Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Японський шолом, у вигляді місячного кролика, що зачаївся. Початок 17 століття. Колекція музею «Метрополітен», у Нью-Йорку. 📝Стилізований шолом «каварі кабуто» - приклад індивідуальності й строкатості японського обладунку «Епохи воюючих царств» і раннього сьогунату Токугава. В цей час кожен самурай високого рангу намагався зробити себе (і свій клан) максимально впізнаваним на полі бою, в тому числі і завдяки власному силуету. 📌Подібний шолом – це заява, яку мали зрозуміти вороги й союзники. Його дизайн засновувався на релігійних, історичних сюжетах, природних мотивах чи географії. 📌Цей шолом містить відсилку до легенди про «місячного кролика», давнього символу удачі, довголіття й зцілення. А також до сюжету п’єси театру Но «Чікубусіма», в якій оспівувалась краса озера Біва, в якому «…місяць пірнає під воду, і місячний кролик весело грає на хвилях». 📌Шолом придбали у 1907 році члени "Американської художньої асоціації" Нью-Йорку, у Банкіо Мацукі, в Бостоні. #фото #Японія #експонат #музей

Для порівняння, карта шляхів поширення чуми Матіньона та маршрут експедиції Д. Заболотного у 1898 р. #карта #ілюстрація #маршрут

Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами? 📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття. 🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче): 1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь). 2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ). 📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку. Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі. Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні. 📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏 #текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм

📝Цікава конференція в Нідерландах, присвячена наративам "вигнання" і "біженства" в Європі, Османській імперії/сучасній Туреччині та між ними. 📌Проходитиме 11-12 жовтня 2021 року. 📷Ілюстрація: "Табір біженців у м. Струміца (суч. Північна Македонія)", 1913 рік. Фото Стефана Пассе. https://www.turkeystudiesnetwork.org/events/cfp-international-conference #конференція #новина #Туреччина #Балкани

📖«Антологія української новелістики (кінця ХІХ – початку ХХ ст.)» вийшла арабською мовою у Саудівській Аравії. Про це повідомили на офіційному сайті Посольства України в Королівстві Саудівська Аравія. https://chytomo.com/u-saudivskij-aravii-vydaly-antolohiiu-ukrainskykh-klasykiv-arabskoiu/ #чтиво #Аравія #новини

📷Атмосферне фото заходу сонця в аравійській пустелі, by Josh Cripps. 2020 рік. Більше фото від мандрівника і фотографа в його інстаграмі: https://www.instagram.com/joshuacrippsphotography/ #фото #Аравія #пустеля #погляд #настрій

📝Будні християнських місіонерів у Північно-Східному Китаї. З заміток учасника протичумної експедиції на чолі з українським мікробіологом Данилом Заболотним у 1898 році: 📌«…Місіонери (католицькі – авт.), що потрапили в Китай… живучі серед китайців, вдягаються по-китайськи, добре вивчаючи мову, що необхідно у справі поширення релігії. Щоб урізноманітнити нудне життя, вони іноді влаштовують облави (під час полювання на оленів – авт.); з дикого чи вирощеного винограду виготовляють вино, а з пшениці особливе пиво. 📌В середині Китайської стіни зустрічаються протестантські місіонери, більшою мірю з китайців, котрі для розповсюдження своєї пропаганди розвозять і продають за безцінь Біблію, перекладену китайською мовою. Книги ці розкупають дуже швидко, але переважно чоботарі, котрі використовують їх як дешевий і дуже хороший матеріал для підошви черевиків. Ось яка доля спіткала ці книжки!». Далі буде... #цитата #Китай #Заболотний #чума #місіонери #християнство

📝Кілька тез про «внутрішню колонізацію» від Александра Еткінда: 📌Колонізація завжди пов’язана зі спробою освоїти чуже; 📌Це не завжди морські подорожі і зустріч з кардинально іншими суспільствами, а й повільне, повзуче просування суходолом. Не лише з «Заходу» на «Схід», а й в інших напрямах. І така колонізація є навіть більш розповсюдженою, ніж морська; 📌Колонізація буває іншою, ще й через відсутність екзотичних товарів та розвинутих маршрутів сполучення. В такому разі вона триваліша. Але, її метою також є засоби благополуччя – хутро, земля, зерно, ліс, люди; 📌Сухопутна імперія повна сірих зон, непізнаних внутрішніх просторів, які осмислювали, освоювали, вивчали, колонізували по кілька разів у різний час; 📌Військові й економічні сили сухопутних імперій зазвичай направлені на периферію. Для своїх сучасників, слово «колонізація» не мало негативного значення, і вживалось у контексті «поширення цивілізації» на «не цивілізовані народи»; 📌Таким чином, внутрішня колонізація є процесом встановлення вигідного політичного, військового, економічного і іншого порядку на певній території, який супроводжується інтеграцією цієї самої території в імперські структури та налагодженням процесу стягування з неї «благ» (податків, необхідних товарів чи ресурсу). Тобто – створенням структури; 🎥Лекцію Александра Еткінда (на основі книги Internal Colonization: Russia’s Imperial Experience. Cambridge: Polity Press, 2011) можна послухати за посиланням нижче: https://www.youtube.com/watch?v=u27Pn9aCX2g&ab_channel=%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0 #лекція #текст #відео #колоніалізм #постколоніалізм #внутрішня_колонізація #Еткінд

