ЦІКАВА ІСТОРІЯ N50: ПРО МОЛОДОГО ЧОЛОВІКА, ЯКИЙ ДВА РОКИ ШУКАВ ПРИЧИНУ ПРОБЛЕМ ІЗ КОЛІНАМИ І ЗОРОМ, А В ПОШУКАХ ДІЗНАВСЯ ПРО ДІАГНОЗ - ХВОРОБУ БЕХТЕРЄВА
Це вже п‘ятдесята історія, яку я описую!
Щоразу мені здається, що сучасна медицина мала б рухатись дуже швидко до пошуку причин захворювань (етіології).
Але спостерігаючи за темпами, можу сказати, що пожиттєве лікування ідіопатичних захворювань (без причини) залишається золотим дном для великих фармакологічних концернів, які «м‘яко кажучи» не зацікавлені у тому, щоб причина стала відомою перш за все лікарям.
А пацієнт буде далі гуглити гігабайти медичної інформації в надії на чудо таблетку чи ін‘єкцію, яка мала би його вилікувати за кілька днів чи годин...
Цей вступ був мною написаний через те, що не бачу оптимізму серед колег, а протоколи розроблені ще в минулому столітті, не завжди є ефективними і повинні постійно переглядатись, особливо для ідіопатичних захворювань.
А пошук причини має бути пріоритетом для майбутньої медичної науки!
Повернемось до нашої історії, яка почалась класично із дзвінка знайомої колеги, яка попросила проконсультувати брата її коліжанки, який проживав на цей час у Відні і працював у міжнародній компанії.

Я поцікавився чи проводились обстеження у Відні, але отримав відповідь, що ситуація досить складна і заплутана, тому пацієнт готовий навіть приїхати до Львова, щоб пройти додаткове обстеження, а також МРТ, бо у Відні була велика черга.
Через тиждень пацієнт завітав до нас у клініку.
Це був чоловік 35 років, який мав спортивний одяг, характерний для туриста.
Як потім з‘ясувалось, він полюбляв мандрувати з рюкзаком у горах азійськими країнами.
Чоловік був високий, худорлявий і при рухах не зовсім повороткий, особливо було видно неозброєним оком обмеженість рухів при поворотах тіла.
Наша розмова розпочалась з того, що чоловік показав папку з медичними обстеженнями та розповів свою історію.
Отож, проблем зі здоров‘ям він не мав до того часу, поки два роки тому у нього не почались проблеми з колінами.
На той час він працював у США і одного разу у нього несподівано набрякли коліна!
Маючи страхівку він звернувся до сімейного лікаря, який призначив йому нестероїдні протизапальні на 2 тижні.
На жаль, результат лікування був невтішним, набряк і біль в колінах не зменшувались.
Тоді лікар призначив загальний аналіз крові та сечі. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) виявилась 46 мм/годину. Загальний аналіз сечі був без змін. Лікар вирішив скерувати пацієнта до колеги ревматолога. Цікавим було те, що черга до ревматолога у США - 6 місяців!!! Отож, пацієнт лише через 6 місяців потрапив до ревматолога!
Тому, пацієнти ловіть халяву, поки у нас таких черг немає!
Це не фейк, але скоріш за все, такі черги можуть з‘явитись уже через недовгий проміжок часу!
Враховуючи те, що за кілька тижнів пацієнт мав повертатися до Відня, лікар вирішив не проводити додаткових тестів, окрім загального аналізу крові та біохімічних показників.
ШОЕ було без змін, інших змін в аналізах не було... Лікар вирішив ввести стероїдний гормон внутрішньом‘язево для зменшення запалення.
На той час інших скарг окрім болю і набряку колін у пацієнта не було, а вже після ін‘єкції препарату набряки зникли, а біль зменшився.
Діагноз, який виставив американський колега ревматолог - ідіопатичний артрит.
Повернувшись до Австрії молодий чоловік почував себе краще, але через кілька місяців він відчув погіршення зору і звернувся до сімейного лікаря. Повторно провели загальний аналіз крові: змін у формулі не було, окрім відносного лімфоцитозу (більше число лімфоцитів у процентах при нормальному абсолютному числі лімфоцитів), показник ШОЕ був невблаганним і залишався таким як у США.
До речі, лімфоцитоз з‘явився ще при перебуванні у США.
Пацієнта було скеровано до офтальмологічної клініки, де був встановлений діагноз - ідіопатичний автоімунний увеїт. Було рекомендовано пульс терапію великими дозами стероїдних гормонів.
Результат був задовільний, зір відновився і пацієнт почував себе значно краще. Але то був ще не кінець нашої історії...