Українська асоціація китаєзнавців
الذهاب إلى القناة على Telegram
Інформаційний канал Української асоціації китаєзнавців. Офіційний сайт: http://sinologist.com.ua/ Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianSinologists
إظهار المزيد1 952
المشتركون
+324 ساعات
+77 أيام
+1630 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
سبتمبر '26
سبتمبر '26
+14
في 1 قنوات
أغسطس '26
+39
في 6 قنوات
Get PRO
يوليو '26
+25
في 5 قنوات
Get PRO
يونيو '26
+18
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '26
+37
في 4 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+29
في 3 قنوات
Get PRO
مارس '26
+26
في 6 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+36
في 7 قنوات
Get PRO
يناير '26
+56
في 10 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+33
في 5 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+36
في 6 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+60
في 7 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+74
في 12 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+101
في 13 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+62
في 7 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+46
في 3 قنوات
Get PRO
مايو '25
+76
في 10 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+50
في 7 قنوات
Get PRO
مارس '25
+154
في 11 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+35
في 5 قنوات
Get PRO
يناير '25
+30
في 6 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+42
في 8 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+52
في 12 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+42
في 10 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+29
في 8 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+43
في 3 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+74
في 8 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+48
في 5 قنوات
Get PRO
مايو '24
+40
في 9 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+61
في 9 قنوات
Get PRO
مارس '24
+63
في 8 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+72
في 9 قنوات
Get PRO
يناير '24
+61
في 5 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+121
في 11 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+75
في 9 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+97
في 6 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+94
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+35
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+81
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+515
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+25
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+64
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+44
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+31
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+5
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+5
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+211
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 06 سبتمبر | +2 | |||
| 05 سبتمبر | +3 | |||
| 04 سبتمبر | +1 | |||
| 03 سبتمبر | +3 | |||
| 02 سبتمبر | +3 | |||
| 01 سبتمبر | +2 |
منشورات القناة
‼️Головні новини від УАК‼️
31 серпня — 6 вересня 2026 р.
🌻Зовнішня політика КНР
▪️Сі Цзіньпін прибув до Бешкеку на саміт ШОС, де зустрівся з путіним та лідерами трьох держав, та виголосив промову.
▪️Заступник міністра фінансів КНР Ляо Мінь представляв Китай на зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн G20.
▪️Віцепрем’єр Держради КНР Дін Сюесян відвідав росію.
▪️Різні моделі співпраці КНР із Західними Балканами.
▪️Сі Цзіньпін з дружиною здіснили державний візит до Єгипту, де домовилися поглибити стратегічне портнерство.
▪️Сі Цзіньпін запропонував 4 напрями формування нової архітектури спільної безпеки на Близькому Сході
▪️Нове загострення між Китаєм і В’єтнамом у Південнокитайському морі
🌻Внутрішня політика КНР
▪️Оновлений Закон КНР про оборонну мобілізацію
🌻Трагедія на кордоні Непалу та КНР
▪️Висвітлення повені в китайських медіа та соц.мережах.
▪️Китай передав Непалу 50 тонн екстреної допомоги та відновив автомобільний доступ до зони стихійного лиха
🌻Економіка КНР та геополітика
▪️Переробка рідкісноземельних елементів як геоекономічна зброя КНР
▪️Китай пройшов пік споживання нафти
🌻 Тайвань
▪️Що означають "війни систем" для Тайваню
▪️Міністр праці Тайваню візьме участь в зустрічі АТЕС
▪️Тайвань стрімко старіє
🌻Україна-Китай
▪️Посол КНР в Україні опублікував статтю, зокрема про українсько-китайську співпрацю у сфері ШІ
🌻 Українське китаєзнавство
▪️Оголошено прийом наукових статей до чергового номеру журнала "Китаєзнавчі дослідження".
