Центральноєвропейський ф'южн

#РоздумиРедакції Центральна Європа у тіні білого орла?🇺🇦🇵🇱🦅 Нинішня польсько-українська криза виглядає менш дивною, ніж здається. Політичні актори спочатку відсікають неприйнятні варіанти, і лише потім починають рахувати вигоди та витрати. Для українського керівництва таким некомпенсаторним критерієм було не виглядати таким, що під зовнішнім тиском відмовляється від власної політики пам'яті під час війни. Для Навроцького аналогічним критерієм стало не виглядати слабким перед своїм електоратом у питаннях Волині та УПА. Тому сценарій швидкої поступки з боку Києва був майже неможливим. А сценарій відкликання ордену був дуже вірогідним. Проблема в тому, що після проходження цих фільтрів етап раціональної оптимізації може взагалі не настати. Ми звикли думати, що держави рахують вигоди від співпраці. Але що робити, якщо до цього рахунку справа просто не доходить? Під питанням опиняється логіка нової безпекової архітектури Центральної Європи. Під питанням опиняються транспортні коридори. Під питанням опиняється регіональний ВПК. Під питанням опиняється сама ідея осі Варшава-Київ як одного з центрів сили в Європі. У Польщі та Україні емоції витіснятимуть поміркованих. Політики, які працюють з образою та історичною пам'яттю, отримуватимуть перевагу над політиками, які працюють із довгостроковими інтересами. Поле гри дедалі більше визначається символічною політикою, а не компромісом і прагматикою. Вважати, що виграє лише Росія, було б спрощенням. Виграють усі, кому муляла перспектива стратегічного зближення Польщі та України. Виграють усі, кого не влаштовувала поява нового центру сили в Центральній Європі. Виграють і ті актори поза межами Європи, для яких головне не те, хто має рацію в польсько-українській суперечці, а те, щоб Європа залишалася геополітичним гаманцем, а не геополітичним гравцем. Найнеприємніше питання інше. Чи існує вихід? Зміна поколінь політиків потребує часу, якого немає. Зовнішній диктат виглядає малоймовірним. Польща є економічною та військовою потугою. Україна вже четвертий рік тримається у війні, яку багато хто прогнозував непосильною для Києва. Немає актора, здатного просто нав'язати рішення обом сторонам. Створення настільки масштабних вигод від співпраці, щоб вони переважили історичні суперечності, можливе. Але це дорого і теж потребує часу. Тому вимальовується тривожна перспектива. Іноді системи виходять із подібних пасток лише через екзистенційну кризу, яка змушує побачити новий горизонт і нову логіку співіснування. Ціна такого прозріння зазвичай дуже висока. Страшно висока. І для Києва. І для Варшави.

