PROФАЗА

Заразитись від водорості Заразитися вірусом від водоростей … можливо! Поверхні слизової оболонки людини містять широкий спектр мікроорганізмів. Біологічна дія цих організмів, переважно, невідома. Що сталося? Науковці з Університету Джона Хопкінса (США) припустили, що вірус зелених водоростей Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) може викликати порушення когнітивних функцій людини. Під час метагеномного аналізу ДНК, виділеної зі зразків носоглотки дорослих людей без психічного розладу або серйозних фізичних захворювань, було виявлено послідовності геному вірусу. Наявність ДНК ATCV-1 була підтверджена кількісною ПЛР у ДНК зразках з носоглотки, отриманих у 40 (43,5%) з 92 особин. Дослідження включало в себе тест на перевірку когнітивних функцій та розумових здібностей. За результатами експерименту люди інфіковані ATCV-1 на 10% гірше виконують візуальні тести. Крім того, вони не так довго, як незаражені, могли утримувати рівень уваги. Це підтвердилося експериментами і на мишах. Оцінювали експресію генів у гіпокампі мишей. Гіпокамп був обраний саме через наявність шляхів, що відповідають за пам’ять, навчання і поведінку. Видимих проблем зі здоров’ям в інфікованих мишей не спостерігалося. Проте вони довше шукали вихід з лабіринту, а також їм знадобилося більше часу, щоб зрозуміти, який предмет перед ними знаходиться, в порівнянні з контрольною групою. Також було виявлено зміну експресії 1285 генів у гіпокампі, частина з яких відповідає за підтримку противірусного імунітету, синаптичну пластичність, а деякі були пов’язані з реакцією нейронів на нейромедіатор дофамін. Дофамін у свою чергу важливий для перемикання уваги та навчання. Дія вірусу на гіпокамп, скоріш за все, опосередкована через активацію цитокінів, що здатні пригнічувати функціонування клітин. - Детальніше: Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) – гігантський вірус з дволанцюговою ДНК з роду Chlorovirus. Ці віруси здатні експресувати до 410 білків (для порівняння, вірус грипу – лише 12). ATCV-1 паразитує зелені прісноводні водорості, наприклад, хлорели, що живе в усіх озерах і ріках. Як саме вірус, що спеціалізується на водоростях, потрапив у тваринну клітину, поки що не зрозуміло. Але його присутність впливає на погіршення аналізу зорової інформації, здатності до навчання та порушення концентрації уваги. Важко сказати, що цього дослідження достатньо для ствердження про якусь небезпеку для нас з боку водоростей, та все ж водичку в ставках краще не пити) Прочитати оригінальну статтю можна тут: [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235) #генетика #вірусологія

Запис зустрічі з Олександром Зіненко і Юрієм Ребцем.🔬 11.12.2022 р. Вчора було дуже цікаво й насичено. А для тих, хто не зміг приєднатись, ми зробили запис. Переходь за посиланням і дивись: https://drive.google.com/file/d/1V40s_ug8r2AnrnUE6vlXrr4F7tkwPXFE/view?usp=sharing Кого ще хочете побачити в гостях у нашої біологічної спільноти?🌿 Пишіть свої варіанти в коментарі ♥️

