en
Feedback
Натхнення Пафнутія

Натхнення Пафнутія

Open in Telegram

Разом будемо надихатись Божими Дарами живого буття, разом молитись за Україну та наші Збройні Сили, разом і переможемо!

Show more
1 122
Subscribers
+224 hours
+27 days
+2530 days

Data loading in progress...

Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+7
in 0 channels
August '26
+38
in 3 channels
Get PRO
July '26
+32
in 3 channels
Get PRO
June '26
+6
in 0 channels
Get PRO
May '26
+31
in 3 channels
Get PRO
April '26
+27
in 3 channels
Get PRO
March '26
+22
in 1 channels
Get PRO
February '26
+12
in 3 channels
Get PRO
January '26
+29
in 4 channels
Get PRO
December '25
+29
in 2 channels
Get PRO
November '25
+31
in 3 channels
Get PRO
October '25
+42
in 2 channels
Get PRO
September '25
+54
in 2 channels
Get PRO
August '25
+31
in 4 channels
Get PRO
July '25
+75
in 7 channels
Get PRO
June '25
+55
in 5 channels
Get PRO
May '25
+59
in 4 channels
Get PRO
April '25
+58
in 6 channels
Get PRO
March '25
+65
in 5 channels
Get PRO
February '25
+72
in 6 channels
Get PRO
January '25
+121
in 8 channels
Get PRO
December '24
+327
in 2 channels
Get PRO
November '24
+143
in 7 channels
Get PRO
October '24
+495
in 2 channels
Date
Subscriber Growth
Mentions
Channels
08 September+2
07 September+1
06 September0
05 September+1
04 September0
03 September+1
02 September+1
01 September+1
Channel Posts
2
No text...
364
3
Як вистояти в час війни? Саме вистояти, не вижити, бо й надломлені духом якось животіють, але назвати то життям важко. Скажу зі свого особистого досвіду та спостережень і за собою, й за навколишніми: тільки збалансуванням внутрішніх сил. Все, чим ми наповнені, умовно можна розділити на дві категорії - поверхові почуття і глибинні. До поверхових відносяться наші миттєві реакції, емоції згоди чи незгоди, оцінки, бажання негайно виправити ситуацію. Якщо поглянути на все це дещо відсторонено, ми побачимо збурене море, хвилі якого лякають і вражають, але не відтворюють суті безмежного й могутнього водного простору, справжню красу й силу якого можна відчути, тільки занурившись до глибини, де протікає інше життя, безвідносне до атмосферних перемін на поверхні. На противагу поверховим почуттям нас наповнють глибинні: покликання, призначення, думка, аналіз, віра, молитва. Й саме молитва, можливо, найбільш повно показує їхню суть, яка не пізнається негайно, а наповнюється методом тривалого накопичення. Не раз доводилось чути: "Я молився - не допомогло". Очевидно, молився без віри, раз чи два, уявляючи, що Бог як дантист за один прийом видалить хворий зуб, і все буде добре, як до цього. А буде добре лиш тоді, як ми будем намагатись поміняти своє життя й збалансувати внутрішні сили, відновивши між ними природній принцип взаємозв'язку й узявши контроль над своїми розбурханими емоціями. Так відновимо і внутрішню гармонію, й зможемо конструктивно впливати на розвиток подій довкола нас, не піддаючись поверховим паніці, апатії та зневірі. Головне - молімось, друзі, крапля за краплею, то й виповниться море Божої милості над Україною та кожним з нас одного ясного дня.
464
4
No text...
372
5
No text...
460
6
No text...
427
7
No text...
651
8
No text...
436
9
No text...
493
10
No text...
1
11
Останній кілометр - найдовший, а останній бій - найважчий? За п'ять років повномасштабної війни не маю довіри до будь-яких прогнозів і дедлайнів щодо завершення війни, але останній тиждень безперестанних обстрілів росіянами Києва показує, що ця ескалація в столиці - відчайдушна спроба росіян змусити українців капітулювати. Інакшого варіанту вони не бачать. Київ у диму, в руїнах, в стресі й горі - але не в паніці, на яку так розраховує ворог. Так, кияни, як і всі українці, змучені, але в переважній масі не деморалізовані, бо усвідомлють причину цієї війни: знищити українську державність та ідентичність. І саме за свою ідентичність стоять українці - не за владу, яка фактично неспроможна захистити народ. Він виживає самотужки, з Божою поміччю, і цей народ виживе, бо живить його глибоке коріння наснаги й любові до своєї історії, своїх традицій і своєї землі. Осінь почалась складною, зима прогнозується ще складніша, тому всіх закликаю до конструктивності, не поширювати паніку, зберігати витримку і, головне, не забувати про молитву, хто яку може. А хто не вірує, але має добре серце - поширюйте добро, взаємопідримку. Бо саме вони є найціннішим Божим благословінням, доступним для всіх, хоч хтось може цього й не визнавати.
856
12
No text...
481
13
No text...
583
14
No text...
578
15
+4
No text...
1
16
+1
No text...
1 093
17
+3
No text...
629
18
No text...
504
19
Притча про злих виноградарів Мав господар виноградник, грона повні соку, І найняв людей підрядних собі того року. А підрядні - непорядні, задумали зраду, Без господаря нажитись його ж виноградом. Посилає за врожаєм слугу за слугою, Та ціною розплатився кожен дорогою: Не пускали, побивали до смерті камінням, Тож господар посилає туди свого сина. Господнього не злякались ні людського суду, Теж убили. Пан-господар: "Що робити буду? Смерттю лютою загинуть за лихе свавілля, Кращих найму доглядати виноградне зілля". ©Архимандрит Пафнутій (Мусієнко) Четверту добу росіяни безперестанно обстрілюють столицю та Київську область, місто здригається від вибухів, їдкий дим від палаючих складів та будинків застає сонце й не дає людям дихати. В селі Мила під Києвом загинули десятки людей. Так проявляє себе абсолютне зло, яке вже неспроможне ні покаятись, ні зупинитись, доки Сам Бог не сокрушить його, як у сьогоднішній євангельській притчі про виноградарів. Але коли це станеться, Господи, скільки нам страждати від дикої орди? Прихилися, прости, що своїми гріхами відвертаємо від себе Твою милість, але умилосердися й помилуй!
537
20
No text...
1