PROФАЗА

Привіт! З вами знову рубрика #генетикастаті і сьогодні продовжимо тазавершимо розглядати процес мейозу, який відбувається під час гаметогенезу. Отже, ми завершили на переході до метафази 1. Варто зауважити, що у овоцитах стадії диплотени та діакінезу (останні стадії профази 1) можуть тривати дуже довго аж до початку статевого дозрівання, але про це іншим разом розповімо. Отже, на стадії метафази 1 ті тетради вишиковуються у екваторіальній площині клітини та утворюють метафазну пластинку. Якщо при звичайній метафазі нитки веретена поділу кріпляться до кожної хроматиди окремо, то при мейозі вони кріпляться одразу до всієї хромосоми (яка ще складається із двох хроматид). Далі йде анафаза 1, при якій кожна хромосома йде до кожного полюса, чим зменшує кількість власне хромосом. Це відрізняє від мітотичної анафази, депо полюсах розходяться окремо хроматиди від кожної хромосоми, внаслідок чого генетичний набір зберігається. А після анафази 1 ж диплоїдна клітина стає гаплоїдною, тому й перший поділ називають редукційним. Далі іде стадія телофази 1, при якій хромосоми частково розплітаються, формуються ядра і клітина остаточно ділиться навпіл. Далі йде коротка стадія інтеркінезу, при якій на відміну від інтерфази, не відбувається редуплікації хромосом, які залишаються компактними. Далі іде другий поділ. Першою стадією йде профаза 2, при якій ядерні оболонки зникають та швидко формується веретено поділу. Потім йде метафаза 2, при якій хромосоми, які складаються із двох сестринських хроматид знову вишиковуються по екваторіальній площині клітини. До них під’єднуються трубочки веретена поділу, які тепер кріпляться саме до кожної хроматиди окремо, як при мітотичній метафазі. При анафазі 2 кожна хроматида окремо розходиться по полюсах (як при мітозі). Тепер кожна хроматида може вважатись окремою хромосомою. Телофаза 2 завершує весь складний процес мейозу. Хромосоми деспіралізуються, формується ядерна оболонка і клітина остаточно ділиться на дві, кожна із яких містить гаплоїдний набір хромосом, які тепер представлені однією хроматидою. А як це все реалізовано під час гаметогенезу, розповімо потім, а поки бажаємо гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела: 1,

Український молодіжний фонд запрошує представників громадського сектору та молодь на офлайн-зустріч у межах всеукраїнської інформаційної кампанії. У лютому 2026 року Фонд запускає хвилю грантових конкурсів для підтримки молодіжних та громадських ініціатив. Саме цим можливостям буде присвячена зустріч - команда УМФ наживо презентує конкурси, пояснить умови участі та покаже, як підготувати і подати грантову заявку. 🔹 4 лютого о 13:00 у Києві відбудеться відкрита зустріч, під час якої команда УМФ презентує грантові конкурси за напрямками: «Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості», «Розвиток стійкості, безпечного середовища, безбар’єрності та психоемоційного благополуччя молоді», «Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді». Під час заходу учасники дізнаються про умови участі, вимоги до грантових заявок та ключові помилки, яких варто уникати. Окрему увагу буде приділено практичній частині - покроковій демонстрації процесу подачі грантової заявки. 📌 До участі запрошуються представники громадських, молодіжних та дитячих громадських організацій, молодіжних центрів і просторів, молодіжні працівники, члени молодіжних рад, органів учнівського та студентського самоврядування, а також усі, хто зацікавлений у реалізації молодіжних проєктів. ‼️Реєстрація обов'язкова, місце проведення надішлемо за добу усім зареєстрованим учасникам! 💻 Рекомендуємо мати з собою ноутбук або інший зручний пристрій для роботи з грантовою заявкою під час зустрічі. Реєстрація тут

