Шабля, горілка і шляхетська честь

Якщо шукаєте цікаве прізвисько — учіться у наших передків. В 1552 році отаманом села Петрівці на Київщині був Микита Вареник. Вочевидь, дуже любив вареники... Архив Юго-Западной России... Ч. 7, т. 1. Киев, 1886.

Античні боги на прославних фресках Раніше я розповідав про фрески з каплиці в Люблінському замку. Однак є дещо незвичне в них. На одній з фресок зображення Хрещення Господине, але знизу є дивна фігура, яка скаче на дельфіні і тримає в руці змію. Це Ерос — давньогрецький бог кохання. Але що він там забув? Справа в тому, що іконописці не мали права "видумувати з голови" будь-які людські чи природні образи. Тому перемальовували з давніх зразків. Так само вочевидь сталося і тут, бо хтось колись перемалював воду з Еросом і це пішло далі з покоління в покоління. На інший фресці зображений в'їзд Христа до Єрусалиму. Зверху на пальмі з фрески — оголена жіноча фігура. Наш екскурсовод стверджував, що це німфа Дафна. Однак я не зміг знайти її зображень з пальмою. Мені більше Афродіту нагадує, хоча її наче теж з пальмою не зображували))

Фрески руських майстрів в Польщі Кілька днів тому побував в замковій каплиці Люблінського замку. Там можна побачити фрески неймовірної краси. Їх стоворили на початку XV століття за наказом короля Владислава Ягайла. Розписували стіни каплиці майстри Русі, що видно за стилем. Вважається, що вирішальний вплив на мистецькі смаки короля Владислава мала його матір — Юліанна Тверська (дружина князя Ольгерда).

Богородиця окропляє троянду свої грудним молоком, а Ісус кров'ю. Внизу святий Домінік. Картина десь з XVIII ст. Зберігається домініканському монастиря в Любліні (Польща). Єдина така картина у світі))

🕊📣⚜️ СОБОРНА УКРАЇНА – мета що вписана у наші серця. Ми — не партія й не клуб за інтересами. Ми — ініціативна молодь Дніпровщини, що готова відстоювати гідність нашого народу. Ми діти свого краю, прагнемо справжньої СОБОРНОСТІ для рідної України та готові діяти заради змін. #МиСоборні ✊🏼 СОБОРНА УКРАЇНА

🚩☩ ХОРУГВА ☩ 🔹️🔸️🔹️🔸️🔹️🔸️🔹️🔸️

🔥Традиція - це передача вогню, а не поклоніння попелу 🔥

Тільки у нас в Часописі : 📯 ДОСТУПНІ для всіх освітні курси з історії ☕️ НЕЙМОВІРНІ івенти та дискусії 🏹 ЕКСКЛЮЗИВНІ матеріали про Україну, Європу та Християнство 🗡 ГЕОПОЛІТИКА заснована на досвіді віків 🪶ТВОРЧІСТЬ великих людей ⚡ Долучайся не лише до дослідження, а до творення історії ⚡ 🙏🏻 Зв’язок 👑Бустанути ⚔️ Воскресне слава Січова! ⚔️

Мазепа — стерте ім'я з історії Після того, як гетьман Іван Мазепа перейшов на шведський бік, московський цар Пьотр 1 наказав церковними ієрархам оголосити Мазепі анафему — церковне прокляття. Гетьман Мазепа був значним меценатом. Давав гроші на будівництво церков, видання книг та створення інших речей церковного ужитку. Та після анафеми ім'я Мазепи стало забороненим. На фото можна побачити останню сторінку з книги українського богослова Димитрія Туптала (Ростовського) "Житія святих". На видання дав книги гроші Іван Мазепа, однак його прізвище тут вимазане сажею.

🇺🇦 «Історія України та світу» — молодий канал, наповнений унікальними світлинами та історичними матеріялами Якщо ти хочеш дізнатися більше, перевірити факти чи просто цікавишся історією — тобі точно сюди

«У XXI сторіччі корисно не тільки знати історію, але й робити якісні висновки з минулого, аби не повторити помилок у майбутньому. І це наші реалії.  Історію корисно знати усім, незалежно від освіти та професії, а особливо важливо — чинним та майбутнім політикам. Тож не шкодуйте часу на вивчення історії»

, — зазначає автор каналу 👉 Підписуйся, аби не пропустити усе найцікавіше: https://t.me/istukrandworld

📚 Історична бібліотека – телеграм-канал для тих, хто хоче дізнаватися більше про минуле! ✅ Унікальні книги, які варто прочитати ✅ Корисні статті для глибшого розуміння минулого ✅ Цікаві матеріали для натхнення та досліджень Досліджуйте історію разом із нами – завжди цікаво, змістовно та з любов’ю до знань! 🔗 Підписуйтесь: https://t.me/Istorichabiblioteka Ваше нове улюблене місце для історичних відкриттів!

Про слонів в Україні Якщо вас колись мучило питання, чи були в Україні раніше слони — ось відповідь. Так були, але недовго. В 1621 році турецька армія здійснює вторгнення до Речі Посполитої. Відбувається битва під фортецею Хотин де з одного боку турки, а з іншого козаки, поляки та литвини. Султан Осман II привів до Хотину чотирьох слонів, які султан отримав в дарунок від перського шаха. Слонів направили прямо на позиції. Один загинув від влучання гарматного ядра. Битва закінчилось поразкою турецького війська. Тих слонів, які вижили, султан під час перемов подарував польському королевичу Владиславу. Слони на території України відбилися у народній пам'яті. В селі Громи (Черкаська область) знайдений фрагмент пічної кахлі XVII ст. з зображенням слона і погонича. 1.Cлон з погоничем і паланкіном на спині. Кахля XVII ст. з села Громи. Фото і прорисовка. 2. Малюнок графіті з воріт Хотинської фортеці. XVIII ст. 3. Слони і верблюди армії Османа ІІ під Хотином. Фрагмент гравюри Дж. Лауро (1624 р.).

Цікаво чи вернули врешті-решт

Великодня пісня "Христос Господь воскресе" Текст великодньої пісні з Почаївського богогласника 1790 року:

Пѣснь З҃. на Воскрєсєнїє І҇и҃съ Хрⷭ҇то‌во Хрїсто‌съ Го‌сподь воскрє‌сє, Смє‌рть длѧ смерти принєсє: А намъ живо‌тъ напра‌вилъ, Сме‌рти вѣ‌чной и҇зба‌вилъ. Ки‌ріе, Ки‌ріе, Ки‌ріе Є‌ле‌йсонъ, Алилꙋ‌іѧ. Истлѣ‌вшєє є҇стество‌ Ꙍ‌бнови‌ло Боже‌ство‌, И‌мжє ѩснѡ просїѧ‌лъ, Є҇гда‌ смє‌рть за на‌съ прїѧ‌лъ К. К. К. Є. А. Кто‌ слѣпі‌ѧ просвѣти‌лъ? Прокажє‌нныхъ ѡ‌чи‌стилъ? Никто‌ над Хрⷭ‌та‌ Бг҃а, Си‌ла Бж҃їа мно‌га! К. К. К. Є. А. Кто‌ Ла‌зарѧ воскрєси‌, Просла‌висѧ чꙋдеси‌, Сокрꙋши‌ крѣ‌пость ада, Ибо во‌лнѡ пострада‌. К. К. К. Є. А. Ст҃ы‌‌хъ дꙋ‌шы ликꙋ‌ютъ, Спа‌сꙋ благода‌рствꙋютъ, Си‌хъ и‌звєдє‌ с тємни‌цы Крѣ‌постїю десни‌цы. К. К. К. Є. А. Воспои‌мъ вси‌ оу‌стена‌ми, Вєсєли‌мсѧ дꙋша‌ми, Тщи‌мсѧ пра‌веднѡ жи‌ти, Воскрє‌сшаго сла‌вити. К. К. К. Є. А. Покланѧ‌ємсѧ бы‌ну Тєбѣ‌ Бж҃їю, Сы‌нꙋ, Почита‌ємъ ст҃о‌‌є Воскрєсє‌нїє твоє‌. К. К. К. Є. А.

Гравюра "Воскресіння Христа" Автор: український гравер Олександр Тарасевич З книги "Rosarium et officium B. Mariae Virginis...", Vilnius, 1678 Вітаю всіх з світлим святом Пасхи! Христос воскрес!

Шафран в пасках як українська традиція В попередньому пості згадувався рецепт паски, в яку додавали шафран. Але це була дуже дорога спеція. Представник української старшини Яків Маркович в 1739 р. купив на ринку 200 грам шафрану за 3 рублі — стільки коштував віл. А чи додавали шафран в паски селяни? Так! Ось про це пише в 1877 р. український етнограф Павло Чубинський:

Пасха. Дѣлаютъ опару на молокѣ, у кого же нѣтъ молока; то берутъ пшеничные высѣвки, запариваютъ кипяткомъ, и когда остынетъ, кладутъ дрожжи и процѣжываютъ чрезъ сито; далѣе, прибавивъ къ опарѣ муки; взбиваютъ яйца, мѣсятъ, кладутъ имбирь жолтый и бѣлый; жолтый — для красы, а бѣлый — для духу, а также настойку на шафранѣ и выдѣлываютъ хлѣбы, сверху которыхъ кладутъ изъ теста кресты и „шишки“, и ставятъ на тепломъ мѣстѣ, пока подвзойдуть, тогда сажаютъ въ печь.

В п'єсі "Властотворний образ" (1737) Митрофана Довгалевського один з героїв твору згадує, що дружина просила купити "шахрану на паску". Ось така цікава і водночас дорога традиція)

Рецепт паски з XVIII століття Лубенський полковник Іван Кулябка (1705-1773) був збирачем різних рецептів свого часу. Оригінал рецептурника не зберігся. Та маємо публікацію рецептів Кулябки з XIX століття. Зокрема, ось рецепт пасок:

Пасху такъ учинять надобно. Мука чтобы хороша была, поставить сполдня медовую, якъ закипитъ медъ, запарити висѣвки, чтобы гораздо обмочились и всолодали, а когда простигнуть, въ то время розвести съ теплымъ медомъ и всыпать дрожчей певных; якъ зійдетъ, процѣдить на сыто; якъ время учинять — когда до утрени зазвонятъ, двѣ шклянки желтковъ, а полшклянки масла чистого, холодного,— теплого четвертую долю, надобно болшъ запары—двѣ шклянки, перве розбить зъ желтками, а послѣ запару всыпать и шафрану, рѣдко вчинять, не очень густо; а когда зійдетъ, корення всыпать, сахару, галки, корицѣ толченной, замѣсить, если схотѣть; заразъ скачать или трошки подождать, покамѣсть зойдетъ рѣдченко, что лутче; ежели заразъ—покачать, змѣсивши

Киевская старина. 1883, №9-10. Користуйтеся на здоров'я!)

Слава Йсу! Слава Україні! 🌅Вас вітає «Світанок Старовини». Запрошуємо разом з нами відмикати куфер минулого і виймати звідти скарбики надбань національної і світової культур. Нові знання завжди гуртують людське єство, розуміння минулого дозволяє робити висновки. «Світ Старовини» — це про пошук і усвідомлення самих себе, це про поступ думок і справ заради великої мети — просвітництва всієї нашої нації. 🌻 Творитимемо із любовʼю та щирим захопленням. Тому скоріш приєднуйтеся до кола наших читачів, слідкуйте за оновленнями, очікуйте нові дописи.❤️‍🔥

Перша згадка про День сміху в Україні Всі я думаю чули про те, що 1 квітня ми традиційно святкуємо День сміху. Одним з перших фактів святкування Дня сміху в Україні фіксуємо в щоденнику Якова Марковича, лубенського полковника. 1 квітня 1729 року він писав:

Брата Марка посылалемъ до сестри зъ обманою, то есть листомъ, будто откудась писаниимъ, а въ немъ толко било: 1-ma aprilis

Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. Часть II. 1726-1729 гг. Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895.