اکنون در دسترس! پژوهش تلگرام ۲۰۲۵ — مهمترین بینشهای سال 
ЕП. Економічні хроніки війни
رفتن به کانال در Telegram
Це канал Економічної правди. Ми пишемо про українську економіку та бізнес. Без них не було б країни та армії, а без війська – усіх нас. Оборонка, айті, санкції для РФ, фінанси, податки і світові тренди – про все це просто і зважено. Про все для всіх.
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام ЕП. Економічні хроніки війни
کانال ЕП. Економічні хроніки війни (@epravda) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 18 287 مشترک است و جایگاه 6 767 را در دسته اقتصاد و امور مالی و رتبه 3 349 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخصهای مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 18 287 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین دادهها در تاریخ 02 ژوئیه, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 33 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر -10 بوده و همچنان دسترسی گستردهای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 54.96% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 61.10% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب میکند.
- دسترسی پستها: هر پست به طور میانگین 10 051 بازدید دریافت میکند. در اولین روز معمولاً 11 174 بازدید جمعآوری میشود.
- واکنشها و تعامل: مخاطبان بهطور فعال حمایت میکنند؛ میانگین واکنش به هر پست 60 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند нафта, іран, інфраструктура, нафтогаз, енергетика تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاههای شخصی توصیف میکند:
“Це канал Економічної правди. Ми пишемо про українську економіку та бізнес. Без них не було б країни та армії, а без війська – усіх нас. Оборонка, айті, санкції для РФ, фінанси, податки і світові тренди – про все це просто і зважено. Про все для всіх.”
به لطف بهروزرسانیهای پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 03 ژوئیه, 2026)، کانال همواره بهروز و دارای دسترسی بالاست. تحلیلها نشان میدهد مخاطبان بهطور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته اقتصاد و امور مالی تبدیل کردهاند.
18 287
مشترکین
-1024 ساعت
-187 روز
+3330 روز
آرشیو پست ها
⚡️ У Києві та Київській області застосували екстрені відключення.
"Через надмірну спеку значно зростає споживання електричної енергії, а пошкоджене попередніми обстрілами обладнання не може передати достатню кількість електрики"– інформує ДТЕК
🚢🛢 Кількість кораблів через Ормузьку протоку за останній тиждень зросла більш ніж у чотири рази.
До восьми суден щодня входять до Перської затоки та виходять з неї. Зростання інтенсивності руху свідчить про впевненість судновласників у тому, що вони зможуть безпечно пройти через спірну акваторію, не зазнавши атак.
До початку конфлікту через протоку проходила приблизно п'ята частина світових обсягів нафти та газу, а щодня транзитом проходило близько 135 суден
💡 Росіяни атакували енергетику у шести областях.
Найскладніша ситуація з електропостачанням у Донецькій області. Також нові знеструмлення є у Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Херсонській і Донецькій областях
🇵🇱📈 "Не сидимо, склавши руки". Як українці піднімають польську економіку
У польському порядку денному перед парламентськими виборами 2027 року знову з'явилися питання спільного складного минулого: Волинська трагедія та УПА.
Це стало причиною нового дипломатичного скандалу: польський президент Навроцький позбавив президента України Зеленського ордена Білого Орла через найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА. У відповідь Зеленський повернув орден Польщі "Новою поштою".
Варшава почала погрожувати Україні блокуванням вступу до ЄС "через Бандеру", а окремі політики-популісти продовжили поширювати тезу, що українці, мовляв, "сидять на шиї" Польщі. Проте навіть польські дані це спростовують.
❓Як українці насправді впливають на польську економіку? Яка їхня роль у досягненні ВВП Польщі 1 трлн дол.? І чому подальше розпалювання політичного конфлікту може зашкодити бізнесам по обидва боки кордону – читайте у матеріалі ЕП:
⚡️☀️ Місце під сонцем: в Україні побудували більше СЕС, ніж країна втратила через війну.
До повномасштабного вторгнення країна мала близько 8 ГВт сонячної генерації. Через велику війну потужність української сонячної генерації скоротилася на 2,6 ГВт, переважно у 2022 році.