Життя зароджується в момент запліднення яйцеклітини утворення зиготи. Але як з однієї клітини формується багатоклітинний організм? Ви можете сказати, що розвиток ембріона запрограмований в ДНК. Водночас сучасні дослідження доводять, що не менш важливу роль відіграє геометрія ембріона. Спочатку зигота ділиться швидко і синхронно: утворюються 2 клітини, потім 4, 8 і так далі. Згодом одні клітини уповільнюються, а інші не збавляють темпу поділу. З цього хаосу починають формуватися три шари клітин, з яких пізніше сформуються всі тканини та органи нового організму. На початкових стадіях ембріон використовує материнську генетичну програму, але на етапі утворення бластули (стадія розвитку зародка) повинен увімкнутися геном самого ембріона. Але ж хто натисне на цю кнопку? Це питання намагалися з'ясувати група вчених з Австрії на прикладі ікринок рибок даніо-реріо. Вони виявили, що розміри клітин, їх об'єми, кривизна запускають каскад подій, що впливають на розвиток і на правильну організацію ембріона. Через асиметричний поділ клітинний цикл в ембріоні протікає хвилею: клітини в центрі ембріона діляться швидше, а на полюсах повільніше. Тепер вченим залишився найвідповідальніший етап з'ясувати чи працюють ці принципи на людях. Тоді ці знання можуть створити прорив у репродуктивних технологіях та медицині. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1,2,

Чи знаєте ви скільки нових видів відкривають вчені щороку? А скільки всього налічується видів живих істот на Землі? Знайти відповіді на ці питання можна в дослідженні, яке спрямоване на з'ясування закономірностей темпів відкриття видів. Історія систематизації та класифікації видів починається в 1900 році завдяки шведському натуралісту Карлу Ліннею. Саме він став засновником сучасної таксономії. З того часу вчені продовжують розширювати знання про біорізноманіття на нашій планеті, документуючи нові види. Дослідники проаналізували наявні дані щодо 2 млн видів і виявили, що темпи відкриття видів продовжують зростати. Найбільший приріст описаних видів спостерігається з 2015 року, а максимальну кількість нових видів знайдено у2020 році. Це суперечить попереднім дослідженням цієї теми. Вважалося, що початок ХХ століття знаменується найшвидшим темпом опису живих організмів. Проте автори нового дослідження стверджують, що вже після 2008 року швидкість опису видів є більшою ніж у 1900 роках. Так, в період з 2015 по 2020 роки в середньому було задокументовано понад 16тисяч нових видів, з них понад 10 000 тварин, близько 2 500 рослин та 2 000грибів. Вражає, чи не так? Зараз людству відомо близько 2,5 млн видів, але справжня кількість дотепер невідома. Від початку зародження класифікації Ліннея минуло аж 300 років, але 15% від усіх відомих видів було описано лише за останні 20 років. При цьому багато організмів ще залишаються непоміченими, а кожне нове відкриття наближає нас до розуміння неймовірного біорізноманіття на нашій планеті. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2,

За кожним експериментом, кожним обговоренням і кожним відкриттям стоять люди: сміливі менті, наставники, які вчать шукати власні відповіді, і команда, що зробила програму реальною. Ці цифри – лише момент, щоб озирнутись і сказати “Вау, ми це зробили”. Попереду ще більше відкриттів, нових запитань і нових історій. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Science Mentoring 2025 триває, і кожен крок на цьому шляху – цінний.

