Висновки ВС та ВАКС від АО АС
رفتن به کانال در Telegram
Сучасна кримінальна практика Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду від адвокатів АО «АС» Миколи Стоянова та Ігоря Шугалевича
نمایش بیشتر4 869
مشترکین
+624 ساعت
+47 روز
+2430 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+9
در 0 کانالها
اوت '26
+47
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+52
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+62
در 0 کانالها
Get PRO
مه '26
+65
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+73
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '26
+62
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+77
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+34
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+51
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+61
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+66
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+60
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '25
+80
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+103
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+59
در 1 کانالها
Get PRO
مه '25
+67
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+104
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '25
+73
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+158
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+61
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+39
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+65
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+88
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+96
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '24
+368
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+72
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+70
در 0 کانالها
Get PRO
مه '24
+52
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+83
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '24
+92
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+225
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+98
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+102
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+179
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+51
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+95
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+55
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+100
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+85
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+134
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+206
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+89
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+99
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+676
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+27
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+104
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+42
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+79
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+29
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+1 243
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 05 سپتامبر | 0 | |||
| 04 سپتامبر | +7 | |||
| 03 سپتامبر | 0 | |||
| 02 سپتامبر | +1 | |||
| 01 سپتامبر | +1 |
پستهای کانال
| 2 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2026 року (справа № 336/6067/23)
#самовільне_залишення
#військова_частина
#місце_служби
#наказ
#показання_свідка
#відкриття_матеріалів
#допустимість
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Під самовільним залишенням місця служби військовослужбовцем слід розуміти те, що військовослужбовець в будь-який час залишає територію військової частини або місце служби, не одержавши дозволу відповідного начальника. Під військовою частиною слід розуміти територію у межах казарменого, табірного, похідного чи бойового розташування частини. Місцем служби військовослужбовця, як правило, є військова частина, в якій він проходить службу, і тому поняття військової частини і місця служби звичайно збігаються. Якщо вони не збігаються, то під місцем служби слід розуміти всяке інше місце, де військовослужбовець повинен протягом деякого часу виконувати військові обов’язки або перебувати відповідно до наказу або дозволу командира (начальника).
✅ Сам по собі факт відсутності письмового індивідуального наказу військовослужбовцю про те, що у певну дату йому необхідно з’явитися на службу не спростовує його обов’язку перебувати у розпорядженні командування та прибувати для виконання завдань.
✅ Сторона обвинувачення вправі поставити перед судом питання про допит раніше недопитаного під час досудового розслідування свідка, якщо необхідність допиту такого свідка виникла саме під час судового розгляду. В такому разі порушень ст. 290 КПК щодо невідкриття стороні захисту даних доказів не допущено і підстав для визнання їх недопустимими немає.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139178155 | 892 |
| 3 | Чому_строк_давності_не_означає_провину.mp4 | 1 059 |
| 4 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2026 року (справа № 569/9419/17)
#закриття_кримінального_провадження
#звільнення_від_відповідальності
#строки_давності
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ У результаті закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов’язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139206637 | 1 079 |
| 5 | Справа_№_766_22237_24.mp4 | 1 056 |
| 6 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2026 року (справа № 766/22237/24)
#зловживання_процесуальними_правами
#апеляційне_оскарження
#процесуальні_строки
#поважні_причини
#поновлення_процесуального_строку
#ЄСІТС
#електронна_пошта
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов’язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права й виконувати процесуальні обов’язки; зловживання процесуальними правами не допускається. Звернення адвоката до суду з клопотанням про направлення копії рішення на його електронну адресу покладає на цю особу обов’язок отримувати відповідні повідомлення, тож суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв’язку, діє правомірно й добросовісно.
✅ Під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об’єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.
✅ Наразі КПК урегульовано окремі питання комунікації між судом та учасниками кримінального провадження за допомогою ЄСІТС (ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК) та електронної пошти (ч. 2 ст. 136 КПК). Вони стосуються порядку надіслання копій матеріалів кримінального провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду та порядку здійснення виклику у кримінальному провадженні, при цьому, в окремих випадках, визначених вказаними правовими нормами лише за письмовою заявою особи.
