принц оф псі Ψ
رفتن به کانال در Telegram
❤️ щоденна ложка психологічного контенту про стосунки, архетипи, подорож підсвідомістю та саморефлексію 👀 розклад найближчих подій @nlpmeowsback
نمایش بیشتر355
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
اطلاعاتی وجود ندارد7 روز
اطلاعاتی وجود ندارد30 روز
در حال بارگذاری داده‌ها
کانال‌های مشابه
ابر برچسب‌ها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '260
در 0 کانال‌ها
سپتامبر '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '26
+7
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '26
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '26
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '25
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '25
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '25
+3
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '25
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '25
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '25
+6
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '25
+15
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '25
+6
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '25
+26
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '25
+6
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '25
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '24
+14
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '24
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '24
+10
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '24
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '24
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '24
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '24
+12
در 1 کانال‌ها
Get PRO
مه '240
در 1 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '24
+7
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '24
+5
در 1 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '24
+17
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '24
+31
در 1 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '23
+15
در 1 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '23
+405
در 1 کانال‌ها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانال‌ها | |
| 17 اکتبر | 0 | |||
| 16 اکتبر | 0 | |||
| 15 اکتبر | 0 | |||
| 14 اکتبر | 0 | |||
| 13 اکتبر | 0 |
پست‌های کانال
дві новини:
1. Ptashka Club два місяці! 🥳🥳
2. підписавшись на свіженький акаунт @ptashka.club можна забрати запис мого вебінару [про жіночу самоцінність]
БЕЗКОШТОВНО ♥️
💶 взагалі його вартість: 9€
ті хто купували його, досі в захваті.
запрошую підписатись в інстаграм і бажаю вам приємного перегляду. доступ скидаємо впродовж дня після підписки
| 2 | цього тижня проведу онлайн програму про бажання і життєві сценарії закладені в нас через казки. три вечори по 2-2,5 години з 18-30 за Києвом. запрошую всіх бажаючих 💛
відгуки, формат і деталі курсу тут: посилання
матеріал для роздумів тут: посилання | 120 |
| 3 |  بدون متن... | 108 |
| 4 |  Програма на три вечори наступного тижня 💛
Реєстрація в @bdgteamhere, доступно 7 місць🙌🏼
🔗 опис курсу | 135 |
| 5 |  💛 уривок з модуля Ptashka Club.
Маємо ще кілька днів, щоб приєднатися до вересневого набору — він відкритий до неділі. Запрошуємо вас 💛
За деталями пишіть в @bdgteamhere
Почитати більше про проєкт можна за посиланням ptashka.club | 170 |
| 6 |  💛 уривок з модуля Ptashka Club. приєднуйтесь до нас вже з початку наступного місяця. за деталями пишіть в @bdgteamhere
почитати більше про проєкт можна за посиланням ptashka.club | 173 |
| 7 |  алло! на звʼязку команда Анни Принц і ми сьогодні зібрались, щоб привітати її з днем народження 💛
ви теж можете зробити це тут 🎉 | 201 |
| 8 |  Чому ми поступово перестаємо чути себе? Живемо на автоматі, орієнтуємося на очікування інших — і губимо власне «я».
21 липня о 19:00 (за Києвом) проведу вебінар «Чому ми втрачаємо себе: про жіночу самоцінність».
Говоритимемо не про мотивацію чи «любов до себе», а про контакт із собою в повсякденному житті — без гонитви за «правильним станом» і без ідеї себе «виправляти».
Веду я)) Анна Принц — психолог і НЛП-тренер з понад 20-річним досвідом.
На вебінарі розберемо:
— з чого складається жіноча самоцінність
— чому вона поступово руйнується
— на що звернути увагу, щоб не залежати від зовнішнього підтвердження
Участь — 9 EUR (460 грн). Формат — Zoom.
Для реєстрації напишіть нам в телеграм або інстаграм 💛
тг: @bdgteamhere
інст: @bdgteam | 263 |
| 9 |  +1Цей текст для тих, хто виріс між казкою Золотий ключик або пригоди Буратіно і голосом Олександра Вертинського, який лунав десь поруч із дорослими розмовами на кухні, їх кришталевими келихами і чимось, що тоді ще не мало чіткої назви для нас. А саме дорослим життям.
Якщо це не про вас — сміливо гортайте далі.
Або залишайтесь, якщо вам цікаво розібратись, чому ваші батьки або дуже сумні по життю, або підозріло веселі.
Олександр Вертинський зздобув, можна сказати, шалену популярність завдяки сценічному образу П'єро у далеких 1915–1917 роках. Його маска — білий грим, намальоване обличчя з чорними сльозами — дозволяла йому приховати соромʼязливість і бути достатньо чесним, щоб не грати радість. Водночас вона давала можливість перевтілюватися та емоційно впливати на глядача виконуючи свої твори.
У ті часи краса була в сумі, тріщинах і занепаді. Тому напевно цей образ так добре ліг в епоху. Він став символом того, що клоун може і не смішити, а нагадувати, що сміх — це тонка плівка, яка відділяє нас від порожнечі.
Вчитуючись в його історію виглядає що таким і було його життя. Замість того щоби робити вигляд що все добре, здається створена ним самим маска за часом до нього і приросла.
Якщо спростити Юнга до рівня здорового цинізму: Персона (маска) — це той, за кого тебе тебе вважають інші. Зручна версія тебе, яка не створює зайвих питань.
Персона і тінь — не дві випадкові частини. Це два полюси одного процесу. Нам справді потрібна опорна Персона — як спосіб бути зрозумілими світу, як інструкція “як зі мною можна”. Але разом із цим вона автоматично створює тінь — усе те, що не вписується, не підходить, псує враження і тому витісняється.
Чим створює нам багато незручностей і фізіологічних проблем.
Читаючи про Вертинського я раптом пригадала, що я дуже не легко переношу свій власний або чийсь з оточуючих смуток і сум. З роками я навчилась це витримувати, але задоволення цей сум не приносив мені ніколи.
І подумала, можливо це і є моя тінь?
Життя, як зазвичай, не особливо питає наш, що нам підходить. Тому мій коханий чоловік і моя найближча подруга — обидва ще ті Пʼєро по життю. природно сумні, іронічні, з цією тихою глибиною в якій щоби замовчати, не треба багато причин.
А я навпаки, той ще Буратіно. Рухлива, весела, з гумором навіть там, де якийсь капець.
«Скажить но як його зовуть бу-татара та та таааа! ра… тата ра тата та!» весела така частина)
Я не памʼятала та мій чоловік нагадав мені монолог з Золотого ключика де Пʼєро виходив і перед глядачами повторював такі слова:
Добридень, мене звуть Пьєро… Зараз ми розіграємо перед вами комедію під назвою «Дівчинка з блакитними косами, або тридцять три запотиличники». Мене будуть лупцювати палкою, давати ляпаси і таке інше. Це дуже смішна комедія…
В цей момент це перестає бути просто дитячим текстом!
Тепер стає видно, як формується в психіці Персона і Тінь.
Мені не було куди причепитися цій «комедії» з ляпасів і підзатильників, а меланхолійна Мальвіна теж для мене бешкетника — пройшла повз.
А от для моїх близьких це стало природно: бути сумним і водночас смішним.
Так само природно вони мали труднощі з тим що просто для мене — бути веселим без причин. Адже це пішло в Тінь.
Тінь і Персона взагалі влаштовані дуже просто. Якщо у нашої Персони (той за кого мене вважають) є правила, як треба поводитись, то автоматично в неї є правила, як поводитись не можна. І всі ці «не можна» йдуть в Тінь. Аж поки не захопить і вирветься в самий незручний момент.
Можливо у цій історії ви впізнаєте щось своє. Або трохи краще зрозумієте, чому хтось поруч такий бісячо сумний, або навпаки підозріло веселий.
Це прийняття дає простір не виправляти один одного, а витримувати і давати прийняття.
мій онлайн про екзистенції | 287 |
| 10 |  بدون متن... | 249 |
| 11 | «Навіщо мені ці екзистенції, я ж не психолог?» — спитаєте ви.
А я відповім.
Тому що кожному знайоме відчуття, коли всі справи зроблені, а всередині — ніби пустий під’їзд із лампочкою, що мерехтить.
Коли живеш поруч з коханою людиною, але торкаєшся її так, наче між вами скло.
Коли відчуваєш самотність не через відсутності когось, а через звичку вже нікого не чекати.
Усе є, життя триває — але щось гальмує рух.
Двигун працює, та не тягне так, як раніше.
Протягом багатьох років ми перетворюємо складну психологію на прості, життєві навички.
І Екзистенції — це одна з тем, яка пояснює наші стани без важких термінів.
На цьому курсі ви зможете перекласти внутрішні переживання на зрозумілу (навіть собі) мову, навчитесь розбиратись у власних конфліктах і аналізувати, що відбувається з іншими, коли щось йде не так.
Найближчий старт цієї суботи, 28/02, а програму модулів можна подивитись за посиланням:
https://bdgpeople.com/pro-ekzistencii-online/ | 252 |
| 12 |  +9Мій 2016.
Рік, у якому багато чого було вперше.
Вперше — відпочинок у місцях, куди ми з радістю повертались ще багато років. Вперше — країни, що цілком було достатньо побачити і один раз.
Вперше — великі групи в Києві. Маленькі, майже камерні інтенсиви на Кіпрі, що переросли у довгі навчальні подорожі до Шрі-Ланки, Італії, Франції, безкінечної і спокійної Албанії.
А згодом — ціле літо з трьома групами одна за одною в Хорватії, з перервами на відпочинок і неймовірне життя.
Ще на початку 2016-го мені це здавалось нереальним.
Та весь цей географічний розмах нестримних подорожей сьогодні вже не дуже актуальний, адже ми благополучно переїхали в онлайн 🤣
Що тут сказати: який час, такі й цінності, сенси — і таке от ʼспокійнеʼ життя.
Ми проводили зустрічі, вечірки, творчі вечори та відзначали свята разом. Авжеж, ми фантазували про те, що років через десять усе стане ще масштабнішим. Бо інакше ж як?
Як же ми помилялися…
З іншого боку, скажи нам тоді, що все буде так як зараз — чи не втратили б ми сенс (й здоровий глузд) уже тоді? Чи змогли б жити з думкою, що колись доведеться знаходити його в простих речах?
Щастя — штука дуже компактна. Воно легко вміщується в базовий набір: світло, тепла їжа, кохана людина, тваринка і працюючий інтернет.
Сенс життя не обирається раз і назавжди. Він складається з того, що нас оточує і постійно змінюється. Іноді навіть кілька разів на день.
Франкл, власне, про це і писав: сенс не вигадують — його знаходять. Немає ситуацій без сенсу. Як і немає людини, для якої не знайшлося б своєї справи.
Мені, до речі, подобається робота і тепер. У маленьких групах ми говоримо про те, як, маючи за плечима всі здобутки, знову і знову знаходити свій сенс.
Бо цілющим може бути лише те, що справді доречне.
Саме в цей момент.
посилання на онлайн ✨ | 313 |
| 13 | Готуйтеся до паркінгів, метро та інших безпечних місць
Ворог запланував для удару по Києву сотні Шахедів, балістику, аеробалістику та крилаті ракети | 6 |
| 14 |  +1Як змінилася архітектура нашого навчання?
Навчання майже ніколи не є початковим запитом. Люди звертаються до нас із тим, що їм не подобається щось у власному житті. І це, як правило, цілком конкретні речі.
стосунки будь-які (у сім’ї, на роботі, з партнером),
відсутність бажаної кількості грошей,
робота, що не приносить задоволення, підкріплена страхом починати щось нове,
або нерозуміння, чим займатись взагалі.
Звісно, це узагальнення. Але більшість запитів виглядають саме так.
Мій основний курс, який я вела дуже довго, був про ефективну комунікацію. Вважаю його дуже вдалим, але він, як і все в цьому світі, підходить не всім.
Аналізуючи нашу роботу минулого року, ми зрозуміли, що у всіх людей є певні страхи. І не просто якісь маленькі, а досить глибинні, екзистенційні страхи. Такі, як страх смерті, самотності чи недосконалості взагалі.
Багато хто з вас чув про мої курси «НЛП-Практик» та «Майстер НЛП». На них ми працюємо з будь-якою проблемою, яку можемо помічати на рівні поведінки. І навіть глибше — на рівні переконань та цінностей.
Всі мої учні знають — за будь-якою поведінкою є відповідне переконання чи цінність, які підтримують її.
Ми успішно вирішуємо майже кожен запит… окрім страхів, що лежать на глибині.
Що відбувається з людиною, яка не усвідомлює екзистенційних страхів? Такі переживання беруть гору над переконаннями та цінностями і фактично зупиняють рух уперед по життєвому шляху.
Чули про шлях героя, який кожен із нас має пройти? Так от — пройти його неможливо, якщо глибинний страх лишається в тіні й повністю охоплює людину.
Ці страхи настільки глибоко, що без підтримки їх не знайти. І водночас саме вони знайомлять нас із нашими тіньовими сторонами. Тож коли ми уникаємо тіні, ми уникаємо і розвитку — і зустрічі зі своїми страхами також.