Хлорофіл — зелений пігмент, але чому він зелений, а не якийсь інший? Ви, напевно, знаєте, що листя зелені, тому що в них багато зелених молекул під назвою "хлорофіл". Причина неймовірної поширеності хлорофілу, в тому, що він добре поглинає сонячне світло. Чим більше світла рослина отримує, тим більше енергії у неї є, щоб виробляти цукор, фотосинтезувати і займатися всіма іншими справами, якими займаються рослини. Сонячне світло складається з усієї веселки кольорів. Ми знаємо, що різні довжини хвиль світла несуть різну енергію. Наприклад, червоні хвилі несуть дуже мало енергії, але інфрачервоне випромінювання, яке ми спостерігаємо від сонця, ми отримуємо майже постійно! Тому це вигідно для рослин з точки зору регулярної енергії. Синє світло — найбільш енергетичне, хоча його і мало. Зелене світло також несе доволі багато енергії. Але зачекайте: хіба факт того, що хлорофіл зелений, не означає, що, він, насправді, погано поглинає зелене світло? Колір, який ми бачимо, коли дивимося на листки - той, що відбивається від них і досягає наших очей. Хлорофіл відмінно поглинає червоний і блакитний, але якщо він такий неймовірний, то чому він не поглинає всі кольори спектра, зокрема зелений? Тоді наш світ був би сповнений чорними рослинами? То чому ж листки не чорні? І оскільки вони, мабуть, не повинні бути чорними, що ж заважає їм натомість бути червоними або синіми? Справа в найвигіднішому положені окремого виду рослин. Зелений на Землі виявився найбільш відносно невигідним. Природа знайшла рівновагу саме в цьому положені речей. Інфрочервоного світла – багато, а синій  несе найбільше енергії. Здавна океани Землі були населені фіолетовими одноклітинними організмами – археями. Будучи фіолетовими, вони поглинали зелене світло, а червоне і синє – пропускали далі. Теорія полягає в тому, що це світло без зеленого кольору було єдиним джерелом сонячної енергії глибоко у воді, тому бактерії поступово змінювали свою молекулярну будову. Якщо підсумувати все вищесказане, то рослини зазнали багато змін на своєму шляху від бактерій до могутніх дерев у ході еволюції і прийшли до свого найвигіднішого положення. #ботаніка

УВАГА!♥️ Вже за півгодини об 11:11 відбувається наша перша неформальна зустріч з вченими!📉 Жодних лекцій, лише цікаві запитання і бесіда! Приєднуйтесь за посиланням https://meet.google.com/xzr-qiwf-psq

Селекціонер врятував мільярд людей від голоду З давніх-давен люди окультурювали дикі форми рослин, вирощували ті, що давали кращий врожай, тобто займалися примітивною селекцією. З розвитком промисловості і науки проводилася вже направлена селекція, і вирощування рослин покращувалися новими агротехнічними методами. З роками врожаї збільшувалися, але різні хвороби та шкідники завдавали величезних збитків. Постійно зростаюче населення і голод в низці країн потребували збільшення продуктивності зернових культур. Важливі зміни в сільському господарстві відбулися в середині ХХ ст., їм дали назву «зелена революція». Батьком «зеленої революції» називають лаурета Нобелівської премії миру Нормана Ернеста Борлоуга. Селекціонер та фітопатолог Борлоуг створив надзвичайний прорив в селекції рослин. Юний вчений з ідеєю нагодувати всю Землю працював у Мексиці над поліпшенням стійкості до стеблової іржі, вилягання, посухостійкості, збільшення продуктивності та маси зерен рослин. Здобутки вченого можна перераховувати безкінечно довго. Революційний результат роботи селекціонера та його команди дали схрещування карликової пшениці японського сорту Норін 10 з високопродуктивними американськими та мексиканськими сортами пшениці м’якої. Виявилося, що нові сорти були більш стійкими до хвороб, менш вилягали через зниження висоти стебла й зберігали високий врожай. За 20 років роботи у Мексиці сорти селекції Борлоуга стали давати в шість разів більше врожаю, ніж до початку. Борлоуг разом зі своїми колегами провів більше 40 тисяч схрещувань. На сьогоднішній день це залишається вражаючою цифрою. Сам Норман Борлоуг не вбачав величі у своїх дослідженнях, але завдяки працьовитості та знанням, за деякими даними, покращення якості і сільськогосподарських культур врятувало життя близько 1 млрд людей. Джерела: 1. Reitz LP. New wheats and social progress. Science. 1970 Sep 4;169(3949):952-5. doi: 10.1126/science.169.3949.952. PMID: 5432698. 1. "Nobel Lecture – The Nobel Peace Prize 1970 Norman Borlaug”. [https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/](https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/) #генетика #екологія

