Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼Повсякдення й побут яничарів, у виданні "Османська військова держава від заснування імперії до наших днів", від Ахмеда Джевад-бея (переклад французькою Georges Macridès). 1882. #мистецтво #література #Османська_імперія #Франція #капи_кулу

Робота вдома у мене виглядає приблизно так: 🖼️"Автопортрет з котом", від Леонара Фудзіти Цугухару (1886-1968), епатажного японського художника та графіка паризької школи. #мистецтво #кіт #атмосфера #Японія #Франція

🖼️ Нарешті отримав свій календар «До 175-річчя з дня народження Хфедора Вовка», який підготували "Спілка археологів України" та "Інститут Археології України". Чудові фото типажів з колекції знаменитого українського антрополога. 📌Замовити можна за посиланням: #фото #календар #Хфедір_Вовк #антропологія https://www.facebook.com/1364423223695200/posts/2406748732795972/?sfnsn=mo

📷А в Ізраїлі сьогодні сніжно. Автора фото нажаль не знайшов. #фото #Ізраїль #погода

⚡На виставці #Хотин_1621 буде невелика реекспозиція у частині, що репрезентує культуру й побут учасників Хотинської битви – Османської імперії та Кримського ханату. Частина речей з Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (одного з основних наших партнерів) повернуться до фондосховищ. Їх ми замінимо іншими цікавими експонатами. До кінця місяця встигніть побачити в #НМІУ ці чудові матеріали: 📌«Чакма ястік» - парадна нашивка на велику диванну подушку, яка призначалася для седіра – низького дерев’яного дивана, якмй стояв по периметру вітальні у будинках османської знаті. Накривку виготовлено з високоякісного шовку із застосуванням срібної та золотої нитки; 📌Османи, кримські татари та їх еліта, у репрезентації європейської графіки. Зокрема й 17-літній султан Осман ІІ, якого італійці чомусь зобразили як солідного чоловіка у віці. 👇Детальніше на сайті НМІУ: #Музей #виставка #експонат #Україна #Османська_імперія #Кримське_ханство https://www.facebook.com/106114037622344/posts/477014013865676/?sfnsn=mo

🖼Яскрава серія робіт Йосіди Хіросі (1876-1950), надбаного представника талановитої родини художників і майстрів деревориту сім'ї Йосіда. ✍Їх було підготовлено під час навколосвітньої подорожі Хіросі на поч. 30-х років. І ця серія чудово відображає японський погляд на Східну й Південну Азію цієї епохи. Такий собі "японський орієнталізм" (у категоріях Е. Саїда), де сама Японія вже не є частиною цього самого романтичного й застиглого у часі "Сходу". Тепер вона модернізована, й має амбіції. Звідси й візуальний підхід до осмислення й зображення класичних видів і типажів, створених у дусі європейського орієнтального живопису, який стає все більше популярним серед японців. #мистецтво #орієнталізм #Японія #Індія #Корея #Китай

📚Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фото негативів Наукового архіву Інституту археології НАН України). ⚡Презентація цікавого каталогу (у 2 томах) до колекції фотонегативів, з зображенням давньоєгипетських пам'яток, які колись зберігались у Музеї історії релігії\й "Музейного городка" (Київ), а також історичних монументів та артефактів з самого Єгипту. Видання також повідомляє про створення цієї фотоколекції, історію її виявлення й атрибуції авторками каталогу. 📌2 лютого о 15.00. Презентація передбачена в онлайн- і офлайн форматі. Деталі за посилання: https://facebook.com/events/s/%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE/471772261288957/ #анонс #музей #Україна #Єгипет #презентація #книга #чтиво

🗺️"Freedom. Fraternity. Federation!". Карта Світу та Британської імперії, з персоніфікованим зображенням Британії та її колоній і підданих. #карта #ілюстрація #колоніалізм

📝І в продовження ювілею, тепер вже коментар від МЗС. #Японія #Україна #дипломатія

Можливо когось зацікавить онлайн-захід у Києво-Могилянській бізнес школі, приурочений до 30-річчя встановлення дипломатичних відносин України та Японії. В програмі вечора братимуть учать: 🔹Мацуда Кунінорі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні. 🔹Сугімото Сатоші, Очільник офісу Японського агентства міжнародного співробітництва JICA. 🔹Валерій Корома, заступник директора 4 територіального департамента МЗС 🔹Ольга Хоменко, Аdjunct professor Києво-Могилянської Бізнес-Школи. До нас також приєднаються: 🔹Курокава Юджі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні (1997-2000). 🔹Фуджії Ецуко, перекладачка «Кобзаря» японською мовою. 🔹Окабе Йошіхіко, Голова Асоціації україністів Японії. Захід відбудеться 26 січня о 19.00. Приєднуйтесь у zoom за посиланням: https://cutt.ly/iI8rHTe #анонс #Японія #Україна

⚡Анонс цікавого заходу від колег: Кураторська екскурсія Марти Логвин, виставкою "Бамбук у серці: Китайські живопис і каліграфія" 📝Чого варто шукати в китайських пейзажах і портретах? Чи залишиться китайська каліграфія китайською, якщо писати ієрогліфи візьметься українець? Та де межа між лінією і каліграфічно написаною лінією?; Відповіді на ці питання спробуєте знайти вже цієї неділі в Музеї Ханенків, у Києві. 📌Деталі та реєстрація за посиланням: https://www.facebook.com/khanenkomuseum/posts/10160625228304162 🖼На фото: робота Чи Шаотін "Жваві рибки у ставку". #анонс #музей #Китай #каліграфія