Це знайомство має бути повільним і усвідомленим. Саме таку можливість ми тепер пропонуємо на курсі про Екзистенції.
Тож давайте почнемо рік зі знайомства з собою і рухатимемося до цілісного сприйняття світу і себе.
посилання на онлайн ✨ | 286 |
| 15 |  +3Не знаю, чим ви займаєтесь у ці святкові вечори, коли ще залишилось олів’є, качка, а може й ікра на бутери…
А мені раптом знову захотілось дослідити своє коріння, своє походження. Я вже колись цим займалась, дещо знаю про своїх предків. Але нещодавно, дивлячись фільм, почула прізвище моєї прабабусі — Пікерсгіль.
Я знала, що вона була шотландкою. І завдяки цікавості одного з Пікерзгілів у нас є велике родинне дерево, за яким можна простежити всю родину.
Але ж тепер є ШІ, тож учора ми з ним добряче покопалися. І не лише в цьому прізвищі, а й у моєму — Принц. І далі в історії чоловіка моєї прабабусі на прізвище Болотов. Це дівоче прізвище моєї мами. Мені це все дуже цікаво.
Знайшовши герб Пікерзгілів, я підтвердила, що мій прадід Болотов працював художником на кіностудії Довженка. Його прізвище згадується в титрах фільму «Макар Нечай» 1941 року.
Дізналася, що мій дід Принц, за кличкою «Іспанець», яку йому дали через його дуже виражений темперамент і за те, що грав у київському «Динамо» в 50-ті роки, був югославом — сербом чи хорватом. А я ж думала, чому мені так подобається ця мова.
А його дружина, моя бабуся, була чемпіонкою СРСР з плавання теж у 50-ті роки і все життя працювала тренером з плавання у «Динамо».
Якось так вийшло, що більшість моєї родини пов’язана з «Динамо». А я ні. Хоча дитинство провела в басейні серед плавців, плавчинею я стала хіба що на пляжі влітку. З перервою на шопінг і смачний обід.
Проте мене гріє вся ця історія. Я переконана, що цікавитись своїм корінням дуже корисно. Так ми знайомимось з собою не просто як з «Я», а як із частиною роду. І отримуємо додаткову опору. Неважливо, чи знали ми цих людей, чи маємо лише їхні фото — це наші частинки, що тихо формують нас.
Вивчати себе, дізнаватися хто ми є — завжди цікаво і корисно. Чим більше ми знаємо себе, тим ми сильніші і менше піддаємося чужому впливу чи нав’язаним ідеалам. Це як стояти на березі й спокійно спостерігати, як хвилі проходять повз, не збиваючи з ніг.
Люблю психологію за те, що дає нам купу інструментів, щоб пізнавати інших і себе. А забирає натомість можливість перебувати в ілюзіях про це.
Із пізнанням себе все просто: більше знаєш — краще спиш.
посилання на онлайн | 235 |
| 16 |  що каже котик про новий рік
новий рік — як новий лоток.
це шанс почати спочатку. реорганізувати побут, думки
(…і за бажання навіть лайно. «getting shit done» як кажуть в англомявних колег).
я хочу побажати вам в новому 2026 році бути сміливими. сильними. невпинними.
лізьте всюди, куди хочеться лізти.
волайте — раптом вийде спів.
пробуйте. ризикуйте. штовхайте, штовхайтесь, ворушіть лапами, допомагайте хвостом.
деріть дивани, шкрябайте двері, відривайте шпалери — але ні за що не обмежуйте себе в творчості та способах виразити себе.
бажаю вам безкрайнього натхнення, міцного здоровʼя та необмеженого ресурсу — на всіх та на все.
щасливих свят.
щиро ваш,
мотиваційний котоспікер
Стефан Неймовірнович
курс про Екзистенції тут | 162 |
| 17 | Ну що ж, час писати підсумки року.
З чого б почати?
Це вже другий рік, який не втомлюється дивувати мене неочікуваними сюжетами та людськими вчинками. Війна залишається спільним, незмінним фоном, тому я зараз не про неї.
Останні два роки дались мені непросто. Позаминулий почався з важкої хвороби мами, яка зрештою її й забрала.
Цього року всі близькі, на щастя, живі і більш-менш здорові. Та остаточно померло моє бажання працювати у тому нещадному режимі, який ми з командою тримали майже двадцять років.
Звісно, ми відпочивали, як і всі люди. Але, мабуть, критична маса втоми таки накопичилася.
