Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📕Священний Коран з українським перекладом (Переклад Михайла Якубовича. Анкара, 2017). 📝Кілька років тому на одному "круглому столі" в Стамбулі натрапив на полицю з перекладами смислів Корану різними мовами світу, які дарували гостям цього заходу. Приємно, що серед них були також кілька видань українською. Якщо не помиляюсь, сьогодні вийшло друком вже 14 перевидань українського перекладу смислів Корану. Одне з них видав "Diyanet", або ж «Управління релігійними справами» Туреччини. Дуже естетичне видання, у якому поєднано арабський текст з українським перекладом. #Україна #Туреччина #іслам

📷Поповнив свою колекцію чудовим вінтажним кавником 1970\80-х років. Цього разу це «далла» - арабський кавник з видовженим «пташиним» носиком. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Має потертості, які свідчать про те, що кавник використовували за призначенням. Ручка маркована арабською цифрою «30». Ззовні посуд оздоблений чудовими рослинними й геометричними візерунками: 🌴Фінікова пальма, арабський символ життя, процвітання, благополуччя, достатку та гостинності; 🌸Квіти «арфадж» («Asteriscus arabicus»), пустельна рослина з роду айстрових, що широко розповсюджена на Аравійському півострові. Вважається одним з національних символів Кувейту та Саудівської Аравії. Дуже цінується за здатність виживати в засушливому кліматі. Бедуїни нею годують худобу й верблюдів, а також використовують для розведення вогнища (ночі в пустелі холодні, а з дровами там не дуже). Є навіть згадки про лікувальні та антисептичні властивості квітів арфадж; ⚒️Далла має два клейма – ззовні (на денці) та в середині (під кришкою): 📌Велике заводське клеймо з позначенням якості виробу та складу металу: містить національний герб Королівства Саудівської Аравії (дві перехрещені шаблі) й написи англійською та арабською мовами: PATENT No. 86710, «Відмінно/ Далла засвідчує справжність металу» (дуже приблизний переклад з арабської). 📌В середині під кришкою: Знову герб Королівства та напис арабською. Поки не встиг знайти переклад, але скоріше за все це клеймо виробника й маркетинговий напис (запрошення скуштувати каву). Якщо хтось прочитає – буду вдячний за коментар. ☕️Далла поширені по всьому арабському світу, де цей посуд має власні регіональні особливості форми й оздоблення. Сьогодні далла є важливим символом гостинності, туристичним брендом, частиною національної спадщини країн Затоки. На відміну від джезве, у далла каву саме «варять», а не «заварюють» (не доводячи до кипіння). Цікаво, що словом «кахфа», «ахве» або ж «хава» першочергово називали напій з кислого молока, а вже згодом – кавовий напій. В арабській культурі ввічливим вважається, коли гість випиває не більше трьох філіжанок цього напою: "Перша - втамувати спрагу, друга - для гостинності, а третя - для задоволення". Арабська кава буває «чорною» (міцна класична) та «рудою»\«коричневою» (слабко обсмажені зерна зі спеціями). Можна помітити, що іноді у носик далла вставляють пальмові листочки, перш ніж налити каву. Це робиться для того, щоб спеції чи кавова гуща з кавника не потрапили у філіжанку. #кава #Саудівська_Аравія #текст

