Флора і Фауна України
Open in Telegram
Проєкт про біорізноманіття України. Наша мета - зробити вивчення природи цікавим, а не нудним. Адже зміни на краще починаються з освіченості та відповідальності кожного з нас. Admin - @Lisovyk_UA
Show more2 568
Subscribers
+224 hours
No data7 days
+1930 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+9
in 1 channels
August '26
+46
in 0 channels
Get PRO
July '26
+35
in 0 channels
Get PRO
June '26
+32
in 1 channels
Get PRO
May '26
+71
in 1 channels
Get PRO
April '26
+212
in 0 channels
Get PRO
March '26
+391
in 0 channels
Get PRO
February '26
+143
in 0 channels
Get PRO
January '26
+140
in 0 channels
Get PRO
December '25
+220
in 0 channels
Get PRO
November '25
+60
in 0 channels
Get PRO
October '25
+27
in 0 channels
Get PRO
September '25
+90
in 0 channels
Get PRO
August '25
+92
in 0 channels
Get PRO
July '25
+142
in 0 channels
Get PRO
June '25
+612
in 1 channels
Get PRO
May '25
+155
in 0 channels
Get PRO
April '25
+541
in 4 channels
Get PRO
March '250
in 1 channels
Get PRO
February '25
+20
in 3 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 09 September | 0 | |||
| 08 September | +4 | |||
| 07 September | 0 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | +2 | |||
| 04 September | 0 | |||
| 03 September | 0 | |||
| 02 September | +2 | |||
| 01 September | 0 |
Channel Posts
❓ Всі ми бачили цю картину: ковбої, захід, свист на фоні і перекотиполе. Проте, що ж насправді означає слово“перекотиполе” з ботанічної точки зору?
| 2 |  No text... | 444 |
| 3 |  Говоримо про Котурнізм ⬆️ | 745 |
| 4 | 🐦 Виявляється, птахи також можуть бути отруйними 🤔 #ЦікавіФакти #птахи
😳 Це звучить неймовірно, але м’ясо Звичайного Перепела (Coturnix coturnix) за певних умов харчування останнього може ставати токсичним і небезпечним для людини. Це явище називають Котурнізмом - рідкісним харчовим токсикологічним синдромом, який виникає після вживання такого м’яса і може призводити до пошкодження і руйнування м'язових тканин організму людини.
🌿 Історично випадки котурнізму найчастіше реєстрували восени, під час міграції європейських популяцій перепела на південь. Вважається, що мігруючи перепели можуть поїдати насіння та інші частини отруйних рослин і накопичувати токсичні речовини у своїх тканинах. Серед можливих «винуватців» виокремлюють болиголов плямистий (Conium maculatum), блекоту чорну (Hyoscyamus niger), паслін чорний (Solanum nigrum) та деякі інші рослини. Проте точна речовина, відповідальна за котурнізм, досі достовірно не встановлена, а зв’язок саме з цими рослинами залишається гіпотезою.
🍽 Скільки ж перепелів треба з’їсти, щоб отруїтися? Чіткої «токсичної дози» тут немає. Небезпечним є не кожен птах, та й чутливість людей відрізняється. Описані випадки, коли одну й ту саму страву їла ціла родина або компанія, але симптоми виникали лише в частини людей. Отруєння може виникнути вже після однієї трапези з таким м’ясом, але передбачити ризик за розміром порції неможливо.
💪 Основний прояв котурнізму - гострий рабдоміоліз, тобто швидке руйнування клітин скелетних м’язів. Зазвичай протягом кількох годин після їжі з’являються сильний біль і слабкість у м’язах, судоми, труднощі під час ходьби, іноді нудота та блювання. Дуже характерна ознака - темна, коричнева або червонувата сеча через потрапляння в неї міоглобіну з пошкоджених м’язів. У важких випадках це може пошкодити нирки й призвести до гострої ниркової недостатності.
🌍 Проте, на щастя, котурнізм - дуже рідкісне явище. Більшість сучасних випадків описано у Середземномор’ї, особливо в Греції, а також в інших частинах Південної Європи та прилеглих регіонах. Причому характерна саме осіння міграція на південь - під час весняного повернення перепелів такі отруєння практично не описують.