✅ Безпідставним є посилання представника потерпілого на зміну його робочої адреси як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, копію якого за клопотанням цього представника було направлено судом на його електронну адресу.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139052677 | 1 094 |
| 7 | Справа_№_466_9322_17.mp4 | 1 080 |
| 8 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2026 року (справа № 466/9322/17)
#потерпілий
#апеляційне_оскарження
#виділення_матеріалів
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Для набуття статусу потерпілого достатньо подання заяви про вчинення щодо особи кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
✅ Згідно із ч. 5 ст. 55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Лише таким процесуальним рішенням слідчого чи прокурора припиняється статус потерпілої особи, яка подала заяву про злочин щодо неї, під час якого їй завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
✅ Процесуальний статус потерпілого зберігається за особою у виділеному з кримінального провадження, у якому особа набула такий статус.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139020270 | 1 152 |
| 9 | Справа_табору_Вікторія.mp4 | 1 227 |
| 10 | Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2026 року (справа № 520/3194/18)
#службова_недбалість
#істотна_шкода
#тяжкі_наслідки
#причинний_звязок
#службові_обовязки
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Для кваліфікації діяння саме за ст. 367 КК має бути встановлено, що діяння вчинене службовою особою під час виконання нею своїх обов’язків. Заподіяна службовою особою шкода з інших обставин, що не залежали від неї, не дає підстав стверджувати про наявність злочинної службової недбалості, так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.
✅ Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв’язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього необхідно встановити, яке саме порушення службових обов’язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і, що службова особа усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати розвиток причинного зв’язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання саме зазначених наслідків.
✅ Для з’ясування наявності об’єктивної сторони службової недбалості під час судового розгляду має бути встановлено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов’язків, покладених на неї цим актом; які саме обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконати у відповідних умовах; чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обовязки в умовах, що склалися; у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов’язків і які саме наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв’язку з тими наслідками, що настали.
✅ Службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала обєктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків.
✅ Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК, визнається закінченим з моменту заподіяння тяжких наслідків. Їх відсутність може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку. При цьому у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.
✅ Причинний зв’язок, як ознака об’єктивної сторони злочину, підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що, якщо ж причинний зв’язок між діянням і наслідком не встановлений, об’єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов’язкової її ознаки, як причинний зв’язок.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139178182 | 1 312 |
| 11 | Механіка_правосуддя.mp4 | 1 388 |
| 12 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2026 року (справа № 243/8566/19)
#банда
#організована_група
#злочинна_організація
#стійкість
#ієрархічність
#НСРД
#допустимість
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ За змістом ст. 257 КК банда - це озброєна організована група або злочинна організація. Бандою необхідно визнавати попередньо створену озброєну організовану групу або злочинну організацію, метою якої є вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи окремих осіб або одного такого нападу, що потребує ретельної та тривалої підготовки. Водночас інші учасники банди повинні знати про озброєність кількох учасників або хоча б одного з них та усвідомлювати можливість застосування зброї під час нападів. Банда вважається створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого самого характеру та за умови, що об’єднання набуло всіх обов’язкових ознак банди.
✅ Банда є стійким об’єднанням. Її стійкість зумовлюється наявністю відносин підпорядкованості між учасниками та правил поведінки, установлених конкретними особами, як правило, організаторами. Такі правила визначають певний рівень підпорядкування всіх учасників конкретній особі, яка контролює їх дотримання та відповідно реагує на допущені відхилення. Завдяки цьому досягається властива банді згуртованість.
✅ Стійкість як ознака банди наявна тоді, коли її створено для здійснення злочинної діяльності та вчинення, як правило, не одного, а кількох нападів. В окремих випадках банду може бути створено для вчинення одного, однак особливо небезпечного нападу, що потребує ретельної та тривалої підготовки. Про стійкість угруповання можуть свідчити налагодженість його організаційної структури, високий ступінь внутрішньої організації, а також постійність форм і методів злочинної діяльності.
✅ Відсутність ієрархічних відносин має враховуватися не як самостійна підстава для висновку про відсутність складу передбаченого ст. 257 КК злочину, а як одну з обставин, яка в сукупності з іншими свідчить про недоведеність, зокрема стійкості об’єднання та мети його створення.
✅ Якщо рішення щодо способу нападу на потерпілого ухвалювалися шляхом спільного обговорення, кожен зі співучасників міг висловлювати заперечення та пропонувати зміни до плану, а їхнє спілкування не містило наказів чи розпоряджень, обов’язкових для інших учасників, то те, що остаточний варіант нападу запропонувала конкретна особа, не може свідчити про ієрархічність, оскільки цей план був погоджений іншими співучасниками та скоригований за їхньою участю.
✅ Залучення співучасників, планування нападу, розподіл між ними завдання, а також забезпечення фінансування та матеріально-технічне забезпечення злочину свідчать про організаційну роль у підготовці розбійного нападу, однак не становлять таких, що спрямовані саме на створення та забезпечення функціонування банди.
