Вокс Україна/VoxUkraine
رفتن به کانال در Telegram
Найцікавіший економічний контент із усього світу, що містить рішення українських проблем. 💬 Чат ось https://t.me/+fD52HYLeLCgzYjli
نمایش بیشتر3 480
مشترکین
-224 ساعت
+17 روز
+230 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+6
در 0 کانالها
اوت '26
+63
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+63
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+25
در 2 کانالها
Get PRO
مه '26
+30
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+36
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '26
+48
در 1 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+28
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+21
در 4 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+16
در 2 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+32
در 2 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+26
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+22
در 2 کانالها
Get PRO
اوت '25
+46
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+39
در 4 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+34
در 5 کانالها
Get PRO
مه '25
+31
در 6 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+35
در 6 کانالها
Get PRO
مارس '25
+40
در 9 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+36
در 6 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+43
در 9 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+63
در 12 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+51
در 10 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+73
در 10 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+30
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '24
+35
در 3 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+34
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+35
در 1 کانالها
Get PRO
مه '24
+32
در 4 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+40
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '24
+45
در 4 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+71
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+90
در 2 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+51
در 6 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+60
در 9 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+58
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+57
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+58
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+414
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+92
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+75
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+70
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+83
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+100
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+118
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+93
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+139
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+77
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+61
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+130
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+134
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+104
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+90
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+124
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+156
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+48
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+47
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+47
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+71
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+69
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+58
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+44
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+60
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+109
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+42
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+45
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+49
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+44
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+45
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+3 430
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 06 سپتامبر | 0 | |||
| 05 سپتامبر | 0 | |||
| 04 سپتامبر | +2 | |||
| 03 سپتامبر | +1 | |||
| 02 سپتامبر | +1 | |||
| 01 سپتامبر | +2 |
پستهای کانال
📑 Важливі законопроєкти. Випуск 73
Серед ключових ініціатив: новий статус і гарантії для тих, хто працює в зоні активних бойових дій, конкурсний відбір Генпрокурора та нові штрафи для водіїв.
🔹 Новий статус для працівників у зоні бойових дій. Законопроєкт №15340 пропонує запровадити його для комунальників, енергетиків, медиків, працівників критичної інфраструктури та держслужбовців, які особисто працювали там сумарно щонайменше шість місяців. Для них передбачають надбавки, страхування життя і здоров’я, службове житло та звільнення доходів за такі періоди роботи від ПДФО.
🔹 Конкурсний відбір Генпрокурора. Законопроєкт №15343 пропонує, щоб спеціальна комісія відбирала двох кандидатів, а Президент обирав одного для внесення до Верховної Ради. Також проєкт визначає конкретні підстави для висловлення Генпрокурору недовіри.
🔹 Також пропонують надати постраждалим від війни аграріям першочерговий доступ до держпідтримки, підвищити штрафи за надмірно гучні авто та запровадити ступінчасті штрафи за перевищення швидкості.
📌 Докладніше — у новому випуску.
Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
@vox_ukraine
| 2 | 🌿 Цифровізація захисту рослин — тепер шлях засобів захисту рослин можна буде простежити за QR-кодом.
Постанова Кабінету Міністрів № 117 від 21 січня 2026 року запускає одразу три державні реєстри у сфері захисту рослин, передбачає онлайн-реєстрацію операторів через систему PHIS та простежуваність продукції через QR-коди.
За оцінкою експертів Індексу державної цифровізації, це один із наймасштабніших реєстрових проєктів в аграрній сфері. Він не лише цифровізує державні послуги, а й створює основу для прозорішого контролю та гармонізації українських процедур із вимогами Європейського Союзу.
Як думаєте, які ще сфери варто перевести на подібну модель простежуваності?
📌 Більше про це та інші ключові цифрові рішення I кварталу 2026 року — у третьому випуску Індексу державної цифровізації.
@vox_ukraine | 279 |
| 3 | 📉 Україна ризикує втрачати сотні мільйонів євро через затягування реформ. Що гальмує виконання Плану Ukraine Facility?
Станом на липень 2026 року Україна не виконала 8 індикаторів, запланованих ще на 2025 рік, та 16 індикаторів першого і другого кварталів 2026-го. Частина необхідних законодавчих рішень затримується у Верховній Раді або вже на етапі підписання президентом.
