Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Кілька ілюстрацій порту міста Марсель та афіша знаменитої "Колоніальної виставки" 1906 року, яка закріпила за ним славу "Порт Імперії".

#Франція #Марсель #Схід #Орієнт #Ворота_на_Схід ⚡ «Неосяжні ворота до неосяжних морів світу». Одного разу так Марсель назвав у своєму ессе Йозеф Рот (1894-1939 рр.) – знаний австрійський письменник та журналіст, який між іншим, народився у західноукраїнських Бродах. 📌 Прованське місто Марсель стало «Воротами на Схід» ще в епоху перших хрестових походів, а після знаменитих «Колоніальних виставок» 1906 і 1922 років (про цей феномен своєї епохи ми напишемо окремо), за ним міцно утвердився статус «Порту Імперії», або ж міста, що поєднувало цивілізації і континенти. 📌 У 1926 році на залізничному вокзалі Сен-Шарль були збудовані монументальні сходи, прикрашені бронзовими і мармуровими статуями, які мали нагадувати гостям і мешканцям Марселя про колоніальні успіхи Франції. 📌 Вже згадуваний Йозеф Рот відвідав Марсель на початку ХХ століття. Його ессе «У полудневій Франції» дуже яскраво передає той колорит, яким жило місто майже століття тому. Уривок з нього ми й пропонуємо прочитати: 📝 «Одягнений в екзотичний убір чужинець, який прибув із далеких островів, занурюється в одязі своєї батьківщини у потік вулиці й почувається як удома. Чужинець не змінює ні одягу, ні кроку, ні рухів. Він ступає наче власною землею, несе батьківщину на ступнях. Тут навіть найекзотичніший вигляд нікого не дивує. Тротуар Марселя належить цілому світові, пасажирам семиста кораблів зі всіх країн світу... Сюди приїжджають вершники з Туркестану, в широких, зав’язаних на щиколотках шароварах... А ще – маленькі китайські морячки у білосніжних уніформах, схожих на підлітків у недільних костюмах; оптовики зі Смирни та Константинополя, вони такі великі, що торгують не килимами, а королівствами; грецькі торговці, які не можуть заключати угоду в чотирьох стінах, а лише під відкритим небом, щоб випробувати свою долю перед самим Богом; маленькі коки з Індокитаю, що великими кроками, швидко та безшумно прошмигують крізь вечір, ніби звірі вночі… безхатченки з торбиною на хліб і палицею пілігріма, які є ознакою не злиднів, а гідності; мудрі алжирські євреї – високі, худі, горді, як вежі, що похитуються…». Йозеф Рот, «У полудневій Франції», 1925 р.

#Японія #Фудзі #Фото 📷Підбірка неймовірних видів гори Фудзі, в об'єктиві французького мандрівника та фотографа Лоїса Лагарда (@loic.lagarde)🗾⛩️🗻 ⚡Більше фото в його інстаграмі: https://instagram.com/loic.lagarde?igshid=cw8nzbj7l755

3 січня в Японії відбувається один із основних ритуалів ворожіння в сінто – фестиваль футомані (太占祭). Невідомо, коли точно почав відбуватися цей ритуал. В наш час футомані проводиться лише в двох святилищах – Мусаші Матаке джінджя (武藏御嶽神社) в Токіо та Ічіномія Нішітаке джінджя (一之宮貫前神社) в префектурі Ґунма. Футомані – це ворожіння на лопатці оленя, проводиться для пророкування врожаю різних сільськогосподарських культур. Є таємничим та зачиненим ритуалом. Дійство починається вночі 2 січня та завершується на світанку. Проводиться 6ма каннуші (神主). Спочатку за допомогою рокурохікірі (火鑚具) розпалюється вогонь. Цей вогонь переноситься на деревне вугілля та за допомогою нього робляться дрова. Зранку 3 січня на 25 листівках пишуться назви 25 сільськогосподарських культур. Форма лопатки оленя копіюється та листівки. Від центру проводяться 25 ліній. Лопатка оленя 3 поміщається в вогонь розпалений на дровах, виготовлених 2 січня. Після цього малюнки на лопатці копіюються на листівки. Результати ворожіння зчитуються з малюнку ліній. Але як само наразі невідомо – церемонія є таємничою. inspired by Обранці духів #ворожіння #сінто

#Японія #мистецтво #зима #музейні_колекції ⚡Фейерверки та атмосфера справжньої японської зими від Утагави Хірошіге (1797-1858), з колекції Британського музею. ❄️⛩️🏯

#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата ⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення. 📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі. Наприклад, засоби гігієни. 📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі. Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст: ✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…». 📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.

