Сергій Зорін | Система «Цілісна людина»

Продовжую з вами ділитися цікавими подкастами (знову англ, тому що інші я слухаю майже ніколи) В цей раз про відносини І думка яка мені дуже запала: «Люди за своє життя проходять через 2-3 повноцінних стосунки. Але іноді, ці стосунки знаходяться в одних і тих самих стосунках» Це про те, що люди, цілі, бачення змінюються і важливо не забувати не просто спілкуватися, а й перевіряти що ми робимо і куди ми рухаємося як пара, а не як окремі особистості. Якщо цікаво, тикніть 🔥, можу на цю тему окремий допис накатати

Найважливіша навичка, яку я засвоїв за життя - це вміння відключати оцінку і емоції і робити те, що необхідно. Емоції і оцінювання, дуже часто є стопором, який не дозволяє рухатися вперед. Рух вперед - це щось нове, невідоме, а емоції і оцінка - це лише про страе і ставлення до речей, які минули.

Щоб нове приходило в життя, до нього треба бути відкритим. Тоді воно починає працювати. Коли на нове я накладаю свої старі оцінки, я це нове перетворюю на досвід який вже був.

Мені треба навчитися пробувати і помилятися, без цього немає зростання. Треба брати відповідальність і задачі, які вище ніж ви виконуєте зараз. Тоді ви зрозумієте де і чого вам не вистачає, щоб перейти на інший рівень. Кожен прорив, який я робив в житті був повʼязаний із ризиком і чимось невідомим. І це було страшно на початку, але коди навчився відключати свої емоції і просто робити - цей загадковий монстр зник. Це не про те щоб глушити свої емоції завжди. Просто емоції - теж треба контролювати. Як ви контролюєте свої руки і ноги, і не починаєте розмахувати ними в транспорті, наприклад. І почати налаштовувати цей звʼязок і контроль варто з банального щоденника і викладення своїх думок з голови. Почати розуміти і чути себе, а не навколишній шум. Це не вийде з першого разу, але точно змінить ваше уявлення про себе. Про самоаналіз ще будемо з вами говорити, а на зимовому ЦЛ, в цей раз, додав окремий модуль по цьому П.С. Передзапис на зимовий ЦЛ - тут, якщо що

Послухав дуже сильний подкаст про токсини в речах які ми використовуємо щоденно Дуже рекомендую для ознайомлення. англ, правда, тому, нажаль не для всіх. А для всіх ще одне нагадування вчити англ)) Хто послухає - буду радий почути ваші думки

3-й концерт за цю осінь. Відчуття, що я відпрацьовую за минулі 4 роки. Але кайф. Люблю цю атмосферу, в ній є щось незвичайне, чого не зустрічаєш в звичайному житті. Можна назвати це словом «єдність», мабуть. Коли 1000 людей в унісон з виконавцем. В цей раз ходили на МУР, хто не знайомий з їх творчістю- рекомендую. А в живу це взагалі інакше. Дуже багато віршів, розповідей, музики, акторства і емоцій. Музика-вірші, не на кожен день, але іноді, цілим альбомом в кайф послухати. Тиждень почався приємно🤭

Про відкритість і фільтр інформації В сьогоднішніх #НедільніРоздуми №3 хочу поговорити про відкритість в фільтрування інформації якою я ділюся. Рекомендую вам зробити так само про себе, незалежно чи ви активно ведете соц мережі, чи взагалі не ведете. В мене вся інформація якою я володію ділиться на 3 рівні: 1-й доступний для всіх. Тут зберігається базова інформація про мене і все що я готовий відкрито розповідати. Це мої знання, досвід, публічні заходи, люди, тощо. Це не змінює ким я є, але це змінює що я розповідаю і що залишаю за лаштунками. 2-й - доступний близькому або спеціалізованому оточенню. Тут інформація якою я не ділюся відкрито в інфо просторі, але я відкрито транслюю, для обмеженої к-ті людей. Це все що стосується бізнесу, сімʼї, відносин, тощо. Частина інформації не потрібно знати всім абсолютно, наприклад це технічна сторона мого бізнесу чи навчання, а частина це ситуації і роздуми, які стосуються мене і людини(дей) з ким це обговорюється. 3-й - доступний лише мені Це самоаналіз, це глибинні роздуми які відбуваються тільки в моїй голові. І лише після, їх частини розходяться на 1 і 2 категорії. Інколи, я можу і цими глибинними думками ділитися, але це більше виключення з правил. Я думаю у кожного має бути схожі категорії. І дуже важливо це чітко розуміти і контролювати, щоб ваше, залишалося при вас, а публічне залишалося на публіці. Думайте. До речі, на ЦЛ в цьому зимовому потоці додав окремий модуль про соціум, комунікацію і самоаналіз. Виявилося дуже цікавою темою, хоча не очевидною для більшості.

