Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Довгоочікувана лекція «Польсько-литовські татари в історії України»: ✍️В рамках історичного клубу Польського Інституту в Києві, запрошую на мою лекцію, присвячену неймовірно цікавій та маловідомій темі. Поговоримо про походження польсько-литовських татар та особливості їх культурно-релігійного життя; помандруємо «Татарськими вулицями» польських, українських та литовських міст; дізнаємось, хто ж з представників цієї спільноти залишив помітний слід (культурний, мілітарний, політичний) в історії України, Польщі, Литви, Білорусі? Ну і не тільки... Тож не пропустіть! 📌Понеділок, 29 липня, о 19.00. 📌Книгарня «Сенс», на Хрещатику. 📌Деталі та реєстрація (обов'язкова) за посиланням: https://www.facebook.com/events/362168696711124/?ref=newsfeed #анонс #лекція #татари_липки

🌅Канал останнім часом не часто оновлюється з об’єктивних причин, але намагатимусь публікувати щось частіше. У літню спеку подивіться на чудову картину: 🖼️Літнє прибирання, від Кавамури Кійоо (1852-1934), японського художника, який малював у «західному стилі» (йоґа). Митцю випало жити у часи великих змін, які переживала Японія на шляху до модернізації. Його життя та стиль великою мірою ілюструють цей швидкий рух. Хоча Кійоо мав талант до живопису, він розраховував на кар'єру в царині політичного права. Але під час навчальної подорожі до США, Німеччини, Франції та Італії у 1871 р. він був вражений традиційним та сучасним європейським мистецтвом. Це захоплення змінило його життєві плани й зміцнило віру у власні здібності. Тож невідомий фахівець з політичного права невдовзі став знаковим митцем. Цікаво, що по-при дуже характерний «західний стиль», Кійоо використовував лише традиційні японські матеріали: фарби, папір, шовк та кору дерева. Це надає його картинам особливого стилю. #мистецтво #погода #Японія

🦋Метелики – давні "герої" мистецьких творів. Естетика, витонченість, глибокий символізм їх образу у японському живописі, літературі, поезії й філософії тісно пов’язаний з усвідомленням не лише крихкості людського життя, але й великою його цінністю: 📌«Метаморфоза» (1980) та «Кругообіг» (2016), від Хіроко Отаке, сучасної японської художниці в жанрі «ніхонґа». 📌«Палаючі метелики», або ж «Заклик Хірошіми» (1983), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997) та дизайнера Акіри Йокоями; 📌«Долина метеликів» (1979) та «Танок метеликів – Зима» (1985), від Йощіди Чізуко (1924-2017), японської художниці-модерністки; 📌«Політ метеликів над хмарами» (1934), від Міґіші Котаро-старшого (1903-1934), японського художника-модерніста; 📌«Внутрішнє небо», або «Порожнеча» (1999), від Ямамото Масао, незалежного японського фотохудожника, який розкиває «надзвичайне» у «буденному»; #Японія #мистецтво

«UŁHAI, UWŁUM»/«Рости мій сину» (1932). Вірш Сергія Шимона Рудковського (1873-1944), караїмського письменника, поета і громадського діяча з Луцька. Засновника караїмського часопису «Sabah» («Світанок»). Також, він був автором текстів до луцького караїмського часопису «Karaj Awazy» («Шлях караїмів), у якому й надруковано цей вірш караїмською мовою в 1932 році. Переклад вірша з караїмської: Володимир Шабаровський. *** Рости, мій сину, підростай Хороший виростеш карай! Будь честі й правді за заслугу Щоб бачив сонце на шляху. *** На те у світ з’явився ти, До Бога й правди щоб іти Рости ж бо сину, підростай! І будеш сильний ти карай! *** Хай буде щит в твоїх руках, Адже ти вибрав правди шлях. А зброю дарма не виймай, Бо ти достойний муж – карай! *** Голодним й босим помагай, На те у світі ти карай! Вдягни вдову і сиротину, І будеш справжнім караїмом! *** Людей любити треба всіх, Хай буде власна віра в них! З тобою ж буде хай до скону, Мойсея заповідь Закону! *** Якщо у тебе ворог є, Не бійся стати за своє! Май гостру зброю у руках, Щитом хай буде правди шлях. *** Якщо ти зло здолати зміг І кинув ворога до ніг, У піхви шаблю заховай, Даруй життя – бо ти карай! *** Як дужчий ворог, а не ти, Соромся сину утекти, Неначе лев його долай, І те й ім’я тобі - карай! #караїми #Луцьк #поезія #текст

