Texty.org.ua
Ir al canal en Telegram
📈 Análisis del canal de Telegram Texty.org.ua
El canal Texty.org.ua (@textyorgua) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 17 835 suscriptores, ocupando la posición 12 325 en la categoría Noticias y medios y el puesto 3 405 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 17 835 suscriptores.
Según los últimos datos del 18 septiembre, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 1 602, y en las últimas 24 horas de -27, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 24.12%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 16.23% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 4 306 visualizaciones. En el primer día suele acumular 2 897 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 70.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como люда, військовий, військо, міст, підліток.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Тексти для розумних. Адмін: @Hohobi”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 19 septiembre, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Noticias y medios.
17 835
Suscriptores
-2724 horas
-637 días
+1 60230 días
Archivo de publicaciones
17 842
Баталія між Львовом і його передмістям, селом Сокільники, триває вже понад рік.
Усе почалося з того, що Сокільники не захотіли входити в громаду "великого Львова", а створили власну об'єднану територіальну громаду. Згодом ця ОТГ вирішила збудувати новий великий житловий масив. Генплан Сокільники ухвалили без видимих порушень.
Львів проти цієї забудови. І це зрозуміло: поява житлового масиву на 14 тисяч людей означає великі проблеми для обласного центру. Це і зростання автомобільного потоку, і корки на Кульпарківській, і необхідність надавати усім цим людям роботу, освітні та медичні послуги, адже в Сокільниках відповідної інфраструктури бракує.
Але замість того, щоб сідати і домовлятися з Сокільниками, розділяти відповідальність, Львів взяв на озброєння досить дивний аргумент: нова забудова заважатиме міжнародному аеропорту Львів, отже, її слід заборонити. Багато з того, про що говорить міська влада, схоже на крутійство: взяти хоча б те, що буцімто рішення звести новий житловий масив вказує на співпрацю Сокільників з країною-агресором РФ.
Яку б стратегію не обирали сторони цього конфлікту, очевидно, що як і багато інших українських міст та громад, вони потерпають від відсутності нормальних, зрозумілих правил співжиття сусідніх громад.
Чи можна це вирішити за наявним в Україні законодавством? Навряд. Чи навчилися вирішувати такі ситуації в європейських країнах? Так! Докладно про це - в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118164/bez-arbitra-chomu-bytva-mizh-lvovom-i-sokilnykamy-za-zabudovu-symptom-dlya-vsiyeyi-krayiny/
17 842
Нещодавно в Польщі трапився показовий випадок. Напади на українців через етнічну належність чи мову вже стали звичними, але цей випадок особливий. П’яний чоловік спочатку хотів прочитати лекцію випадковим перехожим українцям про Волинську трагедію, а потім поліз битися.
Це ілюстрація висновку, який давно напрошується: політичні промови і вимоги до України щодо Волині живлять насильство проти українців на вулицях Польщі.
Хто створив цю ситуацію?
З 1990 по 2010 рік тему Волинської трагедії в польському Сеймі майже не порушували. А потім усе змінилося. Акценти в парламентських промовах стають усе гучнішими, визначення - жорсткішими, вимоги до України - суворішими.
У цьому матеріалі багато інфографіки. Ми показуємо, який шлях пройшли польські депутати від боротьби за слово "геноцид" до вимог до України. Розповідаємо, які партії найбільше просували цю тему, і чому вони так робили. Наводимо список депутатів, які діяли найбільш активно, і показуємо зв'язки деяких із них з російськими та проросійськими колами.
Як у кожної давньої трагедії є причини, імена та прізвища людей, які були задіяні або які її обумовили - так і в кожної нинішньої бійки на польських вулицях є ці причини, ці імена та прізвища. І про них треба говорити. Читайте і дивіться: https://texty.org.ua/articles/118178/vid-henocydu-do-politychnoho-tysku-na-ukrayinu-yak-zminylasya-rytoryka-polskoho-sejmu-za-15-rokiv/
17 842
Звідки в українському оборонному бюджеті взялася оця приголомшлива діра в 27 млрд доларів, тобто понад 1 трлн грн?
Перша частина відповіді криється в діях міноборони під керівництвом Федорова: гроші з другої половини року, які планувалися на виплати військовим, витратили на дрони. Сам Федоров визнає, що міністерство так розпорядилося коштами, але підтверджує лише 5 мільярдів доларів.
Друга частина відповіді: ціна війни збільшується. Коли депутати восени кожного року планують бюджет на наступний рік, вони не знають, як буде розвиватися війна. І хоч торік витрати на оборону збільшили, цьогоріч обставини змінилися. До прикладу, Росія наростила свої удари балістикою, щоб їх відбивати, потрібні ракети до Patriot, а це дорого. Ми наводимо ще декілька прикладів у статті.
Чи готова Європа покрити цю нестачу? Можна було б діяти просто і швидко: взяти кошти з траншів, запланованих на наступний рік. Але тоді наступного року виникне ще більший брак коштів. Можна було б покрити російськими грішми, які лежать у Бельгії, але тамтешній уряд не хоче брати на себе ризики, а ЄС не поспішає йти на те, щоб їх розділити.
То який тоді вихід? І що можна зробити, щоб в майбутньому таких ситуацій не виникало? Розповідаємо в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118285/dira-v-27-milyardiv-chomu-vijna-dorozhchaye-shvydshe-nizh-nadxodyat-hroshi/
17 842
Уявіть собі: Україна, наші дні. Нелегітимна влада нашої країни веде війну з РФ за території. Зупинятися вона не збирається, бо війна - це можливість красти. Життя українців у цій війні для влади нічого не важать - як і для "друзів із Британії", які нашіптують, що Україна мусить продовжувати війну. Як і для інших західних "друзів", які змовилися не тільки з Україною, а й з Росією про те, що українські землі треба зачистити від українців.
Що за маячня, скажете ви? Ні, не маячня, а картина світу, яку просувала низка українських тіктокерів після візиту Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.
На відміну від кровожерливої української влади, ці доброзичливі тіктокери хочуть миру - причому, будь-якою ціною. Вони здувають попіл війни зі Стамбульських "домовленостей" і кажуть - ну пропонували ж, треба було погоджуватися.
Навіть дивно, що Росія, яка не тільки не просувається, а й втрачає позиції на фронті, яка потерпає від дефіциту пального, дихає димом від своїх палаючих НПЗ і намагається розгледіти свої кораблі під товщею вод Азовського та Чорного морів, все одно невтомно лізе в українське інформаційне поле зі спробами спокусити хоча б частину користувачів соцмереж капітуляцією під виглядом миру.
Ще більша конспірологія і дичина, ніж у тіктокерів - у коментарях на ютубі. Читайте в нашому свіжому моніторингу російської дезінформації: https://texty.org.ua/articles/118259/nasha-vlada-ne-xoche-zakinchennya-vijny-monitorynh-rosijskoyi-dezinformaciyi-za-31-serpnya-6-veresnya-2026-roku/
17 842
- Якщо йдеться про збиття реактивних шахедів, то це питання кількох тижнів.
- Оптимістично.
- Давайте місяць. Ну можете написати два. Спойлерів не робитиму. Досвід показує, що краще робити тихо, щоб потім усі сказали "вау".
Така розмова відбулася у нас із військовим експертом Іваном Киричевським, який водночас служить у 413-му полку СБС "Рейд".
Він каже, що протидію реактивним шахедам знайдуть так само, як свого часу знайшли для "звичайних" пропелерних. А збивати їх буде навіть легше. "Це велика габаритна ціль із помітним тепловим слідом. Її легше ідентифікувати радіолокатором", - пояснює Киричевський.
Військовий експерт не згоден з тим, що українська ППО виявилася повністю не готовою до протидії реактивним шахедам. Каже, засоби є, торік Україна отримала від західних партнерів ракет у кількості, що вимірюється пʼятизначним числом. 70% цілей зараз збивають. Щоб ця цифра зросла - потрібне масштабування нових розробок, і українська оборонна промисловість над цим працює.
Водночас, на думку Киричевського, у сфері цивільної оборони теж слід запровадити правильні рішення. В чому вони полягають - читайте в інтерв'ю: https://texty.org.ua/articles/118265/shaxedy-koshmarytymut-kyyiv-shche-blyzko-misyacya-ukrayinski-reaktyvni-zenitni-drony-vzhe-na-pidxodi/
17 842
Без права на помилку - і з масою помилок. Так можна описати українську внутрішню політику часів великої війни. Частина з цих помилок призводить до серйозних криз, які тягнуться роками.
Перша криза полягає в тому, що Офіс президента сам генерує проблеми, які потім країні доводиться вирішувати, ще й за допомогою ЄС. Вже двічі ці згенеровані проблеми призводили до вуличних протестів: торік через спробу перепідпорядкування НАБУ, цьогоріч через раптову відставку Федорова.
Друга криза обумовлена занепадом Верховної Ради та слабкістю уряду. Замість того, щоб ухвалювати важливі для розвитку України та вступу до ЄС закони, а потім втілювати їх на практиці, парламентарі граються з суспільством в "добрих депутатів", а уряд просить у ЄС чергових відстрочок.
І третя постійна, системна криза - корупційні скандали. За справою "Мідас" тягнеться справа Ірини Мудрої, далі з'являється "Карфаген", а далі - точно щось буде. Бо це серіал з усе новими епізодами й навіть сезонами.
Ці три кризи остаточно не зникнуть із політичного поля країни. Вони повільно, але методично підточуватимуть владу. Жодну з них не вигадали в Москві, усі є продуктом місцевої еліти та її управлінського стилю - але Москва ними точно скористається.
Кожна з цих криз має свою ціну. Кожної можна було б - і треба було б - уникнути. Докладно про це - в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118233/try-vnutrishni-kryzy-yak-ruchne-keruvannya-poslablyuye-krayinu/
17 842
Друзі, ви багато знаєте про нас, а ми про вас - менше. Тому - опитування.
Разом з іншими виданнями ТЕКСТИ долучилися до ініціативи - професійна організація проводить опитування для медіа і про медіа. Кожне з видань отримає результати опитування, в якому взяли участь його читачі. Нам це дуже допоможе.
Ми хочемо зрозуміти, наскільки добре наше видання служить людям, які ним користуються.
Прохання заповнити максимально чесно. Нам важливий ваш досвід і враження.
Опитування забере близько 10 хвилин вашого часу. Всі відповіді конфіденційні. Актуально до 14.09.
Дякуємо!
https://survey.alchemer.eu/s3/91164898/34cbfec492d0?source=34
17 842
Новин про напади цивільних на співробітників ТЦК значно більше, ніж відповідних справ, які розглядаються в судах.
Цей факт ТЕКСТИ виявили під час аналізу матеріалів кримінальних проваджень у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Чому так? Тому що військовослужбовці ТЦК рідко звертаються до поліції, коли на них нападають цивільні. Якщо ж звертаються і провадження таки відкривають, військові часто займають максимально примирливу позицію.
Наш аналіз даних розкриває низку інших фактів:
- справи щодо нападів цивільних на ТЦК рухаються в судах значно швидше, ніж справи про напади ТЦК на цивільних;
- в судах розглядають майже однакову кількість справ про напади цивільних на ТЦК і напади ТЦК на цивільних;
- кількість справ про хабарництво в ТЦК значно більша за кількість справ про напади
- найбільша кількість справ стосується незаконного утримання в ТЦК. Водночас у низці випадків суди доходять висновку, що утримання не було незаконним.
Цей матеріал проливає світло на те, якою є правова ситуація з мобілізацією в Україні, якщо відкинути медійну істерику, російські маніпуляції, емоції та хайп. Ми також показуємо, яким є законний протокол дій поліції та ТЦК під час примусової мобілізації на вулицях чи блокпостах. І пояснюємо, що змінилося б, якби цього протоколу дотримувалися якщо не завжди, то принаймні частіше, ніж це відбувається зараз.
(Без сумнівів, цивільні, яких мобілізують на вулицях чи блокпостах, мають право вимагати дотримання законного протоколу).
Читайте наш матеріал з журналістики даних, і дивіться інфографіку: https://texty.org.ua/projects/118194/
17 842
"Нора - єдиний шанс для піхоти вижити".
Так каже командир мотопіхотного батальйону 43-ї бригади підполковник Роман Ковальов.
Класичні бліндажі у кілька накатів і траншеї а-ля Перша світова відходять в минуле. Зараз укриття на позиціях будують зовсім по-іншому. Потрібно закопуватися глибоко, але при цьому точково. Тож піхотинці вручну, метр за метром, риють нори, викопують піземні кімнати й тунелі за принципом "чим довше, тим краще".
Специфіка місцевих ґрунтів обумовлює, скільки зусиль та інженерного мислення треба застосувати. Щільну глину і суглинок копати дуже важко - але коли стіни затверділи, конструкція стає дуже міцною. Чорнозем і лес копається легко, але сипеться - його потрібно постійно укріплювати дошками або мішками з піском. Піски та супіски - справжній кошмар, підземні укриття там не встоять без суцільного каркаса.
Окрема історія - як жити в таких укриттях. Для багатьох військових це має психологічні наслідки, а в декого навіть розвиваються фобії.
"Якщо в піхоти на позиціях немає твердого характеру, а небо затягнуте ворожими дронами за несприятливої погоди для роботи наших БпЛА, утримати нору майже нереально. Ті одиниці позицій, які стоять місяцями, попри підриви протитанкових мін, обстріли та штурми, тримаються виключно на межі людських можливостей", - каже підполковник Ковальов.
Читайте або слухайте на аудіо нашу розмову: https://texty.org.ua/articles/118179/chym-dovshe-tym-krashche-yak-pixota-vyzhyvaye-v-norax/
17 842
З 27 по 30 серпня кияни почули повітряну тривогу 46 разів.
- Що тобі допомагає не поїхати дахом?
- Нічого не допомагає!
Приблизно так мешканці столиці описують свій стан у ці дні. Візит американських посланців став лише коротким перепочинком - а після їхнього від'їзду російський руйнівний і небезпечний "спам" реактивними шахедами лише посилюється.
Ми показуємо на графіку, як розподілялися повітряні тривоги в денні і нічні години. Графік майже всуціль червоний.
Чи можна було спрогнозувати, що таке станеться? Так. Та замість швидко шукати протидію, в Україні міняли міністра оборони й уряд в цілому, паралізуючи роботу державної машини. А тепер паралізована столиця, і свіжопризначеному уряду треба щось із цим робити в пожежному режимі.
Тим часом ворог швидко адаптується, вдосконалює свою зброю і посилює терор тилових міст.
Не тільки Києву, а й іншим українським містам, в яких повітряна тривога стала майже постійним явищем, потрібен механізм, який дозволить прогнозувати технологічні загрози і перебудовувати під них систему оборони.
Докладно про це - в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118217/rozshmatovanyj-den-yak-povitryani-tryvohy-paralizuyut-kyyiv/
17 842
Якщо вам здалося, що поширення наративів про російські "удари у відповідь" - це скоординована інформаційна кампанія, то вам не здалося.
"Кешбэк от Wildberries"; "Думали, что удары по WB и Озону Россия оставит без ответа?"; "Получается, когда ты бьёшь по РФ, то ты зеркально бьёшь по Украине". Це лише кілька прикладів цього наративу, активно поширеного наприкінці серпня.
"Удари у відповідь" - настільки очевидна й багато разів спростована підміна понять, що не хочеться повторювати. Однак для ширшої картини показуємо, як цей наратив "розпрогресовують" на різних рівнях.
Рівень один: "дзеркальні удари" по складах. Рівень два: кінь Лавров називає обстріли українських міст "абсолютно природною відповіддю на дії України". Рівень три: Росія конструктивна, налаштована на переговори і мир, але мир недосяжний, бо Україна продовжує "зовнішню агресію". Рівень чотири по-геббельсівськи абсурдний: насправді це Україна ще в 2014-му першою почала обстріли - а Росія досі змушена на це відповідати. Бідолашна!
За всією цією сконструйованою альтернативною реальністю чітко видно: українські удари роблять Росії боляче, і вона готова на будь-яку словесну еквілібристику, аби лиш вони припинилися. Тому спроби продати українській аудиторії "дзеркальні удари" триватимуть.
А слідом за ними нам знову і знову пробують продавати капітуляцію "мир за будь-яку ціну". Як вони це роблять в українському тіктоку - читайте в нашому моніторингу російської пропаганди: https://texty.org.ua/articles/118212/keshbek-ot-wildberries-monitorynh-rosijskoyi-dezinformaciyi-v-tiktoci-ta-komentaryax-na-yutubi-za-2430-serpnya-2026-roku/
17 842
Скільки коштує "переїхати на зиму в Закарпаття" - не тільки в грошах, але й у зусиллях? А якщо їхати в Чернівці? А якщо в тихий, досить віддалений райцентр на Київщині?
Коли життя в Києві та найближчих передмістях перетворюється на гру в рулетку, виїхати на зиму видається гарним рішенням. Поки не почнеш рахувати.
Наші співрозмовниці Олександра та Анна - жінки з дітьми та тваринами, які вирішили переїхати на найважчі зимові часи до більш спокійних частин країни. І зіткнулися з надвисоким попитом на житло, відповідними цінами та обмеженнями на кшталт "з тваринами не можна".
Інша, Надія, з тими самими "вихідними даними", не була змушена орендувати житло на зиму, бо має дачний будинок в райцентрі. Але й це означає труднощі та витрати: від утеплення до заготівлі дров та чищення комину від сажі.
А ще навіть такий нетривалий переїзд означає, що треба шукати нових лікарів для дітей і для себе, нову перукарню, садочок, школу, нову улюблену продуктову крамницю і хоча б якесь нове коло спілкування.
Який вигляд усе це має на практиці? Які умови можуть отримати люди, котрі хочуть кілька місяців пожити без обстрілів та відключень опалення? Читайте або слухайте в аудіоверсії, що ми з'ясували: https://texty.org.ua/articles/118207/vyyixaty-na-zymu-z-kyyeva-shcho-chekaye-relokantiv-u-selax-chernivcyax-i-na-zakarpatti/
17 842
"Люди - це найцінніший ресурс в армії. У підготовку бійця вкладається багато сил, часу і грошей. Люди бачать, що я не розкидаюся ними, і відповідають взаємністю".
Так каже Валідол, командир батальйону "Алькатрас" у 93-й бригаді. Це підрозділ, який складається з колишніх засуджених. Валідол та інші командири таких підрозділів, з якими ми поговорили, тримаються думки, що "складний контингент" - це не виправдання для знущань і жорстокості в армії.
Як і інші командири, Валідол підтримує бійців, коли їм це необхідно, звертається до вищого командування, якщо не може вирішити проблему сам. Але й вдається до невідворотних покарань, якщо бійці пускаються берега. "У нас є справедливість, і це головне. Тому люди знають: накосячив - відповідаєш", - каже комбат.
Валідол, Кіндер та Олексій - командири, з якими ми поспілкувались - діють згідно з принципами Сунь-Цзи та правилами американської армії, хоч ніколи про них не чули й не читали. Вони дійшли до них своїм розумом та досвідом.
Що це за принципи та правила, і чому вони дієві з давніх-давен і досі - читайте в нашому матеріалі: https://texty.org.ua/articles/118182/nakosyachyv-vidpovidayesh-yak-komandyry-vybudovuyut-dyscyplinu-bez-nasylstva/
17 842
Багато довгих місяців ми чекали, коли ця інфографіка нарешті стане такою. Мало що нас так потішило за останні дні, як ці дві криві на графіках!
Від самого початку повномасштабної війни ТЕКСТИ відстежували на мапах, як змінюється ситуація на фронті. Згодом ми додали інфографіку, на якій показуємо, як співвідноситься просування росіян з їхніми втратами.
"Ідеальна картина була б така: лінія, яка показує просування росіян, іде рівно; лінія, яка показує їхні втрати, рухається стрімко вгору" - ми часто писали цю фразу в наших оглядах, і ніколи дійсність не відповідала цим очікуванням. Тепер відповідає.
В серпні ми бачимо різкий стрибок російських втрат, у той час як їхнє просування майже зупинилося. Це сталося вже після призначення Драпатого головкомом, хоча справедливо буде зазначити, що позитивна тенденція була помітна вже з лютого, після призначення Федорова міністром оборони.
В цьому матеріалі уважно перегляньте не лише інфографіку, а й мапи. Вони ілюструють, як мало вдалося пройти росіянам попри їхні безпрецедентні втрати: https://texty.org.ua/articles/118167/trend-na-peremohu-rosiyany-na-fronti-majzhe-perestaly-prosuvatysya-a-yixni-vtraty-rizko-zrosly/
P.S. Часто чути суперечку: доповідають чи не доповідають опудалу в Кремлі реальний стан справ. Не знаємо, що там йому доповідають, і чи бачив він співвідношення. Але, мабуть, якимось місцем своєї шкури любитель дебільних історій про косаток відчуває цей тренд - і саме тому хоче закинути в м'ясорубку нові тисячі своїх співвітчизників
17 842
Газ буде, електрика - з перебоями, тепло - під питанням.
Такі, якщо дуже коротко, сценарії для цієї зими.
Почнемо з першого. Газ зараз активно закачується в підземні сховища - швидше, ніж зазвичай, адже українська промисловість через блокування логістичних шляхів споживає його менше. Зруйнувати підземні сховища майже неможливо, так само важко повністю зруйнувати газотранспортну систему. Для того, щоб постачати газ, електрика не потрібна: газотурбінні установки працюють на самому ж газі.
Росіяни, ймовірніше за все, знову спробують зруйнувати ТЕС і ТЕЦ, які генерують електрику і тепло, споживаючи газ. Але це не означає повного блекауту: є ще АЕС, і навіть якщо ворог цілитиметься в їхні розподільчі підстанції, постачання електрики можна перерозподілити. Тож, імовірно, найгірший сценарій - електрика за графіками, а не блекаут.
З опаленням все значно гірше. "Перерозподілити" неможливо: зазвичай певний район міста споживає тепло від "своєї" ТЕС або ТЕЦ. Втрата лише однієї великої ТЕЦ означає втрату центрального опалення для тієї частини міста, яка від неї залежить.
Ми знаємо, що ворог буде завдавати ударів. Але є кілька невідомих: наскільки холодною буде зима? З якою часткою російських ударів впорається наша ППО?
У цьому матеріалі розглядаємо сценарії від прийнятного до найгіршого. Читайте, до чого має сенс готуватися: https://texty.org.ua/articles/118171/
17 842
"Кожен українець - в депресії, тривозі і без грошей", на кожному "можна намалювати мішень" і, як вишенька на торті, "треба мир" за будь-яку ціну.
Такі настрої намагалися продати своїй аудиторії проросійські користувачі українського тіктоку на тлі розслідування справи "Форест Гамп". Супроводжуючи усе це сумною музикою та спробами сформувати враження, що Україна - це якась територія абсурду й божевілля.
Пісня цих тіктокерів зовсім не гарна і геть не нова. Зводиться вона до одного: Україна - неспроможна держава. Росіяни експлуатують цей наратив так давно, що, мабуть, вже і немовлята мали б розпізнавати його як дезу і пропаганду. Тим більше на 5-му році війни, коли попри розв'язану Росією повномасштабну війну Україна доводить свою суб'єктність. Але ні, тіктокери дезу не розпізнають - навпаки, намагаються знову і знову згодувати її тікток-глядачам.
Справа "Форест Гамп", звісно, викликала цілком закономірну бурхливу дискусію в українському суспільстві. Водночас вона подарувала російським пропагандистам жирнющий привід спробувати ще раз відпрацювати свої наративи в українському інформаційному просторі.
Як це було - читайте в нашому свіжому моніторингу: https://texty.org.ua/articles/118166/
17 842
Запрошуємо журналістів на безкоштовний курс із дата-журналістики та аналізу місцевих бюджетів.
Редакція Texty.org.ua пропонує програму навчання для 26 журналістів регіональних та національних медіа, які прагнуть опанувати сучасні інструменти роботи з даними та створити власне якісне дослідження. Збір заявок триватиме до 1 вересня включно. Для участі у конкурсному відборі необхідно заповнити цю форму.
Більше інформації про тренінг - за посиланням: https://texty.org.ua/fragments/118136/
17 842
За пару тижнів ціна використання складських приміщень на Київщині зросла на 50%. На локації, які ще залишаються цілими, величезний попит. Усі маленькі склади, розкидані по Києву, вже "розхапали". На заході України ціни вищі, ніж в Києві, і складських приміщень не знайти: все зайнято.
Так буквально десять днів тому окреслювала ситуацію зі складами Євгенія Зарудна, керівниця відділу логістики компанії "Перша чарівна скриня". Підозрюємо, відтоді стало ще гірше.
За словами нашої співрозмовниці, російські удари знищили на складах весь товар компанії - а це кава, кавове обладнання, а також сонячні панелі, інвертори та генератори. Цей товар ще навіть не був оплачений постачальникам в Європі. Тепер треба і нове купити, і за попереднє заплатити.
Європейські постачальники до українських проблем не дуже дослухаються. "Вони досить розслаблено до цього ставляться. Не бачать, не відчувають і не розуміють наших проблем", - каже Євгенія. Тож ніхто там не погоджувався створювати запаси і тримати їх на складах, щоб уникнути "перетримки" в Україні.
Що ще? Страхувати - довго, дорого, каламутно, а виплата після настання страхового випадку затягнеться на хтозна скільки. Розміщуватися в Польщі - дорого, не стільки через вартість складів, скільки через великі зарплати тамтешнього персоналу.
Залишається продавати "з коліс".
Про те, як російські удари впливають на український бізнес, "зав'язаний" на складських приміщеннях, читайте в інтерв'ю: https://texty.org.ua/articles/118093/
17 842
У 2024 році багато західних аналітиків кулуарно пророкували Україні крах у війні. Підстави для цього їм давало співвідношення особового складу пропорційно довжині фронту на основі досвіду війн ХХ століття.
У 2026 році Україна не тільки не зазнала краху, а й досягла успіху, який багато хто навіть повною мірою не усвідомив.
Старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков докладно розбирає, з чого складається цей успіх.
Насамперед він був обумовлений кризою. Постійний дефіцит боєприпасів для ствольної та реактивної артилерії, неспроможність Заходу швидко наростити їх виробництво і невпевненість у подальшій підтримці з боку партнерів штовхали Україну до здійснення роботизованої революції.
Два роки тому ми рахували артилерійські боєприпаси і покладалися на чеську снарядну ініціативу. Сьогодні - спостерігаємо парад дронів до річниці Незалежності. Роботизована революція дає нам більше шансів, зважаючи на обмежений фінансовий і людський ресурс. Вона також змінює геометрію поля бою і тактику сторін, створюючи для нас переваги.
Докладно про це - в матеріалі Миколи Бєлєскова. Він докладно пояснює, в чому полягає сила нашої нової стратегії - і пропонує до обговорення п'ять її головних слабких сторін.
Читайте за посиланням: https://texty.org.ua/articles/118153/
17 842
Це історія про "заплановані резерви української стійкості", в якій ніхто не виграв.
Щоб столичному мікрорайону Теремки цієї зими не довелося сидіти без опалення, київська влада вирішила прокласти нову теплотрасу.
Раніше розглядали вулицю Теремківську - та виявилося, що класти трубу під нею неможливо: там вже й так забагато комунікацій. Тому обрали іншу ділянку: зелену зону, яка за рішеннями Київради одночасно є і парком відпочинку, і вулицею Атени Пашко.
Дивний статус, який дає можливість містянам наполягати на тому, що це парк - а владі казати, що це вулиця.
Конфлікт розгорівся після того, як на цій ділянці почали зрізати дерева (в тому числі дуби, які налічують 70 - 120 років), не показавши мешканцям сусідніх ЖК дозвільних документів. Коли люди кинулися захищати дерева - їх відтягували з поліцією, багато жінок потім ходили в синцях. Тоді підтяглися журналісти та активісти. І лише згодом з'ясувалося, що документи мають гриф ДСК - для службового користування.
Дерева на половині ділянки зрештою спиляли й викорчували. Теплотрасу не закінчили.
Чому ніхто в цій ситуації не виграв, зате усі програли? Як взагалі стало можливим так масово зрізати дерева? Чи були якісь альтернативи?
Розповідаємо: https://texty.org.ua/articles/118121/