не те щоб я довіряв цим психологічним тестам, але звучить прям +15 років як і написав🤭

Цей допис не планувався абсолютно, але я випадково його зробив Обережно, далі багато емоцій і прямолінійності. Я попередив Записав я цей допис сьогодні, пздц мене емоції порвали. Кожний шматочок відео, це не місяць - це роки життя, саме так вони відчуваються. Я просто уявлення не маю, що буде коли я зроблю таке ж відео ще через 5 років. І відчуття дуже змішані, з однієї сторони неймовірна пошана собі, що не здався, а з іншої - скільки там було праці пророблено, скільки помилок і ударів від життя було прийнято... І це видно в очах на кожному кадрі, від наївного до дуже глибокого рівня. Саме тому я зараз займаюся тим, що веду інших до себе, бо цей досвід не був отриманий просто так. Якщо б мені запропонували зараз щось змінити, я б в житті нічого не змінив. Це саме той шлях який сформував мене зараз, яким я пишаюся і не боюся ділитися. Хто б що не казав, вже настільки похер на ці думки. Кожна людина навколо може оцінювати лише те, що в мене вже було, але жодна не знає що буде далі. Це існує тільки в моїй голові і я словами на вітер ніколи не кидаюся, там буде розйоб. Я поки монтував це відео, в голові складав роки, і такий: "Чувак, це всього 4 роки пройшло", але по відчуттях і прожитому там 15 років. Я зараз жартому часто кажу, що я вже пенсія і люди які знайомі лише дотично цього не розуміють. А от коли я таке кажу учням, там це сприймається як абсолютно логічне твердження. Бо 25 мені лише в паспорті. В голові, там вже перевалило за 35. Колись, знайома астрологиня, сказала, що в мене найбільший прорив в житті буде в 27 років. Рік назад, я до цього скептично відносився, а зараз чітко розумію навіть чому саме там це відбудеться. 25 рік на стабілізацію і маштаб, 26 на повноцінний маштаб, 27-й - побудова процесів які впливають не тільки на моє життя. Хто боїться мріяти і прочитав строку вище подумали "Ага, ага, щаз" - можете лишатися там же, а я просто буду будувати кожен цей крок, навіть якщо це займе більше часу ніж я думаю зараз, мені байдуже. За останні роки я вже звик проживати за 1 рік ≈5-10 років, тому що не сиджу і не чекаю, а роблю, помиляюся, аналізую і зростаю, замість того, щоб сидіти і лише думати і чекати найкращої можливості. Отакий емоційний допис. Фінальте для себе самі цю думку, комусь це буде мотивація, комусь агресія, комусь страх, а хтось пройде мимо і взагалі не відреагує. І все це норм. Головне питання з яким хочу вас залишити: "А що ви зробите далі?"

Всі розповідають про успіх за пів року, але правда в тому, що ці швидкі результати - наслідок РОКІВ, коли не виходило абсолютно нічого.

Я розповідав, що в мене все почало зараз виходити після 4-х років спроб, помилок і перепроходження цих місій в житті. Оце реалії будь-яких серйозних результатів.