#Японія #фото #місто #блюз "Блюз японських вулиць"🌃🌆🌌🗾 Просто кілька атмосферних фото різних авторів

#Африка #колоніалізм #світ #цифри ⚡Наймасштабнішим переділом континенту до початку світових воєн безсумнівно вважається "боротьба за Африку" наприкінці 19 - початку 20 століття. 📖Наведемо лише кілька цифр для статистики: 📌З 1880 по 1900 рік в Африці фактично припинили існувати близько 10 тисяч африканських племінних князівств і державних утворень; 📌Всього за 20 років конкуренції на континенті, вони перетворились на 40 країн зі штучними кордонами, 36 з яких перебували під прямим колоніальним контролем; 📌На 1914 рік лише 2 країни - Абіссинія (Ефіопія) та Ліберія, формально були незалежні. Хоча та ж Ліберія за фактом була квазі-колонією США; 📌Чверть земель континенту контролювала Британія; 📌Ніл Фергюсон влучно назвав цей процес "Великим гармидерем у Африці".

#Український_орієнт ⚡Цікава стаття про українців у Французькому іноземному легіоні, які приймали участь в тому числі і в Африканських та Азійських кампаніях (Індокитаї, Алжирі, тощо). 📌Подібні історії - це яскраве свідчення того, що осмислення Сходу відбувалось не лише завдяки вченим, еисьменникам чи митцям. Кожен, не залежно від своєї професії чи причин відвідати Схід і Африку, вніс свій вклад у фундамент нашого сьогоднішнього розуміння цього регіону, його історії та мешканців. 📌Примножуємо і далі скарбничку "українського виміру" уявлення про Схід і Африку. http://synytsia.com/2020/12/28/ukrainci-v-inozemnomu-legioni-1939-1945/

#Японія #голодомор #Україна #чтиво #Сходознавство Голодомор очима японців. Публікація японського дослідника Окабе Йошихіко про штучний голод в УРСР 1932-1933 років, та реакцію на нього в Японії. Особливо цікавими є свідчення японців, що з різних причин мешкали в той час на теренах Радянського Союзу і повідомляли подробиці штучного голоду та міжнародну ситуацію навколо нього. https://skhodoznavstvo.org.ua/uk/Archive/2020/86/3

Маннергейм с местными чиновниками во главе с даотаем (даотай – глава местной судебной и административной власти, иногда и военной) в городе Аксу, Восточный Туркестан (Синьцзянь).

#Африка #орієнталізм #першопроходці #рецензія ⚡"Чи божевільний білий мандрівник, що приймає участь у "дикому" танці і чи раціональний він, коли сміється над африканцем, що перейняв європейський стиль і спосіб життя?". 📌Вдумлива та цікава рецензія на книгу "Не в своєму розумі", Йоханнеса Фабіана, про "першопроходців" Африки і їх суб'єктивний погляд на те, що вони там побачили і описали. 📌Ця праця була завершена фактично одночасно з "Орієнталізмом" Саїда, але довго не виходила в світ, а тому, менш "популярна" серед дослідників. 📌Вона аналізує багато факторів, що визначали специфічне (суб'єктивне) бачення мандрівниками "інших", тобто, туземців. 📌Автор висунув цікаву і новаторську для свого часу ідею - "чи в своєму розумі були мандрівники Африкою, коли писали свої щоденники і подорожні записки?". Питання важливе, адже завдяки ним, тогочасний Захід уявляв собі Схід і Африку. ⚡Радимо читати і рецензію і саму книгу👍 https://easteast.world/posts/182

#Японія #мисиецтво #зима Ще трохи зимової атмосфери, від Утагави Хіросіге. "Сніг на мосту Акабане в Тіба", середина 20 ст.

#Африка #Німеччина #колоніалізм ⚡Кілька цікавих думок про візуальне освоєння Заходом своїх колоніальних надбань. https://iq.hse.ru/news/426712470.html

Сирійські майстри-мечники. Фото початку 20 століття.

#Індія #Британія #Калькутта Ще один вияв сили і могутності Британської імперії у колоніальній архітектурі: ⚡Палац віце-короля Індії в Калькутті. 📌Збудований протягом 1799-1803 років. За зразок йому послужив Кедлстон Холл - дім родини Керзонів у графстві Дербішир; 📌Джордж Натаніель Керзон, віце-король Індії, мешкав у ньому з 1899 по 1911 роки. Після перенесення столиці Британської Індії в Делі, там перебував віце-губернатор Бенгалії;

Члени особистої гвардії індійського правителя Махараджі Рами Сінгха ІІІ, 1958 рік.

Озеро Чузенджі в Нікко, роботи Кавасе Хасуі. 1930 рік.

Засніжена Іцукусіма, від Кавасе Хасуі. Японія, 1932 рік.