PROФАЗА

«Війна на молекулярному рівні» - захоплива і складна боротьба, що відбувається всередині людського організму кожну секунду. У центрі уваги - протистояння клітин імунної системи та бактерій. Клітини організму - захисники, що розпізнають «чужих»,подають сигнали тривоги та знищують загарбників за допомогою складних молекулярних механізмів. Бактерії постійно вдосконалюють власні стратегії виживання: маскуються, проникають у клітини, формують захисні плівки та уникають імунної відповіді. Ви дізнаєтесь як розгортається «гонка озброєнь» між патогенами та організмом людини - від клітинних бар’єрів до імунної пам’яті. Такі молекулярні битви тривають мільярди років і є основою еволюції як бактерій, так і імунної системи. Ми пропонуємопо-новому поглянути на звичайні симптоми хвороби. Пам’ятайте, що за ними стоїть складний і драматичний процес боротьби за рівновагу в організмі. Автор @nataliaree (Шкіра Наталія) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) Джерела 1

Dear colleagues and friends! We’re excited to invite you to the 𝗜𝗻𝘁𝗿𝗼𝗱𝘂𝗰𝘁𝗶𝗼𝗻 𝘁𝗼 𝗚𝗪𝗔𝗦 𝗮𝗻𝗱 𝗽𝗼𝘀𝘁-𝗚𝗪𝗔𝗦 𝗮𝗻𝗮𝗹𝘆𝘀𝗶𝘀 course. 👨‍🏫 𝗦𝗽𝗲𝗮𝗸𝗲𝗿: Anastasiia Alekseienko, PhD student / Junior research fellow at the Institute of Genomics, University of Tartu, Estonia 𝗗𝘂𝗿𝗶𝗻𝗴 𝘁𝗵𝗲 𝗰𝗼𝘂𝗿𝘀𝗲 𝘆𝗼𝘂 𝘄𝗶𝗹𝗹: 🔹Learn the fundamentals of genetic data analysis with a focus on Genome-Wide Association Studies (GWAS) 🔹Understand how GWAS works and how to interpret association results 🔹Gain practical experience with modern tools for post-GWAS analysis 𝗘𝗹𝗶𝗴𝗶𝗯𝗶𝗹𝗶𝘁𝘆 𝗰𝗿𝗶𝘁𝗲𝗿𝗶𝗮: 🔹 Motivation to learn and engage with the course content 🔹 Basic understanding of working in RStudio 🔹 Ability to write simple one-line commands in R 🔹 Sufficient information-search skills 📅𝗗𝗮𝘁𝗲𝘀: twice a week during April 6-26, 2026 ⏰𝗔𝗽𝗽𝗹𝗶𝗰𝗮𝘁𝗶𝗼𝗻 𝗱𝗲𝗮𝗱𝗹𝗶𝗻𝗲: April 1st, 2026 (23:59 Kyiv time) 𝗥𝗲𝗴𝗶𝘀𝘁𝗲𝗿 𝗵𝗲𝗿𝗲: https://forms.gle/J6aFLeom7AuuQDRE9

Хочете попрактикуватися в сучасній R&D-лабораторії над реальними розробками? Тоді подавайте заявки на Біотех-студії від Enzym Group. 15 студентів з усієї України — біотехнологи, біологи, хіміки та фахівці з харчових технологій та інші мають унікальну нагоду повчитися у науковців, прокачати власні знання та здобути практичні навички. Про житло, харчування та трансфер містом подбає компанія. Потрібно лише заповнити заявку та написати мотиваційний лист до 2 квітня, а згодом пройти співбесіду. За останні 5 років у біотехстудіях Enzym Group взяли участь близько 100студентів з різних українських університетів. І серед них є ті, хто стали частиною команди й розвивають кар'єру в біотехнологіях. Не пропустіть свою можливість. Маєте знайомих студентів, які вивчають біотехнології? Також поширюйте. Заповнюйте заявку за посиланням

Продихи це мікроскопічні пори на поверхні листків рослин, які забезпечують газообмін між клітинами рослини та навколишнім середовищем. Анатомія продихів впливає на те, на скільки ефективно рослина використовує воду. Це є актуальним й важливим для створення нових витривалих до посухи сільськогосподарських культур. Зазвичай вчені вимірюють параметри продихів під мікроскопом та окремо вивчають фізіологічні функції рослин. Проте дослідники запропонували новий інструмент "stomata in-sight", який дозволяє одночасно спостерігати за динамікою продихів та вимірювати газообмін рослин. Пори рослин здатні відкриватися та закриватися під дією як зовнішніх, так і внутрішніх подразників, таких як концентрація вуглекислого газу, насиченість клітин вологою, температура та освітленість. Через це одночасне вимірювання характеристик продихів та фізіологічні параметри створюють єдину картину функціонування цілісної рослини. В новому підході вчені поєднують скануючу конфакальну мікроскопію й прилади для вимірювання газообміну. При цьому рослини знаходяться в спеціальній камері, в якій можна регулювати рівень освітленості, вологість і концентрацію вуглекислого газу. Це дає можливість моделювати реальні умови вирощування рослин. Завдяки цьому дослідники здатні спостерігати як реагують мікроскопічні пори на поверхні листка і який це має вплив на інтенсивність транспірації та фотосинтезу. Такий підхід до вивчення фізіології рослин сприяє визначити генетичні ознаки, які пов'язані з "ефективнішою" роботою продихів. Підвищення ефективності використання води рослиною моє ключовим моментом для підвищення посухостійкості рослин без втрати продуктивності. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2

Вітаємо, організаційний комітет BioGENext Conference повідомляє, що підготовку до BioGENext Conference 2026 офіційно розпочато! 🧬 Наступна конференція BioGENext 2026 відбудеться з 6 по 9 жовтня 2026 року. Вони вже працюють над концепцією нового заходу і хочуть зробити його максимально корисним для вас. Будь ласка, приділіть 3 хвилини нашому опитуванню: https://forms.gle/smiyA6Qceb9f7VJc7 Дякуємо за ваш внесок у розробку BioGENext Conference 2026! До скорих зустрічей! З найкращими побажаннями, Організаційний комітет

Що таке наука насправді? З чого починається експеримент? І як мислить дослідник, який ставить питання, а не просто шукає правильну відповідь? Курс “Основи наукового методу” допоможе тобі скласти власну формулу дослідника: від ідеї до першого результату. Курс є частиною програми Science Mentoring, яка реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Реєстрацію на Другу Літню школу з дослідження природних сполук ВІДКРИТО! 📣 "Німецько-Український Центр передових досліджень природних сполук" (CENtR) запрошує: • бакалаврів четвертого року навчання, • магістрів, • аспірантів, • кандидатів наук, що отримали науковий ступінь після 2020 року, зі спеціальностей, дотичних до тематики школи, долучитися до унікальної освітньої програми, де участь є повністю БЕЗКОШТОВНОЮ! 🗓 Коли? 10-16 серпня 2026 року 📍 Де? Львів та Карпати 🧐 Що на вас чекає? Насичена 7-денна програма, що поєднує теорію та практику! 1️⃣ Практична робота на базі біотехнологічної лабораторії компанії Explogen у Львові. 2️⃣ Інтенсив з теорії та активний нетворкінг у мальовничій локації в Карпатах (буде повідомлена згодом) з лекціями від провідних науковців України і світу в галузі біології природних сполук та їх продуцентів. Теми, що буде охоплено, включатимуть: • Основи роботи з актинобактеріями • Біосинтез природних вторинних метаболітів • Методи ідентифікації та клонування генів біосинтезу • Підходи до генетичної інженерії штамів • Основи хемо- і біоінформатики та не тільки! Детальна програма буде опублікована ближче до дат проведення самої школи. 🚍 Ми подбали про ваш комфорт: переїзд до теоретичної частини та назад буде здійснюватися комфортабельним автобусом за наш рахунок. Участь у школі включає: ✅ Проживання на весь період Школи ✅ Щоденне триразове харчування ✅ Трансфер між локаціями Доступ до лекцій в онлайн-форматі отримають всі, хто зареєструються на Літню школу! ❗️ Дедлайн реєстрації: 26 квітня (включно). ➡️ Заповнити форму для участі: https://forms.gle/BzDBwbUD3qhCx94G8 ВАЖЛИВО! Наявність мотиваційного листа у формі є обов'язковою. Мотиваційні листи, повністю написані штучним інтелектом, автоматично дискваліфіковують Вас з відбору. Не втрачайте шанс отримати прикладні знання, актуальні практичні навички та незабутні враження! ❓Маєте додаткові запитання? Пишіть нам на пошту: 📧 info@centr.org.ua Або на Telegram/Viber: 💬+380969034534 (Надія)

