Рита читає, а Ада перекладає

От тепер все прийшло.

Апдейт по Behind Every Good Man Сари Гудмен - вони всі теж євреї, все в порядку. Вайб місис Мейзел не випадковий. От дали б мені перекласти :( Я коли чую репліки матері головної героїні — вони самі в голові перекладаються голосом прабаби Гути 😁 Хоча баба Гута старша, навіть попри те, що дія відбувається теж в 60-х. Баба Гута тоді вже була бабуся :)

Боже, як це зворушливо. Перекладаю дещо, і там нехороший пастор верзе якусь херню. І мила, мила людина, яка готувала темплейт для перекладу, робить примітку: It is worth mentioning for non-Christian public that this is not in the Bible. What he says is his interpretation of the scripture. (для нехристиян зауважмо, що в Біблії цього немає. Це його інтерпретація). Воно з одного боку і наче може бути корисним для перекладу, а з іншого — відчувається, що писала людина релігійна, яка не хоче, щоб християнство погано виглядало для нехристиян. Мімімі.

Про робоче. Коли я починала перекладати книжки, то вважала, що досвід кіноперекладу може мені допомогти тільки в перекладі діалогів і, можливо, в нонфіку (я перекладала багато документалок з дикторським текстом). Але чим більше читаю постів з порадами редакторів, з аналізом редакторських правок тощо, тим більше бачу, що звичка все скорочувати (щоб актори встигали сказати або глядачі встигали читати) досить часто на автоматі видає економні конструкції, які в принципі і в книжці зазвичай доречні. Хоча іноді буває навпаки, машинально пропускаєш всякі бе і ме, а вони потрібні для створення настрою або психологічного портрета дурника — то потім повертаєшся і вписуєш їх назад :) Або звичка обирати найкоротші, а не найвлучніші слова теж не завжди на користь. Теж повертаюся і змінюю, нагадуючи собі, що ліміту знаків у мене так-то немає, а окрім "але" й "та" існують проте, однак, утім тощо, і часто вони краще вписуються у фразу.

В принципі дивно, що Леммікейнена вбили тільки в 15 руні (сорі за спойлер). Це він так вітається, коли хоче просити допомоги. (як я згадала, що сьогодні ще не читала Калевали: поставила виварювати сік з вишень у такій спеціальній триярусній каструлі; згадала, що пару років тому з подивом дізналася, що такі є у всіх фінів, і вони теж варять сік з різних ягід; о, треба ж подивитися, чи Леммікейнен здобув того лося. Здобув; не допомогло).

Все, закінчила переклад козиного фентезі! Залишилося вичитати. Останні квести: з'ясувати, якої статі кіт автора (для розділу "Про автора") і перекласти три рецепти випічки натщесерце. Один з рецептів — scones, і я згадала, як вперше їх пекла (не ці, а за рецептом Марти Стюарт) кілька років тому. Син, років 10 тоді: — А чим це пахне, що ти печеш? — Сконси. — Скунсів? Я не голодний! Так ми їх відтоді й називаємо.

#дочитала "Не забувай писати" Сари Ґудмен Конфіно (нагадую, що українською вона теж є, обкладинка така сама). Це, як я і писала, дуже милий любовний роман чи, мабуть, радше роман дорослішання, в якому є всі традиційні тропи — бунт проти батьків, несподівані друзі, другий шанс тощо, — нема нічого несподіваного, але є також приємний, не дратуючий тон, цікаві декорації (єврейська громада НЙ і Філадельфії ранніх 60-х), не зовсім пласкі персонажі й почуття гумору (не "ой, я лусну!", але ви скоріш за все усміхнетеся, і навіть не раз). Словом, коли ця аудіокнига закінчилася, і Одібл почав мені програвати фрагмент рекомендованої — це виявився інший роман Сари Ґ-К, і я пішла в Kindle Unlimited, пересвідчилася, що вона там є разом з аудіо, і взяла. Цей (Behind Every Good Man) поки що більше схожий на "Неймовірну місис Мейзел", хоча тут якраз не євреї (нібито, я ще не дуже розібралася). Також я прочитала вчора 7 том "Казок", окремо не буду писати про нього, просто підтверджу, що все прекрасно, як завжди, — особливо переклад Ярослави Стріхи. Далі в нас за планом "Водоспад спасіння" О'Коннора — продовження "Зорі морей", яку вважаю однією з найбільше недооцінених книжок легкого жанру. Але тут перекладач інший, продовження рідко бувають гідними перших частин, тощо тощо. Словом, побачимо.

Рекомендую прислухатися, Леммікейнен поганого не порадить. Короткий зміст 13 руни: Леммікейнен ловить лося Хійсі (Хійсі це такий чорт, а лося він зробив буквально з лайна і тичок), лось проти, перекидає якісь там цебра і казани ні в чому не повинних ляпонців, ну і далі, власне, на скрині все сказано. Не зрозуміла, чому Леммікейнен взував нарти. Чи то у фіннів нарти це унти або щось подібне, чи Леммікейнен такий великий, що санки йому правлять за взуття.