🌻 Активність членів УАК
▪️Віта Голод доєдналась до марафону Єдині новини
| 2 | Як китайські державні компанії керують своєю репутацією в Африці
Нова стаття дослідниць Ханвей Лі та Юань Ван у Journal of Contemporary China аналізує роботу китайських державних підприємств за кордоном на прикладі двох залізниць: Танзанія—Замбія (TAZARA) та Аддис-Абеба—Джибуті.
Авторки вводять поняття «репутаційного управління» та показують, що репутація китайської державної компанії визначається не лише її комерційними результатами або ставленням місцевого населення. Не менш важливою є її репутація перед китайською партією-державою: політична лояльність, виконання директив КПК та відповідність зовнішньополітичним цілям Пекіна.
Дослідження ґрунтується на інтерв’ю та польовій роботі в Китаї, Ефіопії, Замбії й Танзанії. Воно показує, що китайські державні підприємства за кордоном одночасно мають: виконувати політичні завдання Пекіна; демонструвати комерційну ефективність; реагувати на критику й спротив у країнах присутності; дотримуватися посиленого партійного контролю.
Головний висновок полягає в тому, що політична лояльність дедалі більше стає таким самим показником ефективності, як і фінансові результати. Партійне будівництво та директиви КПК не існують окремо від корпоративного управління — вони інтегровані в повсякденну діяльність китайських державних компаній за кордоном.
Це допомагає зрозуміти специфіку китайського партійно-державного капіталізму: ринкова логіка в ньому не зникає, але діє разом із політичною дисципліною.
Посилання на статтю | 78 |
| 3 | Китай і Сінгапур розпочали спільні військово-морські навчання
5 вересня на військово-морській базі Ма Сє у місті Чжаньцзян, провінція Гуандун, стартували китайсько-сінгапурські навчання Maritime Cooperation–2026. Це вже п’яті двосторонні морські маневри двох держав.
Берегова фаза триватиме 5–7 вересня, а 8–9 вересня навчання продовжаться у морі та повітряному просторі поблизу Чжаньцзяна. Програма включає бойові стрільби, поповнення запасів кораблів у морі та спільні пошуково-рятувальні операції.
Пекін офіційно називає метою навчань поглиблення взаємної довіри та зміцнення здатності спільно підтримувати регіональну стабільність. Водночас маневри демонструють розвиток практичної військової взаємодії Китаю із Сінгапуром — одним із найближчих безпекових партнерів США у Південно-Східній Азії. Сінгапур не є союзником Вашингтона за договором і традиційно намагається балансувати між США та КНР.
Перші двосторонні морські навчання Китай і Сінгапур провели у 2015 році, а попередній раунд відбувся у травні 2025 року. | 80 |
| 4 |  Китай випереджає Європейський Союз за масштабами інвестицій у науку та дослідження
За даними OECD за 2024 рік, сукупні витрати Китаю на дослідження і розробки, розраховані за паритетом купівельної спроможності, приблизно у 1,7 раза перевищили показник ЄС. У перерахунку на одного дослідника це, за наведеними автором розрахунками, понад €305 тис. у Китаї проти €268 тис. у ЄС.
Проте важливі не лише загальні суми. Тривале фінансування залишає після себе лабораторії, обладнання, експериментальні платформи, підготовлених фахівців, масиви даних і сталі зв’язки між університетами та промисловістю. Китай послідовно вибудовує цикл: лабораторія → експеримент → прототип → промислове виробництво → нове дослідження.
Однією з переваг китайської моделі є довгострокова координація наукової, освітньої та промислової політики. Європейське фінансування частіше залежить від зміни урядів, програм, конкурсів і політичних пріоритетів.
Джерело | 111 |
| 5 | У Китаї добудовують найвищий у світі порожній хмарочос — через 18 років після початку робіт
Хмарочос Goldin Finance 117 у Тяньцзіні має висоту майже 597 метрів і 117 надземних поверхів. Будівництво розпочалося 2008 року, але у 2015-му його зупинили через фінансові проблеми забудовника після обвалу китайського фондового ринку. Відтоді споруда залишалася незавершеною і потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найвища незаселена будівля світу.