11 лютого — День дівчат і жінок в науці. 👩🏼‍🔬 Сьогодні ми вирішили взяти інтерв'ю у нашої волонтерки МГО "UkrTeenScience", PhD Юлії Римар, аби дізнатися, як починають свій шлях молоді науковиці та з якими викликами зіштовхуються під час війни. Вітаємо усіх дівчат та жінок, які обрали для себе шлях в науці. Бажаємо багато гарних можливостей, поваги від колег та успіхів!🔬 Захоплюємося кожною з вас!✨🫶🏼 Автори: Сергій Старих та Владислава Мешко. Дизайнер: Лариса Жеребцова

Привіт! З вами знову рубрика #генетикастаті і сьогодні продовжимо тазавершимо розглядати процес мейозу, який відбувається під час гаметогенезу. Отже, ми завершили на переході до метафази 1. Варто зауважити, що у овоцитах стадії диплотени та діакінезу (останні стадії профази 1) можуть тривати дуже довго аж до початку статевого дозрівання, але про це іншим разом розповімо. Отже, на стадії метафази 1 ті тетради вишиковуються у екваторіальній площині клітини та утворюють метафазну пластинку. Якщо при звичайній метафазі нитки веретена поділу кріпляться до кожної хроматиди окремо, то при мейозі вони кріпляться одразу до всієї хромосоми (яка ще складається із двох хроматид). Далі йде анафаза 1, при якій кожна хромосома йде до кожного полюса, чим зменшує кількість власне хромосом. Це відрізняє від мітотичної анафази, депо полюсах розходяться окремо хроматиди від кожної хромосоми, внаслідок чого генетичний набір зберігається. А після анафази 1 ж диплоїдна клітина стає гаплоїдною, тому й перший поділ називають редукційним. Далі іде стадія телофази 1, при якій хромосоми частково розплітаються, формуються ядра і клітина остаточно ділиться навпіл. Далі йде коротка стадія інтеркінезу, при якій на відміну від інтерфази, не відбувається редуплікації хромосом, які залишаються компактними. Далі іде другий поділ. Першою стадією йде профаза 2, при якій ядерні оболонки зникають та швидко формується веретено поділу. Потім йде метафаза 2, при якій хромосоми, які складаються із двох сестринських хроматид знову вишиковуються по екваторіальній площині клітини. До них під’єднуються трубочки веретена поділу, які тепер кріпляться саме до кожної хроматиди окремо, як при мітотичній метафазі. При анафазі 2 кожна хроматида окремо розходиться по полюсах (як при мітозі). Тепер кожна хроматида може вважатись окремою хромосомою. Телофаза 2 завершує весь складний процес мейозу. Хромосоми деспіралізуються, формується ядерна оболонка і клітина остаточно ділиться на дві, кожна із яких містить гаплоїдний набір хромосом, які тепер представлені однією хроматидою. А як це все реалізовано під час гаметогенезу, розповімо потім, а поки бажаємо гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела: 1,

Український молодіжний фонд запрошує представників громадського сектору та молодь на офлайн-зустріч у межах всеукраїнської інформаційної кампанії. У лютому 2026 року Фонд запускає хвилю грантових конкурсів для підтримки молодіжних та громадських ініціатив. Саме цим можливостям буде присвячена зустріч - команда УМФ наживо презентує конкурси, пояснить умови участі та покаже, як підготувати і подати грантову заявку. 🔹 4 лютого о 13:00 у Києві відбудеться відкрита зустріч, під час якої команда УМФ презентує грантові конкурси за напрямками: «Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості», «Розвиток стійкості, безпечного середовища, безбар’єрності та психоемоційного благополуччя молоді», «Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді». Під час заходу учасники дізнаються про умови участі, вимоги до грантових заявок та ключові помилки, яких варто уникати. Окрему увагу буде приділено практичній частині - покроковій демонстрації процесу подачі грантової заявки. 📌 До участі запрошуються представники громадських, молодіжних та дитячих громадських організацій, молодіжних центрів і просторів, молодіжні працівники, члени молодіжних рад, органів учнівського та студентського самоврядування, а також усі, хто зацікавлений у реалізації молодіжних проєктів. ‼️Реєстрація обов'язкова, місце проведення надішлемо за добу усім зареєстрованим учасникам! 💻 Рекомендуємо мати з собою ноутбук або інший зручний пристрій для роботи з грантовою заявкою під час зустрічі. Реєстрація тут

Життя зароджується в момент запліднення яйцеклітини утворення зиготи. Але як з однієї клітини формується багатоклітинний організм? Ви можете сказати, що розвиток ембріона запрограмований в ДНК. Водночас сучасні дослідження доводять, що не менш важливу роль відіграє геометрія ембріона. Спочатку зигота ділиться швидко і синхронно: утворюються 2 клітини, потім 4, 8 і так далі. Згодом одні клітини уповільнюються, а інші не збавляють темпу поділу. З цього хаосу починають формуватися три шари клітин, з яких пізніше сформуються всі тканини та органи нового організму. На початкових стадіях ембріон використовує материнську генетичну програму, але на етапі утворення бластули (стадія розвитку зародка) повинен увімкнутися геном самого ембріона. Але ж хто натисне на цю кнопку? Це питання намагалися з'ясувати група вчених з Австрії на прикладі ікринок рибок даніо-реріо. Вони виявили, що розміри клітин, їх об'єми, кривизна запускають каскад подій, що впливають на розвиток і на правильну організацію ембріона. Через асиметричний поділ клітинний цикл в ембріоні протікає хвилею: клітини в центрі ембріона діляться швидше, а на полюсах повільніше. Тепер вченим залишився найвідповідальніший етап з'ясувати чи працюють ці принципи на людях. Тоді ці знання можуть створити прорив у репродуктивних технологіях та медицині. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1,2,

Чи знаєте ви скільки нових видів відкривають вчені щороку? А скільки всього налічується видів живих істот на Землі? Знайти відповіді на ці питання можна в дослідженні, яке спрямоване на з'ясування закономірностей темпів відкриття видів. Історія систематизації та класифікації видів починається в 1900 році завдяки шведському натуралісту Карлу Ліннею. Саме він став засновником сучасної таксономії. З того часу вчені продовжують розширювати знання про біорізноманіття на нашій планеті, документуючи нові види. Дослідники проаналізували наявні дані щодо 2 млн видів і виявили, що темпи відкриття видів продовжують зростати. Найбільший приріст описаних видів спостерігається з 2015 року, а максимальну кількість нових видів знайдено у2020 році. Це суперечить попереднім дослідженням цієї теми. Вважалося, що початок ХХ століття знаменується найшвидшим темпом опису живих організмів. Проте автори нового дослідження стверджують, що вже після 2008 року швидкість опису видів є більшою ніж у 1900 роках. Так, в період з 2015 по 2020 роки в середньому було задокументовано понад 16тисяч нових видів, з них понад 10 000 тварин, близько 2 500 рослин та 2 000грибів. Вражає, чи не так? Зараз людству відомо близько 2,5 млн видів, але справжня кількість дотепер невідома. Від початку зародження класифікації Ліннея минуло аж 300 років, але 15% від усіх відомих видів було описано лише за останні 20 років. При цьому багато організмів ще залишаються непоміченими, а кожне нове відкриття наближає нас до розуміння неймовірного біорізноманіття на нашій планеті. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2,

За кожним експериментом, кожним обговоренням і кожним відкриттям стоять люди: сміливі менті, наставники, які вчать шукати власні відповіді, і команда, що зробила програму реальною. Ці цифри – лише момент, щоб озирнутись і сказати “Вау, ми це зробили”. Попереду ще більше відкриттів, нових запитань і нових історій. Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Science Mentoring 2025 триває, і кожен крок на цьому шляху – цінний.

Привіт, з вами рубрика #генетикастаті! Сьогодні ми детальніше розберемо процес мейозу, а саме процес профази 1, щоб потім зрозумілішим був процес гаметогенезу у людей. Отже, як ви пам’ятаєте, що мейоз складається із двох послідовних поділів, де кожній гаметі дістається половина генетичної інформації, а кожна хромосома представлена у вигляді однієї хроматиди. Отже, під час профази 1, тобто початку редукційного поділу, попередник гонади проходить такі стадії: лептотена, зиготена, пахітена, диплотена та діакінез. Під час лептотени хромосоми обома кінцями прикріплені до ядерної мембрани та починають спіралізуватись, тому виглядають, як нитки. Причому сестринські хроматиди дуже тісно розташовані, тому вони виглядають, як одна суцільна нитка. Тобто кількість ниток дорівнює кількості хромосом. Також можна помітити хромомери– потовщення на цих нитках. Далі йде зиготена – гомологічні хромосоми починають зближуватись та з’єднуватись відповідними хромомерами. Це явище називається кон’югацією хромосом. Оскільки кожна хромосома ще має дві сестринські хроматиди, то у цій асоціації (біваленті) виходить 4 нитки ДНК, тому таку пару хромосом називають тетрадою. При зближенні хромосом, між ними утворюється сенаптонемальний комплекс, який складається із поздовжніх тяжів, якими хромосоми власне і зближуються. Закінчення цього процесу передує наступній стадії – пахітені. При ній вже зближені хромосоми продовжують далі спіралізуватись аж поки не утвориться одна вкорочена хромосома, яка складається із 4 хроматид. У щілині сенаптонемального комплексу з’являються перші вузлики, де буде відбуватись всім відомий кросинговер - рекомбінація гомологічних ділянок ДНК. Також націй стадії певні процеси у овоцитах та сперматоцитах трохи відрізняються, про що буде описано у одному із наступних дописів. Під час кросинговеру у парі хромосом у одній із хроматид внаслідок екзонуклеазної активності на обох ланцюгах лишаються вільні 3’-кінці, один із яких вбудовується в одну із хроматид гомологічної хромосоми у гомологічну ділянку, де є комплементарність, витісняючи інший ланцюг, утворюючи структуру Холідея (хоча у результаті можуть бути місметчі через невелику різницю у послідовностях гомологічних хромосом, які потім шляхом репарації будуть прибрані). Далі перша хромосома за допомогою комплементарного ланцюга, в який вбудувалась, добудовує втрачений фрагмент аж поки не дійде до інтактної ділянки. Одночасно із цим витіснений ланцюг також стає матрицею для синтезу другого ланцюга першої хромосоми теж аж до інтактної ділянки (репараційний синтез). Через це у хромосом утворюється хрестоподібна структура – хіазма. Тобто у процес залучаються дві із чотирьох хроматид: по одній із кожного гомолога. Таким чином хромосоми і обмінюються генетичною інформацією. Далінастає стадія диплотени, при якій гомологічні хромосоми починають відштовхуватись одна від іншої, але лишаються зв’язаними хіазмами. Хромосоми далі конденсуються. Тут теж проявляється різниця між статтю, про що буде йти мова у одному із наступних дописів. Остання стадія перед метафазою 1, діакінез, знаменує собою остаточну конденсаціюхромосом, які тепер відриваються кінцями від ядерної мембрани і видно чітко 4нитки. Причому сестринські хроматиди з’єднані в районі центромери, а гомологічні хромосоми у місцях, де був кросинговер. Самі ж хіазми поступово зникають, бо структури Холідея руйнуються, а утворені місметчі та одноланцюгові розриви теж шляхом репарації усуваються, закінчуючи процес рекомбінації. Ядерна оболонка зникає, веретено поділу вже сформоване, а хромосоми мігрують до екватора клітини. Про подальші процеси мова піде у наступному дописі, а на цьому бажаємо вам гарного дня! Автор:@euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела:1, 2 Сиволоб А.В. «Молекулярна біологія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка,, 2008