Тому записуйте, 3 важливих пункти, що робити Вам, щоб нормально сприймати цей довгий шлях і помилки: 1️⃣ Міряй роками Завжди рахуйте Роками, а НЕ Місяцями Більшість зливається коли пару місяців щось не виходить. Але коли міряєш роками, те, що не вийшло за 1 місяць чи 12 місяців - байдуже, головне що через рік, два, три все вийшло і це того вартувало. 2️⃣ Отримуй досвід Для результатів потрібен досвід, а для досвіду потрібен і час і люди які шарять. Про час вже зрозуміло, а от вчитися у інших і ВИКОРИСТОВУВАТИ ці знання - кратно пришвидшує процес досягнення результатів. І тут така сама логіка, якщо 1 навчання не допомогло, це не значить що ВСІ навчання - не допомагають, просто саме це навчання, саме в цій формі, саме з цією людиною, саме зараз - не допомогло. Рухайтеся далі. 3️⃣ Оцінюй час Якщо це нова справа ви гарантовано будете недооцінювати необхідний час. Тому закладайте собі екстра час, навіть якщо вам здається, що все реалістично. Краще відпочинете, чи зробите щось додаткове, якщо встигнете все вчасно. З кожною новою ітерацією, час буде калбруватися і потім зможете оцінювати це реалістично *️⃣ Бонусне Документуйте свою подорож. Буде це в нотатник чи соц мережі - не важливо. Головне щоб була можливість дивитися в ретроспективі. А що думаєте ви?

Один найважливіший урок, який я виніс за десятиліття навчань. Продовжумо рубрику #НедільніРоздуми 2 1 читати тут Десь років в 14, я зрозумів, що я не хочу втрачати свій час, на те, щоб йти традиційним шляхом в навчанні: шк→унік→робота, тому я почав навчатися самостійно. Я про це вже розповідав, тому не буду заглиблюватися тут в деталі. Так от, з кожним роком, я розумів все більше і більше і в якийсь момент я перейшов на етап: “На навчаннях я не дізнаюся нічого сильно нового”. Але з появою цієї думки, я не перестав вчитися, а пішов навпаки ще глибше. Кожен раз, коли я чую те, що я вже знаю, я намагаюся якомога швидше прибрати цю думку і почати слухати наче я це чую вперше. І це допомагає в 2-х формах: 1. Я освіжаю знання які в мене вже є. Це дозволяє генерувати нові ідеї і згадувати те, про що давно забув, бо не використовував. 2. Я відкриваюся до нового. Завдяки досвіду, я сприймаю одну й ту саму інформацію на зовсім іншому рівні. Помічаю те, на що раніше не звертав уваги. Тому зараз, коли я часто знаходжуся по ту сторону викладання і чую фразу: “Я це знаю” - я переводжу увагу людини на інше сприйняття, іншу форму. Не намагаюся довести, не намагаюся показати, що щось людина не знає, тому що це - заблокує сприйняття будь-якої подальшої інформації. Протидіяти цьому - не треба. Потрібно розуміти, огортати і направляти увагу в ті місця, які сама людина не бачить. Це і є процес навчання. І якщо ви навчитеся так робити із самими собою… це переверне ваш світ.

Колись тут підіймали тему грошей, тому подумав буде гарним доповненням Я останні місяці почав помічати, що в мене змінилося відношення до грошей і своїх і інших людей. Раніше були думки або "це я собі не можу дозволити", чи якась мікро-мікро заздрість коли бачиш як інші щось можуть собі дозволити. А зараз це замінилося на: "Зараз не можу, але що треба реалізувати щоб змогти" Бо цей рік, показав, що гроші, якщо треба - завжди якось знаходяться. Це ніколи не проблема в грошах. Проблеми в мисленні, сприйнятті, процесах, діях які роблю щоденно, а фінанси - це наслідок. Тепер, разом зі зростанням прибутку, зросли і хотелки, але сприйняття вже зовсім інше. І мозок, замість того щоб блокувати і відмовляти - шукає можливості. Отака історія😁 Подумайте, поки цей день живете

