Сучукрлітр 🦄

🙏Немає слів, аби виразити вдячність захисникам і захисницям України за все, що вони роблять. Проте є дії: ⚡Колективний збір на потреби підрозділів — https://send.monobank.ua/jar/7efuAqTYZH ⚡Збір Олени Кузьміної — https://send.monobank.ua/jar/9tptLoizvF ❤️

А, забув розказати, що пономарьовщина, тобто гопняцька цензура знесенням сторінок, не припиняється. Цього разу вбили Тредс письменниці Лілії Кухарець. Це особливо, бляха, прикро, у неї там була, здається, основна мережа — мені легше з прокачаним ФБ, якшо чесно. Плюс це самвидав і на перший погляд нішовий жанр (постапок). Хоча насправді я книжку Лілії (Дилогія Звичайна/Інакша) рекомендую всім, хто любить пригоди із романтичною лінією. Для мене це такий собі Фенімор Купер в умовах світу, що постраждав від пандемії і мутантів, де благородний вождь мисливець Саюліс закохується у свою ученицю Лету і вони демонструють дива здорових стосунків на тлі битв із тваринами-гігантами та подолання власних страхів і упереджень. Одне слово, треба нарешті доробити давно обіцяний другий огляд українських самвидавів і написати більше. Але про всяк випадок залишу тут посилання на книжки Лілії, тим більше там є класні еротичні сцени, не те що в декотрих. https://zvychajna.pp.ua/ А це інста Лілії: https://www.instagram.com/time4ice/ Також про всяк випадок залишу посилання на "Промені Аласі", фентезі Аліси Корж, яка постраждала від гоп-стоп-цензури одночасно зі мною (думаю, більшість присутніх знають книжку, але про всяк): https://ouroborosbooks.com.ua/products/promeni-alasi-knyga-1

Якщо ж серйозно, через ситуацію з Пономарьовим мене кілька разів запитали: а як же ти, чуваче, сам реагуєш на критику? Так от, я реагую на критику значно краще, ніж на відсутність відгуків. От коли я бачу, що люди почали читати якусь із моїх книжок, і потім нічого не пишуть ні публічно, ні приватно, оооо, це момент ввімкнути тривожність і синдром самозванця на повну: "Ага, їм усім не сподобалося, але з ввічливості мовчать!". І це навіть при тому, що я сам уже півроку збираюся з думками для відгуків на кілька книжок. Або то відкладаю, то продовжую понад двадцять різних книжок одночасно: через поїздки, хвороби, обстріли, стрес, роботу і ще купу причин. Ну і з іншими людьми, мабуть, так само відбувається. Але ні, треба натиснути кнопку "самоперемотування" і закрутити себе в петлі. Крутяться думки штибу "Ага, Орден Лева та Ключа вийшов ні риба, ні м'ясо! Не треба було слухати редакторів і згладжувати лінію конфлікту між львів'янами та переселенцями з Донецька! Не треба було міняти фразу "Ви ж не хочете, щоби Львів перетворився на якусь Горлівку" на "Ви ж не хочете, щоби Львів перетворився на якусь бетонну залупу" і тому подібне. Так би хоч скандал був, продавалася б книжка, як Емма Антонюк". Ну і подібні роздуми. А от коли з'являються не суперові, але регулярні відгуки, я розумію, що книжка зачіпає. Подобається, не подобається — то вже інша річ. У мене все ж величезний досвід ресторанного маркетингц, зокрема роками в щоденному режимі відповідати на скарги відвідувачів. Включно з проєктами, де я був автором ідеї або співвласником, тобто емоційно десь на рівні з емоціями письменника. Це сотні розмов. Тому я, з одного боку, цілком розумію і співчуваю колегам, як скажімо Наталі Довгопол після розносу в фіналі премії, чи Світлані Кострикіній через відгук в великому блозі. Але щодо мене — маю товсту шкіру і жирок під нею, тож можна не шкодувати, а розбирати мої книжки на молекули і розтирати на порох. Не факт, що я буду цьому тішитися, але певен, що в кожній ситуації знайду щось конструктивне для себе. Зносити сторінки в соцмережах чи відгуки в Гудрідз точно не буду 🤞

— Смерть не страшна. Найстрашніше — це очікування смерті, — сказав Чингачгук Слідопиту і відштовхнув каное від берега...