Як коні класичну музику слухали Що ви полюбляєте робити, щоб заспокоїтися? Заварюєте чай/каву та берете в руки книгу, або навпаки продивляєтесь сторіз знайомих? А щоб заспокоїти коней, у спортивних стайнях вмикають класичну музику. Французькі дослідження показали, що класична музика може зменшити стрес у коней та регулює частоту серцевих скорочень при стресових ситуаціях. Дослідження проводилися за участі Страсбурзького та Каннського університетів, і їх метою було знайти методи заспокоєння коней при незвичайних ситуаціях. У дослідженні взяли участь 48 коней, які були розділені на дві групи - одна піддавалася стресу під час транспортування, а друга – догляду за копитами. Групи піддавалися стресу за трьох різних умов: з музикою, зі спеціальними затичками для вух і без нічого. Під час транспортування музика зменшила кількість показників стресу (наприклад, закладання вух назад) і спричинила швидке відновлення після нього. Під час кування вплив на поведінку був незначним, але музика допомогла відновити частоту серцевих скорочень швидше. За результатами дослідження можна сказати, що коні зі зменшеним відсотком стресу рідше виявляють небезпечну поведінку, що знижує ризик травмування їх та людей. Тому наступного разу коли вам стане гірше, спробуйте увімкнути "Le quattro stagioni" (Чотири пори року) Антоніо Вівальді й дослідіть результат! А що саме вам допомагає позбутися нервування в стресових ситуаціях? Можливо, у вас є улюблені музичні твори? Джерело: https://www.horsetalk.co.nz/2016/08/26/classical-music-soothe-stressed-horses/ #зоологія

А ти вже зареєструвався на наш неформальний онлайн-день з науковцями? Якщо ні, то хутчіш! Є шанси дізнатись, як стати крутим вченим!😍☺️

Як комар обирає "смачних" людей? 🦟 Усі ми так чи інакше стикалися з укусами комарів, але, мабуть, кожен чув від якогось знайомого: "А мені пощастило. Може, кров не смачна". І справді, є так звані "смачні" і "не смачні" для комарів люди. Давайте розбиратися. Продовження читай у каруселі➡️

Гугл для 3D протеїнів Протеїни – це великі біополімери, які представляють собою ланцюжок (великий або не дуже) амінокислот. В організмі живих істот вони часто виконують якісь надважливі функції, наприклад, реплікацію ДНК, реагування на подразники, транспорт молекул і так далі. Можливо, вам колись було цікаво побачити, як виглядають різні протеїни в об’ємі, і якщо для глобуліну або міоглобіну це не проблема, то для інших достатньо маловідомих або/і дуже специфічних протеїнів зазвичай складно знайти їх 3D структуру. Проте 28 липня це змінилось. DeepMind та EMBL-EBI (Європейський інститут біоінформатики) в партнерстві створили AlphaFold DB – це база даних з просторовою структурою близько 200 мільйонів протеїнів, тобто майже всіх відомих науці. «Можна казати, що ця база охоплює весь білковий всесвіт» - прокоментував на прес-брифінгу Деміс Хассабіс, генеральний директор DeepMind. Такі ресурси дозволять проводити нові види досліджень. Наприклад, Крістін Оренго, обчислювальна біологиня з Університетського коледжу Лондона, і її команда використала базу даних AlphaFold для ідентифікації нових типів сімейств протеїнів. Її лабораторія також використовуватиме розширену базу даних для того, щоб зрозуміти еволюцію білків з корисними властивостями, від таких, як здатність споживати пластик, до тих, що викликають занепокоєння, наприклад, спричиняючі рак. «Мати доступ до таких даних — це просто неймовірно» - каже Оренго. Але навіть якщо включити всі відомі білки зараз у базу даних AlphaFold, її потрібно буде оновлювати, коли будуть виявлені нові організми. Хассабіс каже, що DeepMind зобов’язався підтримувати базу даних протягом тривалого часу, і він вважає, що оновлення будуть відбуватись щорічно. #біохімія

