Видавництво «Апріорі»

АПРІОРІ - Як працює видавництво? КОЛИ МАЛЕНЬКІ МРІЇ СТАЮТЬ ВЕЛИКИМИ "Як працюють видавництва?" - серія відео про внутішні таємниці, робочі механізми та процеси книговидавничої сфери. Сьогодні ми у Львові на площі Катедральній оглядаємо видавництво "Апріорі": екскурсія маленьким офісом, де народжуються великі книги. Хто обирає фантастику? Феномен впізнаваних стильних обкладинок. Чи вважають у видавництві себе великими? Наскільки важливим є говорити про книги та видавництво безпосередньо на фестивалях? Як випускниця стала перекладачкою? Проукраїнська позиція Теда Вільямса та хороші стосунки з іншими авторами! Все це про АПРІОРІ! Посилання на відео: https://youtu.be/Rv22lad6B2o?si=B09Xa23fo3jm1Yoq У кадрі: Андрій Новік - письменник, букблогер, військовослужбовець Романія Строцька - PR-менеджерка видавництва "Апріорі", авторка каналу Книжковий замок Романі За кадром (відеооператорка): Олеся Сеник, за що їй дуже велика подяка ❤️ Пишіть у коментарях чи сподобалось вам відео і на які ще видавництва очікуєте❤️

А якщо серйозно, то це нове передзамовлення Апріорі. Можна буде перевіряти гостей на тверезість та просити прочитати назву вголос. 🪄 Ганс Якоб Крістоффель фон Ґріммельсгаузен «Сімпліцій Сімпліцисімус»

Роман Ґріммельсгаузена — визначна пам’ятка літератури XVII століття, перший німецький роман світового рівня та один із перших великих воєнних романів німецької літератури. Динамічна оповідь занурює читача у дивовижні пригоди простакуватого, але допитливого і сміливого Сімпліція. Його пригодницька одіссея розгортається на тлі Тридцятилітньої війни, продовжується мандрівками світом і завершується чернечою робінзонадою на райському острові в Індійському океані. Досвід війни, мандрів і втрат відкриває героєві суперечливу природу людини, мінливість фортуни та хаотичність світу.

Переклад: Володимир Камʼянець Ціна: 638 (750) Орієнтовно: кінець серпня 🐉 Книжкова Драконка

Ніколи не запитуйте у Діна, чому у нього мішки під очима 😏 #Крапля_скверни

як виглядали б мої платонівські діалоги, якщо б я жила в древньому Римі😁

🥳 Дві перші книги трилогій Роберта Джексона Беннетта — «Затруєна чаша» і «Місто сходів» — у довгому списку Премії книжкових блогерів! Для нас це велика честь, адже потрапити до переліку найпомітніших перекладних книжок року — насамперед свідчення вашої любові до цих історій. Дякуємо, що читаєте, ділитеся враженнями та підтримуєте наші видання. 💙 І якщо вам теж припали до душі ці книги, будемо дуже вдячні за ваш голос! 👉🏻 Проголосувати можна тут. ❗️ Голосування триватиме до 31 липня. Щиро вдячні за вашу активність 🫶🏻

Чому людей тягне до ідеї королівств, спокусливої сили трону і романтизації такої влади в різноманітних сюжетах, як це відображає те, що в реальності відбувається? Автор замислюється про це і ці роздуми можна помітити у самій «Краплі скверни». Взагалі, як я бачу, Беннетт у кожній свої книзі і серії (а їх читала дві) в принципі розглядає різні варіанти влади, політики, на основі, звісно, історії, і на цьому будує свої історії, щоб висміяти і/або підкреслити те, що у нас відбувалось чи досі діється. Здається, він навіть експериментує під час написання, щоб подивитися, що з цього всього вийде. І за цим дуже цікаво спостерігати! Друга ж тема тут - це питання, яке мучить головного героя Діна (про його призначення і сенс того, що він робить для Імперії) — чи захищати Імперію від левіафанів, чи дбати про те, щоб вона була вартою захисту. Ну і назва книги (а особливо її український переклад) це 🤌 адже:

Зловживання і хабарництво неможливо остаточно викорінити. І крапля скверни, що залягає на дні кожного суспільства, залишатиметься завжди.

