Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Різьблені кам'яні статуї у формі сфінксів, що звичайна британська родина використовувала в якості "садових гномів", виявились артефактами Стародавнього Єгипту. Їх продали на аукціоні майже за 270 тис. дол. (195 тис. фунтів). 📌Родина з Садбері, на Сході Англії, купила їх 15 років тому за 15-18 фунтів. На відкритому повітрі сфінкси сильно обвітрились, але експертам вдалось встановити, що це оригінальні предмети, віком майже 5 тис. років. В Британію статуї потрапили вірогідно у XVIII столітті, під час "Великого туру" - шаленої моди англійських дворян на мандрівки африканськими та азійськими країнами. Тогочасні "туристи" тягнули з собою всілякі "сувеніри" (оригінальні та підробки), наводнивши безцінними артефактами антикварні крамниці й салони Європи. Насправді, мало хто з них розумів справжню цінність і призначення (в т.ч. культурне, релігійне) подібних речей, а сприймали їх виключно як екзотичний елемент інтер'єру. З часом, це також стало однією з форм колонізації та візуального осмислення регіонів Сходу й Африки. https://edition.cnn.com/style/article/egyptian-statues-intl-scli-scn/index.html #колоніалізм #новини #фото #Єгипет

Рейже, або Райжаї (лит. Raižiai, пол. Rejże), селище на півдні сучасної Литви та один з уламків "татарської атлантиди" Великого князівства Литовського, у якому #татари_липки мешкали з XIV-XV ст. Після І світової війни с. Райжаї стало одним з трьох найважливіших мусульманських духовних осередків Литви. "Татарською Меккою", де зберіглось більше 10-и мусульманських цвинтарів (мізарів). Цей населений пункт потрапив під владу СРСР, що залишило тяжкий слід на місцевій татарській общині. По-при це, в Райжаї залишалась діяти єдина за радянської влади мечеть у Литві. Сьогодні вона одна з найбільших та найстарших у країні. Збудували її у 1889 році, а відремонтували у 1990-1993 роках. Відео про цю мечеть литовською мовою, але дає можливість віртуально оглянути її сучасний стан та зовнішні околиці (включно з мізаром). Плюс кілька фото з Центрального державного архіву Литви: https://www.youtube.com/watch?v=4u8oEeWbvXY&ab_channel=Bernardinailt.redakcija

🖼️У теплий день осені роздивляємось «Осінню гірську садибу», від токійського художника й гравера Касамацу Широ. 1960. ✍️Касамацу Широ прожив довге життя (з 1889-1991), зумівши поєднати традиційні японські стилі у живописі й гравюрі, з мінливими динамічними мистецькими віяннями ХХ століття. Його творчість пережила багато випробування, серед яких землетрус та пожежа у Канто 1923 року, Друга світова та багато іншого. Хоча з 13 років він виготовляв відтиски гравюр з вродливими жінками, саме пейзажі стали його найбільшою пристрастю🍁 #мистецтво #актуальна_погода

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306

🖼️"Ринок шовкових товарів у Каїрі", від британського орієнталіста Девіда Робертса (1796-1864). #мистецтво #орієнталізм

🖼️Мурат Палта - сучасний турецький художник-ілюстратор, який створює роботи в стилі традиційної османської мініатюри. Але з відсилкою до сюжетів культового "західного" кіно. 📌Він дебютував у 2013 році в Алжирі, де раніше вивчав мистецтво середньовічної мініатюри. Але популярним став після виставки у Лондоні. Надихаючись "Шахнаме", Мурат Палта створив свій цикл "персидських" Зоряних Війн, дотримуючись характерних для цього виду мистецтва антуражу та канонів: поєднання кількох сюжетів, ієрархію персонажів, відсутність візуальної перспективи, тощо. 🙃Уявляю, як років через 10, копії його робіт будуть продавати на книжному ринку в Стамбулі, а туристів, любителів екзотики, будуть переконувати, що це справжні мініатюри XVIII-ХІХ століття. #мистецтво #Туреччина #Мурат_Палта

