Рита читає, а Ада перекладає

Обіцяні два трилери, які я #дочитала. Обидва англійською, але як мінімум перший, впевнена, перекладуть. It Could Have Been Her by Lisa Jewell — люблю Лізу Джуел, коли вона пише трилери, а не жахливі любовні романи. Хоча Зустріч Самотніх Сердець тут, звісно, теж манячить десь на тлі. Але головне тут трилерний сюжет: зникла дівчина, жінка мого віку її розшукує як аматорка-детективка, бо дещо в цій історії нагадало їй моторошний випадок з власної молодості. Багато твістів, багато жахів, є спроби поговорити про теми, ширші за рамки трилера (сімейне насильство, самотність, травма поколінь), але не дуже нав'язливі. В цілому - 4 зірки. The Baby Group by Jade Lee Wright. Це трилер з тих, де ти все вже зрозумів на 25%, а героїня тупить до самого епілогу, і хочеться на неї волати. Історія абсолютно неправдоподібна, але я люблю про компанії майбутніх/молодих мам ще з "Великої маленької брехні" (до речі, я ж казала, що скоро вийде сіквел?), сама в такій була, щоправда без вбивств і викрадень. Словом, під цей трилер добре мити посуд і перебирати яблука на джем.

І про роботу. Вкотре переконуюся, що іноді треба її відкласти, коли відчуваєш, що вона не йде. Вчора проводила своїх і збиралася засісти за переклад роману. Але одразу застрягла на двох словах, не те щоб неперекладних, але таких, які часто буває непросто перекласти, бо прямого відповідника на всі випадки все ж таки нема. А слова ці були confused і rejected. Хвилин 15 я вигадувала різні жахливі варіанти, потім плюнула і спокійно дочитала трилер і почитала Катабазис (пост про трилер і ще один, дослуханий сьогодні, буде пізніше). А сьогодні зранку, після кави й традиційного кола лінгвістичних ігор "Нью-Йорк Таймс", сіла й одразу, не замислюючись, написала більш-менш притомну версію цієї фрази зі словами "помутніння розуму" й "відцуралися".

З Днем Незалежності, Україно! 35 років, це ж треба. Не можу сказати, що "пам'ятаю, наче це було вчора", але пам'ятаю ейфорію тих днів, коли здавалося, що от, нарешті історія пішла правильним шляхом, і тепер все буде тільки краще і краще. І ніхто б не повірив, що через 35 років святкуватимемо за таких обставин. Думали, що звільнилися від цієї чуми назавжди, що чума гніздилася в совітах і померла разом з ними. Якийсь вітальний пост виходить надто похмурий. Воно, звісно, було і ще буде краще. Головне — дожити. А поки що святкуємо, як завжди, ударною працею :)

Нема на світі нічого красивішого за наше село, навіть не сперечайтеся. Коти ошелешені: людей буває більше одного. Маруся про це знала, але забула. Бо Дурна 🙂

Прочитала десь третину "Катабазису". Шапо перекладачці Ганні Литвиненко: там алюзій і складних термінів не менше, ніж у деяких нонфіках, і всі вони (наскільки можу судити без оригіналу) помічені й адекватно перекладені. Книжка сама теж подобається, якраз такий гумор, як я люблю, хороший темп, цікавий сюжет. Але поки що трохи відкладу її, бо 1) закінчується термін у бібліотечної книжки в Libby, а я прочитала, що трюк з режимом "у літаку" більше не працює 😁 і 2) приїде сестра, будемо спілкуватися офлайн :) . #котобазис тим часом зблизився вже майже впритул, але коли Орися насмілилася торкнутися священної чорної дупки, то я отримала кігтями по руці (бо підставилася), і Марусія з ревом злетіла з ліжка. Вони вже їдять з мисок одна одної без скандалу, теж прогрес.

Якщо вже знайшла фото для комента, то покажу і вам. Це Палм Пайлот, мій перший девайс, на якому я читала електронні книжки з 2005 року, коли мені його віддав кузен (не впевнена, чи така модель була, але схожа). Потім я купувала нові PDA вже сама, потім Nook, Sony і ще якісь читалки (люди в потягах і стюардеси в літаках дивувалися, що за девайси такі), нарешті зупинилася на Кіндлі як найзручнішому й мала майже всі моделі в різні часи (зараз - Оазис і маленький зелененький для подорожей), короткий час мала Pocket Color щось (почитала пару разів і віддала мамі), є ще Онікс Букс для читання в додатках. Коротше, я зубр електронного читання, якщо раптом є запитання, питайте :)

Як гадаєте, що з цього вийде? Як цинічна стара ондатра, вважаю, що вийде черговий грант Фоліо. Рада буду помилитися. Взагалі вкотре згадую радянського, але одеського письменника: "А якщо ти почнеш робити свічки, то сонце встане на небі як тумба і ніколи не зайде; а якщо станеш гробарем, то люди перестануть вмирати". Яку ще галузь я не згубила своїм приходом до неї?.. 😢

"Кембридж зробив з неї людину, яка хоче мати за плечима прочитаного Пруста, й Аліса вирішила, що Пекло — непогане місце, щоб почати". Як я і очікувала, "Катабазис" мені поки що дуже подобається. Тільки я дуже хотіла спати, тому прочитала лише один розділ. Далі буде.

#котобазис апдейт. Сьогодні рівно тиждень, як Орися з нами. Для тих, хто недавно приєднався і не проскролює пости про котів: у мене рік тому зникла кішка Сирена, яку я дуже любила, і залишилася кішка Маруся, яку я теж люблю, але вирішила нарешті завести їй кішку Орисю :) Її віддавали в нашому селі, їй три місяці, вона насправді не сіамська — мама чорна, батько невідомий, сама — колорпойнт черепаховий сільський блохастий. Ховалася вона у своїй кімнаті недовго, вже ходить по всій хаті, але найбільше любить тусити зі мною на ліжку в спальні. Лоток зрозуміла, як тільки я здогадалася підсипати їй туди землі. Їсть все, росте на очах. Грається теж з усім, від Сирениної курки на гумці до сміття і мух :) Надвір не проситься, бо розумна :) Знає, де консерви і корм преміум класу, а де чужі небезпечні коти і спека. Також вимкнула свій сіамський голос і нявчить як нормальний кіт, пискляво :) Маруся поки що не змирилася :( Гарчить і сичить, забороняє на себе дивитися, спати з нами не хоче — звила собі гніздо в кухні в кошику з рушниками, як колись Сирена, коли я пустила в хату саму Марусю (вона була колись сусідська, довга історія). Але Сирена з Марусею хоча б були знайомі з дитинства, хоч і не дружили, а тут взагалі чуже дівча зазіхає на Марусину бабу :( Але надія є, див. фото, я його назвала "Без тебе розберемося!". Вчора вони так відносно мирно ще не сиділи.

"Атлас хмар" Девіда Мітчелла в перекладі Остапа Українця й Катерини Дудки я, тим часом, не лише дочитала, але й продала і навіть відправила :) Але останні два факти — не рецензія на книжку, просто я залишаю тільки те, що мені може знадобитися саме в паперовому вигляді й при тому в перекладі, або книжки, які мають сентиментальну цінність. А ця мені цілком собі сподобалася, хоча не всі історії однаково. З іншого боку, деякі з нудних закінчилися жвавенько і навпаки, тож у цілому середня температура ок. Глибоких сенсів тут шукати не варто, хоча деякі обов'язкові галочки автор поставив (ксенофобія, екологія, зрада тощо тощо). Але загалом це просто досить динамічний альманах пов'язаних між собою історій, з яких мені найбільше сподобалася серединна, попри свою певну вторинність. Перекладачі, вважаю, впоралися зі складним й цікавим завданням стилізації (хоча оригінал я не читала, тому на 100% моїй думці довіряти не можна). Дещо собі записала для одного з майбутніх проєктів — не так конкретні слова, як стратегії. Наступна книжка з #ПолиціГаньби — Катабазис, а кого цікавить також апдейт про #котобазис, ставте 😈

Доброго ранку, сподіваюся, всі в безпеці? Поки чекаємо кінця тривоги і відповідей від близьких, а також інформації про те, що згоріло — їжа, книжки, пошта? в будь-якому разі, нехай їм повернеться десятикратно — прошу тих, хто може, задонатити для жінок з нашого села на матеріали для сіток і купівлю всякого потрібного для наших захисників на 5355280217479466. Звіти у них у вигляді аркуша з зошита з цифрами, але я знаю цих людей, і якщо вірите мені - повірте їм, що все піде саме туди, куди треба. Дякую наперед. Будемо працювати, щоб було чим донатити.

Ми з котицями прослухали лекцію (саму лекцію з Марусею, запитання з Орисею, бо в одній кімнаті вони ще не готові співіснувати) і отримали багато користі й задоволення! А також, як бачу, нових підписників (на теку, але в тому числі на цей канал, тому всім привіт, ми раді! Тут у нас про переклади і книжки, основні персонажі: Марина — я — короткий опис в шапці каналу Маруся — чорно-біла красива драматична кішка Орися — сіамське кошеня, з нами менше тижня, але вже командує Рита та Ада — не існують). Дуже концентрована й структурована лекція, так люблю слухати людей, які а) знають, про що говорять і б) наводять приклади! А тепер ми з котами йдемо дочитувати "Атлас хмар".

А взагалі перекладати треба по любові. Я розумію, що це звучить як "нехай їдять тістечка", але ж ви розумієте — якщо є можливість, якщо є вибір. Бо от в мене все це наче й було, а я все одно влізла в проєкт, про який тепер шкодую, переклала навіть не в стіл, а в дупу тисяч 400 знаків, попсувала собі нерви й самооцінку, мало взагалі не впала в перекладацький ступор — виключно тому, що вступила в ці стосунки з (дурного) розрахунку на якісь там можливі химерні майбутні цікаві проєкти. А зараз у мене, як я вже писала, чотири книжки в найближчій черзі, і всі вони мені подобаються, і всі цікаві, і з усіма хочеться працювати. Щоправда, одну я трохи боюся, але вона в черзі остання з чотирьох. Наступні #ПолиціГаньби будуть з класики в українських перекладах, я вже зібрала комплект :) Будемо вчитися, як її, класику, перекладати. А сьогодні будемо вчитися в Олени Лісевич перекладати неперекладне, ви ще встигаєте, якби що, — початок в 19:00, посилання ось. Але спершу треба доперекласти не по любові, а з обов'язку серію трукрайму, де поліція і контора шерифа ніяк не можуть визначитися, чи жінка зі зв'язаними за спиною руками й кляпом в роті скоїла самогубство, чи її все ж таки вбили (не жартую).

Оскільки деякі трилери довелося перевіряти на Гудрідз (я погано запам'ятовую назви), то заодно я там прочитала статтю про анонси цієї осені, дещо додала до списку To Read і вирішила заодно написати про ці новинки. Поки що цей пост, звісно, більше для тих, хто читає англійською, але більшість цих книжок перекладуть, і до того ж, гадаю, швидко. Оскільки в листопаді мене нічого не привабило, додаю хвіст від серпня :) СЕРПЕНЬ Big Little Truths (Big Little Lies, #2), Moriarty, Liane - продовження "Великої маленької брехні", ура Heart of Glass, Hillier, Jennifer - трилер, серійний вбивця, say no more. ВЕРЕСЕНЬ The Witches of Cambridge, Hoffman, Alice - Еліс Гоффман мені не завжди заходить, але про відьом здебільшого так. Taipei Story, Kuang, R.F. - ця Кван має всі шанси мені сподобатися: роман дорослішання, мова, культурний шок :) Our Noble Selves, Atkinson, Kate - остання її книга стала першою, яку я не дочитала, але в цій - початок 50-х, воєнний журналіст, дівчинка з тер'єром. Потенціал непоганий. Hollow Bones, Picoult, Jodi - у Піко(лт) я читаю все чи принаймні пробую. Тут наче знову щось про медицину, супер. The Thoroughbreds (The Academy #2), Hilderbrand, Elin - у Гільдербранд також читаю все, це - продовження серії про закриту школу, перша частина мені сподобалася. Exit Party, Mandel, Emily St. John - ну що тут казати, Емілі Мандел, беремо. Hollywood, Ending, Green, John - довгенько ми чекали на нового Джона Ґріна. Роман (сюрпрайз) про Голлівуд і пару молодих акторів, які знімаються в успішному фільмі (а потім, мабуть, почнеться щось жахливе, бо це Джон Ґрін). Ply, Diaz, Hernan - "Довіра" мені радше сподобалася, дамо шанс і цій, хоча це фантастика про майбутнє. ЖОВТЕНЬ The Witch, McFadden, Freida - навіть анотацію не читала. Фріда пише, я читаю. Life Out of Order (The Time Traveler's Wife, #2), Niffenegger, Audrey - продовження "Дружини мандрівника в часі" (?), книжки, яку я довго не хотіла читати, бо з описів виходив якийсь сентиментальний слоп, а виявилося, що чудовий похмурий роман. Partita, Kingsolver, Barbara - щось там про життя, мистецтво і ферму для тих, хто вже дочитав Заповіт води :) Варто робити такі пости-анонси англомовних книжок раз на сезон? Чи тут дуже мало тих, кому таке цікаво?

З 50 найкращих трилерів за версією New York Times я читала лише 29. Можливо, тому, що половина списку взагалі не трилери. Хоча більшість з них я таки читала :) Насправді там просто досить багато нуару, а я його останні 30 років не дуже люблю. Поставити свої галочки й отримати красиву картинку можна тут

Довго думала, що таке скребля. Мабуть, треба лягати.

Котиці зробили дуже великий прогрес: спали на одному ліжку на відстані мене (одна біля голови, одна в ногах)

Написала "в Залу слави", подумала й виправила. Добре вийшло.

Я помру з цими котами. Орися перед дзеркалом репетирує гарчання. Готується, очевидно, до рішучої битви. Are you talking to me?..