✅ Технічна неможливість повторно відтворити диск під час апеляційного розгляду сама по собі не є доказом того, що відомості, зафіксовані в протоколі НСРД або протоколі огляду інформації, яка містилася на цьому носії, є недостовірними чи що така інформація була змінена або спотворена. За таких умов, в касаційній скарзі сторона захисту має зазначити конкретні розбіжності між змістом протоколів і відомостями, зафіксованими під час дослідження носія судом першої інстанції, вказати, які саме висновки апеляційний суд зробив не на користь засудженого на підставі невідтвореного запису, та обґрунтувати, яким чином неможливість його повторного відтворення вплинула або могла вплинути на результат апеляційного розгляду.
✅ Неможливість прокурора під час судового засідання надати пояснення щодо кожного фотознімка сама собою не свідчить про недостовірність відомостей, зафіксованих у протоколах візуального спостереження, або про невідповідність їм долучених додатків. | 1 446 |
| 13 | Хто_платить_за_аварію_.mp4 | 1 294 |
| 14 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2026 року (справа № 155/640/25)
#шкода
#моральна_шкода
#відшкодування_шкоди
#потерпілий
#регрес
#роботодавець
#страхування
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Моральна шкода повинна відшкодовуватися фізичній особі, яка її зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, необґрунтованим є правозастосування, яке обмежує коло суб’єктів, які мають право на відшкодування моральної шкоди, лише тими, про яких йдеться в ч. 2 ст. 1168 ЦК (чоловіком (дружиною), батьками (усиновлювачами), дітьми (усиновленими), а також особами, які проживали з нею однією сім’єю).
✅ Особа, визнана потерпілою в кримінальному провадженні, відповідно до приписів КПК набуває такого процесуального статусу протягом всього кримінального провадження і кримінальний процесуальний закон не містить підстав та порядку позбавлення такого процесуального статусу під час судового розгляду чи перегляду оскарженого вироку.
✅ Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується роботодавцем, а не безпосередньо винним водієм.
✅ Відповідно до глави 82 ЦК розрізняються поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
✅ Належим суб’єктом відшкодування моральної шкоди в тій частині, що перевищує розмір страхового відшкодування, є роботодавець водія, який завдав шкоду під час виконання трудових обов’язків.
✅ Розмір грошового відшкодування моральної шкоди судом визначається залежно від визначених законом критеріїв і не може ставитися у виняткову в залежність від наявності висновків експертів чи медичних документів в частині глибини та тривалості психічних розладів чи душевних страждань.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138886003 | 1 506 |
| 15 | Дилема_обшуку_постфактум.mp4 | 1 329 |
| 16 | Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2026 року (справа № 991/468/26)
#апеляційне_оскарження
#обшук
#житло_чи_інше_володіння
#заперечення
#підготовче_засідання
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Відсутність передбаченого кримінальним процесуальним законом права окремого апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про обшук житла чи іншого володіння особи не позбавляє сторону захисту в цьому кримінальному провадженні можливості навести доводи суду першої інстанції про допущені, на її думку, під час винесення цієї ухвали порушення в запереченнях під час підготовчого судового засідання, які підлягають обов’язковому розгляду та врахуванню відповідно до ст. 309 ч. 3 КПК.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138856601 | 1 538 |
| 17 | СЗЧ__Рішення_Верховного_Суду.mp4 | 1 370 |
| 18 | Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2026 року (справа № 183/7165/23)
#вчинення_правопорушення_вперше
#судимість
#звільнення_від_відповідальності
#презумпція_невинуватості
#самовільне_залишення_військової_частини
#дезертирство
#повторність
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, яка раніше не вчинила будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, про що на практиці свідчить відсутність: в особи непогашеної або незнятої судимості за раніше вчинене кримінальне правопорушення; кримінального провадження, розпочатого у зв’язку із вчиненням особою будь-якого кримінального правопорушення.
✅ Особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, з юридичної точки зору слід також визнавати особу, яка раніше хоч і вчинила кримінально каране діяння, але: була виправдана судом за пред’явленим обвинуваченням; була правомірно звільнена від кримінальної відповідальності; була реабілітована; була засуджена без призначення покарання або звільнена від покарання; відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунена законом (відповідно до частин 3, 4 ст. 88 КК вона визнається такою, що не має судимості).
✅ Необхідно розрізняти особливості застосування ч. 5 ст. 401 КК у разі, коли особі інкриміновано декілька самостійних кримінальних правопорушень в одному чи різних кримінальних провадженнях стосовно неї, зокрема: коли наявні ознаки повторності чи сукупності в одному кримінальному провадженні без постановлення обвинувального вироку стосовно іншого епізоду суспільно небезпечної поведінки особи, передбаченої статтями 407, 408 КК України; та у різних кримінальних провадженнях, коли розгляд кримінального провадження за іншим епізодом розглядається (або розслідується) в іншому кримінальному провадженні щодо тієї ж особи або таке провадження взагалі не здійснюється. Основою такого поділу є врахування принципу презумпції невинуватості особи.