📚Дві книжні новинки від Юлії Крайчаж, польської дослідниці з Інституту орієнтальної філології Університету Варшавського, присвячені татарському і турецькому спадку в мові, прізвищах, топонімах і власних назвах сучасної Польщі. Значна частина обох книг зосереджина на ролі татарського осадництва (#татари_липки) у цих процесах: 📌"Polskie nazwiska tatarskiego i tureckiego pochodzenia", про прізвища й роди, утворені від татарських і турецьких імен чи власних назв. Серед них чимало шляхетських родів татарського походження; http://bibliotekatatarska.pl/aksak-korsak-i-ballaban/ 📌"Tatarskie ślady w polskim krajobrazie", про сліди, які залишились, так би мовити, на карті сучасної Польщі - у топоніміці і локальних назвах (селищах, вулицях, районах). Особливо цікаві ті регіони, де існували (й зараз існують) общини польських татар: http://bibliotekatatarska.pl/tatarskie-slady-w-polskim-krajobrazie/ #книга #література #Польща #татари

🖼️"Перські посли у короля Ефіопії", від польського художника Фрацниска Смуглевича (1745-1807). #мистецтво #орієнталізм

Погляд зі "Сходу" на "Захід". 🎥Цікаве інтерв'ю на АТР, з журналістом Хірано Такаші - японцем, що вивчає українську мову та історію, а також захоплюється культурою кримських татар. ✍️Вперше про Україну він дізнався в дитинстві, з однієї книги про країни "пострадянського простору". Вивчати мову почав на факультативі Токійського університету. Сьогодні він вже 13 років мешкає тут, осмислюючи й популяризуючи культуру українців і кримських татар. Інтерв'ю українською мовою: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=Pg8uvSN0l-k&feature=youtu.be&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBATR #Японія #Україна #кримські_татари #АТР #відео #інтервю

🎥Запис лекції та презентації нової книги "Кореспонденція османського губернатора Хотина Ільяша Колчака в 1730-1739 роках". 📌Лектори: Даріуш Колодзейчик та Маріуш Качка (польською мовою). #лекція #відео #Османська_імперія #Хотин https://www.youtube.com/watch?v=f2lp1Ih2i10&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar

🖼️Орієнтальний романтизм від Альберто Пазіні (1826-1899). ✍️Італійський художник відкрив для себе «Схід» через Паризький салон, зв'язки з яким дозволили приєднатись до французької дипломатичної місії в Персію. Під час цієї поїздки він отримав змогу також відвідати Кавказ, Туреччину, Аравію, Єгипет, Сирію та налагодити приязні відносини з османським двором у Стамбулі. Згодом Пазіні неодноразово повертатиметься на «Схід», зокрема і в компанії свого друга-орієнталіста Жана-Леона Жерома. Кілька картин він також створить на замовлення свого покровителя – султана Абула Азіза. Ілюстрації: 📌Дамаск; 📌Кінний ринок у Сирії;. 📌Східний пейзаж з мечеттю; 📌Ринковий день у Константинополі; 📌Караван в пустелі; 📌Арабські вершники; #мистецтво #орієнталізм

У продовження попередньої теми: 🖼️Вільгельм ІІ оглядає османські частини в районі Тернополя, Україна. Липень 1917. #фото #Османська_імперія

🖼️Османський військовий цвинтар у с. Підвисоке (Івано-Франківська обл.) та м. Стрий (Львівська обл.). Україна, 1917. #фото #Османська_імперія #Україна