✍️«На якийсь короткий час унаслідок лібералізації політичного життя після смерті Сталіна 1953 року та вступу Монголії до ООН 1961 року монголи віднайшли сміливість і відчували свободу, щоб досліджувати власну історію. Країна підготувала серію марок 1962 року, щоб відсвяткувати 800-річчя від народження Чингісхана. Тумур-очир, другий за рангом член парламенту, дозволив звести бетонний монумент, щоб відзначити місце народження Чингісхана біля р. Онон, і фінансував конференцію дослідників, щоб вони могли оцінити добрі та погані сторони Монгольської імперії в історії. Як на марці, так і на простому графічному рисунку монумента було зображено втраченого «сулда» Чингісхана – Бойове Знамено з кінського волоса, з яким він робив завоювання, та місце, де спочила його душа. Після майже восьми століть «сулд» мав дуже глибоке емоційне значення… тож росіяни трактували саме його зображення на марці як акт національного відродження й потенційну агресію. Совіти зреагували з нераціональною злістю через страх, що їхня держава-сателіт могла піти незалежним шляхом, або… стати на сторону іншого сусіда – Китаю… Комуністична влада в Монголії проводила репресії проти марок і дослідників. За злочинну зраду, яка полягала в тому, що Тумур-очир продемонстрував «тенденції, спрямовані на ідеалізацію ролі Чингісхана», влада усунула його від посади, відправила у внутрішнє вигнання і, зрештою, його зарубали сокирою. Після чисток у власній партії комуністи сфокусували увагу на роботі монгольських дослідників, яких партія назвала «антипартійними елементами» чи «паразитами». Після чого почалась антинаціоналістична кампанія, у межах якої влада кинула археолога Перле у в’язницю за те, що він навчав Тумур-очира й таємно досліджував історію Монгольської імперії (в тому відому писемну пам’ятку «Таємна історія монголів» - авт.)... Учителі, історики, художники, поети та співаки були в небезпеці, якщо були пов’язані з історією епохи Чингісхана…». #марки #текст #книга #чтиво #фото #Монголія

🖼️Перебирав підбірку монгольських марок радянської доби (переважно 1972 та 1974 років), з жанру «Національні герої» та «національні звичаї». Згадався фрагмент з книги «Чингісхан та історія створення сучасного світу», від Джека Везерфорда, колумбійського антрополога, який багато років досліджував історію Монгольського Улусу та роль історичної спадщини в формуванні національної ідентичності монголів👇: #фото #марки #Монголія

Коли перевагою твого робочого місця є чудовий краєвид: 🖼️"Вигляд на Стамбул з посольства Нідерландів", у районі Пера (Бейоглу), від Жана-Батиста ван Мура (1671-1737), знаменитого фламандського художника, який близько 30 років прожив у османській столиці. 🖼️"Вигляд на Босфор зі швецької місії" в районі Пера (Бейоглу), від Антуана ван дер Стіна (?-1782), нідерландського пейзажиста й мандрівника, який практикував живопис у посольстві Швеції в Стамбулі в 1770-х роках. #мистецтво #Стамбул #Османська_імперія

Вітаю колег з відкриттям чудової виставки "Скарби Криму. Повернення". Змістовна експозиція та чудова художня подача колекції. Багато хороших візуалізацій та реконструкцій. Кураторські екскурсії вже доступні. Організатори зазначають, що виставка діятиме на постійній основі в #Скабниця_НМІУ до деокупції Криму. https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/999066381814397/ #виставка #Крим #фото #музей

📝«Щоб не казали, поки що, автори ріжних mirages orientaux, а усе таки коли ми заходжуємось думати про походженнє нашої евопейської культури, та й походження наших народів, очи наші по старому звертаються на східню сторону – до великої Азії, якої Европа є тільки пів-островом…». Хфедір Вовк, «Кавказ і Карпати (деякі проби етнольоґічних зближень) (1906). ✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи. Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»… #текст #чтиво #Кавказ #Україна

🖼Замальовки кримськотатарських кав’ярень у Карасубазарі та Євпаторії (1927), від архітектора Павла Голландського (1861-1939), відомого ще як «архітектор родини Терещенків». ✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї. #Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура

5 фактів про виставку "Скарби Криму. Повернення", яка 5 липня відкривається в #Скарбниця_НМІУ, а також про справу т.з. "Скіфського золота". Скоро матимете змогу оглянути колекцію на власні очі. #виставка #музей #Крим #Україна https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/