#македонски_петок Фото – Невідомий підпалює автомобілі з дипломатськими номерами перед посольством Болгарії в Скоп’є. 15.06.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Цей тиждень відзначився черговим дипломатичним скандалом між Північною Македонією та Болгарією. Цього разу напруження у відносинах з’явилось від підпалу двох автомобілів з дипломатськими номерами перед посольством Болгарії в Скоп’є 15 червня о 12:13 за місцевим часом. На цю ситуацію в надзвичайно короткі строки відреагували правоохоронці Північної Македонії, і вже під вечір того ж дня було виявлено та заарештовано 44-річного підозрюваного. Міністри закордонних справ обох країн терміново зідзвонилися і македонський міністр Муцунський засудив цей інцидент, пообіцявши надати всі необхідні дані щодо розслідування. Окремо поспілкувались і з македонським послом в Софії, з таким самим результатом. Так само швидко відреагували представники македонського уряду, опублікувавши рішуче засудження вандалізму та неприпустимість підпалу транспортних засобів з дипломатичним статусом. Вони підкреслили, що будуть реагувати всією силою правоохоронної інституції та не дозволять окремим особам заплямувати репутацію Північної Македонії. Того ж дня македонський прем’єр Християн Міцкоський заявив, що ведеться допит для вияснення мотивів підозрюваного… і що минулий македонський уряд припустився помилки, підписавшись під вимогами болгарської сторони щодо євроінтеграції (див. тут). З іншої сторони болгарські посадовці активно підкидали дрова у вогонь: президентка Іліяна Йотова назвала інцидент нападом на Болгарію і закликала євродепутатів відреагувати на нього; представник партії ГЕРБ Георг Георгієв повторив слова Йотової та назвав інцидент результатом тривалого використання мови ворожнечі стосовно болгар у Скоп’є; прем’єр Румен Радєв взагалі заявив, що македонська влада насаджує мову ненависті, брак толерантності та спотворення історії. Всі ці заяви відбувались під час процедури розгляду прогресу євроінтеграції країн Західних Балкан, де Північну Македонію розкритикували за відсутність руху вперед після звіту 2025 року, зокрема в питанні конституційних поправок. На момент публікації статті проти підозрюваного порушене кримінальне провадження та його посадили під арешт на 8 діб. Зазначається, що проти нього є речові докази, включаючи запис з камер, та сам він зізнався у скоєнні злочину. Делегація ЄС у Північній Македонії засудила підпалення та похвалила македонську сторону за швидке реагування. Будемо спостерігати за перипетіями у двосторонніх відносинах Північної Македонії та Болгарії в наступних випусках “Македонської П’ятниці” на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇬🇪🇪🇺Грузія та ЄС: критична резолюція Європарламенту 🔴 17 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій закликав ЄС до впровадження цільових персональних санкцій проти лідерів правлячої партії «Грузинська мрія» та її засновника Бідзіни Іванішвілі. У документі партію було названо «режимом», а парламентські вибори 2024 року - «сфальсифікованими», тож, чинну авторитарну владу визнали нелегітимною. 📉 У резолюції йдеться, що ситуація у Грузії «продовжує різко погіршуватися», а «методи репресій, кампанії дезінформації та політичні переслідування віддзеркалюють російські гібридні тактики». Рівень узгодженості зовнішньої політики Грузії з курсом ЄС впав з 53% до 40%, оскільки уряд ігнорує більшість санкцій проти РФ, Білорусі та Ірану. Європарламент висловив розчарування тим, що Грузія не доєднувалася до міжнародних та європейських ініціатив допомоги Україні, водночас затверджуючи свою підтримку грузинському народу та високо оцінюючи його солідарність з українцями. ▪️Євродепутати засудили «дедалі більш репресивне законодавство», яке порушує права людини та унеможливлює діяльність НГО та незалежних ЗМІ. Документ закликає скасувати закони «Про іноземних агентів» та «Про захист сімейних цінностей і неповнолітніх», негайно звільнити всіх політичних в’язнів та інших незаконно утриманих осіб. Автори також засудили провладні телеканали Imedi, POSTV та Rustavi2 за їхню роль у «поширенні кампаній наклепу та ворожої пропаганди» проти ЄС та його інституцій, із закликом переглянути акредитацію цих медіа. 👩🏻‍💼 У відповідь міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що резолюції Європейського Парламенту «не мають жодної політичної ваги», «ґрунтуються на неправдивих твердженнях» і мають на меті лише «зашкодити національним інтересам Грузії». 🟢 Згідно з останнім опитуванням громадської думки за 2026 рік, 71% грузинів продовжує підтримувати вступ Грузії до ЄС, а 79% вважає, що членство в ЄС принесе більше переваг, ніж негативних наслідків. Утім, половина респондентів вважає, що наразі Грузія рухається у неправильному напрямку на шляху до членства. Нагадаємо: Грузія здобула статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2023 року, проте невиконання вимог та посилення авторитарних тенденцій стали на заваді розгортанню цього процесу. У листопаді 2024 року уряд заявив про «замороження» перемовин стосовно євроінтеграції до 2028 року, що викликало масові протести.

🇲🇩 Молдова переглядає правила придністровського врегулювання Віцепрем’єр з реінтеграції Валеріу Ківерь заявив, що старий формат переговорів «5+2» фактично вичерпав себе. Понад 20 років розмов — і без реального прориву. А після початку повномасштабної війни Росії проти України цей формат став ще менш життєздатним. Нагадаємо, що формат «5+2» — це переговорний механізм щодо придністровського врегулювання, до якого входять Молдова і Придністров’я як сторони конфлікту, Росія, Україна та ОБСЄ як посередники, а Європейський Союз і США — як спостерігачі. Молдова більше не хоче залишатися заручником переговорної конструкції, де Росія одночасно є і стороною проблеми, і нібито «посередником». Кишинів шукає нову формулу — з більшою роллю ЄС, США та України. Це важливий сигнал не лише для Тирасполя, а й для Москви: придністровське питання поступово виходить із пострадянської логіки «замороженого конфлікту» і переходить у площину європейської інтеграції, безпеки та прав людини. Ключова ідея Кишинева проста: реінтеграція має бути поступовою, але не за рахунок суверенітету Молдови. А європейський курс може стати інструментом зближення двох берегів Дністра. Придністров’я довго було важелем тиску на Молдову. Тепер Молдова намагається перетворити власну європейську інтеграцію на важіль зміни ситуації.

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути поточну протестну ситуацію в Сербії та окремо приділити увагу відносинам країни з ЄС та США. 🇷🇸Сербія перед Відовданом Якщо дивитись на внутрішні події Сербії цього тижня, то з наближенням Відовдану (сербського національного свята), збільшується і протестна активність студентів. Наразі студенти-блокадники вже запрошують небайдужих доєднатись до протесту 28 червня в Кральєво. Підготовка до заходу триває, зокрема, у формі окремого протесту 20 червня в Новому Саді, для чого частина студентів 18 червня пропонує доєднатись до створення мерчу з гаслами “Студенти перемагають”. Будемо інформувати щодо цих та інших протестів у наступних випусках! Якщо зазирнути назовні, то 16 червня Венеціанська комісія опублікувала нові висновки щодо змін до судового законодавства (так званих “Законів Мрдіча”). За оцінкою комісії, Сербія виконала 7 з 9 рекомендацій, поки що оминаючи питання посади прокурорів у Прокуратурі з питань організованої злочинності та автономії Департаменту з питань боротьби з високотехнологічною злочинністю. Водночас частина рекомендацій комісії були виконані лише частково, і тому вони видають ще дев’ять рекомендацій, які мають закрити як дві невирішені сфери, так і недостатньо виконану решту реформ. 17 червня Європарламент ухвалив щорічний звіт по країнах Західних Балкан. З важливого для Сербії – її у звіті не було, і замість цього країну заслухають у липні. З коментаря фракції S&D стає зрозуміло, що Сербія наразі потерпає від “автократичного лідерства президента Александара Вучича” і ці звіти “більше не передбачатимуть толерантність до ерозії демократії та верховенства права”. Своєю чергою редакція Ф’южену вважає, що Вучичу вдалося випросити на саміті “ЄС-Західні Балкани” ще один місяць на проведення реформ. Для чого йому це – поки складно сказати. Можливо він шукає метод мінімально задовольнити рекомендації Венеціанської комісії та при цьому зберегти підвищений контроль над судовою гілкою влади. Можливо його цікавить можливість показати себе як сильного лідера, якому вдається трошки штовхнути країну вперед до євроінтеграції, та при цьому не вклонятись перед ЄК. Що ж до США, то президент Вучич поки продовжує сподіватись на те, що до його країни приїде Дональд Трамп та нарешті "розпочнеться стратегічний діалог". Мабуть, щоб це сталось швидше – сербська сторона активно працює над перемовинами щодо купівлі угорською MOL російської контрольної частки в сербській енергокомпанії NIS. Часу в них обмаль – приблизно до 1 липня, коли спливатимуть подовження операційної ліцензії NIS з боку американського OFAC. Чи вдасться Вучичу успішно закрити перемовини та нарешті отримати привід для приїзду Трампа до Белграда? На жаль, дізнаємося тільки в наступних випусках. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

Захід! Продовжуємо серію зустрічей — на черзі Угорщина 📢 🇭🇺 Unpacking Hungary: Ukraine’s EU Path, Security Dilemmas & Regional Politics Дата — 21 червня 13:00 за Києвом. Онлайн формат. Кілька експертів зі знанням угорського контексту — різні підходи, одна сцена в Zoom. Мета — розібратися, як внутрішньополітична динаміка в Угорщині, її позиція щодо України, суперечки навколо прав національних меншин, енергетична залежність від Росії та роль Будапешта в ЄС і НАТО впливають на регіональну безпеку, європейську єдність і процес євроінтеграції України. 📌 Теми обговорення: 1. Угорщина, ЄС і Україна: вето, переговори про вступ України до ЄС, політика Будапешта щодо розширення та європейської солідарності 2. Закарпаття та питання угорської меншини: як мовні, освітні й політичні питання впливають на двосторонні відносини Києва й Будапешта 3. Безпека та енергетика: залежність від російських енергоносіїв, позиція Угорщини щодо санкцій, НАТО та військової підтримки України 4. Регіональний вимір: роль Угорщини в Центральній Європі, Вишеградській групі та ширшій архітектурі безпеки на східному фланзі Європи 🎯 Результат — більше розуміння угорської політики, її суперечностей і наслідків для України, ЄС та регіональної безпеки. Реєстрація — за посиланням

🇦🇲Остаточні результати виборів у Вірменії Центральна виборча комісія Вірменії офіційно підбила підсумки парламентських виборів, що відбулися 7 червня. Попри тиск з боку Росії, чинний прем’єр-міністр Нікол Пашинян зміг зберегти владу, підтвердивши прозахідне прагнення вірменського народу. Як розподілилися голоси? 🫶 «Громадянський договір» Нікола Пашиняна здобув 49,7% голосів та отримає ¾ мандатів, закріплених за представниками національних меншин. 🔹«Сильна Вірменія» мільярдера Самвела Карапетяна – 23,3% 🔸Альянс «Вірменія» колишнього президента Роберта Кочаряна – 9,9% ✖️«Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна не пройшла до парламенту, набравши 4% ⚔️Опозиційні проросійські сили не визнають поразки та вимагають анулювати результати, заявляючи про масові порушення, фальсифікації та арешти напередодні виборів. Водночас влада звинувачує опозицію у підкупі виборців, а Пашинян назвав своїх опонентів (Карапетяна, Кочаряна та Царукяна) «триголовою мафією», яку народ вимагає «поставити на коліна». Наразі усім трьом лідерам опозиції заборонено залишати країну через кримінальні справи. Зокрема, експрезидента Кочаряна зупинили прямо в аеропорту «Звартноц» під час спроби вилетіти до РФ. 🌐 Вибори проходили на тлі відкритого протистояння з Кремлем, який намагався вплинути на результат через економічний шантаж, забороняючи імпорт вірменської агропродукції, риби та квітів. Проте, група міжнародних спостерігачів, хоч і відзначила повідомлення про підкуп виборців та інші порушення, заявила, що на більшості виборчих дільниць голосування пройшло без ексцесів. ➡️ Також, невдовзі у Вірменії розпочнуться щорічні навчання «Eagle Partner-2026» за участі США, Франції та Греції. Протягом 17-25 червня військовослужбовці з різних країн обмінюватимуться досвідом та проходитимуть тренування з підготовки та виконання миротворчих завдань, що підвищить взаємосумісність підрозділів для участі у міжнародних місіях.