📕Книга – один з найважливіших винаходів, що змінив світ. Мішель Фуко у знаменитій розмові з Жаном-Клодом Карр’єром говорили про те, що книги подібні до писемних приладів, молотка, колеса чи інших предметів, які за тисячі років мало змінили свій функціонал: «допоки вони виконують свою функцію, їх важко покращити». Минулий тиждень мав можливість трохи зануритись у книгу «Подорож книги: від папірусу до кіндла», від Ірене Вальєхо. Іспанської дослідниці, яка через власний досвід роботи з давніми рукописами ділиться «історією писаного тексту». На прикладі знаменитої Александрійськї бібліотеки в Єгипті вона розповідає про давню мрію Птолемеїв – зібрати книжки та їх переклади з усіх куточків відомого світу. Книга сповнена багатьма практичними деталями про те, як створювались стародавні тексти? Як працювали давні писарі, бібліотекарі й чиновники? Цікавими фактами про давніх правителів і книги. Але головне у ній – увага до сили писаного слова, а також його впливу на поширення ідей у просторі й часі. 📝«Пристрасть колекціонера книжок схожа на завзяття мандрівника. Кожна бібліотека – це подорож; кожна книжка – паспорт без терміну дії. Александр Македонський пройшов шляхами Африки та Азії, не розлучаючись зі своїм томом «Іліади», у якому він, за словами істориків, шукав поради та поживи для прагнення вищості. Читання, ніби компас, відкривало йому шляхи до невідомого… Александрійська бібліотека відбивала широту зовнішнього світу. Там були найважливіші іншомовні праці, перекладені грецькою. Один візантійський автор пише про ті часи: «З кожного народу запросили мудреців, які знали не лише свою мову, а й досконало володіли грецькою; кожній групі доручили відповідні тексти…». Так з’явилася відома грекомовна версія юдейської Тори, яку знають під назвою Септуагінта (зібрання перекладів Старого Заповіту давньогрецькою – авт.). Переклад іранських текстів, автором яких вважають Заратустру – згадували ще кілька століть як видатний проєкт. Єгипетський жрець Манетон уклав для Бібліотеки (Александрійської - авт.) перелік династій фараонів і їхні подвиги – від міфічних часів і до завоювання Александром. Пишучи хрестоматію з історії Єгипту грецькою мовою, він шукав, читав і запозичував уривки з оригінальних документів, які зберігалися в десятках храмів. Берос, також двомовний жрець і знавець клинописних текстів, відтворив грецькою вавилонські традиції. У Бібліотеці не могло не бути й трактату про Індію, який, спираючись на місцеві джерела написав грецький придворний посол у Паталіпутрі, місті на північному заході Індії, на берегах Ганзу. То був перший перекладацький проєкт такого розмаху… У Бібліотеці здійснилось найкраще з того, про що мріяв Александр: всеосяжність, жага до пізнання, його дивовижний потяг до злиття. На полицях Александрійської бібліотеки кордони було скасовано…». #текст #чтиво #книга

🎥Ще одне змістовне інтерв'ю від Владислава Грибовського, присвячене історії ногаців: 📝Хто такі ногайці та що про них згадують у джерелах; Життя, побут та етапи розселення цієї спільноти на Півдні України; Політика примусового "осадження" кочівників, взаємини з Ґереями та Османами; Ну і на останок - чи потрібно повернути Примоську (у Запорізькій області) історичну назву Ногайськ?; #інтервю #відео #ногайці #Крим #номадизм #Османська_імперія https://youtu.be/beWqTMVftzw?si=jpL4tarDNfV2pYjt

⚡Цієї п’ятниці запрошую на семінар з історії Криму та Північного Причорномор’я, який колеги втілюють на регулярній основі. Будемо говорити про кримськотатарську спадщину та її репрезентацію на виставці «MİRAS. Спадщина», яка вже більше ніж півтора роки діє в #Скарбниця_НМІУ. Приєднуйтесь! Спілкуватись будемо онлайн; 📌31 червня о 18.00. https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09 Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487 Код доступу: 7AWnmh 🎥Записи попередніх лекторів можна подивитись на ютубі: https://www.youtube.com/@HistoryOfTheBlackSeaRegion/videos #онлайн #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина

Трохи весняних орієнталізмів: 🖼Весняні піони (1889), від американського імпресіоніста Вільяма Мерріта Чейза (1849-1919). #мистецтво #настрій #орієнталізм

🎥"У пошуках ідентичності" тепер доступний у широкому прокаті на ресурсі MEGOGO. Поруч з дуже цікавими спікерами, у серії міні-лекцій я ділюсь своїми думками про Крим, деколонізацію, ідентичність та кримськотатарську спадщину. Звісно ж, натхненний досвідом втілення виставки «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Хто ще не дивився на ютубі, запошую до перегляду. #відео #музей #деколонізація #постколоніалізм #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина https://megogo.net/ua/view/23913586-pro-identichnist-vid-oleksiya-savchenka.html?

Поки сидимо без світла, розбираю свої нотатки. Перечитував кілька місяців тому біографію Джона Р.Р. Толкіна (1892-1973), проф. Оксфордського університету й автора знаменитого «Гобіта», «Володаря перстнів», «Сильмаріліону». Цікавий факт, до слова: ✍️У родині Толкінів існувала легенда про походження їх прізвища, яку на Різдво любила розповідати тітка Ґрейс. За її словами, далекий предок Толкінів служив у Ґогенцолернів та воював з османами на Балканах. Під час Віденської битви 1683 року він самовільно пробрався до турецького табору й захопив там знамено. Цей подвиг був щиро оцінений, а пращур здобув прізвисько «відчайдушний» - тобто «Tollkühn». Сам професор скептично висловлювався про цю легенду, але визнавав, що його рід таки має німецькі корені. 📌Генеалогічна схема родини Толкінів з видання «Дж. Р. Р. Толкін. Біографія», від Гамфрі Карпентера (переклад українською в-ва «Астролябія», 2022). #текст #Османська_імперії

🍵21 травня міжнародний день чаю. Підбірка зображеннь чайхани у роботах українських митців, які жили й працювали в Узбекистані під час евакуації у 1942-1943 роках. З виставки "Самаркандська епопея українських художників: 1941-1944" (музей Київська картинна галерея): 📌"Чайхана" (1943), від Олександра Сиротенко; 📌"Біля чайхани" та 📌"У чайхані" (1942), від Леоніда Чернова; 📌"Продавчині лавашів" (1943), від Слави Лівшиця; 📌"Хлопчик, який сидить на сходах чайхани", від Володимира Яценко; #мистецтво #виставка #музей #Узбекистан #Самарканд #Україна #чай

До 18 травня на "Реальна історія" вийшов випуск, присвячений депортації кримських татар 1944 року. Ведучий/продюсер (Акім Галімов) та експерти (Андрій Когут, Мартін-Олександр Кислий, Есма Аджієва) спробували розкрити й осмислити ці трагічні події через різну призму: особисту, соціальну, наукову. В т.ч. через джерела: архівні документи, артефакти, спогади. Зйомки випуску проходили також в просторі виставки «MİRAS. Спадщина», у #Скарбниця_НМІУ. Есма Аджієва, співкураторка виставки, розказала про соціальний, культурний, релігійний контекст артефактів на виставці. А також привернула увагу до одного з наслідків депортації кримських татар. А саме – долі не/матеріальної спадщини корінного народу. Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається… #відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI

🖼️Ще одна цікава «книга костюмів» 16 ст. Автор невідомий. Колекція Баварської державної бібліотеки. Найвірогідніше, створена в Аугсбургі в 1580-х роках. ✍️Містить кілька сотень ілюстрацій та жанрових сцен з вбранням та звичаями різних народів «Європи, Сходу та Америки». Частина типажів зображує мешканців Османської імперії (окрім посадовців та воїнів є «турок», «вірменин», «грек», «араб», та ін. народи), Східної Європи, Африки, а також «індіанців Нового світу». Традиційно - чим далі від Європи, тим більше «екзотики». 📌Окремо варто відзначити маловідоме зображення кримського татарина (підписане на ілюстрації як «татарин»). #мистецтво #текст #Османська_імперія #кримські_татари #Крим

У ці травневі дні багато пишуть і говорять про 80-і роковини депортації кримських татар радянською владою. У цьому випуску проговорено багато важливих тем. Раджу до перегляду. #відео #Крим #кримські_татари https://www.youtube.com/watch?v=Y41y0mLiPfQ

Трохи поповнив свою колекцію. Дві вживані джезви для заварювання кави. Вони не антикварні й досить поширені, але все ж цікаві: 📌Невелика джезва з латуні. В середині лужена (покрита шаром олова). За формою – типові Балкани. Виготовлена в Сараєво, столиці Боснії та Герцеговини, про що свідчить клеймо «SARAJEVO. Preduzeće umjetnih zanata» (якщо приблизно: «Сараєво. Спілка художніх ремесл»). Якось пізніше напишу кілька слів про кавову традицію на Балканах та її соціальний контекст; 📌Далла (Dallah). Хоча ця назва більше асоціюється з аравійським кавником з вигнутим носиком («пташиним дзьобом»), цим словом також називають посуд, який за формою є близькосхідним поєднанням турецької «джезве» й арабського «далла» (й навіть трохи кавника «ібрик»). Кавник з ручкою і кришкою, оздоблений орнаментами. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Клеймо фрагментарне. Можна прочитати напис латинкою: «ALI. AL-TAROUS…» (далі фрагмент нерозбірливо). Виготовлена в сирійському місті Тартус. Пошукаю більш детальніше.

У 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Будемо говорити про місце спадщини у збереженні ідентичності кримських татар, а також про те, що музейні предмети - це не лише про "речі та обряди", але й про людські долі. Поки виставка ще діє - раджу завітати. https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/ #анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари

⚡Ще трохи цікавих анонсів. Сьогодні у Києво-Могилянській бізнес-школі відбудеться презентація цікавої збірки інтерв'ю та дописів українського сходознавця Омеляна Пріцака, оприлюднені у ЗМІ від часу його повернення до України на початку 1990-х років. ✍"Висловлені 30 років тому погляди й роздуми вченого про проблеми української та світової науки, роль науки і вченого у суспільстві, взаємовідносини українців із сусідніми народами не втратили своєї актуальності й сьогодні. Особливістю цього видання є не лише сама книга, а й запис аудіофрагментів з неї, що дозволить вам почути думки Омеляна Пріцака...". 📌Київ, вул. Волоська, 8/5 (Києво-Могилянська бізнес школа); 📌13 травня о 18.30; Деталі та реєстрація за посиланням: https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%86%D0%B0/981623273566582/ #анонс #книга #офлайн

🎥Чудовий випуск на проєкті "Історія без міфів", з істориком Олександром Середою, присвячений османській спадщині на Півдні України та її переосмисленню. Дослідник розповідає багато цікавого, в тому числі й про "Ханську Україну". #відео #Україна #Османська_імперія https://www.youtube.com/watch?v=VmtF9OYWWy0&t=3912s

Текіє дервішів в Афінах, у часи османського панування, від Едварда Додвелла (1767-1832), ірландського художника, мандрівника й археолога-аматора. Кілька цікавих зображень з його подорожей Балканами, у виданні «Класична й топографічна подорож Грецією» (1819). На зображеннях можна помітити, що текіє дервішів розташовувалось у цікавій споруді. А саме у «Вежі вітрів» - відомій античній пам’ятці в римській Агорі в Афінах (датується І ст. до н.е.). Споруду назвали так через зображення 8 богів вітру на вершині. Довгий час вежу використовували як орієнтир у просторі й часі: вона була розташована по сторонах світу, мала флюгер, сонячний та водяний годинники. Не дивно, що у всі часи тут любили зупинятись подорожні, а за османського панування у вежі "облаштувались" деякі суфійські ордени. #мистецтво #Балкани #Греція #Афіни #Османська_імперія

Сюжет про кавову традицію кимських татар на Укрінформі переклали японською мовою. Щиро дякую п. Хірано Такаші за старання😊. "Кавова традиція кримських татар" була внесена до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини за ініціативи ГО "Алем". У статті йде мова про соціальний контекст цієї традиції, яка у різні часи допомагала кримськотатарському народу зберігати власну ідентичність і культуру. #текст #кава #Крим #кримські_татари https://www.ukrinform.jp/rubric-society/3862105-kurimiatataru-renga-yuan-zuwo-duanru-jino-yan-xinikohi.html

📚В основу роману "Бірманські будні" (1934) Джорджа Орвелла покладений особистий досвід письменника. Окрім того, що він народився в Індії, у 19 років він вступив на службу до імперської поліції колонізованої Бірми. Батько Еріка Блера (справжнє ім'я Орвелла) був збирачем опійного податку в Індії, а мати належала до заможної родини підприємців та торговців деревиною. Соціальне становище молодого хлопця обіцяло йому гідне життя й карє'ру в колонії. Але після 5 років служби відбувся перелам у його світогляді: образи екзотичних магараджів та тріумфів британського війська вивітрились після споглядання наслідків "темної сторони" імперської політики. У "Бірманських буднях" можна побачити прояви тих рис і відчуттів, які виразно упізнаються в знаменитих "1984" та "Колгоспі тварин". Зневіра, розчарування і самотність людини, яка опинилась у чужому туземному середовищі, ставши водночас частиною ненависної для себе управлінської системи. "Бірманські будні" Орвелла нагадують, що колоніальний досвід рано чи пізно повертається до колоніста у найрізноманітніших проявах та наслідках... ✍Цей твір містить дуже цікавий діалог між головним героєм Флорі, який до глибини душі розчарований колоніальною політикою своєї вітчизни, та туземним лікарем Верасвамі, вірним підданим Корони, який захоплюється позитивними впливами Битанії в Бірмі. Два полярні погляди на колоніалізм на його наслідки: 📌«…Ще жодного індійця не навчено справді корисного ремесла. Ми не наважуємося на це з огляду породження конкуренції в галузі. Деякі галузі ми навіть знищили. От скажіть мені, куди дівся індійський муслін? Якщо не помиляюся, ще в 40-х роках індійці будували морехідні човни й навіть спромогалися добирати до них екіпажі. Нині ж ви не здатні склепати навіть нещасної рибальської шлюпки… У 18 столітті індійці виливали гармати, які цілком відповідали євопейським стандартам. Однак відтоді, як ми (британці – авт.) припхались сюди, на всьому континенті не знайдеться жодного ремісника, спроможного виготовити нікчемну латунну гільзу. З усіх східних народів розвинутися вдалось лише тим, хто зберіг незалежність. Не буду ставити у приклад японців, але візьміть хоча б Сіам… Правда в тому, що перш ніж ми доведемо все (модернізацію – авт.) до логічного завершення, зруйнуємо всю бірманську національну культуру… Куди приведе вас цей семимильний прогрес? До нашого доброго старого свинюшника, напханого грамофонами й капелюхами-котелками…». 📌«…Ах, містаре Флорі, на жаль ні! Ви не можете збагнути однієї речі: навіть у найгіршому її вияві, ваша цивілізація для нас – велике досягнення. Грамофони, котелки, «Події у світі» (газета – авт.) – усе ліпше за страшне байдикування азійців. Як на мене, навіть найменш завзяті британці це… факелоносці, які осяюють шлях прогресу…». #колоніалізм #Індія #Бірма #книга #текст