🐦 Тож боятися перепелів загалом не варто. Котурнізм - це не властивість усіх перепелів, а дуже специфічне й рідкісне явище, пов’язане з окремими дикими мігруючими птахами. Але сам факт того, що звичайний на вигляд птах за певних умов може зробити своє тіло токсичним для людини, звучить доволі неймовірно. | 731 |
| 5 |  +6А ось вам трохи фотографій - порівнянь 🕷 | 828 |
| 6 | 🥊 А чи знали ви, що самця павука від самиці можна відрізнити за ... боксерськими рукавичками?🤔
#ЦікавіФакти #членистоногі
🕷 Так-так, у багатьох видів самиці справді більші за самців, іноді навіть у кілька разів. Проте розмір - далеко не найнадійніша ознака. Є інша риса, яка часто дозволяє швидко й доволі впевнено визначити стать дорослого павука - форма педипальп.
🥊 Педипальпи - це пара коротких придатків біля ротового апарату, розташованих перед чотирма парами ходильних ніг. У дорослих самців їхні кінцеві частини перетворені на спеціальні копулятивні органи - пальпальні бульбуси. Усередині них є спеціальний канал - спермофор, де тимчасово зберігається сперма. Перед спарюванням самець переносить туди сперму, а під час парування за допомогою педипальп вводить її у статеві шляхи самиці. Збоку ці потовщені кінчики педипальп часто виглядають як дві маленькі кульки - ніби павук натягнув боксерські рукавички. 🥊🥊
🕸 І це не особливість якоїсь однієї групи. Використання педипальп як копулятивних органів - характерна ознака дорослих самців усіх павуків. Щоправда, виглядати вони можуть дуже по-різному: від простого краплеподібного потовщення до складної конструкції з численними склеритами й мембранами. Тому в одних видів «рукавички» видно неозброєним оком, а в дрібних павуків може знадобитися лупа.
👶 Труднощі можуть виникнути з молодими павуками. У молодих самців копулятивний орган ще не сформований повністю, тому педипальпи можуть майже не відрізнятися від педипальп самиць. Помітне потовщення з'являється ближче до статевої зрілості: перед останньою линькою кінці педипальп уже помітно потовщуються, а після неї формується повноцінний копулятивний орган дорослого самця.
🔎 Тож наступного разу, коли вас налякає павук, ви зможете точно визначити, це був він, чи вона 😊 | 724 |
| 7 | ❓ На фото вище зображено птаха з характерною помаранчево-рудою грудкою. Як він називається? | 780 |
| 8 |  No text... | 747 |
| 9 |  А ось вам приклад ситуації, де ви можете застосувати свої вміння та навички з визначення водних макробезхребетних ⬆️ | 807 |
| 10 | 🔬 Сьогодні у рубриках #інструменти та #СвітПідНогами поговоримо про ресурси, які можна використовувати для ідентифікації водних макробезхребетних.
🌎 Значна частина сучасних навчальних матеріалів, атласів і методик з ідентифікації прісноводних макробезхребетних створена у США, Канаді та країнах Європи. Тому всі ресурси, про які ми сьогодні говоритимемо, доступні англійською, і знання англійської суттєво полегшить роботу з ними.
⚠️ Також важливо враховувати географію. Більшість цих ресурсів створені для Північної Америки, тому видовий склад наших водойм може суттєво відрізнятися. Водночас великі групи організмів та багато їхніх морфологічних ознак спільні, тому такі атласи - чудова база, щоб навчитися розрізняти основні групи та зрозуміти принципи їх ідентифікації.
📱 1. PocketMacros - безкоштовний мобільний кишеньковий атлас водних макробезхребетних східної частини Північної Америки. У ньому є польовий довідник, інтерактивний ключ для визначення організмів, пошук, словник термінів і навіть навчальні картки для тренування. Додаток може працювати офлайн, тому його зручно використовувати просто в полі.
🪱 2. OBBN (Ontario Benthos Biomonitoring Network)
- це ціла система біомоніторингу донних безхребетних, розроблена в Онтаріо, Канада. Для базової ідентифікації тут використовується дуже зручний підхід, у якому макробезхребетних розділяють на великі таксономічні групи за добре помітними зовнішніми ознаками. Класичний OBBN/OSAP довідник містить 27 груп - від планарій, п'явок і бокоплавів до одноденок, веснянок, волохокрильців, бабок, жуків та різних груп двокрилих.
OBBN дуже зручний, як перший довідник-«абетка», якщо ви тільки починаєте розбиратись у темі макробезхребетних (в посиланні лінк на простеньку презентацію).