⚡Колеги провели неймовірну роботу, щоб відкрити для вас ще один осередок спадщини Криму в #Скарбниця_НМІУ. ✍️З 5 липня матимете можливість оглянути велика колекцію оригінальних артефактів з кримських музеїв, які повернули в Україну з Нідерландів після 10 років судових процесів. 565 експонатів, понад 2000 музейних предметів розповідають про різні культури й спільноти, що з давнини населяли південь сучасної України. Запрошую відвідати! #анонс #виставка #музей #Крим https://www.facebook.com/events/772224101567348/772224174900674/?active_tab=about

28 червня о 19.00. запрошую на дуже круту подію, яку організовують мої друзі: 📝«В парку ім. Тараса Шевченка, під відкритим небом, відбудеться концерт «Файний Франко Ф'южн»! На сцені зберуться понад 100 талановитих музикантів та артистів, щоб створити неповторне музичне шоу, яке поведе вас у незабутню мандрівку в пошуках сенсів, що об'єднують наші серця… Український та кримськотатарський фольклор у сучасному ф'южн-стилі оживе у творчій колаборації Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Національного президентського оркестру та проєкту Громадської організації  «Алєм» «Сенси, що об'єднують» за підтримки Швейцарії... Яскравий візуальний ряд з кримськотатарськими орнаментами Орьнек, смілива музична режисура та неперевершений живий звук занурять вас у вихор емоцій та енергій…». 📌Вхід на концерт вільний. Не пропустіть😊 #анонс #кримські_татари #орьнек

📕Священний Коран з українським перекладом (Переклад Михайла Якубовича. Анкара, 2017). 📝Кілька років тому на одному "круглому столі" в Стамбулі натрапив на полицю з перекладами смислів Корану різними мовами світу, які дарували гостям цього заходу. Приємно, що серед них були також кілька видань українською. Якщо не помиляюсь, сьогодні вийшло друком вже 14 перевидань українського перекладу смислів Корану. Одне з них видав "Diyanet", або ж «Управління релігійними справами» Туреччини. Дуже естетичне видання, у якому поєднано арабський текст з українським перекладом. #Україна #Туреччина #іслам

📷Поповнив свою колекцію чудовим вінтажним кавником 1970\80-х років. Цього разу це «далла» - арабський кавник з видовженим «пташиним» носиком. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Має потертості, які свідчать про те, що кавник використовували за призначенням. Ручка маркована арабською цифрою «30». Ззовні посуд оздоблений чудовими рослинними й геометричними візерунками: 🌴Фінікова пальма, арабський символ життя, процвітання, благополуччя, достатку та гостинності; 🌸Квіти «арфадж» («Asteriscus arabicus»), пустельна рослина з роду айстрових, що широко розповсюджена на Аравійському півострові. Вважається одним з національних символів Кувейту та Саудівської Аравії. Дуже цінується за здатність виживати в засушливому кліматі. Бедуїни нею годують худобу й верблюдів, а також використовують для розведення вогнища (ночі в пустелі холодні, а з дровами там не дуже). Є навіть згадки про лікувальні та антисептичні властивості квітів арфадж; ⚒️Далла має два клейма – ззовні (на денці) та в середині (під кришкою): 📌Велике заводське клеймо з позначенням якості виробу та складу металу: містить національний герб Королівства Саудівської Аравії (дві перехрещені шаблі) й написи англійською та арабською мовами: PATENT No. 86710, «Відмінно/ Далла засвідчує справжність металу» (дуже приблизний переклад з арабської). 📌В середині під кришкою: Знову герб Королівства та напис арабською. Поки не встиг знайти переклад, але скоріше за все це клеймо виробника й маркетинговий напис (запрошення скуштувати каву). Якщо хтось прочитає – буду вдячний за коментар. ☕️Далла поширені по всьому арабському світу, де цей посуд має власні регіональні особливості форми й оздоблення. Сьогодні далла є важливим символом гостинності, туристичним брендом, частиною національної спадщини країн Затоки. На відміну від джезве, у далла каву саме «варять», а не «заварюють» (не доводячи до кипіння). Цікаво, що словом «кахфа», «ахве» або ж «хава» першочергово називали напій з кислого молока, а вже згодом – кавовий напій. В арабській культурі ввічливим вважається, коли гість випиває не більше трьох філіжанок цього напою: "Перша - втамувати спрагу, друга - для гостинності, а третя - для задоволення". Арабська кава буває «чорною» (міцна класична) та «рудою»\«коричневою» (слабко обсмажені зерна зі спеціями). Можна помітити, що іноді у носик далла вставляють пальмові листочки, перш ніж налити каву. Це робиться для того, щоб спеції чи кавова гуща з кавника не потрапили у філіжанку. #кава #Саудівська_Аравія #текст