Тутечки осьо Олена Кузьміна поставила на свою полицю важкий збір для НГУ. Треба підтримати, я так думаю: https://send.monobank.ua/jar/9tptLoizvF

Уряд оголосив, що нарешті втілить у життя норми закону про підтримку книговидавництва, ухваленого ще в 2022-му році. Але є нюанс ( Цитую допис Володимира В'ятровича:

Замість дієвої допомоги книжковій галузі, яку нищать російські агресори, уряд демонструє нездатність і небажання виконувати навіть чинні норми закону «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Свіжий приклад – ухвалена сьогодні постанова про надання субсидій книгарням, про яку радо рапортують урядовці. Постанова ухвалена буцімто на виконання справді дуже важливої статті 8-2, за включення якої в закон «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» у червні 2022 року парламент проголосував одноголосно більш як 300 голосами. Ця стаття гарантує відшкодування державою всім книгарням, які легально працюють на ринку і не продають російських чи російськомовних книжок, видатків на оренду приміщення в сумі 20% доходу від проданих у відповідному приміщенні книг. Механізм не передбачає жодного ручного управління чи втручання держави в книжковий ринок, формула надання субсидії чітка, прозора і має працювати автоматично. При відносно невеликих видатках на цю програму, вартість якої оцінюється менш як у 300 млн. грн. на рік на всю країну з 4-трильойнним бюджетом, її втілення дозволило б не лише зберегти мережу з сотень працюючих книгарень, а і відкривати нові. А головне - зробити приватні інвестиції в книгорозповсюдження привабливими навіть в умовах війни. Для порівняння – цього літа бували дні, коли книжкова галузь зазнавали збитків на мільярд гривень за один день. І от якщо ви думаєте, що уряд після чотирьох років зволікань нарешті вирішив виконувати закон, ви помиляєтесь. Ухваленою сьогодні постановою уряд з подачі Мінкульту вирішив переписати норми закону. Мовляв, стаття 8-2 Закону запрацює для всіх книгарень через рік після закінчення війни. А поки що уряд запроваджує власні фільтри, для яких книгарень закон діятиме, а для яких – ні. І це не жарт, хоча не треба бути визначним юристом, щоб розуміти, що уряд не може своїми підзаконними актами відтерміновувати дію чинних законів чи тим більше переписувати їх зміст. Тим не менше, урядовці вирішили, що зараз субсидію мають отримати лише ті книгарні, які працюють у містах з населенням менше 100 тисяч жителів. Так ніби книгарні Одеси, Харкова, Дніпра, Миколаєва чи будь-які книгарні, що працюють сьогодні в Україні, не потребують підтримки (повторюся: чітко гарантованої законом!). Іншою нормою встановлено обмеження по доходах близько 10 мільйонів гривень на рік, що взагалі дикий абсурд. Бо закон каже: чим більше книгарня отримає доходу від продажу книжок, тим більшою буде сума наданої субсидії, тобто заохочує продаж книжок, постанова ж – робить рівно протилежне, заохочуючи тінізацію доходів для збереження субсидії. В будь-якому разі відповідно до цього документа уряд у відверто свавільний спосіб позбавив права на субсидію близько 90% книгарень України. Така от потужна підтримка у відповідь на російські атаки. Причому було б наївно думати, що урядовці не усвідомлювали, що такі дії з правового погляду є незаконними, з погляду культурної та економічної політики – профанацією, що дискредитує важливий законодавчий механізм підтримки українського книгорозповсюдження. Тим більше, що про це і прем’єру, і міністерці культури неодноразово заявляли публічно і непублічно, усно й письмово українські видавці та книгорозповсюджувачі, а також гуманітарний комітет Верховної Ради. Всі ці абсолютно обґрунтовані звернення були проігноровані, уряд зробив те, що зробив. Такі дії підривають засади правової держави і рештки віри у здатність уряду бодай на базовому рівні забезпечувати виконання законів (а саме це, нагадаю, і є головним завданням виконавчої влади). Я переконаний, що ні українські книгорозповсюджувачі, ні громадськість, ні депутати парламенту не змиряться з цією сваволею. Незаконні рішення уряду мають бути переглянуті. Стаття 8-2 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» має нарешті запрацювати в повному обсязі принаймні з 1 січня наступного року.

