Українська асоціація китаєзнавців

Держава як API: як Китай вбудовує державну владу в цифрову інфраструктуру Китайська держава поступово перетворюється з видимого регулятора на інфраструктурний цифровий шар, вбудований у застосунки, платформи, хмарні сервіси та системи верифікації. Кендра Шефер, партнерка Trivium China, пояснює, як це працює. I. Здоров’я. На прикладі Health Code під час пандемії COVID-19, авторка показує, як китайська держава разом із технологічними компаніями створила цифрову систему контролю пересування. Зелений, жовтий або червоний код визначав, чи може людина заходити в офіси, магазини, транспорт, житлові комплекси або подорожувати. Health Code збирав і поєднував дані з різних державних та державнозалежних джерел: телекомунікаційних компаній, залізниці, авіаційних структур, органів охорони здоров’я, тестувальних пунктів і лікарень. II. Довіра Система соціального кредиту у початковій логіці була пов’язана не лише з політичним контролем, а й із проблемою низької довіри в китайській економіці: шахрайство, порушення контрактів, підробки, слабкі механізми перевірки контрагентів. Система об’єднує дані з багатьох державних джерел: реєстрацію компаній, податкову інформацію, судові рішення, штрафи, ліцензії, дозволи, соціальні платежі, адміністративні покарання. Потім ці дані потрапляють у державні бази та комерційні сервіси перевірки компаній. III. Ідентичність Цифрова ідентифікація. Один із прикладів — контроль доступу неповнолітніх до онлайн-ігор. Китайські ігрові компанії зобов’язані перевіряти реальну особу користувачів, щоб обмежувати ігровий час для неповнолітніх. Перевірка відбувається через державну інфраструктуру, пов’язану з національною базою ідентифікації. На практиці це означає, що приватні платформи не просто самостійно перевіряють користувача. Вони підключаються до державних або державнопідтримуваних систем верифікації. ❗️Будь-яке цифрове суспільство потребує механізмів ідентифікації, перевірки даних, боротьби з шахрайством і кризового управління. Питання в тому, хто саме контролює ці механізми. У китайському випадку держава дедалі все більше заглиблюється у цифрову архітектуру. Вона радше працює як API: невидимий, але ключовий шар, до якого звертаються застосунки, платформи й компанії. Саме тому державна влада стає все глибше вбудованою в повсякденне цифрове життя.

25–26 червня Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України було проведено Міжнародну наукову конференцію «ХХІХ Сходознавчі читання А. Кримського». Засідання конференції були організовані за такими секціями: ▫️«Історія та культура країн Сходу» ▫️«Великий степ» ▫️«Східні мови та літератури» ▫️«Історія та культура корінних народів і міноритарних спільнот в Україні» ▫️«Російсько-українська війна та країни Азії: наративи, безпекові виклики, геополітичні зміни» ▫️«Україна і Схід» ▫️«Історія сходознавства» ▫️«Сходознавчі аспекти юдаїки» ▫️«Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу» ▫️«Релігії та філософські вчення Сходу» З програмою конференції можна однайомитись на сайті інституту

‼️Головні новини від УАК‼️ 22 — 25 червня 2026 р. 🔘 Стратегічна політика Китаю 🔹Китай запровадив нові торговельні обмеження проти американських компаній 🔹Китай може підкорити Тайвань без війни, якщо США послаблять підтримку острова 🔹Підводні кабелі стали новим фронтом суперництва між США та Китаєм 🔹Китай заявив, що закон про «етнічну єдність» дозволяє переслідувати осіб за кордоном 🔹Китай створив нову копію американського військового корабля для ракетних випробувань 🔘 Економіка та технології 🔹Китай проводить реформу вищої освіти з адаптацією до ШІ 🔹Китайський конкурент SpaceX продовжує залучати інвесторів 🔹Лі Цян: Китай залишається «тихою гаванню» для світової економіки 🔹Китайські ЗМІ дедалі рідше повідомляють про економічні проблеми країни 🔹Китай може збільшити імпорт СПГ з Росії майже вдвічі, запустивши новий термінал 🔘 Міжнародні відносини 🔹Китай продовжуватиме зменшувати викиди вуглецю попри вихід США з Паризької угоди 🔹Казахстан і Китай домовилися поглибити торговельно-економічне співробітництво 🔹Китай закликав країни БРІКС посилити співпрацю у сфері стратегічних мінералів 🔹Індія та Китай наблизилися до врегулювання прикордонної суперечки в Гімалаях

