Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області

​❓Шкільне харчування: що перевіряють перед видачею готових страв дітям Страва приготовлена - але це ще не означає, що її можна одразу подавати дітям. Перед видачею готова їжа має пройти контроль. Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про бракераж готових страв та добові проби. ❓Що таке бракераж Це оцінка готової страви до її видачі дітям. Перевіряють зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенцію, а також відповідність меню-розкладу та технології приготування. ❓Хто контролює Бракераж проводить визначена у закладі бракеражна комісія, склад якої затверджує керівник. ❓Що важливо перевірити перед видачею: ▪️відповідність страви меню-розкладу; ▪️дотримання технології приготування; ▪️органолептичні показники; ▪️готовність страви до споживання; ▪️вихід готової страви та розмір порції; ▪️належні умови до моменту видачі. Результати бракеражу фіксують у бракеражному журналі. ❓А якщо готові страви доставляє кейтеринг Контроль необхідний і тоді, коли школа отримує вже готові страви від оператора ринку. Інформацію про такі страви вносять до відповідного бракеражного журналу. Зокрема, фіксують назву страви, дані оператора ринку, дату і час надходження, номер супровідного документа, час завершення приготування, термін придатності, а також результат оцінки: доброякісна/недоброякісна та дозволено/не дозволено до видачі. Тобто місце приготування не скасовує головного правила: перед видачею дітям готова страва має пройти контроль. ❓Повітряна тривога або відключення світла: що робити зі стравами Якщо через повітряну тривогу, відсутність електропостачання чи інші обставини воєнного стану неможливо завершити приготування або вчасно видати готові страви, не можна автоматично продовжувати процес після відновлення роботи. Бракеражна комісія оцінює ситуацію та приймає рішення щодо можливості подальшого використання продуктів та/або видачі готових страв. Якщо їх використання неможливе - складається відповідний акт про списання продуктів харчування. ❓Якщо страва не відповідає вимогам Якщо за результатами бракеражу страву не допущено до видачі - на стіл дитини вона потрапити не повинна. Порція також має значення. Дитина має отримати страву та порцію відповідно до меню-розкладу і встановлених норм. Самовільно зменшувати порції або замінювати передбачені меню страви не можна. ❓А як щодо добових проб Бракераж і добова проба - не одне й те саме. Бракераж - оцінка страви перед видачею, а добова проба відбирається від кожної страви раціону та зберігається у визначених умовах. Якщо заклад готує страви самостійно, добову пробу з казана відбирає кухар у присутності членів бракеражної комісії. Якщо готові страви постачаються або надаються послуги з харчування - пробу відбирає член бракеражної комісії. Добову пробу: ▪️відбирають до видачі їжі дітям; ▪️поміщають у чистий посуд із кришкою, попередньо помитий та перекип'ячений; ▪️відбирають в об'ємі порції для найменшої вікової групи; ▪️маркують із зазначенням дати та часу відбирання; ▪️зберігають у холодильнику за температури від +4 до +8 °С; ▪️зберігають до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня. При плануванні кількості готових страв необхідно також враховувати порцію для зняття проби та окрему порцію для добової проби. Отже, перед тим як шкільний обід потрапить на стіл дитини, важливо пройти ще один контрольний етап: приготували → перевірили → відібрали добову пробу → допустили до видачі. Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо про миття посуду, прибирання харчоблоку та поводження з харчовими відходами. Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/.../sanitarno-epidemichne... #ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба

​🔎 За даними фітосанітарного моніторингу, на сходах озимого ріпаку спостерігається заселення та пошкодження рослин шкідниками: хрестоцвітими та ріпаковими блішками, гусеницями озимої совки, несправжньогусеницями ріпакового пильщика. Фіксується літ імаго ріпакового пильщика, метеликів капустяної совки, капустяного і ріпного біланів.   🪲 Хрестоцвіті та ріпакові блішки пошкоджують сім’ядольні та справжні листки, вигризаючи невеликі круглі отвори. У випадку ураження точки росту рослина гине. У разі масового розмноження шкідників за два-три дні вони здатні повністю знищити сходи ріпаку, що призводить до пересівання культури. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) складає 3-5 екз. / 1 м².   🍃🐛 Відмічено пошкодження рослин ріпаку гусеницями озимої совки ІІ покоління. Гусениці, підгризаючи рослини з ґрунту, грубо надкушують листки з країв і підгризають кореневу шийку рослин. Інколи повністю знищують рослини в рядку. ЕПШ складає 2-3 екз. / 1 м². При його слід застосовувати інсектициди, які рекомендовані Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр). Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.   🐛 Триває літ, яйцекладка та фіксується відродження несправжньогусениць ріпакового пильщика  ІІ покоління. Сприятливими для розвитку шкідника є прохолодна погода та висока вологість повітря. Розвиток несправжньогусениць залежно від погодних умов і триває 25-40 діб. Личинки перших віків скелетують, доросліші – об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. Гусениці старших віків шкідника витривалі до нічних заморозків. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз. або 2-3 екз. / 1 м². Необхідно вести постійний моніторинг посівів і при необхідності провести заходи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів.   ❗️Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними Реєстром препаратами. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001. #фітосанітарна_безпека

