Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝«Щоб не казали, поки що, автори ріжних mirages orientaux, а усе таки коли ми заходжуємось думати про походженнє нашої евопейської культури, та й походження наших народів, очи наші по старому звертаються на східню сторону – до великої Азії, якої Европа є тільки пів-островом…». Хфедір Вовк, «Кавказ і Карпати (деякі проби етнольоґічних зближень) (1906). ✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи. Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»… #текст #чтиво #Кавказ #Україна

🖼Замальовки кримськотатарських кав’ярень у Карасубазарі та Євпаторії (1927), від архітектора Павла Голландського (1861-1939), відомого ще як «архітектор родини Терещенків». ✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї. #Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура

5 фактів про виставку "Скарби Криму. Повернення", яка 5 липня відкривається в #Скарбниця_НМІУ, а також про справу т.з. "Скіфського золота". Скоро матимете змогу оглянути колекцію на власні очі. #виставка #музей #Крим #Україна https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/

⚡Колеги провели неймовірну роботу, щоб відкрити для вас ще один осередок спадщини Криму в #Скарбниця_НМІУ. ✍️З 5 липня матимете можливість оглянути велика колекцію оригінальних артефактів з кримських музеїв, які повернули в Україну з Нідерландів після 10 років судових процесів. 565 експонатів, понад 2000 музейних предметів розповідають про різні культури й спільноти, що з давнини населяли південь сучасної України. Запрошую відвідати! #анонс #виставка #музей #Крим https://www.facebook.com/events/772224101567348/772224174900674/?active_tab=about

28 червня о 19.00. запрошую на дуже круту подію, яку організовують мої друзі: 📝«В парку ім. Тараса Шевченка, під відкритим небом, відбудеться концерт «Файний Франко Ф'южн»! На сцені зберуться понад 100 талановитих музикантів та артистів, щоб створити неповторне музичне шоу, яке поведе вас у незабутню мандрівку в пошуках сенсів, що об'єднують наші серця… Український та кримськотатарський фольклор у сучасному ф'южн-стилі оживе у творчій колаборації Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Національного президентського оркестру та проєкту Громадської організації  «Алєм» «Сенси, що об'єднують» за підтримки Швейцарії... Яскравий візуальний ряд з кримськотатарськими орнаментами Орьнек, смілива музична режисура та неперевершений живий звук занурять вас у вихор емоцій та енергій…». 📌Вхід на концерт вільний. Не пропустіть😊 #анонс #кримські_татари #орьнек

📕Священний Коран з українським перекладом (Переклад Михайла Якубовича. Анкара, 2017). 📝Кілька років тому на одному "круглому столі" в Стамбулі натрапив на полицю з перекладами смислів Корану різними мовами світу, які дарували гостям цього заходу. Приємно, що серед них були також кілька видань українською. Якщо не помиляюсь, сьогодні вийшло друком вже 14 перевидань українського перекладу смислів Корану. Одне з них видав "Diyanet", або ж «Управління релігійними справами» Туреччини. Дуже естетичне видання, у якому поєднано арабський текст з українським перекладом. #Україна #Туреччина #іслам