Сьогодні в інсті вирішив розповісти про цілі на 25рік. Я ще не всі закінчив, але основу вже заклав, про це вже розповідав тут А по цілях, можете зайти почитати в інсті, там в збережені додав все, щоб через рік переглянути. Поки писав і оформлював все це зловив себе на думці: "Єба амбітно, але реалістично" Це та сама зміна в мисленні яка відбулася за останні пів року, коли я зрозумів, що всесвіт пустив мене далі. Я вже достатньо років довбився в стіну, що він вирішив: "Ладно, цього впертого пропустимо далі" Не знаю чи на щастя. але так світ працює. Спочатку ти його маєш розкрутити, щоб потім він розкрутив тебе і ти почав бачити можливості, а не напруження і труднощі. Мені здається я так кажу кожен, рік останні 3-4 роки, але скажу ще раз, бо це правда: "Цей рік перевернув все моє життя, але нарешті, саме так, як я того хотів" Якщо минулі роки були присвячені тестуванню, пробам, помилкам, створенню, руйнуванню, пошуку себе, своїх сильних і слабких сторін, прокачці навичок, то цей рік подарував структуру, впевненість і чіткість в наступних кроках. А наступний рік я описав двома словами: Прискорення і Масштаб Далі буде...

Сьогодні неділя, і хочу цей день зробити днем дописів про те, що хвилює мене. Сьогодні - про моє найбільше захоплення окрім роботи з вами. Це скало. Те, що потрапило в моє життя в 2019 році, на 2-му курсі універу і залишилося до нині. За цей час, я змінив 4 країни, але скало залишалося зі мною всюди. Вперше я спробував скало на природі в 16 років. Тоді, мені це не сильно зайшло, бо було доволі очково і мабуть це було просто не з тими людьми. Вдруге я спробував вже у свідомому віці, в залі в 19 році. Ось 3 головних фактора, чому я полюбив скало? 1) Функціональність Тут і тіло і розум працює на максимум. Розум - розвʼязує маршрут, аналізує фізику і приймає рішення що робити далі. іноді все цец відбувається за долю секунди. Тіло в той же час має бути і сильним і мобільним і витривалим одночасно. І більше з тим, все це має бути в балансі, інакше буде дуже важко щось робити на стіні. 2) Свобода Це особливо стосується скало на природі. Це найкраще що траплялося зі мною. Особливо коли ти вилізаєш наверх, 15-20 метрів. Ти вже вище всіх дерев і вид звідти - просто скажений. (Гортайте карусель) В залі це теж відчувається, але більше свобода в голові. В момент коли я на стіні - в голові немає думок. Лише фокус на собі, своїх відчуттях, оцінці простору навколо. Єдиний час коли в мене були схожі відчуття - це коли їдеш на байку за кермом 100 км/г+. Максимум фокусу і мінімум думок. 3) Комʼюніті Немає ніде такого комʼюніті як на скало. В якій би країні ти не був, тобі будуть завжди раді. Особливо коли ти приходиш не в корпоративні зали, а створені людьми хто теж лазає. Це особливі люди. У кожного своє життя, але ви сходитеся буквально за секунду. Ви можете ніколи не побачитися знову, але ці 20-60хв поки ви обговорюєте маршрут, ділитеся досвідом, дізнаєтеся щось одне про одного - це безцінно. І це відбувається навіть коли ви говорите на різних мовах. Це саме цікаве, але дуже приємне відчуття. Це, мабуть заняття не для всіх. І це добре, бо це слугує таким свій фільтром свій/чужий. Ти або приходиш і закохуєшся в цей напрямок, або одразу знаєш що це не твоє. Іноді треба 1-3 спроби, щоб відчути дійсно свої відчуття, але далі йде дуже чіткий відбір людей. Це і створює це комʼюніті таким особливим. Обожати скало і бути людиною-павуком - тепер це до кінця життя… А ви пробували колись? Якщо так, поділіться в коментарях теж. А якщо ви раптом у Варшаві - пишіть, сходимо разом)