​#Виходь_на_світло_2026

​🐖 Африканська чума свиней може швидко поширюватися, створюючи серйозні ризики для поголів’я свиней та завдаючи значних економічних втрат їх власникам. Зараз не існує засобів для лікування та профілактики АЧС, тому основним і надійнішим способом запобігти занесенню та поширенню вірусу є дотримання правил біобезпеки. Біобезпека - комплекс заходів, спрямованих на недопущення занесення збудника АЧС у господарство та його поширення серед свиней, виконання яких важливо забезпечити і комерційним, і приватним свиногосподарствам. ❗️Важливо пам’ятати: одне порушення правил біобезпеки може стати шляхом для занесення вірусу в господарство. Біобезпека - не разовий захід, а щоденна відповідальність кожного, хто утримує свиней. Саме від дотримання простих, але важливих правил залежить захист поголів’я та недопущення поширення АЧС. Детальніше - в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood та Асоціацією "Свинарі України".

​Як організувати безоплатне гаряче харчування для учнів? Які документи необхідно підготувати? Як діяти, якщо їдальня не може одночасно прийняти всіх дітей або потужності харчоблоку недостатньо? 👉Відповіді на ці та інші практичні запитання зібрано у новому довіднику «Найпоширеніші питання щодо організації гарячого харчування учнів у 2026–2027 навчальному році». Документ підготовлено за участю Держпродспоживслужби спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством економіки та довкілля України, Державною податковою службою України, ДП «Прозорро», ДУ «Професійні закупівлі» та Командою реформи шкільного харчування. У довіднику громади, засновники та керівники закладів освіти знайдуть роз’яснення щодо: 📍організації безоплатного гарячого харчування учнів 1–11(12) класів; 📍документів, необхідних для організації харчування; 📍дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів; 📍організації харчування за недостатньої місткості їдальні або виробничої потужності харчоблоку; 📍запровадження кількох змін, поетапних графіків харчування та використання пристосованих приміщень; 📍закупівлі харчових продуктів, послуг кейтерингу й аутсорсингу; 📍фінансування програми та використання державної субвенції; 📍модернізації харчоблоків; 📍вибору технологічної моделі організації харчування відповідно до потреб громади.

​#Виходь_на_світло_2026

​🌽 🪲 Західний кукурудзяний жук - небезпечний шкідник врожаю! Diabrotica virgifera virgifera Le Conte пошкоджує коріння, молоді качани та листя кукурудзи. Це призводить до вилягання рослин, зниження врожайності та розвитку хвороб. ❓Як розпізнати ▪️ Личинки - жовтувато-білі, до 18 мм, шкодять корінню. ▪️ Дорослий жук - жовто-чорний, з темними поздовжніми смугами на надкрилах. ▪️ Рослини в’януть, жовтіють, стебло набуває форми «гусячої шиї». ❓Що робити ▪️ Дотримуйтесь сівозміни - не вирощуйте кукурудзу на одному полі щороку. ▪️ Слідкуйте за посівами в період цвітіння. ▪️ Використовуйте феромонні пастки. ▪️ Не перевозьте ґрунт із заражених ділянок. ▪️ Обирайте стійкі гібриди. При підозрі звертайтеся до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області! Матеріал створено спільно з європейським проєктом EU4SaferFood - дізнавайтеся більше про захист посівів від шкідників. #Держпродспоживслужба #ЗахіднийКукурудзянийЖук #Агробезпека #КарантинніШкідники #EU4SaferFood #ЗахистВрожаю