Оригінал допису тут Я розумію, що день важкий, але треба поширювати, бо це ж трендець (

Ви всі бачите новини. Донатьте https://send.monobank.ua/jar/4qRcNcuYR8

Любко Дереш читає уривок з мого оповідання "Борщ на трьох", я читаю дві новели, одна з яких — із майбутньої збірки про 1960-ті. Оце дізнався, що ВСЛ таки зробило повний запис моєї презентації на Бестселер-фесті і її можна глянути тут: https://youtu.be/FyVZFUXOnwE?is=gxWFa1ticSygh3S6

Під матеріалом Форбса мене запитали, чи зможе Олександр Пономарьов втриматися на книжковому ринку. Єдина цензурна відповідь, яка прийшла мені в голову: — Точно, що не втоне.

Мене, на жаль, нема на фестивалі Coffee, books and vintage у Львові на Фест репабліку, але там є мої книжки, а також пані Юля з каналу На запах книги. Обійміть там її за мене, будь ласка

У Франції виник скандал зі згадкою з ШІ. І в Україні виник скандал зі згадкою ШІ. Але є нюанс...

Просто посеред подорожі закінчилася паперова книжка, а їхати-летіти ще було далеко, а в електронці чомусь були відкриті "Щасливі голі люди" Каті Бабкіної. І от я думаю "та вже перечитаю пару оповідань", і як почав, так і не відірвався. Перший раз вони доволі складно ішли, але схоже, що такі складні за нашаруванням емоцій речі треба читати в літаку, а не в паркінгу під час тривоги. Історії тут наче не про голих людей, а про оголені дроти, куди не торкнися — б'є струмом. Смерть, бідність, розпорошення сім'ї, втрачена подруга, згвалтування, і все це в шести оповідках у тоненькій книжечці, і все потоком, який тебе накриває і спробуй виберися. Мені здається, так водночас тонко-проникливо і грубо, безжально до читача у нашій літературі вміють може Прохасько, Жадан, Городецька і ще хіба до десятка людей. Якщо ви любите красиво написане неприкрашене життя, то ось воно тут.

Дуже важлива книжка вийшла у видавництві "Свічадо". «Гра закінчилась. Життя продовжується» — книжка про ігрову залежність від Романа Семеніва, який пройшов цей шлях сам — від залежності до одужання. Книжка розповідає: • як формується ігрова залежність; • як вона змінює мислення та поведінку людини; • чому з цього кола так складно вирватися; • і найважливіше: як знайти шлях назад до життя. Ця книжка — для тих, хто зіткнувся з ігровою залежністю, для їхніх рідних і близьких, а також для фахівців, які допомагають людям долати залежність. Бо навіть коли гра зайшла надто далеко, життя продовжується. І його можна почати повертати. Вважаю, така книжка потребує максимального поширення, бо проблема в Україні набрала нереальних масштабів. Придбати можна тут

Певний час не було відгуків про Фантастичну історію української кухні, і от знову посипалися. А один читач навіть знайшов мій номер і написав у приват Інсти, Вотсап і СМС (СМС, Карле!), щоб подякувати за салат з капусти. Якщо чесно, для мене рецепти завжди були в цій книжці більше прикрасою, ніж ріаноцінним елементом. Писав книжку про міфи, історію, ідентичність, подолання колоніальних комплексів, а страви тут більше ілюстрації. Але на диво, багато хто в відгуках дякує за переписи. І найчастіше саме за цей салат, в який входять лише капуста, олія та насіння. З іншого боку, я й сам його обожнюю. Як написав читачу, коли роблю відразу 3-4 порції, за 10 хв треба 2-3 порції доробляти 🤣