🔬 3. Macroinvertebrates.org - ще один надзвичайно зручний онлайн-атлас. На сайті можна переглядати організми за таксономічними групами, користуватися інтерактивним ключем, шукати конкретні родини й роди, проходити тренувальні тести та користуватися словником термінів. 📸 Але найбільше нам тут подобаються зображення. Організми сфотографовані так, щоб можна було добре роздивитися дрібні ознаки: форму зябер, хвостових ниток, лапок, головної капсули та інших структур, за якими й відбувається визначення.
🧬 4. North American Aquatic Macroinvertebrate Digital Reference Collection - NAAMDRC - цифрова еталонна колекція водних макробезхребетних Північної Америки, створена U.S. Geological Survey (USGS). Вона містить високоякісні мікроскопічні фотографії професійно визначених зразків.
🏛 У систематиці одним із найнадійніших способів перевірити визначення є порівняння свого організму з еталонним музейним зразком, який уже був визначений фахівцем. Цей ресурс особливо корисний тоді, коли ви вже приблизно знаєте, кого знайшли, і хочете уважно порівняти морфологічні ознаки свого зразка з якісними мікрофотографіями.
🧭 Як би ми користувалися цими ресурсами?
Почати можна з OBBN, щоб навчитися впізнавати основні групи. Потім - перейти до PocketMacros або Macroinvertebrates.org, щоб детальніше розібратися з будовою та пройти ключ визначення. А якщо вам ну дуже потрібно по роботі/навчанню/хоббі більш серйозна перевірка - відкривати NAAMDRC і порівнювати свій організм з еталонними фотографіями. | 845 |
| 11 | ❓ Ви приходите до природничого музею і бачите старовинний таксидермічний зразок. Чому його не варто чіпати руками?⬆️ | 702 |
| 12 |  No text... | 692 |
| 13 |  +3А ось і гливи 🍄🟫 | 868 |
| 14 | 🍄 Сьогодні поговоримо про Гливу звичайну (Pleurotus ostreatus) у рубриці #гриби
🍄 Глива має велику віялоподібну, напівкруглу шапку 5–20 см у діаметрі, хоча окремі плодові тіла можуть виростати значно більшими. Її забарвлення змінюється від блакитно-сірого й попелястого до сіро-коричневого, а з віком часто світлішає. Знизу плодового тіла знаходяться білуваті пластинки, які спускаються на коротку бічну ніжку; яка іноді може бути майже відсутньою. Гливи зазвичай ростуть щільними багатоярусними гронами, у яких окремі плодові тіла перекривають одне одного, ніби черепиця.
🌳 У природі глива росте переважно на мертвій деревині та ослаблених живих деревах. Найчастіше її знаходять у листяних і мішаних лісах, лісопарках, садах та міських зелених насадженнях. Вона заселяє пні й стовбури бука, дуба, берези, осики, тополі, верби, горобини, липи, клена та інших листяних дерев.
🪵 Глива належить до грибів білої гнилизни. Її міцелій виділяє ферменти, що розщеплюють лігнін - складну речовину, яка надає деревині міцності та жорсткості. Завдяки цьому гриб поступово руйнує відмерлу деревину й повертає накопичені в ній елементи до лісового кругообігу.
🍽 Для людини глива передусім є популярним їстівним грибом, який легко вирощувати на соломі, тирсі, лушпинні, кукурудзяних стеблах та інших рослинних відходах. Вона містить білки, незамінні амінокислоти, харчові волокна, вітаміни групи B і мінеральні елементи, водночас має невисокий вміст жирів.
🤓 Цікаві факти:
📖 Назва Pleurotus походить від грецьких слів, що приблизно означають «бічне вухо», і вказує на бічне прикріплення шапинки до деревини. Видова назва ostreatus перекладається як «устричний» або «схожий на устрицю». Звідси й англійська назва oyster mushroom - «устричний гриб».
🪵 Перші добре задокументовані досліди зі штучного вирощування гливи провів у Німеччині міколог Ріхард Фальк у 1917 році. Гриби вирощували на пнях і колодах у період Першої світової війни, коли пошук додаткових джерел їжі був особливо актуальним.
🪱 Глива - у певному сенсі хижий гриб. На її гіфах утворюються мікроскопічні токсичні структури, що містять летку речовину 3-октанон. Після контакту вона швидко паралізує й убиває нематод, після чого гіфи проростають у їхнє тіло та засвоюють поживні речовини, зокрема дефіцитний азот.
💊 У деяких штамах і зразках гливи виявляли ловастатин - речовину, що пригнічує фермент, залучений до утворення холестерину.