Також залишається незмінним ще одне — всі сцени з Аною — мої улюблені 😅 Вона забирає на себе всю увагу своєю присутністю і це прекрасно. Цікаво, чи буде колись POV від неї, хоча б розділ🤔 Детективна лінія ж залишається рушієм сюжету! Це вийшов дуже великий і заплутаний моток різнокольорових ниток, розмотуючи якого можна більше заглянути за лаштунки Імперії, маленького королівства і біомагії, звісно ж! Я б точно деякі щепи собі хотіла😏 Але, якщо порівнювати з першою частиною, то «Затруєна чаша» мене більше захопила і викликала більше емоцій (можливо, своєю новизною і незвичністю), або ця частина просто не зайшла в мій настрій повноцінно. Багато фраз і моментів виділялися відразу необхідними пазлинками для майбутньої розвʼязки. Проте дуже цікаво, куди сюжет заверне в наступній частині, яка от-от вийде тільки в оригіналі, тому залишається чекати🤫

🔥 Завершальна книга трилогії «Рік 1794» — «Інсурекція» — уже на передпродажі! 👉🏻 «Інсурекція» присвячена подіям загальнонаціонального визвольного руху проти окупантів – Російської імперії та Прусського королівства. Автор змальовує широку панораму народного спротиву, наголошуючи на ролі добровольців, міщан і селянкосинерів, які стали важливою силою виступів. Крізь призму сприйняття головного героя, шляхтича Севера Заремби, показано еволюцію суспільства і трагедію покоління патріотів. Сюжет розгортається від часів Краківської присяги Тадеуша Костюшка, яка ознаменувала початок інсурекції, і детально відтворює такі ключові віхи військової кампанії, як легендарна Рацлавицька битва і героїчна оборона й битва за Варшаву. Хоча ці битви були переможними, та саме повстання зрештою зазнало поразки. Утім, це стало не кінцем боротьби, а лише початком тривалих, більш ніж столітніх змагань за відновлення державної незалежності. Попередні книги трилогії: 👉🏻 «Останній сейм Речі Посполитої» 👉🏻 «Не впадай у відчай» 📦 комплект із двох книг ✍🏻 переклав з польської Олесь Герасим ✍🏻 літературна редакторка Оксана Андрійчук 🖌 обкладинка Марії Гумецької 344 с. Владислав Реймонт — видатний польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Очікуємо з друку у другій половині серпня. 🇪🇺 Книга вийшла в рамках проєкту «Літературний безвіз» за підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.

Приїхала гарнезна «Тіґана» Кея. Це самостійна історія, має бути ідеальна для знайомства з автором. Ось тут у Насті було трохи цікавого про книгу. 🐉 Книжкова Драконка

Брами Афін – Конн Іггульден 🇬🇧 The Gates of Athens, 2020 Що ми знаємо про видатних греків періоду греко-перських воєн? Кмітливий і хитрий Фемістокл, відважний Леонід, невдачливий Мільтіад… І, здавалося б, усе. А як щодо Ксантиппа? Арістіда? Еврібіада? Кімона? Упевнений, ці імена знайомі далеко не всім. Для мене вони, безперечно, теж були новими. Саме ці люди стали героями на сторінках книги відомого сучасного британського письменника Конна Іггульдена. Розповідь ведеться від імені Ксантиппа – впливового грецького політика й воєначальника з роду Алкмеонідів, чоловіка Агарісти, доньки відомого Клісфена. Чим же уславився Клісфен? Відповідь проста: саме його вважають засновником афінської демократії. ——— У центрі сюжету – дві греко-перські війни з Дарієм та його сином Ксерксом, дві вирішальні битві при Марафоні і Фермопілах, а також взаємини між головними дійовими особами у міжвоєнний період, тобто між 490 і 480 роками до н. е. Загалом сюжет зрозумілий, але автор свідомо зміщує фокус із добре відомих історичних постатей на менш знаних учасників цих подій. У книзі багато описів військових тренувань. Бойові сцени також присутні, хоча мені хотілося б трохи більше деталей. Натомість дуже ґрунтовно показано, як функціонувала афінська демократія, чим вона відрізнялася від спартанської діархії, як працювали судова система, правозастосування та інші політичні інститути того часу. Мені складно оцінити, наскільки достовірно відтворено окремих персонажів і події. Водночас наприкінці книги автор додає історичну довідку, з якої зрозуміло, що він прагнув дотримуватися загальноприйнятої історичної версії, лише там, де це було доречно, доповнюючи її художньою вигадкою – без шкоди для історичної правди. ✅ Загалом роман справив на мене дуже хороше враження. Авторові вдалося створити атмосферу, яка повністю занурює в епоху й змушує повірити в реальність того, що відбувається. Ефект повного занурення спрацював, тож із задоволенням чекатиму на нові переклади його творів. моя оцінка – ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ ——— 📄 408 сторінок | 🏷 Купити за 580 грн ℹ️ «Брами Афін» – це лише перша частина дилогії Конна Іггульдена. У другому романі «Protector» автор продовжує історію після Марафону й Фермопіл, розповідаючи про вирішальні битви при Саламіні та Платеях, хоча українського перекладу книги поки що немає. ▪️ Видавництво «Апріорі», 2026 ——— #відгук | Підписатись на БУКС