Привіт! Сумували?! А ми підготували для вас неймовірний івент! 11 грудня об 11:11 ви матимете змогу почути відповіді на питання, які вас давно цікавили! Запрошуємо відвідати Q+A зустріч з вченими: Олександром Зіненко та Юрієм Ребцем! Мерщій реєструйся за посиланням та залишай там своє питання! • Олександр Зіненко - провідний науковий співробітник Музею природи, доцент кафедри мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Наукові інтереси: філогенетика, популяційна генетика, еволюція та таксономія рептилій та амфібій. • Юрій Ребець - науковий директор лабораторії ТоВ Експлоджен, м. Львів. Наукові інтереси: генетика, молекулярна біологія та геноміка мікроорганізмів, синтетична біологія, генна та геномна інженерія.

Запис лекції "Генетичні алгоритми для навчання нейронної мережі" 3.12. 2022 р. Лектор Ярослав Ясинський Посилання на платформу, яка вказана у лекції: https://neuronetwork.yasyar.net Приклад використання мережі для створення малюнків: https://discord.gg/midjourney Залишились запитання? Маєш можливість поставити їх у коментарях 😍💗 Розпочали зиму з користю!❄️

Запис лекції "Генетичні алгоритми для навчання нейронної мережі" 3.12. 2022 р. Лектор Ярослав Ясинський Посилання на платформу, яка вказана у лекції: https://neuronetwork.yasyar.net Приклад використання мережі для створення малюнків: https://discord.gg/midjourney Залишились запитання? Маєш можливість поставити їх у коментарях 😍💗 Розпочали зиму з користю!❄️

Ксеноботи - перші живі роботи 🦠🤖 Які найпримітивніші ознаки життя ви знаєте? Живлення, дихання, гомеостаз, ріст та розвиток - все це надає можливість будь-якому живому організму комфортно існувати у власній екологічній ніші, але окреме місце в цьому переліку займає розмноження 💞 Створені зі стовбурових клітин африканської шпорцевої жаби, ксеноботи вперше постали на світову наукову арену у 2020 році як абсолютно нова форма біологічного відтворення 🔬 Розмірами менш ніж 1 міліметр, а на вигляд — мов маленькі краплинки, ксеноботи можуть рухатися, самозцілюватися, виживати тижнями без їжі і працювати в групах 🦾 Головна особливість цих клітин полягає в здатності до кінематичної реплікації — за відсутності штучної генної модифікації, вони здатні давати початок новим ксеноботам, збираючись в маленькі скупчення в чаші Петрі 🧫 З’ясувавши, що боти можуть відтворюватися, біологи, використовуючи комп’ютер, створили кращу форму для репродукції. Зрештою вони дійшли до організму, формою подібного до персонажу гри «Pac-Man», що довело їх здатність керуватися штучним інтелектом 🎮👾 Ксеноботи використовуються в медичних та фармацевтичних дослідженнях для оцінки нових лікарських форм, а також корисні для біотехнологічних та екологічних досліджень. Вони також можуть бути застосовані для лікування нейродегенеративних розладів (хвороби Альцгеймера, Паркінсона, проблеми, пов’язані з раком) завдяки їхнім властивостям самовідновлення, що дозволяє їм відновлювати пошкоджені клітини та транспортувати препарати до їхньої мішені, а також зменшувати цитотоксичність у переважно злоякісних випадках 🧪 Чому ж саме «ксеноботи»? На це питання відповів професор інформатики та біофізики Джош Богард: «Більшість людей вважають роботами пристрої, виготовлені з металу чи кераміки. Але річ не в тому, з чого зроблено робот, а радше в тому, чи діє він від свого імені, чи від імені людей». 🤖🔬 Джерела: Nilay Solanki et al. Curr Pharm Biotechnol. 2022; Douglas Blackiston et al. Sci Robot. 2021 #цитологія #біотехнології