Тому ми з кісою обрали інший шлях: на Сицилії, серед спокою та краси, створили новий онлайн-курс про Екзистенції. Він вийшов надзвичайно глибоким і цікавим. І тепер його ведемо разом.
Ми вже випустили першу групу, завершуємо другу, а результат не просто тішить — він заспокоює.
Психологія захоплює мене дедалі більше — тож це не вигорання, а новий рівень роботи і її смаку. Можливо, ми з командою, заплющивши очі, зробили крок прямісінько в іншу якість сприйняття життя, зокрема навчання. А такі переходи, як відомо, рідко минають без зміни аудиторії. І я з захопленням спостерігаю, як формується нова.
Тому поки ми рухаємося вперед, ніби у фільмі без монтажу: повільно, впевнено і без спроб прискорити сцену. Без ривків, зайвих жестів та очікування дива — того самого, що трапляється лише у фільмах з Ровеном Аткінсоном, де герою стабільно щастить… але лише протягом однієї години 49 хвилин. У житті ми просто робимо свою справу якомога якісніше. Спираючись на підтримку і поважаючи тих, хто поруч.
Всім бажаю любові в серці та розуму в голові.
Веселих або спокійних свят — залежно від темпераменту. | 144 |
| 18 |  بدون متن... | 131 |
| 19 |  нявнявняв, мяумяумяу, джинглбелз, щедрик-щедрик-щедрівочка!
люба двонога фанбаза! на всіх котячих мовах та доступних октавах вітаю вас зі світлим святом Різдва!
святкуйте, кохайте, їжте від пуза та памʼятайте, що Різдво — це про доброту, родину, щирість та щедрість. тому відсипте своїм котикам додаткову святкову порцію та не забувайте дбати про інших людей (і тварин), навіть якщо вони вам геть незнайомі.
сійте добром, не будьте жлобом,
добро вертається, життя посміхається
з любовʼю,
вартовий вашої високоморальності,
Стефан Надзвичайний | 132 |
| 20 |  Чому зручні люди найчастіше самотні?
Ми стаємо зручними непомітно. Не від надлишку любові, а від страху. Ми боїмось конфлікту, самотності і втратити любов.
В голові крутиться переконання «Якщо я буду поводитися добре, мене любитимуть». Так ми впадаємо в дитячу позицію, де любов умовна і її потрібно «заслужити» зручністю.
Ми підтримуємо ілюзію, що люблять хороших, і водночас у реальності знищуємо себе.
Любов — не те що можна заслужити. Нас або люблять, або ні.
Але ж, погодьтеся, завжди є спокуса вважати, що це і є найбезпечніший маршрут: бути тихим, «зручним», не висовуватися. Нас можуть не помітити — зате й не побʼють.
Так спрацьовує інстинкт самозбереження: догоджати всім і залишатися для всіх хорошим.
Питання в іншому:
чи може хтось полюбити вас як особистість, якщо за всім цим «хорошим» вас майже немає?
Відповідь, звісно, негативна, адже, як не крути, ви самі себе не любите.
Я колись давно зрозуміла: чим більше я люблю себе й обираю себе, тим більше мене люблять.
Така от егоїстична схема любові.
Проста і робоча.
Робити те, що справді подобається, займатися тим, що цікаво, обирати те, що хочеш — не читаючи думок інших людей.
І тут виявляється кумедна несподіванка: раптом ти подобаєшся іншим. І твоя справа теж.
Коли ж ми намагаємося робити те, що від нас очікують, виникають дві проблеми.
По-перше, легко помилитися: люди самі часто не знають, чого хочуть. Вгадати майже неможливо.
По-друге, список «вимагачів» (родичі, друзі, клієнти) — нескінченний. Як догодити всім? Ніяк.
Тому краще догодити хоча б собі.
Зазвичай своїм учням та клієнтам, які мають нав'язливе бажання бути для всіх хорошими, я даю одне завдання: завжди відповідати «Ні».
Це допомагає зрозуміти, що люди або спокійно сприймають відмову, або просто звикають до вашого нового «Я».
Після відмови можна передумати і погодитись, якщо ви справді цього хочете. Та часто відмова стає нормою. Можна навіть навчитися відмовляти настільки красиво, що людина вам ще й подякує за це.
Ваше життя належить лише вам, тож вам і вирішувати, для кого його жити. На мою думку, логічніше жити його для себе.
Цінувати життя інших ми починаємо рівно тоді, коли усвідомлюємо і цінуємо власне.
курс про Ексзистенції 💙 | 152 |