Роботи відновили у 2025 році, а завершення очікується у 2027-му. Американська компанія Otis поставить для комплексу 251 ліфт та ескалатор. Два ліфти матимуть шахти завдовжки понад 597 метрів — імовірно, найдовші у світі всередині однієї будівлі. На висоті понад 584 метри планують облаштувати найвищий у Китаї експлуатований поверх.
У башті мають розміститися офіси, п’ятизірковий готель, оглядовий майданчик, бар і басейн. Частину площ уже погодилися придбати китайські державні корпорації та великі технологічні компанії.
Історія Goldin Finance 117 добре відображає зміну моделі розвитку Китаю. Спочатку це був приватний мегапроєкт епохи кредитного та будівельного буму. Тепер його рятують за участю державних банків, будівельних корпорацій і місцевої влади — вже не стільки як прибуткову нерухомість, скільки як політично важливий актив, який не можна залишити символом провалу. | 153 |
| 6 | Колишнього президента Еквадору та екс-посла Китаю засудили у справі про корупцію навколо найбільшої ГЕС країни
Колишній президент Еквадору Ленін Морено та колишній посол КНР у Кіто Цай Жунґо звернулися до суду з проханням не виконувати призначене їм покарання — по п’ять років ув’язнення.
Справа стосується будівництва ГЕС Coca Codo Sinclair китайською державною компанією Sinohydro, що входить до PowerChina. Суд встановив, що у 2008–2018 роках навколо проєкту діяла схема хабарів на суму близько 76 млн доларів — приблизно 4% вартості контракту. Гроші маскували під оплату фіктивних консультаційних послуг і проводили через підставні компанії та офшорні рахунки.
За версією суду, Морено, який тоді був віцепрезидентом Еквадору, сприяв отриманню китайського фінансування для будівництва станції. Цай Жунґо після завершення дипломатичної каденції працював представником Sinohydro в Еквадорі. Морено заперечує свою провину.
Coca Codo Sinclair, введена в експлуатацію у 2016 році, мала стати символом китайсько-еквадорського інфраструктурного партнерства, однак згодом на об’єкті виявили численні технічні дефекти й тисячі тріщин.
Важливе уточнення: називати її проєктом «Поясу і шляху» можна лише ретроспективно. Контракт уклали ще до проголошення ініціативи Сі Цзіньпіна у 2013 році, а Еквадор приєднався до неї лише у 2018-му. Це радше один із ранніх прикладів китайської моделі кредитування та будівництва великих інфраструктурних об’єктів у Латинській Америці. | 155 |
| 7 | На Тайвані колишню співробітницю Міністерства охорони здоров’я звинуватили у співпраці з китайською розвідувальною мережею.
За версією прокуратури, жінка фотографувала конфіденційні документи й передавала їх через Telegram представнику «ворожої іноземної сили». Вона також збирала імена журналістів, шукала компромат на уряд та допомагала переказувати кошти завербованим військовослужбовцям. За це щомісяця отримувала близько 5 тис. нових тайванських доларів.
Справа пов’язана з колишнім ведучим телеканалу CTi News і блогером Лінь Чень-йоу, якого раніше звинуватили у вербуванні чинних та колишніх військових. За даними слідства, він також отримував криптовалюту за створення на замовлення китайського куратора відеоматеріалів проти кампанії з відкликання депутатів.
Прокуратура просить для обох ключових фігурантів по 12 років ув’язнення. Водночас міністерство стверджує, що співробітниця виконувала переважно адміністративні функції й не мала формального доступу до засекречених матеріалів. | 162 |
| 8 |  Сцени страждання: жебрацтво та публічна демонстрація страждань у містах Китаю
Книжка культурної та медичної антропологині Транг С. Та присвячена людям із тяжкими захворюваннями та інвалідністю, які виходять на вулиці китайських мегаполісів, щоб просити допомоги. Більшість із них — вихідці з бідних сільських районів, які приїхали до Пекіна або Гуанчжоу в пошуках лікування і засобів для існування.