Японія та Південна Корея підняли винищувачі через спільне патрулювання Росії та Китаю Японія та Південна Корея підняли винищувачі у відповідь на спільне повітряне патрулювання стратегічної авіації Росії та Китаю, яке відбулося 28 червня. Це стало першою такою операцією у 2026 році та одинадцятою з моменту початку спільних патрулювань у 2019 році. За повідомленням Військово-повітряних сил Народно-визвольної армії Китаю, стратегічні бомбардувальники здійснили політ над Японським морем, Східнокитайським морем і західною частиною Тихого океану. У Пекіні заявили, що місія продемонструвала готовність двох країн «спільно підтримувати мир і стабільність у регіоні». Міністерство оборони Японії повідомило, що відстежувало польоти китайських бомбардувальників H-6 і російських Ту-95. Їх супроводжували китайські винищувачі J-16, російські літаки протичовнової оборони Ту-142 та винищувач Су-30. Частина літаків пролетіла через протоку Міяко між островами Окінава та Міяко — стратегічний морський коридор, який забезпечує вихід із Східнокитайського моря до західної частини Тихого океану. Південна Корея також повідомила, що понад десять китайських і російських військових літаків увійшли до її зони ідентифікації протиповітряної оборони. Водночас повітряний простір країни порушено не було. https://www.scmp.com/news/china/military/article/3358641/japan-and-south-korea-scramble-fighters-response-chinese-russian-bomber-patrol

США витісняють китайські компанії з «зеленої» енергетики, але зберігають їхні технології Сполучені Штати активно витісняють китайські компанії із сектору відновлюваної енергетики, водночас зберігаючи доступ до їхніх технологій і виробничих потужностей. Після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа нових правил китайські виробники сонячних панелей і батарей масово продають свої американські активи зі значними знижками. Від 2025 року китайські компанії скасували, призупинили або продали проєкти у сфері відновлюваної енергетики в США на суму майже 9 млрд доларів. Причиною стали нові обмеження, які позбавили підприємства, пов'язані з Китаєм, права на державні податкові пільги та субсидії. Водночас американські інвестори отримують сучасні заводи, обладнання та виробничі технології за зниженими цінами. Наприклад, китайська Trina Solar продала свій новий завод із виробництва сонячних панелей у Техасі майже одразу після запуску, а Boway реалізувала підприємство в Північній Кароліні дешевше, ніж коштувало його будівництво. Попри зміну власників, залежність США від китайських технологій зберігається. Більшість виробничих ліній працюють на китайському обладнанні, використовують китайські розробки та потребують комплектуючих із Китаю. Крім того, саме Китай виробляє близько 95% світового полікремнію — ключової сировини для сонячних панелей. https://www.economist.com/china/2026/06/28/donald-trump-is-kicking-out-chinese-firms-but-keeping-their-tech

Китай посилює контроль за інвестиціями громадян за кордон Китайська влада посилює контроль за виведенням капіталу за кордон, намагаючись обмежити інвестиції материкових інвесторів в іноземні, насамперед американські, технологічні компанії та спрямувати кошти на розвиток власної економіки. Одним із перших кроків стала перевірка онлайн-брокерів, зокрема Futu Securities, яких звинуватили в наданні інвестиційних послуг громадянам материкового Китаю без необхідної ліцензії. Компанії загрожує значний штраф, а також вимога закрити нелегально відкриті рахунки протягом двох років. Нові правила, які набудуть чинності з 1 липня, передбачають жорсткіший контроль за закордонними інвестиціями. Влада ретельніше перевірятиме угоди на предмет ризиків для національної безпеки та здійснюватиме нагляд навіть після їх завершення. Паралельно Пекін просуває міжнародне використання юаня. Китайські банки дедалі активніше кредитують іноземних позичальників у національній валюті, а офіційні інвестиційні канали працюють за принципом «замкненого циклу», що не дозволяє капіталу вільно залишати країну. https://www.economist.com/finance-and-economics/2026/06/28/china-cracks-down-on-rule-bending-offshore-investments

Акціонер Volkswagen пропонує випускати в Німеччині моделі, розроблені для Китаю Один із ключових акціонерів Volkswagen запропонував налагодити в Німеччині виробництво автомобілів, які компанія нині розробляє для китайського ринку. Ініціатива має допомогти зберегти робочі місця та завантажити виробничі потужності на тлі кризи в німецькому автопромі. Ідею висунув прем’єр-міністр федеральної землі Нижня Саксонія Олаф Ліс, яка володіє 20% голосуючих акцій Volkswagen. За його словами, перенесення виробництва частини «китайських» моделей до Німеччини дозволить стабілізувати роботу заводів і створить нові можливості для розвитку технологій. Пропозиція з’явилася після повідомлень про те, що Volkswagen розглядає закриття чотирьох заводів у Німеччині та скорочення до 100 тис. робочих місць. Автовиробник опинився під тиском через падіння попиту в Європі, конкуренцію з боку китайських виробників електромобілів і американські імпортні мита. https://www.reuters.com/world/china/key-volkswagen-shareholder-pitches-producing-china-car-models-germany-2026-06-28/

Китай завершив випробування найбільшого у світі надпровідного магніту для термоядерного реактора Китайські вчені успішно завершили випробування найбільшого у світі надпровідного магніту, призначеного для майбутнього термоядерного реактора в межах проєкту CRAFT («штучне сонце»). Розробка стала важливим етапом на шляху до створення установки, здатної виробляти чисту енергію за допомогою керованого термоядерного синтезу. Магніт складається з тороїдальної котушки, яка утримує надгарячу плазму в магнітному полі, та центрального соленоїда, що запускає й підтримує реакцію. За даними Китайської академії наук, система успішно пройшла всі випробування та перевершила міжнародні технічні показники. Тороїдальний магніт має довжину 21 метр, важить 582 тонни та за обсягом перевищує аналог, створений для Міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER) у Франції. Центральний соленоїд також продемонстрував рекордні результати: під час тестів він витримав струм 60 кА, що значно перевищує його проєктні характеристики. Китайські дослідники зазначають, що всі ключові компоненти магніту — від надпровідних матеріалів до спеціальної сталі — були розроблені й виготовлені всередині країни. https://www.scmp.com/news/china/science/article/3358642/china-fires-worlds-biggest-superconducting-magnet-nuclear-fusion-project

Китайська Zhipu скорочує відставання від OpenAI та Anthropic завдяки відкритому ШІ Китайська компанія Zhipu AI (Z.ai) швидко зміцнює свої позиції в глобальних перегонах штучного інтелекту, роблячи ставку на відкриті моделі та нижчу вартість використання. На думку аналітиків, її остання модель GLM-5.2 значно скоротила технологічний розрив із провідними американськими розробниками — OpenAI та Anthropic. Новий реліз привернув особливу увагу через те, що модель поширюється за принципом відкритого коду, тоді як найпотужніші системи OpenAI та Anthropic залишаються закритими. Крім того, американські обмеження на експорт передових ШІ-технологій до Китаю створили додатковий стимул для розвитку власних альтернатив. За результатами низки тестів GLM-5.2 демонструє конкурентоспроможні результати у програмуванні, агентних завданнях та роботі з великими обсягами контексту. Модель має контекстне вікно до одного мільйона токенів і, за даними компанії, забезпечує подібну якість роботи за значно нижчої вартості порівняно з провідними американськими системами. Водночас американські компанії зберігають лідерство у найскладніших моделях та комерційних екосистемах. Проте поширення відкритих китайських моделей, таких як GLM-5.2 і DeepSeek, посилює тиск на бізнес-моделі OpenAI та Anthropic і може спричинити глобальну «цінову війну» на ринку штучного інтелекту. https://www.cnbc.com/2026/06/26/china-zhipu-z-ai-open-source-anthropic-openai.html

Як військово-морські сили Китаю дедалі тісніше оточують Тайвань Китай поступово й системно посилює військовий тиск на Тайвань, використовуючи постійну присутність своїх військово-морських сил навколо острова. Якщо ще кілька років тому через Тайванську протоку регулярно проходив лише один китайський бойовий корабель, то сьогодні біля Тайваню майже безперервно перебувають п’ять або шість кораблів ВМС КНР. За даними регіональних служб безпеки, переломний момент настав у 2020 році. Тоді Китай збільшив свою присутність навколо острова з одного до трьох кораблів. У 2022 році з'явився четвертий корабель, розміщений на схід від Тайваню, а в наступні роки до нього додалися ще один-два. В результаті китайські військові кораблі тепер практично постійно перебувають на всіх напрямках навколо острова. Кожне розширення військово-морської присутності збігалося з політичними подіями, які Пекін вважав небажаними. Серед них — переобрання президентки Тайваню Цай Їнвень у 2020 році, візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі до Тайбея у 2022 році та результати тайванських виборів 2024 року. За оцінками американської розвідки, у 2019 році голова КНР Сі Цзіньпін поставив перед китайськими військовими завдання досягти готовності до можливого силового сценарію щодо Тайваню до 2027 року. Хоча ця дата не означає неминучого вторгнення, вона стала важливим орієнтиром для прискорення модернізації Народно-визвольної армії Китаю. https://www.wsj.com/world/china/how-chinas-navy-is-tightening-the-noose-on-taiwan-7c8ab9bd

Зростання прибутків китайської промисловості сповільнилося, сигналізуючи про слабкість економіки Темпи зростання прибутків промислових підприємств Китаю в травні сповільнилися вперше з листопада минулого року, що свідчить про збереження проблем у внутрішній економіці попри сильний експорт і покращення цінової ситуації. За даними Державного статистичного управління КНР, прибутки промислових компаній у травні зросли на 21,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це нижче за показник квітня, коли зростання становило 24,7%. За перші п’ять місяців 2026 року прибутки промислового сектору збільшилися на 18,8%, що трохи нижче за прогноз економістів, які очікували зростання на рівні 19%. Сповільнення стало несподіванкою для аналітиків. У березні Китай вперше за понад три роки вийшов із промислової дефляції, а ціни виробників у травні продемонстрували найшвидше зростання з 2022 року. Додаткову підтримку економіці надали глобальний бум інвестицій у штучний інтелект та підвищення цін на сировину через нестабільність на Близькому Сході. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-06-27/china-s-industrial-profit-gains-dip-in-sign-of-economic-weakness

Apple домагається дозволу США на закупівлю чипів у китайської компанії, пов’язаної з військовими Apple веде активні переговори з адміністрацією президента США Дональда Трампа, намагаючись отримати неофіційне схвалення на закупівлю мікросхем пам’яті у китайської компанії ChangXin Memory Technologies (CXMT). Компанія перебуває у списку китайських підприємств, які Пентагон вважає пов’язаними з Народно-визвольною армією Китаю. За даними джерел, Apple розпочала лобістську кампанію через різке зростання цін на мікросхеми пам’яті. Компанія шукає способи знизити витрати після того, як дефіцит пам’яті та бум штучного інтелекту призвели до суттєвого подорожчання компонентів для споживчої електроніки. Хоча американське законодавство наразі не забороняє Apple купувати продукцію CXMT, присутність китайського виробника у військовому чорному списку Пентагону створює значні політичні та репутаційні ризики. Apple прагне отримати гарантії, що співпраця з CXMT не призведе до майбутніх санкцій або обмежень з боку уряду США. Ситуація загострилася після того, як Apple оголосила про підвищення цін на деякі моделі MacBook та iPad, пояснивши це «нестійким рівнем цін» на пам’ять. Після заяви ринкова капіталізація компанії за один день скоротилася на 263 млрд доларів — це стало одним із найбільших падінь в історії Apple. https://www.ft.com/content/d72a25e2-7bde-4aa9-bd8d-0c4f3d6cb2cb?syn-25a6b1a6=1

Шістьох генералів виключили з найвищого законодавчого органу Китаю У Китаї зі складу Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) виключили шістьох високопоставлених офіцерів Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), що свідчить про продовження масштабної антикорупційної кампанії в збройних силах, яку проводить голова КНР Сі Цзіньпін. Згідно з повідомленням Постійного комітету ВЗНП, оприлюдненим 26 червня, загалом свої депутатські мандати втратили 13 осіб, ще один член парламенту подав у відставку. Серед виключених військових — генерал Сюй Сюецян із Департаменту розвитку озброєнь Центральної військової ради, генерал Лі Фенбяо, політичний комісар Західного командування, генерал Ґо Пусяо, політичний комісар Військово-повітряних сил, а також генерал-лейтенанти Ван Канпін, Їнь Хунсін та Чжан Мінхуа. Частина офіцерів раніше зникла з публічного простору або не брала участі у важливих партійних заходах, що викликало припущення про можливі дисциплінарні розслідування. За даними китайських і міжнародних ЗМІ, деякі з них уже перебувають під слідством за підозрою у корупції. Із семи членів Центральної військової ради, призначених на ХХ з’їзді Компартії Китаю у 2022 році, свої посади зберегли лише двоє — сам Сі Цзіньпін та керівник військових антикорупційних органів Чжан Шенмінь. Крім військових, зі складу законодавчого органу також виключили колишнього секретаря парткому Сіньцзяну Ма Сінжуя, який перебуває під антикорупційним розслідуванням, його соратника Ґо Юнхана та колишнього керівника Національної адміністрації фінансового регулювання Лі Юньцзе. https://www.scmp.com/news/china/politics/article/3358586/china-removes-6-generals-legislature-military-anti-corruption-drive-continues

В центрі Пекіна легкомоторний літак врізався у хмарочос У Пекіні легкомоторний літак врізався в найвищий хмарочос китайської столиці — 109-поверхову вежу CITIC Tower, що спричинило масштабну евакуацію будівлі та розслідування причин інциденту. За повідомленнями місцевих ЗМІ, аварія сталася близько 18:00 за місцевим часом. Літак моделі B-12PP, яким керував один пілот, врізався у фасад хмарочоса в діловому районі Чаоян. Унаслідок удару було вибито два вікна, а сам літак розлетівся на уламки. Очевидці повідомляли про густий дим біля нижніх поверхів будівлі та падіння фрагментів літака на землю. За попередніми даними, літак вилетів з аеропорту Шифоси та приблизно через пів години мав повернутися на посадку. Однак він відхилився від маршруту, після чого диспетчери втратили з ним зв'язок. Сигнал повітряного судна зник у районі Східної п'ятої кільцевої дороги Пекіна незадовго до зіткнення з будівлею. Інформація про кількість постраждалих або загиблих наразі офіційно не підтверджена. На місце події прибули екстрені служби, а влада розпочала розслідування обставин аварії. https://www.the-sun.com/news/16583983/plane-crashes-beijing-skyscraper-sparks-evacuation/ CITIC Tower заввишки близько 528 метрів є найвищою будівлею Пекіна та одним із символів сучасного ділового центру китайської столиці. https://www.the-sun.com/news/16583983/plane-crashes-beijing-skyscraper-sparks-evacuation/

Китайський фільм викликав у Сінгапурі дискусію щодо ідентичності та діалектів Китайський фільм «Любовний лист до бабусі» («给阿嬷的情书», в англомовному прокаті "Dear you"), який став одним із несподіваних касових хітів літа, викликав у Сінгапурі широку дискусію про збереження китайських діалектів та культурної спадщини. Стрічку майже повністю знято мовою чаошань (潮汕话) — діалектом південного Китаю, яким досі розмовляє частина старшого покоління китайців у країнах Південно-Східної Азії. Однак після виходу фільму в Сінгапурі більшість сеансів відбувалися з дубляжем на стандартну китайську мову путунхуа, що викликало невдоволення багатьох глядачів. Попит на покази оригінальною мовою виявився надзвичайно високим: квитки на спеціальні сеанси мовою чаошань були розпродані менш ніж за дві години. Після хвилі критики влада погодилася дозволити додаткові покази фільму в оригінальному озвученні. Події фільму розгортаються на тлі історичної китайської міграції до Південно-Східної Азії. Головний герой вирушає до Таїланду на пошуки свого дідуся, який залишив Китай у 1948 році, рятуючись від мобілізації під час громадянської війни. Історія перегукується з долями мільйонів китайських мігрантів, чиї нащадки нині живуть у Сінгапурі, Малайзії та інших країнах регіону. Експерти зазначають, що популярність стрічки порушила питання наслідків державної кампанії «Говоріть на путунхуа», яку Сінгапур запустив у 1980-х роках. Вона була спрямована на об'єднання китайської громади навколо однієї мови, однак водночас сприяла занепаду місцевих китайських діалектів, зокрема чаошань, хоккієнської, кантонської та хакка. За офіційними даними, якщо на початку кампанії майже 70% китайців Сінгапуру розмовляли вдома діалектами, то до 2020 року цей показник скоротився до 8,7%. Дискусія навколо фільму вийшла за межі кінематографа та привернула увагу політиків і громадських діячів. Прихильники пом'якшення мовної політики наголошують, що діалекти є важливою частиною історичної пам'яті та культурної ідентичності китайців Сінгапуру. https://www.bbc.com/news/articles/c5yzv23g75eo