Ціна зволікання — цілком конкретна. Через часткове виконання індикатора щодо збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду Україна ризикувала втратити близько 280 млн євро. Після перегляду правил Ukraine Facility ЄС нараховуватиме виплати пропорційно до досягнутого прогресу, тому частину коштів за вже виконану роботу можна зберегти.
План України також переглянули: кількість індикаторів зросла зі 146 до 173, а виконання нових зобов’язань дасть змогу залучити у 2026 році додаткові 8,35 млрд євро від ЄС. Та авторка матеріалу наголошує: головною причиною гальмування реформ залишається відсутність політичної волі.
📌 Які індикатори Україна досі не виконала, що змінилося в Плані Ukraine Facility та якою може бути ціна подальшого зволікання — у статті Карини Скалової.
@vox_ukraine | 348 |
| 4 | ➡️ Європу «заносить праворуч»: майже кожен четвертий європеєць на національних виборах голосує за ультраправі партії. У середині 1990-х таких виборців було близько 5%.
Ультраправі вже давно не залишаються на політичному узбіччі. У Франції, Німеччині та Угорщині такі сили вже прийшли до влади або стали головною опозицією. Водночас ставити між ними знак рівності не варто: одні підтримують Україну, інші виступають проти допомоги та санкцій щодо росії.
Для України їхнє посилення може мати цілком практичні наслідки — ускладнення рішень про фінансову й військову допомогу, затримки на шляху до ЄС та ризики для підтримки українських біженців.
📌 Чому ультраправі набирають популярності в Європі, чим відрізняються їхні позиції щодо України та які ризики несе цей політичний зсув — у статті Алії Хасан.
@vox_ukraine | 401 |
| 5 | 🇺🇦🇪🇺 Для українських аграріїв вступ до ЄС означатиме не лише доступ до спільного ринку та європейської підтримки. Змінювати доведеться фактично всю систему аграрної політики.
Україні потрібно перейти від окремих програм підтримки фермерів до довгострокового планування за правилами ЄС, запустити нову систему адміністрування та контролю виплат, завершити гармонізацію вимог до якості й безпечності продукції та поєднати аграрну політику з розвитком сільських територій.
Частину цього шляху Україна вже пройшла: станом на 2025 рік виконано 79% зобов’язань у сфері сільського господарства за Угодою про асоціацію. Але значна частина інституційних змін ще попереду. І масштаб українського агросектору додає ще один виклик: після вступу України сільськогосподарська площа ЄС збільшиться приблизно на 25%, що може вимагати перегляду самої системи фінансування Спільної аграрної політики.
📌 Що вже готове до інтеграції, які зміни ще потрібно провести та як вони позначаться на українських агровиробниках — читайте в матеріалі Вікторії Виговської.
Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
@vox_ukraine | 389 |
| 6 | 🛡 В Україні з'явиться єдиний реєстр військовослужбовців. Наскільки захищеними будуть ці дані — поки не деталізовано.
Постанова Кабінету Міністрів № 280 від 25 лютого 2026 року затверджує Порядок ведення Державного реєстру військовослужбовців — єдиної інформаційно-комунікаційної системи для обліку особового складу. Реєстр має об'єднати облік військовослужбовців в одній базі, автоматизувати частину процесів та забезпечити обмін даними з іншими державними реєстрами. Зокрема, показуватиме Military ID і статус військовослужбовця — чи він перебуває у відпустці чи на службі.
Експерти Індексу державної цифровізації називають це важливим кроком для розвитку цифрової інфраструктури оборонної сфери. Водночас застерігають, що документ не деталізує додаткові механізми захисту особливо чутливих даних, які міститиме реєстр.
📌 Більше про це та інші ключові цифрові рішення I кварталу 2026 року — у третьому випуску Індексу державної цифровізації.
@vox_ukraine | 381 |
| 7 | 📣 «Вокс Україна» шукає data-аналітика та аналітика-правника.
Запрошуємо до команди тих, хто хоче працювати із суспільно важливими темами та створювати якісну аналітику.
📊 Data-аналітик/-иня — працювати з великими масивами даних, збирати й структурувати їх, будувати візуалізації та долучатися до підготовки аналітичних матеріалів.
⚖️ Аналітик/-иня-правник/-иня — аналізувати законодавство та законопроєкти, оцінювати їхній вплив і долучатися до досліджень «Вокс Україна».
📌 Щоб податися, надішліть резюме та супровідний лист на k.alekankina@voxukraine.org та v.ahapova@voxukraine.org. У темі листа вкажіть назву вакансії.
Більше деталей — за посиланнями 👆
@vox_ukraine | 366 |
| 8 | 📉 📊 🔎 Демографічна стратегія є. А як зрозуміти, чи вона працює?
Уряд планує до 2040 року сповільнити скорочення населення України. Для цього визначили шість цілей і 148 заходів — від підтримки народжуваності та повернення українців з-за кордону до активного довголіття й розвитку ринку праці.
У 2025 році мали виконати 126 заходів. Із них виконання 67 підтверджене у звіті, 20 виконані частково, а ще 39 взагалі не згадані.
Та навіть ці дані не дають повної картини. У звітах фактичні результати не зіставляють із десятьма ключовими демографічними показниками. Тож оцінити, наскільки реалізація Стратегії наближає Україну до визначених цілей, складно.
Що вдалося виконати, де найбільше прогалин і чому нинішня звітність не дає побачити повну картину — читайте у матеріалі.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 393 |
| 9 | 📊 Моніторинг громад за липень 2026: доходи місцевих бюджетів зростають, а безпекове навантаження посилюється.
Доходи загального фонду місцевих бюджетів без трансфертів зросли на 16% р/р — до 53,1 млрд грн. Це більш ніж удвічі вище за інфляцію. Найбільший внесок забезпечив ПДФО, надходження від якого зросли на 20,4%.
Водночас у липні зафіксували 3 868 атак на громади — новий максимум. Це на 50,8% більше, ніж у липні торік, а кількість уражень цивільної інфраструктури за рік зросла на 111%.
Як змінюються фінанси та безпекова ситуація, що нового в регіональній політиці та як громади об’єднують ресурси — читайте у випуску.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 352 |
| 10 | 🇪🇺 Українська система банківського регулювання та нагляду вже на 81,7% еквівалентна вимогам ЄС. Ще у 2022 році цей показник становив 49%, а до кінця 2027-го НБУ планує довести його до 100%.
Але за цими відсотками — цілком конкретні зміни, які ще потрібно провести. Україна має завершити перехід до ризик-орієнтованого нагляду, зробити банківські ризики прозорішими, повноцінно запровадити правила роботи з проблемними банками та цифрової стійкості фінансового сектору. Серед наступних кроків також — правила сек’юритизації та інтеграція до європейської платіжної інфраструктури SEPA.
Що саме зміниться для банків, бізнесу та клієнтів і які кроки ще потрібні Україні для подальшого наближення банківського регулювання до вимог ЄС — розбиралась Марія Балицька 👇
Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 361 |
| 11 | 📑 Важливі законопроєкти — випуск 72.
Серед ключових ініціатив цього випуску — зміни щодо повноважень НАБУ, захисту культурної спадщини, перевірки законопроєктів на відповідність Конституції та зарахування страхового стажу.
🔹 Розширення підслідності НАБУ. Законопроєкт №15334 пропонує, щоб Бюро розслідувало корупційні злочини, зокрема директора ДБР, керівника Офісу Президента, голів місцевих адміністрацій, керівників держпідприємств та їхніх заступників. Також проєкт уточнює процедуру вирішення спорів щодо підслідності.
🔹 Знищення культурної спадщини як спосіб геноциду. Законопроєкти №15331 та №15331-1 пропонують включити до способів геноциду знищення, пошкодження, привласнення або позбавлення доступу до культурної спадщини. Водночас проєкти по-різному визначають, які саме дії та за яких умов підпадатимуть під цю норму.
🔹 Також пропонують зробити обов’язковою перевірку законопроєктів на відповідність Конституції та зараховувати страховий стаж за періоди офіційної роботи, навіть якщо роботодавець не сплатив ЄСВ.
Докладніше — у новому випуску.
Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 363 |
| 12 | 📦 Щороку українці дедалі активніше купують товари через міжнародні маркетплейси, тому кількість міжнародних посилок стрімко зростає. У 2024 році в Україну надійшло 73,5 млн міжнародних посилок, і переважна більшість із них коштувала до €150 — тобто не оподатковувалася.
