Українська асоціація китаєзнавців
رفتن به کانال در Telegram
Інформаційний канал Української асоціації китаєзнавців. Офіційний сайт: http://sinologist.com.ua/ Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianSinologists
نمایش بیشتر1 948
مشترکین
+324 ساعت
+97 روز
+1730 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+9
در 1 کانالها
اوت '26
+39
در 6 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+25
در 5 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+18
در 2 کانالها
Get PRO
مه '26
+37
در 4 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+29
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '26
+26
در 6 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+36
در 7 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+56
در 10 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+33
در 5 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+36
در 6 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+60
در 7 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+74
در 12 کانالها
Get PRO
اوت '25
+101
در 13 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+62
در 7 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+46
در 3 کانالها
Get PRO
مه '25
+76
در 10 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+50
در 7 کانالها
Get PRO
مارس '25
+154
در 11 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+35
در 5 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+30
در 6 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+42
در 8 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+52
در 12 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+42
در 10 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+29
در 8 کانالها
Get PRO
اوت '24
+43
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+74
در 8 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+48
در 5 کانالها
Get PRO
مه '24
+40
در 9 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+61
در 9 کانالها
Get PRO
مارس '24
+63
در 8 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+72
در 9 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+61
در 5 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+121
در 11 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+75
در 9 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+97
در 6 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+94
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+35
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+81
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+515
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+25
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+64
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+44
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+31
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+5
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+5
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+211
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 04 سپتامبر | +1 | |||
| 03 سپتامبر | +3 | |||
| 02 سپتامبر | +3 | |||
| 01 سپتامبر | +2 |
پستهای کانال
Стаття китайського дослідника Сяо Біня «Від Анкориджа до острова Ітуруп: війна в Україні виходить за свої межі»
Автор стверджує, чим довше триває російсько-українська війна, то менше її результат визначається виключно ситуацією на полі бою. Протистояння дедалі глибше охоплює економіку й суспільство та поширюється з європейського на ширший євразійський і тихоокеанський простір.
Ключові тези:
▪️Українські удари по російських НПЗ, енергетичних і логістичних об’єктах автор називає «дистанційними санкціями» (远程制裁): їхня мета — підвищувати ціну війни для росії.
▪️Росія у відповідь систематично атакує українську енергетичну, газову і транспортну інфраструктуру. Українська сторона характеризує це як «перетворення зими на зброю» (武器化冬季).
▪️Війна дедалі глибше проникає в економічні та соціальні системи обох країн, однак накопичений тиск поки не змусив жодну зі сторін поступитися.
▪️За оцінкою автора, Вашингтон поступово переходить від «духу Анкориджа» — спроб завершити війну шляхом прямої домовленості США і росії та тиску на Україну — до «духу Анкари», тобто посилення тиску вже на росію. Водночас ця зміна ще не стала сталою американською стратегією і навряд чи швидко принесе результат.
▪️Європейський та Індо-Тихоокеанський театри безпеки дедалі більше поєднуються. Особливо важливу роль автор відводить співпраці Японії з НАТО та зростанню японських оборонних витрат. Візит Путіна на спірний острів Ітуруп подається не як відкриття «другого фронту» війни, а як демонстрація того, що стратегічний тиск може передаватися між різними театрами протистояння.
📌Стаття характерна для китайської аналітики тим, що розглядає війну як частину ширшого системного протистояння між росією та Заходом. Українська суб’єктність у ній присутня переважно через військові дії, тоді як дипломатична динаміка описується передусім як взаємодія Вашингтона і москви.
| 2 | Дипломатія ресторану дракона
– The Economist
На відміну від агресивної «дипломатії воїнів-вовків», «дипломатія ресторану дракона» прагне дружити з усіма, уникати чіткого вибору сторони та керуватися передусім комерційними інтересами, а не політичною ідеологією.
