гуд книжки (не називаю конкретних авторів, не хочу нікого ображати), бо пише вона якось так:

When I went back inside the room, the sun had started to go down outside the windows, so that the top half of my father was in shadow, as though dusk was swallowing him up, taking him over. The visual metaphor was so glaring I could barely stand it. (Коли я повернулася в кімнату, сонце за вікнами вже почало сідати, і верхня половина мого батька була в тіні, ніби сутінки ковтали його, поглинали. Візуальна метафора була настільки кричуща, що я ледь її витримала).

Спеціально переклала без красот, так, як написано. Вона бачить кричущість своєї метафори і відверто каже: так, кричуща в мене метафора, а що поробиш. От за це люблю. (А книжка, на яку я переклала тестове, — ще більш така, як Квіндлен :) Тобто вона ще стриманіша, майже суха, і ця інтонація мені настільки на душу лягає, що я ще більше боюся, бо знаю, що саме в таких випадках виходить туфта, а не переклад :))

Ви не хочете знати, які пропозиції мені прислав "Амазон" після того, як я взяла оту Кригу. Зазвичай у мене там усе чотенько: криваві трилери й історичний нонфік. Навіть не знаю, як тепер переконати алгоритм, що один раз не роментаз!

В процесі чергової дискусії в тредсі про переклад взяла в Kindle Unlimited Icebreaker ("І зійде крига"), щоб знайти там цитату з оригіналу. І думаю: почитати чи що 😁 Якщо вже взяла!

Цікаво! Ніколи не бачила, щоб це слово використовували в українській, окрім як в афганському контексті. Переклад, нагадую, 1920-х років. Запозичення через кримських татар? А загалом в 17 руні два мої улюблені моменти: 1. Веннемяйнен будує човен, щоб запливти в шлунок велетня Віпунена, щоб здобути там закляття... щоб збудувати човен! Нагадує нашу сімейну історію про курку. 2. Віпунен грозиться покликати на допомогу ліс — мовляв, приходьте, дерева і блаблабла. Енти?..

У вас теж так буває? Більше половини книжки прочитано, відкриваєш і раптом - хто всі ці люди?.. Скажіть, що у вас теж буває 🥺

П'ятнадцята руна дуже моторошна (Леммікейнена збирають по шматках і оживляють), але є світлі моменти :)

Роблю тестове для книжки, яку я прям сильно-сильно хочу перекладати. Я її прочитала кілька років тому, і вона мені тоді дуже сподобалася. Не жанр і не висока полиця, а от якраз те, що зазвичай подобається всім і при цьому отримує літературні премії. Боюся, що моє сильне-сильне бажання не облажатися приведе до протилежного результату :) Бо переписую кожну фразу нещадно і нескінченно, а це часто позбавляє текст життя. Словом, побажайте удачі :) Можна конюшиною🍀, я спеціально додала нову реакцію :)

От тепер все прийшло.

Апдейт по Behind Every Good Man Сари Гудмен - вони всі теж євреї, все в порядку. Вайб місис Мейзел не випадковий. От дали б мені перекласти :( Я коли чую репліки матері головної героїні — вони самі в голові перекладаються голосом прабаби Гути 😁 Хоча баба Гута старша, навіть попри те, що дія відбувається теж в 60-х. Баба Гута тоді вже була бабуся :)

Боже, як це зворушливо. Перекладаю дещо, і там нехороший пастор верзе якусь херню. І мила, мила людина, яка готувала темплейт для перекладу, робить примітку: It is worth mentioning for non-Christian public that this is not in the Bible. What he says is his interpretation of the scripture. (для нехристиян зауважмо, що в Біблії цього немає. Це його інтерпретація). Воно з одного боку і наче може бути корисним для перекладу, а з іншого — відчувається, що писала людина релігійна, яка не хоче, щоб християнство погано виглядало для нехристиян. Мімімі.

Про робоче. Коли я починала перекладати книжки, то вважала, що досвід кіноперекладу може мені допомогти тільки в перекладі діалогів і, можливо, в нонфіку (я перекладала багато документалок з дикторським текстом). Але чим більше читаю постів з порадами редакторів, з аналізом редакторських правок тощо, тим більше бачу, що звичка все скорочувати (щоб актори встигали сказати або глядачі встигали читати) досить часто на автоматі видає економні конструкції, які в принципі і в книжці зазвичай доречні. Хоча іноді буває навпаки, машинально пропускаєш всякі бе і ме, а вони потрібні для створення настрою або психологічного портрета дурника — то потім повертаєшся і вписуєш їх назад :) Або звичка обирати найкоротші, а не найвлучніші слова теж не завжди на користь. Теж повертаюся і змінюю, нагадуючи собі, що ліміту знаків у мене так-то немає, а окрім "але" й "та" існують проте, однак, утім тощо, і часто вони краще вписуються у фразу.