🇺🇦🇲🇩🇪🇺 ЄС погодив відкриття першого переговорного кластеру для України та Молдови. Тепер будемо з подвійною увагою стежити, хто з сусідів буде допомагати нам на цьому шляху. І з потрійною увагою будемо стежити за тими, хто капоститиме. Лишайтесь із нами на Центральноєвропейському Ф'южені

🇵🇱 Президент Польщі встановив історичний рекорд за кількістю вето У Польщі — новий політичний рекорд. Президент Кароль Навроцький наклав уже 37-ме вето менш ніж за рік перебування на посаді. Це більше, ніж будь-який інший президент в історії Польщі. Для порівняння: Александр Квасневський, який досі був рекордсменом, застосував право вето 35 разів за два президентські терміни. Навроцькому ж знадобилося лише близько десяти місяців. 🔹 Що саме він заблокував цього разу? Президент відмовився підписати одразу три законопроєкти. 💲 Перший стосувався регулювання ринку криптоактивів. Навроцький заявив, що підтримує саму ідею регулювання, однак вважає урядовий варіант надто обмежувальним. За його словами, влада також майже не врахувала пропозиції президентської сторони. 🏥 Другий законопроєкт стосувався лікування ВІЛ. Його проблемним пунктом стало продовження терміну, протягом якого лікарі з-за меж ЄС могли скласти іспит із польської мови. Президент пояснив вето тим, що кожен поляк має право вільно й ефективно комунікувати зі своїм лікарем. 💸 Третій законопроєкт передбачав можливість призупиняти строк давності щодо податкових зобов’язань, якщо провадження було відкрито до завершення п’ятирічного терміну. Навроцький заявив, що така норма могла б підірвати правову визначеність і довіру громадян до держави.

🇷🇴 Румунія шукає прем’єра, але знаходить нову кризу Після того як Еуджен Томак відмовився від мандата на формування уряду через брак підтримки, президент Нікушор Дан зробив несподіваний крок: призначив новим прем’єром-кандидатом Адріана Вештю — досвідченого політика із Національної ліберальної партії (PNL) 📌 На перший погляд, рішення є логічним, оскільки Вештя має довгу адміністративну біографію, був мером Ришнова, очолював повітову раду Брашова, працював міністром розвитку й представляє одну з ключових партій румунської політики. Для керівництва PNL це призначення виглядає як спроба президента зайти всередину партії та зіграти на її внутрішніх розломах. Лідер партії Іліє Боложан назвав цей крок «ворожим актом» і спробою розколоти партію, оскільки, за його словами, з керівництвом партії не консультувались. Румунія фактично опинилася в ситуації, коли всі мають червоні лінії, але майже ніхто не має стабільної більшості. 🔴 PSD (соціал-демократи) готова говорити з Вештею, але не хоче повертатися до формули з Болояном. 🟡 Ультраправа AUR не підтримуватиме уряд, у якому сама не бере участі. 🟢 Проугорська UDMR не хоче бути інструментом у внутрішній війні PNL. 🟣 Центристи-технократи з USR не готові підтримувати уряд, якщо в ньому буде PSD. У результаті Вештя отримує політичну головоломку, де кожен потенційний союзник одночасно є джерелом нової кризи. Окремий парадокс — самі стосунки Вешті з президентом Даном. Ще під час президентської кампанії він різко критикував Дана, зображуючи його радше як блокувальника, ніж реформатора. Тепер саме Дан пропонує йому очолити уряд. ⚖️ Конституційний вимір Критики вказують, що президент мав би шукати ширший політичний консенсус через консультації з партіями. Якщо ж номінація сприймається як обхід партійного керівництва, це підриває не лише урядову стабільність, а й довіру до самої процедури формування влади. Ця криза в чергове оголила ряд слабких місць румунської політичної системи: 🟢крихкість партійної дисципліни 🟢втому від технократичних експериментів 🟢посилення ультраправих; 🟢залежність урядової стабільності від ситуативних домовленостей.