Привіт, з вами рубрика #генетикастаті! Сьогодні ми детальніше розберемо процес мейозу, а саме процес профази 1, щоб потім зрозумілішим був процес гаметогенезу у людей. Отже, як ви пам’ятаєте, що мейоз складається із двох послідовних поділів, де кожній гаметі дістається половина генетичної інформації, а кожна хромосома представлена у вигляді однієї хроматиди. Отже, під час профази 1, тобто початку редукційного поділу, попередник гонади проходить такі стадії: лептотена, зиготена, пахітена, диплотена та діакінез. Під час лептотени хромосоми обома кінцями прикріплені до ядерної мембрани та починають спіралізуватись, тому виглядають, як нитки. Причому сестринські хроматиди дуже тісно розташовані, тому вони виглядають, як одна суцільна нитка. Тобто кількість ниток дорівнює кількості хромосом. Також можна помітити хромомери– потовщення на цих нитках. Далі йде зиготена – гомологічні хромосоми починають зближуватись та з’єднуватись відповідними хромомерами. Це явище називається кон’югацією хромосом. Оскільки кожна хромосома ще має дві сестринські хроматиди, то у цій асоціації (біваленті) виходить 4 нитки ДНК, тому таку пару хромосом називають тетрадою. При зближенні хромосом, між ними утворюється сенаптонемальний комплекс, який складається із поздовжніх тяжів, якими хромосоми власне і зближуються. Закінчення цього процесу передує наступній стадії – пахітені. При ній вже зближені хромосоми продовжують далі спіралізуватись аж поки не утвориться одна вкорочена хромосома, яка складається із 4 хроматид. У щілині сенаптонемального комплексу з’являються перші вузлики, де буде відбуватись всім відомий кросинговер - рекомбінація гомологічних ділянок ДНК. Також націй стадії певні процеси у овоцитах та сперматоцитах трохи відрізняються, про що буде описано у одному із наступних дописів. Під час кросинговеру у парі хромосом у одній із хроматид внаслідок екзонуклеазної активності на обох ланцюгах лишаються вільні 3’-кінці, один із яких вбудовується в одну із хроматид гомологічної хромосоми у гомологічну ділянку, де є комплементарність, витісняючи інший ланцюг, утворюючи структуру Холідея (хоча у результаті можуть бути місметчі через невелику різницю у послідовностях гомологічних хромосом, які потім шляхом репарації будуть прибрані). Далі перша хромосома за допомогою комплементарного ланцюга, в який вбудувалась, добудовує втрачений фрагмент аж поки не дійде до інтактної ділянки. Одночасно із цим витіснений ланцюг також стає матрицею для синтезу другого ланцюга першої хромосоми теж аж до інтактної ділянки (репараційний синтез). Через це у хромосом утворюється хрестоподібна структура – хіазма. Тобто у процес залучаються дві із чотирьох хроматид: по одній із кожного гомолога. Таким чином хромосоми і обмінюються генетичною інформацією. Далінастає стадія диплотени, при якій гомологічні хромосоми починають відштовхуватись одна від іншої, але лишаються зв’язаними хіазмами. Хромосоми далі конденсуються. Тут теж проявляється різниця між статтю, про що буде йти мова у одному із наступних дописів. Остання стадія перед метафазою 1, діакінез, знаменує собою остаточну конденсаціюхромосом, які тепер відриваються кінцями від ядерної мембрани і видно чітко 4нитки. Причому сестринські хроматиди з’єднані в районі центромери, а гомологічні хромосоми у місцях, де був кросинговер. Самі ж хіазми поступово зникають, бо структури Холідея руйнуються, а утворені місметчі та одноланцюгові розриви теж шляхом репарації усуваються, закінчуючи процес рекомбінації. Ядерна оболонка зникає, веретено поділу вже сформоване, а хромосоми мігрують до екватора клітини. Про подальші процеси мова піде у наступному дописі, а на цьому бажаємо вам гарного дня! Автор:@euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела:1, 2 Сиволоб А.В. «Молекулярна біологія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка,, 2008

Спробуємо уявити, що ти тримаєш у долоні невидиму перлину — меншу за порошинку. Вона пульсує, «дихає», приймає рішення. Це клітина — найменша одиниця життя. Вона є біосинтетичною фабрикою, електростанцією для перетворення енергії, бібліотекою для зберігання та передачі генетичної інформації і штабом оборони від інфекцій. Ласкаво просимо до світу цитології — науки, що розкриває таємниці клітин! Автор: @nataliaree Дизайнер: @cerulean_sun

РНК-модифікації є важливим елементом епігенетичної регуляції. Модифікації полягають у приєднання до молекули РНК різних хімічних груп. Ці зміни відіграють важливу роль у багатьох процесах, таких як диференціація клітин, реакція на стрес та імунна відповідь на захворювання. Щоб виявити ці модифікації дослідники використовують технології Nanopore,розроблені раніше. Суть технології полягає у вимірюванні електричних сигналів під час проходження молекули крізь нанопору. Проблема цього підходу полягає у високому рівні "шуму", що заважає розділити окремі нуклеотиди й погіршує точність прогнозування модифікацій. Вчені розробили новий підхід SegPore, який ґрунтується на моделі молекулярної транслокації. Так, замість плавного руху в одну сторону, моторний білок може просувати РНК як вперед, так і назад. Моделюючи цей динамічний процес вчені розробили модель "білого ящика", яка є точнішою в прогнозуванні отриманих наборів даних, але при цьому має простіші алгоритми. Таким чином, SegPore не лише дозволяє надійно інтерпретувати отримані дані секвеновання окремих молекул РНК. Точність цього методу пришвидшить дослідження РНК модифікацій, які потенційно пов'язані із захворюваннями людини. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2

МГО "UkrTeenScience" висловлює вдячність ІТ компанії «ОNSEO» за надання комп’ютерів на операційну діяльність організації та сприяння розвитку STEM-освіти в Україні. Ми маємо надію, що наша плідна співпраця триватиме і в подальшому. Бажаємо компанії завжди досягати поставлених цілей та залишатися флагманом соціально відповідального бізнесу, який відчуває потреби та перспективи науки.

Привіт-привіт, з вами рубрика #генетикастаті! І сьогодні ми нарешті дістались до логічного наслідку дорослішання, або ж навпаки, що передує зародженню: гаметогенез(це як із питанням, що раніше: курка чи яйце?). Саме так: сьогодні ми розберемо, як відбувається мейоз, який є основним процесом у даному явищі! У цьому дописі ми коротко згадаємо, що це, а у наступних – детальніше розпишемо ці процеси, щоб описати процеси гаметогенезу у людини. Чим відрізняється мітоз від мейозу? Перед мітозом кожна хромосома після реплікації складається із двох однакових хроматид. З точки зору молекулярної біології така клітина вже є тетраплоїдною, хоча з точки зору набору генетичної інформації лишається диплоїдною . При мітозі по дочірніх клітинах розходяться саме окремі хроматиди від кожної хромосоми, тобто нові клітини лишаються диплоїдними, як з точки зору каріотипу, так і молекулярної біології (тобто лишається по парі хромосом, але із однією хроматидою). Такий тип поділу характерний для соматичних клітин. Мейоз ж відбувається шляхом двох послідовних поділів. При першому розходяться порівну хромосоми, а не окремі хроматиди від кожної хромосоми. Отже дві нові клітини мають лише половину генетичної інформації, тобто вже стають гаплоїдними з точки зору генетики, хоч і у кожної хромосоми лишаються по дві хроматиди (тобто хромосоми без пари, але із двома хроматидами). Тому такий поділ називають ще редукційним. І саме під час цього (на стадії профази) відбувається рекомбінація генів між гомологічними хромосомами: кросинговер, який призводить до збільшення мінливості та різноманіття у популяції. Далі без проходження інтерфази (цю стадію називають інтеркінезом) швидко настає другий поділ: екваційний. При ньому по дочірніх клітинах вже розходяться саме окремі хроматиди, як при мітозі. Результатом є утворення із однієї клітини-попередника чотирьох гаплоїдних гамет (або однієї, якщо мова йде про зрілі жіночі статеві клітини). При злитті гамет утворюється знову диплоїдна зигота, яка вже може стати новою людиною. У наступному дописі ми вже ретельніше розберемо, як відбувається кросинговер, що таке зиготена, пахітена, порушення у цьому процесі тощо, а поки ми бажаємо вам гарного дня! Автор:@euchromatin Дизайнерка: @ukaralius Джерела: 1.

Голова нашої молодіжної громадської організації "UkrTeenScience" Владлен Володавчик обраний до складу Молодіжної Ради при Міністерстві освіти та науки України і сьогодні вже взяв участь у першому засіданні. Бажаємо продуктивної роботи та натхнення на цьому відповідальному шляху!

Заведено вважати, що раціональне мислення притаманне лише для людей, а от як свої рішення приймають тварини? Дослідження в журналі Science стверджує, що шимпанзе також здатні аналізувати суперечливі докази перед прийняттям рішення. Експеримент проводився на острові Нгамба, який відомим своїм заповідником шимпанзе. Шимпанзе показували дві коробки, в одній з яких була їжа й давали підказки. Пізніше тваринам надавали переконливі докази на користь іншої коробки з їжею. Після нових доказів в більшості випадках шимпанзе змінювали свій вибір. Щоб переконатися у правдивості отриманих результатів, дослідники суворо контролювали умови проведення експерименту та залучали комп'ютерне моделювання. Це дало змогу зробити висновок, що шимпанзе можуть оцінювати та аналізувати отримані докази, а не просто робити вибір на основі останньої інформації. Такий тип гнучкого мислення психологи асоціюють із 4-річними дітьми, тому наразі дослідники продовжують збирати дані щодо мислення у дітей для подальшого порівняння. Нові результати тепер ставлять під сумнів загальноприйняте твердження, що лише людям властиве раціональне мислення. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1,2,

Команда BioGENext радо запрошує на фінальну лекцію 2025 року освітнього проєкту BioGENext Series! Вона відбудеться 25 листопада о 18:00 у Kyiv School of Economics. Лектор: професор Януш М. Буйніцький (Janusz M. Bujnicki) Керівник Лабораторії біоінформатики та білкової інженерії, Міжнародний інститут молекулярної та клітинної біології у Варшаві (IIMCB), Польща Тема: Structural bioinformatics of RNA folding, interactions, and modifications Мова лекції: англійська Анотація: Молекули рибонуклеїнової кислоти (РНК) є ключовими регуляторами клітинних процесів. Їхня здатність згортатися у специфічні 3D-структури та взаємодіяти з білками, малими молекулами й іонами лежить в основі регуляції генів, каталітичних реакцій та молекулярного розпізнавання. Щоб зрозуміти ці функції, важливо досліджувати не лише статичну будову РНК, а й її динамічну поведінку та вплив хімічних модифікацій, які можуть змінювати згортання та взаємодії. Експериментальні методи визначення структури та динаміки РНК залишаються складними, особливо коли йдеться про гнучкі або частково невпорядковані ділянки. Комп’ютерне моделювання є важливим доповненням, однак його точність і можливості часто обмежені складністю системи та обмеженнями вибірки. У лекції будуть представлені стратегії, що поєднують грубозернисте (coarse-grained) та гібридні моделювання для вивчення згортання РНК, її взаємодій із білками та структурних наслідків хімічних модифікацій. Ці методи розроблені та реалізовані у лабораторії Януша Буйніцького. Разом ці підходи дають змогу ефективно передбачати й аналізувати 3D-структури РНК у різних біологічних контекстах, поєднуючи можливості експериментальних і теоретичних досліджень. Вас чекає інтерактивна жива сесія, де лектор приєднається до нас онлайн, але аудиторія збереться в офлайн-форматі у залі Kyiv School of Economics. І як завжди після лекції запрошуємо кожного з вас залишитися на неформальний нетворкінг із кавою та смаколиками. Вважаємо цю частину чудовою нагодою обговорити ідеї, поділитися враженнями та познайомитися ближче з учасниками спільноти BioGENext. 👉 Реєстрація: https://biogenext-series-season-2-lecture-3-tickets.eventbrite.com З найкращими побажаннями, Команда BioGENext