📝Хороша і детальна стаття про те, як імперський наратив історії Криму вписується у постколоніальну теорію, а точніше – теорію поселенського колоніалізму. ✍️На прикладі історії Криму, Максим Свєженцев характеризує поселенську колонізацію як явище, а також розглядає образ цієї колонії, її демографічний склад та знання про півострів – як імперський конструкт, який був «…інструментом, створеним задля контролю імперії над цією територією» (с). П.с. У статті заявлено, що автор готує найближчім часом монографію. Чекаємо з нетерпінням. #стаття #Крим #Україна #Росія #СРСР #деколоніалізм #посколоніалізм #внутрішня_колонізація #орієнталізм #погляд https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-v-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu

📷Католицька меса в маленькому тибетському селищі Ціжун (Cizhong), китайської провінції Юньнань. Photo by Michael Yamashito, 2021. ✍️Місцевий храм було збудовано майже 150 років тому французькими та швейцарськими єзуїтами. Останні європейські священники були вислані звідти ще у 1950-х роках, а приміщення церкви зруйноване. Мешканці Ціжуна, переважна більшість з яких тибетці, продовжували дотримуватись католицької віри і відбудували храм у 1980 році. Сьогодні месу щонеділі веде китайський священник. Служба проводиться тибетською мовою. 📌Фото з профілю Міхаеля Ямашіто: https://www.instagram.com/p/CNPzZsMBBF_/ #фото #Тибет #Китай #Ямашіто

🖼️"Зовнішня" реклама японських авіаліній 60-х років. #Японія #реклама #погляд

📷Керамічні труби з розкопок золотоординського міста біля с. Торговиця. 1 половина 14 століття. Кіровоградська область, Україна. 📌Подібні труби виготовлялись місцевими гончарами та використовувались для спорудження водогону. Аналогічні конструкції застосовували й у інших золотоординських містах для подачі води в бані (хамами) та нагнітання повітря в печі (тандири). 📌Фото зі сторінки Археологічного музею імені Н.Бокій, у ЦПУ ім. В.Винниченка. #фото #експонат #археологія #тандир #хамам #Золота_Орда #Україна

Історія про Тайхо Кокі (Івана Боришка), знаменитого японського сумоїста українського походження, який спромігся 32 рази здобути престижний Імператорський кубок з сумо: #стаття #Україна #Японія #сумо #діаспора #локальна_історія https://localhistory.org.ua/texts/statti/taikho-koki-velikii-ptakh-z-ukrayinskoiu-oznakoiu/

🖼️ Ілюстрації: 📌Фрагмент люльки для опіуму (без чашечки та мундштука). Східна Азія, кін. 19- поч. 20 ст. Колекція Національного музею іторії України. 📌Джон Менінгітон. Щоденник легіонера. Київ: "Пропала грамота", 2021.

Колоніальний опіумний декаданс у Тонкіні, зі щоденника французького легіонера Джорджа Менінгтона: ✍️«Після їжі маленький сержант влягався на рисову циновку. Дружина його вносила дерев’яну дощечку, на якій стояла маленька лампа, бамбукова трубка для опіуму у блакитній глиняній мисці, маленькі срібні шпажки та крихітна коробочка із порцією дурману… Це був урочистий момент дня. Тхо (ім’я сержанта) підіймав трубку, розігрівав миску над вогнем, і чорні очиці його лагідно та задоволено поглядали на жінку – саме так чоловік і дивиться на кохану дружину. Трубка… схожа на пристрій, який всі азіати використовують для вдихання парів опіуму. Вона складалась із стебла полірованого бамбука, нижній кінець якого закривався кришкою зі слонової кості, а з іншого кінця прикріплявся срібний диск із маленькою дірочкою в центрі. Через неї і вдихали пари… Тхо розігрів трубку над лампою, акуратно поліруючи поверхню рукавом своєї зеленої куртки. Його друга половинка занурювала в коробочку срібні шпажки та витягала їх вже вкритими коричневим густим наркотиком, схожим на патоку. Цю масу вона тримала над вогнем – і вона густішала та шипіла; Сержант притиснув трубку до губ, вогонь нагрівав гладеньку поверхню чаші, на якій дружина розкатувала опіум, притримуючи лівою рукою чашу. І як же неймовірно вона з цим вправлялась! Уже через кілька секунд наркотик скочувався у маленьку кульку, розміром з горошину… Диму не було, весь відправився у легені цього маленького коричневого чоловічка. Очі його були напів заплющені, обличчя світилось блаженством… Сержант любив курити в тиші, тож я сидів мовчки, поки він сам не заговорив. Миготіння опіумної лампи лише поглиблювало темряву ззовні. Коричнево-жовте обличчя Тхо нагадувало мені химерну та вигадливу японську статуетку зі слонової кістки, а темрява навколо – чорний оксамит коробочки, в якій лежала ця статуетка. З місця, де я сидів, було видно передпліччя сержантової дружини, з сонним замилуванням я споглядав, як її маленькі вправні пальчики пораються з опіумом. М’яке світло відтіняло золотом її шкіру, і рука її виглядала вишукано та тонко. На мить я навіть забув про спеку при вигляді такої рембрантівської сцени. 📌Фрагмент зі спогадів британського джентльмена Джорджа Менінгтона, про його службу у складі Французького Іноземного легіону в Індокитаї на зламі 19-20 століть.

"Клуб дружби Радянського Союзу і Китаю". На портретах: Сталін, Ленін, Сунь Ятсен та Чан Кайші. Шеньян (Китай), 1946 рік. #Китай #СРСР #фото

За травень одразу дві важливі для постколоніального виміру новини: 📌28 травня Німеччина визнала свою провину за геноцид народів гереро та нама, здійснений в часи колоніального правління у Намібії (1884-1915). https://www.bbc.com/ukrainian/news-57281008?at_medium=custom7&at_custom4=38940270-BF96-11EB-A909-433A16F31EAE&at_campaign=64&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_custom2=facebook_page&at_custom1=%5Bpost+type%5D 📌27 травня президент Франції Еманюель Макрон, під час свого візиту до Руанди, визнав частину політичної відповідальності своєї країни за геноцид народності тутсі в цій країні у 1994 році. Хоча і зазначив, що "...у вбивць було не французьке обличчя". https://www.reuters.com/world/frances-macron-rwanda-reset-ties-survivors-expect-apology-2021-05-26/ #новини #стаття #Африка #Франція #Німеччина #Руанда #Намібія

📝Трохи роздумів про асиміляцію культури, деколоніалізм та право народів самим говорити від свого імені. ✍️"Накривати великою парасолькою" - такий цікавий вислів почув у інтерв'ю одного польського репортера, який пояснював деталі тривалого "гастрономічного протистояння" Південної Кореї та Китаю за кімчу - гостру мариновану страву з капусти. Якщо коротко, Китай все частіше позиціонує кімчу, як свою національну страву, аргументуючи це тим, що корейська діаспора проживає на теренах Піднебесної століттями. А тому, їх культура, як і культура інших народів Китаю, вже давно є складовою частиною "Китайського світу" (тобто умовної "парасольки"). https://www.bbc.com/news/world-asia-55129805 Думаю доречно буде порівняти цей випадок з іншою історією, яка хоча й не пов'язана зі Сходом, але все ж піднімає проблеми наслідків асиміляції культури, внутрішньої колонізації та потреби деколоніального повороту у мистецтві, культурі й гуманітаристиці. 📌Маємо на увазі дискусію навколо виставки картин Іллі Рєпіна у м. Хельсінкі (Фінляндія), куратори якої послідовно ігнорували місце України у творчості цього художника. Дійшло до того, що навіть у описах до картин з оригінальним назвами "Українка", "Запорожці пишуть листа турецькому султану" чи "Запорожець, що сміється", їх дійові особи стали "росіянами". 👇Цікава стаття про цю виставку за посиланням: https://lb.ua/culture/2021/05/14/484495_vistavka_riepina_gelsinki_myaka.html ✍️Є багато досліджень на тему того, як імперський простір асимілював, осмислював, перевідкривав та відтворював історію і культуру своїх (пост)колоній. Знаходячись у завідома виграшній позиції, "великі держави" розміщували (й досі розміщують) під свою "парасольку" надбання інших культур, епох, цивілізацій, вибірково наділяючи їх зручними для свого наративу рисами. І хоча ці питання більше дискутуються у контексті переосмислення історії Сходу й Африки (орієнталізму, заморської історії, деколоніалізму, постколоніалізму, тощо), вони актуальні для розуміння взаєозв'язку "колонія-метрополія" різних регіонів та епох. #роздуми #колоніалізм #постколоніалізм #деколоніалізм #асиміляція_культури #внутрішня_колонізація #Україна #мистецтво

⚡В 2016 році у Франції оголосили про створення Меморіалу жертвам рабства. В 2018 році, вже за президента Макрона, була створена робоча група з числа митців, суспільних діячів та чиновників, для розробки концепції меморіалу, що мав розміститись у паризькому саду Тюільрі. ✍️Сьогодні дискусія навколо проекту зайшла в глухий кут. Існують різні точки зору на шляхи деколонізації проблеми работоргівлі та переосмислення наслідків французького колоніалізму. 📌Цікаво спостерігати за розвитком цих подій, адже в Україні також точаться дискусії навколо різних наративів у висвітленні трагедій голокосту, другої світової та голодомору. В будь якому разі, колоніальний спадок є проблемою надзвичайно глибокою. А її шляхи вирішення є очевидними лише для тих, кого ця проблема мало обходить. #колоніалізм #новини #стаття #деколоніалізм #постколоніалізм #Франція https://www.rfi.fr/ru/%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F/20210510-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB-%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5-%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2