📈 У 2026 році профільні асоціації прогнозують появу ще 1,5 ГВт. Якщо цей прогноз справдиться, то за 2023-2026 роки Україна отримає понад 4 ГВт нової сонячної генерації. Це більше, ніж країна втратила з 2022 року через окупацію та обстріли.
Якщо раніше розвиток стимулював "зелений" тариф, то тепер головний мотив – енергетична незалежність. Бізнес активно встановлює сонячні панелі для власних потреб: СЕС з'являються на дахах торговельних центрів, складів, підприємств і магазинів.
Кількість домашніх сонячних електростанцій, підключених до мережі, вже сягнула 87 тисяч.
🌬 Відновлюється й вітроенергетика. Після втрати більшості довоєнних потужностей через окупацію за останні роки в Україні вже ввели майже 500 МВт нових ВЕС, а темпи будівництва продовжують зростати.
💁♀ Більше про те, як змінюється українська "зелена" енергетика під час війни – читайте у матеріалі ЕП:
🚢🇷🇺 Дрони з російських нафтових танкерів шпигували за об'єктами НАТО.
Аналіз Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) 144 інцидентів у понад десятку країн, що почалися наприкінці 2024 року, показав, що російська розвідка 18 місяців дронами, запущеними з суден "тіньового флоту", спостерігала за ядерними об'єктами у Великій Британії, Франції, Бельгії та Нідерландах.
Дрони, ймовірно, запускалися з суден, що "плавали в темряві", які діяли біля узбережжя країн-цілей із вимкненими транспондерами. Вважається, що інші судна виконували функції ретрансляторів сигналів
👮♂🏭 БЕБ проводить обшуки на металургійному заводі. Серед підозрюваних депутати.
У Броварах на території металургійного заводу компаній ТОВ "АЛТЕГ" та ТОВ "БРАЗ" відбуваються обшуки та слідчі дії БЕБ через ухилення від сплати податків.
За інформацією ЕП, правоохоронці ведуть слідство щодо схеми, організаторами якої вважають чинного депутата Київради Роман Ярошенко, ексдепутата Андрія Зайця та бізнесменів В'ячеслава і Олександра Супруненків.
За даними слідства, фігуранти ухилялися від сплати податків, для чого використовувалася мережа підконтрольних компаній-посередників: ТзОВ "УКРМЕТСОРТ", ТзОВ "ШТАБМЕТ", ТзОВ "АЛЮМ ПРОДУКТ", ТОВ "Втормет Стор" та ТОВ "Крафт Торг".
💰 Через них проводилися фіктивні безтоварні операції, а кошти виводилися у фінансову установу групи АТ "Асвио Банк"
🏣 Внаслідок російської атаки на депо "Укрпошти" в Нікополі на Дніпропетровщині знищено сім автівок поштового оператора.
За словами гендиректора Ігора Смілянського, "Укрпошта" вже відновила пошкодження в Києві та Сумах, яких зазнали вночі
📦 🏚 Удар за ударом. Як "Нова пошта" виживає під обстрілами
Під удар росіян вночі 2 липня потрапив логістичний центр "Нова пошта", який розташований в Оболонському районі столиці. А вдень був атакований термінал компанії в Запоріжжі.
Якщо комусь здається, що лише співпадіння, то це не так. Насправді росіяни систематично б'ють по логістичних вузлах "Нової пошти".
Попередній випадок мав місце під час минулої масованої атаки на Україну – у ніч на 15 червня поцілили у найбільший інноваційний сортувальний термінал компанії в Києві. І це далеко не єдиний обстріл центрів "Нової пошти".
❓Яких збитків зазнає "Нова пошта" від російських ударів, читайте у матеріалі ЕП:
🚌🚞 У Рівненській області маршрутний мікроавтобус зіштовхнувся з поїздом.
Рух на дільниці тимчасово обмежено. Наразі на місці події працюють правоохоронці, рятувальники та працівники залізниці.
Внаслідок ДТП загинули 4 особи, ще 13 травмовані. Аварія сталася близько 14:00 на залізничному переїзді в селищі Квасилів, уточнили у ДСНС
🤬📯 Російський "шахед" поцілив у сортувальний центр у Запоріжжі, співробітники не постраждали.