⚡️ПЕРЕДПРОДАЖ на довершену перлину барокової літератури, вперше перекладену українською! Ганс Якоб Крістоффель фон Ґріммельсгаузен «Сімпліцій Сімпліцисімус» 🔥 👉🏻 крутійський роман про пригоди простака Сімпліція на тлі Тридцятилітньої війни Роман Ґріммельсгаузена — визначна пам’ятка літератури XVII століття, перший німецький роман світового рівня та один із перших великих воєнних романів німецької літератури. Динамічна оповідь занурює читача у дивовижні пригоди простакуватого, але допитливого і сміливого Сімпліція. Його пригодницька одіссея розгортається на тлі Тридцятилітньої війни, продовжується мандрівками світом і завершується чернечою робінзонадою на райському острові в Індійському океані. Досвід війни, мандрів і втрат відкриває героєві суперечливу природу людини, мінливість фортуни та хаотичність світу.   ✍🏻 переклав з німецької Володимир Кам’янець ✍🏻 літературне редагування і коректура Оксани Левицької 🖌обкладинка Марії Гумецької 568 с. ✔️ обов’язкова лектура для студентів германської філології 📦 акційна ціна за умови передпродажу: 750 ➡️ 638 ₴. 🙌🏻 очікуємо у другій половині серпня 🇪🇺 Книга вийшла в рамках проєкту «Літературний безвіз» за підтримки програми «Креативна Європа» Європейського Союзу.

«Сатирикон» Петроній без оцінки Як влучно зауважив стосовно цього тексту Ауербах «Петроній досяг тут межі можливого для античного реалізму». А з урахуванням чіткого поділу на високий і низький жанри ми отримали сатиричний і комедійний твір, що пародіює тогочасний любовний роман, тільки замість пари закоханих, що долають долю і обставини нам пропонують двох вільновідпущених гульвіс, дрібних шахраїв, злодюжок та недовчених ораторів і юного товариша, що утворюють дивний любовний трикутник. Подорожуючи від міста до міста в надії десь прокрутить якусь оборудку і знайти собі якісь пригоди, вони то зустрічають мандрівного поета, то попадають в якісь випадкові місця та дізнаються історії про всяку всячину. До нас дійшов мізер від початкового тексту, та й той уривками без початку та кінця, тому слідкувати за сюжетом тут змоги немає. Єдиний епізод, що є повним – «Бенкет Трімальхіона» дає уявлення про загальний зміст і стиль всього твору та сіє в серці читача жаль, що такий смішний і кумедний текст не зберігся. Вкрай важливо читати Сатирикон полишивши сучасну мораль та культурні норми, інакше ніякого задоволення ви не отримаєте через чутливий контент. А ще краще почати з післямови до видання, де перекладач пояснює які сюжетні лінії тут пародіюються і в який спосіб. Основними заняттями героїв є: п’янки, гулянки, порушення закону, складання поганих віршів, розпуста, ревнощі, миття в бані та з’ясування стосунків. Всі ці вкрай важливі справи супроводжуються плітками та вставками про інших людей, що містять повчальний або комедійний характер. Поділу на позитивних та негативних героїв тут немає – вони всі тут одне одного варті, а читач тільки слідкує за тими ситуаціями, в які вони втрапляють. Велике значення для представників змальованого соціального прошарку мають проблеми грошей, комерції, здорожчання та корупції. Всі жаліються на катастрофічний стан справ в провінції, законників і загальний занепад в імперії. Не забули окремо розказати про негодящу молодь, яка не хоче вчитись і взагалі вже не та, що була колись. Всі ті ж самі проблеми, що і у нас, змінюються лиш деталі, а рішення все нема і нема. Дивним чином пара головних героїв – Енкольпій і його юний коханець Гітон мені нагадують мандри Верлена і Рембо в 1872 році, коли вони вели кочове життя в тому ж волоцюжно-гедоністичному стилі. Ну за часів Петронія ще не було вогнепальної зброї, і замість трагедії 19 століття у нього комедія 1 століття

Саме тому, я вважаю, і виходять діти зі шкіл круглими дурнями, що вони там не бачать і не чують нічого схожого на живу дійсність, їм усе торочать про якихось піратів, що буцімто гасають з ланцюга ми на березі моря, про тиранів, які пишуть укази, щоб сини відрубували голови своїм батькам, про непорочних дівчат яких, щоб урятуватися від чумної пошесті, за порадою оракула приносять у жертву по троє, а то й більше; та ще навчають говорити солодко та гладко, так що всі слова й діла схожі на коржики, посипані маком і кунжутом. Юнаки, яких напихають такими дурницями, не можуть ясна річ, похвалитися мудрістю, як не можуть приємно пахну ти ті, хто порається на кухні

#відгук

Нарешті таки сів спокійно за «Краплю скверни» і це прекрасно! Стиль автора.. завʼязка.. 👌

Коли я починаю допис про якусь книгу, то часто пишу, що дуже чекала на неї, все таке. І це дійсно так, бо як я вже пишу про щось, то воно для мене важливе. І ось зараз буде про книгу, яку я чекала, напевно, найбільше, бо там ідеально поєднуються одразу декілька аспектів. Мій улюблений автор. Мій улюблений регіон. І моя улюблена тема. 🌟 "Тіґана", Ґай Ґевріел Кей "Тіґана" вийшла у 1990 році і стала першим самостійним романом автора після трилогії "Fionavar Tapestry". Саме з неї Кей почав той стиль, який пізніше сам називав "quarter-turn to the fantastic" — "історією, повернутою до фантастики на чверть оберту". Тобто це не альтернативна історія, а видуманий світ, натхненний реальною історією. На той момент Ґай Ґевріел Кей не хотів знову писати традиційне епічне фентезі, а бажав чогось нового. Він багато досліджував історію Італійського Відродження, міст-держав, боротьби за владу, культурного розквіту та постійних війн. У результаті з'явився Півострів Долоня — вигаданий світ, дуже схожий на Італію доби Ренесансу. А регіон Тіґана нагадує Тоскану. Автор казав, що саме "Тіґана" визначила його подальший творчий шлях: Кей написав ще багато книг, які продовжують тему "вигаданих світів, натхненних реальною історією". Деякі з них вже вийшли українською у видавництва Апріорі: "Сарантійська мозаїка", "Таке яскраве минуле" та "Діти землі та неба". Якщо шукати інформацію щодо "Тіґани", то можна знайти дві основні думки, про головну тему роману. Одні вважають, що він про боротьбу за свободу. Інші — що він про пам'ять, яка виступає основою існування народу. Після завоювання провінції Тіґана новий правитель стирає саме ім'я країни з пам'яті всіх людей. Фактично народ продовжує жити, але світ більше не пам'ятає, що він колись існував. Сам Кей на це говорив, що його цікавило питання: "що ж відбувається з народом, якщо в нього забрати його ім'я?" На відміну від багатьох епічних фентезі, перемога не є головною метою історії. Більш важливі пошуки істини щодо того, що означає пам'ятати, що таке батьківщина та чи може народ існувати без своєї історії. Саме тому багато читачів називають "Тіґану" романом про ідентичність, культурну пам'ять та історичну справедливість. Ще один важливий момент, який був новим і неочікуваним для фантастики того часу, — відмова від звичного тоді поділу на добро і зло. Всі персонажі тут мають класичні людські риси, які можуть викликати співчуття навіть до головного злодія. Зараз ми вже звикли до такого, але тридцять п'ять років тому це було шокуюче. До речі, щось схоже ми можемо спостерігати в книгах Теда Вільямса, особливо в "Брати вітру" та в другому циклі про світ Арду, який скоро вийде в того ж Апріорі. Що цікаво: на момент виходу книги Кей вважав "Тіґану" ризикованою ідеєю. В інтерв'ю The Guardian автор розповідав, що видавці дуже хвилювалися через рукопис: "Tigana scared them". Вона дуже відрізнялася від того, що тоді було популярним у фентезі. Але книга все ж таки стала популярною, отримала ряд нагород і її досі включають до списків найкращих самостійних романів у жанрі фентезі. Наразі "Тіґана" вже приїхала на склад видавництва Апріорі, тому ви можете придбати і одразу почати читати цю фантастичну перлину 🥹 🐸 Хроніки Амбер #цікавікниги_paniko