Вони сидять із написаними від руки історіями, співають, виступають або публічно демонструють наслідки хвороб. Проте авторка розглядає це не лише як жебрацтво. Люди перетворюють власне тіло, голос і біографію на своєрідний «моральний капітал», намагаючись переконати перехожих у правдивості свого страждання та власному праві на співчуття, допомогу й гідність.
Ці сцени створюють незручний контрнаратив до офіційної картини подолання бідності в Китаї. За фасадом мегаполісів залишаються внутрішні мігранти, яким система hukou не дозволяє повною мірою скористатися перевагами міського життя.
Princeton University Press | 181 |
| 9 | Колишнього президента Еквадору та екс-посла Китаю засудили у справі про корупцію навколо найбільшої ГЕС країни
Колишній президент Еквадору Ленін Морено та колишній посол КНР у Кіто Цай Жунґо звернулися до суду з проханням не виконувати призначене їм покарання — по п’ять років ув’язнення.
Справа стосується будівництва ГЕС Coca Codo Sinclair китайською державною компанією Sinohydro, що входить до PowerChina. Суд встановив, що у 2008–2018 роках навколо проєкту діяла схема хабарів на суму близько 76 млн доларів — приблизно 4% вартості контракту. Гроші маскували під оплату фіктивних консультаційних послуг і проводили через підставні компанії та офшорні рахунки.
За версією суду, Морено, який тоді був віцепрезидентом Еквадору, сприяв отриманню китайського фінансування для будівництва станції. Цай Жунґо після завершення дипломатичної каденції працював представником Sinohydro в Еквадорі. Морено заперечує свою провину.
Coca Codo Sinclair, введена в експлуатацію у 2016 році, мала стати символом китайсько-еквадорського інфраструктурного партнерства, однак згодом на об’єкті виявили численні технічні дефекти й тисячі тріщин.
Важливе уточнення: називати її проєктом «Поясу і шляху» можна лише ретроспективно. Контракт уклали ще до проголошення ініціативи Сі Цзіньпіна у 2013 році, а Еквадор приєднався до неї лише у 2018-му. Це радше один із ранніх прикладів китайської моделі кредитування та будівництва великих інфраструктурних об’єктів у Латинській Америці. | 1 |
| 10 | Шпіцберген: норвезький суверенітет із міжнародними обмеженнями
У 1920 році дев’ять держав — Норвегія, США, Велика Британія, Франція, Данія, Італія, Японія, Нідерланди та Швеція — підписали Шпіцбергенський трактат. Він визнав «повний і абсолютний» суверенітет Норвегії над архіпелагом, який до того фактично залишався terra nullius — територією без загальновизнаної державної влади.
Однак норвезький суверенітет супроводжувався особливими умовами. Громадяни та компанії держав-учасниць отримали рівні права на доступ до архіпелагу й ведення там економічної діяльності. Податки, які стягуються на Шпіцбергені, мають використовуватися виключно для потреб архіпелагу, а Норвегія не може створювати там військово-морські бази чи укріплення або використовувати територію у воєнних цілях.
СРСР, якого не запросили до переговорів 1920 року, окремо визнав норвезький суверенітет у 1924 році, а в 1935 році приєднався до договору. Сьогодні Росія зберігає поселення і вугільне підприємство в Баренцбурзі, а Китай утримує наукову станцію «Хуанхе» в Ню-Олесунні.
Автор публікації Марк Морріс звертає увагу на ще один маловідомий аспект: особливий міжнародно-правовий і податковий режим Шпіцбергена ускладнює повне поширення на нього глобальних механізмів автоматичного обміну фінансовою інформацією, зокрема CRS (Загальний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки). На його думку, змінити цей порядок практично неможливо через інтереси росії, Китаю та Північної Кореї.