Про соц мережі, чого вас не вчили в школі))) Я не підписаний на більшість своїх друзів, не кажучи вже про якихось мало знайомих людей чи давніх однокласників. Правило просте - я оцінюю соц мережі по наповненню, а не по тому як я відношуся до людини. З близькими людьми, про яких мені цікаво і важливо знати - я напишу особисто, а не просто буду дивитися їх історії. Я використовую свої соц мережі або для навчання і розширення своїх горизонтів, або для виходу на людей іншого рівня. І таким чином я вчуся ПОСТІЙНО і при цьому БЕЗКОШТОВНО. І ви можете контролювати що, у кого і в якій кількості ви будете вивчати поки ви сидите в соц мережах. Це ваш вибір. Не алгоритмів, а ВАШ. Зайдіть зараз в свої підписки і організуйте свій інформаційний простір СЬОГОДНІ. І зробіть це на всіх майданчиках. Тому що ваш інфо простір = вашому емоційному і розумовому станам

3 листопада, а я сів прописувати цілі на 25рік... Це для мене не просто не звично, це навіть трохи абсурдно відчувається. 25-й рік, це, мабуть, перший рік коли я знаю свій план на РІК вперед. Всі минулі роки я не міг дивитися так далеко. По різних причинах, від переїздів до не стабільних біз. процесів. А зараз все змінилося. Наче мені змінили окуляри перед очима, і тепер я можу бачити все дуже чітко наперед. Немає ніяких сумнівів, вагань чи переживань. Є лише одна фраза в голові: "Час переходити на інший рівень життя" Цей рік був дуже важливий для побудови фундаменту. Наступні роки будую все що йде зверху. Це той момент, коли відкривається друге дихання, після того як ти роками прогризав собі шлях далі не бачучи жодного просвіту. Не ординарні результати, потребують неординарних дій. Тому я вирішив писати план на 2 місяці раніше, ніж за них сядуть всі інші. Дати собі фору в 2 місяці, звучить не погано))) А ви коли плануєте зайнятися цим?👇🏻

Ми живемо в час слабких людей. Зараз так багато бачу і чую як людям не хочеться напружуватися, і як їм важко щось робити зі своїм життям, і як шукають чарівну пігулку яка вирішить всі питання. От мені цікаво, а де казали, що це має бути легко? Коли "прикладати зусилля" було рівним "нічого не робити"? Якщо ви потрапили в опис людей вище - можливо, час задуматися. А для всіх інших, хто знає, що це не легко і продовжує робити (читайте створювати для себе краще життя і нові можливості, бо це єдина умова коли це можливо), є гарна новина. Конкуренції, у нас з вами тепер - дуже мало)) І це прекрасна можливість створити собі краще життя. Поки одні ниють - вони залишають вакантні можливості для тих, хто готовий напружитися)) Єдиний мінус, що слабкі люди створюють важкі часи (думаю це і так помітно). Але важкі часи для тих, хто не готовий напружуватися, тому, в цілому, байдуже🤷 Дивіться ширше своєї картонної коробки Можу подискутувати в коментарях👇

Цікаві думки про навчання: Я ж тут почав навчатися, на наставництві. І я себе зловив на думці, що мені капец як не звично бути по цю сторону екрана🤭 Я собі заборонив купувати просто якісь курси постійно чи щось таке, спеціально, бо не хочу перегружати мозок зайвим, бо треба актуалізувати знання в життя, а не вчитися новому зараз. І так як я знаю дуже багато (бо пройшов сотні навчань за минулі роки) мене дуже важко здивувати на навчанні. Особливо те що стосується блогу, навчань, запусків, тощо. І я зараз прийшов на навчання не за знаннями, а для того, щоб поруч на кожному кроці була людина яка дивиться зі сторони, вказує де і що я пропускаю + є можливість дискусії і знаходження не звичних для мене рішень і підходів. Це працює дуже цікавим чином. Наприклад, я дивлюся всі лекції, навіть які я знаю і так, тільки тому, що в процесі прослуховування в мене народжуються нові ідеї. І вчора(здається) я так слухав і прописав абсолютно нову програму для свого ЦЛ. Розширив її втричі десь. П.С. для всіх минулих потоків оновлення вийде автоматично Дуже цікаво зараз це проживати, бо за рік дійсно відвикаєш бути учнем, особливо коли весь рік я в ролі викладача. Такі думки А у вас як з навчанням?