Назва походить від нового китайського фільму Dragon Restaurant (Once Upon a Time in the Middle East), дія якого розгортається у замаскованому під вигадану країну Іраку під час американського вторгнення 2003 року. Головний герой Сюй Фу приїжджає до Багдада, щоб заробити гроші на власній кухні. Він готує для американських військових і журналістів, зберігає лояльність до партнера, пов’язаного з попереднім режимом, а пізніше опиняється в полоні ісламістів.
Попри війну, Сюй намагається залишатися «своїм» для всіх. Саме це автор статті вважає влучною метафорою китайської зовнішньої політики.
Пекін підтримує відносини з Іраном і монархіями Перської затоки, Алжиром і Марокко, Єгиптом та Ефіопією. Там, де більшість держав обирає сторону, Китай продовжує торгувати з усіма, дотримуючись принципу засновника Huawei Жень Чженфея: у бізнесі слід говорити лише про бізнес.
Для багатьох країн такий підхід привабливий. Китайські інвестиції сприймаються як альтернатива західному фінансуванню, яке часто супроводжується політичними умовами та повчаннями. Як пише The Economist, інвестиційні долари, коли вони справді надходять, можуть здаватися переконливішими за моральні лекції.
Але ця дипломатія має очевидні суперечності. Китай наполягає на своїй нейтральності щодо російсько-української війни, хоча китайська торгівля, фінансові потоки й постачання допомагають Росії продовжувати війну. У фільмі американський військовий запитує героя: «Твій партнер був нападником, а твій друг — жертвою. Ти справді думаєш, що не маєш жодного стосунку до цієї війни?» Це питання цілком можна адресувати й китайським дипломатам.
Інша риса такої дипломатії — її поверховість. Китай готовий торгувати, інвестувати та підтримувати контакти, але уникає глибоких зобов’язань, особливо у сфері безпеки. Як показав досвід Ірану та Венесуели, Пекін не прагне ставати повноцінним гарантом безпеки навіть для близьких партнерів.
Нарешті, бажання Китаю «дружити з усіма» має винятки. Найпомітніший із них — Японія, яку Сі Цзіньпін регулярно звинувачує у відродженні мілітаризму. Китай сам визначає, які історичні факти йому вигідно подавати світові, а які — залишити поза меню. | 57 |
| 3 | 🇨🇳🇿🇲 Китайська державна компанія China Nonferrous Mining залучила 300 млн доларів через випуск безкупонних конвертованих облігацій.
Кошти спрямують на розробку родовища сульфідної руди та будівництво шахти №28 у Луанш’ї, Замбія. Загальна вартість проекту становить близько 530 млн доларів, а завершити його планують до листопада 2029 року.
Китай системно закріплюється у мідному секторі Замбії ще з кінця 1990-х років. CNMC працює в країні з 1998 року та контролює гірничодобувні й переробні підприємства у Чамбішій і Луанш’ї. Загалом за останні два десятиліття китайські компанії інвестували в Замбію близько 6 млрд доларів — переважно у видобуток і переробку металів. У 2009 році CNMC придбала 85% Luanshya Copper Mines. | 109 |
| 4 | Пекін посилює патрулювання берегової охорони та наукові дослідження поблизу Тайваню
3 вересня 2026 року берегова охорона КНР провела чергове «правоохоронне патрулювання» у водах на схід від Тайваню. Операцію очолив корабель Putuoshan. Пекін заявив, що посилюватиме контроль у водах, які вважає такими, що перебувають під китайською юрисдикцією.
Паралельно китайське Міністерство природних ресурсів повідомило про проведення 10–31 серпня дослідження морського дна на схід від острова. Формально його метою названо вивчення геологічної будови акваторії для територіального планування та управління ресурсами КНР.
Тайбей назвав ці дії політичною маніпуляцією та морською провокацією, наголосивши, що Пекін не має юрисдикції у водах Тайваню. 21 серпня тайванська берегова охорона перехопила китайське дослідницьке судно.
Активність КНР у цьому районі посилилася після початку переговорів Японії та Філіппін щодо делімітації морських кордонів. Пекін вважає такі консультації незаконними, оскільки вони, на його думку, стосуються акваторій, на які претендує Китай.
Це вже третя подібна операція з червня. Її значення полягає у поступовому перетворенні китайської військово-політичної присутності навколо Тайваню на нібито регулярну «правоохоронну діяльність», покликану практично закріпити претензії Пекіна на юрисдикцію над островом і прилеглими водами. | 123 |
| 5 | 🇨🇳🇻🇳 Нове загострення між Китаєм і В’єтнамом у Південнокитайському морі
В’єтнам зажадав від КНР негайно припинити будівництво на спірних Парасельських островах. Супутникові знімки зафіксували нові споруди на острові Ягун, які можуть стати частиною китайської системи раннього радіолокаційного попередження.
Паралельно Китай створює на сусідньому рифі Лін’ян майже шестикілометровий штучний острів із потенційною злітно-посадковою смугою, глибоководною гаванню та вертолітним майданчиком. У перспективі тут може постати одна з найбільших китайських військових баз у Парасельському архіпелазі.
📢 28 серпня МЗС В’єтнаму заявило, що будь-яка діяльність на цих територіях без дозволу Ханоя є «незаконною та юридично недійсною».
Пекін контролює Парасельські острови з 1974 року, коли китайські сили захопили їх у Південного В’єтнаму, але Ханой продовжує вважати архіпелаг своєю територією.
📢 3 вересня речник МЗС КНР Ґо Цзякунь відповів у доволі різкій формі: «Парасельські острови є споконвічною територією Китаю, і жодної суперечки щодо цього не існує. Здійснення Китаєм необхідного будівництва на власній території належить до сфери його суверенітету, і в’єтнамська сторона не має права робити безвідповідальні зауваження». В оригіналі використано розмовний і зневажливий вислів 无权说三道四 — буквально «не має права говорити те й се», тобто втручатися та повчати Китай. | 169 |
| 6 | Пекін робить ставку на спортивний бум вартістю $1 трлн, щоб пожвавити споживання та ринок праці
Китай планує протягом наступних п’яти років збільшити обсяг спортивної індустрії щонайменше до 7 трлн юанів — приблизно $1 трлн. Для порівняння: у 2024 році її обсяг становив 3,84 трлн юанів.
Пекін розраховує, що спортивні змагання, фітнес і активний відпочинок стимулюватимуть регулярні витрати на тренування, спорядження, транспорт, туризм, готелі, ресторани, торгівлю й розваги, а також створюватимуть нові робочі місця. Це частина ширших спроб підтримати внутрішній попит на тлі тривалого спаду на ринку нерухомості та слабкого споживання домогосподарств.
Як успішний приклад наводиться футбольна ліга міст провінції Цзянсу: у першому сезоні її 85 матчів відвідали понад 2,43 млн глядачів, а місцеві спортивні змагання перетворилися на додатковий стимул для туризму та торгівлі. | 161 |
| 7 | Сі Цзіньпін запропонував чотири напрями формування нової архітектури спільної безпеки на Близькому Сході:
1. Активізувати внутрішні механізми регіональної безпеки.
Країни Близького Сходу мають самостійно визначати своє майбутнє, протидіяти втручанню зовнішніх сил і посилювати регіональний діалог щодо миру та безпеки.
2. Комплексно врегульовувати регіональні конфлікти.
Оскільки кризові питання взаємопов’язані, їх необхідно розв’язувати комплексно. Палестинське питання було назване центральною проблемою Близького Сходу, яку не можна ігнорувати або відсувати на другий план.
3. Зміцнювати економічну основу безпеки.
За його словами, довгострокова стабільність неможлива без розвитку. Китай готовий сприяти захисту міжнародних морських шляхів, розширювати економічну співпрацю та формувати спільні інтереси держав регіону.
4. Посилити міжнародну координацію.
Основою врегулювання мають залишатися Статут ООН і міжнародне право. Зовнішні держави повинні відмовитися від подвійних стандартів, поважати суверенітет і територіальну цілісність країн регіону, а ООН — відігравати практичнішу роль.
Фактично Сі Цзіньпін запропонував модель, у якій головну відповідальність за регіональну безпеку несуть самі країни Близького Сходу, тоді як зовнішні держави мають обмежити втручання. Це відповідає основним тезам китайської Глобальної ініціативи безпеки. | 170 |
| 8 | Китай та Єгипет домовилися поглибити всебічне стратегічне партнерство
За підсумками державного візиту Сі Цзіньпіна до Єгипту 1–2 вересня 2026 року сторони оприлюднили спільну заяву про поглиблення всебічного стратегічного партнерства. Візит був приурочений до 70-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
📌 Пекін і Каїр домовилися розширювати співпрацю у сфері інфраструктури, енергетики, промисловості, штучного інтелекту, хмарних технологій, центрів обробки даних, напівпровідників, кібербезпеки, космічних технологій та критичних мінералів. Окрему увагу приділено розвитку економічної зони Суецького каналу, виробництву електромобілів, суднобудуванню та використанню національних валют у торгівлі й інвестиціях.
🔺Єгипет підтвердив дотримання принципу «Одного Китаю», визнав Тайвань невіддільною частиною території КНР і підтримав «возз’єднання Китаю». Каїр також висловив підтримку чотирьом ініціативам Сі Цзіньпіна — Глобальній ініціативі розвитку, Глобальній ініціативі безпеки, Глобальній цивілізаційній ініціативі та Глобальній ініціативі управління.
🔺Китай, зі свого боку, визнав життєво важливе значення Нілу для Єгипту та його право захищати власну водну і продовольчу безпеку. Сторони також погодилися посилювати координацію в ООН, BRICS, ШОС і G20 та виступили за збільшення представництва країн глобального Півдня у міжнародних інституціях.
У міжнародній частині заяви основну увагу приділено Палестині, Газі, Судану, Червоному морю та Африканському Рогу. Водночас війна росії проти України в документі не згадується. | 152 |
| 9 | Дослідження стратегічної конкуренції між США та Китаєм: китайські глобальні ініціативи в Секретаріаті ООН
– стаття Кортні Фан в The British Journal of Politics and International Relations.
Авторка аналізує, як Китай намагається інтегрувати у діяльність Секретаріату ООН три ініціативи Сі Цзіньпіна:
-Глобальну ініціативу розвитку;
-Глобальну ініціативу безпеки;
-Глобальну цивілізаційну ініціативу.
Авторка доводить, що ці ініціативи є не лише розмитими політичними гаслами або запропонованими Китаєм «глобальними суспільними благами», а й інструментами китайсько-американської конкуренції за вплив, норми та лідерство в системі ООН. Пекін просуває їх через фінансування, кадрову присутність, дипломатичні коаліції та впровадження китайської політичної лексики в документи ООН.
Китай прагне послабити універсальність ліберальних норм; поставити державний суверенітет і стабільність режиму вище за права особи; представити себе захисником «справжньої багатосторонності» та глобального Півдня; закріпити альтернативне пояснення міжнародних проблем — зокрема перекладати відповідальність за продовольчу кризу із вторгнення росії на західні санкції.
Стаття спирається не лише на документи КНР, США та ООН, а й на інтерв’ю з китайськими, американськими й оонівськими посадовцями.
Посилання на статтю | 140 |
| 10 |  Дев’ять із десяти найпопулярніших автомобілів у Китаї — електрифіковані
У липні 2026 року єдиною моделлю з традиційним двигуном у першій десятці стала Toyota Corolla Cross, яка посіла останнє місце. Вісім позицій належать китайським брендам, ще одна — Tesla.
Це демонструє не лише стрімкий перехід Китаю на електромобілі та плагін-гібриди, а й витіснення іноземних автовиробників місцевими технологічними компаніями. | 157 |
| 11 | Бачення Китаєм нового світового порядку набуває чіткіших обрисів
На думку директора Центру досліджень Китаю імені Джона Торнтона при Brookings Institution Раяна Гасса, 2020-ті роки можуть увійти в історію як період, коли Пекін остаточно сформулював власне бачення оновленого міжнародного порядку.
🔻🔺Китай виходить із переконання, що американське глобальне лідерство слабшає, а вплив держав, які Пекін називає «глобальною більшістю», зростає. Водночас КНР не прагне повністю зруйнувати наявну міжнародну систему. Вона хоче зберегти вигідні для себе економічні інститути, але змінити її політичні та нормативні засади.
Ключовими принципами китайської моделі мають стати суверенна рівність держав, невтручання у внутрішні справи та право кожної країни самостійно визначати політичний устрій і шлях розвитку. Фактично йдеться про послаблення ліберальної складової міжнародного порядку — пріоритету прав людини, індивідуальних свобод і демократії — на користь державного суверенітету та політичної невтручальності.
❗️Автор водночас звертає увагу на суперечливість китайської позиції. Закликаючи поважати суверенітет усіх держав, Пекін відмовляється засудити російське вторгнення та порушення територіальної цілісності України. Китай також дедалі частіше використовує економічний тиск, експортні обмеження й інші інструменти примусу проти країн, які не підтримують його позиції щодо так званих «корінних інтересів».
🌍 Китай просуває своє бачення через чотири глобальні ініціативи Сі Цзіньпіна, технологічне лідерство у сферах штучного інтелекту, електромобілів, акумуляторів і чистої енергетики, а також економічну співпрацю з країнами Глобального Півдня. Пекін прагне збільшити залежність інших держав від КНР, одночасно зменшуючи власну залежність від зовнішніх технологій, ресурсів і ринків.
📌Однак головною перешкодою залишається розрив між глобальними амбіціями Китаю та його готовністю оплачувати лідерство. Пекін не збільшує зовнішню допомогу та фінансування міжнародних організацій у масштабах, необхідних для заміни США. Економічне уповільнення, демографічний спад, борги місцевих урядів, слабкий внутрішній попит і надлишкові виробничі потужності також обмежують його можливості.
Китай уже прагне перейти від ролі учасника міжнародного порядку до ролі його архітектора, однак поки що не довів, що готовий забезпечити свої амбіції необхідними ресурсами. Відступ США створює для Пекіна можливість, але для її реалізації недостатньо лише політичної риторики. | 186 |
| 12 | Американського журналіста засудили до двох років ув’язнення за співпрацю з китайською розвідкою
Федеральний суд у штаті Вірджинія засудив громадянина США Томаса В. Паукена II до двох років ув’язнення за діяльність як незареєстрованого агента китайського уряду. За даними слідства, він отримав щонайменше 100 тис. дол. за пошук у США осіб, які мали доступ до конфіденційної інформації.
Паукен переїхав до Китаю у 2010 році та працював у китайських державних медіа, зокрема редактором агентства Xinhua. У 2017 році його завербувала жінка, яка представлялася консультанткою аналітичного центру, але, як згодом зрозумів Паукен, працювала на Міністерство державної безпеки КНР.
Із 2019 року він регулярно приїздив до США, встановлював контакти з потенційними джерелами та перевозив одноразові телефони, SIM-картки, ноутбуки й готівку. У лютому 2026 року Паукен запропонував одному зі своїх контактів таємну виплату в розмірі 10 тис. дол. за продовження передавання інформації Китаю. Наступного дня перед поверненням до КНР його затримало ФБР поблизу міжнародного аеропорту імені Даллеса.
Водночас прокурори визнали, що Паукен не передав китайській стороні жодної секретної інформації. Сам він визнав провину, але заперечив, що діяв лише заради грошей. За словами адвоката, Паукен помилково вважав, що його діяльність допомагає знизити напруження між США і Китаєм та запобігти можливому військовому конфлікту.
Джерело | 187 |
| 13 | США звинуватили китайського судноплавного гіганта COSCO у збиранні розвідувальних даних
Двоє високопосадовців адміністрації Трампа заявили, що китайська державна судноплавна компанія COSCO нібито використовує приховане обладнання на своїх суднах для перехоплення військових комунікацій поблизу узбереж США та інших держав.
За словами американських посадовців, COSCO протягом десятиліть співпрацює з Пекіном у сфері розвідки. Встановлені на суднах системи нібито дають змогу збирати сигнали з кораблів і літаків у Європі, Північній Америці та Азії, а також отримувати інформацію про технології військового зв’язку, розвиток засобів шифрування і стратегічно важливі морські маршрути. Конкретного типу обладнання посадовці не назвали й публічних доказів своїх тверджень не надали.
У січні 2025 року Пентагон вніс COSCO до переліку компаній, пов’язаних із НВАК. Це рішення передбачає обмеження на державні закупівлі у США, але не є запровадженням повноцінних санкцій.
Адміністрація Трампа також планувала запровадити портові збори на мільярди доларів для китайських судноплавних компаній, зокрема COSCO. Однак у жовтні 2025 року дію цього рішення призупинили в межах річного торговельного перемир’я між Трампом і Сі Цзіньпіном. Термін домовленостей спливає у листопаді 2026 року.
Речник посольства КНР у Вашингтоні Лю Чан відкинув звинувачення, назвавши їх безпідставною спробою очорнити Китай. Водночас експерт із китайської морської стратегії Айзек Кардон застеріг, що вилучення COSCO з американських ланцюгів постачання і транспортних мереж може завдати надзвичайно серйозної шкоди торгівлі США.
Джерело | 185 |
| 14 | У Китаї відновили автомобільний доступ до зони стихійного лиха на кордоні з Непалом
2 вересня важка рятувальна техніка дісталася найбільш постраждалої частини прикордонного порту Гіронг у Тибетському автономному районі КНР. Це стало можливим після завершення будівництва тимчасового дорожнього полотна на останній зруйнованій ділянці національної автотраси G216.
Головна дорога до порту була перерізана 26 серпня, коли обвал льодовика на території Непалу спричинив потужний потік води, каміння та бруду. Стихія зруйнувала дороги, мости, населені пункти й об’єкти енергетичної інфраструктури по обидва боки китайсько-непальського кордону.
Відновлення автомобільного сполучення дозволило доправити до району лиха важку техніку та активізувати пошуково-рятувальні роботи. За останніми даними китайських державних медіа, у КНР загинула 21 людина, ще 541 вважається зниклою безвісти. У Непалі масштаби трагедії значно більші: підтверджено понад 1 200 загиблих, пошуки більш ніж 4 200 людей тривають. | 193 |
| 15 | Підтримувана США компанія NABEP отримає контроль над нафтовими проєктами у Венесуелі, якими раніше керували китайські та російська компанії
Компанія North American Blue Energy Partners (NABEP) отримає 14 нових нафтових контрактів у Венесуелі в межах масштабної угоди, анонсованої президентом США Дональдом Трампом. Загалом NABEP контролюватиме 17 нафтових проєктів із запасами близько 65 млрд барелів.
П’ять із 14 нових проєктів раніше експлуатували китайські компанії, зокрема China Concord Resources, Sinopec і China National Petroleum Corporation. Ще одним керувала російська компанія. Таким чином, угода розширює присутність США у стратегічно важливому нафтовому секторі Венесуели, водночас витісняючи звідти частину китайських і російських інтересів.
За оприлюдненими Білим домом умовами, уряд США отримає 35% акцій материнської компанії NABEP, гарантоване право на придбання 20% видобутої нафти за собівартістю та право першочергового викупу решти продукції. Вашингтон також матиме право вето щодо складу ради директорів, більшість членів якої повинні бути громадянами США.
Джерело | 175 |
| 16 | Міністр праці Тайваню здійснить рідкісний візит до Китаю для участі в зустрічі АТЕС
Міністр праці Тайваню Хун Сунь-хань підтвердив, що 21 вересня 2026 року вирушить до Нанкіна для участі в міністерській зустрічі АТЕС із розвитку людських ресурсів. Він уже отримав офіційне запрошення. Хун стане першим очільником тайванського міністерства, який відвідає материковий Китай після вступу Лая Цінде на посаду президента у травні 2024 року.
Речниця Канцелярії Держради КНР у справах Тайваню Чжан Хань заявила, що Пекін розглядатиме питання участі тайванської делегації відповідно до принципу «одного Китаю», меморандумів АТЕС і встановленої практики. Водночас вона не уточнила, як саме китайська сторона прийматиме тайванського міністра.
Тайвань приєднався до АТЕС у 1991 році під назвою «Китайський Тайбей» і є повноправною економікою-учасницею об’єднання. Хун Сунь-хань наголосив, що братиме участь у зустрічі на рівних засадах відповідно до чинних правил АТЕС. За даними тайванської сторони, від грудня 2025 року понад 300 представників 25 державних установ Тайваню вже відвідали заходи АТЕС у Китаї без інцидентів.
Майбутній візит відбувається на тлі посилення тиску Пекіна з метою обмежити міжнародну участь Тайваню. Зокрема, 31 серпня Китай виступив проти присутності тайванської делегації на Форумі тихоокеанських островів у Палау. У червні цього року представникам Тайваню також відмовили у в’їзді до Кенії для участі в міжнародній конференції з питань захисту океану — Тайбей звинуватив у цьому Пекін.
Джерело | 177 |
| 17 |  2 вересня голова КНР Сі Цзіньпін і його дружина Пен Ліюань разом із президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі та першою леді Інтісар ас-Сісі відвідали Великий Єгипетський музей у Гізі.
Сі Цзіньпін наголосив, що Китай і Єгипет є давніми цивілізаціями з багатою історико-культурною спадщиною. Він закликав розвивати діалог, взаємне навчання та інклюзивне співіснування цивілізацій, а також спільно реалізовувати запропоновану Китаєм Глобальну цивілізаційну ініціативу.
Абдель Фаттах ас-Сісі заявив про готовність Єгипту поглиблювати гуманітарні й культурні обміни з Китаєм та сприяти взаєморозумінню між різними цивілізаціями.
Сіньхуа | 184 |
| 18 | Проведення саміту Форуму тихоокеанських островів у Палау під питанням
Пекін висловив протест через присутність представників Тайваню на щорічному саміті Форуму тихоокеанських островів, що проходить у Палау. Попри тиск Китаю, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізі та міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс наголосили, що саме учасники Форуму, а не сторонні держави, визначають формат його проведення.
Президент Палау Сурангел Віппс-молодший запросив міністра закордонних справ Тайваню Лінь Цзялуна взяти участь у зустрічах і супутніх заходах саміту, підкресливши суверенність зовнішньополітичного курсу своєї держави. Спеціальний посланник Китаю у справах тихоокеанських острівних держав Цянь Бо попередив, що участь тайванської делегації «матиме наслідки», хоча й заявив, що це не є погрозою.
Китай упродовж останніх років послідовно скорочував кількість дипломатичних партнерів Тайваню в регіоні. Нині офіційні відносини з Тайбеєм підтримують лише три тихоокеанські держави — Палау, Тувалу та Маршаллові Острови.
Глави урядів Фіджі, Вануату, Самоа, Соломонових Островів і Кірибаті не прибули на зустріч 18 членів Форуму — їх представляють міністри. Водночас 1 вересня Нова Зеландія та США оголосили про спільне фінансування масштабної модернізації порту часів Другої світової війни на одному з атолів Островів Кука. Це відбувається на тлі посилення конкуренції за вплив у південній частині Тихого океану.
Джерело | 188 |
| 19 |  Ключові економічні цілі Китаю на 2026 рік
Візуалізація відображає основні соціально-економічні орієнтири країни на 2026 рік, визначені під час «Двох сесій»
🔹 зростання ВВП — 4,5–5%;
🔹 створення щонайменше 12 млн нових робочих місць у містах;
🔹 утримання рівня міського безробіття на позначці близько 5,5%;
🔹 зростання індексу споживчих цін приблизно на 2%;
🔹 збільшення особистих доходів населення відповідно до темпів економічного зростання;
🔹 збереження базової рівноваги платіжного балансу;
🔹 виробництво зерна на рівні близько 700 млн тонн;
🔹 скорочення викидів вуглекислого газу на одиницю ВВП приблизно на 3,8%.
Ці показники демонструють прагнення Пекіна підтримати помірне економічне зростання, зайнятість і внутрішні доходи, водночас посилюючи продовольчу безпеку та поступово знижуючи вуглецеву інтенсивність економіки. | 189 |
| 20 | Китай на Західних Балканах у 2025–2026 роках: різні моделі прагматичної взаємодії
Війна Росії проти України та повернення Трампа до Білого дому змінили політичне середовище, у якому європейські країни вибудовують відносини з Китаєм. Проте на Західних Балканах ці зміни не спричинили ані масового віддалення від Пекіна, ані стратегічного розвороту в його бік.
Як зазначає дослідниця Селена Орлі у статті для CHOICE, держави регіону не переглядають своїх союзів, а коригують умови співпраці з Китаєм. Питання вже не в тому, хто взаємодіє з Пекіном — це роблять практично всі, — а в тому, наскільки далеко така взаємодія заходить і яких сфер стосується.
📍Хорватія, Словенія, Албанія та Північна Македонія залишаються стратегічно орієнтованими на ЄС і НАТО, водночас зберігаючи відкритість до китайської торгівлі, інвестицій, інфраструктурних і технологічних проектів. Словенія, наприклад, у березні 2026 року стала першою державою єврозони, яка випустила облігації, номіновані в юанях.
📍Чорногорія після проблем із китайським кредитом на будівництво автомагістралі Бар — Боляре змінила не сам факт співпраці, а її модель. Другу ділянку дороги також споруджуватиме китайський консорціум, але вже за фінансування ЄС та Європейського банку реконструкції та розвитку, а не китайського кредитора.
📍Боснія і Герцеговина демонструє іншу модель. Через внутрішню політичну фрагментацію країна не має єдиної стратегії щодо Китаю. Це дозволяє окремим політичним і регіональним суб’єктам самостійно розвивати китайські зв’язки. Найтісніше з Пекіном співпрацює Республіка Сербська, однак китайська присутність помітно розширюється і у Федерації Боснії і Герцеговини.
📍Головним винятком залишається Сербія. Для Белграда Китай — не просто економічний партнер, а самостійна опора зовнішньої політики. Відносини охоплюють торгівлю, інфраструктуру, промисловість і дедалі більше — сферу безпеки. У 2025 році китайські та сербські спецпідрозділи провели спільні навчання, а у 2026 році Сербія стала першим у Європі оператором китайських ракет CM-400AKG.
📍На протилежному полюсі перебуває Косово, яке не має дипломатичних відносин із КНР. Водночас його економічна залежність від китайського імпорту зростає: у 2025 році Китай уже був третім найбільшим джерелом імпорту для Косова.
Отже, поділ держав регіону на «прокитайські» та «антикитайські» мало що пояснює. Значно точніше розрізняти економічну взаємодію і стратегічне зближення. | 183 |
