Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Якось непомітно виповнився рік виставки «MIRAS. Спадщина», що проходить у Скарбниці Національного музею історії України. Хто ще не встиг поглянути на одну з найяскравіших колекцій кримськотатарських артефактів на материковій частині України – запрошую це зробити🙂. Атмосфера виставки занурює у яскравий світ корінного народу Криму, представляючи кримськотатарську спадщину живим явищем культури з безперервними традиціями, які продовжують щодня впливати на повсякденне життя, ідентичність та взаємини кримських татар із навколишнім світом і людьми. #музей #виставка #кримські_татари #Крим #Miras_Спадщина

🖼️«Долина смертної тіні» (1855), від британського фотографа Роджера Фентона. Одне з найбільш вражаючих фото Кримської війни (1853-1856). ✍️На знімку - відкрита дорога в Криму, рясно усіяна ядрами й картеччю. В ході боїв вона прострілювалась настільки інтенсивно, що стала «мертвою зоною» на лінії зіткнення. З одного погляду можна зрозуміти, що шлях по ній вів до загибелі. Саме тому британські солдати назвали її «Долиною смертної тіні», відсилаючи до фрагменту Книги Псалмів: «…Коли я піду хоча б навіть долиною смертної тіні, я не буду боятися злого, бо Ти при мені…» (Псалом 23). Тут немає жодного солдата – пораненого чи загиблого, адже Фентон висвітлював війну для «чутливої вікторіанської публіки» (с). Але коли цю безлюдну похмуру дорогу побачили вперше, її вигляд закарбувався у пам’яті, як промовисте нагадування реалій та ціни війни. Цей знімок вперше представили в Лондоні, як частину серії «Панорама Севастопольського плато в 11 частинах». Всього Фентон зняв близько 300 фото подій Кримської війни.

🖼️Укрпошта випустила марку з нагоди 100-річчя Турецької Республіки. На ній зображено картину художника Юрія Шаповала «Дівчинка з птахою», яка сьогодні прикрашає головний офіс «Baykar» в Туреччині. #Туреччина #Україна

🖼️В дощовий день розглядаємо чудових осінніх котів, від Ішіди Сюнсьо (1874-1911), японського художника, який переймався збереженням традиційного живопису в еру Мейдзі. ✍️Ішіда Сюнсьо працював у часи буремних змін, які переживала Японія на шляху до модернізації. На тлі дискусій між шанувальниками «західної» культури та апологетами повернення до традиційних технік, митця критикували обидві сторони за «розмитий» авторський стиль. Ці осінні котики намальовані в техніці «карабаке» - крапаючи фарбою на вологу поверхню, митець розтирав «плями» сухим пензлем, щоб передати у зображенні відтінки й неповторний градієнт. За своє коротке життя художник встиг відкрити для себе світ: подорожував Європою, Північною Америкою, Китаєм та Індією. Його захоплювали різні мистецькі техніки та віяння – європейський модерн, китайський живопис, книжкова мініатюра часів Моголів… Визнання він здобув незадовго до смерті, подарувавши шанувальникам затишні й атмосферні сюжети. #мистецтво #Японія #погода

🖼️«Татарський хан» - готичний типаж правителя Кримського ханства часів Віденської битви 1683 р. Ілюстрація з видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685), Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. ✍️Вагнер закінчив Альтдорфський університет. Працював в м. Нюрнберг, де писав на широку тематику: про астрономію, астрологію, філософію, медицину. Популярністю користувались його календарі (по-суті довідники) з описами відомих подій, правителів, країн та героїв. Перший том «Детального опису Паннонії і цілої Туреччини…» видали одразу після Віденської битви 1863 р., хоча подібне зображення хана (з невеликими відмінностями) трапляється і в попередніх виданнях автора. Великий інтерес до Османів сприяв друку праць Вагнера, з описами Османської, Перської та інших «видатних імперій Сходу» (с) – «Сіни», «азійської Тартарії», тощо. #мистецтво #кримські_татари #Крим #Україна #Османська_імперія

Трохи орієнтальної ботаніки: ⚡В Музеї палацу короля Яна ІІІ Собеського у Вілянові відкрилась цікава виставка: «Східний рай. Турецькі впливи в польських садах». Виставка розповідає про те, якими шляхами через Османську імперію до Речі Посполитої з 16 ст. потрапляли «східні рослини», популярні в медицині, кулінарії та декорі шляхетських маєтків: тюльпани, шафран, розмарин, цитрусові й фігові дерева, тощо (загалом, близкьо 16 видів). ✍️Куратори дають змогу підняти набагато глибші питання – як ці рослини впливали на формування образу «Сходу» в Речі Посполитій? Адже мода на їх розведення вимагала створення павільйонів, теплиць і наметів, виконаних в орієнтальному стилі, які за формою нагадували мечеті, мінарети, палаци, лазні, наповнені відповідними елементами декору (зброя, килими, фонтани, шахи, тощо). Такий ракурс дає можливість краще зрозуміти, яким чином ця мода закріпила стійкі уявлення про вигляд, смак і запах «Сходу». А також – сприяла збиранню й осмисленню знань про його природу, простір та людей. #виставка #музей #Польща #Україна #Туреччина https://www.wilanow-palac.pl/wystawa_orientalny_raj_wplywy_tureckie_w_ogrodach_polskich_18_wrzesnia_31_grudnia_2023.html

