Holistic Translator
Ir al canal en Telegram
2 732
Suscriptores
Sin datos24 horas
+77 días
+4530 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Sin datos
¿Algún problema? Por favor, actualice la página o contacte a nuestro gerente de soporte.
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
julio '26
julio '26
+75
en 9 canales
junio '26
+16
en 2 canales
Get PRO
mayo '26
+41
en 3 canales
Get PRO
abril '26
+84
en 2 canales
Get PRO
marzo '26
+37
en 7 canales
Get PRO
febrero '26
+13
en 1 canales
Get PRO
enero '26
+27
en 7 canales
Get PRO
diciembre '25
+201
en 2 canales
Get PRO
noviembre '25
+44
en 9 canales
Get PRO
octubre '25
+1 562
en 7 canales
Get PRO
septiembre '25
+30
en 3 canales
Get PRO
agosto '25
+20
en 4 canales
Get PRO
julio '25
+35
en 23 canales
Get PRO
junio '25
+204
en 7 canales
Get PRO
mayo '25
+110
en 0 canales
Get PRO
abril '25
+414
en 2 canales
Get PRO
marzo '25
+298
en 7 canales
Get PRO
febrero '250
en 2 canales
Get PRO
enero '250
en 4 canales
Get PRO
diciembre '24
+89
en 2 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 16 julio | 0 | |||
| 15 julio | +2 | |||
| 14 julio | +1 | |||
| 13 julio | +2 | |||
| 12 julio | 0 | |||
| 11 julio | +3 | |||
| 10 julio | +7 | |||
| 09 julio | +12 | |||
| 08 julio | +34 | |||
| 07 julio | 0 | |||
| 06 julio | 0 | |||
| 05 julio | 0 | |||
| 04 julio | +3 | |||
| 03 julio | +2 | |||
| 02 julio | +9 | |||
| 01 julio | 0 |
Publicaciones del Canal
| 2 |  Choose your destiny!
Звідси, але обережно, може бути боляче і смішно. | 649 |
| 3 |  (Не)контроверсійна думка: неідеальна редактура, що підкріплює сильні стилістичні сторони тексту, краща за ідеальну редактуру, яка перетворює його на безликий підручник із літературної української мови.
Скелетор повернеться з новими (не)очевидними фактами, коли знову захоче побугуртити. | 773 |
| 4 |  +1За всіма рантами не забуваємо про розіграш! Ваші гроші вже полетіли пані Катерині Маляр, вона вам дуже вдячна. А судячи з результатів рандомайзера, "Я бачу зло" просто категорично хоче поїхати до пані Олександри, так що чекаю вас в коментарях чи в особисті) | 611 |
| 5 | Все дуже просто: ти щодня сідаєш і вйобуєш. Отак просто. Я розумію конкурентність сфери, я розумію, що це не для всіх, не всі готові тягнути багато роботи за не завжди високі гроші. Жодного засудження на адресу тих, кому важко, хто повільніший тощо. Але мені особисто потрібні були конкурентні переваги. У мене це: швидкість перекладу, здатність швидко переключатися між текстами і робити по 3-4 книжки паралельно, готовність братися за всі жанри і тексти, готовність комунікувати на всіх етапах правок, вичитувати редактуру і верстку, іти на компроміси, не поступаючись власними інтересами. Мій основний мінус — останні роки я категорично вибиваюся з дедлайнів, але більшість видавців готові чекати, якщо кінцевий результат буде достаньо якісний.
А, так, ще я працюю майже без вихідних, іноді до опівночі чи першої ночі, з хронічними мігренями, на антидепресантах. Мої останні великі досягнення поза роботою — чотири дні на перекладацькій школі у Львові, закинутий кілька місяців тому хендмейд і оповідання на шість сторінок, яке я писала пів року. Якщо це не привід для заздрощів, то я навіть не знаю що!
Я абсолютно нікому не раджу так жити, це мій вибір, я хочу заробити багато грошей за кілька років і потім чілити, попиваючи сидр і читаючи накопичені за роки комікси, але всі мої досягнення за ці роки, всі вже майже 60 перекладів — це все висиджене власною дупою і словниками, без ШІ, без діплів-хуїплів, ціною голови, шиї, очей та психіки, на хуйових ноутах, вранці, вдень, ввечері і вночі. Бо конкуренція. Бо добре це чи погано, в нас капіталізм, а не комунізм, за якого всім роздадуть перекладів порівну і заплатять за них порівну. І я вкладаюся в своє майбутнє у професії. Дивлюся фільми в оригіналі, набиваючи лексику, читаю реддіт, набиваючи знання культурних нюансів та сленгу, вчу ще три мови, бо розумію, що це також конкурентна перевага. Так, важко. Так, зайобує. Але, як бачите, працює.
А за кадром лишається те, на що через контракти не завжди можеш публічно поскаржитися. Коли здаєш чотири книжки і два-три місяці чекаєш, поки хоч хтось за них заплатить. Ой, вибачте, ми передумали випускати цю книжку, ми вам заплатимо менше. Ой, може, ми вам взагалі не заплатимо, бо ви написали «чужинка» замість «іноземка», а отут занадто точно передали формулювання оригіналу, нам не подобається. Ой, ми заплатимо, але по шматках і через пів року, зараз не можемо. Редактура? Ви вжили в перекладі термін, який ґуґлиться, але який наша редакторка не розуміє, поміняйте. Ви написали «підборіддя коня», а в коня немає підборіддя. Ви написали «беруші», а редакторка хоче «затички для вух». Ну і що, що в автора написано так, ви мали написати по-іншому. А отут наш редактор повністю перепише вам текст, включаючи унікальні перекладацькі рішення, бо йому так подобається. Про деяких читачів я мовчу, кожен перший знає, як що треба було перекласти, а як не треба було, і що «ствол» — це русизм (треба писати «стовбур пістолета», мабуть), і що назва книжки не така, і оцих слів ми не розуміємо, і тут для нас спростіть, але не забувайте, що ми чекаємо книжку, тому ви маєте перекласти трилогію за пів року, ми не можемо стільки чекати наступного тому!!!
Капіталізм!
Я зараз йобну ще кави й сяду до пізнього вечора працювати, а ви поки можете пофантазувати, як я перекладала Алана Мура два роки машинним інтелектом, особливо оте моє улюблене оповідання, спеціально написане переускладненою мовою, де доводилося шукати кожне друге слово спершу в англо-українському словнику, а потім у словнику українських синонімів, але так, весь ринок перетворюється на ШІ-шну халтуру, страшне. | 952 |
| 6 | Всесвіт вирішив збити мені зранку надлишок позитивних емоцій і приніс два пости, один про те, що в сфері перекладу не лишилося роботи для живих перекладачів, лише для ШІ, а другий про те, що 30-40 тисяч знаків на день — це точно машинний переклад (тобто, мабуть, теж ШІ). Класичне «я так не можу, значить, це неможливо», ми вже тут стільки разів це обговорювали, що навіть не дуже цікаво знову піднімати тему. Але.
Я ніколи не буду стверджувати, що мій досвід репрезентативний. З моєї суб’єктивної позиції перекладачі потрібні завжди, і я не знаю, яким чином ШІ нібито всіх повитісняв, якщо в усіх наших контрактах окремо прописується заборона на його використання (не те щоб ми збиралися його використовувати). Але також у мене є розуміння того, що книжкова сфера — не благодійність, а бізнес. Себто капіталістична система. А в основі капіталізму, якщо не помиляюся, лежить конкуренція, і я не про конкуренцію з ШІ, бо реально ви мало знайдете на ринку адекватних видавництв, які скажуть вам перекладати книжку ШІ й потім трохи підправити. Але завжди є внутрішня конкуренція: якщо тестове робить шестеро людей, зрозуміло, що роботу отримає тільки одна. І ваші шанси отримати цю роботу збільшуються з кількістю та якістю зроблених книжок, репутацією і старанністю. Ні, це не означатиме ні після десяти книжок, ні після п’ятдесяти, що будь-яка робота гарантовано ваша, але ймовірно означатиме, що ви наб’єте руку так, що вашої якості роботи буде достатньо, щоб довіряти вам на майбутнє і, можливо, запропонувати наступну роботу одразу після здачі попередньої.
Тепер поговоримо про мій досвід, бо, можливо, дехто думає, що я звалилася з неба й одразу отримала всю роботу на ринку. Я починала майже 9 років тому. Гонорар за мої перші книжки складав 25 грн за тисячу знаків і виплачувався помісячно: моя перша перекладацька зарплатня складала 4000 грн. Звідти я перейшла у видавництво, яке платило, якщо не помиляюся, 35 грн за тисячу знаків. Я робила тоді приблизно по 10 тисяч знаків на день, на це у мене йшло кілька годин. Коли я переходила на фултайм, кидаючи викладацькі підробітки, це був великий стрибок віри, бо було незрозуміло, наскільки на це можна буде прожити і коли я почну отримувати гроші, співставні з прожитковим мінімумом.
Мені хотілося працювати, і я бралася за все. Художку, нонфік, романи, оповідання, вірші, редактуру, коректуру. Я не перебирала, робила тестові, ідеально їх вилизувала і отримувала роботу. Мене попросили допрацювати твір за іншою перекладачкою — я це зробила. Мене попросили дуже терміново підхопити з проєктом — я сиділа трохи більше місяця щодня, з ранку до вечора, але зробила ту книжку. Тоді я ще навіть ідеально вкладалася в дедлайни, бо початківців ніхто не чекає, а дехто ще і штрафує. В якийсь момент почало працювати сарафанне радіо, і мені вже не треба було складати резюме, бо колег рекомендують одне одному і дбайливо передають із видавництва у видавництво.
Так, за дев’ять років моя швидкість роботи впродовж доби збільшилася в середньому в чотири рази, не в останню чергу завдяки набутому за цей час сліпому набору. Так, моя зарплата за місяць багатократно збільшилася. Але знаєте головний секрет такої продуктивності?
Вйобувати. | 918 |
| 7 |  37.
Словесних вітань завжди соромлюся, тому приймаю донатами. Лишаю тут нашу постійну банку на щитки для очей, але все, що ми сьогодні на неї зберемо, полетить нашій локальній волонтерці Катерині Маляр на потреби з такмеду (з подальшим звітом, звісно). Серед усіх, хто закине від 50 грн, розіграю оцю чудову збірочку, тому приватівці та представники інших банків — із вас скріншоти в коментарі.
(Меми і жарти про пісок чи особистісний ріст ушир приймаються 🙂) | 641 |
| 8 |  Каналу вже майже півтора роки, мені вже скоро майже страшно сказати скільки. Я думала розіграти щось за донати на такмед (у мене нудяться авторські "Я бачу зло", наприклад), але є думка ще зібратися разом на стрім чи щось таке, поговорити про навколоперекладацьке. Якщо вам цікаво, можете черкнути в коментарях, які теми вам цікаві, я підготуюся. Мій варіант - я можу поперекладати в прямому ефірі якийсь вірш і показати, як я це роблю. Але можемо провернути взагалі що завгодно, хто нам заборонить. Пишіть, коротше!
А, і можете одразу пропонувати варіанти по платформах, бо я не те щоб сильно шарила, але бачу, що платна підписка в зумі трохи кусається 👀 | 996 |
| 9 |  Отже, поспілкувалася з декількома людьми про їхній досвід, підсумую:
Робиш переклад не слово в слово — погано
Робиш переклад слово в слово — погано
Пишеш краще, ніж в оригіналі — погано
Пишеш точно як в оригіналі — погано
Забагато правок — погано
Замало правок — погано
У мене багато думок із цього приводу і дуже мало цензурних слів, але я спробую сформулювати днями свою перекладацьку парадигму і пояснити, чому мене не дуже радує останнім часом редакційна стратегія деяких видавництв. Подумаємо разом, чи можна з цим щось зробити.
Бережіть себе, фізично і психічно! | 1 114 |
| 10 |  Серйозне питання, панове перекладачі. У когось була останнім часом проблема з відмовою видавництва приймати переклад або невиправданими, на вашу думку, претензіями до перекладу/вимогами щодо доопрацювання? Дуже прошу, напишіть мені в особисті каналу або тг (кину в коментарі). Я нічого не розголошуватиму без вашого дозволу, але намічається якась підозріла тенденція, яка починає переходити з поля конспірології у поле системної поведінки, а це вже проблема.
Картинка в настрій. | 1 015 |
| 11 |  Вичитую переклад, де мозок намагався обрати між варіантами "ніколи" й "нізащо" і зупинився на проміжному "нізавжди".
Думаю тепер: хороше ж слово насправді, змістовне, просто тобі neverwhere якесь...
(Закінчувався перший місяць спекотного літа, попереду ще два такі самі 🥲) | 767 |
| 12 |  +6Зібрали цікаві факти про книгу "Дитина Розмарі" Айри Левіна😱
Розмарі Вудгауз та її чоловік Ґай — актор, що переживає труднощі в кар’єрі, щасливі заселитись у Бремфорд — популярну багатоквартирну будівлю на Мангеттені, яку цінують за вікторіанські елементи та гаргуль на фасаді. Однак коли дізнаються про темний бік історії будівлі і знайомляться з надміру цікавими сусідами Кастіветами, у стосунках молодої пари з’являється невисловлена напруга. Все поліпшується, коли Ґай отримує бажану роль, а Розмарі нарешті вагітніє. Однак щойно вагітність набуває страхітливого повороту, молода жінка починає замислюватися: посилена цікавість її сусідів суто невинна чи їхня мотивація, як і мотивація самого Ґая, провіщає жаскі наслідки для неї та її ще ненародженої дитини? То божеволіє Розмарі чи приходить до тями?
Бачили екранізації книги?
Очікуємо книгу з друкарні у кінці червня😎 | 1 026 |
| 13 |  У Літосвіти за кілька днів починається нова програма з перекладу, цього разу орієнтована на практику. Багато годин практики, де [буквально мої улюблені] перекладачі будуть натаскувати вас на те, як зробити переклад ще кращим, повнішим, осмисленішим і соковитішим. Чи рекомендую я? Ясне діло що рекомендую.
Так, звісно, воно за грошики, але загальна сума навчання складатиме не таку вже й велику частину перекладацького гонорару, зате можливість професійного розвитку безцінна.
Уточнила одразу, проходити програму можна незалежно від того, чи слухали ви "Літературний переклад 1.0", тобто курс годиться і падаванам, і джедаям, просто заточений більше на відпрацювання навичок, ніж на накопичення. Продублюю, записуємося осьо.
(До речі, подаючи хороший професійний приклад, їду наступного тижня на резиденцію, вчитися перекладати з нової для себе мови 👀) | 898 |
| 14 |  Насправді знаю це слово з дитинства, бо в якійсь історичній книжці про відьом, за якою моя сестра писала наукову роботу, була фраза, що "у відьми в чоловічку чоловічка видно" 🫠
Але я ловлю себе іноді на тому, що стримуюся й не пишу отакі синоніми, бо реально будуть тягати тредсами й кричати, що ці кляті перекладачі спеціально відохочують лексикою від українських перекладів. Якщо вже мене десь тягатимуть, краще хай за горорні оповідання 🙂 | 891 |
| 15 |  Зі свіженьких перекладів цього року — книжка Євгена Ліра про руйнування росіянами Каховської ГЕС та його наслідки, подане крізь призму особистих історій, заснованих на реальному досвіді мешканців Херсонщини. Оригінал писався англійською, тепер можна буде прочитати й українську версію.
Передзамовлення тут. | 793 |
| 16 | Ми часто говоримо про те, що треба бути зовсім відбитою або ізольованою людиною, щоб не розуміти українську, живучи багато років в Україні (реклама, вивіски, дубляж, новини, телешоу і далі по списку), але ми справді мало говоримо про те, що між побутовим і читацьким рівнем є різниця. І що, звісно, зустріти ослінчик, мжичку та крицю в книжках вірогідніше, ніж у розмові з сусідкою (кого я обманюю, ці люди не спілкуються українською з сусідами), бо так працює літературна мова порівняно з побутовою. Ми не міряємося рівнями української, бо в нас немає офіційних екзаменів для всіх, інакше могли би дізнатися багато цікавого.
Мені влітку здавати німецьку на A1 та іврит на Ґімел, і я, звісно, не розраховую на цьому рівні читати Даніеля Кельмана чи Шмуеля Аґнона, але якби й намагалася, логічно було би спиратися на активне використання словника. Якщо ще чесніше, то я перекладаю з англійської і загалом вільно нею читаю, але намагання здолати хоча б сторінку "Suspiria de Profundis" де Квінсі викликали у мене істерику, і я так само не очікувала б легкого читання від перекладу, якби він колись з'явився, бо це вже стиль у кубі для дуже непересічної категорії читачів. Я дивлюся на цей скрін і не можу сказати вам, чому люди вважають, буцімто Кінг, Баллард чи Берроуз пишуть/писали простою мовою, яка має залучати лише базовий рівень української лексики. Що такі люди думають про українських авторів із власним стилем, можна тільки здогадуватися (мій здогад: вони їх не читають).
Але улюблений мій аргумент тут — це "люди будуть говорити як люди". Які люди? Діти, дорослі? Білі багатії, темношкірі бідняки? Корінні американці? Поліцейські, злочинці? Персонажі "Інституту" і "Ріти Гейворт" мають говорити однаково? Цей аргумент мав би застаріти ще після 2002 року з обговоренням мови Геґріда й заполіруватися яким-небудь "Ходячим Хаосом", але в нас виросло ціле покоління (в історичному, а не в буквальному сенсі, віковий проміжок тут може бути від 17 до 77), яке виявило, що УКРАЇНСЬКОЮ ПИШУТЬ І ПЕРЕКЛАДАЮТЬ КНИЖКИ, тож тепер ті, хто читав і говорив українською 30 та 50 років тому, вочевидь, мають створити simplified версію української на три тисячі слів, і щоб туди не дай б-же не затесалося якогось "навспак" чи "горілиць".
Послухайте, я виросла в російськомовній сім'ї, хоча й читала українською змалечку, бо батьки потурбувалися зібрати бібліотеку. Я дуже й дуже мовно толерантна людина, не з тих, хто ганяється зі смолоскипами за російське слово в профілі інстаграму. Я просто не розумію, чому до української часто таке дефолтне ставлення. Оця дискусія про те, що "російські переклади Кінга написані простими словами, а українські ні" — це не лише про якість російських перекладів, але й про те, що насправді вони можуть бути написані далеко не простими словами (впевнена, там вистачає, всяких "вспять" і "околесиц"), просто людина з російськомовного середовища до цих слів ЗВИКЛА. Вона їх не помічає, бо тупо звикла. І не звикла до цілком нормативних українських слів, які могли мільйон разів траплятися в умовної Лесі Українки, але Леся Українка читалася двадцять років тому одним оком, бо змушували, а активних спроб дізнатися, що ж там відбувається нині на українського книжковому ринку, ніхто не докладав. Бо російською звичніше. Українська мала вивчитися сама собою по дефолту, якось десь підхопитися на третьому плані, без читання й активної розмовної практики. А мова, яка не практикується регулярно, миттєво забувається навіть на базовому рівні. Тільки це чомусь не сприймається адекватно як проблема мовця, а перекладається на плечі авторів та перекладачів, які мусять сидіти й думати: "дай-но поріжу навпіл свій звичний словниковий запас, раптом хтось не знатиме оцих і оцих слів". Потім, правда, виявиться, що хтось не знав слова "запаморочення" і його теж треба було викинути.
Поможіть, я вже не вивожу. | 1 148 |
| 17 |  👀 | 684 |
| 18 |  +1Трохи одеситів у мене тут точно тусить, тому нагадаю, що в наші краї їде презентувати книжку цілий Єшкілєв, ще й із двома презентаціями поспіль. Жанрових подій в Одесі й так небагато, а тут автор ще й, кажуть, лишає з автографами малюнки рептилоїдів, так що хапайте свої примірнички й реєструйтесь.
5 червня, п'ятниця, Бібліотека Грушевського
6 червня, субота, Паперове життя | 670 |
| 19 |  Через сьогоднішню атаку постраждала родина і житло Дениса Борисюка (Dramor Tram) - перекладача та оформлювача мальописів. Йому потрібна допомога. Посилання на банку:
🔗Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/AYzk7UzYoe
💳Номер картки Банки:
4874 1000 3965 3327
Допис тут:
https://t.me/paralel3/1513?single | 587 |
| 20 | Хто знає мене давно, пам’ятає, як мені у книжці видавництво вирішило зацензурувати матюки, бо їм невтямки було, «як така дівчина може так матюкатися». Викинути їх геть не викинули, але обрали найдурнуватіший варіант — запікати, так що діалоги у книжці виглядають як повня х…я.
Минуло майже десять років, а я й досі не розумію приколу оцнотливлювати мову, це такий само пришелепкуватий пуризм, як і викидати з неї англіцизми. З англіцизмами взагалі має бути найпростіше: ми жбурляємо їх усі у стіну і дивимося через кілька років, що застосунок прижився, а реченець не дуже, то й уся проблема. Але потенційно українська мова здатна вмістити все: нею однаково добре можна оспівувати красу, лаятися, грати у ДнД, викладати вищу математику, трахатися, займатися психоаналізом і писати геть усе від наукової фантастики до роментезі. В українську можна впихнути довільну кількість неологізмів і будь-який професійний чи субкультурний сленг, і все буде працювати. І так само тупо приписувати матюки русні (за логікою «все, що мені не подобається — від русні»), як і стверджувати, що українська годиться тільки для пісень, а не викладання науки, або вимагати негайно замінити бутерброд на накладанець. (Колись я також дочекаюся, що редактори припинять вирізати з моїх перекладів неологізми, бо такого слова немає в словнику, значит, ніззя, але то ще дожити.)
Популярний аргумент серед певної категорії читачів звучить як «а от у Дерев’янка». Бачте, у трилогії Дерев’янка користуються автентичною українською лайкою, значить, можна не матюкатися взагалі, у нас є альтернатива. Ну бо альтернативна історія часів Козаччини і двійко наркоманів у Лас-Веґасі — це однаковий контекст. Але чутливі читачі можуть зомліти, побачивши в тексті слово хуй. Нащо читачам, які зомлівають від слова хуй, братися читати Томпсона чи Берроуза, хуй його зна, але ми про всяк випадок під них підлаштуємося, повністю змінивши в перекладі тон оригінального тексту. Хай Білл Лі вштириться героїном, поїбеться з молодиком і експресивно вигукуватиме «матері твоїй ковінька», why the hell not.
Найлогічнішим було би видавництвам узагалі не купувати права на сучасну літературу, бо не дай б-же там хтось скаже fuck. Видавайте вшосте сестер Бронте, Томаса Мора, давньогрецьких філософів, християнську літературу, дитячу літературу, зрештою (але теж не дуже похмуру, бо раптом діти налякаються). Не лізьте в контркультуру та бітників, якщо боїтеся налякати абстрактних читачів. Бо спочатку виріжемо лексику, яка нам не подобається, потім еротичні сцени, які нам не подобаються, потім згадки про наркотики, потім ще щось, і видамо «Голий ланч» брошуркою на двадцять сторінок.
I can’t believe I still have to protest this shit. | 1 042 |
