PROФАЗА

☢️ «Споживання ГМО з продуктами харчування спричинює зміни та мутації в ДНК людини». «Вирощування ГМО рослин руйнує природні екосистеми». Напевно, ви чули або читали таке з різних джерел інформації, дивилися передачі про «небезпечне» ГМО для людства та світу. Але, маючи мінімальні знання з уроків біології, можливо хоч раз задумувалися, чи дійсно «страшилки» про ГМО правда? Чи дійсно вживання ГМО спричинює рак? Спойлер: це неправда! 🧑‍🔬 Міфи про ГМО розвіює Оксана Півень у своїй книзі «Без ГМО. Правда та страшилки про генну інженерію». Оксана Півень – професорка, кандидат біологічних наук, авторка численних наукових праць. Біологиня, яка прагне популяризувати науку, спираючись на наукові факти, релевантні дослідження та на здоровий глузд. В книзі авторка пояснює загальні етапи створення трансгенних організмів, наводить теоретичну інформацію з генетики та молекулярної біології, тому текст гарно сприймається не лише фахівцями з біології. То ж ви зможете дізнатися як ГМО рятує людство та яких проривів досягла фармацевтика та медицина завдяки технології синтезу рекомбінантних білків. А також зрозумієте, які реальні проблеми можна вирішувати завдяки генетично модифікованими бактеріями та як можна в рази збільшити врожаї сільськогосподарських культур. 🌿 Як бонус, біотехнологи зможуть знайти цікаві та перспективні бізнес-ідеї для реалізації або ж мотивацію для нових досліджень. Можливо, хтось захоче стати на шлях генетика і власноруч змінювати або "вимикати" гени в організмах. Якщо коротко підсумувати, то Оксана Півень філігранно руйнує будь-які стереотипи, які нав’язувалися роками соціальними протестами проти ГМО. ‼️ Ми хочемо, аби освічених людей ставало більше, тому розігруємо книгу Оксани Півень "Без ГМО: правда та страшилки про генну інженерію" серед наших підписників. Розіграш проходить на Instagram-акаунті UkrTeenScience , переходьте туди, підписуйтесь, аби не загубити нас, шукайте цей допис й виконуйте такі пункти: 1. Вподобати цю публікацію; 2. Зробити її репост у сторіс з відміткою @ukrteenscience i @vikhola.ua ; 3. Поставити плюсик або написати щось приємне в коментарях. 🏅Результати розіграшу оголосимо зовсім скоро під час нашого наступного прямого ефіру. Але з ким він буде? Дізнаєтеся зовсім скоро!

Хочете дізнатись більше про морфологію, анатомію, класифікацію комах? Цікавий напрямок ентомології та перспективи розвитку в цій науці? На всі ці запитання Ви зможете отримати відповіді на нашій зустрічі 13.01 (п‘ятниця) о 18:00-19:00. Спікерка: Наталія Матушкіна, вчена у галузях зоології, ентомології, функціональної та порівняльної анатомії безхребетних, доцентка кафедри екології та зоології Інституту біології та медицини Київського національного університету. Реєстрація за посиланням #лекціі

Унікальність геному пшениці Кожен з вас щодня споживає вироби з пшениці: хліб, манна каша, різноманітна випічка, хлібці, пшенична каша, макарони, тощо. Та це й не дивно, адже пшениця вважається найбільш широко вживаним продуктом. Але чи знали ви, що в пшениці більше генів, ніж у людини? Чи те, що геном пшениці в рази більший, за геном людини? Це дійсно так! Геном пшениці містить близько 16 тисяч мегапар основ (1 мегапара = 1 мільйон пар основ). Для порівняння, геном людини складається приблизно з 3 тисяч мегапар. Але це ще не все. Пшениця в залежності від виду може мати 14, 28 або 42 хромосоми. Зараз давайте поговоримо саме про пшеницю м'яку (*Triticum* *aestivum*), яка є алогексаплоїдним видом (2n=6x=42, геном AABBDD). Це означає, що геном пшениці складається з трьох наборів субгеномів: A, B та D, а кожен з субгеномів має по 7 пар гомологічних хромосом, звідси й виходить, що пшениця м'яка має 42 хромосоми. Відповідно виникає запитання: а звідки ж взялися всі ці субгеноми? Варто зазначати, що в еволюції пшениці важливу роль відіграла аллоплоїдія – кратне збільшення хромомного набору при міжвидових схрещуваннях. Таким чином, спочатку була утворена тетраплоїдна пшениця при гібридизації з двома диплоїдами. Одним з предків був *Triticum* *urartu,* що має 14 хромосом з геномом АА, а інший вид має геном ВВ. Протягом подальших еволюційних подій така тетраплоїдна пшения *Triticum* *turgidum* з геномом AABB схрестилася з видом *Aegilops* *tauschii* (2n=2x=14, геном DD), який і додав до сучасної пшениці субгеном D, а разом з ним ще й низку корисних властивостей. Така складність геному додає пшениці важливих сільськогосподарських ознак, але й створює проблеми із сиквенуванням геному і можливою маніпуляцією генами. Джерело: Feldman, Moshe & Bonjean, Alain & Angus, W.. (2001). The Origin of cultivated wheat. The Origin of Cultivated Wheat. In the Wheat Book. 1-56. #генетика #ботаніка

9 життів або що таке котячий рефлекс Ми впевнені, що ви хоча б раз чули про те, що коти можуть виживати при падінні з великих висот. Ба більше, поширився вислів, що ці тваринки мають 9 життів! А чи замислювалися ви, як коти можуть при будь-яких обставинах приземлятися на лапи? Продовження читайте в каруселі➡️ Джерела: 1. A distributed control model for the air-righting reflex of a cat | Semantic Scholar 2. Righting reflex - Wikipedia #зоологія

Мова як біомаркер шизофренії Після більш ніж століття нейронаукових досліджень, клінічно значущі біомаркери шизофренії досі не встановлені. Давно помічено, що хвороба характеризується порушенням мови, тому зараз набуває актуальності розробка комп’ютерних лінгвістичних інструментів для кількісної оцінки мовних розладів, досягаючи показників точності 80-90%, що перевищує клінічні. Одним із поширених методів дослідження є моделі семантичного простору, зокрема латентний семантичний аналіз. Він вимірює відстань між словами в даному просторі, що вказує на взаємозв'язок між ними. Наприклад, слово «пухнастий» буде більш тісно пов’язане з «домашня тварина», ніж з «банан», через те, які концепції ці слова представляють. Адже відомо, що хворі на шизофренію мають нетипові асоціативні ряди та низький рівень зв'язності висловлювань. Також використовується комп’ютеризований аналіз фонетичних особливостей для об’єктивної оцінки симптомів розладів шизофренічного спектру. Було показано, що пацієнти з даним захворюванням страждають апрозодією – неможливістю зміни тону голосу, ритму або інтонації. Ці показники використовувалися для класифікації пацієнтів із шизофренією та здорової контрольної групи з точністю 81,3%. Існує аналогічне дослідження, де вчені аналізували вимову під час читання першого абзацу «Дон Кіхота», досягнувши точності 93,8%. Письмову мову також можна використовувати. Дописи в соціальних мережах були проаналізовані для діагностики. Розглядали кількісну оцінку насиченості речень та синтаксичну залежність. Ці змінні передбачали розвиток психозу із точністю 93%. Аналіз мови виявляє потенціал для ряду застосувань при шизофренії: у виявленні груп ризику в соціальних мережах, моніторингу рецидиву психозу за допомогою програм для смартфонів або прогнозування відповіді на лікування. Джерело: https://journals.lww.com/co-psychiatry/Fulltext/2020/05000/Anomalies_in_language_as_a_biomarker_for.6.aspx?WT.mc_id=HPxADx20100319xMP #медицина

Ось і добіг до кінця такий складний та насичений 2022 рік! Він був сповнений подіями, які увійдуть в історію України. Було багато невдач, перешкод, але були й позитивні моменти. Зокрема, цьогоріч наш UTS запустив новий проект PROФАЗА і провів офлайн-захід з нагоди його презентації. Ми впевнені, що наступний рік даруватиме всім нам нові здобутки, звершення та перемоги! Міцного здоров’я, мирного неба над головою, спокою та сил на кожен день. З Новим 2023 роком, любі друзі!

Мурахи-зомбі Складно знайти на Землі🌏 місце для мурах🐜 краще, ніж тропічні ліси🌳 Амазонії та Конґо: біорізноманіття, вологий і теплий клімат, невичерпні харчові ресурси, потужний колообіг речовин… Але тропічні ліси - це також ідеальне середовище і для різноманітних грибів🍄 - від звичних нам макроміцетів з великими плодовими тілами до мікроскопічних внутрішньоклітинних паразитів. Одного разу еволюційні шляхи мурахи та гриба перетнулися, останні почали культивувати мурах подібно до того, як ми, люди👥, вирощуємо сільськогосподарські культури. Деякі гриби🍄 перейшли до ще більш радикальних способів взаємодії із мурахами🐜, таких як паразитизм та вбивство комахи. Кордицеп односторонній (Cordyceps unilateralis) може цілковито підпорядковувати собі поведінку тварини😱 Робоча мураха-деревоточець Леонарда, яка бігає десь неподалік щойно дозрілого Кордицепа, фактично ходить по мінному полю⚠️ Як тільки комаха вдихає спори гриба, їй уже не врятуватися! Спори проростають у міцелій, що проникає в усі органи жертви, проте поки що не руйнує життєво важливих частин організму. Дослідження, проведене науковцями із Пенсильванії продемонструвало, що Кордицеп хімічно змінює мозок🧠 комахи, проте міцелій не проникає в нього. Гриб контролює поведінку мурахи периферично за допомогою мережі з'єднаних клітин. Після інфікування мураха покидає свою домівку, бо більше не реагує на феромони королеви та мурашника. Вона підіймається на стеблинку🌱 чи листок🌿 і займає позицію, необхідну для спороношення гриба, із суворо лімітованою температурою, вологістю та освітленістю. Мураха міцно вгризається в рослину. Тепер комаха більше ні разу не ворухнеться, незважаючи на те, що вона ще жива, поки гриб🍄 повільно з'їдатиме її зсередини. Поглинувши нутрощі мурахи🐜, міцелій Кордицепа одностороннього виростає з порожнього екзоскелету і чіпляється до рослини, міцно приковуючи рештки комахи до субстрату. Готовий до розмноження гриб🍄 проростає, пробиваючи потилицю мурахи🐜, і дозріває, знову інфіковуючи смертоносними спорами нових жертв. Джерело: https://www.theatlantic.com/science/archive/2017/11/how-the-zombie-fungus-takes-over-ants-bodies-to-control-their-minds/545864/ https://www.pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1711673114 #зоологія

Мурахи-зомбі Складно знайти на Землі🌏 місце для мурах🐜 краще, ніж тропічні ліси🌳 Амазонії та Конґо: біорізноманіття, вологий і теплий клімат, невичерпні харчові ресурси, потужний колообіг речовин… Але тропічні ліси - це також ідеальне середовище і для різноманітних грибів🍄 - від звичних нам макроміцетів з великими плодовими тілами до мікроскопічних внутрішньоклітинних паразитів. Одного разу еволюційні шляхи мурахи та гриба перетнулися, останні почали культивувати мурах подібно до того, як ми, люди👥, вирощуємо сільськогосподарські культури. Деякі гриби🍄 перейшли до ще більш радикальних способів взаємодії із мурахами🐜, таких як паразитизм та вбивство комахи. Кордицеп односторонній (Cordyceps unilateralis) може цілковито підпорядковувати собі поведінку тварини😱 Робоча мураха-деревоточець Леонарда, яка бігає десь неподалік щойно дозрілого Кордицепа, фактично ходить по мінному полю⚠️ Як тільки комаха вдихає спори гриба, їй уже не врятуватися! Спори проростають у міцелій, що проникає в усі органи жертви, проте поки що не руйнує життєво важливих частин організму. Дослідження, проведене науковцями із Пенсильванії продемонструвало, що Кордицеп хімічно змінює мозок🧠 комахи, проте міцелій не проникає в нього. Гриб контролює поведінку мурахи периферично за допомогою мережі з'єднаних клітин. Після інфікування мураха покидає свою домівку, бо більше не реагує на феромони королеви та мурашника. Вона підіймається на стеблинку🌱 чи листок🌿 і займає позицію, необхідну для спороношення гриба, із суворо лімітованою температурою, вологістю та освітленістю. Мураха міцно вгризається в рослину. Тепер комаха більше ні разу не ворухнеться, незважаючи на те, що вона ще жива, поки гриб🍄 повільно з'їдатиме її зсередини. Поглинувши нутрощі мурахи🐜, міцелій Кордицепа одностороннього виростає з порожнього екзоскелету і чіпляється до рослини, міцно приковуючи рештки комахи до субстрату. Готовий до розмноження гриб🍄 проростає, пробиваючи потилицю мурахи🐜, і дозріває, знову інфіковуючи смертоносними спорами нових жертв. Джерело : How the Zombie Fungus Takes Over Ants’ Bodies to Control Their Minds #зоологія

Екскурс в історію онкогенетики Перші спадкові форми онкології описано ще в давньоєгипетські часи. Багато поколінь сім'ї фараонів мали родовим захворюванням рак грудей. #гістологія

Окситоцин-гормон радості чи щось більше? Окситоцин – це пептидний гормон, який складається з 9 амінокислот і синтезується в паравентрикулярному ядрі гіпоталамусу. Він задіяний у дуже важливих процесах, наприклад, під час пологів він забезпечує перейми. Коли голова дитини тисне на шийку матки, нервові імпульси передаються в підкіркові структури головного мозку матері, активуючи задній гіпофіз для секреції окситоцину. Потім цей окситоцин переноситься з кров’ю в матку, щоб ще більше підсилити її скорочення, і цикл триває до пологів. Також гормон стимулює скорочення міоепітеліальних клітин, що вистилають протоки молочної залози. Останні дослідження спрямовують свою увагу на роль окситоцину в різних формах поведінки, зокрема оргазм та сексуальну активність, ерекцію, еякуляцію, соціальне визнання, зв'язок і поведінку матері. Наприклад, на полівках було проведено досліди для визначення ролі окситоцину в утворенні моногамних стосунків, а також для дослідження ролі гормону в процесі закоханості. Це робить окситоцин та його рецептори потенційними мішенями для медикаментозного лікування паталогічних станів. Механізм роботи гормону: Екзогенний окситоцин індукує ті ж самі реакції в жіночих репродуктивних органах, що й ендогенний — стимулює скоротливу активність міометрія за рахунок індукції пов’язаних з G-білком окситоцинових рецепторів. Активація цих рецепторів викликає появу безлічі внутрішньо- і міжклітинних сигналів, пов’язаних з підвищенням внутрішньоклітинного рівня кальцію. Регуляція секреції окситоцину відбувається за принципом позитивного зворотного зв’язку: вивільнений окситоцин стимулює скорочення матки, при цьому стимулюються барорецептори, які, у свою чергу, подають сигнал про секрецію більшої кількості окситоцину. Схоже, що багатовимірний пептид відіграє центральну роль у соціальній поведінці, і нові клінічні випробування спрямовані на оцінку та визначення його терапевтичного потенціалу в лікуванні патофізіологічної поведінки. Таким чином, існує сильний поштовх до розробки та створення нових технологічних інструментів, які дозволять нам використовувати весь потенціал окситоцину. Джерела: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3183515/ https://compendium.com.ua/dec/266744/ #нейробіологія #біохімія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Контроль розмірів клітинної популяції: коли достатньо? Як ми знаємо, наша імунна система, яка відповідає за контроль нападів вірусів, бактерій, паразитів, а також запобігає виникненню ракових клітин, складається з багатьох типів клітин. У нашому організмі є мільярди цих імунних клітин, включно з Т-лімфоцитами, або скорочено - Т-клітинами. Т-клітини виробляються в кістковому мозку, відбираються в тимусі і необхідні для належного функціонування нашої імунної системи. Хоча в будь-який час має бути присутня достатня кількість Т-клітин, організм також повинен переконатися, що їх щільність не перевищує норму. Але як імунна система розпізнає правильну кількість Т-клітин у кровообігу? Продовження читайте в каруселі➡️ ДЖЕРЕЛО #гістологія #біохімія