Центральноєвропейський ф'южн

🚨 🇷🇴 У порту Констанца вибухнув морський дрон У румунському порту Констанца 5 червня вибухнув морський дрон. Інцидент стався неподалік від румунської служби порятунку на морі. За даними медіа, район був ізольований ще до вибуху, на місці працювали сили Румунської служби інформації, Берегової охорони та Міноборони Румунії. Постраждалих немає. Міноборони Румунії повідомило, що об’єкт не належить румунській армії і не був пов’язаний із нещодавніми навчаннями в Чорному морі. За попередньою оцінкою, це дрон «типу тих, що використовуються у війні в Україні». Дрон самодетонував близько 10:30. Румунські медіа пишуть, що апарат міг мати на борту десятки кілограмів вибухівки, однак офіційно його походження ще з’ясовують. Справу розслідує прокуратура при Апеляційному суді Констанци. 📍 Констанца — ключовий чорноморський порт Румунії та важливий логістичний вузол для регіону, зокрема в контексті війни РФ проти України.

Захід! Продовжуємо серію зустрічей — на черзі Румунія 📢 🇷🇴 Unpacking Romania: Government Crisis, Russian Drone Attack, Security & Ukraine’s EU Integration Дата — 7 червня, 12:00 за Києвом. Гібридний формат: Київ + онлайн. Кілька експертів зі знанням румунського контексту — різні підходи, одна сцена: Zoom + трансляція в офісі у Києві. Мета — розібратися, як урядова криза, атака російського дрона в Галаці, безпекові виклики на східному фланзі НАТО та внутрішньополітичні процеси в Румунії впливають на регіональну безпеку, Чорноморський простір і євроінтеграцію України. 📌 Теми обговорення: 1. Урядова криза та парламент Румунії: політичні розклади, коаліційні переговори й рішення, що визначають курс країни 2. Атака російського дрона в Галаці: реакція Бухареста, оборонні прогалини та політичні наслідки 3. Військова політика та безпека: Чорне море, східний фланг НАТО, регіональні ризики та підтримка України 4. Україна та вступ до ЄС: роль Румунії у процесі європейської інтеграції 🙋 В офісі у Києві буде 20–25 молодих учасників з України, а також онлайн-глядачі, які зможуть ставити запитання. 🎯 Результат — більше розуміння румунської політики, її безпекових викликів та наслідків для України. Реєстрація — за посиланням

🇭🇺🏛 В МЗС Угорщини масові звільнення? ❓Днями раніше в мережі з'явилась новина про нібито звільнення більш ніж 200 співробітників Міністерства закордонних справ Угорщини, які працювали у відомстві за часів попереднього голови МЗС Петера Сійярта. Крім того, деяким постраждалим від звільнень нібито заборонили обіймати посади в держапараті на 3 роки. 📢 Керівна партія «Тиса» Петера Мадяра раніше заперечила цю інформацію, але невдовзі у самому МЗС, у відповідь на запит журналістів видання Telex, заявили, що зміни у кадровій структурі є виключно індивідуальним рішенням керівників та стосуються лише керівного, а не адміністративного апарату структури. Також у МЗС Угорщини заперечили, що звільненим заборонили обіймати посади в інших міністерствах. 🗣 Держсекретар Міністерства в Парламенті Дьордь Велкей заявив, що звільнено було лише кілька десятків співробітників, які були у близькому робочому оточенні попереднього міністра Петера Сійярто. За словами держсекретаря, це є «професійно неприйнятним». Велкей нагадав і перший міністерський термін минулого міністра МЗС, коли Сійярто лише за жовтень 2014 року звільнив близько 220 працівників МЗС. 📄 Втім, незважаючи на заяву Велкея, варто нагадати про нещодавню заяву нової міністерки закордонних справ Аніти Орбан для видання Válasz Online, де вона запевнила, що жодних політично вмотивованих звільнень у міністерстві не буде, а будь-які кадрові рішення ухвалюватимуть виключно на підставі професійності працівників МЗС. Центральноєвропейський ф'южн | Підписатись

Опозиція рознесла економічний пакет Фіцо як «здрап паперу» 🇸🇰 #Utorok_na_Slovensku Уряд Фіцо намагається продати новий економічний пакет як план зростання, але опозиція побачила в ньому не реформу, а політичну декорацію. Пакет із 38 заходів, представлений Міністерством економіки Дениси Сакової, мав би підтримати бізнес без додаткового навантаження на бюджет, однак PS, SaS і KDH заявляють, що замість реального прориву уряд приніс набір слабких, відкладених і переважно аналітичних кроків. Найжорсткіше висловився депутат від «Прогресивної Словаччини» (PS) Штефан Кішш, який назвав документ «здрапом паперу» і додав, що запропоновані заходи є «слабенькими». На думку PS, уряд запізнився з економічною відповіддю, а сам пакет не здатен суттєво покращити бізнес-середовище чи перезапустити економічне зростання. SaS також розкритикувала пакет, заявивши, що замість конкретних рішень уряд представив документ, де переважають формулювання на кшталт «перевірити», «проаналізувати» або «оцінити». Віцеголова партії Маріан Віскупіч наголосив, що уряд спочатку сам погіршив економічну ситуацію консолідаційними заходами, а тепер лише намагається «відмітити виконане завдання» без реального змісту. SaS вважає, що справжнім проростовим кроком було б скасування транзакційного податку, зниження податкового й відрахувального навантаження та припинення політики, яка карає успішних підприємців. KDH назвало пакет ще різкіше – «виборчим буклетом». Лідер християнських демократів Мілан Маєрський заявив, що Словаччині потрібен «потужний імпульс», тоді як уряд пропонує лише косметичні зміни й відкладає частину рішень на осінь або на кінець року. Експерти KDH також звернули увагу, що в документі немає оцінки впливу на економічне зростання, зайнятість або продуктивність. Поки уряд готується обговорювати заходи із соціальними партнерами, опозиція вже формує головний політичний меседж: «словацька економіка потребує не чергового списку намірів, а конкретних рішень, які бізнес відчує негайно».

🇭🇺 Мадяр вимагає відставки Президента Угорщини Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував внести поправки до Конституції, які зроблять можливим усунення Президента Томаша Шуйока. Томаш Шуйок став Президентом Угорщини в 2024 році на основі подання правлячої тоді коаліції "Фідес-ХДНП". Це сталося після того, як екс-президентка Каталін Новак була вимушена подати у відставку через скандал із помилуванням посібника педофіла. У центрі скандалу тоді опинилася й колишня дружина Петера Мадяра, екс-міністерка юстиції Юдіт Варга. Виступаючи біля стін Шандорського палацу, Мадяр звинуватив Томаша Шуйока у підриві інституту президентства в державі. Мадяр заявив, що процедури усунення президента розпочнуться, у випадку якщо Шуйок відмовиться добровільно піти у відставку. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

(2/2). Попередній пост тут ✍️ Коментар від редакторів Редакція ще раз підкреслює, що Румен Радєв добровільно вирішив продовжити співпрацю з ЄС та отримувати солідну кількість грошей від ЄК. Він ще й підкріпив свої слова на зустрічі з Президентом ЄР Антоніу Коштою та залученням ЄК до боротьби з надмірним дефіцитом в бюджеті Болгарії. Ну, і не можна оминути зустріч Румена Радєва з Генсеком НАТО Марком Рютте (відео англійською) з яким прем’єр обговорив можливість підняти видатки на оборону Болгарії до 5% від ВВП та долучити інвестиції в оборону промисловість Болгарії за співпраці з НАТО і ЄС. Не потрібно пояснювати чому проросійському та євроскептичному електорату Радєва це не сподобалось. В умовного голови проросійської “Відродження” Костадіна Костадінова вже почала крутитись плівка “5% на армію означає менше пенсій” та “участь Болгарії у SAFE допомагатиме Україні”. Проте не все так добре і з проєвропейської сторони політичної арени країни. Ексміністр закордонних справ та представник партії ГЕРБ Георг Георгієв назвав ревізію підтримки України тривожним знаком. Співголова євроатлантичної коаліції ДБ Божидар Божанов визнав, що на закритих зустрічах з іноземними партнерами Радєв висловлюється більш помірковано щодо України, але Божанову не подобається як Радєв намагається оминати тему обміну досвідом за двосторонньою безпековою угодою з Україною коли мова заходить про національні інтереси Болгарії. Інший співголова Івайло Мірчев так само зазначає, що уряд Радєва намагається з одного боку заявляти про підтримку України та засудження РФ, а з іншого боку – тримати мовчання щодо російських ударів по Україні перед власними громадянами. В цьому контексті не менш тривожно виглядає заява нашого посольства у Болгарії, де відзначили про збільшення випадків використання мови ворожнечі та ксенофобії проти українців у Болгарії. Редакція не може стверджувати, що це цілеспрямована політика уряду Радєва, але це точно перевірка подальшої поведінки уряду, яка висвітлюватиметься як проєвропейськими, так і проросійськими силами. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Вітаємо Вас зі святом Святої Трійці! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути цікаві події останнього тижня перед літом у Болгарії! 👀Нове покоління болгарських “євроатлантистів” На початку тижня президентка Болгарії Іліяна Йотова зустрілась із послами держав-членів із нагоди завершення головування Кіпру в Раді ЄС. Йотова заявила, що провідним питанням для Союзу є тема безпеки в усіх її аспектах. На її думку, ЄС повинен: зміцнити свій оборонний потенціал; побудувати спільну та всеохоплювальну політику безпеки та оборони; зміцнити європейський стовп оборони та безпеки в межах НАТО; диверсифікувати енергетику (включаючи проєкт Вертикального газового коридору та два проєкти з передачі зеленої енергії з Азербайджану); зміцнити промислове виробництво та добре скоординувати його між країнами-членами; продовжувати розвиток високих технологій та ШІ. Водночас президентка виступила на підтримку поміркованого суверенізму в межах ЄС (сильні національні позиції, консенсус у спільних рішеннях, ніякого поділу на групи країн) та розширення лише після виконання всіх критеріїв членства. Йотова пообіцяла, що Болгарія не змінюватиме свою зовнішньополітичну орієнтацію та залишатиметься з ЄС. На ранок 27 травня прем’єр-міністр Румен Радєв приїхав до Парижу. Там він вкотре сказав журналістам, що Європа має почати перемовини з РФ – особливо зважаючи на те, що “Європа не здатна захиститись від гіперзвукової зброї РФ” та триває “загострення конфлікту, яке може дійти до ядерної війни” – а підтримка України має бути дуже обережною та відбуватись тільки після того, як уряд гарантуватиме достойний рівень життя та безпеки громадянам Болгарії*. *(Ред.) Голова МЗС Болгарії Весіслава Пєтрова при цьому заявила, що Болгарія не відмовляється від своєї допомоги для України, особливо в рамках ЄС та НАТО. Пізніше, Радєв зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном і ще пізніше – з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером у Брюсселі. З Вевером в більшості говорили про двосторонню економічну співпрацю. А от з Макроном, Радєв обговорював: модернізацію болгарської армії, розбудову Козлодуйської АЕС, європейську безпеку та поточні пріоритети Болгарії в ЄС (зокрема агрокультурна політика). Окремо Радєв торкнувся вищезгаданого питання неготовності Болгарії допомагати Україні в умовах поточних фінансових проблем; важливість почати перемовини з РФ*. При цьому Радєв не забув вказати на зустрічі, що Болгарію не запросили доєднатись до французької ядерної парасольки. 😁 *(Ред.) Тут трохи змішані відчуття. З одного боку, Макрон тривалий час намагався достукатись до Путіна на початку повномасштабного вторгнення через телефонні дзвінки, але в нього це не вийшло і він у ньому розчарувався. З іншого боку, Макрон з початку 2026 виступає за зміну європейського підходу та підштовхує Союз до перемовин. Фактично Радєву і не потрібно винаходити колесо, а просто підштовхувати вже наявні настрої в ЄС. 28 травня Радєв зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн і дав спільну пресконференцію, яка дещо “здивувала” проросійський електорат Радєва. Пані Урсула похвалила Болгарію за поступові антикорупційні реформи в країни та будівництво зеленої енергетики. За її словами, Болгарія вже отримала близько 3.3 млрд євро і може доотримати 370 млн євро до серпня за Планом відновлення та стійкості, якщо продовжить роботу над реформами; ЄК надасть 1.2 млрд євро інвестицій на зелену енергетику; ЄК готова надати 3.2+ млрд євро за механізмом SAFE в будь-який момент за запитом. Пан Румен (хорошою англійською) подякував Урсулі за розмову, зазначив про важливість Болгарії у питаннях диверсифікації енергетики та безпеки Європи, пообіцяв працювати над стабілізацією бюджету, розвитком rule of law, боротьбою з корупцією, модернізацією армії та безпеки в регіоні. Він пообіцяв працювати над досягненням всіх дедлайнів та спільно з ЄС розвивати конкурентоспроможність Болгарії й оборонні можливості країни. (1/2). Далі тут👇