"Битва за штандарт", від Юзефа Брандта. 1882. #мистецтво

🖼️Османська Порта на сторінках польського часопису «Літературна бесіда» (Biesiada Literacka). Варшава, 1876. Вже перший випуск містить десяток відомих гравюр, картин, типажів і сюжетів, пов’язаних з історією, літературою й новинами в Османській імперії. 📝«Biesiada Literacka» – популярний щотижневий ілюстрований часопис, розрахований на широку аудиторію. У кожному його випуску публікувались не лише літературні твори, поезія, авторські переклади (класиків та сучасних авторів), але й актуальні новини та «цікавинки» про різні куточки світу (з акцентом на Європу і Польщу). Османи та їх піддані викликали великий інтерес у масового польського читача. І мода на орієнтальну екзотику тут поєднувалась з власним історичним досвідом взаємин. Така література ілюструє, як формувалось колективне уявлення про «Схід» та його народи. А також, що «східні сюжети» довгий час були частиною повсякдення жителів Європи. #орієнталізм #література #мистецтво #фото #Османська_Порта

🖼️"Хотинський трактат" 1621 року, від італійського художника Марчелло Баччареллі (1731-1818), придворного портретиста польського короля Станіслава ІІ Августа. #мистецтво #Хотин_1621

Гортаючи один з випусків щотижневого польського часопису «Biesiada Literacka» («Літературна бесіда», виходив між 1876-1917 рр.), несподівано натрапив на опис «Японського демона» (Оні). Цікаво, що навіть у короткому описі цього міфічного персонажа, вдалось вмістити узагальнення про менталітет цілого народу: ✍️«…Гріхом, як своєю власністю, управляє в Японії Шатан, представлений на малюнку. Має козлячі копита, а на потворній голові рога… На грудях носить тарілку, у яку вдаряє людською кісткою, коли закликає до себе когось із грішників. На уривку папірусу, який тримає в руках, записані імена тих душ, що віддані йому за правом гріха. В дияволі, більше комічному ніж грізному, проглядається лагідний характер японського народу, який саме цією рисою здобув собі так швидко симпатії Європи». 🖼️Японський демон. Biesiada Literacka. Варшава, 1876. #1. #мистецтво #Японія #орієнталізм

🎙️На радіо "Культура" трохи поговорили з Василем Шандро, про феномен татар липків, а також участь кримських і служивих татар в буремних подіях Хмельниччини, Руїни та Польсько-турецької війни другої половини XVII століття. Випуск просвітницького характеру, тому пройшлись і загалом по відомих стереотипах в українсько-татарських відносинах. 🖼️Ілюстрація: Татарський ротмістр. 1660-ті роки. 📌Запис ефіру за посиланням: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2946554&fbclid=IwAR0fmnG83kEbjHYJ915dtwBwToxHtZlUivcZBs00a1fDJIeHosS099EoMUo #інтервю #татари_липки #кримські_татари #Річ_Посполита #ВКЛ #Гетьманщина

У продовження. Стаття "Трофеї половецького вождя з Чунгульського кургану: пережиток, ритуальні функції та символіка", в журналі "Археологія" (2016). Автори: О. Галенко, Ю. Рассамакін, В. Вудфін, Р. Голод. Ілюстрація: Чаша з кришкою (курильниця), з Чингульського кургану. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=arhl_2016_4_5 #стаття #археологія #музей #НМІУ #Україна #кипчаки #Чингульський_курган

📝Колеги підготували цікавий текст про розкопки Чингульського кургану, знаменитого поховання кипчацького аристократа (вірогідно хана) другої половини XIII століття. Частина його знахідок сьогодні зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України. 📌Кілька предметів з розкопок на фото: Амфори з кумисом та вином, візантійський глечик та альбарела (аптекарська посудина) з міста Ракка (Сирія). https://nmiu.org/bloh/item/38-chym-dyvuiut-chynhulska-mohyla-ta-doslidzhennia-na-kistiakakh-poiasniuie-arkheoloh-vitalii-otroshchenko #НМІУ #археологія #музей #текст #фото #Чингульський_курган #кипчаки #Україна