Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Для тих, хто сьогодні в дорозі: 🖼"Снігова заметіль і Йоко: Країна снігу ІІ", від Йосіди Тосі (1911-1995), представника талановитого клану художників. #мистецтво #погода #Японія

Богдану Ханенку – 173! Гортаючи стару періодику можна знайти справжній скарб. Так, в одному з випусків "Известий Императорской Археологической Комиссии" за 1902 рік науковець Музею Ханенків Дмитро Гурський віднайшов деталі подорожі Богдана Ханенка до Єгипту. Відомо, що саме 1902 року вперше відчинив свої двері знаменитий Каїрський музей. На відкриття «скарбниці цивілізацій» з'їхалися шанувальники історії з усього світу. Тим паче, що при музеї відкрили крамницю, де колекціонери та антиквари могли придбати речі, що не потрапили до музейних фондів. Серед цих ентузіастів був і Богдан Ханенко. Як пишуть "Известия": "Єгипетська колекція для Київського музею старожитностей та мистецтв (так до 1904 року називався перший публічний музей у Києві, організований 1899 року під проводом Богдана Ханенка) набута в Каїрському музеї Б.І. Ханенком під час його подорожі до країни пірамід. Щойноотримана колекція включає понад три десятки різних предметів епохи фараонів, серед яких головне місце обіймає єгмпетська мумія і саркофаг". В музеї збереглися окремі свідчення обставин подорожі. Наприклад, “Guide du visiteur au musee du Caire” — путівник Каїрського музею за 1902 рік з печаткою Карла Лівадаса, Цей книжковий магазин знаходився через дорогу від готелю Шепардс – уславленого «розкошами, вітражами, перськими килимами, садами, терасами та величезними гранітними колонами, що нагадували давньоєгипетські храми». Ймовірно, саме в Шепардс Ханенко й проживав. Окрім мистецтва Давнього Єгипту в колекції Ханенків було чимало предметів мусульманського Єгипту мамлюцької та османської епох. Проте, єдиний власноручний запис Богдана Ханенка «куплені в Каїрі» стосується двох фаянсових, розписаних золотавим люстром чашечок (для вина), виготовлених в Ірані сефевідського періоду – у 16 столітті. «Ханенківські» мумія і саркофаг у радянський період потрапили до фондосховищах музею в Києво-Печерській Лаврі. У 2017 році всі охочі могли побачити їх на тематичній виставці. 🗣 Розповідали: Дмитро Гурський, дослідник історії родини Ханенків, та Ганна Рудик, дослідниця історії родини Ханенків, кураторка колекції ісламського мистецтва музею

☕Ранково-кавове: Знайомтесь - це "ібрик", кримськотатарський кавник 18-19 ст., з колекції #НМІУ. У невеличкому ессе можна познайомитись з самобітнім яищем кримськотатарської кавової культури та дізнатись, де цей "ібрик" використовували: https://www.facebook.com/106114037622344/posts/473335397566871/?sfnsn=mo

🖼«Японія та Росія». Карикатура на початок російсько-японської війни у журналі «Simplicissimus», від норвезького художника-ілюстратора Олафа Гульбранссона. 1904. #мистецтво #карикатура #орієнталізм

Атмостферні фото з Тибету від Ху Гоцина.

Тема образів «Сходу» в казках не відпускає. Можливо тому, що цікаво переосмислювати ті образи, які нам знайомі з дитинства. 🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості. ✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle. #мистецтво #Китай #Україна #графіка

🖼Ще кілька слів про популярний стиль Едмунда Дюлака. Цього разу не менш казкові й атмосферні ілюстрації до циклу «Тисяча й однієї ночі» (у варіанті видавця «Stories from the Arabian nights»), виконані на замовлення «Leicester Gallery» до видання 1907 р. Кілька поколінь виросли на цих казках, уявляючи собі образ «Сходу» через ці візуальні типажі. #Мистецтво #орієнталізм

🖼Чарівні ілюстрації до англомовного видання казки «Соловей» (Ганса Крістіана Андерсона), від французького художника Едмунда Дюлака (1882-1953). #мистецтво #живопис #орієнталізм #Китай #Франція