✅ У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ч. 5 ст. 401 КК, інші діяння цієї ж особи не одержали з боку інших судів в інших кримінальних провадженнях такої правової оцінки, яка б унеможливлювала застосування приписів вказаної статті, суд може розглядати діяння, яке є предметом його правової оцінки, як вчинене вперше. У протилежному випадку суд спростовував би презумпцію невинуватості особи щодо діянь, які не були предметом судового розгляду, що було б явним порушенням цього фундаментального права людини якщо суд надаватиме правову оцінку діянню, яке не є предметом кримінального провадження, в якому суд здійснює судовий розгляд. Оскільки суд не може давати правову оцінку діянням особи, що не є предметом кримінального провадження, в якому він здійснює судовий розгляд, він, відповідно, позбавлений можливості давати діянню, щодо якого він здійснює судовий розгляд, таку правову оцінку, яка б ґрунтувалася на оцінці інших діянь, щодо яких судовий розгляд в цьому провадженні не здійснюється, і іншим судом не постановлено обвинувального вироку за оцінкою таких діянь.
✅ У випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожне чи однорідне кримінальне правопорушення в іншому кримінальному провадженні. Таким чином, діяння особи отримують юридичну оцінку за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за іншим епізодом лише у тому разі, коли судом в одному кримінальному провадженні доведено винуватість у тому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138885946 | 1 566 |
| 19 | Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року (справа № 991/1821/23)
#службове_зловживання
#зловживання_службовим_становищем
#збитки
#упущена_вигода
#підслідність
#преюдиція
#судова практика
#ЄРДР
#виділення_матеріалів
#єдиний_умисел
#аудитор
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Значення окремих слів, висловів чи фраз нерідко може бути багатозначним, а тому їх справжній зміст встановлюється лише шляхом зіставлення із поведінкою учасників розмови, їх подальшими діями, іншими доказами, часовою послідовністю подій та загальною фактичною картиною кримінального провадження.
✅ Словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає зважати на покладені на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язки, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси.
✅ Суспільно-небезпечні наслідки службового зловживання можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв’язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв’язку необхідно встановити: які саме службові обов’язки покладено на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення головною і вирішальною умовою настання наслідків і чи викликали їх у конкретних умовах.
✅ Упущена вигода є самостійною формою майнової шкоди.
✅ Визначальним для констатації збитків є не загальний фінансовий баланс, рентабельність чи прибутковість підприємства, а встановлення факту об’єктивного недоотримання конкретного майнового результату, який був реальним, передбачуваним та економічно обґрунтованим.
✅ Скасування постанови про визначення підслідності, за відсутності інших обставин, саме по собі не може розглядатися як безумовна та автоматична підстава для визнання недопустимими всіх доказів, отриманих органом досудового розслідування у період дії такої постанови.
✅ Наявність значного масиву судової практики щодо певної проблематики сама по собі не створює підстав для автоматичного поширення сформульованих у ній правових позицій на кожне наступне кримінальне провадження. Судова практика не має властивості процесуальної преюдиції лише в силу подібності порушеного правового питання.
✅ Жодне положення КПК не регламентує обов’язок органу досудового розслідування закривати кримінальне провадження або реєструвати новий факт в ЄРДР виключно з підстав подальшого розширення масиву фактичних обставин, які можуть свідчити про їх повʼязаність.
✅ Виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.
✅ Діяння зі взаємопов’язаними елементами механізму, спрямованого на досягнення протиправного результату, оцінюються як прояв одиничного кримінального правопорушення.
✅ Значення для суду мають не всі первинні документи, а сформульовані аудитором висновки як результат їхнього спеціального дослідження та опрацювання.
✅ Факт існування дисциплінарного провадження щодо експерта в іншому часовому та фактичному контексті не дає підстав автоматично ставити під сумнів наданий ним висновок.
✅ Наявність погоджувальних процедур, участь інших структурних підрозділів або посадових осіб у підготовці чи погодженні відповідних документів сама по собі не виключає ні складу кримінального правопорушення, ні умисної форми вини обвинуваченого.
✅ Наявність складу зловживання службовим становищем не ставиться у залежність від недійсності цивільно-правового правочину.
✅ Задовольняючи клопотання сторони про допит експерта, суд одночасно вправі визначити предмет такого допиту.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138943508 | 1 441 |
| 20 | Справа_ВС__Межі_примирення.mp4 | 1 563 |