📌 Тобто, Шпіцберген належить Норвегії, проте інші держави зберігають на ньому закріплені договором права. Через століття цей арктичний компроміс продовжує впливати на геополітику, економіку й міжнародне право. | 209 |
| 11 | Китай, імовірно, вже пройшов пік споживання нафти — на п’ять років раніше запланованого терміну.
У другому кварталі 2026 року споживання нафти в КНР скоротилося на 9% у річному вимірі, а в транспортному секторі — на 16%. За оцінкою Centre for Research on Energy and Clean Air, саме це спричинило зниження загальних викидів Китаю на 1%. Уперше головним фактором їхнього скорочення стало падіння споживання нафти, а не вугілля.
🔺Поштовхом стало подорожчання пального через війну з Іраном, але зміни мають структурний характер. Кількість електромобілів у Китаї зросла за квартал на третину, а обсяг заряджання — на 60%. Особливо швидко дизель витісняють електричні вантажівки. За перше півріччя електромобілі замістили в Китаї більше нафти, ніж Велика Британія спожила за той самий період.
Керівництво Sinopec уже припускає, що китайський попит на нафту досяг піку у 2025 році. Якщо тенденція збережеться, вона змінить не лише кліматичну траєкторію КНР, а й світовий нафтовий ринок: найбільший імпортер нафти поступово перетворює електрифікацію транспорту на складову енергетичної безпеки.
❗️Проте це ще не означає швидкої декарбонізації Китаю. Споживання вугілля на електростанціях продовжує зростати. Тому головне питання полягає в тому, чи стане нинішнє скорочення викидів стійким трендом, чи залишиться наслідком надзвичайно високих цін на нафту.
Джерело | 208 |
| 12 | Дедалі більше азійських лідерів здобували освіту в Китаї. Чи впливає це на їхню зовнішню політику?
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв навчався в Пекіні та вільно говорить китайською. Президент Лаосу Тонглун Сісуліт проходив підготовку в Центральній партійній школі КПК. Колишній прем’єр Південної Кореї Кім Мін Сок здобув юридичну освіту в Університеті Цінхуа, а прем’єр-міністр В’єтнаму Ле Мінь Хинг вивчав ринкову економіку й фінансовий аналіз у Шанхаї.
Це результат цілеспрямованої освітньої дипломатії Пекіна. Китайські університети піднімаються у світових рейтингах, держава інвестує значні кошти у вищу освіту та пропонує іноземцям стипендії, які покривають навчання і проживання.
📍У 2024–2025 навчальному році в КНР навчалися 380 тисяч іноземних студентів із 191 країни, 61% із них — громадяни азійських держав.
Навчання в Китаї саме по собі не змушує майбутніх керівників проводити прокитайську політику. Зовнішній курс В’єтнаму чи Казахстану визначають національні інтереси, географія та безпекові обставини, а не університетська біографія окремого політика.
Однак така освіта дає Пекіну менш очевидну, але довготривалу перевагу. Іноземні управлінці краще розуміють китайську мову, політичну культуру, логіку державних інституцій і механізми ухвалення рішень. Виникають особисті зв’язки, професійні мережі та емоційна прихильність до китайських навчальних закладів.
Отже, йдеться не стільки про безпосередню зміну зовнішньополітичного курсу, скільки про формування покоління іноземних еліт, яке дивиться на Китай не лише ззовні. Це повільний і важко вимірюваний, але потенційно важливий інструмент китайського впливу. | 203 |
| 13 | Посольство Китаю в росії попереджає своїх громадян про небезпеку бути завербованими до російської армії.
Сьогодні, посольство опублікувало термінові рекомендації для громадян КНР, які живуть та навчаються в росії.
У разі отримання телефонних дзвінків, смс, електронних листів чи інших повідомлень, пов’язаних із призовом до російської армії, громадянам Китаю потрібно негайно звертатися до посольства чи консульств КНР у росії.
— зокрема йдеться в повідомленні.
Це повідомлення також транслюють і по китайським новинах.
Джерело | 233 |
| 14 | Китай дедалі більше перетворюється для німецького бізнесу з ринку збуту на системного конкурента.
Згідно з опитуванням Німецької торгово-промислової палати, проведеним серед близько 1 300 компаній у липні–серпні 2026 року, дві третини підприємств відчувають посилення конкуренції з боку Китаю. У промисловості цей показник сягає 83%, а половина промислових компаній оцінює тиск як сильний або дуже сильний.
Китайські виробники конкурують уже не лише низькою ціною, а й технологіями, якістю та швидкістю виходу на міжнародні ринки. Найсильніше цей тиск відчувається не тільки в самому Китаї, а й на внутрішньому ринку ЄС та в третіх країнах. Навіть серед німецьких компаній, які не мають прямих зв’язків із КНР, 38% уже помічають посилення китайської конкуренції.
Водночас німецький бізнес не збирається залишати ринок: 88% компаній не розглядають вихід зі своїх секторів.
📌Натомість вони планують:
60% — інвестувати у продуктові інновації;
50% — скорочувати витрати;
39% — шукати нові ринки;
31% — активніше співпрацювати з китайськими партнерами.
Це добре демонструє головну суперечність європейського de-risking: Китай одночасно є ринком, виробничою базою, постачальником, партнером і конкурентом. Тому бізнес підтримує жорсткішу європейську політику, але не економічний розрив. 67% респондентів виступають за єдину політику ЄС щодо Китаю, 60% — за зменшення стратегічних залежностей, а 49% — за недопущення китайських компаній до критичної інфраструктури.
Як висновок: не всі конкурентні переваги Китаю пояснюються субсидіями чи нечесними практиками. Частина проблем Німеччини має внутрішнє походження — високі ціни на енергію і працю, надмірна бюрократія та повільність ухвалення рішень. Торговельні обмеження самі по собі цього не виправлять. | 222 |
| 15 | Сі Цзіньпін планує прибути до Вашингтона з великою делегацією керівників китайських компаній.
Зустріч із Трампом запланована на 24 вересня. Склад делегації ще не оприлюднений, однак сам формат є нетиповим: після масштабного наступу китайської влади на технологічний, освітній і девелоперський сектори Сі Цзіньпін рідко брав приватних підприємців у закордонні поїздки.
Пекін прагне продемонструвати готовність до розширення торгівлі та інвестицій, а водночас запропонувати Трампу відчутні економічні результати напередодні проміжних виборів у США. Серед можливих домовленостей — торгівля «нечутливими» товарами, аграрна продукція, послаблення нетарифних бар’єрів і збільшення кількості китайських ліцензій на експорт рідкісноземельних матеріалів американським компаніям.
Утім, очікування від зустрічі залишаються стриманими. Велика бізнес-делегація — це насамперед дипломатичний сигнал про те, що Китай намагається використати економічну взаємозалежність як стабілізатор відносин зі США, не поступаючись у ключових питаннях технологічної та стратегічної конкуренції.
Джерело | 251 |
| 16 | Постійний комітет ВЗНП ухвалив оновлений Закон КНР про оборонну мобілізацію — 中华人民共和国国防动员法.
Він набуде чинності 1 жовтня 2026 року. Це перший комплексний перегляд закону, який діяв із 2010 року. Документ створює та оновлює правовий механізм переходу держави від мирного режиму до воєнного.
Що важливе:
▫️Уперше законодавчо визначено поняття «оборонна мобілізація»: це заходи для швидкого переходу від миру до війни й перетворення економічного та суспільного потенціалу на оборонний.
▫️Мобілізацію можна проводити у відповідь на загрозу не лише суверенітету, єдності й територіальній цілісності, а й «безпеці та інтересам розвитку» КНР — це доволі широке формулювання.
▫️У разі безпосередньої загрози Держрада і Центральна військова рада можуть застосувати необхідні мобілізаційні заходи ще до завершення звичайної процедури, одночасно доповівши Постійному комітету ВЗНП.
▫️Створюється система збору та використання даних, необхідних для мобілізації.
▫️Передбачено застосування передових технологій і розвиток мобілізаційних спроможностей у «нових сферах» — імовірно, йдеться, зокрема, про кіберпростір, космос, безпілотні системи, штучний інтелект та інформаційні технології.
▫️Уточнено механізми обліку й призову резервістів, накопичення та використання стратегічних запасів, виробництва і ремонту військової продукції.
▫️Держава може залучати громадян до оборонних робіт, а також вилучати або тимчасово використовувати транспорт, обладнання, приміщення, інфраструктуру та інше приватне чи корпоративне майно з передбаченою компенсацією.
▫️До мобілізаційної системи включаються не лише державні органи та армія, а й підприємства, громадські організації та окремі громадяни.
▫️Встановлено спеціальні заходи щодо фінансів, транспорту, зв’язку, енергетики, торгівлі, медіа та пересування населення.
Закон інституціоналізує модель «загальнонаціональної мобілізації», у якій цивільна економіка, технологічні компанії, дані, логістика та населення заздалегідь розглядаються як потенційна частина оборонної системи. Це відповідає курсу Сі Цзіньпіна на інтеграцію цивільного і військового секторів та підготовку країни до тривалого комплексного протистояння. | 221 |
| 17 | У китайському автономному районі Гуансі затримали 52 громадян Сінгапуру за підозрою в участі в незаконній фінансовій піраміді.
Ймовірно, це найбільше одночасне затримання сінгапурців за кордоном.
Йдеться про масштабнішу операцію китайської поліції проти мережевого шахрайства. Подробиці справи та конкретні обвинувачення поки не оприлюднені. Затримані перебувають під вартою щонайменше із середини липня. Сінгапурські дипломати вже тричі відвідали всіх 52 осіб і надають їм консульську допомогу.
Гуансі відомий як осередок схеми «1040 Sunshine Project» (1040阳光工程), хоча її зв’язок саме з цією справою офіційно не підтверджений. Учасникам пропонують внести близько 69 800 юанів у нібито державний інвестиційний проект і залучати нових людей, обіцяючи майбутній дохід до 10,4 млн юанів. Потенційних учасників нерідко заманюють через родичів, друзів, пропозиції роботи, туризм або романтичні знайомства, після чого ізолюють і переконують у «секретності» проекту.
Китай останніми роками суттєво посилив боротьбу з такими схемами. За організацію або керівництво фінансовою пірамідою передбачено до п’яти років ув’язнення. | 195 |
| 18 |  Тайвань стрімко старіє — і це стає одним із його головних стратегічних викликів.
Ще у 2017 році кількість людей віком від 65 років перевищила кількість дітей. У 2026 році на Тайвані прогнозується близько 4,9 млн людей старшого віку проти лише 2,6 млн дітей, тоді як чисельність населення працездатного віку вже скорочується.
За прогнозом Національної ради розвитку Тайваню, у 2061 році людей віком від 65 років стане більше, ніж населення віком від 15 до 64 років. До 2075 року на острові може залишитися близько 5 млн осіб працездатного віку — утричі менше, ніж сьогодні.
Демографічна проблема для Тайваню — вже не лише соціальне питання, а й фактор економічної стійкості та національної безпеки. | 195 |
| 19 | Стаття китайського дослідника Сяо Біня «Від Анкориджа до острова Ітуруп: війна в Україні виходить за свої межі»
Автор стверджує, чим довше триває російсько-українська війна, то менше її результат визначається виключно ситуацією на полі бою. Протистояння дедалі глибше охоплює економіку й суспільство та поширюється з європейського на ширший євразійський і тихоокеанський простір.
Ключові тези:
▪️Українські удари по російських НПЗ, енергетичних і логістичних об’єктах автор називає «дистанційними санкціями» (远程制裁): їхня мета — підвищувати ціну війни для росії.