А шо це я в чужому каналі питаю, а в своєму не питаю. Спитаю! Порадьте, будь ласка, українські книжки, написані десь в проміжку 1890 – 1920, не про великі міста, в ідеалі про шахтарський і т. і. регіон, але згодиться і просто село — словом, think Кронін/Золя, але український. Краще центр, північ, південь та/або схід. Потрібна навіть не так лексика, як синтаксичні риси "народної мови", вибачте на слові.

Вибачте, що я, така молода, до вас звертаюся, але я дуже прошу підписати петицію щодо того, аби важко поранені військові отримували грошові виплати стільки, скільки вони лікуються, а не рік, а потім відрости собі кінцівки назад. Мені здається, це просто не по-людськи, і я собі не уявляю, в якому стані родини. Бо ви собі ще от що уявіть: як правило, партнерка або партнер втрачає роботу, бо сидить поруч в лікарні. Найчастіше йдеться про жінку, і дуже часто - про жінку, у якої ще малі діти. А тепер заробіть в цьому стані на всю родину і почасти ще зберіть на лікування. Вибачте, ця мішн дуже часто імпосібл, і я думаю, що поранені не мають бути в цьому стані. Мені ж не треба вас переконувати більш багатослівно? https://petition.kmu.gov.ua/petitions/10160

Давайте, будь ласка, підпишемо.

У Римі він спочатку поводився обережно, не квапився займати державні посади, через що ніхто не звертав на нього уваги, до того ж йому нерідко доводилось вислуховувати звичайні й поширені серед римського простолюддя лайливі слова: «грек», «учений».

Вміли ті римляни образити людину. Отже, я #дочитала чи доперечитала перший том Плутарха. Як завжди, дуже сподобалася передмова, зокрема тейк про те, що це не Плутарх писав про найбільш знаменитих римлян і греків, а вони найбільш знамениті тому, що про них писав Плутарх. Сподівалася, що в українському перекладі так звані дотепи Ціцерона й Демосфена будуть дотепнішими, але ні. Судячи з усього, вони просто були не найкращими стендаперами, ну або моє почуття гумору якесь неантичне. (І тут згадалося: на лекції професор показує нам слайд з фронтону храма Медузи в Керкірі (до речі, навіть не мріяла тоді, що колись побуваю на Корфу — а це була наша остання передвоєнна відпустка), ми починаємо реготати, і професор каже: "Ви смієтеся, тому що ви елліни!". Убийте не пам'ятаю, як він це ув'язав). Також дуже допомагає пам'ятати, що він писав не історичні життєписи, а повчальні — дякую каналу Вправки зі стилю, який дуже своєчасно дав посилання на пост наукового редактора 3 тому Решту томів дочитуватиму після повернення, як і інші продовження серій, а поки що залишилося два комікси - товстий і тонкий, і два романи — товстий і тонкий, і два тижні до від'їзду, плюс купа роботи, плюс вишня дозріває, словом, побачимо, хто переможе.

Ми дочитали!

Приберімо знаки оклику з вашої стрічки, щоб не нервували вас 🙂 Колір не добирала, це взагалі дві різні посилки. Завтра буде третя!

‼️‼️‼️ ВОНИ ПОЦІЛУВАЛИСЯ! ‼️‼️‼️ Піду заберу книжки, які вчора замовила на кешбек, і ті, що були на передзамовленні, про яке я взагалі не пам'ятаю. Залишайтеся не зв'язку, будуть фото. Книжок, не ельфа з дівчиною.

Давно забувала порекламувати оцю прикольну іграшку: https://anno-game.netlify.app/ (там 5 запитань про різні історичні події, і треба вгадувати дати якомога ближче, і власне це все. Це вся гра :) А, і воно англійською ) Але сьогодні чисто випадково з'ясувалося, що мені й дитині показало різні запитання, а ми думали, що вони у всіх однакові. Дата в нас одна, номер теж один. Тому якщо будете пробувати, будь ласка, киньте в коменти для прикладу одне з питань!

У нас є пиво вдома!

Місця він шука на горен, на міхи шука містини, там на обширах широких, по краях полів Похиолі. День шука, шука і другий, і нарешті аж на третій він смужний побачив камінь, взорив він придатний бескет. Там коваль і зупинився, Там розклав собі багаття. В перший день міхи поставив, а дня другого ковадло. Може, хтось пам'ятає? Було ж таке в Старшій Едді, хтось там шукав місця на ковальню? І теж якийсь природний камінь знайшов і на ньому щось скував корисне.

Ельфу залишився один розділ і епілог на те, щоб поцілувати дівчину, але мені вже чесно пофіг. Вони всі такі милі! І вже невблаганно котиться на нас трагічєскій хепіенд, і всі перевершують одне одного в шляхетності, тільки от котика чомусь нема, а так взагалі було б ідеально. Зате є рецептики!

Національний кешбек, пишуть, через тиждень обнулиться. У мене на ньому десь 1200. Заплатити яку-небудь коммуналку чи купити книжок? Хммммммм.