Elevatorist.com

Працювати за прогнозованими тарифами — це розкіш, якої український агробізнес наразі позбавлений. Технічний директор «НІБУЛОНу» Юрій Хорунжий у коментарі для Delo.ua розповів, що компанія впроваджує автономну генерацію, щоб мінімізувати збитки та зберегти ефективність роботи елеваторів.

«Раніше логіка була зрозуміла — вдень дешевше, вночі дорожче. Однак останні місяці ця модель не працює: ціна може коливатися від 6 до 15 грн за кВт·год без зрозумілої динаміки», — зазначив Хорунжий.

Він пояснив, що для елеватора як складної системи з безперервними технологічними процесами робота в умовах такої невизначеності створює серйозні виклики.

«Коли ціна доходить до 15 грн за кВт·год, нам економічно вигідніше переходити на дизель-генератори. Але постійний вибір між мережею та власною генерацією створює додаткові операційні ризики», — додав технічний директор «НІБУЛОНу».

Зростання енерговитрат змушує компанію працювати з меншою закупівельною ціною. Врешті ця нестабільність найбільше б’є по фермерах.

Спілка «Борошномели України» запускає проєкт «Брокерський дім». Його під час Ради директорів презентував директор спілки Родіон Рибчинський. 📉 Сьогодні світовий ринок вимагає великих обсягів, які окремому підприємству часто не під силу забезпечити самостійно. «Брокерський дім» хоче зайнятися формуванням великих партій продукції від різних виробників під запити імпортерів.

«Мета проєкту — не просто продати, а створити систему, де український виробник стає потужним гравцем на зовнішніх ринках», — зазначає фахівець з експорту Андрій Друзяка.

💰На відновлення українського агросектору необхідно понад $55 млрд (€47 млрд). Про це свідчать дані Оперативної оцінки збитків та потреб (RDNA5), підготовленої Урядом України спільно зі Світовим банком, Європейською комісією та ООН, повідомляє пресслужба банку. Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення України протягом наступного десятиліття оцінюється майже у $588 млрд (понад €500 млрд), що майже утричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України на 2025 рік.

AGI на виставці GEAPS Exchange 2026 у Канзас-Сіті (США) представила нову норію — AGI Bucket Elevator. Конструкція була сформована з урахуванням відгуків користувачів. Основна мета — скоротити час як планових, так і позапланових ремонтів, що дозволяє зменшити простої у комерційних зерноперевалочних операціях. Серед ключових технічних рішень: 1️⃣Голова норії оснащена кількома інспекційними дверцятами та стратегічно розміщеними точками доступу; 2️⃣Ущільнення валів забезпечують пилонепроникний та зносостійкий захист підшипників і приводів; 3️⃣Повністю знімна передня панель голови та секція вивантаження для зовнішнього доступу до зон інтенсивного зношування для швидкої заміни футерівки або плиток без необхідності роботи в замкненому просторі. 4️⃣Зовнішнє регулювання горловини для налаштування ззовні норії; 5️⃣Інспекційні секції шахти висотою 9 футів, та інше.

Суд дозволив проведення спеціального досудового розслідування щодо мешканця Херсонської області, який під час окупації організовував роботу елеваторів в інтересах Росії. Його дії завдали Україні понад 115 млн грн збитків. У травні 2022 року чоловік почав співпрацювати з окупантами для відновлення роботи філії АТ «ДПЗКУ» — «Великолепетиський елеватор» у смт Велика Лепетиха. Там він провів збори працівників та змусив їх працювати за російським законодавством під загрозою. Згодом чоловік очолив незаконно створене «Державне унітарне підприємство «Великолепетихський елеватор». Продовжив керівну діяльність і включив елеватор до аграрної системи країни-окупанта. Подібні дії, за версією слідства, він здійснив на базі філії «Братолюбівський елеватор». Він організував роботу персоналу на користь окупантів та передав майно підприємства до незаконно створеної структури. У січні 2026 року СБУ заочно повідомила фігуранту про підозру в пособництві державі-агресору. Оскільки зловмисник переховується, розслідування триватиме у спеціальному (заочному) форматі.

⬆️Ринок соняшнику продовжує «плюсувати». За тиждень закупівельні ціни піднялися на 200–400 грн/т. Чому ціни ростуть? 1️⃣ Високий апетит переробників до сировини. 2️⃣ Зміцнення ціни на олію в портах (+5 $/т). 📍 Актуальні ціни: 29 000 – 30 500 грн/т (СРТ-завод). 💡 Якщо олійність вище 50% — ціна обговорюється індивідуально і може бути значно вищою. Щодо пропозиції: фермери не поспішають продавати великі обсяги, чекаючи на пік ціни, хоча локально дефіциту не спостерігається.

🚂 Залізничний експорт у лютому: олія обирає західні кордони, зерно тримається портів. Аналітики Spike Brokers зафіксували цікаву зміну логістичних маршрутів за останній місяць. Поки зерновий експорт залишається стабільним, в олійному сегменті відбувається «тиха революція».

«В олійному сегменті портова модель послаблюється. Частка портів скоротилася до 34%. Триває переорієнтація олійного експорту з морського каналу на сухопутний», — зазначають брокери.

Рекордсмени зростання в експорті олії: перехід Чоп (ЖСР) показав +410%, а Мостиська II — +310% р/р. 🌾 На відміну від олії, зернові вантажі міцно прив'язані до морської логістики: 🔸До портів: 1,37 млн т (+0,8% р/р). 🔸Частка портів: стабільні 91% від загального потоку. 🔸Через прикордонні переходи експортовано 128,8 тис. т (+6,5% р/р).

🔶Дехто сприймає силос як просту консервну банку: сталевий циліндр, дах, фундамент. Але з точки зору інженерії — це динамічна система, що живе за суворими законами фізики. Заповнений силос (де тисячі тонн зерна тиснуть на стіни зсередини) часто стабільніший, ніж порожній. Коли зерна немає, силос перетворюється на величезну «парусну» конструкцію, для якої звичайний порив вітру може стати фатальним. У нашому новому матеріалі розбираємо «невидиму» сторону елеваторної безпеки: 🔍 Вітрові кільця: розкіш чи маст-хев? Що це за елементи, як вони перерозподіляють навантаження і чому 60-міліметрова труба рятує мільйонні інвестиції. ❓Внутрішні чи зовнішні кільця? Аналізуємо, чому зовнішнє кріплення — це стандарт для великих об’єктів і як внутрішні кільця можуть заважати руху зерна. 🌀Кейс Sukup: Як проектувався найбільший у світі хопер об’ємом 4 522 м³, щоб витримати екстремальну стихію. 👇 Переходьте за посиланням, щоб дізнатися всі технічні нюанси стійкості сучасних зерносховищ!

Держагентство енергоефективності запустило Реєстр біометану — цифрову систему обліку, верифікації та підтвердження походження відновлюваного газу. Система фіксуватиме обсяги біометану, поданого в ГТС і ГРС, облік стисненого та зрідженого біометану, а також операції з гарантіями походження — їх формування, передачу та погашення. Користувачами Реєстру стануть виробники та покупці біометану, оператори ГТС і ГРС та їхні уповноважені представники. Запуск реєстру відкриває можливості для комерціалізації та експорту: біометан і гарантії його походження стають окремими торговельними інструментами. Це наближує український ринок до правил ЄС і створює основу для визнання українського біометану в Євросоюзі, де без гарантій походження торгівля «зеленим» газом неможлива.

Філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» успішно реалізувала всі заплановані відправки у зерновозах через систему «Прозорро.Продажі». Попит залишається високим — усі виставлені лоти знайшли своїх замовників. 📊Аукціони відбулися 20 лютого у форматі «англійського» аукціону (на підвищення ціни). Що було на кону: 🔸 20 лотів по 5 вагонів; 🔸10 лотів по 10 зерновозів; 🔸2 великих лоти по 100 вагонів (з можливістю навантаження у різні дати та напрямки). 💰 Ціни та умови: 🔸Стартова ціна: 2000 грн/добу за вагон (без ПДВ). 🔸Фінальні ставки: від 2450 до 2900 грн/добу. 🔸Період навантаження: з 25 лютого по 5 березня. 🔸Географія: навантаження по всій мережі УЗ, вивантаження — без обмежень. 🏆 Серед лідерів торгів: ТОВ «Український центр транспортної логістики», ТОВ «АП Марін», ТОВ «УТЛ-2», ТОВ «Менора Логістик Агро», ТОВ «Тесслагруп», ТОВ «Грейнсвард», ТОВ «Надійна транспортна компанія» та ТЕК «Вертикаль».

Україна передала 1850 тонн української пшениці Пакистану в межах гуманітарної ініціативи Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine. Донорами виступили Іспанія та Чехія. Допомога відбувається в рамках розширення програми Grain from Ukraine в Food from Ukraine.

🌽 Український експорт кукурудзи залишається залежним від обмеженого кола покупців. За даними Spike Brokers, у лютому левову частку обсягів розділили між собою два основні регіони: 🔹 MENA (Близький Схід та Північна Африка) — 1 млн тонн. 🔹 ЄС — 880 тис. тонн. Абсолютним лідером є Туреччина, на яку припало майже 38% всього експорту (733 тис. т). Що це означає для ринку? 🔸Залежність: Концентрація на кількох ринках створює ризики. Трейдери намагаються працювати за межами спотового сегмента, щоб врятувати маржу. 🔸Ціновий тренд: Ринок готується до зниження. Продажі на умовах CIF (квітень-травень) вказують на ціну нижче 205 $/т CPT. 🔸Поточні котирування: Індекс SPIKE Spot зафіксував перше зниження до 212 $/т (-$4 від піку останніх двох тижнів). На західних кордонах ситуація стабільна: попит на рівні 180-183 €/т FCA Чоп, логістика працює без затримок.

🇺🇦 Державний аграрний реєстр перейшов у повну власність держави 20 лютого 2026 року ДАР офіційно передали Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України. Відтепер держава володіє системою та всіма майновими правами інтелектуальної власності й відповідатиме за її подальший розвиток та інтеграцію. 📊 Наразі ДАР: ▪️ понад 200 тис. користувачів ▪️ близько 20 млн га угідь ▪️ понад 70 програм підтримки ▪️ більш як 35 млрд грн розподіленої допомоги Реєстр став ключовою цифровою платформою для доступу аграріїв до державних і міжнародних програм. Понад 80% підтримки агросектору в межах Ukraine Facility планують спрямовувати саме через ДАР. ЄС, Світовий банк і ФАО підтвердили готовність і надалі підтримувати модернізацію системи.

🌾Україна у 2025/26 МР може експортувати 17,6 млн т пшениці — це на 11,5% більше, ніж минулого сезону. Аналітики УКАБ зазначають, що виробництво поступово відновлюється, попри складні погодні умови та воєнні виклики.

«Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії», — підсумовують в УКАБ.

На Львівщині два індустріальні парки можуть виключити з державного реєстру, бо понад три роки там не ведеться діяльність.

«Можливо ініціаторам створення таких парків потрібен додатковий час, щоб переосмислити концепцію і з новою енергією взятися за справу. Вже за півроку після виключення парк можна зареєструвати знову. В будь-якому разі ера «паперових» парків йде у минуле...», — пояснив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

За його словами, загалом у Львівській області наразі зареєстровано 17 парків, з них активних — 7. Станом на 20 лютого 2026 року в Україні з понад 100 зареєстрованих індустріальних парків наразі активні до 30.

З початку 2025/26 маркетингового року Україна відвантажила на експорт 21,2 млн т зернових та зернобобових, що на 24,9% нижче обсягів минулого року. Станом на 20 лютого експортовано: 🔸Кукурудзи — 10,7 млн т — на 3,23 млн т (–23,1%) менше, ніж торік; 🔸Пшениці — 8,82 млн т — на 2,89 млн т (–24,7%) менше, ніж торік; 🔸Ячменю — 1,35 млн т — на 763 тис. т (–36,1%) менше, ніж торік.

🚢Ситуація на ринку фрахту наприкінці лютого залишається неоднозначною. Попри наявність замовлень на березень, ринку все ще бракує імпульсу для впевненого зростання ставок. 📍 Ключові тренди тижня: 🔸Логістичні труднощі диктують правила: Через тривалі затримки лише частина замовлень є «твердими». Фрахтувальники діють обережно, бронюючи флот лише під чіткі дати та фіксовані ставки. 🔸Зближення Дунаю та POC: Власники костерів дедалі частіше виставляють однакові фрахтові ідеї як для глибоководних (POC), так і для дунайських портів. 🔸Боротьба за судно: У деяких випадках власники дунайських вантажів змушені пропонувати вищі ставки, щоб зафіксувати флот та виграти конкуренцію за увагу судновласників. Фрахтовий відділ Atria Brokers оцінює фрахт панамаксу кукурудзи з українських глибоководних портів до південного узбережжя Китаю на рівні 42 $/т. Фрахт для відвантаження 30 тис. т кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії залишилися на рівні 25 $/т. У сегменті костерів, фрахт до східного узбережжя Італії становить 37–39 $/т, без змін за тиждень.

«ДНІПРОВАГОНМАШ» розширює свою присутність на ринку ЄС. Як повідомив CEO Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, підприємство не лише системно впроваджує імпортозаміщення, а й активно адаптується до європейських стандартів. 🇪🇺🇺🇦 За останні п’ять років завод перейшов на ключові комплектувальні вироби українського виробництва — від повітророзподільників до власних поглинальних апаратів. Що вже зроблено для ринку ЄС: 🔸Розроблені та виготовлено спеціалізовані піввагони для важких вантажів під колію 1435 мм. 🔸Випущені 60-футові платформи, вперше повністю зібрані та укомплектовані на підприємстві. 🔸Налагоджена співпраця з міжнародними партнерами, зокрема TransANT GmbH. Експерти оцінюють річну потребу ринку ЄС у 8–10 тисяч вагонів. Для українських виробників це реальна можливість перетворити масштабний експорт із теорії на щоденну практику.

У лютому «Укрзалізниця» збільшила середньодобове навантаження зерна до 85,2 тис. т. Це на 6% більше, ніж у січні. Такі цифри озвучив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов. З 10 лютого показники стабільно тримаються вище 100 тис. т на добу, а 15 лютого зафіксували пік — 112,5 тис. т. Загалом за 17 днів місяця залізницею перевезено 1,64 млн т зернових. З них на експорт пішло 1,49 млн т, що на 7% більше за січень та на 1,2% вище за лютневий результат минулого року. Географія експорту: 🚢 91% — через морські порти; 🇪🇺 9% — через західні прикордонні переходи.

Росія у грудні різко посилила інтенсивність атак на чорноморські порти України. Російські удари пошкодили 13 цивільних суден, переважно насипних вантажів. За розрахунками Reuters, це майже 10% усіх суден, постраждалих з початку війни чотири роки тому. Удари по одеських портах за останні кілька місяців зменшили їхні експортні потужності до 30% від довоєнного рівня. За даними Мінекономіки, у листопаді Україна експортувала 4 млн т агропродукції, тоді як у грудні, на піку атак, обсяг зменшився до 3,7 млн т і залишився на цьому рівні в січні. У лютому кількість атак на порти зменшилася, а експорт агропродукції зріс. За перші 17 днів лютого обсяги відвантажень до портів зросли на 7% порівняно з аналогічним періодом січня, досягнувши близько 1,4 млн т, свідчать дані залізниці.