Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Нарешті знайшов трохи часу перечитати кілька своїх нещодавніх покупок. Давно у списку пріоритетів був роман «Бірманські будні» (1934) Джорджа Орвелла:

📷Кольорові фото Стамбулу 1960-х років, від Чарльза Вівера Кушмана, американського фотографа-аматора й мандрівника. ✍З 1938 по 1969 роки Чарльз Кушман багато подорожував США і країнами Європи, фіксуючи свої подорожу у вигляді своєрідного «фотощоденника». Йому у цьому допомагала камера Kodak та нова кольорова плівка Kodakchrome. За час своїх мандрівок він відзняв більше ніж 14.5 тисяч кадрів, які згодом подарував своїй Alma mater – Масачусетському ун-ту. У 1960-х роках мандрівник також відвідав Стамбул, який захопив його своєю атмосферою. Більше 100 фото зі щирими сценами міського життя, панорамами й архітектурою нагадують про те, яким місто було у середині минулого століття. П.С. Хто бував у Стамбулі, можете порівняти як змінилась забудова й ландшафт деяких відомих місць. #Стамбул #весна #Туреччина #фото

🖼️Романтичні образи Індії, у акварелях Вільяма Карпентера-молодшого (1818-1889), британського художника й мандрівника. Вільям Карпентер походив з талановитої родини митців: його батько був хранителем Британського музею, мати – художницею. З 1850 по 1856 роки він подорожував теренами Індії, Пакистану, Афганістану, малюючи портрети індійської еліти, а також зображуючи сцени міського життя, дозвілля й ремесла. Велику увагу художник приділяв деталям традиційного одягу та прикрасам, водночас і сам часто перевдягався у «туземне вбрання». #Індія #мистецтво

✍️"Поняття спадщини виходить за межі предметів, вона більше про людей та людські долі. У цьому сенсі музей — це домівка для минулого, у якій зберігаються не лише речі, а й спогади. Бо кожна річ, незалежно від її фінансової, історичної чи естетичної цінності, є свідком епохи та учасником важливих подій. Вона нерозривно пов'язана з тими, хто її створював, користувався нею чи зберігав...". 🎥Ще трохи моїх роздумів про поняття "Спадщина", деколонізацію, музеї та Крим. На ютуб-каналі проєкту «У пошуках ідентичності» вже з'явилось більше нових відео з моєю участю. Ці роздуми натхненні досвідом виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ🙂 #відео #інтервю #Крим #кримські #татари #музей #деколонізація https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s

✍️«Війни не починаються з вибухів, вони починаються з тиші…». Хідео Кодзіма написав дуже щирий пост підтримки документальної стрічки «20 днів у Маріуполі». #Японія #Україна #Маріуполь https://twitter.com/Kojima_Hideo/status/1784533197524746563

☕Ще трохи про соцільний та культурний контекст кави для кримських татар. Інтерв'ю з Есмою Аджієвою, головою ГО "Алєм" та авторкою облікової карти "Кавова традиція кримських татар", яку було внесено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Радий, що також зміг долучитись до створення облікової карти🙂 П.С. Кавовій традиції кримських татар присвячена частина виставки "MİRAS. Спадщина", в #Скарбниця_НМІУ. Скоро вас чекають нові цікаві лекції, в тому числі й про каву, тож слідкуйте за анонсами. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3856220-krimskotatarska-solona-kava-dla-svativ-zamist-ukrainskogo-garbuza.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1_H7WHF2KdnCzksweQd2euRj2LONwlmeqKWGBTM-K1aozb64bGGSwG-Ik_aem_AR-95QlJAgBHrWurb4rBUTBdQeBDCUDCCNTNH-E0ZiZw8zzFZvgWebx7wGQAsTWeQ1Mni-t0RSXel5-cfrWS-gBL #кава #кримські_татари #Крим #інтервю #текст

Анонс цікавої розмови про Україну та "Глобальний Південь": ✍"...Україна почала розмову з країнами "Глобального Півдня". Ця розмова є складною, але відкриває нові перспективи розуміння. Чого нам усе ще бракує для кращого розуміння одне одного? Український ПЕН та UkraineWorld запрошують вас на публічне інтервʼю з письменниками і журналістами з Південної Африки та Індії для поглиблення цієї рефлексії...". 📌2 травня о 18:30. Київ, Лук'янівська 14а; #анонс #інтервю #офлайн https://facebook.com/events/s/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F-/3690376091174112/

🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності: https://www.identity.org.ua/ ✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊 1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності: https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw 2. Як відбувається деколонізація в музеях?: https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM 3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті: https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s 4. Що означає деколонізація для Криму?: https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s #відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці

⚡Хто вже скучив за книжками та розмовами про книжки? Запрошую на цікаву подію в рамках фестивалю "Книжкова країна" на ВДНГ. 📌Деталі за посиланням: https://program.book.vdng.ua/events/%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b6%d0%be%d0%ba-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8-%d1%88%d1%83/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0BMQABHcqLdhzohdn10Q0pSAT_xkAoB6KAfMib2Hg_HJ5WI0SjDX2ZZH6tbKsYnQ_aem_AfU0yHZkvz_nk1Ec00w6XTZDWCOk4r3ph3QiDVeG5aJ_jhEQGshlIPebcf22JtNbrsc #анонс #Україна #Османська_імперія #Крим

Цікавий факт: У 1970-80-х роках сучасні єменські митці їздили на стажування в Київ. Близько 80 скульпторів, художників і плакатистів отримали від СРСР стипендії, відвідавши в т.ч. мистецькі установи в УРСР. Вони працювали не лише в традиційних жанрах (каліграфія, килимарство, кераміка), але й займались фотографією, кіно, тощо. 📷На фото: єменський митець Абд Аллах Убайд в Києві, 1988 р. Нажаль не знаю де саме. Можливо хтось впізнає виставку чи картину? Буду дуже вдячний. #мистецтво #фото #Ємен #Україна

Анонс цікавої виставки, яка відкривається сьогодні: ⚡«Самаркандська епопея українських художників (1941–1944)». Виставка робіт викладачів та студентів українських закладів вищої освіти (переважно Києва та Харкова), що були евакуйовані в Узбекистан у роки Другої світової війни. Величезний пласт створених ними робіт сьогодні майже невідомий навіть фахівцям (в тому числі й тому, що зберігається у сімейних колекціях) а тому ця виставка відкриє перед незнаний досі світ Узбекистану середини минулого століття у творчості наших митців. Супутня виставка «Самарканд 80 років по тому» гармонійно доповнить ваші враження художніми «щоденниками» сучасних українських художників, які нещодавно відвідали міста Узбекистану. https://www.facebook.com/events/449039074159869/449039124159864/?active_tab=about&rdid=3NqeHMKNup3YgtoA #Анонс #музей #виставка #Узбекистан #Самарканд #Україна

Єрусалим, у "Атласі міст земного світу" (Civitates orbis terrarvm) - одному з перших друкованих атласів міст в історії. Альбом містить 6 томів, які видавались протягом 1572-1618 років. 552 ілюстрації (гравюри на міді, розфарбовані аквареллю) з супровідним текстом про історію й топографію міста. Автори видання: Георг Бун, теолог і картограф, а також Франц Хогенберг, гравер-видавець. #мистецтво #Єрусалим

⚡Цієї неділі запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. 📌14 квітня о 13.00; 📌Київ, вул. Лаврська 9; #анонс #Крим #кримські_татари https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/6774861102613659/

✍“Ми не проти співпраці між Індією та Росією як такої — ви суверенні країни, самі робите свій вибір. Але ми проти всього, що допомагає Росії заробляти гроші, які вона інвестує у свою військову машину. Як ми розуміємо, угода була структурована таким чином, що Росія не може інвестувати гроші, які вона отримує від продажу нафти в Індію, у виробництво танків, ракет і зброї” - зазначив Дмитро Кулеба під час нещодавнього візиту до Індії. #стаття #новини #Індія #Україна https://www.holosameryky.com/a/india-kuleba/7555619.html?fbclid=IwAR1ZkYfoDPeb04zDh6Utl1DCEhrKP_8XyQuSkZw1GyRMalP2S01XQT-sKlk_aem_AcexDYM6VsrWTpj_AdNWnE-oiuUfReX_hbK8I1YBK0ZiOCHEs3uRvfBQWFGEzquOUxc

✍Кримський хан, калга/нуреддін-султан, мірза та кримськотатарські воїни у виданні «294 різнокольорові фігури, що представляють посади, професії… міста Константинополя й інших варварських народів з описом», упорядкованому й коментованому на початку 18 ст. Маркантоніо Мамука делла Торе (1636, Стамбул – 1712, Відень), знаменитим перекладачем (драгоманом) та фахівцем з османських спав. Вже якось згадував про це видання, упорядник якого народився в Стамбулі, у знаменитій католицькій родині, яка щонайменше з кінця 16 ст. спеціалізувалась на дипломатичних і комерційних відносинах між Венецією, Габсбургами та Османською імперією. Дуже люблю це видання, як і сам жанр «книги костюмів». #Крим #кримські_татари #Стамбул #Османська_імперія

✍"Однак пацифізм не означає стояти осторонь, поки інша країна зазнає вторгнення. Настав час серйозно подумати про те, що може зробити Японія, щоб не дати Росії досягти успіху (в Україні)". 📝Ессе від Ю Коїдзумі, японського фахівця з "російськиї справ", який ділиться роздумами з проводу причин повномасштабного вторгнення в Україну, безперспективності "умиротворення агресора" та "японського контексту" цих подій. https://www.japantimes.co.jp/commentary/2024/04/03/japan/ukraine-putin-goals-japan-role/?fbclid=iwar3ahqjwz5t7ulhhl9xdqoxh2dygy3rcfq6tolmru-ct-y4mhezsby73aje_aem_aamq8efokcmmckt3m5voknyqvqnpm-t2qtly7ry9zs9xzgcaxj8j8ky_e_flfe-ver8 #стаття #текст #Японія #Україна

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України. Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми. 📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням. #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

Друзі, потрібна ваша підтримка для друку видання про Хотинську війну 1621 року, у підготовці якого я також взяв активну участь: ⚡Зараз триває громадське голосування за випуск нових видань Українським інститутом книги. Велике прохання проголосувати за проєкт «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє». Його номер 01-008. Це видання, яке ми з колегами підготували за результатами партнерської виставки, що з 2021 р. проходила в Національному музеї історії України й була перервана російським вторгненням 2022 р. Через це підготовка видання була сильна затримана. Ми спробували переосмислити відомі події Хотинської війни 1621 р. й повноцінно представити кожну зі сторін учасниць. Серед іншого, тут розкритий погляд на Хотинську війну з точки зору Османської імперії й Кримського ханства, представлені особливості політичного устрою, військового мистецтва, писемної традиції цих держав, тощо. Увага також приділена візуальним образам (типажам) та уявленню про «турка» й «татарина» в Європі 17 ст. Презентовано сучасні історичні реконструкції воїнів - учасниць битви (Речі Посполитої, українських козаків, османів і кримських татар). У виданні можна буде побачити багато фото музейних артефактів і документів епохи, що репрезентують погляд на Хотинську битву через призму кожної зі сторін. 📌Голосування відкрите до 17.00 понеділка (8 квітня). Тож поспішіть проголосувати за посиланням: https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/gromadske-golosuvannya-misteckiy-konkurs-kulturno-misteckih-pro-ktiv-spryamovanih-na-vipusk-knizhkovo-produkci

📕«60 шедеврів Скарбниці Національного музею історії України». Новий каталог від #Скарбниця_НМІУ за підтримки партнерів, у якому презентовано 60 видатних шедеврів з великого зібрання музею. Тут чимало сенсаційних археологічних знахідок: скіфського да давньогрецького мистецтва, давніх слов’ян, середньовічної Русі, степових народів (гунів, аварів, хозар); Колекція коштовних творів українських золотарів 16-19 ст., церковних вкладів козацької старшини Гетьманщини; Виробів західноєвропейських майстрів; Юдейське церемоніальне срібло; Ну і звісно - вишукані вироби кримськотатарських ювелірів; Кожен з цих предметів знайомить з давньою й багатогранною історичною спадщиною України, якою невдовзі можна буде насолодитись на сторінках видання. Щойно каталог стане достпуний для замовлення, одразу повідомлю🙂 #мистецтво #музей #Скарбниця_НМІУ

📝Читайте на десерт. Британський музей ділиться стародавнім рецептаом перської пахлави, а також привертає увагу на соціальний та культурний контекст гастрономічної культури у державі Ахеменідів: ✍️Солодощі можуть розповісти про тогочасне суспільство набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. Технологічні процеси, міжнародна торгівля, соціальна ієрархія – усе це нерозривно пов’язане з тим, що і як їли в давнину і їдять тепер. Для прикладу, у Перській імперії Ахеменідів бенкети були вираженням ідентичності, політичною дією та навіть цілим культурним дійством. У палацах і серед еліти їжа підкреслювала статус, демонструвала силу й успіх… Чи навпаки – виступала індикатором занепаду, який спочатку відчував шлунок, а вже потім очі. Дослідниця історії їжі Таша Маркс спробувала відтворити стародавній перський рецепт пахлави з золотом, яку їли у часи Александра Македонського. 📌Детальніше про цю страву за посиланням: #їжа #текст #чтиво #Персія https://www.britishmuseum.org/blog/delicious-decadence-persian-sweets