радію, бо у мене +1 книжка улюбленого Кроніна українською 😍

– Скажи мені дещо, – гучно промовив я. Ціцерон звів брови разом і труснув головою, але змах моєї руки змусив його відступити. – Скажи мені тепер, перш ніж ми рушимо далі. Сексте Росцію з Амерії, вбив ти свого батька чи якимсь робом спричинив його вбивство? 👉🏻 Читайте уривок із нашої новинки — книги Стівена Сейлора «Римська кров» — у блозі на сайті видавництва. Також нагадуємо, що триває передпродаж на іншу книгу серії — «Таємницю фламандців» Федеріко Андахазі (однак відправлення примірників затримується на невизначений час 👀).

🎬 Хто міг би зіграти Ану в екранізації «Затруєної чаші»?

Усі питають, кого б я запросив на роль Ани. І в мене немає відповіді, бо, наскільки відомо, Кетрін Гепберн усе ще мертва.

— написав Роберт Джексон Беннетт у своїх соцмережах. А кого б ви хотіли запросити до касту? Пишіть у коментарях! 🙌🏻

Прекрасні новинки липня, які уже можна читати українською! 🍃 «Іспанський садівник. Ґрейсі Ліндсі» Арчибальда Кроніна На тлі ідилічного іспанського містечка Сан-Хорхе розвивається далека від ідилії історія взаємин американського дипломата Гаррінґтона Бранда, його дев’ятирічного сина Ніколаса із садівником Хосе. Драма молодої жінки Ґрейсі Ліндсі, яка повертається у рідне містечко до привидів гіркого минулого. ⚔️ «Тіґана» Ґая Ґевріела Кея Півострів Долоня розділений між двома магами-тиранами – Альберіко і Брандіном. Позбудешся одного – і вже нічого не спинить магію іншого. Не втрутишся – жодне з наступних поколінь не зможе вимовити назву гордої дев’ятої провінції. То як же вчинити князю тієї провінції, від величі якої лишилося саме попелище? ✈️ «Кодове ім’я Веріті» Елізабет Вейн Друга світова війна. Окупована Франція. Британський розвідувальний літак зазнає аварії за ворожою лінією фронту. На борту — дві найкращі подруги: пілотеса і пасажирка. Одна з них — британська шпигунка — потрапляє в руки гестапо. Її кодове ім’я — Веріті. Щоб вижити, вона починає писати зізнання. Уже на сайті видавництва, а незабаром — у книгарнях партнерів.

Скеля Прощання⛰️

"Ніколи не роби якесь місце своїм домом. Створи собі дім у своїй голові. Там ти знайдеш усе необхідне для своєї домівки - спогади, друзів, яким довіряєш, любов до знань і науки та інші необхідні речі. І твій дім завжди буде з тобою, куди б ти не пішов...»