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Сьогодні маємо для Вас дещо зовсім нове: замість текстового випуску нашого щотижневика про Болгарію пропонуємо Вам глянути інтерв’ю-подкаст одного з авторів Центральноєвропейського Ф’южену Володимира-Назарія Гавріша з журналістом Української Правди Федором Попадюком. Темами розмови стала поточна політика прем’єр-міністра Румена Радєва, зокрема заява про скасування військової допомоги Україні, а також загальний екскурс в політичне середовище Болгарії. Для полегшення навігації через теми інтерв’ю надаємо таймкоди: –Історичний екскурс до політичної кризи в Болгарії, перший рік повномасштабного вторгнення: 0:00-7:57 –Македонське питання: 7:57-13:10 –Останні роки політичної кризи, уряди Желязкова та Гюрова, болгарська мова в Україні: 13:10-20:20 –Прихід Румена Радєва до влади, передвиборчі обіцянки та поточна зовнішня політика з ЄС: 20:20-27:50 –Два політичних табори в Болгарії, коментарі щодо окремих політичних сил, як Радєв переконував за себе голосувати, чому такі результати на останніх виборах: 27:50-34:35 –Чому Радєв вважається проросійським, неабсолютна парламентська монобільшість, роз’яснення заяв уряду про припинення військової допомоги Україні, співпраця України та Болгарії на цифрах, популізм Радєва: 35:16-42:26 –Оборонпром Болгарії, наявні проблеми та що може бути далі: 45:03-49:39 –Безпекова ситуація в Болгарії, російський зовнішній вплив та як він працює, стовпи російської пропаганди, що зараз каже Москва про Болгарію, енергетична ситуація: 49:39-1:01:40 –Партія етнічних турків ДПС, зовнішні відносини Болгарії та Туреччини 1:01:40-1:10:39 –Що можна зараз очікувати у відносинах Болгарії з Україною, ЄС та НАТО: 1:10:39-1:17:46 Слухайте спецвипуск на подкаст платформі Apple або у відеоформаті на YouTube та очікуйте на публікації з новинами про Болгарію Центральноєвропейському Ф'южені!

#македонски_петок Фото – Тимчо Муцунський та Веліслава Пєтрова. 05.06.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Разом із Александором Вучичем та іншими очільниками країн Європи, на саміт формату “ЄС-Західні Балкани” у Тіваті (Чорногорія) завітав і прем’єр-міністр Північної Македонії Християн Міцкоскький. Там він заявив, що процес розширення ЄС залишається живим, і завдання уряду країни полягає у активному прогресі по цьому треку без втрати національної гідності. На саміті Міцкоський провів конструктивну зустріч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем (та загалом був задоволений її результатами), а також із президентом Франції Еммануелєм Макроном та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Головною темою розмов стали конституційні правки (загальний опис тут) і бажання македонського уряду отримати набагато більше в питанні створення своєї європейської долі, аніж їхні попередники. До цього потенційно можна віднести прогрес по встановленню з ЄС “Роумінгу як вдома”, щодо чого трохи пізніше після саміту проводились перемовини між міністром цифрової трансформації Стефаном Андоновським та ЄК. Македонська сторона підкреслила, що ця ініціатива розглядається як конкретна та дуже помітна перевага для громадян, бізнесу, студентів, туристів та економіки Північної Македонії загалом, із потенціалом практично та безпосередньо наблизити країну до єдиного цифрового ринку ЄС. Водночас реального руху на переговорному треку між Північною Македонією та Болгарією цього тижня не спостерігалось. На зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць Процесу співпраці у Південно-Східній Європі (ПСПСЄ) у столиці Болгарії 10 червня македонський міністр Тимчо Муцунський закликав до розширення ЄС на Західних Балканах як запоруку безпеки, стабільності та конкурентноспроможності Європи. Він підкреслив повну відданість своєї країни до членства в ЄС і назвав довіру до розширення одним з ключових факторів у цьому процесі, щоб заслуги мали значення, зобов’язання дотримувались, а правила були передбачуванні*. *(Ред.) Відчувається жирнющий натяк до болгарської сторони. Цікаво, що болгарське МЗС на своєму сайті приділило більше уваги зустрічі з представником від Косово, аніж з македонським, про якого там взагалі не згадують. 🙃 Будемо спостерігати за євроінтеграційним та іншими треками північномакедонської дипломатії в наступних випусках “Македонської П’ятниці” на Центральноєвропейському Ф’южені!

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути участь Александара Вучича у саміті “ЄС-Західні Балкани”. ✈️🇪🇺Саміт “ЄС-Західні Балкани” 3 червня президент Сербії полетів до Чорногорії, місто Тіват, щоб доєднатись до саміту формату “ЄС-Західні Балкани”. Там одним з перших він зустрів президента Європейської Ради Антоніу Кошту, з яким обговорив процес євроінтеграції Сербії та вкотре запевнив, що для Сербії членство в ЄС залишається стратегічною метою. Під час розмови політики торкались питання судової реформи (див. закони Мрдіча) і Вучич пообіцяв виконати всі вимоги та рекомендацій Венеціанської комісії в питаннях удосконалення демократичних інституцій, верховенства права та в інших релевантних сферах. Вучич також подякував Кошті за готовність вислухати думки Сербії та підтримку європейської перспективи регіону Західних Балкан. Далі сербський президент поговорив з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом щодо можливої зміни методології розширення ЄС та пришвидшення загального процесу євроінтеграції. І одразу після — прийнявся до спілкування з різними європейськими чиновниками та лідерами*. Отут не можна забувати і про традиційного друга Вучича – словацького прем’єра Роберта Фіцо, з яким поговорили про можливості прискорення сербської євроінтеграції, регіональні виклики, підтримку Сербії в питанні Косово та можливості посилення двосторонніх економічних зв'язків. *(Ред.) зокрема прем’єр-міністри Болгарії (Румен Радєв), Албанії (Еді Рама), Польщі (Дональд Туск), Данії (Метте Фредеріксен), Ірландії (Міхал Мартін). Кульмінацією програми стало запрошення Вучича до кабінету з Урсулою фон дер Ляєн, Коштою, Емманюелем Макроном та Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили європейське майбутнє Сербії, процес виконання поточних реформ у Сербії (де Вучич знову пообіцяв виконати всі рекомендації Венеціанської комісії), очікування з боку Сербії на реформу процесу вступу до ЄС та поточну ситуацію в регіоні та Європі. За результатами, Макрон висловив сподівання на початок серії важливих реформ Ось тут хочемо додати, що Кошта напряму попросив Вучича зайнятись запобіганням зловживанню держресурсами та тиском на виборців. Фактично було винесено три головні проблеми: регіональну політичну напруженість через дії Сербії; невідповідність Сербії зовнішній політиці ЄС (в першу чергу в питаннях РФ); та недостатні темпи реформ у сфері демократії та верховенства права. В цьому контексті, за оцінкою ЄК, Чорногорія та Албанія відповідають передумовам та загальним умовам для траншу коштів за Планом зростання, а Сербія – ні. Такої ж думки дотримуються і більшість представників Комітету закордонних справ Європарламенту, які критикують Сербію за системний підрив демократичних стандартів та нехтування реформами. Була висловлена окрема стурбованість поглибленням кризи в Сербії в контексті масових протестів з листопада 2024. ✍️ Коментар від редакторів Варто окремо зауважити, що на саміті не все було спокійно. Чорногорська поліція виставила 87 громадян Сербії, які летіли чартерним рейсом до Тівата з банерами “Сербія перемагає” (відома кричалка прихильників СНС на противагу студентській “Студентство перемагає”). За офіційною версією чорногорської поліції – через становлення ризику для внутрішньої та національної безпеки згідно з положеннями Закону про іноземців, бо ці люди в минулому мали за собою скоєння кримінальних дій та проступків з елементами насилля. За словами сербських опозиційних ЗМІ, це були прихильники партії СНС, які брали участь у різних партійних заходах та мали купу судимостей За результатами саміту можна тільки сказати, що у Брюсселі нарешті зрозуміли, що закидування Сербії грошами попри відсутність реальних реформ (і навіть регресію) – це невдала політика. Однозначно тут роль зіграли студентські протести, звернення студентів до інституцій ЄС та агресивна поведінка сербської влади відносно протестувальників. Сподіваємось, що студенти теж це побачать та підпишуть спільний меморандум на підтримку європейського шляху країни. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

🇭🇺🏛 «Тиса» готується до активної роботи в парламенті 📄 Депутати Національних зборів Угорщини від партії «Тиса» готуються ухвалити поправки до правил процедури самого парламенту з метою швидшого ухвалення законів. 🤔 Згідно із проєктом закону, поданим депутаткою від «Тиси» Оршоєю Шуммер, депутати зможуть ініціювати позачергові слухання в парламенті до 15 разів на пів року замість теперішніх 6 слухань. Також пропонується збільшити ліміт надзвичайних засідань із 4 до 10 за аналогічний період. Головною метою цих поправок є швидкість, із якою можна ухвалити закон. ⏳ Завдяки позачерговим слуханням проєкт закону можна ухвалити всього за шість днів, на відміну від звичайної процедури Зборів, яка триває тижнями та включає кілька раундів дебатів, у тому числі із громадськістю. А під час надзвичайних засідань за пропозицію можна проголосувати лише через 24 години після її подання, чим неодноразово користувались і «Фідес» Віктора Орбана, просуваючи ініціативи на кшталт повної заборони ЛГБТ минулого року. ⚖ У самій же «Тисі» зазначають, що такий крок є тимчасовим та необхідним для повернення заморожених €16 млрд із фондів ЄС, призначених для Угорщини та заблокованих через високі корупційні ризики та обмеження свободи слова і верховенства права урядом Віктора Орбана. Як заявили представники керівної партії, стандартні правила процедури парламенту відновлять із 1 січня 2027 року, як тільки-но новий уряд здійснить необхідні реформи в країні.