📷Поповнив свою колекцію чудовим вінтажним кавником 1970\80-х років. Цього разу це «далла» - арабський кавник з видовженим «пташиним» носиком. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Має потертості, які свідчать про те, що кавник використовували за призначенням. Ручка маркована арабською цифрою «30». Ззовні посуд оздоблений чудовими рослинними й геометричними візерунками: 🌴Фінікова пальма, арабський символ життя, процвітання, благополуччя, достатку та гостинності; 🌸Квіти «арфадж» («Asteriscus arabicus»), пустельна рослина з роду айстрових, що широко розповсюджена на Аравійському півострові. Вважається одним з національних символів Кувейту та Саудівської Аравії. Дуже цінується за здатність виживати в засушливому кліматі. Бедуїни нею годують худобу й верблюдів, а також використовують для розведення вогнища (ночі в пустелі холодні, а з дровами там не дуже). Є навіть згадки про лікувальні та антисептичні властивості квітів арфадж; ⚒️Далла має два клейма – ззовні (на денці) та в середині (під кришкою): 📌Велике заводське клеймо з позначенням якості виробу та складу металу: містить національний герб Королівства Саудівської Аравії (дві перехрещені шаблі) й написи англійською та арабською мовами: PATENT No. 86710, «Відмінно/ Далла засвідчує справжність металу» (дуже приблизний переклад з арабської). 📌В середині під кришкою: Знову герб Королівства та напис арабською. Поки не встиг знайти переклад, але скоріше за все це клеймо виробника й маркетинговий напис (запрошення скуштувати каву). Якщо хтось прочитає – буду вдячний за коментар. ☕️Далла поширені по всьому арабському світу, де цей посуд має власні регіональні особливості форми й оздоблення. Сьогодні далла є важливим символом гостинності, туристичним брендом, частиною національної спадщини країн Затоки. На відміну від джезве, у далла каву саме «варять», а не «заварюють» (не доводячи до кипіння). Цікаво, що словом «кахфа», «ахве» або ж «хава» першочергово називали напій з кислого молока, а вже згодом – кавовий напій. В арабській культурі ввічливим вважається, коли гість випиває не більше трьох філіжанок цього напою: "Перша - втамувати спрагу, друга - для гостинності, а третя - для задоволення". Арабська кава буває «чорною» (міцна класична) та «рудою»\«коричневою» (слабко обсмажені зерна зі спеціями). Можна помітити, що іноді у носик далла вставляють пальмові листочки, перш ніж налити каву. Це робиться для того, щоб спеції чи кавова гуща з кавника не потрапили у філіжанку. #кава #Саудівська_Аравія #текст

📕Книга – один з найважливіших винаходів, що змінив світ. Мішель Фуко у знаменитій розмові з Жаном-Клодом Карр’єром говорили про те, що книги подібні до писемних приладів, молотка, колеса чи інших предметів, які за тисячі років мало змінили свій функціонал: «допоки вони виконують свою функцію, їх важко покращити». Минулий тиждень мав можливість трохи зануритись у книгу «Подорож книги: від папірусу до кіндла», від Ірене Вальєхо. Іспанської дослідниці, яка через власний досвід роботи з давніми рукописами ділиться «історією писаного тексту». На прикладі знаменитої Александрійськї бібліотеки в Єгипті вона розповідає про давню мрію Птолемеїв – зібрати книжки та їх переклади з усіх куточків відомого світу. Книга сповнена багатьма практичними деталями про те, як створювались стародавні тексти? Як працювали давні писарі, бібліотекарі й чиновники? Цікавими фактами про давніх правителів і книги. Але головне у ній – увага до сили писаного слова, а також його впливу на поширення ідей у просторі й часі. 📝«Пристрасть колекціонера книжок схожа на завзяття мандрівника. Кожна бібліотека – це подорож; кожна книжка – паспорт без терміну дії. Александр Македонський пройшов шляхами Африки та Азії, не розлучаючись зі своїм томом «Іліади», у якому він, за словами істориків, шукав поради та поживи для прагнення вищості. Читання, ніби компас, відкривало йому шляхи до невідомого… Александрійська бібліотека відбивала широту зовнішнього світу. Там були найважливіші іншомовні праці, перекладені грецькою. Один візантійський автор пише про ті часи: «З кожного народу запросили мудреців, які знали не лише свою мову, а й досконало володіли грецькою; кожній групі доручили відповідні тексти…». Так з’явилася відома грекомовна версія юдейської Тори, яку знають під назвою Септуагінта (зібрання перекладів Старого Заповіту давньогрецькою – авт.). Переклад іранських текстів, автором яких вважають Заратустру – згадували ще кілька століть як видатний проєкт. Єгипетський жрець Манетон уклав для Бібліотеки (Александрійської - авт.) перелік династій фараонів і їхні подвиги – від міфічних часів і до завоювання Александром. Пишучи хрестоматію з історії Єгипту грецькою мовою, він шукав, читав і запозичував уривки з оригінальних документів, які зберігалися в десятках храмів. Берос, також двомовний жрець і знавець клинописних текстів, відтворив грецькою вавилонські традиції. У Бібліотеці не могло не бути й трактату про Індію, який, спираючись на місцеві джерела написав грецький придворний посол у Паталіпутрі, місті на північному заході Індії, на берегах Ганзу. То був перший перекладацький проєкт такого розмаху… У Бібліотеці здійснилось найкраще з того, про що мріяв Александр: всеосяжність, жага до пізнання, його дивовижний потяг до злиття. На полицях Александрійської бібліотеки кордони було скасовано…». #текст #чтиво #книга

🎥Ще одне змістовне інтерв'ю від Владислава Грибовського, присвячене історії ногаців: 📝Хто такі ногайці та що про них згадують у джерелах; Життя, побут та етапи розселення цієї спільноти на Півдні України; Політика примусового "осадження" кочівників, взаємини з Ґереями та Османами; Ну і на останок - чи потрібно повернути Примоську (у Запорізькій області) історичну назву Ногайськ?; #інтервю #відео #ногайці #Крим #номадизм #Османська_імперія https://youtu.be/beWqTMVftzw?si=jpL4tarDNfV2pYjt

⚡Цієї п’ятниці запрошую на семінар з історії Криму та Північного Причорномор’я, який колеги втілюють на регулярній основі. Будемо говорити про кримськотатарську спадщину та її репрезентацію на виставці «MİRAS. Спадщина», яка вже більше ніж півтора роки діє в #Скарбниця_НМІУ. Приєднуйтесь! Спілкуватись будемо онлайн; 📌31 червня о 18.00. https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09 Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487 Код доступу: 7AWnmh 🎥Записи попередніх лекторів можна подивитись на ютубі: https://www.youtube.com/@HistoryOfTheBlackSeaRegion/videos #онлайн #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина

Трохи весняних орієнталізмів: 🖼Весняні піони (1889), від американського імпресіоніста Вільяма Мерріта Чейза (1849-1919). #мистецтво #настрій #орієнталізм

🎥"У пошуках ідентичності" тепер доступний у широкому прокаті на ресурсі MEGOGO. Поруч з дуже цікавими спікерами, у серії міні-лекцій я ділюсь своїми думками про Крим, деколонізацію, ідентичність та кримськотатарську спадщину. Звісно ж, натхненний досвідом втілення виставки «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Хто ще не дивився на ютубі, запошую до перегляду. #відео #музей #деколонізація #постколоніалізм #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина https://megogo.net/ua/view/23913586-pro-identichnist-vid-oleksiya-savchenka.html?

Поки сидимо без світла, розбираю свої нотатки. Перечитував кілька місяців тому біографію Джона Р.Р. Толкіна (1892-1973), проф. Оксфордського університету й автора знаменитого «Гобіта», «Володаря перстнів», «Сильмаріліону». Цікавий факт, до слова: ✍️У родині Толкінів існувала легенда про походження їх прізвища, яку на Різдво любила розповідати тітка Ґрейс. За її словами, далекий предок Толкінів служив у Ґогенцолернів та воював з османами на Балканах. Під час Віденської битви 1683 року він самовільно пробрався до турецького табору й захопив там знамено. Цей подвиг був щиро оцінений, а пращур здобув прізвисько «відчайдушний» - тобто «Tollkühn». Сам професор скептично висловлювався про цю легенду, але визнавав, що його рід таки має німецькі корені. 📌Генеалогічна схема родини Толкінів з видання «Дж. Р. Р. Толкін. Біографія», від Гамфрі Карпентера (переклад українською в-ва «Астролябія», 2022). #текст #Османська_імперії

🍵21 травня міжнародний день чаю. Підбірка зображеннь чайхани у роботах українських митців, які жили й працювали в Узбекистані під час евакуації у 1942-1943 роках. З виставки "Самаркандська епопея українських художників: 1941-1944" (музей Київська картинна галерея): 📌"Чайхана" (1943), від Олександра Сиротенко; 📌"Біля чайхани" та 📌"У чайхані" (1942), від Леоніда Чернова; 📌"Продавчині лавашів" (1943), від Слави Лівшиця; 📌"Хлопчик, який сидить на сходах чайхани", від Володимира Яценко; #мистецтво #виставка #музей #Узбекистан #Самарканд #Україна #чай

До 18 травня на "Реальна історія" вийшов випуск, присвячений депортації кримських татар 1944 року. Ведучий/продюсер (Акім Галімов) та експерти (Андрій Когут, Мартін-Олександр Кислий, Есма Аджієва) спробували розкрити й осмислити ці трагічні події через різну призму: особисту, соціальну, наукову. В т.ч. через джерела: архівні документи, артефакти, спогади. Зйомки випуску проходили також в просторі виставки «MİRAS. Спадщина», у #Скарбниця_НМІУ. Есма Аджієва, співкураторка виставки, розказала про соціальний, культурний, релігійний контекст артефактів на виставці. А також привернула увагу до одного з наслідків депортації кримських татар. А саме – долі не/матеріальної спадщини корінного народу. Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається… #відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI

🖼️Ще одна цікава «книга костюмів» 16 ст. Автор невідомий. Колекція Баварської державної бібліотеки. Найвірогідніше, створена в Аугсбургі в 1580-х роках. ✍️Містить кілька сотень ілюстрацій та жанрових сцен з вбранням та звичаями різних народів «Європи, Сходу та Америки». Частина типажів зображує мешканців Османської імперії (окрім посадовців та воїнів є «турок», «вірменин», «грек», «араб», та ін. народи), Східної Європи, Африки, а також «індіанців Нового світу». Традиційно - чим далі від Європи, тим більше «екзотики». 📌Окремо варто відзначити маловідоме зображення кримського татарина (підписане на ілюстрації як «татарин»). #мистецтво #текст #Османська_імперія #кримські_татари #Крим

У ці травневі дні багато пишуть і говорять про 80-і роковини депортації кримських татар радянською владою. У цьому випуску проговорено багато важливих тем. Раджу до перегляду. #відео #Крим #кримські_татари https://www.youtube.com/watch?v=Y41y0mLiPfQ

Трохи поповнив свою колекцію. Дві вживані джезви для заварювання кави. Вони не антикварні й досить поширені, але все ж цікаві: 📌Невелика джезва з латуні. В середині лужена (покрита шаром олова). За формою – типові Балкани. Виготовлена в Сараєво, столиці Боснії та Герцеговини, про що свідчить клеймо «SARAJEVO. Preduzeće umjetnih zanata» (якщо приблизно: «Сараєво. Спілка художніх ремесл»). Якось пізніше напишу кілька слів про кавову традицію на Балканах та її соціальний контекст; 📌Далла (Dallah). Хоча ця назва більше асоціюється з аравійським кавником з вигнутим носиком («пташиним дзьобом»), цим словом також називають посуд, який за формою є близькосхідним поєднанням турецької «джезве» й арабського «далла» (й навіть трохи кавника «ібрик»). Кавник з ручкою і кришкою, оздоблений орнаментами. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Клеймо фрагментарне. Можна прочитати напис латинкою: «ALI. AL-TAROUS…» (далі фрагмент нерозбірливо). Виготовлена в сирійському місті Тартус. Пошукаю більш детальніше.

У 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Будемо говорити про місце спадщини у збереженні ідентичності кримських татар, а також про те, що музейні предмети - це не лише про "речі та обряди", але й про людські долі. Поки виставка ще діє - раджу завітати. https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/ #анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари