Андрій Бутенко | Міністр освіти і науки України

Сьогодні у Києві провели «Серпневу-2026» — щорічну національну освітню конференцію, яка зібрала понад 700 учасників і учасниць. Гасло цього року — «Освіта — справа кожного». До розмови долучилися перша леді Олена Зеленська, премʼєр-міністр України Сергій Корецький, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, наші міжнародні партнери, педагоги й педагогині, керівники закладів освіти, представники громад, батьківської спільноти та бізнесу. Наш перший пріоритет — підтримка педагогів і педагогинь. Цей навчальний рік ми починаємо з дебюрократизації. 🔹 Зарплата. З 1 вересня стартує другий етап підвищення заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників — ставка зросте ще на 20%. 🔹Спрощення процедур для вчителя. Підписав наказ, який спрощує ведення класних журналів у 5–9 класах: позначати групи результатів біля кожної оцінки більше не обовʼязково. Групи результатів залишаються в Державному стандарті, компетентнісний підхід закріплений у наказі як основа оцінювання, а вчитель сам вирішує, скільки й коли ставити оцінок. Реформа НУШ триває.Уряд також підтримав законопроєкт про продовження дії сертифіката педагогічного працівника з трьох до пʼяти років. 🔹 Старша профільна школа. Уже цього навчального року 150 академічних ліцеїв розпочинають пілотування. Реформа задумана для того, щоб учні й учениці могли обирати профіль, предмети й власну освітню траєкторію, а школа допомагала визначитися з тим, ким бути далі. 🔹 «Захист України». Наше завдання — охопити оновленою програмою 100% старшокласників і старшокласниць. 🔹 Безпека і безперервність навчання. До нового навчального року готується мережа з понад 25 тисяч закладів освіти, ремонтуються та будуються укриття. Плануємо закупити ще близько 1000 шкільних автобусів. Паралельно закуповуємо генератори, сонячні панелі та накопичувачі енергії, щоб навчання не залежало від відключень. 🔹 Шкільне харчування. З 1 вересня безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні й учениці 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. 🔹 Професійна і фахова передвища освіта. Цього року ще 107 закладів отримають понад 860 мільйонів гривень на модернізацію майстерень і лабораторій. Україна відновлюється і професійна освіта — один із фундаментів цього відновлення. В ід міністерства сьогодні очікують не лише нових реформ, а й партнерства, відкритості й готовності чути. Саме так я бачу нашу роботу далі. Найкращі рішення народжуються там, де щодня працюють люди, які знають реальні потреби освіти, — у школах, садках, коледжах і університетах. Дякую всім, хто долучився до «Серпневої», нашим партнерам і команді Міністерства освіти і науки. Бажаю безпечного й успішного навчального року.

Верховна Рада ухвалила закон №10399, який змінює модель державної підтримки здобуття вищої освіти. Головне: бюджетні місця зберігаються, до них додаються державні гранти. Безоплатне навчання на конкурсній основі залишається за всіма спеціальностями. Державне замовлення діятиме для сектору безпеки й оборони. Як працює грант: вступник чи вступниця проходить конкурсний відбір, зараховується на навчання за кошти фізичних осіб, а держава повністю або частково оплачує це навчання. Буде змога запровадити нові види грантів — академічні, соціальні, спеціальні за мистецькі й спортивні досягнення, окремий грант на підготовку офіцерів запасу і Гранти Героїв для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та постраждалих учасників Революції Гідності. Інструмент уже перевірений практикою: за два роки експерименту гранти отримали понад 25 тисяч студентів і студенток, середній розмір — 23 600 грн. Закон також дає змогу повторно здобути той самий ступінь із державною підтримкою — дорослим, які змінюють професію, ветеранам і ветеранкам, тим, хто не може працювати за станом здоровʼя. Коли: академічні гранти — уже з нового навчального року, через місяць після опублікування закону. Решта норм — з 1 січня 2027 року, під час вступної кампанії 2027-го. Ті, хто вже навчається, завершать навчання на умовах, що діяли на момент зарахування. Дякую Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій і його голові Сергію Бабаку, народним депутатам, робочій групі та команді МОН на чолі з Миколою Трофименком. Продовжуємо роботу.

Підписав наказ, який спрощує ведення класних журналів у 5–9 класах. Позначати групи результатів біля кожної оцінки більше не обовʼязково, а за семестр учитель виставляє одну оцінку з предмета. До цього поруч із кожною оцінкою треба було зазначити, до якої з груп результатів вона належить, і в кінці семестру з одного предмета виходило декілька оцінок. Про складність цієї процедури педагоги й педагогині говорили не один місяць. Такий порядок оцінювання працював у школах останні роки, але на практиці показав, що процедури потребують перегляду. Саме тому ми вирішили переглянути те, що додатково навантажує вчителів — фіксування груп результатів у журналі. Водночас наголошу, що Державний стандарт базової середньої освіти НУШ залишається чинним, а групи результатів передбачені ним та відповідно закладені в навчальних програмах. Учитель і далі має оцінювати досягнення учнями й ученицями результатів навчання, які визначені стандартом. Компетентнісний підхід прямо закріплений у наказі як основа оцінювання. Формувальне оцінювання зберігається в повному обсязі. За педагогом залишається рішення, скільки й коли ставити оцінок і якими способами перевіряти результат. Якщо індексування за групами результатів зручне як робочий інструмент, — учитель може користуватися ним і надалі. Усе, що визначає якість навчання в класі, залишається за вчителем. Навантаження на педагога сьогодні величезне. Уроки, перевірка робіт, підготовка до наступного дня, розмови з батьками, робота з дітьми, які мають прогалини після дистанційного навчання й переїздів, навчання в укриттях під час тривог і повернення до навчання після відбою. Одночасно з цим увага до ведення журналів, надання звітів та довідок. Для нас важливо сьогодні, як ніколи раніше, спростити ті процедури, які забирають у вчителя позаробочий час. Вважаю, що особистий час має бути присвячений насамперед відновленню та спілкуванню з близькими та родиною. Тому це рішення стоїть поряд з іншими нашими кроками. Уряд підтримав законопроєкт, який збільшує строк дії сертифіката педагогічного працівника з трьох до пʼяти років. Професійні процедури мають підтримувати роботу вчителя, а не множити цикли звітності. Реформа Нової української школи триває. З 1 вересня 150 академічних ліцеїв розпочинають пілотування старшої профільної школи, у класи заходить новий зміст освітніх галузей, оновлюються лабораторії й освітні простори. Реформу впроваджує вчитель у своєму класі, і для цього в нього має бути час і сили. Дякую педагогам і педагогиням за зворотний зв'язок. Саме з нього почалося це рішення.

Уряд затвердив План пріоритетних дій на 2026–2027 роки, а разом із ним — і завдання для освіти й науки на найближчі два роки. Усі вони врешті про одне: що має змінитися для педагогів і науковців, учнів і студентів. І про те, як водночас із роботою, що допомагає системі витримати війну, продовжувати її відновлювати й розвивати. 📌 Педагоги і науковці: підвищення зарплат на 20%, більша оплата праці науковців за результатами державної атестації, державні стипендії для 2 650 працівників, підвищення кваліфікації для 100 тисяч педагогів і педагогинь за принципом «гроші ходять за вчителем», законопроєкт про перегляд системи зарплат — на розгляд Верховної Ради. 📌 Безпека та інфраструктура: укриття ще для 500 закладів, можливість працювати під час відключень світла — ще для 500, щонайменше 50 автономних шкіл і 1 000 шкільних автобусів, нові простори, майстерні й лабораторії. 📌 Учні і студенти: продовження безоплатного шкільного харчування, подвоєння академічних стипендій, гранти на вищу освіту для щонайменше 60 тисяч студентів і студенток, розвиток проєктної аспірантури, трансформація психологічної служби. 📌 Зміст освіти: оновлення стандартів разом із роботодавцями, профільне навчання за новим стандартом у 2 000 шкіл, розвиток STEM-освіти та карʼєрного консультування. 📌 Наука та інновації: фінансування, що більше залежить від результатів, більше досліджень для оборони й економіки, розвиток наукових парків, інтеграція до Європейського дослідницького простору. Частину змін ми вже почали, частину запускаємо наступним етапом.

Спрямовуємо понад 41 млн грн на обладнання для закладів дошкільної освіти прифронтових областей і генератори для коледжів Запоріжжя. Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. Ці кошти акумульовані через фандрейзингову платформу UNITED24. 📌 30,7 млн грн — на освітнє середовище в закладах дошкільної освіти Запорізької, Одеської та Харківської областей: засоби навчання, меблі, комп'ютерна техніка, програмне забезпечення та інше обладнання. 📌 10,4 млн грн — на придбання та встановлення генераторів для закладів професійної і фахової передвищої освіти Запорізької області. Обидва напрями стосуються територій, де заклади освіти працюють під постійним ризиком обстрілів і перебоїв з електропостачанням. Якісне освітнє середовище в укриттях, резервне живлення дають закладам освіти змогу не зупиняти освітній процес під час знеструмлень. Тепер найважливіше відбувається на місцях. Разом з обласними адміністраціями та департаментами освіти тримаємо на контролі закупівлі, адже саме від швидкості проведення тендерів на цьому етапі залежить, чи встигнуть заклади належно підготуватися до нового навчального року.

Мережею поширюється інформація про нібито мої зустрічі та консультації із Сергієм Ківаловим та Сергієм Шкарлетом. Хочу одразу розставити крапки над «і». Жодної зустрічі або розмов із Сергієм Ківаловим я не проводив і проводити не планую. Із Сергієм Шкарлетом відбулася коротка робоча розмова, яка стосувалася виключно його діяльності як першого проректора Національного університету «Чернігівська політехніка» з питань пошкодження корпусів університету після ворожого обстрілу. Він прийшов до Міністерства як відвідувач, був прийнятий у звичайному робочому порядку. Не більше. Свою роботу в Міністерстві я почав із визначення пріоритетів, зустрічі з директорами шкіл, коледжів та університетів, послами країн партнерів та народними депутатами, з роботи над рішеннями, які сьогодні потрібні українській освіті. Я відкритий до професійного діалогу з освітянами, студентами, науковцями, керівниками закладів освіти, громадами та експертами. Адже Україні потрібна сучасна сильна освіта й треба оновлювати те, що необхідно для досягнення українських цілей.

Сьогодні зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Масаші Накаґоме. Зустріч відбулась напередодні завершення його дипломатичної місії, тож насамперед подякував пану Послу за особистий внесок в українсько-японське партнерство й послідовну підтримку України. Японія — один із ключових партнерів України у відновленні освіти, науки і людського капіталу. Ця підтримка охоплює і нагальні потреби, і системні реформи. У межах програми Світового банку LEARN Японія надала Україні позику на $286 млн для сфери освіти: реформа НУШ, підручники для учнів і учениць, підвищення кваліфікації педагогів і педагогинь, безпечне освітнє середовище, шкільні автобуси, реформа дошкілля. Окремо цінуємо співпрацю з JICA — уже реалізовано ініціативи майже на $10 млн: 🔶 цифрові освітні центри й класи НУШ на деокупованих територіях; 🔶 друк підручників для 5 класів; 🔶 обладнання центрів професійної освіти; 🔶 85 генераторів для закладів у 9 областях. Розвиваємо також вищу освіту й науку: пряму співпрацю університетів, академічну мобільність, спільні дослідження. Ще один напрям, який поглибить партнерство, — вивчення української та японської мов в університетах обох країн. Японія для нас — стратегічний партнер у розвитку і збереженні людського капіталу. Дякую Послу Накаґоме за роботу й особистий внесок у зміцнення відносин між нашими країнами.

Взяв участь у Конгресових слуханнях з питань підготовки до початку нового навчального року та забезпечення безпеки навчального процесу у територіальних громадах прифронтових регіонів. Це публічне обговорення, до якого долучаються громади, обласні ради, уряд і Офіс Президента. Навчальний рік розпочнеться вчасно, ми докладаємо до цього максимум зусиль. росія активізувала удари, заклади освіти залишаються ціллю, і це визначає більшість наших рішень. Наша мета — максимальний рівень захисту освітніх просторів. Укриттями зараз забезпечено 80% учнів і учениць, і наступні два завдання ми обговорювали з громадами: 🔹 побудову повноцінних укриттів там, де їх бракує; 🔹 переведення учнів і учениць із найпростіших укриттів у краще захищені простори, де може тривати навчальний процес. Обидва завдання виконуються на місцях: громади визначають черговість обʼєктів, обирають підрядників, ведуть будівництво. Держава фінансує ці роботи й розвʼязує питання, які виникають дорогою. Частину безпекових рішень напрацьовуємо спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту й Міністерством у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб — ідеться про мобільні укриття на маршрутах підвезення дітей і стан доріг, якими вони щодня добираються до школи. Окремо говорили про зміни, які починають діяти з 1 вересня. З нового навчального року зарплата педагогів і педагогинь зросте ще на 20%, а студентські стипендії — удвічі. Усі школярі й школярки комунальних шкіл отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Старша профільна школа переходить до наступного етапу пілотування — його першими розпочнуть 150 академічних ліцеїв, мережа яких уже сформована. Ці рішення ухвалені й профінансовані. Їхній результат залежить також від роботи в громадах: ремонту харчоблоків, набору кухарів і кухарок, формування мережі академічних ліцеїв тощо. Дякую Офісу Президента за організацію слухань, а колегам і колежанкам із громад — за предметні запитання.

Литва зробила важливий крок, який виходить далеко за межі освітньої політики. Прем'єр-міністр Литви запропонував переглянути національні освітні програми та відмовитися від творів Михайла Ломоносова, у яких прославляються загарбницькі війни російської імперії. Натомість до навчальної програми запропоновано внести творчість Тараса Шевченка. Вітаю цю ініціативу. Освіта формує не лише знання. Вона формує цінності, світогляд і ставлення до історії. Саме тому так важливо критично переосмислювати освітній зміст і звільняти його від імперських наративів, які десятиліттями використовувалися як інструмент російського впливу. Сьогодні, коли росія веде повномасштабну війну проти України, ми особливо добре розуміємо, що імперіалізм починається не лише зі зброї. Він починається з ідей, які роками закладають через підручники, літературу та історичні міфи. Саме тому рішення Литви є важливим прикладом відповідального ставлення до освіти. Не менш символічною є пропозиція внести до навчальної програми творчість Тараса Шевченка — поета, який своїм словом утверджував свободу, людську гідність і право народів бути господарями на власній землі. Дякую уряду Литовської Республіки за послідовну підтримку України та нашу спільну позицію: освіта має виховувати повагу до свободи, історичної правди й демократичних цінностей, а не ставати інструментом поширення імперських міфів.

Уряд підтримав рішення, підготовлені МОН. 🧩 Оновлені державні стандарти загальної середньої освіти — щоб системно готуватися до старшої профільної школи з 2027 року, розширити автономію закладів і узгодити стандарти з чинним законодавством. Зокрема, вони включають такі пункти: 🔼Учні й учениці, які розпочали навчання до впровадження НУШ, завершать його за тим стандартом, за яким навчалися від початку. 🔼Закріплено українознавчий компонент для дітей, які через війну перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території, — без подвійного навчального навантаження. 🔼Більше годин на історію України та громадянську освіту в 7–9 класах. 🧩 Строк дії сертифіката педагогічного працівника зростає з трьох до пʼяти років. Це прибирає дублювання процедур, узгоджує сертифікацію з атестацією та зменшує адміністративне навантаження на педагогів. Далі — розгляд у Парламенті.

❗️Маємо, як держава, підтримати українські видавництва, чиї виробничі та логістичні потужності постраждали через російські обстріли. Уже працюємо над механізмами підтримки, щоб вони могли відновити виробництво, а діти якомога швидше отримали необхідні підручники. ☄️За попередніми оцінками, через російські атаки знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Загалом цього року для українських школярів друкується 13,5 мільйона примірників, тому зараз наше спільне завдання — максимально швидко надолужити втрати й зробити все можливе, щоб навчальний процес розпочався без збоїв. Дякую всім учасникам наради за конструктивну роботу. Окрема подяка голові Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки на інновацій Сергію Бабаку за ініціативу та спільну роботу. Також дякую колегам з Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, Інституту модернізації змісту освіти МОН, представникам українських видавництв, Укрпошти та Нової пошти, які забезпечують логістику й доставку підручників по всій країні. Попереду багато роботи, але ми маємо діяти швидко й скоординовано. Для нас важливо не лише відновити втрачені наклади, а й забезпечити стабільне постачання підручників до кожної школи. Це питання безперервності освітнього процесу і нашої відповідальності перед українськими дітьми.

На урядовій нараді під головуванням Прем'єр-міністра України @Koretskyi_official доповів про готовність системи освіти до 2026/2027 навчального року. Попри російські атаки на заклади освіти, друкарні та склади підручників, навчання розпочнеться вчасно. Цього року працюватимуть понад 25 тисяч закладів освіти. Що маємо зараз: 📣 понад 11,3 тисячі шкіл з укриттями — це близько 80% учнів і учениць; 📣 будуємо ще 113 укриттів і 18 підземних дитсадків; 📣 на маршрутах 7 522 шкільні автобуси, ще 610 закуповуються; 📣 500 закладів освіти отримають генератори, сонячні панелі та накопичувачі енергії. З 1 вересня зарплати педагогів і педагогинь зростуть ще на 20%, стипендії — вдвічі. Майже 3 мільйони школярів і школярок отримуватимуть безоплатне гаряче харчування, а 150 академічних ліцеїв першими почнуть пілотування старшої профільної школи. Дякую освітянам і освітянкам, громадам, ОВА та колегам в Уряді — усім, хто працює для того, щоб 1 вересня діти знову сіли за парти.

Провів першу нараду з керівниками і керівницями департаментів освіти обласних та Київської міської військових адміністрацій. Головна тема — підготовка до нового навчального року. Визначили напрями, за якими працюємо спільно насамперед: 🔹 безпека освітнього процесу й облаштування укриттів; 🔹 стабільність навчання в умовах воєнного стану; 🔹 харчування — готовність харчоблоків і організація процесу в закладах; 🔹 енергетична стійкість освітньої інфраструктури. У фокусі також багато інших нагальних викликів, з якими маємо впоратися разом. Домовилися про формат подальшої взаємодії: оперативний звʼязок, порядок подання проблемних питань і тематичні наради за кожним напрямом. До 1 вересня лишається менше ніж місяць. Попереду багато роботи, тому важливо зберігати відкриту комунікацію з регіонами та діяти злагоджено. Докладаємо всіх зусиль, щоб освітній процес був безпечним для дітей і вчителів.

Провів зустріч з Уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. У сучасному світі мова — це не лише спосіб спілкування. Це питання нашої ідентичності, культури і, зрештою, нашої стійкості як держави. Саме тому її потрібно не лише захищати, а й розвивати. Обговорили дотримання мовного закону в закладах освіти всіх рівнів, виконання рекомендацій Уповноваженої, реалізацію Державної програми розвитку української мови до 2030 року. Витіснення української було частиною кожної хвилі російської агресії — від заборон ХІХ століття до русифікації шкіл на окупованих територіях сьогодні. Тому знання державної мови для нас — частина національної стійкості. Домовилися про постійну робочу взаємодію. Працюємо далі.

Майже 350 млн грн від Всесвітньої продовольчої програми ООН підуть на харчування учнів і учениць початкової школи у восьми прифронтових областях протягом усього навчального року. Зустрівся з Річардом Рейганом, директором Офісу ВПП в Україні, та командою Реформи шкільного харчування — говорили, як ці кошти працюватимуть на практиці. Угоду про фінансування ми підписали наприкінці червня, і зараз важливо, щоб вже з цього навчального року діти мали гарячі обіди. Співпраця з ВПП ООН триває з 2023 року. Почалася з 58 шкіл Київщини, далі охопила початкову школу в 16 областях, а торік зосередилася на прифронтових регіонах. Результат 2025/2026 навчального року: 🔹 40 млн безоплатних обідів; 🔹 275 тис. дітей і близько 2 500 шкіл у восьми прифронтових областях; 🔹 298 шкіл отримали сучасне енергоефективне кухонне обладнання; 🔹 79 шкіл — паливні картки, щоб харчоблоки працювали навіть під час перебоїв зі світлом. За цими цифрами — щоденна робота кухарів і кухарок, які готують сніданки й обіди в громадах, де тривога може початися будь-якої хвилини. І діти, для яких гарячий обід у школі — частина того звичного порядку денного, який війна забирає першим. Тому сьогодні говорили про конкретику, від якої залежить, чи отримає дитина в прифронтовій громаді гарячий обід уже у вересні: графік надходження коштів, остаточний перелік громад і закладів, можливість коригувати підтримку, якщо зміниться безпекова ситуація або формат навчання. Окремо — обладнання для фабрик-кухонь і шкільних харчоблоків, навчання працівників і працівниць харчоблоків, цифрова звітність. Ця робота накладається на найбільший етап реформи шкільного харчування. З 1 вересня 2026 року безоплатне гаряче харчування отримають усі учні й учениці всіх класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, — близько 3 млн дітей. У державному бюджеті на це передбачено 14,4 млрд грн. Шкільне харчування змінює звички цілого покоління. Дитина, яка роками щодня отримує збалансований обід у школі, засвоює іншу норму ставлення до їжі та власного здоровʼя — і несе її у доросле життя. У довгій перспективі це питання здоровʼя нації. Дякую Річардові Рейгану і всій команді ВПП ООН за послідовність і за увагу до дітей у прифронтових громадах.

Цієї ночі росія знову била по українських містах. Є загиблі й поранені. Співчуваю рідним і близьким усіх, кого забрала ця атака. Одна з цілей — склад навчальної літератури, де зберігалися підручники, надруковані й спаковані для шкіл. За попередніми даними в нього влучили два реактивні шахеди. Площа пожежі — понад 9 000 квадратних метрів. Масштаб втрат оцінимо разом із видавництвом та Інститутом модернізації змісту освіти. Це друга така атака за два тижні: у липні росіяни знищили понад 410 тисяч підручників для цьогорічних школярів. Склади й друкарні обирають цілями свідомо — разом із накладами намагаються знищити українську мову, історію й памʼять — усе, з чого росте ідентичність наших дітей. Наголошую окремо: електронні версії підручників будуть доступними для всіх учнів і учениць. Ми робимо все для того, щоб навчальний рік почався вчасно, а освітній процес відбувався без перешкод.

📍 Понад 860 млн гривень субвенції спрямовуємо на оновлення майстерень у коледжах. Цьогоріч 107 закладів професійної та фахової передвищої освіти зможуть осучаснити навчальні майстерні, лабораторії й кабінети в межах проєкту «100 майстерень». Професійна й фахова передвища освіта має відповідати на запит ринку праці, забезпечувати студентів актуальними знаннями та навичками. У майстернях зʼявляться 3D-принтери, верстати з числовим програмним керуванням, робототехнічні комплекси та дрони. Саме таке обладнання сьогодні використовують сучасні машинобудівні, приладобудівні, будівельні й аграрні підприємства. Інфраструктуру коледжів оновлюють третій рік поспіль: за два попередні роки вже відкрито 132 модернізовані навчально-практичні центри, ще приблизно 70 — на етапі оновлення. Безперечно, це напрям, який необхідно підтримувати й надалі. Українська економіка потребує кваліфікованих фахівців. Це можливо лише тоді, коли професійна та фахова передвища освіта формуватиме навички, затребувані роботодавцями, і сприйматиметься як усвідомлений вибір вступника. 📍Друге рішення — завершили розподіл майже 700 млн грн субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України. Кошти спрямовуємо на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM. 📍Рішення №3 — 83,6 млн грн спрямуємо на організацію безоплатного шкільного харчування. Маємо підтримати школи прифронтових громад, зокрема Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Тут працює механізм співфінансування зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН: на харчування одного учня початкової школи передбачається 50 гривень. З них 35 гривень — державні кошти, ще 15 гривень додає ВПП ООН. Нагадаю, що з 1 вересня 2026 року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні й учениці комунальних шкіл. Для прифронтових громад цей механізм — додаткова підтримка. Дякую уряду за підтримку наших ініціатив.

Зустрівся з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. Усі ініціативи Міністерства реалізуються в тісній співпраці з парламентом. Для мене важливо, щоб ця взаємодія була системною та послідовною. Тому звірили порядок денний на найближчий час. Проговорили: 🔹 підготовку Програми діяльності Уряду в частині освіти і науки та її законодавче забезпечення; 🔹 Державний бюджет на наступний рік: фінансування освіти і науки, перегляд оплати праці вчителів і вчительок, викладачів і викладачок, науковців і науковиць, підтримку молодих педагогів і подолання кадрового дефіциту; 🔹 продовження реформ Нової української школи та реформи шкільного харчування; 🔹 затвердження критеріїв формування мережі закладів освіти; 🔹 продовження змін у вищій освіті; 🔹 пошук шляхів для більш гнучкої процедури проведення національного мультипредметного тесту; 🔹 доступ до освіти для учнів і учениць із прифронтових територій; 🔹 розвиток науки: діяльність Національної академії наук України та вдосконалення методики державної атестації наукових установ і ЗВО, щоб оцінювання спиралося на реальні результати роботи. Вдячний за предметну розмову. Попереду бюджетний процес — продовжуємо роботу з профільним комітетом і парламентом.

У межах відрядження до Чернівців разом з @olenazelenska.official відвідали фестиваль здорового харчування. З нового навчального року безоплатне гаряче харчування стане доступним для всіх учнів і учениць. Це приблизно 3 мільйони дітей. Обід у школі більше не залежатиме від доходу родини. Паралельно змінюються умови, у яких ця їжа готується. На цей рік уже розподілено 1 мільярд гривень на модернізацію харчоблоків. Водночас саме обладнання нічого не змінить, якщо кухарі працюватимуть за старими технологічними картами. Саме тому третій складник реформи — навчання кухарів і кухарок, а також оновлення меню. На фестивалі сьогодні діти готували самі, куштували нові страви, порівнювали кількість цукру в популярних напоях, вчилися читати етикетки. Звичка, сформована через власний досвід, залишається значно довше, ніж та, про яку пояснили дорослі. Водночас із батьками говорили про домашні харчові звички, адже шкільна їдальня не змінить того, що дитина їсть удома щодня. Один із майданчиків фестивалю працював на базі Горішньошеровецького опорного закладу, де діти й батьки разом готували страви із сезонних продуктів. Оглянули також сучасний кулінарний хаб в одному з місцевих професійно-технічних училищ. У листопаді минулого року тут відкрили оновлені майстерні за програмою EU4Skills. Зараз на цій базі проходять стажування й курси підвищення кваліфікації працівники та працівниці шкільних харчоблоків, а ще — перепідготовку дорослі, які освоюють нову професію на сучасному обладнанні. Дякую Олені Зеленській за системну увагу до цього напряму та команді Чернівецької області за організацію фестивалю. Працюємо над тим, щоб якісне шкільне харчування стало стандартом і було доступним усім учням.

Разом з Оленою Зеленською працювали в Чернівцях. Для мене це було перше відрядження на посаді міністра. Мали можливість побачити, як працюють спільні ініціативи, що вже сьогодні дають конкретні результати для дітей. Відвідали Чернівецьку обласну дитячу клінічну лікарню, де з січня 2025 року працює осередок «Школи супергероїв». Освітній простір, розташований одразу у відділенні, містить кабінет дошкілля, клас початкової школи й клас для учнів й учениць середньої і старшої школи. Дитина після тривалого лікування має повернутися до свого класу без відчуття втраченого часу і знову стати частиною колективу. Це і є завдання «Школи супергероїв» — зберегти безперервність навчання. Водночас проєкт повертає маленьким пацієнтам відчуття звичайного дитинства: у лікарняному дні зʼявляються уроки, спілкування з однолітками, підтримка практичного психолога. Досвід показує, що це помітно сприяє психоемоційному відновленню і швидшому одужанню. Дякую понад 350 учителям і вчителькам, які є частиною цього проєкту. Лише за минулий навчальний рік педагоги мережі провели майже 119 тисяч занять для майже 23 тисяч дітей. 1 200 дітей уперше сіли за парти в лікарнях, а понад 1 400 випускників і випускниць завершили навчання, підготувалися до НМТ і продовжили свій освітній шлях. За весь час діяльності проєкту понад 55 тисяч дітей отримали більше ніж 675 тисяч уроків. Сьогодні «Школа супергероїв», яка діє під патронатом першої леді, — це 26 освітніх центрів у 21 місті України. Окремий напрям — флагманський проєкт «Безмежна освіта», що діє з січня 2024 року у психіатричних відділеннях лікарень. Навчанням у його межах охопили понад 2 240 дітей. Головний результат проєкту я побачив сьогодні на обличчях дітей — усмішки й захоплення під час занять. Саме це найкраще говорить про те, чи працює «Школа супергероїв». Дякую Фундації Олени Зеленської за системну підтримку цього напряму, керівництву області та безпосередньо Руслану Осипенко за високу увагу до проєкту, медичній команді лікарні — за те, що прийняли школу в лікарняних стінах, і, звісно, педагогам, які щодня приходять у класи й палати. Продовжуємо розширювати мережу, щоб якісна освіта була доступною більшій кількості дітей, які проходять лікування.