Лонг рід про гроші, збереження і мій підхід до цього. Років 5 назад. я якось слухав чергову лекцію чи подкаст після якого я сів подумати: "А скільки мені треба мати в місяць, для нормального життя?" Я думаю частина з вас задавалася цим же питанням не одноразово. Але більшість вигадує собі просто рандомні цифри типу треба лям. Нашиша? не зрозуміло, але дуже хочу))) Впізнали себе?) Але не суть. Я сів з калькулятором і порахував середній рівень якісного життя в різних країнах світу. В мене ця цифра вийшла ≈12000$ на місяць, або 150к$ на рік. Хтось зараз скаже - це дохера і, можливо, будуть праві, але я звик працювати не з обмеженнями, а з можливостями. Чому саме така сума і що в неї входить? Житло(зйом, не купівля, бо це бредова історія) + авто(купівля, без лізінгів і всіх приколів як вас нахлобучити) + продукти (база + кежуал виходи в кафе/ресторани не на постійній основі, а пару раз на тиждень) + здоровʼя/спорт + 3-4 відпустки на рік + хотелки (умовно дозволити собі новий "айфон" коли завгодно) + 5-10% на інвестиції Це все вилилося в суму ≈12к. Можна більше, можна менше, це така дуже впевнена база вийшла. І я би сказав, це закриває потреби 1 людини (і залишається значна частина постійно) і та сама сума закриває навіть не 1 людину, а сімʼю з 3-х людей(2-є батьків+дитина) Що це за сума зрозуміло, як я планую на неї вийти? Знаючи цю суму, я коли прийшов в Австрію на роботу, задав наводячі питання керівництву, щоб зрозуміти коли я можу вийти на такі суми. Відповідь варьювалася між ніколи і років через 10 в найкращому випадку. Наш головний менеджер після 15 років роботи отримував ≈8к$. Для мене це було гарним показником, що тут я точно не планую залишатися. І в той момент я почав дуже дуже інтенсивно вкладати в свої знання і створення можливостей, які будуть давати мені можливість закривати ці потреби. І це знання з абсолютно різносторонніх сфер: ведення соц мереж, створення бізнесу, викладання, психологія, інвестування, комунікація, масштабування своїх обмежень в голові, тощо. Зараз я для себе чітко розумію, як це зробити, і на наст рік в мене план закрити 80-100к$/рік і через рік вийти на ті самі 150-200к$/рік. Це абсолютно зрозуміла для мене історія яка не виглядає неймовірною навіть на 1%. Чи може це зайняти більше часу - так. Для мене це не принципово, бо 100% будуть моменти які я не врахую, де помилюся, де відкочуся, тощо. Мені з цим абсолютно нормально, бо мої знання ніхто не забере. За цей рік з 0 прибутку я перевищив той що отримував в Австрії. Там це було ≈25-30к$/рік. І це 1-й рік бізнесу, коли я роблю все сам, коли аудиторія була мінімальна, коли багато не закритих питань по фін безпеці і т.д. Наступний рік я почну в зовсім іншому статусі для себе. І відповідно можливості які я для себе створюю - критично відрізняються від того що є зараз. Якщо до цього я витрачав купу сил і часу, щоб з хаосу і різносторонності збирати все це до купи, зараз я всі ці зусилля максимізую в одну точку(умовну) + створюю стратегію для диверсифікації своїх активів. Мені не цікаво зараз відпочивати, купувати якісь дорогі речі, абсолютно не цікаво. Як я казав в інсті: я купую речі на кешбек, а не на інвестиції. Ось якось так. Не знаю чи вам це було цікаво і чи ділитися такими роздумами з вами далі, дайте реакціями і коментарями знати. Бо в мене таких думок і усвідомлень багато, просто я не ділюся всім Якщо що, в коментарях модна щось питати, відповідь не гарантую якщо мені цікаво - відповім👇🏻

У DOACа вчора вийшло дуже цікавий подкаст, на тему грошей. Сьогодні сидів слухав, дуже багато цікавих думок у мене до самого себе зʼявилося. Зараз сяду їх для себе записати і подумати над ними. Можливо, пізніше поділюся з вами думками що я собі вирішив Для тих хто знає англ, можете теж послухати