▪️Росія у відповідь систематично атакує українську енергетичну, газову і транспортну інфраструктуру. Українська сторона характеризує це як «перетворення зими на зброю» (武器化冬季).
▪️Війна дедалі глибше проникає в економічні та соціальні системи обох країн, однак накопичений тиск поки не змусив жодну зі сторін поступитися.
▪️За оцінкою автора, Вашингтон поступово переходить від «духу Анкориджа» — спроб завершити війну шляхом прямої домовленості США і росії та тиску на Україну — до «духу Анкари», тобто посилення тиску вже на росію. Водночас ця зміна ще не стала сталою американською стратегією і навряд чи швидко принесе результат.
▪️Європейський та Індо-Тихоокеанський театри безпеки дедалі більше поєднуються. Особливо важливу роль автор відводить співпраці Японії з НАТО та зростанню японських оборонних витрат. Візит Путіна на спірний острів Ітуруп подається не як відкриття «другого фронту» війни, а як демонстрація того, що стратегічний тиск може передаватися між різними театрами протистояння.
📌Стаття характерна для китайської аналітики тим, що розглядає війну як частину ширшого системного протистояння між росією та Заходом. Українська суб’єктність у ній присутня переважно через військові дії, тоді як дипломатична динаміка описується передусім як взаємодія Вашингтона і москви. | 205 |
| 20 | Дипломатія ресторану дракона
– The Economist
На відміну від агресивної «дипломатії воїнів-вовків», «дипломатія ресторану дракона» прагне дружити з усіма, уникати чіткого вибору сторони та керуватися передусім комерційними інтересами, а не політичною ідеологією.
Назва походить від нового китайського фільму Dragon Restaurant (Once Upon a Time in the Middle East), дія якого розгортається у замаскованому під вигадану країну Іраку під час американського вторгнення 2003 року. Головний герой Сюй Фу приїжджає до Багдада, щоб заробити гроші на власній кухні. Він готує для американських військових і журналістів, зберігає лояльність до партнера, пов’язаного з попереднім режимом, а пізніше опиняється в полоні ісламістів.
Попри війну, Сюй намагається залишатися «своїм» для всіх. Саме це автор статті вважає влучною метафорою китайської зовнішньої політики.
Пекін підтримує відносини з Іраном і монархіями Перської затоки, Алжиром і Марокко, Єгиптом та Ефіопією. Там, де більшість держав обирає сторону, Китай продовжує торгувати з усіма, дотримуючись принципу засновника Huawei Жень Чженфея: у бізнесі слід говорити лише про бізнес.
Для багатьох країн такий підхід привабливий. Китайські інвестиції сприймаються як альтернатива західному фінансуванню, яке часто супроводжується політичними умовами та повчаннями. Як пише The Economist, інвестиційні долари, коли вони справді надходять, можуть здаватися переконливішими за моральні лекції.
Але ця дипломатія має очевидні суперечності. Китай наполягає на своїй нейтральності щодо російсько-української війни, хоча китайська торгівля, фінансові потоки й постачання допомагають Росії продовжувати війну. У фільмі американський військовий запитує героя: «Твій партнер був нападником, а твій друг — жертвою. Ти справді думаєш, що не маєш жодного стосунку до цієї війни?» Це питання цілком можна адресувати й китайським дипломатам.
Інша риса такої дипломатії — її поверховість. Китай готовий торгувати, інвестувати та підтримувати контакти, але уникає глибоких зобов’язань, особливо у сфері безпеки. Як показав досвід Ірану та Венесуели, Пекін не прагне ставати повноцінним гарантом безпеки навіть для близьких партнерів.
Нарешті, бажання Китаю «дружити з усіма» має винятки. Найпомітніший із них — Японія, яку Сі Цзіньпін регулярно звинувачує у відродженні мілітаризму. Китай сам визначає, які історичні факти йому вигідно подавати світові, а які — залишити поза меню. | 193 |