Побачив у каналі Дім книг і вина, що до завтра діє знижка на книжки, які стали топами Форуму видавців, а значить і на мою збірку оповідань "Коньяку для містера Черчилля" (утім, інші книжки зі скріншотів я також щиро раджу). Там же побачив, що до кінця місяця у ВСЛ безкоштовна доставка. Отож, рекомендую пошвидше замовляти.

Зазвичай я не ділю читачів на письменників і ні, але коли несеться таке, як несеться, круто відчувати підтримку колег. Чи то у вигляді коментарів під дописом на ФБ, чи то як ось відгуки на мої книжки від письменниці Світлани Кострикіної (роман "Мертва жива вода", ТГ-Канал "Під цепеліновим небом") та блогерки Альона Сальона (ТГ-канал Сповідь книгоманки). Як на мене, це справжнє мистецтво відгуку, який розчулює автора і гріє, як добра кава з коньяком. Дякую ♥️

Важливе. Так виглядає, що саме Пономарьов (ну тобто його команда) зніс сторінки в Тредсі мені та Алісі Корж (авторка фентезі "Промені Аласі". Валентина Балаж, відома кількома розслідуваннями (зокрема, викриттям фальшивих дипломів ітд) намагалася розібратися в ситуації і зробила саме такий висновок. Те, як злітають і з'являються назад одинички для "ШІ-людини" на Goodreads — лише ще одне підтвердження. Письменники знають, наскільки складно домогтися видалення відгуку на цьому сайті. Ви можете сказати, що я сам нарвався, підстібнувши книжку Пономарьова, але з цього приводу скажу, що я в Тредсі підстьобував десятки авторів, включно з самим собою, бо вірю в те, що іронія та самоіронія врятують світ. А книжка, в якій нормалізується поведінка "вона мислить як дитина, але ми все одно будемо займатися сексом двадцять разів на день", як на мене, могла б отримати і щось гірше за легкий стьоб. Зараз, на жаль, надто зайнятий здоров'ям, але з наступного тижня спробую вийти на Мету й отримати докази атаки скаргами, а з ними вже піду до юриста. Поки що ж обдумую подальші дії під пісню Ірени Карпи та гурту Фактично Самі Sashakhui. Буду вдячний за будь-які поради.

де підписати петицію?!😁 а ще ніколи не думав, що побачу в списку видатних львів'ян ще й цю пані) читаю Орден Лева та Ключа. подобається

Тим часом колеги нещадно спойлерять читачам мій роман )))

Якось я стояв і підписував свою книжку на стенді Книжкового Арсеналу поруч із Катею Бльосткою (ну тобто це вона активно підписувала, а я того разу так, часом, вряди-годи, зрідка згадував, який у мене афтограф). Була вона привітна, посувалася-відсувалася, щоб і мені та іншим людям біля стенду було зручно і взагалі не поводилася зірково чи так виклично, як чекаєш після її дописів. Дуже мені заімпонувала. А оце зараз у тому ж видавництві, де мій нон-фік про історію кухні та роман "Орден Лева та Ключа" (читай у Віхолі) виходить її перша художня книжка "Не дивись на мене так". Це роман про дівчину, яка не вірить в Бога та кидає йому виклик, буквально-таки показавши небу "фак"🫣 А ще це історія Бога, який вирішив перевірити, як живеться людям на Землі. Тож тепер йому доведеться святити паску, копати картоплю і знайомитися з дорогою родиною. Як сказано в анонсі, у книжці апостол Петро має татухи, і співає в караоке, Бог любить піцу з ананасами і є багато спайсі-сцен.