🖼️Типажі кримських татар у творчості Івана Ціоглінського (1858-1913), живописця та зачинателя польського імпресіонізму. З колекції Muzeum Narodowy (Варшава). ✍️Іван Ціоглінський народився в Варшаві, але довгий час жив і працював в Петербурзі, підтримуючи тісні зв’язки з польським та українським мистецькими колами. Його роботи виставляли в багатьох галереях, зокрема Парижу та Берліну. Після смерті митець заповів свої картини музеям Варшави, Кракова, Познані, Вільнюса, Львова, де вони зберігаються сьогодні. Життя на похмурій півночі спонукало Ціоглінського шукати натхнення у орієнтальних сюжетах. На початку 20 ст. він багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою, щоб «купатись в кольорах та відтінках» (с). Не оминуло митця і захоплення Кримом, на що вплинули «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Яскраві типажі кримських татар виконані у теплих емоційних кольорах, які сьогодні подумки відправляють нас до вільного Криму. #мистецтво #Крим #кримські_татари #Україна #Польща

🖼️Осінь має свою неповторну естетику. Мрійливі пейзажі від Міямото Шуфу, сучасного японського художника та майстра деревориту. Творчість цього митця чудово ілюструє здатність мистецтва передавати настрій з допомогою відтінків кольорів - градієнту, який розмиває межу між предметами та матеріями. Міямото Шуфу популярний в Європі та США, де його часто порівнюють зі знаними пост/імпресіоністами. В будь якому випадку, його мрійливі, ностальгічні та трохи меланхолійні сюжети не залишають байдужими😊 #мистецтво #Японія #осінь

✍️«"Афганські" санкції були остаточно згубними для СРСР. Вони не тільки зробили афганську авантюру Кремля найдорожчою в його історії, але й виснажили залежну від ресурсів економіку, похитнули його соціально-політичну систему та ускладнили збереження лояльних режимів у державах-сателітах…». Рекомендую познайомитись з детальним інтерв’ю про те, як СРСР намагався обходити санкції, накладені на нього після вторгнення до Афганістану в 1980-х роках. Окрім сучасних паралелей з росією, тут багато цікавого про взаємозалежність сфери технологій та глобальної економіки. В якості експерта був долучений мій давній друг, який вже багато років досліджує радянське вторгнення в Афганістан. Тож матеріал має хорошу джерельну базу. https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/russia-circumventing-sanctions?fbclid=IwAR2ly7kf7eLZ6xh5QBTCauvlDATE1XRm2fW_EMAmpMPcYjCLZJjZAer-Avs #текст #стаття #санкції #Афганістан

✍️Нещодавно помер історик, журналіст та письменник Олекса Гайворонський. Не перебільшу, якщо назву його одним з найвпливовіших сучасних дослідників і популяризаторів історії Криму ханської доби. Багато хто вже написав про те, яким проривом для свого часу стали його «Повелителі двох материків», або ж цикл історичних випусків на АТR. Кримський ханат у працях цього дослідника постає не уламком середземноморського, тюркського чи османського світів. Він сам претендує на статус самобутнього центру, який століттями впливав на долю й життя сусідніх країн та народів. Олекса Гайворонський мав особливу здатність занурювати у епоху своїми текстами та історіями. Більше 15 років він працював у Бахчисарайському музеї-заповіднику, послідовно змінюючи саму концепцію репрезентації історичної спадщини Криму XV-XVIII століть: на рівні досліджень, виставок та численних авторських екскурсій Ханським палацом. Екскурсії, до слова, разюче вирізнялись від орієнтальних казок про «гареми, розкіш та деспотію» (с), якими багато років «годували» туристів в Бахчисараї. 📌Дуже люблю його книгу\путівник «Країна Крим.Qirim Yurti», яка зібрала багато цінних та цікавих відомостей про пам'ятки Криму часів правління Ґераїв (доступна на цьому сайті): https://masterknyg.com.ua/kramnychka/krym-ta-krymski-tatary/

Вчора в Стрижавці під Вінницею відкрили відновлений монумент на могилі турецьких військовополонених, які померли тут в госпіталі на території маєтку Ґрохольських. Це були полонені війни 1877-78 років, а сам пам'ятник – 1881 року. Більша історія цього пам'ятника – на фб: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02v9TuL6JAgfMJTbc2EMhHgXfbXfSh5u6VzKfQwEa1Nnwk7rDqofQAYkn8JAS1FQtZl&id=100064351976528