Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

#Близький_Схід #Україна #Паломництво #Мандри #Григорович_Барський #Малюнки ⚡В цьому місяці виповнилось 320 років з народження Василя Григоровича-Барського (1701-1747 роки), українського мандрівника, паломника, філософа та авантюриста. 📌Він майже 24 роки (з 1723 по 1747 роки) провів у піших мандрівках країнами Західної Європи та Близького Сходу, відвідавши більшість святинь раннього християнства на території сучасних Сирії, Лівану, Йорданії, Ізраїлю та Єгипту. 📌Його подорожні записки та щонайменше 150 власноруч зроблених ілюстрацій є важливим джерелом для дослідження українського погляду на орієнт. 📌У них містяться без перебільшення унікальні для свого часу сюжети і образи «Сходу», з суб’єктивними враженнями паломника, детальними описами близькосхідних міст, місцевостей, культур, людей та пам’яток початку 18 століття, частина з яких нажаль не збереглась до сьогодні. 📌Оригінали записів і малюнків Григоровича-Барського зберігаються в Відділі рукописів ЦНБ ім. В. Вернадського у Києві (Ф. 5.). Їх паперове видання доступне у бібліотеках та в інтернеті. ☝️Тому, рекомендуємо читати їх і вивчати😉 ✍️З невеличкою заміткою про біографію мандрівника також можна ознайомитись на сайті НМІУ за посиланням: https://nmiu.org/tsoho-dnia/2200-320-rokiv-iz-dnia-narodzhennia-vasylia-hryhorovycha-barskoho

#Фото #Алжир #Кава Ранок. А значить - час пити каву ⚡Вуличний торговець кавою. Алжир, 1930 рік. Фото з колекції Narodowe Archiwum Cyfrowe, Warszawa.

#Україна #Тайвань #Геополітика ⚡Цікава історія про те, як ОУН налагоджували союз з Тайванем проти Радянського Союзу і КНР, створюючи світову антикомуністичну мережу. https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/09/18/158139/

#Карикатури #Фото #Японія #Британія #Пропаганда #Черчіль ⚡Трохи образів Вінстона Черчиля в японській пропаганді часів Другої світової війни.

#Японія #Айни #Фото ⚡Фото айнів, корінного народу Японських островів. 📌Світлини зроблені у різний час протягом 30-40 років на острові Хокайдо👹🗾.

#Орієнталізм #мистецтво #фото #США Кілька орієнтальних фото від Рудольфа Ейкемеєра - знаменитого американського фотографа, що спеціалізувався на жіночих портретах.

#Музей #Експонат #Алжир #вулична_їжа ⚡Цікавий експонат з Національного музею старовини та ісламського мистецтва в Алжирі. 📌M'rak - арабський "ланч-бокс" (Glovo?) 16-19 століття, у якому переносили обіди. 📌Складається з 4-х мідних тарілок, скріплених між собою. Вулична їжа є одним з важливих атрибутів стародавньої (і не лише) цивілізації. Там де існують великі міста, завжди є потреба у тих, хто буде щоденно годувати їх мешканців, які не задіяні у сільському господарстві.

#Єгипет #фото Ще одне цікаве фото з Єгипту. ⚡Політ дережабля Граф Цеппелін над пірамідами Гізи, 1931 рік.

#фото #Єгипет Кораблям пустелі теж іноді потрібен транспорт. Каїр, 1945 рік.

#Японія #мистецтво Хіроші Йошида. "Ворота храму Чо-ін", 1935 рік

​​明けましておめでとう🎍 З Новим роком всіх! І ми тут підготували для вас 2 цікаві онлайн-лекції на Січень ❄️ 👹 Парад ста демонів 🍱 Японський Новий рік Лектором обох лекцій буде Олександра Бібік ✨ Кожна лекція по 350 грн, але якщо йти на обидві, то знижка 20% (тобто не 700 грн, а 560) 😉 Лекції проходитимуть наживо, тому можна (і навіть треба!) спілкуватися з лектором під час лекцій Реєстрація за посиланням: https://online.sakana-sempai-school.com.ua/page16377136.html

Має бути цікаво👹🙂🗾⛩️

#мистецтво #живопис Арабська ніч. Леон Карре, 1926-1932 роки.

Кілька ілюстрацій порту міста Марсель та афіша знаменитої "Колоніальної виставки" 1906 року, яка закріпила за ним славу "Порт Імперії".