🇦🇲День X або парламентські вибори у Вірменії Вітаємо! Раді повідомити, що віднині ми розширюємо свою експертизу і на держави Південного Кавказу 🇬🇪🇦🇿🇦🇲 Розпочинаємо з огляду електоральних перегонів у Вірменії: їхнього перебігу та значення. 7 червня у Вірменії відбулися парламентські вибори, участь у яких взяли 18 політичних сил: 16 партій і 2 блоки. 🫶 Партія “Громадянський договір” чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна взяла за основу своєї кампанії збереження миру після вирішення карабаського конфлікту, розбудову демократії та відносин із Заходом. На першому пункті активно спекулюють противники чинної влади, звинувачуючи її у поступках Азербайджану. ⚔️ Ядром опозиційних сил стала “Сильна Вірменія” Самвела Карапетяна, російсько-вірменського мільярдера і героя кримінальних справ. Через наявність потрійного громадянства (Вірменії, Росії та Кіпру) він не міг брати участь у виборах, тому список очолив його племінник. Карапетяни мають тісні зв’язки з Росією і, подібно до засновника "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі, маскують свою лояльність збереженням “стратегічного балансу”. Двома іншими проросійськими силами виступили “Альянс Вірменії” колишнього президента Роберта Кочаряна та партія “Процвітаюча Вірменія” Гагіка Царукяна. 📌 Передбачувано, без втручання Росії не обійшлося. Ні погрози “українським сценарієм”, ні економічний тиск, ні дезінформаційні кампанії та масове завезення на вибори вірмен з РФ не завадили “Громадянському блоку” здобути за попередніми підрахунками 49,81% голосів виборців, що свідчить про вибір населення на користь Заходу. Проросійський блок “Сильна Вірменія”, який звинувачували у підкупі виборців, разом з двома іншими партіями закріпили за собою 37% голосів. 🤔 Перемога партії Нікола Пашиняна, зарученого підтримкою США та ЄС, є безумовною поразкою Росії, але очікувати негайного “розлучення” не слід. Дійсно, зараз Вірменія асертивно віддаляється від РФ, але залишається економічно залежною від неї. З огляду на це та на суттєвий відсоток проросійських партій у парламенті, Вірменія, ймовірно, збереже певний рівень балансування між двома полюсами, допоки потреба у виборі не стане критичною. Так, розпочавши процес вступу до ЄС у квітні 2025 року, наразі Пашинян відкидає можливість активного розгортання євроінтеграційного процесу та проведення референдуму щодо вибору між ЄС і ЄАЕС через “неготовність” держави. 🌏 Ці вибори справедливо можна назвати поворотним моментом не лише у політичному житті Вірменії, а й регіону Південного Кавказу загалом. У час, коли Росія один за одним втрачає “своїх людей” у Європі, перемога “Громадянського договору” навряд чи входила у плани Федерації. Південний Кавказ, який донині був для РФ відносно лояльним регіоном, поповнився урядом, що став на шлях переорієнтації своєї зовнішньої політики у сторону Заходу. Результати останніх виборів у Центрально-Східній Європі, а тепер і Вірменії, підкріплюють позитивну тенденцію: Росія втрачає свою привабливість, зокрема на фоні неспроможності перемогти у російсько-українській війні, а її образ єдиного перспективного союзника поступово розчиняється.

🇭🇺🇸🇰Петер Мадяр розлютив Словаччину націоналістичними заявами Річниця Тріанонського мирного договору (4 червня) знову спровокувала серйозне дипломатичне загострення між Будапештом та Братиславою. Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який очолив уряд партії «Тиса» після історичних квітневих виборів 2026 року, реанімував старе націоналістичне гасло. Що заявив Мадяр? Виступаючи з промовою, Мадяр використав фразу, яку раніше часто експлуатували політики з партії «Фідес» Віктора Орбана (хоча сам Орбан у 2016 році називав це «старим жартом»):

«Ми, мабуть, єдина країна у світі, яка межує сама з собою».

Заява прозвучала у контексті Тріанонського договору 1920 року, за яким Угорщина втратила понад 60% своїх територій на користь сусідніх держав, зокрема й землі сучасної Словаччини. Мадяр наголосив, що саме тому Угорщина відповідальна за зміцнення Центральної Європи, проте одразу ж висунув жорсткі звинувачення на адресу Словаччини. За його словами, у країні досі щорічно фіксують сотні випадків конфіскації приватної власності етнічних угорців на основі декретів Бенеша, а тим, хто наважується це критикувати, нібито «загрожує ув'язнення». Словацька влада зреагувала миттєво, засудивши будь-які натяки на іредентизм та перегляд кордонів. Міністр закордонних справ Юрай Бланар назвав слова Мадяра «абсурдними» та закликав не фальсифікувати історію:

«Ні, пане прем'єр-міністре Угорщини. Ваші кордони, а отже, і наші, чітко визначені завдяки мирним переговорам у Тріаноні та підтверджені після Другої світової війни, де, до речі, Угорщина стояла на боці переможених... Ми відкидаємо будь-які сумніви щодо кордонів, територіальної цілісності чи суверенітету Словацької Республіки. Якщо дружні відносини мають зберегтися, то без фальшивих тонів іредентизму та сумнівів в історії»

.

Прем'єр-міністр Роберт Фіцо опублікував відповідь у соцмережі X, підкресливши, що жорсткі заяви лише посилюють напругу в складні часи:

«Не знаю, як це деінде, але на півночі Угорщина межує з суверенною Словаччиною, з гордими словацькими жінками та чоловіками, з гордим урядом та з прем’єр-міністром, який є гордим словаком. Жорсткі слова цього не змінять»

.