Нове перевідкриття гастрономічної культуру та рецептів «мавританської Іспанії»: ✍Розповідь про те, як куратор відділу арабських рукописів Британської бібліотеки, разом з дослідником гастрономічної культури, віднайшли втрачений фрагмент знаменитої книги вишуканих рецептів ХІІ ст. (у копії XVII ст.), авторства Ібн Разіла аль-Туджібі – вченого й поета з Аль-Андалузу. Цікава історія, як гастрономічна культура відображала міжконфесійні взаємини в «мавританській Іспанії», а також ностальгію за втраченою в наслідок реконкісти батьківщиною. 📌Трохи детальніше за посиланням; #текст #гастрономія #Іспанія #Туніс

📷Магія нічного Токіо, у роботах фотографа та геймдизайнера Ліама Вонга. ✍Ліам Вонг народився й виріс у Шотландії. Після навчання, він перебрався до Канади, де став наймолодшим директором знаменитого Ubisoft. Дебютом у світ фотографії стала його серія «Токійські ночі», натхненна неонуаром та японським кіберпанком. Гуляючи нічним Токіо, він вирішив відтворити свої враження у форматі «візуального щоденника», у якому важко провести межу між уявним та реальним світом цього міста. 📌Більше фото Ліам Вонга за посиланням; 📌А також Інтерв'ю для BBC;

Фото до попередньої теми: "Учасники протичумної експедиції в Маньчжурію, разом з китайськими колегами". 1911. #Данило_Заболотний по центру за столом. #Україна #Китай #фото

Фото до попередньої теми: 🖼Учасники протичумної експедиції в Маньчжурію, разом з китайськими колегами. 1911. #Данило_Заболотний в самому центрі за стлом. #фото #епідемія #Україна #Китай

Продовжуємо висвітлювати участь українців у протичумних експедиціях в Азію, на межі ХІХ-ХХ століть. Тут вималювались цікавий зв’язок поколінь: ✍В історії медицини Лев Громашевський (1887-1980) є особистістю відомою. Майбутній академік, на честь якого названий "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України" (Київ), у молоді роки відзначився під час епідемії чуми в Маньчжурії (1910-1911), яка за рік встигла забрати близько 100 тис. життів. Під час протичумних заходів, Лев Громашевський працював санітаром, а потім у «летючій бригаді», яка перевозила хворих і померлих від чуми. Його внесок був високо оцінений – #Данило_Заболотний, керівник протичумних заходів у Маньчжурії, згодом рекомендував Лева Громашевського на роботу у новостворену кафедру епідеміології в Одесі. Це стало великим поштовхом до кар’єри молодого медика, який вважався неблагонадійним через революційну діяльність в студенські роки. Лев Громашевський народився у Миколаєві, в родині морського офіцера й дворянина козацького походження. Цікаво, що доля його батька також була пов’язана з Китаєм. У 1898 році Василя Громашевського (батька) було нагороджено «Орденом подвійного дракона» третього ступеня, «за надану допомогу або благодійність» імперії Цін. Документи про цю нагороду зберігаються в Інституті рукопису НБ Вернадського у Києві. 📌Детальніше про саму нагороду та обставини її отримання можна прочитати у статті В.Кіктенка ВАСИЛЬ ГРОМАШЕВСЬКИЙ – КАВАЛЕР КИТАЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО «ОРДЕНА ПОДВІЙНОГО ДРАКОНА»: https://sinologist.com.ua/kiktenko-v-o-vasyl-gromashevskyj-kavaler-kytajskogo-imperatorskogo-ordena-podvijnogo-drakona/ #стаття #Китай #Маньчжурія #Україна

⚡21 січня відбудеться конференція «30 років відносин дружби і співробітництва між В'єтнамом та Україною». Під час заходу учасники обговорять поточний стан двосторонніх відносин України та В’єтнаму і перспективи розвитку співробітництва в галузях освіти, культури і туризму. 🗓21 січня 2022 року ⏰14:00 – 17:00 ✍🏻Реєстрація на захід: https://cutt.ly/BInKctg Організатори: Інститут європейських досліджень Академії суспільних наук В’єтнаму, Дипломатична академія України ім. Г. Удовенка, Дипломатична академія при МЗС В’єтнаму, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України #анонс #конференція #Україна #Вєтнам

🖼️"Дівчина в блакитному кімоно", від американського художника Вільяма Меррита Чейза (1849-1916). #мистецтво #орієнталізм #японізми

"Наприкінці минулого року вийшла книжка, уже сама назва якої задає високу інтригу: «Далекосхідна одіссея Івана Світа». Одіссей на Далекому Сході. Скидається на шалено цікавий роман. Але нова книжка — ретельне наукове дослідження, написане на основі унікальних документів; і це той випадок, коли реальна історія поважніша за будь-яку художню вигадку. Хто такий Іван Світ? Журналіст і історик, ім'я якого нині мало хто пам'ятає.   Японістка Ольга Хоменко написала детальну і глибоку книжку про українську діаспору на Далекому Сході, а Іван Світ став її провідником в цій серйозній справі". З рецензії на сайті.

✍️«Природу треба пояснювати, а людину розуміти». Так Йоган Густав Дройзен провів межу між людським світом та навколишнім середовищем. 📚Вчора отримав подарунок до свят – збірник статей: «Межі релігійного. Різноманітність традицій та інтерпретацій». Серед авторів і упорядників є мої друзі і знайомі, зокрема адміни каналів Обранці_духів та Смак_сутінок. ✍️Автори запропонували оригінальний та мало осмислений в українській гуманітаристиці погляд на екологію, як інструмент вивчення суспільства, культури й релігії. Цей підхід є кроком вперед від вже знаного «природного детермінізму» чи «антропогеографії», у бік глибшого розуміння взаємозв’язку екології і природи з релігійним світоглядом людини. 📌Блок статей присвячений і країнам Азії та Океанії. Тут вам і складний світ взаємовідносин жителів Індії, Непалу та Кореї з оточуючим їх серидовищем, або ж цікавий кейс про колоніалізм та природу у вченні «Ордену Сонця», Авґуста Енґельгардта. Збірка дуже цікава, з чим щиро вітаю. П.с. Замовити її можна у @Kairuku_waitaki

📷Нещодавно поширювали фото Печерської Лаври 30-х років, над входом до якої був вивішений турецький прапор. Кілька слів про контекст цих подій: 📌Йдеться про візит в СРСР Тевфик-Рушді-паші, міністра закордонних справ Туреччини (на одному з фото в окулярах). Він зійшов з борту корабля «Чичерин» в Одесі, після чого завітав у Київ, де був прийнятий з великою помпезністю – офіційними зустрічами, екскурсіями та великим концертом «Східного етнографічного художнього ансамблю СЕХА». 🎥Візит Тевфика-Рушді-паші був зафіксований у кінохроніці (з 6 хв. 30 с., по 8 хв. 20 с.). Судячи з цих кадрів, голова турецького МЗС відвідав і приміщення Печерської лаври, де на той час діяв «Антирелігійний музей», як філія «Всеукраїнського музейного містечка». П.с. Сподобався лозунг з кінохроніки «Культуру східних народів - широким масам!». #відео #текст #фото #музей #Туреччина #Україна #СРСР

📷Африка у фотографіях Казімежа Новака (1897-1937), польського мандрівника, кореспондента та фотографа, який народився у м. Стрий (суч. Львівська область України). Він вперше перетнув африканський континент з півночі на південь і в зворотному напрямку, детально описавши цей шлях на сторінках польської, італійськіої та британської преси. 📌Фото з Archiwa Państwowe: https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/ #фото #Африка

🎤"Казахстан. Що варто знати про історію цієї країни?" Цікава розмовав в ефірі #Радіо_культура з Владиславом Грибовським, українським номадистом, дослідником причорноморських ногайців та українсько-ногайських взаємин. 📌Про історичні паралелі між українцями і казахами, (пост)колоніальний спадок, вплив степу на долю обох народів та сучасні прояви усіх цих явищ за посиланням. #інтервю #радіо #Казахстан #Україна #фронтир