#Франція #Марсель #Схід #Орієнт #Ворота_на_Схід ⚡ «Неосяжні ворота до неосяжних морів світу». Одного разу так Марсель назвав у своєму ессе Йозеф Рот (1894-1939 рр.) – знаний австрійський письменник та журналіст, який між іншим, народився у західноукраїнських Бродах. 📌 Прованське місто Марсель стало «Воротами на Схід» ще в епоху перших хрестових походів, а після знаменитих «Колоніальних виставок» 1906 і 1922 років (про цей феномен своєї епохи ми напишемо окремо), за ним міцно утвердився статус «Порту Імперії», або ж міста, що поєднувало цивілізації і континенти. 📌 У 1926 році на залізничному вокзалі Сен-Шарль були збудовані монументальні сходи, прикрашені бронзовими і мармуровими статуями, які мали нагадувати гостям і мешканцям Марселя про колоніальні успіхи Франції. 📌 Вже згадуваний Йозеф Рот відвідав Марсель на початку ХХ століття. Його ессе «У полудневій Франції» дуже яскраво передає той колорит, яким жило місто майже століття тому. Уривок з нього ми й пропонуємо прочитати: 📝 «Одягнений в екзотичний убір чужинець, який прибув із далеких островів, занурюється в одязі своєї батьківщини у потік вулиці й почувається як удома. Чужинець не змінює ні одягу, ні кроку, ні рухів. Він ступає наче власною землею, несе батьківщину на ступнях. Тут навіть найекзотичніший вигляд нікого не дивує. Тротуар Марселя належить цілому світові, пасажирам семиста кораблів зі всіх країн світу... Сюди приїжджають вершники з Туркестану, в широких, зав’язаних на щиколотках шароварах... А ще – маленькі китайські морячки у білосніжних уніформах, схожих на підлітків у недільних костюмах; оптовики зі Смирни та Константинополя, вони такі великі, що торгують не килимами, а королівствами; грецькі торговці, які не можуть заключати угоду в чотирьох стінах, а лише під відкритим небом, щоб випробувати свою долю перед самим Богом; маленькі коки з Індокитаю, що великими кроками, швидко та безшумно прошмигують крізь вечір, ніби звірі вночі… безхатченки з торбиною на хліб і палицею пілігріма, які є ознакою не злиднів, а гідності; мудрі алжирські євреї – високі, худі, горді, як вежі, що похитуються…». Йозеф Рот, «У полудневій Франції», 1925 р.

#Японія #Фудзі #Фото 📷Підбірка неймовірних видів гори Фудзі, в об'єктиві французького мандрівника та фотографа Лоїса Лагарда (@loic.lagarde)🗾⛩️🗻 ⚡Більше фото в його інстаграмі: https://instagram.com/loic.lagarde?igshid=cw8nzbj7l755

3 січня в Японії відбувається один із основних ритуалів ворожіння в сінто – фестиваль футомані (太占祭). Невідомо, коли точно почав відбуватися цей ритуал. В наш час футомані проводиться лише в двох святилищах – Мусаші Матаке джінджя (武藏御嶽神社) в Токіо та Ічіномія Нішітаке джінджя (一之宮貫前神社) в префектурі Ґунма. Футомані – це ворожіння на лопатці оленя, проводиться для пророкування врожаю різних сільськогосподарських культур. Є таємничим та зачиненим ритуалом. Дійство починається вночі 2 січня та завершується на світанку. Проводиться 6ма каннуші (神主). Спочатку за допомогою рокурохікірі (火鑚具) розпалюється вогонь. Цей вогонь переноситься на деревне вугілля та за допомогою нього робляться дрова. Зранку 3 січня на 25 листівках пишуться назви 25 сільськогосподарських культур. Форма лопатки оленя копіюється та листівки. Від центру проводяться 25 ліній. Лопатка оленя 3 поміщається в вогонь розпалений на дровах, виготовлених 2 січня. Після цього малюнки на лопатці копіюються на листівки. Результати ворожіння зчитуються з малюнку ліній. Але як само наразі невідомо – церемонія є таємничою. inspired by Обранці духів #ворожіння #сінто

#Японія #мистецтво #зима #музейні_колекції ⚡Фейерверки та атмосфера справжньої японської зими від Утагави Хірошіге (1797-1858), з колекції Британського музею. ❄️⛩️🏯

#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата ⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення. 📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі. Наприклад, засоби гігієни. 📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі. Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст: ✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…». 📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.