​#Виходь_на_світло_2026

​❓Шкільне харчування: як безпечно готувати страви на харчоблоці Продукти прийняли та правильно зберегли. Наступний етап - приготування страв. Тут важливо дотримуватися меню і технології, не допустити перехресного забруднення та забезпечити належну термічну обробку. Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». 📋 Готуємо відповідно до меню. На тарілці дитини мають бути саме ті страви та в тій кількості, які передбачені меню на конкретний день. Важливо дотримуватися переліку страв, кількості продуктів, установленого виходу порцій і технології приготування. Самовільно змінювати страви чи продукти не можна. Якщо заміна необхідна, вона здійснюється відповідно до встановлених вимог і норм харчування. 🥩 Сире і готове - розділяємо. Сирі продукти не повинні контактувати з готовими до споживання продуктами та стравами. Особлива увага - м'ясу, птиці, рибі та яйцям. Це допомагає запобігти перехресному забрудненню. 🔪 Для різних продуктів - окремий інвентар. Обробні дошки, ножі та інше кухонне приладдя мають бути промарковані та використовуватися за призначенням. Наприклад, інвентар для сирого м'яса не використовують для риби, овочів, хліба чи готових продуктів. Після використання інвентар і робочі поверхні необхідно належним чином очищати, мити, а за потреби дезінфікувати. 🧼 Чисті руки - обов'язкова умова. Працівники харчоблоку мають дотримуватися правил особистої гігієни. Руки необхідно мити перед початком роботи, після контакту із сирими продуктами, після забруднення та перед роботою з готовими стравами. 🥘 Готуємо не «на око». Страви готують відповідно до технологічної документації. Технологічна картка визначає склад і кількість продуктів, послідовність приготування та вихід готової страви. Просто запам'ятати: МЕНЮ - що готуємо. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА - як готуємо. 🌡 Термічна обробка має бути достатньою. Продукти, які її потребують, необхідно готувати таким чином, щоб забезпечити безпечність готової страви. Після приготування важливо не допустити її повторного забруднення. 🧽 Чистота протягом усього процесу. Робочі поверхні, обладнання та інвентар необхідно підтримувати в належному санітарному стані не лише наприкінці робочого дня, а під час усього процесу приготування. Безпечність шкільного харчування - це безперервний ланцюг: приймання → зберігання → підготовка → приготування → видача. ➡️ У наступному матеріалі кампанії розповімо про бракераж готових страв і контроль перед видачею дітям. Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. #ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба

​🍞🥚🧈 Шкільне харчування: як правильно зберігати продукти на харчоблоці? ❓Продукти прийняли - що далі Правильне зберігання не менш важливе, ніж перевірка продуктів під час поставки. Температура, строки придатності, товарне сусідство та чистота безпосередньо впливають на безпечність майбутньої страви.   Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні про основні правила зберігання продуктів на харчоблоці.   🌡 Температура. Універсальної температури для всіх продуктів немає. Дотримуйтеся температурного режиму та умов зберігання, зазначених виробником у маркуванні. Особлива увага - швидкопсувним і замороженим продуктам.   🥩 Товарне сусідство. Сирі продукти необхідно зберігати так, щоб вони не контактували з готовими стравами та продуктами, готовими до споживання. Головне завдання - не допустити перехресного забруднення.   📅 Строк придатності. Регулярно перевіряйте його. Продукти, строк придатності яких закінчився, не можна використовувати для приготування страв. Після відкриття упаковки також необхідно дотримуватися умов і строків зберігання, визначених виробником.   🧊 Холодильне обладнання. Холодильники та морозильники мають бути справними й чистими та забезпечувати необхідний температурний режим. Не варто перевантажувати обладнання - це може перешкоджати належній циркуляції повітря.   🧼 Чистота. Стелажі, полиці, холодильники та інші місця зберігання необхідно регулярно очищувати. Харчові продукти мають бути захищені від забруднення, вологи та шкідників. Мийні й дезінфекційні засоби слід зберігати так, щоб вони не створювали ризику для продуктів.   ❓Хто контролює Відповідальна особа у закладі контролює, зокрема, умови та строки зберігання харчових продуктів і санітарно-гігієнічний стан приміщень їдальні або харчоблоку. Безпечність не закінчується після приймання продукту. Вона має зберігатися на всьому шляху: приймання → зберігання → приготування → готова страва.   ➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо про приготування страв та запобігання перехресному забрудненню.   Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. #ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба

​#Виходь_на_світло_2026

​У Рівному відбулася розширена колегія Держпродспоживслужби 👉Експорт української продукції, протидія сказу, розвиток лабораторної мережі, фітосанітарна безпека та ефективне управління ресурсами — ці питання стали ключовими під час розширеного виїзного засідання колегії Держпродспоживслужби, яке відбулося 10 вересня у Рівному. У засіданні взяли участь заступник Міністра економіки та довкілля України Денис Башлик, Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби, керівники підприємств та установ системи, а також заступник голови Рівненської ОДА Олександр Кохан, народний депутат України Дмитро Соломчук та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. 💭«Сьогодні Держпродспоживслужбі — 12 років. Майже третину цього шляху ми працюємо в умовах повномасштабної війни. І це зовсім інша реальність: повітряні тривоги, обстріли, зруйнована інфраструктура, заміновані території, складніша логістика. Але навіть у цих умовах держава не може поставити на паузу безпечність харчових продуктів, контроль здоров’я тварин, фітосанітарну безпеку чи захист споживачів. Навпаки — під час війни відповідальність стає ще більшою. Українська продукція продовжує виходити на світові ринки, наші фахівці працюють на кордоні, у лабораторіях і громадах, ми імплементуємо українське законодавство до європейських вимог та цифрові рішення. Система не зупинилася — вона змінюється і стає сильнішою», — наголосив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розробили інформаційні матеріали щодо цього регульованого шкідливого організму. #Держпродспоживслужба #КарантинРослин #ЗолотистаКартоплянаНематода #ФітосанітарнаБезпека #ЗахистРослин

​🥔 Небезпека, яку не видно: золотиста картопляна нематода може залишити без врожаю картоплі Ззовні поле може виглядати звичайним, але під поверхнею ґрунту вже працює небезпечний карантинний шкідник - золотиста картопляна нематода. Цей мікроскопічний паразит уражує кореневу систему картоплі, поступово виснажує рослини та може знизити врожайність на 30–90%, а за сильного зараження - практично повністю знищити врожай. ❗️Найбільша небезпека полягає в тому, що цисти нематоди можуть зберігатися у ґрунті до 20 років, тому позбутися її після поширення надзвичайно складно. ❓Як поширюється золотиста картопляна нематода ▪️ із зараженим садивним матеріалом; ▪️ разом із ґрунтом на техніці, транспорті, взутті чи інвентарі; ▪️ під час переміщення зараженої картоплі між господарствами. ❓Як захистити свої посіви ✔️ використовуйте лише сертифікований садивний матеріал; ✔️ дотримуйтеся сівозміни; ✔️ висаджуйте нематодостійкі сорти картоплі; ✔️ очищайте техніку та інвентар від ґрунту після роботи; ✔️ регулярно проводьте обстеження полів і присадибних ділянок. ⚠️ Якщо ви помітили пригнічені рослини, нерівномірні сходи або різке зниження врожайності картоплі, не відкладайте звернення до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Державні фітосанітарні інспектори проведуть обстеження та, за потреби, відберуть зразки ґрунту для фітосанітарної експертизи (аналізів). 🌱 Запобігти поширенню золотистої картопляної нематоди значно простіше, ніж боротися з її наслідками. Дотримання фітосанітарних вимог сьогодні - запорука здорового врожаю завтра.

Сьогодні Держпродспоживслужба - 12 років! За цей час ми пройшли шлях від становлення нової державної інституції до інтеграції української системи контролю в європейський та міжнародний простір. Цей шлях триває. За 12 років було чимало важливих для служби дат, рішень і змін, які крок за кроком формували Держпродспоживслужбу такою, якою вона є сьогодні. Основні етапи цього шляху - у картках до цього допису. Дякую за підтримку та важливий діалог, які Держпродспоживслужба відчуває з боку Президента України Володимира Зеленського, Уряду та профільних міністерств дає можливість рухатися далі, посилювати службу та реалізовувати необхідні для держави зміни. Дякую всій команді Держпродспоживслужби за щоденну роботу і стійкість. Окрема вдячність нашим колегам, які сьогодні захищають Україну в лавах Сил оборони. 12 років - це результат роботи тисяч людей. І водночас - фундамент для наступного етапу розвитку Держпродспоживслужби та європейського майбутнього України! 🇺🇦 Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби

#Виходь_на_світло_2026

​🐖 Африканська чума свиней (АЧС) - небезпечне вірусне захворювання свиней, яке не становить загрози для людини, але може завдати значних збитків свинарству. У разі виникнення спалаху АЧС відповідна державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) координує дії органів влади, ветеринарних спеціалістів та інших залучених служб і визначає необхідні протиепізоотичні заходи. Детальніше - в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood та Асоціацією «Свинарі України». ❗️Нагадуємо: дотримання правил біобезпеки та своєчасне повідомлення про підозру на АЧС - важливі складові захисту поголів’я та недопущення подальшого поширення захворювання. Біобезпека - спільний захист від АЧС! #АЧС #африканська_чума_свиней #СТОП_африканська_чума_свиней #СТОП_АЧС #African_swine_fever #ASF #STOP_ASF