😌Як провести зимовий вечір. Порада від кримськотатарського поета: «Не можна було б терпіти муки од змін Коли б не було втіхи коло огнища. Навкруги сніг падає платинками, Земля наче оповивається в біле простирадло. Сусіди взимку охоче заходжають один до одного, Сидять та балачками тішаться, Споживають садовину, п’ють каву та чай; Хто – чита, хто крає та шиє. Прийшов до нас у-вечері мій товариш. Вчили ми те, що згадував учитель; балакали, сидячі коліном до коліна. Бабуся моя потім оповідала нам казок, Та й скількись годин отак-о нас бавила. Далі – сказала, щоб ми голосно читали, а сама слухала І жалкувала, чом її не вчено. Афуз Омер Самі. «Зимовий вечір» (з дитячої літератури). Переклад з кримськотатарської О. Акчокракли, за редакції А. Кримського. 1930. #поезія #кримські_татари #атмосфера #текст

🖼️Йосіда Тосі походив з талановитої родини. Його брат, батько, мати й дідусь також були відомими художниками й майстрами деревориту, які одночасно вивчали й "західні" візуальні стилі. Для прикладу, кілька робіт його матері - Йосіди Фудзіо (1887-1987), яка довгий час була головою великого сімейства митців та їх художньої школи. #мистецтво #Японія

Для тих, хто сьогодні в дорозі: 🖼"Снігова заметіль і Йоко: Країна снігу ІІ", від Йосіди Тосі (1911-1995), представника талановитого клану художників. #мистецтво #погода #Японія

Богдану Ханенку – 173! Гортаючи стару періодику можна знайти справжній скарб. Так, в одному з випусків "Известий Императорской Археологической Комиссии" за 1902 рік науковець Музею Ханенків Дмитро Гурський віднайшов деталі подорожі Богдана Ханенка до Єгипту. Відомо, що саме 1902 року вперше відчинив свої двері знаменитий Каїрський музей. На відкриття «скарбниці цивілізацій» з'їхалися шанувальники історії з усього світу. Тим паче, що при музеї відкрили крамницю, де колекціонери та антиквари могли придбати речі, що не потрапили до музейних фондів. Серед цих ентузіастів був і Богдан Ханенко. Як пишуть "Известия": "Єгипетська колекція для Київського музею старожитностей та мистецтв (так до 1904 року називався перший публічний музей у Києві, організований 1899 року під проводом Богдана Ханенка) набута в Каїрському музеї Б.І. Ханенком під час його подорожі до країни пірамід. Щойноотримана колекція включає понад три десятки різних предметів епохи фараонів, серед яких головне місце обіймає єгмпетська мумія і саркофаг". В музеї збереглися окремі свідчення обставин подорожі. Наприклад, “Guide du visiteur au musee du Caire” — путівник Каїрського музею за 1902 рік з печаткою Карла Лівадаса, Цей книжковий магазин знаходився через дорогу від готелю Шепардс – уславленого «розкошами, вітражами, перськими килимами, садами, терасами та величезними гранітними колонами, що нагадували давньоєгипетські храми». Ймовірно, саме в Шепардс Ханенко й проживав. Окрім мистецтва Давнього Єгипту в колекції Ханенків було чимало предметів мусульманського Єгипту мамлюцької та османської епох. Проте, єдиний власноручний запис Богдана Ханенка «куплені в Каїрі» стосується двох фаянсових, розписаних золотавим люстром чашечок (для вина), виготовлених в Ірані сефевідського періоду – у 16 столітті. «Ханенківські» мумія і саркофаг у радянський період потрапили до фондосховищах музею в Києво-Печерській Лаврі. У 2017 році всі охочі могли побачити їх на тематичній виставці. 🗣 Розповідали: Дмитро Гурський, дослідник історії родини Ханенків, та Ганна Рудик, дослідниця історії родини Ханенків, кураторка колекції ісламського мистецтва музею

☕Ранково-кавове: Знайомтесь - це "ібрик", кримськотатарський кавник 18-19 ст., з колекції #НМІУ. У невеличкому ессе можна познайомитись з самобітнім яищем кримськотатарської кавової культури та дізнатись, де цей "ібрик" використовували: https://www.facebook.com/106114037622344/posts/473335397566871/?sfnsn=mo

🖼«Японія та Росія». Карикатура на початок російсько-японської війни у журналі «Simplicissimus», від норвезького художника-ілюстратора Олафа Гульбранссона. 1904. #мистецтво #карикатура #орієнталізм

Атмостферні фото з Тибету від Ху Гоцина.

Тема образів «Сходу» в казках не відпускає. Можливо тому, що цікаво переосмислювати ті образи, які нам знайомі з дитинства. 🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості. ✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle. #мистецтво #Китай #Україна #графіка

🖼Ще кілька слів про популярний стиль Едмунда Дюлака. Цього разу не менш казкові й атмосферні ілюстрації до циклу «Тисяча й однієї ночі» (у варіанті видавця «Stories from the Arabian nights»), виконані на замовлення «Leicester Gallery» до видання 1907 р. Кілька поколінь виросли на цих казках, уявляючи собі образ «Сходу» через ці візуальні типажі. #Мистецтво #орієнталізм