Мені здавалось, що після першої частини вже було зрозуміло наскільки високі ставки, але те, як сюжет розкрутився в другій це вау…

Століття тому норни і ситхи розпрощались назавжди біля Скелі Прощання. Але в час біди це священне місце стане прихистком для людей, які його потребують.

Знаєте, це той тип історії, коли не хочеться нікуди поспішати. Сюжет набуває масштабу і епічності і за цим було достобіса цікаво спостерігати. В кожного героя намітився власний шлях, який призведе або до перемоги, або до загибелі. Джошуа зі своїми людьми шукає безпечне місце, але Воржева обраному шляху не сильно-то й радіє. Взагалі, їхні стосунки для мене були загадкою, але тепер я можу їх зрозуміти. Меґвін прокладе власний шлях, хоча місцями мені здавалось що вона поступово божеволіє в цих умовах (а, може, мені не здалося?👀🤔) Міріамель….в цій частині дає джазу і за неї я дуже переживала🫣 Але найважче прийшлося Саймону, ось за кого тьохкало сердечко і хотілось аби хлопець отримав хоч день спокою😅 Мені дуже подобається як обіграно силу мечів. Памʼять, Скорбота і Шип не проста зброя і з цим завжди треба рахуватись. Всю книгу є відчуття наче світ летить в пекло і катастрофу ніяк не зупинити, біда неминуча і ти конкретно і людство в цілому нічого з цим не може вдіяти…але ніхто з героїв не опускає руки, навіть коли здається що це вже всьо, габела. Вони не здаються без бою (а іноді це важкий бій із самим собою) і продовжують робити те, що можуть. Навіть, якщо можуть зробити зовсім не багато. Навіть, якщо знають що це може й не мати результату, але не спробувати вони не можуть. Іноді, коли все летить в розкіншицю, надія - це все, що у нас є. І я дуже вдячна цій книзі що вона зі мною цією надією поділилась. Це класне епічне фентезі і конкретно цей цикл вже повністю видано в апріорі (отут і отут я писала детальніше), тому, якщо полюбляєте щось в стилі гри престолів (до речі, Мартін надихався саме цим циклом і є його палким прихильником), володаря перснів і скайриму, то придивіться до цієї історії🙂‍↕️ #відгук 📚 Трон з драконових кісток

🍇 «Сад Гетсиманський» Івана Багряного — вже у продажу. Є романи, які стають свідченням епохи. «Сад Гетсиманський» — саме такий. Описуючи долю Андрія Чумака, Іван Багряний показує трагедію сотень тисяч людей, які пройшли через арешти, допити, тюрми й катування в Україні 1930-х років. Це один із перших романів у світовій літературі, що так масштабно й безкомпромісно розкрив механізми радянського терору. Ця книга про гідність, що не піддається тортурам, про силу духу, яка є сильнішою за страх. Іван Багряний писав не з дистанції спостерігача. Він сам пережив сталінські переслідування, а після вимушеної еміграції створив роман, який став одним із найважливіших творів української літератури ХХ століття. «Ми є, були і будем ми». Ці слова проходять крізь увесь роман — як відповідь системі, що прагнула знищити не лише людей, а й пам'ять про них. видавництво: Проксіма нова Марія Гумецька м'яка обкладинка ціна — 460 ₴ 624 с. Інші книги серії: ✔️«Тигролови» Івана Багряного ✔️«Місто» Валер'яна Підмогильного ✔️«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького ✔️«Я (Романтика)» Миколи Хвильового ✔️«Конотопська відьма. Маруся» Григорія Квітки-Основ'яненка Книгу можна придбати на сайті видавництва або у книгарнях партнерів.

❗️Друзі, змушені повідомити, що через балістичний удар по друкарні «Конві-Прінт» передпродаж затримається. Ми очікуємо, що зможемо надати точнішу інформацію приблизно через 10 днів, щойно отримаємо оновлення від друкарні. Щиро дякуємо кожному, хто вже оформив передзамовлення та підтримав вихід книги. Якщо ж ви лише розглядаєте можливість зробити передзамовлення, хочемо попередити, що через обставини очікування на книгу, ймовірно, буде помітно довшим, ніж ми декларували у дописі. Обов'язково триматимемо вас у курсі всіх новин. Дякуємо за розуміння і терпіння. 💙