🛢 Ферменти гливи можуть руйнувати деякі нафтові вуглеводні, барвники та інші складні органічні забруднювачі, тому гриб досліджують для мікоремедіації - очищення середовища за допомогою грибів.
🧬 Загалом міцелій гливи досить високоадаптавний до субстрату. Свого часу експериментували з ним у лабораторії, то він проростав майже на всьому, що пропонували: від зерна, до паперових серветок і навіть дерев'яної тумби умивальника 😅 | 772 |
| 15 |  No text... | 1 137 |
| 16 | ❓ На фото вище зображено ропуху. Що ж насправді є тими “бородавками” на її шкірі? | 1 204 |
| 17 |  No text... | 1 058 |
| 18 |  То метелик, чи міль? | 1 199 |
| 19 | 🦋 Сьогодні у рубриці #ХтоЄХто будемо розбиратися, як ми визначаємо, хто перед нами - метелик чи міль, і як їх відрізнити.
#членистоногі
🧬 Важливо почати з того, що і метелики, і молі належать до одного великого ряду - Лускокрилі (Lepidoptera). Їхні крила вкриті мікроскопічними лусочками, а життєвий цикл складається з яйця, гусені, лялечки та дорослої комахи. То за якими ознаками ми їх розрізняємо?
🥸 Перша козацька ознака - вуса, або ж вусики.
🦋 У більшості денних метеликів вусики тонкі, але на кінцях мають помітне округле або видовжене потовщення - своєрідну «булаву».
🌙 У молей вусики зазвичай ниткоподібні, гребінчасті або пірчасті й не мають виразної булави. Особливо розкішними вони бувають у самців деяких видів: велика поверхня вусиків допомагає вловлювати феромони самиць на значній відстані.
☀️Друга ознака - час активності.
🦋 Більшість звичних нам метеликів активні вдень. Вони орієнтуються за допомогою зору, шукають квіти й партнерів та часто гріються на сонці, розкривши крила.
🌙 Більшість молей активні в сутінках або вночі й значною мірою покладаються на нюх. Проте це лише загальна тенденція: існує багато денних молей, а окремі метелики можуть літати в сутінках або навіть уночі. Тому час зустрічі сам по собі нічого не гарантує.
🪽 Третя ознака - положення крил.
🦋 Під час відпочинку метелики найчастіше складають крила вертикально над спиною, притискаючи їх одне до одного.
🌙 Молі частіше тримають крила розправленими в боки або складають їх над тілом «дахом». Але й тут вистачає винятків: деякі молі складають крила майже як метелики, а окремі метелики відпочивають із розкритими крилами.
💪 Четверта ознака - будова тіла.
🦋 Метелики зазвичай мають відносно струнке тіло, довгі тонкі ноги та менш помітний волосяний покрив.
🌙 У багатьох молей тіло товстіше й густіше вкрите волосоподібними лусочками, через що вони здаються пухнастими.
👨🍼 П'ята ознака - спосіб заляльковування.
🦋 більшості денних метеликів лялечка, яку також називають хризалідою, залишається без зовнішнього шовкового кокона. Вона часто прикріплюється до рослини шовковою подушечкою або спеціальним «пояском».
🌙 Гусінь багатьох молей перед заляльковуванням плете захисний шовковий кокон, усередині якого вже міститься сама лялечка. Тобто кокон і лялечка - не одне й те саме. До того ж далеко не всі молі будують кокони: деякі заляльковуються в ґрунті, листі або інших укриттях.
🎨 Водночас такі характеристики, як колір і розмір, є ненадійними ознаками. Не всі метелики великі та яскраві, і далеко не всі молі непоказні. Тому правило «гарний - метелик, сірий - міль» не працює.
🔬 Проте існує й менш помітна, але доволі надійна ознака. У більшості молей є маленька щетинка - френулум, яка зчіплює переднє й заднє крила та змушує їх працювати разом. У денних метеликів такої структури зазвичай немає. Щоправда, неозброєним оком роздивитися її майже неможливо.
🧬 Отже, надійно відрізнити метелика від молі лише за однією ознакою не завжди можливо. Найкраще звертати увагу одразу на сукупність доступних для спостереження ознак.
⬇️ А в коментарях діліться своїми улюбленими видами метеликів і молей, яких вам доводилося спостерігати! | 1 106 |
| 20 | ❓ Що насправді означає слово “реп’ях” у побутовому вжитку? | 804 |