​🥔 Небезпека, яку не видно: золотиста картопляна нематода може залишити без врожаю картоплі Ззовні поле може виглядати звичайним, але під поверхнею ґрунту вже працює небезпечний карантинний шкідник - золотиста картопляна нематода. Цей мікроскопічний паразит уражує кореневу систему картоплі, поступово виснажує рослини та може знизити врожайність на 30–90%, а за сильного зараження - практично повністю знищити врожай. ❗️Найбільша небезпека полягає в тому, що цисти нематоди можуть зберігатися у ґрунті до 20 років, тому позбутися її після поширення надзвичайно складно. ❓Як поширюється золотиста картопляна нематода ▪️ із зараженим садивним матеріалом; ▪️ разом із ґрунтом на техніці, транспорті, взутті чи інвентарі; ▪️ під час переміщення зараженої картоплі між господарствами. ❓Як захистити свої посіви ✔️ використовуйте лише сертифікований садивний матеріал; ✔️ дотримуйтеся сівозміни; ✔️ висаджуйте нематодостійкі сорти картоплі; ✔️ очищайте техніку та інвентар від ґрунту після роботи; ✔️ регулярно проводьте обстеження полів і присадибних ділянок. ⚠️ Якщо ви помітили пригнічені рослини, нерівномірні сходи або різке зниження врожайності картоплі, не відкладайте звернення до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Державні фітосанітарні інспектори проведуть обстеження та, за потреби, відберуть зразки ґрунту для фітосанітарної експертизи (аналізів). 🌱 Запобігти поширенню золотистої картопляної нематоди значно простіше, ніж боротися з її наслідками. Дотримання фітосанітарних вимог сьогодні - запорука здорового врожаю завтра.

​❓Шкільне харчування: як правильно приймати продукти на харчоблоці Безпечність шкільного обіду починається ще до приготування страви - з моменту приймання продуктів. Важливо не просто отримати поставку, а перевірити, що саме привезли, у якому стані та чи можна ці продукти використовувати для харчування дітей. Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про шлях продукту від постачальника до харчоблоку. ❓Поставка приїхала - що перевірити Насамперед переконайтеся, що доставлені продукти відповідають замовленню та супровідним документам. Зверніть увагу на: ▪️найменування та виробника; ▪️кількість продукції; ▪️цілісність і чистоту упаковки; ▪️наявність та читабельність маркування; ▪️дату виробництва і строк придатності; ▪️відсутність ознак псування; ▪️умови транспортування та зберігання. ❗️Важливий принцип - походження продукту має бути простежуваним. 🌡 Температура має значення. Молочні продукти, м'ясо, риба, заморожена продукція та інші швидкопсувні харчові продукти потребують особливої уваги. Під час приймання необхідно переконатися, що холодовий ланцюг не був порушений, а після приймання продукція без зволікань потрапила до відповідного холодильного або морозильного обладнання. 🚚 Перевіряємо й умови доставки. Транспорт та ємності для перевезення мають захищати харчові продукти від забруднення та, за необхідності, забезпечувати відповідний температурний режим. ❓Є сумніви щодо безпечності продукту Якщо пошкоджена упаковка, відсутнє необхідне маркування, минув строк придатності, є ознаки псування, неможливо встановити походження або порушено необхідні умови транспортування - такий продукт не повинен потрапити у страву дитини. 📝 Результати приймання фіксуємо. Інформацію про приймання визначених харчових продуктів вносять до бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника. У ньому, зокрема, зазначають назву та кількість продукту, дані постачальника, дату і час надходження, номер супровідного документа, строк придатності, результат оцінки якості та підпис відповідальної особи. ❗️Важливо: до журналу вноситься інформація не про всі продукти. У ньому фіксують, зокрема, надходження охолодженого та замороженого м'яса, свіжомороженої морської риби, молока, кефіру, сметани, сирів, вершкового масла, курячих яєць, а також інших продуктів, строк придатності яких зазначається датою «вжити до». Тобто приймання - не лише огляд поставки. Результат контролю визначених продуктів має бути зафіксований відповідальною особою у бракеражному журналі. Прийняли продукти - одразу забезпечуємо правильне зберігання. Ланцюг безпеки не повинен перериватися: постачання → приймання → зберігання → приготування → готова страва. Приймання продуктів - перший «фільтр» харчоблоку, який дозволяє вчасно виявити невідповідність і не допустити небезпечний або неякісний продукт до харчування дітей. У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо про правильне зберігання продуктів: температурний режим, товарне сусідство та строки придатності. Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. #ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба