Elevatorist.com

Зникнення зерна після передачі на елеватор — проблема для України не нова, проте кейс «Волиця-Агро» вражає масштабами. Втрата понад 100 тис. тонн продукції завдала збитків на суму мінімум $30 млн, зачепивши навіть світових лідерів трейдингу. Чи застраховані від подібних махінацій аграрії у США, ЄС чи Канаді? Elevatorist.com дослідив західні механізми контролю та з’ясував, які інструменти захисту варто впровадити в Україні, щоб елеватор перестав бути зоною ризику. Читайте за посиланням подробиці у нашому новому матеріалі.

🚛«Астарта» разом з Kyivstar запустила пілотний проєкт із підключення частини вантажної техніки до супутників Starlink. Йдеться про транспорт, що перевозить агропродукцію та під час руху може опинятися в зонах із нестабільним або відсутнім зв’язком. Вантажівки обладнали GPS-трекерами з SIM-картами, які передають сигнал через супутники, коли немає мобільного покриття. Завдяки цьому компанія отримала безперервний зв’язок із технікою в полі — навіть у зонах без мобільного покриття. Також ця система дозволяє якісніше планувати завантаження елеваторів і бурякопунктів.

✅У Вінницькій області виставили на продаж агропідприємство із земельним банком 2100 га, елеватором, комбікормовим заводом, соєвим цехом і парком сільскогосподарської техніки. Про це повідомляє InVenture. До складу підприємства входить силосний елеватор загальною місткістю 11 тис. т, двомодульна зерносушарка SUKUP, а також зерносклади підлогового зберігання площею 5624 кв. м, які можуть вміщувати від 10 до 15 тис. т зерна залежно від культури. Крім того, актив включає сучасний комбікормовий завод Bühler потужністю 12 т/год та новий соєвий цех продуктивністю 2 т/год, оснащений обладнанням BRONTO (ЧеркасиЕлеваторМаш).

В Україні презентували запуск третьої фази проєктів ЄС, спрямованих на підтримку євроінтеграції агросектору. Йдеться про ініціативи EU4SmallFarms та EU4SaferFood, які передбачають понад 12 млн євро допомоги, повідомляє Мінекономіки. Мета нового етапу — швидше наблизити українське законодавство, держсервіси та роботу агросектору до стандартів ЄС. Серед ключових завдань — трансформація Держпродспоживслужби, оновлення законодавства і практик у сферах здоров’я тварин і фітосанітарії, розвиток систем E-food і PHIS, удосконалення ідентифікації та реєстрації тварин, а також навчання фахівців. Обидва проєкти триватимуть 40 місяців і впроваджуватимуться у співпраці з Мінекономіки, Верховною Радою України, Держпродспоживслужбою, Держлісагентством і Держрибагентством.

ALVIVA GROUP інвестувала понад 360 млн грн у модернізацію виробничих потужностей у 2025 році, що дало можливість збільшити виробництво борошна на 8%. Ключове підприємство групи — KYIV MILL (ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МЛИН») — за рік переробило понад 105 тис. т пшениці та 14 тис. т жита.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» розпочав впровадження WMS (Warehouse Management System) — системи управління складськими процесами. WMS інтегрують у загальну цифрову екосистему «НІБУЛОНу», яка об’єднує елеваторну інфраструктуру, логістику, трейдинг і агровиробництво в єдину data-driven модель управління. Серед основних функцій системи: 🔸повний контроль руху товарно-матеріальних цінностей у режимі реального часу; 🔸маркування товарів QR-кодами та контроль строків зберігання; 🔸автоматичне формування оптимальних маршрутів переміщення; 🔸скорочення часу інвентаризації з кількох тижнів до одного дня; 🔸зменшення впливу людського фактора та кількості помилок. Наступним етапом стане масштабування WMS в мережу елеваторів, терміналів та агровиробничих філій компанії.

Росія значно наростила інтенсивність ударів по портовій інфраструктурі півдня України. Від початку 2026 року кількість атак уже перевищила показник за весь 2025-й. Про це повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, пише Новини.LIVE. За його словами, якщо торік було зафіксовано близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Під основним ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. У ніч на 23 березня Росія завдала чергового масованого удару по Одеській області ударними дронами. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова інфраструктура.

Петр Томан пішов з посади керуючого директора компанії Agromino, повідомляє Latifundist.com. Новим директором призначили Анастасію Ванькову, яка раніше обіймала посаду менеджерки з трейдингу та логістики зернових і олійних культур компанії. Петр Томан був на посаді керуючого директора Agromino з 2018 року.

Протягом минулого тижня ціни на соняшник в Україні продовжували зростати, бо був активний попит з боку переробників, повідомляє «АПК-Інформ». Водночас ціни на соняшникову олію знижувалися і були на початку тижня в межах 29,3–30,3 тис. грн/т СРТ. А вже наприкінці тижня вони зросли до 30–30,7 тис. грн/т СРТ (48%), при цьому за вищу олійність компанії були готові доплачувати. Ціни пропозиції на соняшникову олію на внутрішньому ринку становили 68–68,5 тис. грн/т FCA. У валютному еквіваленті вони залишалися стабільними — 1290–1300 $/т FCA.

💻В УЗА пропонують запровадити прозору електронну систему обліку зерна на елеваторах, яка дозволить відстежувати реальні обсяги зберігання та руху продукції, заявив президент асоціації Микола Горбачьов За його словами, навіть за наявності сюрвейєрських перевірок поклажодавець має доступ лише до інформації про власне зерно, але не бачить загальних обсягів на елеваторі. В УЗА пропонують створити робочу групу разом із Мінекономіки та обговорити шляхи виходу з цієї ситуації. Зокрема як варіант, щоденне відображення обсягів приймання, відвантаження та фактичних залишків без розкриття комерційно чутливої інформації про власників зерна.

«Технічно це реально: елеватор може щодня подавати дані про обсяги приймання та відвантаження. Написати ввечері, що за день відвантажили, наприклад, 1800 т, — не проблема», — пояснює Горбачьов.

За словами президента УЗА, така система буде корисною і для держави, оскільки дозволить оцінювати залишки зерна і формувати повнішу картину. ❓Як думаєте, реально зробити таку систему?

Ставки фрахту з України стабілізуються, повідомляє ASAP Agri. У сегменті хендісайзів ситуація дещо пожвавилася. У компаній, які продали товар раніше, прийшов час виконувати контракти. Тому вони почали масово наймати судна. Водночас у сегменті костерів активність невелика. За оцінками Atria Brokers, фрахт для перевезення 30 тис. т кукурудзи з глибоководних портів України до східного узбережжя Італії становить 28–29 $/т. У сегменті костерів перевезення 6 тис. т кукурудзи з дунайських портів до східного узбережжя Італії коштує близько 45 $/т.

🟢Іран дозволив обмежений рух суден із зерном через Ормузьку протоку, повідомляє Financial Times. Щонайменше шість суден після розвантаження в порту Імам Хомейні — одному з ключових торговельних хабів на півночі Перської затоки — пройшли через протоку в територіальних водах Ірану 15–16 березня.

Переробники з ЄС ризикують втратити Україну як одного з ключових постачальників ріпаку, повідомив аналітик сільськогосподарських ринків компанії InfoGrain Мирослав Марчіняк, пише Latifundist.com. Українські виробники активно розвивають переробку. Якщо до війни 95% українського ріпаку експортувалося (а це до 3,5 млн т), то у поточному сезоні Україна вже експортувала до ЄС лише 1,3 млн т насіння ріпаку і 314 тис. т ріпакової олії (еквівалент 750 тис. т ріпаку). Водночас уже зараз зокрема переробні потужності Польщі оцінюються у близько 4 млн т при виробництві ріпаку на рівні 3,5 млн т, тоді як потенціал розширення посівних площ культури залишається обмеженим.

🚢Мінрозвитку завершило приймати заявки на концесійний конкурс щодо Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Тепер впродовж двох тижнів комісія перевірятиме учасників на фінансову спроможність, досвід управління великими портовими та логістичними об’єктами, а також реалізації інфраструктурних проєктів. Після завершення прекваліфікації розпочнеться діалог з учасниками щодо фінальних умов конкурсу та майбутнього договору.

В Україні почали активніше заключати форвардні контракти по кукурудзі врожаю 2026 року, повідомили аналітики Spike Brokers. Близько 30 тис. т законтрактовано у напрямку кордону (FCA Чоп) за цінами 188-190 €/т з поставкою листопад-грудень 2026 — січень-травень 2027. У напрямку портів угоди укладалися на рівні близько 210 $/т CPT порти Великої Одеси. Водночас поточний врожай торгувався в діапазоні 212-215 $/т.

🟢Рух транспорту мостом через річку Дністер у селі Маяки на автодорозі М-15 Одеса — Рені (у напрямку Бухареста) повністю відновили після обстрілів, які були у грудні 2025 року. На випадок повторних атак передбачили алгоритм дій — модульні та понтонні мости. Про це розповів віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час робочого візиту до Одеської області.

⏫В Україні біоетанольна галузь ризикує зіткнутися з профіцитом потужностей, заявив директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко під час конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade. За його словами, у разі повного завантаження всіх потужностей Україна вироблятиме більше біоетанолу, ніж вироблялося бензину до війни. Водночас сегмент біодизеля знову стає економічно доцільним, і ринок починає відновлюватися після спаду. В Україні вже запустили два біодизельні заводи — у Бердичеві та Кременчуці.

Вдень 22 березя Росія масовано атакувала південь Одещини ударними безпілотниками. Під удар потрапили обʼєкти цивільної інфраструктури — територія фермерського господарства та зернові ангари. Внаслідок атаки будівлі зазнали значних пошкоджень. Попри це, вдалося уникнути загоряння.

ПП «Агрофірма «Дзвони» на Львівщині будує комбікормовий завод потужністю 240 т/добу, повідомляє пресслужба проєктно-будівельної компанії «ЧИФ», яка виступає інтегратором та інженерним партнером проєкту. Проєкт реалізують у співпраці з нідерландською компанією Van Aarsen. Підприємство планує створити замкнений цикл виробництва — від вирощування зерна до виготовлення кормів для власного тваринництва. Наразі на підприємстві триває монтаж конструкцій виробничого корпусу та підготовка до встановлення технологічного обладнання.

Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев повідомив про детінізацію агроринку. За його словами, завдяки посиленню податкового контролю у 2024 році, антиофшорному законодавству та впровадженню режиму експортного забезпечення, нелегальні схеми (зокрема «форма 2») втратили актуальність. Наразі експорт агропродукції став прозорим, що забезпечило значне зростання бюджетних надходжень. Зокрема, у 2025 році сума сплачених податків зросла на: • 14,8 млрд грн (+21,8%) порівняно з 2024 роком; • 30,4 млрд грн (+57,9%) порівняно з 2023 роком.