"Попри все, хочу поділитися важливою новиною: ми не зупиняємося. Ми продовжуємо задавати нові стандарти логістики в Україні – запустили нічну доставку та нічний забір посилок із поштоматів, а також продовжуємо розвивати наш фулфілмент"– повідомив генеральний директор "Нової пошти" Євген Тафійчук
⛽️ На Сумщині через пошкодження стаціонарних АЗС розгорнули мережу мобільних автозаправок.
Міськрада зазначає, що місця розташування будуть змінюватися, щоб не допустити враження агресором.
💎 Про відпуск пального, переміщення на іншу локацію Тростянецька міська рада інформуватиме у Телеграм.
Відпуск пального буде здійснюватися лише за готівку. Під час оголошення повітряної тривоги відпуск пального здійснюватися не буде
⚡️ У Києві після нічної масованої атаки РФ постраждали енергооб'єкти ДТЕК.
Частина мешканців столиці залишається без світла. У ДТЕК заявили, що працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім знеструмленим киянам
🤬 Росія знищила склад та офіс MOYO внаслідок атаки 2 липня.
Працівники компанії не постраждали.
"Ворожий удар повністю знищив наш склад. Всю ніч та ранок на місці працюють усі необхідні служби"– повідомляє компанія. У MOYO заявили, що спершу зосередяться на подоланні наслідків удару, а потім на відновленні роботи
🤳 Vodafone попередив про перебої після нічного обстрілу РФ.
"Наразі можуть спостерігатися тимчасові труднощі з доступом до деяких сервісів, зокрема домашнього інтернету, поповненням рахунку та роботою контакт-центру"– йдеться у повідомленні компанії
🔥 Україна атакувала великий НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", який забезпечує пальним Москву.
"Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" – це найбільший завод "Лукойлу", четвертий за потужністю в Росії та другий у країні за виробництвом бензину.
Підприємство може переробляти близько 15 млн тонн нафти на рік і випускати 5 млн тонн бензину
💡 Після масованої ракетно-дронової атаки РФ 2 липня в Україні зафіксували нові знеструмлення у кількох регіонах.
Найскладніша ситуація з електропостачанням у Сумській області. Також нові знеструмлення є у Києві, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях
Також з 1 липня на АЗК "WOG" у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях, а також на частині АЗК Полтавської області АЗК не працюватимуть у період з 21:00 до 07:00
⛽️ У Києві та області АЗС компанії WOG тимчасово закриються вночі 2 липня через загрозу обстрілу
Обмеження діятимуть з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня.
У компанії WOG повідомили, що обмеження запроваджено у зв’язку з можливим масованим обстрілом та з метою забезпечення безпеки персоналу і клієнтів
🤳 Майже два роки lifecell живе після угоди, яку називали однією з найбільших за останнє десятиріччя.
Після купівлі оператора в турецького Turkcell компанія разом із "Датагруп-Volia" стала частиною міжнародної групи NJJ французького мільярдера Ксав'є Ньєля. Об’єднану групу DVL очолив Михайло Шелемба.
Від нового власника і менеджменту очікували різких кроків: агресивніших інвестицій, активнішої боротьби з Київстаром і Vodafone та швидкого посилення позицій третього мобільного оператора.
Утім, Шелемба в інтерв’ю ЕП пояснює, що ставка зараз не на гучні M&A чи різкі рухи, а на речі, які можуть дати зростання вже сьогодні.
📈Одним із таких напрямів стало перенесення номерів. За останні півтора року lifecell залучив ще 600 тисяч MNP-абонентів, а загалом їхня кількість у мережі перевищила мільйон.
Це посилило напругу на ринку і породило незручні питання: чи справедливо формуються тарифи для нових і старих абонентів, чи не фінансують лояльні клієнти знижки для нових і як довго третій оператор може вигравати конкуренцію в значно більших гравців.
👉 Про нову стратегію lifecell, мільйон MNP-переходів, ціни для абонентів, скорочення після об’єднання, інвестиції, блекаути та місце DVL на телеком-ринку – читайте в інтерв’ю ЕП з Михайлом Шелембою:
