Alpha Centauri | Космос
Ir al canal en Telegram
https://base.monobank.ua/theacentauri https://theac.cc — сайт https://www.youtube.com/@theACentauri — канал на YouTube Facebook: https://fb.me/thealphacentauri.net Twitter: https://x.com/theACentauri
Mostrar más📈 Análisis del canal de Telegram Alpha Centauri | Космос
El canal Alpha Centauri | Космос (@alphacentaurichannel) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 35 331 suscriptores, ocupando la posición 400 en la categoría Hechos y el puesto 1 667 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 35 331 suscriptores.
Según los últimos datos del 28 julio, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de -120, y en las últimas 24 horas de -7, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: Verificado (confirmado oficialmente por Telegram)
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 24.05%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 18.35% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 8 500 visualizaciones. En el primer día suele acumular 6 483 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 196.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como супутник, спостереження, галактика, nasa, місія.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“https://base.monobank.ua/theacentauri
https://theac.cc — сайт
https://www.youtube.com/@theACentauri — канал на YouTube
Facebook:
https://fb.me/thealphacentauri.net
Twitter:
https://x.com/theACentauri”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 29 julio, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Hechos.
35 331
Suscriptores
-724 horas
-237 días
-12030 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
julio '26
julio '26
+397
en 18 canales
junio '26
+460
en 12 canales
Get PRO
mayo '26
+790
en 10 canales
Get PRO
abril '26
+2 754
en 43 canales
Get PRO
marzo '26
+203
en 4 canales
Get PRO
febrero '26
+514
en 41 canales
Get PRO
enero '26
+555
en 11 canales
Get PRO
diciembre '25
+226
en 7 canales
Get PRO
noviembre '25
+229
en 15 canales
Get PRO
octubre '25
+179
en 13 canales
Get PRO
septiembre '25
+154
en 10 canales
Get PRO
agosto '25
+271
en 10 canales
Get PRO
julio '25
+563
en 32 canales
Get PRO
junio '25
+429
en 20 canales
Get PRO
mayo '25
+432
en 16 canales
Get PRO
abril '25
+211
en 19 canales
Get PRO
marzo '25
+2 205
en 78 canales
Get PRO
febrero '25
+347
en 14 canales
Get PRO
enero '25
+708
en 20 canales
Get PRO
diciembre '24
+1 827
en 105 canales
Get PRO
noviembre '24
+261
en 12 canales
Get PRO
octubre '24
+651
en 46 canales
Get PRO
septiembre '24
+335
en 19 canales
Get PRO
agosto '24
+333
en 13 canales
Get PRO
julio '24
+1 323
en 57 canales
Get PRO
junio '24
+312
en 16 canales
Get PRO
mayo '24
+1 159
en 41 canales
Get PRO
abril '24
+621
en 20 canales
Get PRO
marzo '24
+369
en 28 canales
Get PRO
febrero '24
+316
en 18 canales
Get PRO
enero '24
+593
en 28 canales
Get PRO
diciembre '23
+494
en 21 canales
Get PRO
noviembre '23
+703
en 10 canales
Get PRO
octubre '23
+885
en 16 canales
Get PRO
septiembre '23
+247
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+372
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+429
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+184
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+702
en 0 canales
Get PRO
abril '23
+5 921
en 0 canales
Get PRO
marzo '23
+582
en 0 canales
Get PRO
febrero '23
+1 030
en 0 canales
Get PRO
enero '23
+427
en 0 canales
Get PRO
diciembre '22
+507
en 0 canales
Get PRO
noviembre '22
+867
en 0 canales
Get PRO
octubre '22
+634
en 0 canales
Get PRO
septiembre '22
+633
en 0 canales
Get PRO
agosto '22
+1 657
en 0 canales
Get PRO
julio '22
+1 270
en 0 canales
Get PRO
junio '22
+614
en 0 canales
Get PRO
mayo '22
+533
en 0 canales
Get PRO
abril '22
+306
en 0 canales
Get PRO
marzo '22
+2 175
en 0 canales
Get PRO
febrero '22
+169
en 0 canales
Get PRO
enero '22
+216
en 0 canales
Get PRO
diciembre '21
+478
en 0 canales
Get PRO
noviembre '21
+163
en 0 canales
Get PRO
octubre '21
+126
en 0 canales
Get PRO
septiembre '21
+233
en 0 canales
Get PRO
agosto '21
+250
en 0 canales
Get PRO
julio '21
+2 652
en 0 canales
Get PRO
junio '21
+189
en 0 canales
Get PRO
mayo '21
+747
en 0 canales
Get PRO
abril '21
+918
en 0 canales
Get PRO
marzo '21
+1 484
en 0 canales
Get PRO
febrero '21
+2 340
en 0 canales
Get PRO
enero '21
+1 549
en 0 canales
Get PRO
diciembre '20
+19 164
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 29 julio | +1 | |||
| 28 julio | +5 | |||
| 27 julio | +2 | |||
| 26 julio | +14 | |||
| 25 julio | +20 | |||
| 24 julio | +26 | |||
| 23 julio | +14 | |||
| 22 julio | +6 | |||
| 21 julio | +17 | |||
| 20 julio | +23 | |||
| 19 julio | +15 | |||
| 18 julio | +15 | |||
| 17 julio | +7 | |||
| 16 julio | +9 | |||
| 15 julio | +5 | |||
| 14 julio | +8 | |||
| 13 julio | +7 | |||
| 12 julio | +14 | |||
| 11 julio | +13 | |||
| 10 julio | +14 | |||
| 09 julio | +23 | |||
| 08 julio | +27 | |||
| 07 julio | +8 | |||
| 06 julio | +22 | |||
| 05 julio | +12 | |||
| 04 julio | +14 | |||
| 03 julio | +38 | |||
| 02 julio | +8 | |||
| 01 julio | +10 |
Publicaciones del Canal
Європа створить місяцехід для дослідження Південного полюса Місяця
Головним підрядником ЄКА стане компанія ispace-Europe – вона розробить і доставить ровер, який має допомогти вивчати один із найбільш перспективних регіонів супутника для майбутніх місій.
https://thealphacentauri.net/168063/
| 2 |  Пізно ввечері 24 липня Amazon подала до FCC заявку на сузір'я з 5105 супутників на низькій орбіті, які зможуть зв'язуватися напряму з телефонами — без базових станцій, без вишок, без наземного покриття взагалі. Система називатиметься Amazon Leo D2D і працюватиме на діапазонах 1,6 та 2,4 ГГц, що належать Globalstar. Мобільні дані, текст, екстрені виклики, зв'язок для авто та інтернету речей — усе це апарати мають доставляти прямо на пристрій користувача, хоч посеред океану.
Ключ до всієї історії — спектр. Amazon у квітні домовилася купити Globalstar приблизно за 11 мільярдів доларів — саме заради частот. Тоді ж FCC підтвердила права Globalstar та Iridium на цей спектр і відмовила кільком компаніям, що хотіли до нього дотягнутися, — серед них SpaceX. Тобто Amazon заходить у D2D не через боротьбу за частоти, а купивши їх разом з оператором. Угода має закритися у 2027 році, а Globalstar стане дочірньою структурою Amazon Leo.
Технічних деталей про самі апарати в заявці мало. Строк служби — шість-вісім років. Виводити їх планують на паркувальні орбіти висотою 440 км, звідки вони власними двигунами піднімуться на робочі висоти від 510 до 580 км з нахилами від 56 до 84 градусів. Наприкінці терміну служби супутник опуститься до 360 км і згорить в атмосфері приблизно за два місяці. Заявка резервує слоти більш ніж на 11 тисяч апаратів, але Amazon обіцяє не перевищувати 5105.
За цим стоїть велика ставка. Globalstar уже забезпечує екстрений супутниковий зв'язок для iPhone 14 і новіших, а Amazon домовилася з Apple, що обслуговуватиме ці функції своєю мережею. Ринок D2D зростає швидко — за пів року кількість активних споживчих сервісів піднялася з 17 до 24. Iridium теж не залишиться безхазяйним: наприкінці червня Rocket Lab оголосила про купівлю оператора за 8 мільярдів. Два супутникових гіганти щойно розібрали між собою тих, у кого був дефіцитний ресурс — глобально узгоджений спектр.
https://spacenews.com/amazon-files-application-for-direct-to-device-satellite-constellation
Підпишись | Монобаза | 4 218 |
| 3 |  Посадка SpaceX Starship у 13-му польоті, знята за допомогою SpaceX Starship. | 6 265 |
| 4 |  Sin texto... | 6 415 |
| 5 | NASA офіційно приєдналася до Genesis Mission — національної програми, яку президент Дональд Трамп запустив указом ще 24 листопада 2025 року. Мета за формулюванням проста, а за масштабом — велетенська: змусити штучний інтелект прискорити наукові відкриття по всьому уряду. Координує все Офіс науково-технологічної політики Білого дому, і до ініціативи вже долучилися понад 15 федеральних агентств.
Для NASA головна цінність — не нові телескопи, а те, що вже зібрано. За десятиліття місій агенція накопичила понад 150 петабайт даних: спостереження телескопів, супутників, орбітерів, посадкових апаратів і авіаційних програм. Обсяг такий, що традиційними методами фізично неможливо переглянути кожне спостереження — багато патернів просто лежать в архівах непоміченими.
Саме сюди й заходить ШІ. Передові інструменти можуть зшивати дані різних місій, приладів і симуляцій, знаходити приховані закономірності й покращувати прогнози — навіть у наборах, які науковці нібито вже вивчили вздовж і впоперек. Стара телеметрія перетворюється на джерело нових відкриттів без жодного нового запуску.
Другий напрямок — інженерний. NASA хоче поєднати власну експертизу з обчислювальними та AI-потужностями Міністерства енергетики, щоб швидше доводити космічні системи до готовності: від зв'язку й логістики до операцій на поверхні. Простір навколо Землі з кожним роком стає щільнішим і динамічнішим, а розробляти техніку старими темпами під таке навантаження вже не встигається.
Адміністратор NASA Джаред Айзекман формулює ставку прямо: перетворити десятиліття зібраних даних і технічного досвіду на швидшу науку й міцнішу інженерію. Питання в тому, чи витягне ШІ з цих 150 петабайт хоч одне відкриття, яке люди пропустили.
https://www.nasa.gov/news-release/nasa-joins-genesis-mission-to-accelerate-ai-driven-discovery
Підпишись | Монобаза | 1 |
| 6 |  Кілька років Intel потихеньку робила процесор для супутників — і в липні нарешті виклала характеристики. Називається Starfire, а розробку компанія профінансувала сама, що для космічного заліза нетипово. Заступник директора з розробки в підрозділі Intel Government Technologies Шон О'Ніл формулює це прямо: "У нас є що втрачати".
Проблема, яку Starfire закриває, стара. Супутники традиційно літають на повільних процесорах — не через консерватизм інженерів, а тому, що сертифікація нового чипа під радіацію та термоцикли забирає роки. Тож розробники беруть перевірене й миряться з відставанням на покоління-два. Intel вирішила адаптувати сучасну комерційну архітектуру одразу під орбіту.
Starfire — система-на-кристалі на техпроцесі 18A: вісім ядер (чотири продуктивні, чотири енергоефективні), графіка Xe з 64 виконавчими блоками на Intel 3 і нейропроцесор, усе зібране в одному корпусі через Foveros. Замість купи окремих чипів під різні задачі — один пакет, що веде телеметрію, стискає дані й водночас тягне ШІ: розпізнавання об'єктів, аналіз знімків, злиття даних із сенсорів. Версій дві: легка вкладається в 10 Вт і дає до 45 трильйонів операцій за секунду, потужна споживає 35 Вт заради 75 TOPS.
Чип розрахований на понад десять років на орбіті й діапазон від −55 до 125 °C. Але радіаційну кваліфікацію Starfire ще не пройшов. Intel обіцяє завершити випробування на сумарну дозу опромінення та поодинокі збої до кінця третього кварталу, а ранні результати називає обнадійливими — конкретних цифр стійкості поки не дає.
Радіаційно-стійкі SoC уже роблять BAE Systems, Microchip (він тягне процесор HPSC для NASA) та AMD зі своїми Versal. Intel заходить із козирем власного виробництва: складання, відбір і кваліфікацію чипів компанія тримає в США, спираючись на п'ять фабрик кампусу Ocotillo в Аризоні. Перші зразки відвантажать у третьому кварталі, замовникам Starfire стане доступний до кінця року, а паралельно Intel торгується з кількома урядовими агентствами про політ на експериментальній місії вже цьогоріч.
https://spacenews.com/intel-debuts-new-chip-for-space-computing
Підпишись | Монобаза | 6 696 |
| 7 |  Як дізнатися, що ми не одні у Всесвіті?
Опублікували в загальний доступ велику цікаву статтю-розшифровку розмови з астрофізикинею Лізою Кальтенеггер, де вона ділиться думками про те, як людство може знайти докази існування позаземного життя. Цей матеріал було випущено за підтримки наших спонсорів та патронів.
Бажаю приємного читання :)
https://thealphacentauri.net/162180/ | 6 400 |
| 8 |  Relativity Space масштабує ракетну програму
За підтримки державного сектору американська компанія відкриє ще один завод для виробництва носія Terran R, що дозволить наростити темпи запусків і полегшити до них підготовку.
https://thealphacentauri.net/168034/ | 6 412 |
| 9 |  Стандартна космологічна модель Lambda CDM каже, що великі галактики ростуть ієрархічно — злипаються з дрібніших протягом мільярдів років. Гарна теорія, але спіймати цей процес просто на льоту вдається рідко. Команда під керівництвом Рональдо Лайшрама з Національної астрономічної обсерваторії Японії якраз таке й піймала: компактну прото-групу з шести молодих галактик SCGG-z5, що існувала лише через 1.2 мільярда років після Великого вибуху. Червоне зміщення z = 4.97, і відстань до кожного з шести компонентів підтверджена спектроскопічно — за характерними лініями в спектрі, а не грубою прикидкою за кольором і яскравістю.
Всі шість тісняться на клаптику неба завширшки 16 000 парсеків (близько 52 000 світлових років) — половина діаметра Чумацького Шляху. Глибокі знімки JWST та безщілинна спектроскопія з огляду SAPPHIRES показали: форми в усіх галактик спотворені й неправильні. Розкид швидкостей видає систему в русі — об'єкти летять один відносно одного достатньо швидко, щоб встигнути кілька тісних зближень усього за 14 мільйонів років.
Найцікавіше — що галактики вже розвиваються по-різному. Три з шести формують зорі на рівні своєї епохи або вище, одна — помітно швидше за очікуване. У декого газ, схоже, стікає до центрів. А найважча галактика поводиться навпаки: центр тихий, зореутворення розповзається на околиці. Тобто групове середовище розводить долі учасників ще до того, як вони встигли злитися.
За порівнянням із космологічною симуляцією EAGLE, ці шість зіллються в єдину систему приблизно за 400 мільйонів років (до z ~ 3–4), а далі розростуться до 100 мільярдів сонячних мас — так і народжується центральна найяскравіша галактика майбутнього скупчення. Увесь шлях від початку зореутворення до фінального злиття займає близько 800 мільйонів років, і SCGG-z5 застигла рівно посередині.
JWST уже відсував такі спостереження вглиб — найдавнішу прото-структуру він знайшов у полі Abell 2744 всього через 650 мільйонів років після Великого вибуху. Тепер астрономи просять додати спектроскопію рухів газу і дані ALMA по холодному газу, щоб перевірити головне: чи справді ці відмінності між галактиками розганяють припливні сили сусідів.
https://phys.org/news/2026-07-astronomers-massive-galaxy-piece-billion.html
Підпишись | Монобаза | 6 285 |
| 10 |  Британські астрономи наблизилися до того, щоб очолити розробку одного з головних приладів Habitable Worlds Observatory — наступного флагманського телескопа NASA після Nancy Grace Roman. Старт очікують у 2040-х, а вартість оцінюють щонайменше в 11 млрд доларів. Головна мета місії — знайти планети розміру Землі біля сусідніх зір і роздивитися їхні атмосфери в пошуках хімічних слідів життя, як-от кисню й метану.
З відстані планета на кшталт Землі виглядає тьмяною цяткою поруч із зорею, яка яскравіша за неї в 10 мільярдів разів. Щоб сфотографувати цю цятку біля вогнемета, 8-метрове дзеркало HWO має триматися стабільно з точністю до ширини атома, а світло самої зорі — гаситися коронографом.
Британці ведуть розробку двох приладів, які мають стати основними на телескопі: High Resolution Imager і Multi-Object Spectrograph — камери у фокальній площині, що збиратимуть світло для спостережень. Мартін Барстоу, професор Університету Лестера, нагадує, що країна вже робила подібне: британські групи вели європейський консорціум, який створив прилад MIRI для JWST, і долучалися до Hubble. До команди входять науковці з Дарема, Оксфорда, RAL Space та лабораторії Малларда при UCL.
Обсерваторія не полюватиме на всю Галактику. Її ціль — близькі зорі в радіусі приблизно 30 світлових років, для яких уже склали попередній каталог майже з 13 тисяч об'єктів. Саме там HWO має напряму сфотографувати щонайменше 25 потенційно придатних для життя світів і перевірити їхні атмосфери на біосигнатури.
Але між планами й запуском — два десятиліття. Барстоу застерігає: гроші на прилади змарнуються, якщо до 2040-х не виросте покоління науковців, готових з ними працювати. Скорочення фінансування вже б'ють по інститутах, залучених до місії. Наступна фаза британських досліджень стартує наступного місяця — а от чи вистачить сталого фінансування, щоб довести прилад до старту, вирішиться протягом найближчих років.
https://phys.org/news/2026-07-uk-pole-position-key-instrument.html
Підпишись | Монобаза | 6 635 |
| 11 |  NASA замовила в компанії Advanced Space місію CAPSTONE 02 — два невеликі апарати, які на місячній орбіті вчитимуться знаходити одне одного й зближатися. Старт запланований на 2027 рік.
Зближення й стикування на навколоземній орбіті — рутина. Біля Місяця складніше: на траєкторію апарата одночасно тягнуть і Земля, і Місяць, а рух у такому полі задачі трьох тіл передбачити важче. Саме ці маневри знадобляться, коли астронавти на кораблі Orion стикуватимуться з місячним посадковим модулем, щоб пересісти й спуститися на поверхню.
Демонстрацію проведуть два однакові апарати по 400 кг від Terran Orbital Systems. Кожен зможе перемикатися між ролями перехоплювача й цілі — то один наздоганяє іншого, то навпаки. Так інженери проженуть широкий набір сценаріїв: зближення, зависання поруч, політ у строю за різних умов цислунарного простору.
Щоб один апарат знайшов і наздогнав другий, місія задіє наземне стеження, оптичні сенсори й орієнтування по небесних тілах — ті самі прийоми, що NASA планує для підходу Orion до посадкового модуля. На борту три навігаційні програмні пакети розробки агенції та оптична камера від Ліверморської національної лабораторії, яка попутно зніматиме Місяць. Дозріє й програма Cislunar Autonomous Positioning System, що дозволяє апарату визначати своє положення відносно інших без прив'язки до наземних станцій.
Перша CAPSTONE була кубсатом розміром із мікрохвильовку вагою всього 25 кг. У 2022 році, вирушивши до Місяця на ракеті Electron від Rocket Lab, вона стала першою комерційною місією США до Місяця й першим апаратом на майже прямолінійній гало-орбіті — майже стабільній завдяки спільному тяжінню Землі й Місяця. Нові апарати важать по 400 кг і переходять від перевірки орбіти до відпрацювання того, від чого залежатимуть життя екіпажів. Умови цих маневрів на Землі не відтворити — тож перевіряти доведеться одразу в ділі.
https://www.nasa.gov/directorates/armd/nasa-announces-new-spacecraft-technology-demonstration-mission-at-moon
Підпишись | Монобаза | 6 713 |
| 12 |  Під крижаною оболонкою Європи ховається глобальний океан рідкої води — і саме тому цей супутник Юпітера роками залишається головним кандидатом на пошук життя за межами Землі. Океан не замерзає, бо гравітація Юпітера постійно стискає й розтягує супутник, а внутрішнє тепло тримається під панциром льоду. Проблема одна: дістатися до нього неймовірно важко. Тому надія була на короткий шлях — тріщини, крізь які вода з глибин могла б підніматися й накопичуватися в неглибоких кишенях ближче до поверхні.
Група під керівництвом Луджендри Оджі з Ратгерського університету перевірила цю ідею симуляціями і опублікувала результат у Nature Astronomy. Висновок невтішний для мисливців за життям: вода з глибокого океану майже напевно не доходить до поверхні живою.
Попередні моделі уявляли підйом води крізь лід як відносно спокійний потік. Насправді вода рухалася б швидко й хаотично — вгору, вниз, з обертанням, б'ючись об холодні стінки тріщини й миттєво втрачаючи тепло. Вона переохолоджується нижче точки замерзання, залишаючись рідкою, а потім у ній зароджуються дрібні кристали — так званий фразіл-лід. Він накопичується і забиває канал. Вузькі тріщини замерзають наглухо за кілька годин.
Ширші розломи теоретично пропустили б більше води, але турбулентність нищить і цей сценарій. Щоб наситити водою помітні деталі рельєфу Європи, тріщини мали б бути нереально довгими або надто численними. Простіше кажучи, крижана оболонка — значно жорсткіший бар'єр між океаном і поверхнею, ніж прийнято було вважати.
Якщо майбутні місії таки знайдуть неглибокі водойми, ці кишені можуть виявитися локальним підталюванням самого льоду, а не пробами з океану. Перевірити це буде кому: Europa Clipper прибуде до Юпітера у квітні 2030 року й зробить 49 близьких обльотів, а європейський JUICE підключиться у липні 2031-го. Радар Clipper має показати, чи існують ті кишені і як вони влаштовані — а заодно чи веде хоч якийсь із них донизу.
https://phys.org/news/2026-07-europa-hidden-ocean-difficult-scientists.html
Підпишись | Монобаза | 8 439 |
| 13 |  Дайджест головних космічних подій вже вийшов на нашому каналі!
Сьогодні просто купа всього цікавого, тому не буду довго розписувати, просто побажаю гарного перегляду.
https://youtu.be/pGJ0jafsWIk | 8 378 |
| 14 |  Старт успішний! На жаль, під час приводнення першого ступеня не вдалося запалити всі центральні двигуни (мали ввімкнути 13, спрацювало всього 5).
Успішним також було виведення 20-х супутників Starlink V3 на суборбітальну траєкторію. А посадка корабля була надуспішною: він дуже м'яко приводнився в Індійському Океані і впав на воду таким чином, що було видно всі теплозахисні плитки, що нарешті дало змогу команді, яка над ними працює, зібрати детальні кадри кожної плиточки носія.
Більше того, після приводнення корабель не вибухнув, залишився плавати на поверхні води ніби пуста пляшка.
Це було чудове видовище! Дякую всім, хто були з нами в прямому ефірі.
P.S. На відео кадри повторного запалювання двигуна Starship у небі над Південною Африкою. | 8 998 |
| 15 | 1 хвилина до старту!
https://youtube.com/live/4Pv_rzyEYUE?feature=share | 9 790 |
| 16 | Розпочали стрім!
https://youtube.com/live/4Pv_rzyEYUE?feature=share | 8 359 |
| 17 |  Апарат Juno зробив те, що досі не вдавалося нікому: заглянув під поверхню Іо — найвулканічнішого світу Сонячної системи — і вперше виміряв, наскільки він гарячий зсередини. Дані зібрали під час двох близьких прольотів 30 грудня 2023 року та 3 лютого 2024-го, коли зонд наблизився до супутника на 1 500 км. Результати опублікували в Journal of Geophysical Research: Planets.
Спрацював прилад, який для цього ніхто не проєктував. Мікрохвильовий радіометр MWR збудували, щоб зазирати під хмарні вершини Юпітера й вивчати його глибоку атмосферу. Шість антен ловлять випромінювання на довжинах хвиль від 1,3 до 51 см, і кожна довжина «бачить» свою глибину. На Ганімеді й Європі так промацали десятки кілометрів крижаних оболонок. Що прилад пробʼється крізь вулканічну породу Іо, ніхто не очікував.
MWR зчитав тепло на глибинах від кількох сантиметрів до десятків метрів. Скрізь картина однакова: за перші кілька метрів температура зростає більш ніж на 22 °C — набагато крутіше, ніж могло б дати саме лише сонячне нагрівання. Джерело — припливне тепло: Юпітер безперервно розтягує й стискає супутник на його злегка витягнутій орбіті.
Пояснень два. Або тепло рівномірно піднімається крізь тверду кору — фоновий потік у 1–3 Вт/м², що локально не вражає, але в масштабі всього Іо дає до 30 разів більше енергії, ніж у середньому віддає Земля. Або сигнал іде від лавових полів, які повільно застигають під шапкою затверділої кори завтовшки 9–11 метрів і в будь-який момент вкривають близько 10 % поверхні.
Друге відкриття — Іо на диво гладкий. Крім знаменитих гір, поверхня має рівні ділянки завширшки понад 100 км, а її матеріал украй легкий — радше пемза чи пухкий вулканічний попіл, ніж суцільна скеля. При цьому доплерівські дані тих самих прольотів не виявили ознак неглибокого глобального магматичного океану — надра Іо переважно тверді. Тепер учені можуть простежити не лише те, як тепло виривається назовні, а й те, як воно рухається з глибини до поверхні — той самий механізм, що живить підповерхневі океани Європи й Ганімеда.
https://www.nasa.gov/missions/juno/nasas-juno-takes-temperature-of-jupiters-fiery-moon-io
Підпишись | Монобаза | 8 908 |
| 18 | Зробив для вас трейлер на сьогоднішній стрім 13 польоту Starship.
https://youtu.be/Eix9fzhWqbw
Саму трансляцію, нагадаю, заплановано на 01:20 за посиланням:
https://youtube.com/live/4Pv_rzyEYUE | 9 680 |
| 19 |  Японія готує амбітну реформу космічної галузі
Попри невдалі запуски власних ракет, країна поставила собі за мету збільшити кількість запусків майже вдесятеро, а також залучити іноземний комерційний сектор.
https://thealphacentauri.net/167984/ | 8 035 |
| 20 |  Команда під керівництвом Університету Бірмінгема показала в прямому ефірі те, над чим інженери билися роками: як стежити за об'єктами на геостаціонарній орбіті без будівництва окремого гігантського радара. Демонстрацію провели на майданчику ECSAT Європейського космічного агентства в Гарвеллі — представники уряду, оборони й індустрії спостерігали, як радарні виявлення обробляються в реальному часі.
Звичайні радари впевнено бачать об'єкти на низькій орбіті. Але геостаціонар — це 37 000 км від Землі, і щоб дістати сигналом туди й назад, потрібен передавач шаленої потужності. А саме на GEO висять найдорожчі супутники планети: військовий і урядовий зв'язок, навігація, метеорологія.
Розв'язання знайшли в багатопозиційній схемі. Один потужний передавач освітлює ціль, а відбитий сигнал ловлять чутливі антени, рознесені на великій базі. Проєкт Long Baseline Multistatic Radar (LBMR), профінансований Космічним агентством Великої Британії, підключає радіотелескопи до наявних радарних систем як окремі приймачі. Чутливість зростає більш ніж удесятеро — система бачить дрібніші уламки на більших відстанях.
У живому тесті задіяли серйозне залізо: 76-метровий телескоп Lovell в обсерваторії Джодрелл-Бенк, мережу радіотелескопів e-MERLIN і 30-метрову антену супутникового зв'язку GES. Сама ідея використовувати радіотелескопи як бістатичні приймачі не нова — Effelsberg у парі з радаром TIRA ловив об'єкти до сантиметра ще з 1996 року. Новим став моніторинг геостаціонара на вимогу, в реальному часі.
Британці не будували спеціалізований об'єкт за роки й мільярди — вони зібрали спроможність із того, що вже стоїть на землі й давно окупилося наукою. Партнери зі США та Австралії допомогли синхронізувати рознесені сенсори, найскладнішу частину задачі. Тепер над геостаціонаром стане видно те, що раніше губилося в шумі — від несправних супутників до уламків, здатних вивести з ладу апарат вартістю сотні мільйонів.
https://phys.org/news/2026-07-scientists-radio-telescopes-space-scanners.html
Підпишись | Монобаза | 7 862 |