Враховуючи обставини у Галаці, представники країн-членів блоку НАТО та Молдови надали свою первинну реакцію на ситуацію. Надаємо перекладені та наявні на цей момент часу заяви: 🇧🇬 — (МЗС) Болгарія рішуче засуджує інцидент, що стався сьогодні вранці в Галаці, спричинений російським безпілотником. Такі безвідповідальні дії, що загрожують європейській безпеці, є неприйнятними. Болгарія висловлює повну солідарність з Румунією. 🇭🇺 — (Прем'єр-міністр) Вчорашня атака російського безпілотника ще раз підкреслює, що єдність Європи та НАТО важливіша, ніж будь-коли. Угорщина найрішучіше засуджує будь-який напад, який ставить під загрозу цивільне населення та порушує територію та повітряний простір суверенної держави-члена ЄС та НАТО. Угорщина висловлює свою солідарність з Румунією. Ми бажаємо пораненим швидкого одужання та підтримуємо повне розслідування інциденту. 🇨🇿 — (Президент) Я категорично засуджую подальші російські атаки на українську інфраструктуру, в результаті чого один із дронів вдарив також по житловому будинку на території Румунії та поранив двох людей. Чехія твердо підтримує наших партнерів по альянсу й так само засуджує триваючу російську агресію проти України. 🇨🇿 — (Прем'єр-міністр) Безпрецедентний нічний удар по житловому будинку в румунському Галаці російським дроном, під час якого було поранено двох людей, є абсолютно неприйнятним. Але ми не повинні обмежуватися лише спільним засудженням. Тому я однозначно підтримую заклик румунського президента Дана до сильної міжнародної відповіді. Росія повинна чітко зрозуміти, що ми не терпітимемо подібні атаки. 🇸🇰 — (Прем'єр-міністр) Декілька днів назад, я зазначав, що через відсутність діалогу між ЄС та РФ, будь-який відбитий від курсу дрон може призвести до ескалації з якою ми не зможемо впоратись. У зв'язку з дроновим інцидентом, я висловлюю повну солідарність з румунським урядом та закликаю до стриманості у публічних заявах використання сили, та повторно наголошую на на необхідності негайного відкриття діалогу між ЄС та РФ. 🇲🇰 — (МЗС) Ми рішуче засуджуємо удар російського безпілотника, який вразив житловий будинок у Румунії, поранивши мирних жителів. Агресивна війна Росії проти України продовжує створювати ризики за межами кордонів України та загрожує регіональній безпеці. Ми висловлюємо повну солідарність з нашим Союзником Румунією та бажаємо швидкого одужання пораненим. Разом з нашими Союзниками ми залишаємося відданими справі захисту миру, безпеки та стабільності в усьому Альянсі. 🇵🇱 — (Президент) Російська атака безпілотників на житловий будинок в Румунії викликає глибоке занепокоєння. Мої думки з усіма постраждалими. Польща солідарна з Румунією і засуджує це неприпустиме порушення, яке наразило на небезпеку цивільне населення на території НАТО. Росія повинна нести відповідальність за дії, які загрожують безпеці та стабільності Європи. 🇲🇩 — (Прем'єр-міністр) Ми засуджуємо безвідповідальні дії, які призвели до падіння російського безпілотника на житловий будинок у Галаці. Ми думаємо про постраждалих і висловлюємо солідарність із Румунією. Цей інцидент, що стався недалеко від кордону Республіки Молдова, є чітким нагадуванням про те, що ризики, створювані війною Росії, реальні й залишаються небезпечно близько до нашого регіону. Ми продовжуватимемо зміцнювати нашу стійкість і тісно співпрацюватимемо з європейськими партнерами для захисту миру, безпеки та стабільності. 🇲🇩 — (Президентка) Я рішуче засуджую російські безпілотники, які вразили румунів у їхніх власних домівках. Це серйозно. Республіка Молдова повністю солідарна з Румунією та бажає якнайшвидшого одужання пораненим у Галаці. Росія становить небезпеку для всіх і має бути зупинена

🇷🇴 Дрон у Галаці: Бухарест виганяє консула РФ — і гризеться сам із собою Ідентифікований російський дрон «Герань-2», що влетів у 10-поверхівку в Галаці в ніч на 29 травня, поранив двох людей — матір і дитину. Але справжня детонація сталася не на даху будинку, а в Бухаресті: за кілька годин інцидент перетворився на повноцінну політичну війну всіх проти всіх. ❓Чому дрон не збили? — реакція Міністерства оборони По-перше, обмежений час — на виявлення, класифікацію та ураження цілі було близько 4 хвилин. По-друге, законодавчі рамки: вести вогонь не можна так, щоб уламки впали на територію сусідньої держави. По-третє, у мирний час системи Gepard не можна розміщувати без згоди власників землі, бо приватна власність захищена законом. Речник відомства зазначив, що армія діє в межах чинного законодавства й «не може ризикувати створити більше загроз, ніж здатна відвернути». Гонка звинуванень серед румунського політикуму 🔵 PNL (ліберали) називають позиції соціал-демократів (PSD) і ультраправої AUR «антинаціональними», звинувачують очільників партій у фактичному «прислужництві Москві» й вимагають негайно розморозити оборонну програму SAFE, яку, за словами PNL, ці дві партії саботують. 🟡 AUR перекладає всю провину на чинну владу: мовляв, «режим» роками ігнорував війну дронів, закуповував зброю «без тендерів» — і вимагає дострокових виборів. AUR відмовляється прямо назвати Росію агресором, поки не буде «офіційного звіту експертизи», хоча президент Дан вже заявив про ідентифікований російський дрон. 🟣 USR (центристи-технократи) парирує удар у бік PSD аргументом, що саме соціал-демократи десятиліттями керували Міноборони й залишили армію зі слабким анти-дроновим щитом, а тепер ще й оскаржили програму SAFE у Конституційному суді. Цитатою дня однозначно є:

Не можна питати "де система проти дронів?", коли сам борешся, щоб її зупинити

Що зробив Президент? Нікушор Дан перевів усе у площину дій проти Москви: оголосив генконсула РФ у Констанці persona non grata, повідомив про закриття консульства в Констанці і прямо дорікнув «безвідповідальним» політикам, які «вигороджують Росію».

🇭🇺⚖️ В останній вагон: новий парламент Угорщини скасовує вихід з МКС У понеділок премʼєр-міністр Петер Мадяр ініціював запуск процедури прискореного розгляду законопроєкту, який скасовує рішення Угорщини про вихід з Міжнародного Кримінального Суду. Вчора ввечері, 27 травня, новий склад Національної асамблеї Угорщини підтримав скасування закону про вихід з МКС. За проголосували 133 депутати, 37 — проти, 5 — утрималися. Формальний вихід Угорщини з МКС мав би відбутися 2 червня цього року. Процедуру виходу запустив ще колишній премʼєр Віктор Орбан, заявивши про денонсацію Римського статуту 3 квітня 2025 року. Це сталося на тлі візиту Бенджаміна Нетаньяху напередодні, якого Угорщина, всупереч зобовʼязанням перед МКС, відмовилася арештовувати і передавати в Гаагу. Таким чином, президент Угорщини Томаш Шуйок має всього декілька днів на підпис, який скасує рішення Орбана і залишить офіційний Будапешт у МКС. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇷🇴 Фокшанська брама - «ахіллесова п'ята» східного флангу НАТО На карті Європи є місце, через яке може вирішитися доля цілого регіону. Це Фокшанська брама — вузький коридор завширшки близько 85 км на сході Румунії, що тягнеться через чотири повіти: Вранча, Галац, Бреїла та Бузеу. Чому ця територія є такою важливою? ⬇️ 🔹 Це природний «коридор мобільності» — рівнинна місцевість, ідеальна для просування військ. 🔹 Якщо брама впаде — відкривається пряма дорога на Бухарест і Балкани. 🔹 Саме тому аналітики називають її найвразливішою точкою східного флангу Альянсу. Цього тижня НАТО вперше провело наймасштабніші навчання, повністю присвячені обороні Фокшанської брами. Іспанський генерал Альянсу заявив: Ми готові воювати хоч цієї ночі. У нас є все необхідне, щоб захистити Альянс. Працюємо 24/7. Покращуючи плани оборони, ми даємо зрозуміти потенційним агресорам, що шансів у них немає Але все ж слабке місце існує - інфраструктура. База НАТО у Чинку, де стоїть франко-очолювана бойова група, розташована аж у центрі країни — за сотні кілометрів від брами. У разі прориву на перекидання військ до лінії фронту підуть дорогоцінні години. Поганих доріг ніхто не скасовував. Поки що Фокшанська брама — це точка, яку НАТО вчиться тримати. Питання лише в тому, чи вистачить часу, якщо «година Х» настане.

#српска_среда Фото протесту 23 травня. Фотограф: Тодор Маркович Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути протест 23 травня на площі Славія та її наслідки. 🎓🪧Протест 23 травня Нагадаємо нашим читачам, що сербське студентство почало бурхливу діяльність з наближенням літа (і потенційних виборів наприкінці року). Першочергово, студенти-блокадники намагаються показати людям, що їх не придушили, проте тепер вони ставлять собі за мету й підвищити обізнаність громадян Сербії про свою платформу* у разі початку виборчого процесу. Для досягнення обох цілей студенти анонсували масову акцію протесту 23 травня на площі Славія в Белграді (програма тут) під гаслом “Студенти перемагають”. *(Ред.) Повалення монополії СНС та Вучича на політичну владу, поборення корупції, демократизація, притягнення до відповідальності винних у смертях 16 людей через обвалення навісу на вокзалі Нового Саду, покращення умов життя та навчання в Сербії та інші цілі. Вже класично для організованих масових протестів, 23 травня рух потягів було зупинено, а в парку Піонерів (колишній Чаціленд) посилилась присутність правоохоронних служб навколо табору про-СНСівських активістів, які брали участь у зібранні на підтримку президента Вучича. Як можна зрозуміти, це не завадило студентам та їхнім прихильникам організуватись та розпочати мітинги за планом, особливо враховуючи попередню підготовку з транспортуванням та визначеними маршрутами. Більше з тим, частина протестувальників одягнули на себе жовті/зелені жилети та разом з байкерами організували охорону решти протестувальників протягом всього періоду акції. Ближче до 18:00 за місцевим часом студентство розпочало рух з чотирьох точок – правничого та сільськогосподарського факультетів Белградського університету, площі Республіки та громади Автокоманди – паралельно встигаючи обліпити штаб-квартиру EXPO 2027 на вулиці краля Мілана наліпками “Студенти перемагають”. О 19:00 в Архіві громадських зібрань повідомили, що на площі Славія зібралися понад 100 тисяч людей на основі відео з дрона (пізніше з’явилась інфографіка від протестувальників зі схожими цифрами). Водночас начальник поліції Драган Васильєвич назвав цифру в 34300 протестувальників. Для порівняння, на протестах 15 березня 2025 року нараховували до 300 тисяч протестувальників. Не обійшлось і без інцидентів з поліцією, зокрема провокації людей в масках проти поліціянтів поблизу парку Піонерів, коли люди мирно повертались додому з протестів або інші подібні епізоди, які відчувались відверто фальшивими та організованими суто для дискредитації студентів (для чого прецеденти вже були в минулому). На підтримку цієї теорії ще й виступає “одночасність” нападів на поліцію о 20:20-20:30 в різних місцях. Показовим ще й було обмеження проходу до парку Піонерів для опозиційних журналістів без спеціальної код-фрази (що намагалась спростувати спікерка парламенту, але факт потрапив на камеру). Не міг оминути протести й президент Вучич, який в той момент часу летів до Китаю. У своєму відео з літака, президент висловив розчарування, що мітинг був не мирним, а насильницьким та нетерпимим через політичні розбіжності. Він закликав політичних опонентів “поводити себе відповідально” та зрозуміти, що від них не вимагають нічого окрім “поваги до законів та різних думок”; насилля не зможе змінити конституційний порядок в країні. До речі, у КНР Вучич вдосталь пофоткався та похизувався відмінними відносинами з КНР (посилання на сторінку Вучича в Instagram). ✍️ Коментар від редакторів На думку редакції, протести загалом були успішними. Так, зібрались не мільйони, але збір навіть сотні тисяч людей демонструє спроможність студентства до організації великих мітингів та запобіганню великим зіткненням з правоохоронцями (хоча тут могли зіграти роль і представники ЄС, які за закритими дверима примусили Вучича обмежити насилля проти студентства). На думку редакції, наступним логічним кроком буде демонстрація студентського списку кандидатів та офіційної програми на виборах. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

Російська дипломатія знову тестує політичне поле Словаччини 🇷🇺🇸🇰 #Utorok_na_Slovensku Новий посол Росії у Словаччині Сергей Андреєв намагається вибудувати контакти з представниками словацької політичної сцени. За даними Aktuality.sk, російське посольство зверталося до керівництва парламентських партій із пропозиціями протокольних зустрічей. 🤝🏻 Однак реакція частини опозиції була стриманою або відверто негативною. У Progresívne Slovensko заявили, що зустріч із представником режиму, який веде загарбницьку війну проти України, не може вважатися нормальною дипломатичною практикою. Ігор Матович також відмовився від такої зустрічі, а KDH і SaS наголосили, що не бачать підстав для політичної комунікації з Росією до припинення агресії проти України. Водночас представники правлячої коаліції демонструють інший підхід. Посол уже зустрічався з Робертом Фіцо, а також із Тібором Гашпаром та Андреєм Данком. Крім того, кілька коаліційних політиків з’явилися на прийомі в російському посольстві 7 травня, зокрема, представники Smer та Hlas. Фото з цього заходу активно поширювали російські дипломатичні канали. Ця ситуація показує, наскільки по-різному словацькі політичні сили сприймають будь-які контакти з Росією. Для частини опозиції такі зустрічі сьогодні означають ризик нормалізації агресії. Натомість частина коаліції фактично повертає комунікацію з Москвою у публічний політичний простір і подає її як елемент «прагматичного діалогу». Для України такі сигнали зі Словаччини важливі не лише як окремий дипломатичний епізод. Вони показують, що ставлення Братислави до Росії формується під впливом внутрішньої політичної боротьби, а отже може змінюватися залежно від позицій ключових партій. Це матиме значення і для подальших дискусій у ЄС щодо санкцій, підтримки України та спільної політики щодо Росії. ⁉️ Як ви вважаєте, чи можуть такі контакти словацьких політиків із російським посольством вплинути на позицію Словаччини в ЄС? І де проходить межа між дипломатичним діалогом та політичною нормалізацією агресора?

🇨🇿У Чехії затримали російського митрополита Іларіона (Алфєєва). За повідомленнями чеських та регіональних медіа, поліція зупинила Іларіона неподалік Карлових Вар після того, як він залишив територію російського православного храму. Під час обшуку автомобіля в багажнику нібито знайшли кілька контейнерів із білою речовиною. Що саме це за речовина, офіційно поки не повідомляється. Сам Іларіон заперечує будь-яку причетність і називає справу провокацією. З цікавинок - Іларіон не просто один з єпископів РПЦ. Протягом багатьох років він очолював Відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату, тобто фактично «церковне МЗС» РПЦ. За цей час набув іміджу космополіта, комфортно почувався в європейських академічних, дипломатичних та церковних середовищах. Ба більше, його навіть називали потенційним наступником Кіріла. Проте, у 2022 Іларіона начебто усунули від церковної влади. Перша версія – митрополит був надто «поміркованим» для «православного джихаду», ідеями якого так захопилась РПЦ. Друга – Іларіон став надто автономним і надто впливовим, що становило загрозу вертикалі Кіріла. Заслання Іларіона, поза тим, проходило у комфортному для росіян Будапешті і ходили чутки, що він забезпечує неформальний канал комунікації між Москвою та окремими європейськими консервативними колами. Згодом у 2024 році Синод РПЦ усунув його від управління Будапештсько-Угорською єпархією, новим місцем його служіння було визначено храм святих першоверховних апостолів Петра і Павла в курортному місті Карлові Вари – ще одній Мецці російських спецслужб. Саме там його і затримали. Відтак, затримання може бути сигналом, що Європа (особливо Центральноєвропейські держави) все менш налаштовані на діалог. Демонстративна зупинка, перевірка й чутки про скандальні обставини затримання - неабиякий прецедент, який може бути сигналом, що Європу важче обдурити. Не можна виключати й того, що за драматургією біографії Іларіона: усунення після 2022 року; «заслання» до комфортної для російських мереж Угорщини, а потім у Карлові Вари; чутки про невдоволення жорсткою лінією Москви; образ витонченого інтелектуала серед радикалізованої системи - гра навколо формування образу «опозиційного російського церковника», який насправді може виявитись інструментом стратегічної комунікації окремих російських сил, які дезінформують Захід про готовність росіян до діалогу. Але цим російським силам, щонайменше у Чехії, не вірять. Подальша реакція Москви лише підтвердила, якого великого птаха спіймали в Карлових Варах. Російське МЗС моментально вибухнуло істерикою, назвало справу "сфабрикованою провокацією проти православ'я" і викликало чеського посла "на килим". Така надто швидка й агресивна реакція дипломатичного відомства РФ на затримання нібито "відставного" церковника доволі нетипова. Історія точно вартує того, щоб стежити за її розвитком

(2/2). Попередній пост тут На завершення, голова МЗС Веліслава Пєтрова провела першу живу зустріч з нашим міністром Андрієм Сибігою. На перемовинах прозвучала класична фраза: “Болгарія підтримує та залишається відданою скоординованим зусиллям ЄС та США для досягнення справедливого та міцного миру в Україні, заснованого на Статуті ООН та принципах міжнародного права”; сторони обговорили сфери безпеки, енергетики, відбудови та логістики; права болгарської нацменшини в Україні; євроінтеграцію нашої держави. Публікація з боку нашого МЗС окремо дякує новопризначеній міністерці за “чітку та принципову позицію на підтримку України в умовах російської агресії”. На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 21-22 травня у Швеції Пєтрова наголосила на важливості єдності та солідарності союзників для забезпечення безпеки та стабільности в складному міжнародному середовищі; ролі дипломатії у припиненні війни в Україні. Вона також закликала до посилення європейського внеску в рамках НАТО, збільшення уваги до безпеки Чорноморського регіону та зміцнення обороноздатності східного флангу. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути головні зовнішньополітичні події тижня в Болгарії! ✈️Зовнішня політика Болгарії Випуск відкриває поїздка президентки Іліяни Йотової до Азербайджану, де вона взяла участь на 13-й сесії Всесвітнього форуму з питань містобудування (WUF) та паралельно зустрілась з президентом Ільхамом Алієвим. З цікавого, у промові на форумі Йотова звернула увагу на врахування фактору військових конфліктів у контексті урбанізації, підкреслюючи важливість правильно будувати міста, щоб адаптувати та повернути біженців до економіки. Своєю чергою, Йотова та Алієв обговорили розвиток проєкту "Solidarity Ring" (STRING), який має подвоїти експорт газу з Азербайджану до ЄС, та обговорили будівництво другого енергетичного коридору для передачі зеленої енергії з Азербайджану до Грузії, Туреччини та Болгарії. Наступним на черзі була перша закордонна поїздка прем’єр-міністра Румена Радєва до Німеччини для зустрічі з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом на запрошення самого канцлера. Сам Радєв первинно описував цю зустріч як можливість підтвердити та розширити плідну двосторонню співпрацю. Радєва зустріли з військовими почестями – політики заслухали спочатку болгарський та потім німецький гімни, після чого прийняли почесну варту та перейшли до обговорень за закритими дверима. Після розмови, канцлер та прем’єр дали спільну пресконференцію (повний запис тут). З важливого: – Мерц сердечно привітав свого колегу з першим закордонним візитом на новій посаді, а також з перемогою Болгарії на Євробаченні. Мерц зазначив, що їхня спільна мета – зміцнити Європу, включаючи конкурентоспроможність ЄС, поборення корупції та поглиблення внутрішнього ринку. – (!3:30!) Мерц сказав, що він та Радєв обговорювали (і погодили) продовження спільних зусиль направлених на досягнення тривалого і справедливого миру в Україні, посилення тиску на Москву та послідовну й непохитну підтримку Києва; важливість того, щоб Європа сиділа за столом перемовин разом з Україною, РФ та США. (4:00) Канцлер висловив вдячність Радєву за відданість Болгарії шляху європейської солідарності, відзначаючи, що Європа віднайшла нову єдність і рішучість з моменту приходу до влади нового болгарського уряду, яка наближає континент до миру. – Радєв більше фокусувався на економічних показниках під час перемовин, називаючи німецькі інвестиції одним з ключових факторів розвитку різних сфер економіки країни. Його уряд планує зміцнити верховенство права, що має прискорити економічний розвиток країни (за підтримки ФРН). – (10:50) Радєв трошки ухилився від слів Мерца, переводячи тему на період глобальної економічної невизначеності та війн, які вимагають від Європи сильнішої ролі в дипломатії та інтенсивніших зусиль для деескалації та досягнення миру, включаючи готовність Європи працювати над форматом перемовин зазначених Мерцом. (14:35) При цьому він також підкреслив зацікавленість у промисловій колаборації та інтеграції Болгарії до промислових проєктів у сфері ВПК. Після Німеччини Радєв зідзвонився з міністром оборони США Пітом Гегсетом та Дональдом Трампом. З останнім прем’єр обговорював безвізовий режим для болгарських громадян (уряд намагатиметься зробити це якнайшвидше). Проукраїнська ексміністр закордонних справ Надєжда Нейнські, по-перше, здивувалась повній тиші з боку болгарського МЗС та посольства США щодо процесу перемовин про безвіз та, по-друге, звернула увагу на перший закордонний візит Радєва не до Брюсселю (як узвичаєно), а до Німеччини. На її думку, це спроба підкреслити більшу зацікавленість Радєва у двосторонніх зв’язках, аніж загально європейських, проте невідомо, чи він дійсно поділяє геополітичні погляди щодо України та ЄС. (1/2). Далі тут👇

Усі, мабуть, дивились "Рататуя" і запам'ятали образ суворого ресторанного критика. Так само, є чимало фільмів про боротьбу за головну ресторанну відзнаку — "мішленівські зірки". А як із цим у Центральній Європі: 🇭🇺 Угорщина тут веде першість. "Мішленівська" географія вийшла за межі столиці. • Stand у Будапешті (2⭐) • Babel, Costes, Rumour у Будапешті • 42 Restaurant в Естергомі • Platán Gourmet у Таті (2⭐) • Pajta у Őriszentpéter 🇨🇿 Чехія теж може похвалитися не лише "мішленівськими" ресторанами Праги. У столиці: • La Degustation Bohême Bourgeoise • Field У регіонах: • Papilio біля Праги (2⭐) • Entrée в Оломоуці • ESSENS у Моравії 🇵🇱 Польща теж не пасе задніх і тут теж географія ширша за Варшаву. Є ще: • Bottiglieria 1881 у Кракові (2⭐) • Arco by Paco Pérez у Гданську • Muga у Познані • Giewont у Kościelisko біля Закопаного 🇱🇹 Литва увійшла у Michelin новачком, але дуже перспективним. У Вільнюсі: • Demo • Džiaugsmas • Nineteen18 • Pas mus А от у 🇷🇴 Румунії, 🇧🇬 Болгарії, 🇲🇩 Молдові, 🇸🇰 Словаччині та 🇺🇦 Україні "мішленівських" ресторацій поки нема. Як гадаєте, яка з цих країн першою підкорить суворих ресторанних критиків? Чия кухня найбільше того вартує?

🌐 Рада зовнішньої політики «Українська призма» запрошує на зустріч із професоркою Університету Чапел Гілл (США) Міладою Анною Вахудовою Професорка Вахудова — випускниця Стенфордського університету, яка здобула ступінь доктора філософії в Оксфорді й присвятила понад 30 років життя вивченню європейської політики і політичного життя ЄС. Має понад 12 тисяч цитувань в Google Scholar, була членкинею наукових товариств у Прінстоні, Гарварді й Колумбійському університеті. ✏️🇪🇺 Тема розмови: Authoritarian Power in the EU: Can Liberal Democracy Prevail? Поговоримо про авторитарні виклики демократії в межах ЄС, ризики демократичного відкату, а також як поточні тенденції змінюють політику ЄС щодо України. Модератор: Ілля Юрчина, молодший аналітик Ради зовнішньої політики «Українська призма», експерт програми Регіональних ініціатив і сусідства. Мова заходу: англійська Дата: 30 травня, 15:00 Формат: гібридний (офлайн + онлайн) Місце проведення: офіс «Української призми»; м. Київ, вул. Коцюбинського, 1. Також в офлайн-учасників буде нагода поставити свої запитання спікерці. ‼️ Реєстрація на захід є обовʼязковою. Посилання на реєстрацію: https://forms.gle/djwPJtVefztkPRYbA Чекатимемо на Вас і Ваші запитання!

🇭🇺🇪🇺 «Коли війна закінчиться, ЄС повернеться до російського газу», — Мадяр 📢 Під час свого візиту до Польщі прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Європейський Союз «повернеться до закупівлі російського газу після закінчення російсько-української війни». Про це прем'єр заявив у інтерв'ю польському виданню Rzeczpospolita у відповідь на питання про закупівлю Угорщиною російських енергоресурсів, що фінансує війну проти України.

🗣 «Ми виграли вибори, ми перемогли Орбана. Наша перемога була разючою. Але географія від цього не змінилася. Росія залишиться там, де вона є. Так само, як Угорщина та Польща. Я отримав мандат від угорського народу досягти максимально можливої ​​диверсифікації наших джерел енергії, з особливим акцентом на забезпеченні безпеки поставок. Але також враховувати ціну на сировину. Тим часом скраплений природний газ, який перекачується через Балтійське море, через Польщу та Словаччину, значно дорожчий за газ, імпортований з Румунії, Росії чи Австрії. Звичайно, ми розпочнемо переговори. І ми хочемо працювати разом», — заявив Мадяр.

🛢 Втім, він додав, що Угорщина хоче мати одразу кілька джерел постачання газу і нафти задля енергетичної безпеки. Крім того, Мадяр заявив, що політика ЄС «суттєво зміниться після закінчення війни», і що він сам є «прагматичним у питанні носіїв», оскільки окрім енергетичної безпеки хоче досягти найнижчого рівня цін при закупівлях.

🗣 «Я думаю, що коли війна закінчиться, весь Європейський Союз повернеться до закупівлі російського газу, бо він дешевший. Конкуренція та географія диктують це. Простіше кажучи. Але панове, ви самі побачите. Я не можу все передбачити, але таке моє відчуття», — підсумував Мадяр.

🇷🇴 Румунія отримує один із найбільших оборонних пакетів ЄС: €16,68 млрд за програмою SAFE Європейська комісія підписала з Румунією фінансову угоду в межах програми SAFE — нового інструменту ЄС для посилення оборони, безпеки та військово-промислової бази. Сума — 16,68 млрд євро. Це друга найбільша алокація в Євросоюзі після Польщі. Гроші підуть не лише на армію. Частина фінансування, близько €4,2 млрд, спрямовується на стратегічну дорожню інфраструктуру, зокрема маршрути, важливі для мобільності та безпеки на східному фланзі ЄС. Решта — на оборонні проєкти, військове оснащення, технології та розвиток оборонної промисловості. Важливо підмітити, що це є пільговою позикою. Умови є довгостроковими: 45 років погашення і 10 років пільгового періоду. Після набуття угодою чинності Румунія може отримати передфінансування у розмірі 15%, тобто приблизно €2,5 млрд. ЄС дедалі активніше інвестує у власну обороноздатність, східний фланг і логістику, яка має значення в умовах війни Росії проти України. Румунія в межах такого фінансування отримує ресурс для посилення своєї ролі як ключової держави Чорноморського регіону.