📕Книга – один з найважливіших винаходів, що змінив світ. Мішель Фуко у знаменитій розмові з Жаном-Клодом Карр’єром говорили про те, що книги подібні до писемних приладів, молотка, колеса чи інших предметів, які за тисячі років мало змінили свій функціонал: «допоки вони виконують свою функцію, їх важко покращити». Минулий тиждень мав можливість трохи зануритись у книгу «Подорож книги: від папірусу до кіндла», від Ірене Вальєхо. Іспанської дослідниці, яка через власний досвід роботи з давніми рукописами ділиться «історією писаного тексту». На прикладі знаменитої Александрійськї бібліотеки в Єгипті вона розповідає про давню мрію Птолемеїв – зібрати книжки та їх переклади з усіх куточків відомого світу. Книга сповнена багатьма практичними деталями про те, як створювались стародавні тексти? Як працювали давні писарі, бібліотекарі й чиновники? Цікавими фактами про давніх правителів і книги. Але головне у ній – увага до сили писаного слова, а також його впливу на поширення ідей у просторі й часі. 📝«Пристрасть колекціонера книжок схожа на завзяття мандрівника. Кожна бібліотека – це подорож; кожна книжка – паспорт без терміну дії. Александр Македонський пройшов шляхами Африки та Азії, не розлучаючись зі своїм томом «Іліади», у якому він, за словами істориків, шукав поради та поживи для прагнення вищості. Читання, ніби компас, відкривало йому шляхи до невідомого… Александрійська бібліотека відбивала широту зовнішнього світу. Там були найважливіші іншомовні праці, перекладені грецькою. Один візантійський автор пише про ті часи: «З кожного народу запросили мудреців, які знали не лише свою мову, а й досконало володіли грецькою; кожній групі доручили відповідні тексти…». Так з’явилася відома грекомовна версія юдейської Тори, яку знають під назвою Септуагінта (зібрання перекладів Старого Заповіту давньогрецькою – авт.). Переклад іранських текстів, автором яких вважають Заратустру – згадували ще кілька століть як видатний проєкт. Єгипетський жрець Манетон уклав для Бібліотеки (Александрійської - авт.) перелік династій фараонів і їхні подвиги – від міфічних часів і до завоювання Александром. Пишучи хрестоматію з історії Єгипту грецькою мовою, він шукав, читав і запозичував уривки з оригінальних документів, які зберігалися в десятках храмів. Берос, також двомовний жрець і знавець клинописних текстів, відтворив грецькою вавилонські традиції. У Бібліотеці не могло не бути й трактату про Індію, який, спираючись на місцеві джерела написав грецький придворний посол у Паталіпутрі, місті на північному заході Індії, на берегах Ганзу. То був перший перекладацький проєкт такого розмаху… У Бібліотеці здійснилось найкраще з того, про що мріяв Александр: всеосяжність, жага до пізнання, його дивовижний потяг до злиття. На полицях Александрійської бібліотеки кордони було скасовано…». #текст #чтиво #книга

🎥Ще одне змістовне інтерв'ю від Владислава Грибовського, присвячене історії ногаців: 📝Хто такі ногайці та що про них згадують у джерелах; Життя, побут та етапи розселення цієї спільноти на Півдні України; Політика примусового "осадження" кочівників, взаємини з Ґереями та Османами; Ну і на останок - чи потрібно повернути Примоську (у Запорізькій області) історичну назву Ногайськ?; #інтервю #відео #ногайці #Крим #номадизм #Османська_імперія https://youtu.be/beWqTMVftzw?si=jpL4tarDNfV2pYjt

⚡Цієї п’ятниці запрошую на семінар з історії Криму та Північного Причорномор’я, який колеги втілюють на регулярній основі. Будемо говорити про кримськотатарську спадщину та її репрезентацію на виставці «MİRAS. Спадщина», яка вже більше ніж півтора роки діє в #Скарбниця_НМІУ. Приєднуйтесь! Спілкуватись будемо онлайн; 📌31 червня о 18.00. https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09 Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487 Код доступу: 7AWnmh 🎥Записи попередніх лекторів можна подивитись на ютубі: https://www.youtube.com/@HistoryOfTheBlackSeaRegion/videos #онлайн #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина

Трохи весняних орієнталізмів: 🖼Весняні піони (1889), від американського імпресіоніста Вільяма Мерріта Чейза (1849-1919). #мистецтво #настрій #орієнталізм