Центральноєвропейський ф'южн

🇨🇿 Мюнхенська зрада досі болить: SPD організували протест проти першого конгресу судетських німців У Брно вперше в історії Чехії планують провести конгрес судетських німців (22–25 травня). Це з’їзд організації, яка об’єднує нащадків німців, виселених з Чехословаччини після Другої світової війни. Організатори називають подію важливим кроком до примирення. На знак протесту 28 квітня на площі зібралося близько 500 людей. Акцію підтримала і фактично організувала партія SPD на чолі зі спікером Палати депутатів Томіо Окамурою. Окамура на протесті заявив:

«Якщо хтось хоче примирення, інша сторона має спокутувати те, що зробила».

Мюнхенська угода 1938 року, яку чехи називають «Мюнхенською зрадою», досі залишається болючою раною у чесько-німецьких відносинах. Однак загальна тенденція до примирення позитивна. За останні роки судетські німці відмовилися від майнових претензій, а чеські інтелектуали та частина політиків підтримують конгрес як реальний крок до пропрацювання травми 1938–1945-го років.

Захід! Продовжуємо серію зустрічей - на черзі Угорщина 📢 Unpacking Hungary: Parliament, Judiciary, Military & Ukraine’s EU Integration Дата – 2 травня, 13:00 за Києвом. Гібридний формат (Київ + онлайн) Розмова з експертом щодо нинішнього угорського контексту: результати виборів, можливі зміни у внутрішній та зовнішній політиці та найголовніше - чи Угорщина тепер буде стабільною підтримувати Україну? 📌 Теми обговорення: 1. Парламент Угорщини: політичні розклади та рішення, що визначають курс 2. Судова влада: верховенство права та інституційна стійкість 3. Військова політика та безпека: оборона, регіональні ризики, підтримка України 4. Україна та вступ до ЄС: роль Угорщини 🎯 Результат - більше розуміння угорської політики та її наслідків для України. 🙋 Приєднатися можна як офлайн, так і онлайн Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WCGUaaouaxr9HpgeA

🇭🇺 Петер Мадяр публічно запропонував зустріч із Володимиром Зеленським у Берегові вже в червні Про це майбутній угорський премʼєр заявив на своїй фейсбук сторінці, підсумовуючи зустріч із міським головою міста Берегово. Центральною темою потенційної зустрічі між лідерами можуть стати права угорської громади, що мешкає на Закарпатті. У цьому контексті Петер Мадяр продовжує лінію його попередників, вкотре опосередковано посилаючись на чинні в Україні Закони «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) і «Про освіту» (2017).

Настав час для України скасувати правові обмеження, які існують вже понад десять років, а для того, щоб угорці Закарпаття повернули собі всі свої культурні, мовні, адміністративні права та права на вищу освіту та знову стали рівноправними, шанованими громадянами України, — заявив лідер партії «Тиса».

Нагадаємо, що права національних меншин включені до Кластеру 1 «Основи», вимоги якого Україні необхідно виконати для вступу до ЄС. На тлі цього, у 2025 році Україна розробила План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. У дописі Мадяр також підкреслює «прогресивність» і водночас «недостатність» поступок України у сфері освіти, що відбулися в 2025 році.

Відтак я закликаю українське керівництво наважитися зробити великі кроки до європейських цінностей та справжньої свободи та рівності також у вищезазначених сферах. — підсумував Мадяр.

Чи вийде врешті діалог з Будапештом за межі політичних гасл, чого критично не вистачало за часів Орбана, і чи стануть майбутні перемовини «відкриттям нової глави в угорсько-українських відносинах», як про це пише Петер Мадяр, ми можемо побачити дуже скоро.

🇷🇴 Соціал-демократи та ультраправі ідуть ва-банк: чи встоїть уряд Боложана перед спільним вотумом недовіри? Після демаршу соціал-демократів уряд Іліє Боложана не ліквідувався автоматично. Для його відставки потрібен або вотум недовіри, або добровільний відхід прем’єра. Боложан демонструє готовність працювати далі — вже у форматі уряду меншості. Президент Нікушор Дан тим часом заповнює вакансії виконувачами обов’язків і консультується з проєвропейськими партіями. Головне завдання — не допустити, щоб урядова криза зірвала стратегічні програми, європейське фінансування та оборонну підтримку. Румунія входить у цю кризу з важким бюджетним багажем: у 2025 році країна мала найвищий дефіцит у ЄС — 7,9% ВВП. Саме тому уряд просував жорстку фіскальну політику, а саме скорочення держапарату, перегляд соціальних видатків і контроль за бюджетними привілеями. Для PSD це токсична тема, адже партія спирається на виборців, пов’язаних із держсектором, соцвиплатами та місцевими адміністративними мережами. Їхній вихід з уряду — спроба дистанціюватися від непопулярних рішень до того, як вони вдарять по рейтингах. Але головним бенефіціаром кризи можуть стати не соціал-демократи, а ультраправа партія AUR Джордже Сіміона. Для неї це зручний сюжет: «старі партії» сваряться, центр слабкий, а країні нібито потрібна «нова більшість». Представники PSD та AUR у спільній заяві до парламенту 27 квітня оголосили, що PSD та AUR розпочали «технічні кроки» для розробки вотуму недовіри уряду Боложана. Один із сценаріїв, який до угоди PSD та AUR виглядав більш реалістичним — Боложан залишається прем’єром і керує урядом меншості. Це дозволить уникнути негайного обвалу, але зробить владу залежною від ситуативних домовленостей у парламенті. Але для цього голосування за вотум недовіри має бути провалено. Другий сценарій — PSD, AUR, S.O.S., POT і частина позафракційних депутатів збирають 233 голоси за вотум недовіри. Тоді уряд іде у відставку, а Румунія входить у нове політичне переформатування. Найгірший сценарій — дострокові вибори, які можуть дати AUR шанс конвертувати хаос у перше місце на парламентських виборах. Уряд Боложана поки не впав, але румунська політика, за будь-яких розкладів, увійде в ще більший режим нестабільності. Детальніше про ймовірні сценарії читайте в статті від авторів Фʼюжену на «Європейській правді».

🇭🇺🇷🇸 Петер Мадяр робить фокус на партіях угорців за кордоном 🤝 25 квітня очільник «Тиси» та майбутній прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрівся із Балінтом Пастором, очільником Асоціації угорців Воєводини (VMSZ) — політичної партії сербських угорців, що традиційно підтримувала партію «Фідес» Віктора Орбана. У своєму дописі у Facebook Мадяр написав, що мав із Пастором «відверту розмову». ⚖ У своєму дописі Мадяр наголосив, що угорці Воєводини можуть й надалі розраховувати на батьківщину, набуті права залишаться, а становище угорців Воєводини буде головним міркуванням у зміцненні угорсько-сербських відносин. Проте, водночас Мадяр заявив наступне:

🗣 «Водночас я ясно дав зрозуміти пану очільнику, що нас очікують фундаментальні зміни щодо прозорості та ефективності використання державного фінансування, і ми не змиримося, що угорські ЗМІ з Воєводини, під контролем VMSZ, регулярно транслюють пропаганду «Фідес». Не знайшов втішного пояснення, як так могло статися, що назва наймогутнішої угорської партії (TISZA) лунала лише двічі за два роки в ефірах Pannon Rtv. у Воєводині [канал партії у Сербії, — ред.]. Я також вважаю неприйнятним, що в ніч виборів той же канал вирізав частину виступу, в якій я звертався до наших угорських братів і сестер за кордоном», — заявив Мадяр

📢 Крім того, як ми і писали раніше у попередніх публікаціях, Петер Мадяр додав, що новий уряд розпочне перевірку того, як використовувались угорські державні кошти, які виділялись VMSZ протягом минулих 10 років, а також можливі маніпуляції з боку партії під час голосувань поштою з-за кордону. 🇷🇴 Нагадаємо також, що кілька днів тому Петер Мадяр зустрівся з лідером партії Демократичного союзу угорців Румунії (RMDSZ) Гунором Келеменом, від якого отримав гарантію, що RMDSZ у майбутньому «утримуватиметься від втручання в політичну боротьбу угорських партій».

🇨🇿😁 Прага «затролила» російське посольство назвами вулиць Нещодавно мапа району навколо посольства Росії в Празі розлетілася соцмережами. Там поруч – вулиця Українських Героїв, міст Віталія Скакуна (сапера, який 24 лютого 2022 року підірвав себе разом із мостом у Генічеську, щоб зупинити просування російських військ), площа Бориса Нємцова, вулиця Анни Політковської та оглядовий майданчик Алєксєя Навального. Попри те, що перейменування вулиці Українських Героїв та мосту Віталія Скакуна відбулося ще у 2022 році на знак солідарності з Україною, саме зараз цей факт знову набув вірусного поширення. На офіційному сайті російського посольства досі вказана стара адреса – вулиця Корунувачна. Цікаво, що це не перше чеське цілеспрямоване втручання в адресу посольства: у 2020 році площа Під каштанами, яка була офіційною адресою посольства Росії, була перейменована на площу Бориса Нємцова. Після цього росіяни змінили адресу, але знову опинилися оточеними назвами, що нагадують про російські злочини та свавілля.

🇷🇴 Коаліція тріщить: чи переживе румунський уряд демарш соціал-демократів? Міністри від Соціал-демократичної партії (PSD) подали у відставку в повному складі, а сама партія офіційно оголосила про відкликання політичної підтримки прем’єра-ліберала Іліє Боложана. Соціал-демократи заявляють, що чинний уряд більше не має парламентської більшості, і вже говорять про готовність підтримати новий проєвропейський уряд — навіть на чолі з прем’єром-технократом. Паралельно PSD розглядає і конституційний шлях тиску. Колишній суддя Конституційного суду Тудорел Тоадер вважає, що після виходу міністрів від PSD змінилася політична структура уряду, а отже може виникнути підстава для нового вотуму довіри в парламенті, хоча цей момент прямо не прописаний у Конституції. Втім у Націонал-ліберальній партії (PNL) наполягають на протилежному: Боложан залишається прем’єром доти, доки сам не піде у відставку або доки парламент не ухвалить вотум недовіри. Це два основні сценарії, які наразі випливають із чинної конституційної логіки. За цією логікою, міністерські портфелі мають тимчасово перейти до виконувачів обов’язків строком до 45 днів, а зібрати голоси за відставку уряду PSD буде непросто навіть разом з ультраправою AUR, яка вже неодноразово подавала вотуми недовіри і, високоймовірно, підтримає такий крок знову. Для вотуму недовіри в Румунії потрібна абсолютна більшість спільного складу парламенту — 233 голоси депутатів і сенаторів. Зараз у PSD приблизно 130 мандатів, в ультраправої AUR — близько 90. Тобто разом вони мають орієнтовно 220 голосів і самі по собі не дотягують до необхідного порогу, оскільки їм бракує щонайменше 13 голосів. Саме тому ключовим стає питання, чи підтримають вотум ультраправі але не великі за кількістю депутатів SOS, POT, чи окремі позафракційні депутати. До нинішнього розриву парламентська більшість у Румунії спиралася на широку проєвропейську коаліцію — PSD, PNL, USR, UDMR та групу депутатів національних меншин, що разом давало їй близько 300 мандатів і комфортну більшість у парламенті. Саме ця конструкція була зібрана після початку президентства Нікушора Дана. Після тривалих переговорів між основними проєвропейськими силами він призначив Іліє Боложана прем’єром 20 червня 2025 року, а вже 23 червня його уряд отримав вотум довіри як формат великої коаліції для стабілізації влади, стримування радикалізації та просування бюджетних та євроінтеграційних рішень.

#српска_среда Честитам, шановні читачі! Сьогодні ми хочемо розглянути халепу, в яку потрапив режим Вучича завдяки законам Мрдіча та боротьбі з опозицією. 💵🚫Неосяжний причино-наслідковий зв’язок Одразу на наступний день після виборів у Болгарії 19 квітня, де Александар Вучич встиг привітати Румена Радєва з перемогою ще до завершення підрахунку голосів, до сербського президента надійшли найнеприємніші новини від ЄК – його країні планують заблокувати передачу близько 1.5 млрд євро* за “Планом зростання” через регрес у судово-правовій сфері після прийняття та імплементації законів Мрдіча в січні-лютому цього року. При чому Вучича про погані наслідки попереджали ще коли він разом з СНС намагався ввести ці закони, але тоді він вирішив ігнорувати чиновників ЄС. *(Ред.) Для порівняння, організація EXPO, на який Вучич і його уряд покладають великі надії, коштуватиме близько 1.2 млрд євро. Майже одразу після появи цієї новини, Вучич запевнив усіх, що хвилюватись нема чого і все буде добре; та й взагалі, він не хоче брати участь у політичних спекуляціях навколо цієї теми. Прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут також заявив, що уряд тісно спілкується з ЄК і не бачить причин для блокування грошей; голова партії СНС Мілош Вучевич та голова парламентської групи СНС Міленко Йованов в унісон додали, що це все опозиція лобіює в ЄС “покарання Сербії”, щоб країна не отримала гроші, на які заслуговує*. *(Ред.) Надпотужна та зла сербська опозиція впливає на процеси прийняття рішень криптичної та енігматичної Єврокомісії, щоб заборонити білим та пухнастим СНСівцям – які власноруч контролюють ОП, уряд та парламент Сербії – саджати за ґрати “підкуплених заходом” студентів та опозиційних суддів/прокурорів. Тепер ще й вони хочуть дострокових виборів… 😡 За неофіційною інформацією, Вучич міг знати про проблеми з ЄК ще 17 квітня, коли Єврокомісар з питань розширення Марта Кос надіслала листи до всіх столиць балканського регіону щодо процесу виконання “Плану зростання”. Пропонентами блокування фінансування Сербії стоять фракції Європарламенту Renew Europe та Greens/EFA. Їхню позицію підтримує і сама Марта Кос, яка хоче негайного призупинення дії законів Мрдіча – наряду з іншими законами, які суперечать європейським стандартам, підривають верховенство права – та синхронізації сербського судового законодавства з рекомендаціями Венеціанської комісії. Сербія наразі відстає у процесі реформування процедури виборів та незалежних ЗМІ, паралельно з регресом у судових реформах спричинених законами Мрдіча. ✍️ Коментар від редакторів Як розвиватимуться події далі – поки невідомо. Вучич дійсно може просто зарити голову в пісок та не звертати увагу на проблеми з ЄК або піти на поступки. За різними оцінками, у сербського президента та СНС є приблизно місяць-два, щоб реалізувати поставлені реформи та скасувати закони Мрдіча. Водночас Марта Кос і ЄК наче піднеслись духом після поразки Віктора Орбана – єврокомісар зустрілась з відомим сербським опозиційним ректором Белградського Університету Владаном Джокічем у Брюсселі, щоб обговорити автономію Університету, захист прав на критичне мислення та відкритих дебатів без будь-якої форми залякування. Редакція чомусь підозрює, що таких відкритих зустрічей представників ЄК з опозиціонерами може стати більше вже найближчим часом, особливо якщо Вучич продовжить робити те, що робить зараз. На завершення, лідер опозиційної партії НПС Мирослав Алексіч запросив ряд представників інших опозиційні партії та окремих політиків на збори з метою почати переговори щодо майбутніх парламентських виборів. Їхні збори відбуваються на момент написання цієї публікації. Намагатимемось відстежувати результати зустрічі, враховуючи важливість об’єднання опозиції та студентів, якщо вони хочуть перемогти режим Вучича. Будемо спостерігати за ситуацією і надалі, та до нових зустрічей на Центральноєвропейському Ф'южені!

🇲🇩 Вирок «володарю Молдови»: Плахотнюка засудили до 19 років Суд у Кишиневі засудив Влада Плахотнюка до 19 років ув’язнення. Це одна з найрезонансніших справ у новітній історії Молдови. Вирок винесли у справі, пов’язаній із банківським шахрайством. Захист уже заявив, що оскаржуватиме рішення. У цій справі суд визнав Плахотнюка винним у створенні та керівництві злочинною організацією, шахрайстві та відмиванні коштів в особливо великих розмірах. Його ім’я також неодноразово фігурувало у справах, пов’язаних із так званою «банківською аферою». Йдеться про так звану «крадіжку мільярда» — зникнення близько 1 мільярда доларів із банківської системи Молдови. Влад Плахотнюк — колишній лідер Демократичної партії Молдови. Упродовж багатьох років його вважали однією з найвпливовіших і найсуперечливіших постатей у країні. Його ім’я пов’язували з тіньовим політичним контролем, впливом на державні інституції та великими корупційними скандалами. Для багатьох у Молдові він став уособленням олігархічної системи.

🇨🇿 Чехія викликала посла РФ через прямі погрози чеським компаніям 20 квітня Міністерство закордонних справ Чехії викликало до себе російського посла Александра Змеєвського. Причиною став опублікований Росією список європейських компаній, причетних нібито до виробництва дронів для України, з прямою погрозою «непередбачуваних наслідків». У списку опинилися чеська філія української компанії DeVIRo та компанія PBS. Дмитро Медведєв цинічно прокоментував:

«Список європейських заводів, які виробляють дрони та інше обладнання, є списком потенційних цілей для Збройних сил Росії».

У чеському МЗС заявили:

«Подібна риторика щодо Чехії, чеських суб’єктів і чеських союзників є повністю неприйнятною».

Дипломати також наголосили, що всі форми допомоги Україні, які надає Чехія, чітко відповідають міжнародному праву. Російське посольство у відповідь повідомило, що посол Змеєвський відхилив протест, і назвало заяву свого Міністерства оборони «серйозним сигналом попередження».

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Поки Центральний виборчий комітет завершує підрахунок голосів, ми вже раді вітати Вас зі спец-публікацією для Європейської Правди щодо перемоги Румена Радєва на парламентських виборах! Там зазначено про те як та чому це сталось, чого хоче досягти політична сила та чого варто очікувати та робити нам як державі. Спеціально для читачів Центральноєвропейського Ф’южену ми також додаємо унікальну, режисерську версію цієї публікації, де надана трохи глибша аналітика. 😉 Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Після закриття виборчих дільниць, соціологічні агенції почали публікувати екзит-поли. За підрахунками соціологічної агенції “Тренд”, яка склала 45.7% відсотків з такими результатами: 39.6% “Прогресивна Болгарія”; 15.1% ГЕРБ-СДС; 13.5% ПП-ДБ; 8.1% ДПС; 5.1% “Відродження”; 4.1% БСП. Інша агенція “МЯРА” нарахувала 44.9% явки та трохи інші цифри: 38.7% “Прогресивна Болгарія”; 14.8% ГЕРБ-СДС; 13.1% ПП-ДБ; 9.2% ДПС; 5.3% “Відродження”; 4% БСП. Як можна зрозуміти, решта партій не пройшли виборчий бар’єр, що в середньому складає трохи менше 15% за обома опитувальниками. Ці відсотки в подальшому будуть роздані партіям, що своєю чергою, в перспективі, може дозволити формування коаліції між “Прогресивною Болгарією” та БСП. Звичайно тільки в тому разі, якщо екзит-поли виявляться правими та БСП пройде виборчий бар’єр. У разі, якщо вони назберуть меньше 4%, у Радєва все ще залишається потенціал для коаліції з “Відродженням” як іншою євроскептичною та проросійською політичною силою. З важливого, що редакція Ф’южену ще хоче виділити: практично всі політичні партії так чи інакше втратили від наявності Радєва на цих перегонах. Найбільше за все, порівняно з виборами 2024 року, це відчули ГЕРБ-СДС (майже -13% на цих виборах), “Відродження” (приблизно -8%) та маленьки популістичні партії (“Велич”, “МЕЧ”, ІТН) які програли Радєву в боротьбі за виборчі симпатії. Будемо чекати офіційних результатів, але вже зараз ситуація виглядає невтішною для України. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

Світлина з відео Георгія Кандєва #българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі, ми маємо для Вас коротке оновлення по виборах! Головний секретар МВС комісар Георгій Кандєв, про якого ми згадували у минулих публікаціях як одного з найбільших борців проти незаконних операцій на виборах, повідомив про 328 сигналів щодо незаконного втручання у виборчий процес та по факту було розпочато 26 досудових проваджень. Крім того, прем’єр-міністр Андрей Гюров заявив про наявність інформації у МВС щодо 50 людей з імунітетом, які намагаються зараз купити голоси, щоб потрапити у парламент. Прем’єр також заперечує поширювану у соцмережах, особливо з боку ГЕРБ, інформацію про масово несправні машини для голосування на всіх дільницях, кажучи, що несправними виявились всього 0.8% від усіх машин. На момент 16:00, за інформацією Центральної виборчої комісії Болгарії, явка склала 34.63%. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! У Болгарії офіційно розпочався виборчий процес, хоча й повільно – на момент 11:00 Центральна виборча комісія Болгарії зафіксувала лише 12.12% явки (з 6 575 151 виборця проголосували лише 796 771). Водночас соціологічна агенція “МЯРА” спрогнозувала 23.6% явки о 13:00. Звертаємо увагу, що “МЯРА” та іншим соціологічним агенціям забороняється публікувати екзит-поли до 20:00. У цій купці вже, зокрема, знаходяться голоси: 1. Очільника партії ГЕРБ Бойко Борисова, який закликає голосувати за свою партію, бо вона має “надзвичайно проукраїнську позицію та євроінтегрувала державу”; 2. Очільника ДПС та олігарха Деляна Пеєвського, який пообіцяв боротись “за державу для людей”; 3. Експрезидента та очільника “Прогресивної Болгарії” Румена Радєва, який “хоче покінчити з корупційною моделлю управління Борисова-Пеєвські” перемогою на цих виборах (він окремо відповів західним журналістам англійською, що він планує проводити юстиційну реформу та організувати ‘robust program’ у парламенті); проголосувала і протеже Радєва президентка Іліяна Йотова; 4. Співочільників євроатлантичної коаліції ПП-ДБ Божидара Божанова, Івайло Мірчева та Асена Василєва, а також ексголови ПП Кирила Пєткова разом з дружиною і донькою. Переважно вони концентрувалися на антикорупційних обіцянках та продовженні європейського шляху Болгарії (на противагу руху до РФ); 5. Голови проросійської партії “Відродження” Костадіна Костадінова, за якого “проголосувала” 14 річна донька; 6. Прем’єр-міністра Андрея Гюрова, який голосував за “європейську Болгарію”. Вибори обіцяють бути доволі складними для України, бо за різними соціологічними опитуваннями партія Радєва “Прогресивна Болгарія” претендує на монобільшість або принаймні на достатню кількість голосів, щоб сформувати мандат з проросійськими “Відродження” та/або Болгарською соціалістичною партією, якщо останні перейдуть за виборчий бар’єр. Ці вибори також є напруженими для болгарських правоохоронних сил: за інформацією заступника міністра внутрішніх справ Івана Анчева, на момент 15 квітня правоохоронці отримали понад 1700 сигналів про незаконне втручання у виборчий процес (порівняно з 479 у 2024 році за цей самий період); правоохоронці вже виписали понад 4000 попереджальних протоколів та розпочали понад 450 кримінальних впроваджень. Будемо спостерігати за виборами й надалі, та обіцяємо випустити окрему публікацію по факту результатів виборів вже цього понеділка! Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇲🇩 🇷🇺Кишинів відмовив послу РФ у візиті до Євгенії Гуцул Неакредитований посол РФ Олег Озеров попросив дозволу відвідати в пенітенціарі очільницю Гагаузії Євгенію Гуцул. Національна пенітенціарна адміністрація відхилила запит російського посла, оскільки він не підпадає під положення про консульську допомогу. Спікер парламенту Ігор Гросу заявив, що подібний запит не входить до сфери консульських повноважень і фактично є недоречним. За його словами, Росія не має підстав втручатися в цю ситуацію, а сам жест виглядає як чергова політична провокація на тлі напружених відносин між Кишиневом і Москвою. У російському посольстві стверджують, що прохання мало виключно гуманітарний характер. Там наголосили, що практика відвідування ув’язнених дипломатами є нормальною в міжнародних відносинах, і розкритикували молдовську владу за відмову, назвавши її проявом подвійних стандартів. Нагадаємо, пов'язана з олігархом-втікачем Іланом Шором, Євгенія Гуцул була засуджена судом першої інстанції до семи років позбавлення волі 5 серпня 2025 року. Її взяли під варту в залі суду та помістили до виправної колонії. Інкриміновані діяння стосуються періоду 2019-2022 років, коли Гуцул працювала секретарем у Департаменті моніторингу, планування та контролю колишньої партії «Шор». Вирок було оскаржено до Апеляційного суду, який має винести рішення за апеляцією 28 травня. За словами прокуратури, Гуцул активно брала участь у систематичному перевезенні грошей з Росії до Республіки Молдова, призначених для незаконного фінансування партії «Шор». Загалом Гуцул звинувачують у свідомому отриманні 42,5 мільйонів леїв від організованого злочинного угруповання.

🇨🇿 Чехія «перевзулася»? Бабіш заявив, що зробить усе для НАТО Вчора, 16 квітня, прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш зустрівся у Празі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Після зустрічі Бабіш заявив:

«Чеський уряд зробить усе, щоб виконати свої зобов’язання перед Північноатлантичним Альянсом».

При цьому він зазначив, що уряд і представники НАТО мають різні дані щодо витрат на оборону та їх частки у ВВП. Саме тому перед запланованим у липні самітом НАТО в Анкарі сторони обміняються цифрами та обговорять їх. Окремо Рютте похвалив Чехію за продовження ініціативи з боєприпасами для України, зазначивши, що вона «має реальний вплив». Хоча уряд Бабіша припинив фінансувати її з державного бюджету, саму ініціативу не зупинили.

🇨🇿 Рютте летить до Бабіша через провал з оборонними витратами Сьогодні у Празі відбудеться зустріч прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Зустріч буде присвячена виконанню чеських союзницьких зобов’язань та стану чеської армії. Прага не виконує зобов’язання щодо витрат на оборону: у затвердженому бюджеті на 2026 рік заплановано лише 1,7% ВВП. Лише якщо додати витрати на оборонні проєкти з інших міністерств (зокрема, Міністерства транспорту), показник ледь перевищить 2%. Американські дипломати нещодавно жорстко критикували Чехію саме за цей провал. Бабіш заявляє, що має аргументи, якими пояснить позицію свого уряду союзникам. Президент Петр Павел вважає візит Рютте логічним і очікуваним.

«Марк Рютте, безумовно, хоче, щоб саміт пройшов гладко… він контактує з країнами, які можуть мати проблему»,

– сказав Павел і прямо зазначив, що Чехія «оптично знаходиться на межі мінімальних витрат», але частина грошей, які уряд зарахував у бюджет оборони, найімовірніше, не буде визнана НАТО.

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішньому випуску ми розкажемо про наслідки поразки Віктора Орбана для Сербії та окремо для Александара Вучича. 👋🫂 Наслідки розлуки двох друзів Ні для кого не є секретом, що Александар Вучич і Віктор Орбан є друзями. Ба більше, нещодавню кризу навколо сербського газопроводу, де нібито мав відбутись теракт прямо перед угорськими виборами, деякі експерти називають сербською спробою допомогти Орбану перемогти на виборах (що врешті не спрацювало). Редакція не здатна представити собі наскільки сильно Вучич співчуває поразці його угорського друга, але ми можемо подивитись на те, як він реагує на Мадяра, а Мадяр – на нього. За словами Вучича, Мадяр звинуватив його у фабрикації вищезгаданої кризи та “кумівських відносин” відносин з Віктором Орбаном та Робертом Фіцо. Ясна річ, сербський президент всі ці звинувачення публічно відкинув, і взагалі він до серця стривожений різкою риторикою майбутнього прем’єра Угорщини, сподіваючись зустрітись з ним віч-на-віч найближчим часом, щоб зберегти хороші стосунки між країнами. Разом з тим, пан Петер у той самій заяві побажав сербському народу черпати сили з виборів в Угорщині, тому ми вже зараз можемо бачити неприязнь наступного лідера Угорщини до Александара Вучича. Окрім прямих відносин з Вучичем, серед інших найбільших наслідків приходу партії Tisza до влади стане й запланована Мадяром реструктуризація (але не припинення) фінансування Альянсу угорців Воєводіни (VMSZ), яка є довготривалим союзником СНС та концентрує на собі підтримку угорського населення в Сербії. Альянс фактично розбудовувався за підтримки Віктора Орбана і як наслідок слідувала його партійній лінії. Після угорських виборів, очільник VMSZ Балінт Пастор стримано привітав Мадяра з перемогою та подякував Орбану за підтримку. Наразі невідомо чи уряд Мадяра продовжуватиме повноцінно співпрацювати з Пастором, чи вони радше шукатимуть альтернативи (як от політичну силу DZVM, представники якої критикують Вучича, Орбана та VMSZ), але сам факт невизначеності вже ставить давно встановлені зв’язки під питання. Особливо буде цікаво подивитись, якщо Мадяр дійсно візьметься за розвиток DZVM і тим самим організує в Сербії новий опозиційний острівець проти режиму СНС. Наостанок хочемо окремо звернути редакторську увагу на прецедентність виборів в Угорщині для країн регіону. Режим Орбана вважався дещо непереможною моделлю управління, яку в будь-який момент регіональний популіст міг взяти собі на озброєння. Після поразки Орбана оцей культ непереможності дещо розвіявся, і всі політичні діячі, які так чи інакше намагались дублювати цю модель, включаючи Вучича, тепер опинились у незручній ситуації, де опозиція отримала друге дихання, а “маяк” з Будапешту більше не світить. Конкретно для президента Сербії це є дещо незручним фактом, який може зіграти з ним злий жарт на парламентських виборах (цього або наступного року). Особливо, якщо знайдеться сміливець з самої СНС, який спробує повторити успіх Петера Мадяра та принаймні розколоти електорат партії Вучича, вже не кажучи про союз зі студентством та рештою опозиції. Хтозна, може він або вона з’явиться сьогодні, у четвер, на коли заплановано вотум недовіри сербському уряду? Будемо спостерігати за ситуацією і надалі, та до нових зустрічей на Центральноєвропейському Ф'южені!

🇨🇿 У Чехії вітають Мадяра. Щоправда, раді не всі 🇭🇺 Після перемоги партії Tisza на угорських виборах вітання надходять зокрема із Чехії 🔹 Прем'єр-міністр Андрей Бабіш, який напередодні виборів закликав підтримувати Віктора Орбана, привітав Петера Мадяра з перемогою. Бабіш відзначив: «Змагатися з таким сильним суперником, як Віктор Орбан, було нелегко». За його словами, це означає, що на нового угорського лідера покладають великі надії. Зі свого боку прем’єр виказав надію на успішну співпрацю. 🔹 Президент Петр Павел у своєму привітанні зробив акцент на тому, що ці вибори викликали надзвичайний інтерес не лише серед угорців, а й у багатьох людей за кордоном. Він також високо оцінив той факт, що Віктор Орбан одразу визнав свою поразку. «В Угорщині перемогла демократія. Люди прагнули змін та європейського курсу. Це хороша новина для Європи», - на завершення написав президент. 🗣 Міністр закордонних справ Петр Мацінка відзначився найцікавішим коментарем. В ефірі CNN Prima News міністр заявив, що перемога угорської опозиції «не є поганою новиною для консерваторів». Він також сказав, що якщо новий уряд захоче бути «пробрюссельським» то це дасть новий шанс Орбану, як голові опозиції. 📌 Мацінка звісно ж заявив, що Чехія прагнутиме співпрацювати із новим угорським урядом. Проте він також  із сумом відзначив, що «Віктор Орбан, безумовно, союзник, якого наш уряд втрачає». 📄 Насамкінець, Мацінка нагадав, що під час передвиборчої кампанії в Угорщині фігурували «декрети Бенеша». Для країн колишньої Чехословаччини ця тема є вкрай болючою. Міністр пообіцяв стежити за всім, що стосується «декретів». Він також заявив про намір обговорити це на рівні міністерств, коли новий угорський уряд буде остаточно сформовано.

🇭🇺 🌎 Регіон вітає Петера Мадяра Після парламентських виборів в Угорщині привітання на адресу Петера Мадяра надходять від лідерів сусідніх держав. 🇷🇴 Президент Румунії Нікушор Дан назвав перемогу Tisza історичною та заявив, що угорський народ «висловився чітко і сильно». Він також висловив сподівання на новий етап румунсько-угорських відносин, заснований на взаємній повазі, відкритому діалозі та спільній відданості європейським і євроатлантичним цінностям. 🇲🇩 Президентка Молдови Мая Санду привітала Петера Мадяра з «чіткою перемогою» та наголосила на готовності Кишинева прискорити партнерство з Угорщиною заради сильнішої, більш єдиної та стійкої Європи. 🇵🇱Свою реакцію оприлюднив і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який у Facebook звернувся до Угорщини зі словами: «Ласкаво просимо назад до Європи», додавши відео з телефонної розмови з Мадяром.