Тепер цю пільгу планують скасувати. Законопроєкт №15112-Д передбачає 20% ПДВ на товари з електронних торговельних майданчиків із першого євро. За оцінкою Мінфіну, це може принести бюджету близько 10 млрд грн на рік і вирівняти податкові умови для українських та іноземних продавців. Але для покупців це означатиме вищі ціни.
Хто виграє і хто програє від нових правил, як саме пропонують оподатковувати посилки та що показує досвід ЄС — у матеріалі Христини Кордюк.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 378 |
| 13 | Незалежній Україні — 35. І саме цією цифрою любить жонглювати російська пропаганда.
Мовляв, до 1991 року України не існувало, а незалежність просто «впала їй у руки» разом із розпадом срср. Та українська державність не почалася 35 років тому.
Українці проголошували власну державу ще на початку XX століття, боролися за незалежність, виходили на протести, відстоювали право самостійно визначати майбутнє своєї країни. А у 1991 році підтвердили цей вибір на всеукраїнському референдумі.
Сьогодні росія знову намагається заперечити наше право на власну державу — не лише пропагандою, а й зброєю. І українці знову його захищають.
Бо незалежність — це не подарунок і не випадковість. Це вибір, який Україна робила неодноразово і продовжує відстоювати сьогодні.
З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦
@VoxCheck | 388 |
| 14 | 📈 Індекс реформ 290: Міжнародна компенсаційна комісія для України
Україна ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії. Вона розглядатиме заяви людей, бізнесу та громад про збитки, завдані російською агресією, і визначатиме, чи підлягають вони компенсації та в якому розмірі. Ця реформа отримала +2 бали від експертів Індексу реформ. Водночас створення Комісії ще не гарантує виплат: питання наповнення майбутнього Компенсаційного фонду залишається відкритим.
Серед інших змін випуску — нові правила державних грантів на відкриття та розвиток власної справи (+1 бал).
📉 Загальна оцінка випуску Індексу реформ — +0,8 бала проти +1,7 у попередньому.
Як працюватиме компенсаційний механізм та що зміниться для отримувачів державних грантів — детальніше у матеріалі👇
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 463 |
| 15 | Аналітики «Вокс Україна» та GGTC Kyiv підготували третій випуск Індексу державної цифровізації. У I кварталі 2026 року Індекс уперше перевищив позначку 2 бали та досяг 2,01 — це найвище значення за весь період спостережень.
Головний тренд кварталу — держава дедалі більше зосереджується не на створенні окремих цифрових сервісів, а на розвитку цифрової інфраструктури: державних реєстрів та інформаційних систем.
Зібрали головні цифрові рішення кварталу — у картках ⤵️
Детальніше про результати моніторингу в рамках проєкту — за посиланням.
Матеріал підготовлено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки швейцарсько-української Програма EGAP, що реалізується Фонд Східна Європа.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 508 |
| 16 | Сербія відмовляється запроваджувати санкції ЄС проти росії і водночас через треті країни постачає Україні значні обсяги боєприпасів. Після успішної зустрічі з президентом Трампом в Анкарі теплий прийом Зеленського Вучичем надіслав потужний сигнал прихильникам росії в Сербії та в усьому регіоні: саме Україна виграє війну, а росія її програє.
Але під час цього ж візиту Зеленський зробив перебільшену та неточну заяву щодо Косова, фактично підтримавши ключовий анти-НАТОвський наратив путіна і помилково ототожнивши позиції України та Сербії щодо міжнародного права.
Чому Україні варто поєднувати прагматичну співпрацю із Сербією з принциповим і стратегічним розумінням протистояння навколо Косова, чого тут можна навчитися в Ізраїлю та чому визнання Косова відповідає інтересам України — читайте в колонці Едварда П. Джозефа, викладача та старшого наукового співробітника Johns Hopkins SAIS 👇
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 481 |
| 17 | ⚡️ Індекс реформ 289: інтеграція з енергоринком ЄС та крок до «промислового безвізу»
Закон №4834-ІХ отримав +2,5 бала від експертів Індексу. Він закладає правові умови для об’єднання українського ринку електроенергії з європейськими торговими зонами.
Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович так оцінює значення реформи:
Цей закон є довгоочікуваним кроком вперед у реформуванні українського ринку електроенергії, оскільки не лише закладає фундамент для інтеграції з єдиним ринком ЄС через механізм market coupling, але і запроваджує сучасні правила на українському ринку електроенергії. [...] Усе це має підвищити ліквідність ринку, посилити конкуренцію, покращити інвестиційний клімат і зробити українську енергосистему більш гнучкою й стійкою.
Водночас реальний перехід до нових умов транскордонної торгівлі залежатиме від своєчасного ухвалення низки підзаконних актів.
Інші важливі реформи випуску:
🔸 закон №4831-ІХ, який наближає українську систему перевірки промислової продукції до правил ЄС і є кроком до «промислового безвізу» (+3 бали);
🔸 спрощення процедур технічного контролю для міжнародних вантажних перевізників (+2 бали);
🔸 нові правила організації навчання у ліцеях (+1,5 бала).
📈 Загальна оцінка випуску — +1,7 бала (попередня — +1,4).
Детальніше про ці зміни — у новому випуску Індексу реформ 👇
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 432 |
| 18 | 📊 Бюджетний барометр — липень 2026
💰 У липні до загального фонду держбюджету надійшло 165,8 млрд грн — на 38,2% менше за план. Основна причина такого значного недовиконання — не надійшли заплановані 89,7 млрд грн грантів. Водночас нижчими за план були й надходження від більшості ключових податків.
📉 Зокрема, імпортного ПДВ надійшло 59,4 млрд грн — на 12,5% менше за план, внутрішнього ПДВ — 30,8 млрд грн, на 9,9% менше. ПДФО також недовиконав план на 8,2%. Натомість надходження податку на прибуток підприємств перевищили план на 2,8 млрд грн.
💸 Видатки загального фонду становили 350 млрд грн — на 7,3% менше оновленого плану. При цьому Мінфін протягом місяця зменшив липневий план видатків на 36,7 млрд грн, а частину ресурсу переніс на наступні місяці.
🤝 У липні Україна залучила 52,8 млрд грн ($1,2 млрд) зовнішніх позик. Зокрема, після першого перегляду нової програми EFF Україна отримала від МВФ другий транш — близько $690 млн.
⚠️ Серед ключових ризиків — подальші російські атаки на енергетичну, виробничу, портову та логістичну інфраструктуру, які можуть звузити податкову базу, а також додатковий тиск на видатки через необхідність підтримувати постраждалі підприємства.
Усі деталі — в матеріалі від фахівців Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 449 |
| 19 | 🇺🇦 Чи отримає Україна обіцяні €70 млрд військової підтримки від країн НАТО?
У 2025 році Європа наростила військову допомогу Україні з €20 млрд до €33,4 млрд, однак цього не вистачило, щоб компенсувати майже повне згортання підтримки США. Водночас допомога дедалі більше залежить від невеликої групи країн: за перші чотири місяці 2026 року Німеччина та Британія забезпечили 63% усієї європейської військової допомоги.
Із обіцяних на 2026 рік €70 млрд щонайменше 40% — це вже раніше погоджені зобов'язання. Хто забезпечить значну частину решти коштів, поки не визначено.
📌 Детальніше — у матеріалі Олексія Свербивуса.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 416 |
| 20 | 📊 Відбудова України: де найбільші потреби і де вже реалізують проєкти?
Станом на кінець 2025 року потреби України у відбудові та відновленні оцінювали у майже $588 млрд — на 12% більше, ніж роком раніше. Прямі збитки від руйнувань сягнули понад $195 млрд, а економічні втрати — майже $667 млрд.
Найбільше коштів на відновлення потребують транспорт, енергетика та житло — разом на них припадає майже половина всіх потреб. Водночас понад 70% прямих збитків зосереджені у п’яти прифронтових областях: Донецькій, Харківській, Запорізькій, Луганській та Херсонській.
Однак найбільші потреби не означають найактивнішу відбудову. Серед 643 проєктів, зареєстрованих у DREAM із серпня 2025-го до липня 2026 року, майже третина їхньої загальної вартості припадає на Київщину. Натомість на Донеччину, де зосереджено 21% потреб країни, припадає лише 0,03% загальної вартості проєктів, зареєстрованих у DREAM. На темпи відбудови впливають безпекова ситуація, кадровий дефіцит та спроможність громад готувати й реалізовувати проєкти.
Детальніше — у матеріалі Ольги Ляльки.
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine | 405 |
