Центральноєвропейський ф'южн

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути поточну протестну ситуацію в Сербії та що можна очікувати вже найближчим часом. 🎓🔥Студенти набирають оберти У попередній публікації ми згадували про активізацію студентів та опозиційно налаштованих громадян та запланований на 23 травня протест на площі Славія, Белград. З наближенням цієї дати почали з’являтись все більше подробиць щодо запланованого заходу. Ключовою метою протесту стане повторення студентських вимог, які вже півтора року не виконуються владою Сербії – притягнення до відповідальності винних в обвалі навісу на вокзалі Нового Саду (як і людей, що нападали на студентів під час протестів; винних у використанні звукової гармати 15 березня 2025 року та в інших подібних інцидентах), боротьба з корупцією в країні та проведення дострокових виборів. Крім вищезазначеного, до списку ще й варто додати підтримання темпу і протестного “вогню” перед можливими достроковими виборами. Студенти вже зараз мають організовану систему збору підтримки волонтерів (надання послуг перевезення туди й назад, та проживання для людей з інших міст), а самі протести заплановані з 13 до 20 години за місцевим часом – о 13 розпочинатимуться протести в окремих куточках столиці, які зрештою мають зійтись на площі Славія о 18. Перед головним протестом травня студенти також вже провели акцію 19 травня о 15:00 за місцевим часом на площі Славія. Разом з охочими громадянами студенти створювали банери/футболки/кепки/шапки з написами “Студенти перемагають” та “23 травня”, слухали музику, свистіли й скликали на себе гнів прихильників СНС, в яких були банери з написом “Сербія перемагає”, а також увагу великої кількості працівників поліції. Акція закінчилась о 19:00. Крім цього, студенти все більше закликають людей доєднуватися до щоденної хвилини мовчання об 11:52, яка триває 16 хвилин за кожну жертву трагедії на вокзалі Нового Саду. На завершення, 17 травня студенти-блокадники прийняли спільний меморандум про Косово та Метохію. 1. У меморандумі Косово та Метохія визнаються невіднятною частиною Сербії (за всіма можливими парадигмами та без обговорень); 2. Збереження конституційного ладу Сербії на цих територіях є “основою виживання сербської держави та гарантією справедливого миру в регіоні”; 3. Території визнаються складником сербської національної ідентичності, без яких культурний та історичний код втрачає своє джерело та значення; 4. Студенти визнають, що питання територій має вирішуватись за активної та конструктивної співпраці з міжнародними організаціями з урахуванням пошуку адекватного та сталого рішення в межах конституції Сербії, яке забезпечить мир, безпеку та повний захист людей на цих територіях; 5. Студенти підкреслюють, що питання Косово і Метохії стосується кожного громадянина Сербії, та кожний громадянин має сприяти збереженню цієї духовної та культурної спадщини. На думку редакції, меморандум є важливим документом в контексті поступового виходу студентів з протестного на політичне поле. Це один з перших документів, який дає розуміння зовнішньополітичного бачення студентства, і до цього студенти намагались триматись якомога далі від таких тем, щоб не відлякувати умовний проросійський (але анти-СНСівський) електорат. Це ж тепер нестиме наслідки як у відносинах з ЄС, так і місцевим населенням Косово та Метохії. ✍️ Коментар від редакторів Два коротких коментарі. По-перше, Сербія не отримала гроші від ЄС за Планом зростання, що загалом очікувано, але водночас кумедно, бо їм тепер треба буде пояснювати людям куди зникли 1.5 млрд євро (закони Мрдіча з’їли). По-друге, ходять активні чутки, що президент Зеленський от-от має завітати до Белграда. Фактажу дуже мало, але триматимемо руку на пульсі. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Редакція хоче щиро привітати Болгарію з перемогою на Євробаченні та одразу перейти до обговорення першого тижня діяльності уряду Румена Радєва та “Прогресивної Болгарії” (ПБ). 🏆&😔Перемоги та поразки уряду Новий уряд Болгарії розпочав свою діяльність з роботи над реформами юстиції. Всі три законопроєкти – включаючи реформи євроатлантистів – були прийняті на першому засіданні парламентського комітету та всі три були підтримані депутатами парламенту у першому читанні практично одностайно*. Комітет у першому читанні також підтримав створення комісії з протидії корупції (яку до цього закрили за уряду Желязкова). З негативного, друге читання щодо реформ юстиції було відтерміновано на близько 14-21 день “з повагою ПБ до складу Вищої судової ради”, чого б це не значило. *(Ред.) Варто одразу зазначити, що представники найбільш проукраїнською та принципово євроатлантичної коаліції “Демократична Болгарія” наразі більш-менш адекватно ставляться до нової влади в питаннях реформування юридичної сфери Болгарії; вступають з ними у плодовиті дискусії в комітетах та підтримують внесені ПБ законопроєкти з малими поправками. Водночас вони продовжуватимуть бути конструктивною опозицією і не мовчатимуть, якщо влада робитиме щось неправильне. Вони також намагатимуться реалізувати ще більше реформ у питаннях діяльності прокуратури. У фінансово-економічній сфері, парламентська група Радєва внесла законопроєкти для протидії зростанню цін і захисту болгарських виробників*. У центрі законопроєктів: розширення списку несправедливих комерційних практик, організація реєстру простежуваності оптової торгівлі, оновлення антимонопольних положень, зменшення спекуляцій на ринку, введення поняття “справедливої ціни” та подовження окремих законів часів уряду Желязкова (зокрема “Запровадження євро”). При цьому Радєв обіцяє, що держава не втручатиметься в ринок, а лише “гарантуватиме чіткі правила і механізми контролю для захисту болгарського споживача та виробника”. *(Ред.) Загалом очікувано. Радєв ще під час передвиборчої кампанії неодноразово говорив, що краще не імпортувати, а споживати вітчизняне. Ефективність цих заходів поки що сумнівна, бо жоден з них не є антиінфляційним. Євроатлантисти теж не у захваті. Однозначною перемогою уряду та ПБ стало зняття посиленого захисту з Деляна Пеєвського та Бойко Борисова, яка тривалий час реалізовувалась за гроші платників податків. Уряд пояснює це не політичним актом, а “об’єктивною реальністю ситуації”. І перший, і другий дуже "радісно" відреагували на цю новину, як і євроатлантична опозиція, яка давно намагалась зняти з них охорону. 😁 Однозначною поразкою, на думку редакції, можна назвати призначення Людмили Пєткової на посаду заступника міністра фінансів. Нагадаємо, що колишню міністерку фінансів (2024-2025) критикують за проєкт бюджету на 2025 рік, в якому було багато секретних витрат; недостатньо консервативну фіскальну політику Болгарії перед вступом до Єврозони; причетність до нинішньої кризи цін у країні. Іншою, більш об’єктивною поразкою, стала відмова уряду Болгарії доєднатись до трибуналу проти Володимира Путіна, що вже розкритикували у “Демократичній Болгарії” та ГЕРБ. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇭🇺😁 Віктор Орбан заявив, що пожертвував 38 мільйонів форинтів дитячому будинку на Закарпатті Сьогодні у своєму пості на Facebook колишній премʼєр-міністр Угорщини розкритикував уряд Петера Мадяра, повʼязавши зміну влади з «реальною загрозою розграбування країни». У пості Віктор Орбан вкотре демонізує уряд «Тиси»: Міністерство фінансів віддали банкірам, Міністерство економіки – Shell, а мережа Сороса переїхала до кабінету прем'єр-міністра. Також Віктор Орбан зазначив, що «боротиметься проти розграбування країни», здійснивши при цьому пожертву Реформаторському дитячому будинку Доброго Самарянина на Закарпатті (с. Велика Добронь). Вочевидь, такі публічні заяви екс-премʼєра мають на меті підірвати довіру угорської громади Закарпаття до нової влади, ускладнивши діалог Будапешта з Києвом щодо відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС. До того ж, схоже, що Віктор Орбан прагне навʼязати Петеру Мадяру боротьбу за подальшу прихильність угорської громади Закарпаття, тому вдається до типового «гречкосійства». Нагадаємо, що партія «Фідес» на чолі з Віктором Орбаном перебувала при владі 16 років (2010-2026). За цей час політика держави суттєво віддалилася від мейнстріму ЄС, а соціальний і економічний стан населення Угорщини кардинально погіршився. За період повномасштабного вторгнення екс-премʼєр здійснив лише один візит до України.

🇸🇰🇺🇸Даг Мастріано — новий посол США у Словаччині Білий дім на початку тижня офіційно оголосив про номінацію сенатора від Пенсильванії Дага Мастріано на посаду надзвичайного і повноважного посла США у Словаччині. Словаччина під керівництвом Роберта Фіцо вже стала одним із найбільших скептиків щодо підтримки України в ЄС та НАТО. Призначення Мастріано виглядає як спроба адміністрації Трампа вибудувати пряму вісь між Вашингтоном та правими популістськими урядами Європи. Чому постать Мастріано вважається вкрай сумнівною? Кандидатура викликала миттєву критику серед дипломатів та дослідників через бекграунд сенатора: 1. Заперечення виборів: Мастріано був одним із ключових архітекторів руху «Stop the Steal» у 2020 році. Він активно намагався скасувати результати виборів у Пенсильванії, поширюючи доведену дезінформацію про масові фальсифікації. 2. Штурм Капітолія: 6 січня 2021 року він був присутній біля Капітолія, а його кампанія оплачувала автобуси для протестувальників. Це ставить питання про його відданість демократичним інститутам, які він має представляти за кордоном. 3. Зв'язки з QAnon та радикалами: Політик неодноразово брав участь у заходах прихильників теорій змови QAnon та потрапляв у скандали через рекламу на платформі Gab, відомій своїм антисемітським та праворадикальним контентом. 4. Християнський націоналізм: Його ідеологічна платформа часто межує з релігійним радикалізмом, що викликає побоювання щодо його здатності вести нейтральний дипломатичний діалог у світській Європі. Що це означає для України? Призначення такого лояліста Трампа до Братислави може означати формування «блоку скептиків» (США-Словаччина-Угорщина), які виступають за швидке завершення війни шляхом територіальних поступок України та нормалізацію відносин з Кремлем.

🇷🇴 Підсумки саміту Бухарестської дев'ятки У Бухаресті відбулася зустріч формату Бухарестської дев'ятки за участі лідерів східного флангу НАТО, Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, президента Польщі Кароля Навроцького та президента України Володимира Зеленського. 🔹 Головний сигнал саміту Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що країни B9 і держави Північної Європи мають спільні безпекові занепокоєння та одну загрозу — Росію. 🇺🇦 Посилення українського акценту саміту Участь президента України стала окремим політичним сигналом, в контексті того, що питання безпеки східного флангу НАТО неможливо відокремити від війни Росії проти України. Україна була безпосереднім учасником розмови про майбутню систему європейської безпеки. 🤝 Україна залишається стратегічним пріоритетом Учасники підтвердили продовження підтримки України: військової допомоги наразі і гарантій безпеки в майбутньому. Кароль Навроцький окремо підкреслив: мета B9 і НАТО — підтримувати Україну та домагатися справедливого і тривалого миру, де чітко визначено агресора і жертву. 🛡 Посилення європейської оборони в межах НАТО На саміті говорили про нову логіку Альянсу — сильнішу Європу в межах НАТО, але без відриву від США. Йдеться про більш справедливий розподіл внесків, зростання оборонних бюджетів і перетворення грошей на реальні військові спроможності. 💰 Оборонні витрати та східний фланг Румунія заявила про 2,5% ВВП на оборону, з яких 40% спрямовуються на нове обладнання. Польща, за словами Навроцького, наближається до 5% ВВП.

🇷🇴 Діана Шошоаке порвала прапор ЄС — і того ж дня з’явилася в посольстві РФ Румунська євродепутатка Діана Шошоаке опублікувала відео, на якому вона разом із прихильниками розриває прапор Європейського Союзу. Це сталося 9 травня у День Європи в повіті Телеорман. Того ж дня російське посольство в Бухаресті опублікувало фото з прийому, на яких з’явилася і Шошоаке. У повідомленні посольства, написаному російською мовою, посол РФ критикував Європейський Союз і просував типові для російської пропаганди тези про «спотворення історичної реальності». Наприкінці квітня Європарламент уже проголосував за зняття депутатської недоторканності з Шошоаке, відкривши шлях до її розслідування в Румунії. Запит подала Генеральна прокуратура Румунії. Їй інкримінують 11 можливих правопорушень, зокрема легіонерську пропаганду. Легіонери — це учасники румунського ультраправого, фашистського та антисемітського руху «Залізна гвардія», активного у міжвоєнний період і причетного до політичного насильства та переслідування євреїв. Шошоаке заявила, що оскаржуватиме рішення Європарламенту в Суді ЄС. Однак сам факт зняття імунітету означає, що її парламентський статус більше не блокує розслідування в Румунії.

🇸🇰 Фіцо в ролі «посередника»: що словацький прем’єр привіз Путіну від Зеленського Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після візиту до Москви заявив, що передав Владіміру Путіну послання від Володимира Зеленського. За словами Фіцо, під час особистої зустрічі у Вірменії український президент сказав йому, що готовий до переговорів із Путіним «у будь-якому форматі». Уже в Москві Фіцо нібито озвучив це Путіну, а відповідь російського президента, за його словами, була такою: якщо Зеленський хоче зустрічі, він має спочатку зателефонувати. Словацькі медіа також пишуть, що Фіцо після повернення з Росії знову захищав свою поїздку до Москви та наголошував на бажанні Словаччини мати з Росією «стандартні, дружні й взаємовигідні відносини». На зустрічі в Кремлі Путін Фіцо запевняв, що Росія готова забезпечувати енергетичні потреби Словаччини, що важливо на тлі залежності країни від російських енергоносіїв. Водночас у цій історії є кілька показових моментів: 🔹Кремль через формулу «нехай Зеленський подзвонить» фактично намагається виставити Україну стороною, яка має просити про контакт. 🔹Сам Фіцо використовує тему можливих переговорів як елемент власної політичної ролі. Він позиціонує себе як канал комунікації між Києвом і Москвою. При цьому контекст поїздки Фіцо до Москви залишається суперечливим. Його візит був пов’язаний із російськими заходами до Дня перемоги, хоча Україна раніше закликала іноземних лідерів не їхати до Москви. Частина європейських і словацьких політиків також критикувала цю поїздку, а країни Балтії не дозволили проліт літака Фіцо своїм повітряним простором. Для України головним залишається не сам факт можливої зустрічі на рівні лідерів, а її зміст і умови. Переговори не можуть бути способом легітимізувати російські вимоги чи створити враження, що саме Київ має робити перший крок до «миру», тоді як агресія триває з боку Росії. У цьому сенсі заява Фіцо більше говорить про те, як Москва і Братислава намагаються політично оформити тему переговорів у вигідний для себе спосіб.

(2/2). Попередній пост тут По міністерствах, які цікавлять нас, як українців, найбільше: – Міністром закордонних справ стала Веліслава Петрова-Чамова, яку вже привітав Андрій Сибіга. До цього вона була заступницею міністра закордонних справ в урядах К. Пєткова та Г. Донєва (2022-23), відповідала за європейські відносини, регіональну політику, економічну дипломатію та відносини з міжнародними організаціями; безпосередньо працює над вступом Болгарії до ОЕСР та брала участь у перемовинах щодо розширення ЄС та членства Болгарії в Шенгенській зоні. Різносторонньо розвинутий спеціаліст, має великий досвід роботи в структурах ЄС та докторський ступінь з інфекційних захворювань. До цього не робила публічних заяв щодо України та ЄС, проте виступає за “стабільну та послідовну зовнішню політику Болгарії” та “гідне місце країни не лише в Європі, а й у світі”. Поки що нам залишається лише спостерігати за діями нової міністерки. – Міністром оборони став Дімітар Стоянов, який є полковником у відставці з понад 25 річним стажем служби та командуванням повітряними силами Болгарії. До цього обіймав посаду міністра оборони з 2022 по 2023 роки за каденції Г. Донєва; тривалий час був секретарем з питань безпеки та оборони в ОП Радєва. Виступає за модернізацію армії, збільшення військового потенціалу та покращення військової інфраструктури. В минулому, пан Стоянов їздив до України та надавав пакети допомоги, згідно з рішеннями парламенту, в перші роки повномасштабного вторгнення; підтримував болгарські програми підготовки українських парамедиків. В ті часи виступав за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Окремо можна виділити епізод з відмовою передавати комплекси С-300, але це радше було пов’язано з обмеженою кількістю таких комплексів у Болгарії на той момент часу, тобто об’єктивним фактором, а не суб’єктивним рішенням. На думку редакції, Стоянов буде прагматичним політиком, який підтримуватиме розвиток ВПК Болгарії і, як наслідок, співпрацю з Україною як одним із найбільших імпортерів такої болгарської продукції. Малоймовірно, що нам нададуть таку допомогу безкоштовно, враховуючи дефіцит болгарського бюджету та електорат Радєва. Попередньо, як ми вважаємо, немає передумов щодо блокування болгарською стороною: допомоги з боку ЄС, окремих пакетів допомоги за гроші союзників по НАТО та ЄС, та пряму торгівлю зброї між нами та приватними болгарськими виробниками. Водночас уряд тільки-но вступив у повноваження та ситуація може кардинально змінитись, але тоді Радєв ризикує поглибити економічні проблеми ще й обвалом сектору ВПК, який працевлаштовує сотні тисяч болгар і є доволі потужною експортоорієнтованою гілкою економіки. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути офіційний прихід Румена Радєва та коаліції “Прогресивна Болгарія” до урядової влади та окремо розглянути деяких міністрів нового кабміну. 🇧🇬✈️Новий уряд Румена Радєва Без зайвих слів, 8 травня 107-й уряд Болгарії приніс свою присягу. За них проголосували 122 з 228 присутніх депутатів (всі від ПБ, інші групи голосували проти та у ДПС утрималися). Румен Радєв пообіцяв вже цього понеділка (11.05) внести законопроєкти щодо безконтрольного росту цін, зміни до Закону про судову владу, та проведення реформ за “Планом відновлення та стійкості”, який дозволить Болгарії швидко отримати гроші від ЄС. Співголова євроатлантичної ДБ Божидар Божанов* заявив про підтримку законопроєктів направлених на боротьбу з корупцією, модернізацію країни, оптимізацію державних витрат та зменшення адміністративного тягаря. Голова євроатлантичної ПП Асен Василєв заявив про підтримку ініціатив направлених на знищення моделі управління Борисова-Пеєвські та введення реального, великого та широкого антикризового пакета в межах бюджету. Водночас ні той, ні інший не будуть підтримувати уряд “Прогресивної Болгарії”, залишаючись в опозиції. *(Ред.) Божанов загалом скептично ставиться до складу нового уряду, окремо зазначаючи, що в ньому багато людей з нині покійної політичної сили ІТН Славі Тріфонова. Проте, він готовий дати уряду шанс продемонструвати себе та відноситиметься до них з конструктивом. З однозначно позитивного, генерального секретаря МВС Георгія Кандєва, який став ключовою фігурою в боротьбі з підкупом голосів на цих виборах, залишать на посаді. Запис офіційної передачі та прийняття влади можна глянути за посиланням. Процедура пройшла без проблем, Румен Радєв подякував Гюрову за його успішну каденцію, побажавши експрем'єру та його урядові здоров’я та успіхів у політиці. На церемонії Радєв додатково пообіцяв провести зміни до болгарської конституції та проводити стратегічно орієнтоване стабільне управління Болгарією. Ці та попередньо зазначені тези він додатково проговорить і на першому засіданні уряду, паралельно оголошуючи прискорення модернізації болгарської армії. Також очікується, що новий уряд зможе подати проєкт чергового бюджету на 2026 рік протягом одного місяця, виділяючи в пріоритетах контроль над дефіцитом, цифровізований контроль та повне висвітлення прихованих витрат. (1/2). Далі тут👇

Окремо можна виділити епізод з відмовою передавати комплекси С-300, але це радше було пов’язано з обмеженою кількістю таких комплексів у Болгарії на той момент часу, тобто об’єктивним фактором, а не суб’єктивним рішенням. На думку редакції, Стоянов буде прагматичним політиком, який підтримуватиме розвиток ВПК Болгарії і, як наслідок, співпрацю з Україною як одним із найбільших імпортерів такої болгарської продукції. Малоймовірно, що нам нададуть таку допомогу безкоштовно, враховуючи дефіцит болгарського бюджету та електорат Радєва. Попередньо, як ми вважаємо, немає передумов щодо блокування болгарською стороною: допомоги з боку ЄС, окремих пакетів допомоги за гроші союзників по НАТО та ЄС, та пряму торгівлю зброї між нами та приватними болгарськими виробниками. Водночас уряд тільки-но вступив у повноваження та ситуація може кардинально змінитись, але тоді Радєв ризикує поглибити економічні проблеми ще й обвалом сектору ВПК, який працевлаштовує сотні тисяч болгар і є доволі потужною експортоорієнтованою гілкою економіки. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути офіційний прихід Румена Радєва та коаліції “Прогресивна Болгарія” до урядової влади та окремо розглянути деяких міністрів нового кабміну. 🇧🇬✈️Новий уряд Румена Радєва Без зайвих слів, 8 травня 107-й уряд Болгарії приніс свою присягу. За них проголосували 122 з 228 присутніх депутатів (всі від ПБ, інші групи голосували проти та у ДПС утрималися). Румен Радєв пообіцяв вже цього понеділка (11.05) внести законопроєкти щодо безконтрольного росту цін, зміни до Закону про судову владу, та проведення реформ за “Планом відновлення та стійкості”, який дозволить Болгарії швидко отримати гроші від ЄС. Співголова євроатлантичної ДБ Божидар Божанов* заявив про підтримку законопроєктів направлених на боротьбу з корупцією, модернізацію країни, оптимізацію державних витрат та зменшення адміністративного тягаря. Голова євроатлантичної ПП Асен Василєв заявив про підтримку ініціатив направлених на знищення моделі управління Борисова-Пеєвські та введення реального, великого та широкого антикризового пакета в межах бюджету. Водночас ні той, ні інший не будуть підтримувати уряд “Прогресивної Болгарії”, залишаючись в опозиції. *(Ред.) Божанов загалом скептично ставиться до складу нового уряду, окремо зазначаючи, що в ньому багато людей з нині покійної політичної сили ІТН Славі Тріфонова. Проте, він готовий дати уряду шанс продемонструвати себе та відноситиметься до них з конструктивом. З однозначно позитивного, генерального секретаря МВС Георгія Кандєва, який став ключовою фігурою в боротьбі з підкупом голосів на цих виборах, залишать на посаді. Запис офіційної передачі та прийняття влади можна глянути за посиланням. Процедура пройшла без проблем, Румен Радєв подякував Гюрову за його успішну каденцію, побажавши експрем'єру та його урядові здоров’я та успіхів у політиці. На церемонії Радєв додатково пообіцяв провести зміни до болгарської конституції та проводити стратегічно орієнтоване стабільне управління Болгарією. Ці та попередньо зазначені тези він додатково проговорить і на першому засіданні уряду, паралельно оголошуючи прискорення модернізації болгарської армії. Також очікується, що новий уряд зможе подати проєкт чергового бюджету на 2026 рік протягом одного місяця, виділяючи в пріоритетах контроль над дефіцитом, цифровізований контроль та повне висвітлення прихованих витрат. По міністерствах, які цікавлять нас, як українців, найбільше: – Міністром закордонних справ стала Веліслава Петрова-Чамова, яку вже привітав Андрій Сибіга. До цього вона була заступницею міністра закордонних справ в урядах К. Пєткова та Г. Донєва (2022-23), відповідала за європейські відносини, регіональну політику, економічну дипломатію та відносини з міжнародними організаціями; безпосередньо працює над вступом Болгарії до ОЕСР та брала участь у перемовинах щодо розширення ЄС та членства Болгарії в Шенгенській зоні. Різносторонньо розвинутий спеціаліст, має великий досвід роботи в структурах ЄС та докторський ступінь з інфекційних захворювань. До цього не робила публічних заяв щодо України та ЄС, проте виступає за “стабільну та послідовну зовнішню політику Болгарії” та “гідне місце країни не лише в Європі, а й у світі”. Поки що нам залишається лише спостерігати за діями нової міністерки. – Міністром оборони став Дімітар Стоянов, який є полковником у відставці з понад 25 річним стажем служби та командуванням повітряними силами Болгарії. До цього обіймав посаду міністра оборони з 2022 по 2023 роки за каденції Г. Донєва; тривалий час був секретарем з питань безпеки та оборони в ОП Радєва. Виступає за модернізацію армії, збільшення військового потенціалу та покращення військової інфраструктури. В минулому, пан Стоянов їздив до України та надавав пакети допомоги, згідно з рішеннями парламенту, в перші роки повномасштабного вторгнення; підтримував болгарські програми підготовки українських парамедиків. В ті часи виступав за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України.

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо підтягнути хвости з минулих публікацій та розказати про розвиток подій щодо майбутніх виборів у Сербії. ⏰🐰Підтягуємо хвости У публікації від 22 квітня ми зазначали, що ЄК планує заблокувати передачу близько 1.5 млрд євро Сербії за “Планом зростання” через регрес у содово-правовій сфері країни, зокрема прийняті на початку 2026 року “Закони Мрдіча”, які обмежують свободу судової гілки влади. З того часу, Венеціанська комісія опублікувала висновки за якими, якщо узагальнювати, підкреслюється загроза автономії прокуратури та незалежності судів у Сербії. Комісія порекомендувала ввести ряд змін до закону націлених як раз на виправлення цих проблем, проте сербська сторона відповіла фактичною відмовою вводити рекомендації (зокрема на прикладі Вищої ради прокурорів). На початку травня на новинному порталі “Savremena Politika” – яке надалі поширили опозиційні ЗМІ Сербії – з’явилась заява Єврокомісара з питань розширення Марти Кос, в якому зазначалось, що у ЄС припинили всі платежі за “Планом зростання”, частково як раз через невиконання рекомендацій Венеціанської комісії. Водночас голова Оперативної групи з приєднання Сербії до ЄС Даніель Апостолович заявляє про зворотне: Сербія оперативно виконала всі рекомендації Венеціанської комісії і офіційного рішення про заморозку грошей не було; Сербія тримає активний діалог з європейською стороною та повідомляє про ці процеси. Поки не ясно, чи дійсно будуть введені правки, чи ні, але в обох випадках Вучич та його команда опиняються в незручній ситуації: з одного боку вони можуть недоотримати серйозну суму грошей, а з іншого – навіщо було затягувати гвинтики над прокуратурою та судом, якщо все одно треба буде їх розтягувати? Ще й у сербського президента руки чешуться провести “чистки” у МВС, в пошуках можливих прихильників студентів та “держпереворотів”. 🗳 Протестна підготовка до виборів З наближенням літа, студенти та опозиційно налаштовані громадяни Сербії починають активізовувати свою діяльність по всій країні. Зокрема, наприкінці квітня розпочався тренд навколо слогану “Studenti pobeđuju” (Студенти перемагають), який спочатку зародився як просто фраза-кричалка проти прихильників СНС, та пізніше трансформувався у мерчендайз та наліпки, які почали масово ширитися країною (звичайно, не без інцидентів з правоохоронцями) та з’являтись на будівлях/автомобілях. СНС швидко підхопили тренд та створили власну версію наліпок – “Сербія перемагає”, але плагіат тут видно неозброєним оком. Крім гасла та наліпок, студенти у блокаді також анонсували протест 23 травня на площі Славія у Белграді, додавши до анонсу тематичне відео з видом зверху та живим написом “23”. Додамо від себе, що така діяльність є особливо важливою, щоб продемонструвати життя та дієздатність успішного опозиційного руху як для внутрішньої, так і зовнішньої аудиторії (і конкретно інституцій ЄС). Будемо спостерігати за розвитком подій щодо цього студентського протесту пильно ще й у світлі обіцянки президента Александара Вучича від 5 травня надати конкретну дату проведення виборів у наступні 10 днів (тобто до 15 травня включно). А там і недалеко від повноцінної політичної агітації та початку обговорення про формування єдиної опозиційної коаліції разом зі студентами 😉. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

🇷🇴 Румунські ліберали після вотуму: опозиція без єдності Після вотуму недовіри PNL вирішила перейти в опозицію: 50 голосів «за», 4 утрималися за результатами голосування в межах політичного бюро. Лідер PNL Іліє Боложан назвав це рішенням партії «з гідністю», однак засідання показало, що всередині партії немає повної єдності. Каталін Предою, один із впливових представників PNL, застерігав від поспішних висновків і наголошував, що головною загрозою залишається AUR. Сенаторка PNL Ніколета Паулюк заявила, що вихід в опозицію може стати історичною помилкою, а віце-президент PNL Адріан Вештя акцентував на відповідальності партії перед місцевими громадами та проєктами, які залежать від участі PNL у владі. Натомість віце-президент PNL Чіпріан Чуку підтримав курс Боложана після «сувереністського, антиєвропейського» вотуму. Лідер соціал-демократів (PSD) Сорін Гріндяну заявив про готовність швидко шукати формулу нового уряду, а Партія європейських соціалістів підтримала заклик PSD до стабільного проєвропейського кабінету. Своєю чергою лідер сенаторів ультраправої AUR Петрішор Пею переклав відповідальність за наступний крок на президента Нікушора Дана. PNL формально зробила вибір на користь опозиції, але внутрішня дискусія щодо цього рішення очевидно не завершена.

🇷🇴🚨 УРЯД РУМУНІЇ ВІДПРАВЛЕНО У ВІДСТАВКУ Парламент Румунії щойно проголосував за вотум недовіри уряду Іліє Боложана. Політична криза, що тривала з кінця квітня після виходу соціал-демократів (PSD) з уряду, досягла свого піку. 📊 Результати голосування: «За» відставку: 281 (необхідно було мінімум 233). Іліє Боложан залишається виконувачем обов'язків прем'єра до призначення нового голови уряду, але з обмеженими повноваженнями. Під загрозою опинилися транші від ЄС на суму понад €10 млрд, для отримання яких уряд Боложана намагався впровадити жорсткі реформи. Тепер президент Нікушор Дан має висунути нову кандидатуру прем'єра. Якщо парламент двічі відхилить пропозиції президент має право розпустити парламент, що спричинить дострокові парламентські вибори. Об'єднані зусилля соціал-демократів та ультраправих з AUR спрацювала, залишається питанням чи перетворяться ці зусилля на повноцінну коаліцію. Румунія входить у ще більший період турбулентності.

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Сьогодні ми хочемо розглянути дещо специфічну та контраверсійну ситуацію, що розгорнулась у проукраїнській євроатлантичній коаліції ПП-ДБ. Нагадаємо: коаліція пройшла до 52-го скликання парламенту з 37 мандатами. При цьому на цих виборах ПП вперше отримала менше місць ніж ДБ – 16 проти 21. Одразу після виборів у євроатлантистів постало питання: як діяти в нових реаліях, де дещо євроскептична коаліція “Прогресивна Болгарія” експрезидента Румена Радєва має монобільшість (131/240 місць)? Серед першочергових пріоритетів партій коаліції виділялись: підготовка спільного кандидата на президентські вибори восени, руйнування корупційної моделі держуправління “Борисова-Пеєвські” та судова реформа. На базовому рівні сторони погоджувалися з цими цілями, але їх було необхідно закріпити окремим коаліційним документом. Паралельно з цим почали ширитися чутки про ідеологічну напругу в межах коаліції та її можливий розпад. Співочільник ДБ Божидар Божанов і представник верхівки ПП Николай Дєнков намагалися спростувати ці чутки. Зокрема, Дєнков називав це чиєюсь спробою “створити жахливу драму”, а голова партії ДСБ генерал Атанас Атанасов закликав до єдності болгарських євроатлантистів перед новими викликами, що пізніше підтримав Божанов у контексті об’єднання ПП-ДБ в єдину партію. Ця ідея погано сприйнялась у центристській ПП, бо злиття партій фактично зробить їх частиною правої демократичної спільноти та “ізолює виборців поза межами центру Софії, Пловдіву та Варни”. Можна припустити, що він мав на увазі намагання ПП бути “партією для всіх усюди”, яке ускладнюватиметься твердою позицією ДБ у разі злиття. 29 квітня, за результатами зустрічі голів коаліції, стало відомо про підписання політичного союзу між партіями членами ПП-ДБ, які закріплювали вищезгадані пріоритети та прагнення до євроатлантичного курсу Болгарії. Проте стало відомо й про реєстрацію двох окремих парламентських груп (ПП і ДБ), які функціонуватимуть незалежно та координуватимуться в межах спільного політичного союзу ПП-ДБ. Це рішення було одразу розкритиковано Атанасом Атанасовим, як “велика політична помилка”, і Божидаром Божановим як зрада виборців, які голосували за спільний список. Натомість Николай Дєнков відмовився звинувачувати ПП у “розвалі коаліції”, а голова ПП Асен Василєв назвав це рішення “нормальною та природною еволюцією, враховуючи генезис партії”. Рішення розділятись на дві партійні групи було сприйнято негативно не тільки в ДБ, а й у самій ПП. Зокрема, євродепутат Нікола Мінчев вважає це глибоко неправильним рішенням, яке ускладнить протидію концентрації влади в руках “Прогресивної Болгарії”. Між тим, у самій ДБ наразі формується нова політична думка, яка пропонує повністю розірвати коаліцію, стати виразно правою політичною формацією й головною проєвропейською опозицією Румену Радєву. На момент написання публікації партійні групи подали декілька окремих законопроєктів до парламенту. Від ДБ: реформа відбору кандидатів та виборів у Вищу судову раду; медична реформа для зменшення розтрати державних коштів та написання фіктивних звітів; зменшення адміністративного навантаження на бізнеси; забрати держохорону в Бойко Борисова та Деляна Пеєвські; створити тимчасову парламентську комісію у корупційних справах про “Вісім гномів” та “Нотаріуса”. Від ПП: медична реформа для підвищення заробітної плати працівникам, диджиталізація та покращення медстрахування, зокрема для декретних відпусток; однакові з ДБ пропозиції щодо держохорони, Вищої судової ради, медсфери та бізнесу; розширення фінансової підтримки для дітей, які навчаються у школі; надання короткострокової парковки для автомобілів батьків, які забирають та привозять дітей до яслів, дитсадків та шкіл. Від себе додамо, що редакція Ф’южену теж скептично ставиться до розділення ПП-ДБ, вважаючи це деструктивним рішенням, яке в майбутньому може підірвати рейтинги євроатлантистів та вже зараз показати політичним опонентам слабкість коаліції. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇭🇺 Політичний парад Мадяра на 9 травня: перестановки опонентів «Тиси» перед інавгурацією На днях стало відомо, що депутат від праворадикальної партії «Mi Hazánk» очолить парламентський комітет із національної безпеки Угорщини. Мова йде про віце-президента партії Іштвана Опаті (на фото). Як повідомляє HVG, раніше депутати Mi Hazánk ніколи навіть не мали представництва в цьому комітеті. Як і значна частина членів партії «Mi Hazánk», Опаті є вихідцем партії «Jobbik», у якій перебував з 2005 по 2018 рік. Нагадаємо, що партія «Mi Hazánk», яка матиме 6 мандатів у новому складі Національної Асамблеї Угорщини, є радикально євроскептичною, у тому числі критично налаштованою проти вступу України до ЄС. 🇪🇺 Говорячи про ЄС, варто згадати і програвшу вибори партію «Фідес», яка досі має представників у Європарламенті і входить до євроскептичної групи партій «Патріоти за Європу». Напередодні інавгурації Петера Мадяра зʼявилися повідомлення про те, що політичний директор Віктора Обрана, Балаж Орбан, який порівнював російсько-українську війну із подіями 1956 року в Угорщині й критикував всеукраїнський спротив окупанту, поїде працювати до Європарламенту. Схоже, на тлі поразки на виборах Віктор Орбан прагне змістити акцент із домашніх перипетій на європейську повістку дня, відправляючи своїх зіркових виконавців, як-от Балаж Орбан, у Страсбург. Чи є це частиною майбутньої деструктивної стратегії Віктора Орбана всередині ЄС або ж спробою сховати у стінах Європарламенту своїх «покірних слуг» від домашніх розслідувань — побачимо вже після інавгурації Петера Мадяра. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇨🇿Чеський премʼєр-міністр уперше особисто зустрінеться з Зеленським Чеський прем’єр Андрей Бабіш 3 травня летить до Вірменії на саміт Європейської політичної спільноти. На саміті запланована коротка особиста зустріч Бабіша з президентом України Володимиром Зеленським. Це буде перша особиста зустріч з моменту, як Бабіш став главою уряду. Раніше чеський прем’єр та його коаліція неодноразово критикували Україну. «Важливо, щоб ми зустрілися», — сказав чеський прем’єр. При цьому він підкреслив, що найближчим часом не планує відвідувати Київ. Бабіш також проведе двосторонні зустрічі з прем’єром Британії Кіром Стармером, президенткою Молдови Маєю Санду та сербським прем’єром Джуром Макутом.

🇷🇴 🇲🇩МЗС Румунії: Об’єднання Молдови та Румунії в межах ЄС — найкращий варіант Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що найпростішим і найкращим варіантом для Румунії та Республіки Молдова є об’єднання в рамках Європейського Союзу. За її словами, йдеться про спільний простір із єдиним ринком, спільними правами та європейськими інституційними рамками. Цою наголосила, що позиція Румунії щодо можливого об’єднання з Молдовою залишається відповідною до декларації, ухваленої парламентом у 2018 році. Символічна декларація зазначає, що: 🟢визнається «законним бажання» громадян Республіки Молдова, які підтримують об’єднання з Румунією 🟢можливе об’єднання має відбуватися виключно за волею громадян Молдови; 🟢Румунія готова прийняти таке рішення, якщо воно буде демократично висловлене Водночас нинішнім пріоритетом Бухареста є підтримка європейського шляху Кишинева. Президент Румунії Нікушор Дан також заявив, що Бухарест готовий підтримати об’єднання, якщо цього захочуть громадяни Республіки Молдова і якщо такий проєкт матиме більшість. Президентка Молдови Майя Санду в інтерв’ю Le Monde назвала вступ до ЄС «стратегією виживання демократичної держави» на тлі тиску з боку Росії. Вона також зазначила, що возз’єднання з Румунією може бути одним зі шляхів швидшої європейської інтеграції.

🌊 Формат Триморʼя — повернення до витоків Цього року саміт ініціативи Триморʼя, до якої входить 13 держав-членів ЄС, пройшов у місті Дубровник, Хорватія. Символічно, адже саме у Дубровнику десять років тому й розпочалася історія цієї ініціативи. 🗺️ Із регіону Центрально-Східної Європи до складу Триморʼя входять Чехія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина. Основним напрямком цьогорічного саміту стало питання секʼюритизацї енергетики.

Екс-президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітаровіч підкреслила це словами «Енергетична безпека дорівнює безпеці».

Разом із тим, держави-члени ініціативи обговорювати питання диверсифікації енергоресурсів (включаючи відмову від російської залежності), міждержавні звʼязки, а також нові спільні енергетичні інфраструктурні проєкти. 🇺🇸 Присутність міністра енергетики США Кріса Райтa на саміті вкотре дозволила Вашингтону закріпити наратив про «золотий вік» співпраці й інвестицій, цього разу у відносинах із Хорватією. Міністр анонсував готовність США інвестувати у Хорватію та увесь регіон. Наративи про «золотий вік» співпраці із США, натомість, ми могли спостерігати до того і в Угорщині напередодні парламентських виборів. Детальніше про це в матеріалах Української Призми. За підсумками зустрічі сторони ініціативи підписали Дубровницьку декларацію, у якій зазначили основні домовленості: 1️⃣ Засудження російської агресії проти України; 2️⃣ Заохочення приватного капіталу для розвитку держав ініціативи та посилення міждержавних звʼязків; 3️⃣ Розвиток інфраструктурного фонду ініціативи, який передбачає розблокування щонайменше двох мільярдів євро на інфраструктурні проєкти в Центрально-Східній Європі; 4️⃣Секʼюритизація газотранспортних коридорів, зокрема Андріатичного, Вертикального, Бурштинового, Балтійського газового хабу, «The Solidarity Ring». 🇵🇱 За підсумками перемовин, президент Польщі Кароль Навроцький отримав мандат на репрезентацію ініціативи Триморʼя на саміті G20, який невздовзі відбудеться у Флориді. 🇺🇦 На саміті були присутні й представники України, зокрема Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко і заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс. Окрему увагу було приділено питанню європейської інтеграції України, а також посиленню санкційного режиму відносно держави-агресора.  Варто зазначити, що Україна є кандидатом на членство в ініціативі разом із Республікою Молдова, Албанією і Чорногорією. 🇭🇺 Угорщина офіційно утрималася від підписання тексту декларації саміту, що не викликає здивування, оскільки уряд Віктора Орбана досі не склав свої повноваження. Разом із тим, сторони ініціативи надають можливість перерозгляду рішення Угорщини для нового уряду на чолі із Петером Мадяром, коли він буде сформований. 🇸🇰 Наступний саміт ініціативи Триморʼя пройде у Словаччині навесні наступного року. Нагадаємо, що восени 2027 року у Словаччині також мають відбутися парламентські вибори. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇨🇿 Мюнхенська зрада досі болить: SPD організували протест проти першого конгресу судетських німців У Брно вперше в історії Чехії планують провести конгрес судетських німців (22–25 травня). Це з’їзд організації, яка об’єднує нащадків німців, виселених з Чехословаччини після Другої світової війни. Організатори називають подію важливим кроком до примирення. На знак протесту 28 квітня на площі зібралося близько 500 людей. Акцію підтримала і фактично організувала партія SPD на чолі зі спікером Палати депутатів Томіо Окамурою. Окамура на протесті заявив:

«Якщо хтось хоче примирення, інша сторона має спокутувати те, що зробила».

Мюнхенська угода 1938 року, яку чехи називають «Мюнхенською зрадою», досі залишається болючою раною у чесько-німецьких відносинах. Однак загальна тенденція до примирення позитивна. За останні роки судетські німці відмовилися від майнових претензій, а чеські інтелектуали та частина політиків підтримують конгрес як реальний крок до пропрацювання травми 1938–1945-го років.