Експерти сумніваються, що партнерство Китаю та Росії досягло своєї межі Попри зростаючі дисбаланси у відносинах між Китаєм і Росією, ознак того, що їхнє стратегічне партнерство досягло піку розвитку, наразі немає. До такого висновку дійшли аналітики, опитані естонським аналітичним центром ICDS (International Centre for Defence and Security). На думку експертів, повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила баланс сил між двома країнами. Західні санкції посилили економічну залежність Москви від Пекіна, який став для Росії ключовим торговельним партнером, джерелом технологій та важливим ринком збуту енергоносіїв. Водночас Китай отримав значно сильніші позиції у двосторонніх відносинах. Аналітики зазначають, що між сторонами існують певні обмеження та суперечності. Пекін не поспішає укладати повноцінний військовий союз із Москвою, уникає прямого втягування у російсько-українську війну та прагне зберігати свободу маневру у відносинах із Заходом. Китайське керівництво розглядає співпрацю з Росією насамперед через призму власних стратегічних інтересів. Разом із тим обидві країни продовжують демонструвати політичну єдність у питаннях протидії впливу США та підтримки багатополярного світового порядку. У травні 2026 року під час зустрічі в Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін підтвердили намір поглиблювати стратегічне партнерство та координацію на міжнародній арені. Дослідники звертають увагу, що нинішні відносини дедалі більше набувають асиметричного характеру. Економічна вага Китаю значно перевищує російську, а залежність Москви від китайських інвестицій, технологій та експорту зростає. Це породжує побоювання серед частини російських еліт щодо перетворення Росії на молодшого партнера Пекіна. Водночас експерти вважають, що спільна зацікавленість у протидії західному впливу, взаємна економічна вигода та збіг геополітичних інтересів залишаються достатньо сильними факторами для подальшого розвитку китайсько-російського партнерства. Тому, попри наявні суперечності та дисбаланси, говорити про досягнення ним «стелі» поки що передчасно. https://icds.ee/en/has-the-china-russia-partnership-peaked/

Сі Цзіньпін запропонував Камбоджі створити безпекове партнерство Голова КНР Сі Цзіньпін запропонував Камбоджі створити двостороннє безпекове партнерство під час зустрічі в Пекіні з головою Сенату Камбоджі Хун Сен. Китайський лідер заявив, що в умовах «складних і глибоких змін» у міжнародній та регіональній ситуації дві країни повинні посилювати координацію для підтримки миру та стабільності в регіоні. За словами Сі Цзіньпіна, Китай розглядає Камбоджу як один із ключових пріоритетів своєї регіональної дипломатії та готовий підтримувати її у питаннях суверенітету й безпеки. Він також закликав підняти рівень стратегічної довіри між двома державами та поглибити співпрацю у сфері правоохоронної діяльності. Окрему увагу сторони приділили боротьбі з транскордонною злочинністю. Китайський лідер високо оцінив дії камбоджійської влади щодо протидії телекомунікаційному шахрайству та онлайн-злочинам і запропонував розширити співпрацю для ліквідації таких мереж. https://www.aa.com.tr/en/asia-pacific/china-s-xi-proposes-security-partnership-with-cambodia/3978830

Китай дозволить подальше зростання вугільної галузі в новому п’ятирічному енергетичному плані Китай у новому п’ятирічному енергетичному плані на 2026–2030 роки має намір зберегти важливу роль вугілля в енергетичному балансі країни, незважаючи на масштабне розширення відновлюваних джерел енергії та заявлені кліматичні цілі. Такий підхід відображає прагнення Пекіна забезпечити енергетичну безпеку на тлі геополітичної нестабільності та зростання попиту на електроенергію. Згідно з планом, Китай продовжить розвивати сонячну, вітрову та ядерну енергетику, однак не відмовлятиметься від будівництва нових вугільних потужностей. Влада розглядає вугілля як резервне джерело енергії, необхідне для стабільної роботи електромережі в умовах швидкого зростання частки відновлюваних джерел. Після енергетичних криз та відключень електроенергії у 2021–2022 роках китайське керівництво послабило обмеження на будівництво нових вугільних електростанцій. У 2025 році країна ввела в експлуатацію 78 гігават нових вугільних потужностей — найбільше за останнє десятиліття, а в стадії будівництва або погодження залишаються ще сотні гігават проєктів. Водночас Китай залишається світовим лідером у розвитку «зеленої» енергетики. Лише у 2025 році країна додала близько 430 гігават сонячних і вітрових потужностей, а сектор відновлюваної енергетики забезпечив значну частину економічного зростання. У новому плані Пекін підтверджує намір збільшити частку невикопних джерел енергії та поступово скорочувати залежність від викопного палива. https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-06-26/china-gives-coal-room-to-grow-in-new-five-year-energy-plan

Китайський аудитор викрив податкові порушення та незаконне кредитування в найбільших державних банках Державне аудиторське відомство Китаю виявило серйозні порушення в діяльності двох найбільших державних банків країни — Bank of China та Agricultural Bank of China. Результати перевірки стали одним із найгучніших випадків публічної критики великих державних фінансових установ за останні роки. Згідно зі звітом аудиторів, Bank of China у період з 2023 по 2025 рік уникнув сплати приблизно 2,4 млрд юанів (близько 350 млн доларів США) податків. Для цього банк нібито маскував приватні інвестиційні фонди під публічні, використовуючи співробітників як формальних дрібних інвесторів, що дозволяло отримувати податкові пільги. Водночас Agricultural Bank of China звинувачують у видачі близько 11 млрд юанів кредитів проєктам, які не відповідали встановленим вимогам для розвитку сільськогосподарських земель. Частина цих коштів, за даними аудиту, була використана не за призначенням — для купівлі фінансових продуктів і погашення боргів. Перевірка також виявила проблеми в діяльності державного фінансового конгломерату China Everbright Group, включаючи недостатній контроль над дочірніми компаніями та неналежне використання корпоративного бренду. Ці викриття відбуваються на тлі посилення контролю з боку Пекіна над фінансовим сектором. Через тривалий спад на ринку нерухомості та зменшення доходів місцевих органів влади китайська влада активізувала боротьбу з податковими порушеннями та фінансовими зловживаннями. Після оприлюднення звіту Bank of China заявив, що приймає результати аудиту та пообіцяв посилити внутрішній контроль і дотримання нормативних вимог. Інші згадані установи публічно детально не прокоментували висновки аудиторів. https://www.channelnewsasia.com/east-asia/china-state-banks-tax-evasion-illegal-loans-6209511

Китай знову закликав США скасувати санкції проти Куби та припинити блокаду Китай закликав Сполучені Штати припинити економічну блокаду Куби та скасувати односторонні санкції, які, на думку Пекіна, завдають шкоди економічному розвитку острова та добробуту його населення. Речник Міністерства закордонних справ Китаю заявив, що Куба протягом десятиліть перебуває під американськими обмеженнями, які створюють серйозні труднощі для її економіки. Пекін наголосив, що виступає проти будь-яких односторонніх санкцій, які не схвалені Радою Безпеки ООН, та підтримує право Куби самостійно обирати шлях свого розвитку. Китайська сторона також зазначила, що міжнародна спільнота багато років поспіль закликає Вашингтон припинити ембарго проти Куби. Генеральна Асамблея ООН неодноразово ухвалювала резолюції із закликом до скасування цих обмежень, хоча вони не мають обов’язкової юридичної сили. Пекін і Гавана останніми роками поглиблюють співпрацю в економічній, торговельній та технологічній сферах. Китай є одним із найважливіших торговельних партнерів Куби та надає підтримку низці інфраструктурних і промислових проєктів на острові. https://www.aa.com.tr/en/asia-pacific/china-reiterates-call-on-us-to-lift-us-sanctions-end-blockade-on-cuba/3978004