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Цей тиждень у Болгарії відзначився турбулентною ситуацією навколо бюджету країни, про що ми розкажемо у сьогоднішньому випуску. 💶❓Де гроші? Як Ви можете пам’ятати з минулих випусків, Румен Радєв та його коаліція “Прогресивна Болгарія” в першу чергу виступали на платформі вирішення всіх економічних проблем, покращення бізнес-клімату та піднесення рівня життя громадян. Як можна зрозуміти, разом з великими обіцянками приходять і великі очікування, а поруч з ними й великі зобов’язання, яких Болгарія тепер має дотримуватись як країна-член єврозони. Серед них, одним з головних є зменшення надмірного дефіциту бюджету, який має складати не більше 3% річних від ВВП. За поточною оцінкою ЄК, він може сягнути понад 4% до 2027 року, через що Брюссель зараз б’є тривогу. За болгарським мінфіном, дефіцит бюджету наприкінці травня вже склав 1.761 млрд євро або 1.4% від ВВП, а зі слів голови парламентського бюджетного комітету Костянтином Продановим – 2.5 млрд євро офіційного та ще більше “прихованого” дефіциту. Для виправлення ситуації, уряд Радєва пропонує зниження партійних субсидій (з 4 до 3 євро за голос на рік), підвищення боргової стелі до 3.8 млрд євро та скасування індексації ковідівських доплат до пенсій (які досі функціонують). За словами міністра оборони, скорочувати виплати міністерству не будуть, як і звільняти військовослужбовців. Крім скорочення витрат, уряд також намагатиметься реалізувати реформи, за які Болгарія зможе отримати виплати від ЄС (як от антикорупційна реформа). У поточних проблемах з бюджетом, Радєв звинувачує у всьому попередників, які “збрехали про реальну ситуацію в болгарській економіці, щоб швидше вступити до єврозони”. Своєю чергою “попередники” з партії ГЕРБ звинувачують Радєва у спробах вдарити по опозиції, пустити країну в боргову спіраль і взагалі, вони не розуміють звідки взявся такий величезний дефіцит. Водночас представники євроатлантичної ДБ підкреслюють, що ще у 2025 році попереджали про проблеми з бюджетом та закликають зараз використати монобільшість для проведення ключових і складних реформ*, поки ще не пізно. З іншого боку, голова ПП Асен Василєв, який в минулому був міністром фінансів, вважає історію з бюджетною дірою вигаданою та створеною урядом суто для ефекту “вирішення великої проблеми”. *(Ред.) ДБ вже подали законопроєкти, які фактично концентруються на скороченні державних витрат та адміністрації. Попри все, за словами міністра фінансів, Болгарія продовжуватиме працювати над державними проєктами та залученням прямих іноземних інвестицій. В цьому контексті, міністр економіки провів зустріч з представниками різних міністерств, держустанов та інших відомств для формулювання реформи зменшення адміністративного навантаження на болгарський бізнес та громадян; прем'єр-міністр – з представниками організацій роботодавців Болгарії для посилення промислових потужностей країни; президентка, спільно з заступницею міністра оборони та міністром економіки – з представниками оборонпрому та інвесторами для залучення інвестицій у цю сферу (в межах 17-ї Міжнародної виставки оборонної продукції та послуг “Хемус 2026”). ✍️ Коментар від редакторів Болгарія активно шукає методи вирішення проблеми з бюджетом, але поки невідомо чи адміністрація Радєва зважиться на якісь фундаментальні реформи. В найгіршому разі, країна підірве власний імідж на міжнародній арені та в межах ЄС, а це прямо й негативно відобразиться на рейтингах Румена Радєва та “Прогресивної Болгарії”. Нам залишається тільки чекати, тим паче, що Радєв не пробув на своїй посаді прем’єр-міністра і 100 днів. Будемо спостерігати за ситуацією та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#македонски_петок Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Редакція Ф’южену розпочинає в тестовому форматі нову щотижневу рубрику направлену на висвітлення подій у Північній Македонії, і ми сподіваємось, що Вам сподобається читати про цю маленьку, але не менш важливу країну в самому центрі Балкан. На початку тижня, міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі Тимчо Муцунський дав інтерв’ю, де розповів про євроінтеграцію країни та поточні відносини з Болгарією. Македонський міністр прямо зазначив, що нинішній болгарський уряд Румена Радєва не вселяє особливого оптимізму на цю мить. Зокрема, вони й надалі виставляють вимогу внести зміни до конституції Північної Македонії та реалізувати інші вимоги болгарської сторони*, які уряд не готовий обговорювати на умовах “євроінтеграція за будь-яку ціну”. Водночас пан Муцунський вбачає потенціал співпраці в інфраструктурній сфері (Пан’європейський коридор №8 та прикордонний перехід “Клепало”) та проведення перемовин за посередництва ЄС і держав-членів, які підтримують процес розширення Союзу *(Ред.) Це одна з основоположних проблем сучасного євроінтеграційного процесу Північної Македонії. Серед головних вимог можна виділити: включення болгар в статусі державотворчого народу (constitutive people), наблизити викладання македонської історії до болгарської, фактично змінити свою ідентичність/мову/культуру, припинити підтримку македонської меншини в Болгарії та інші вимоги, від яких віє відверто імперськими мотивами. Детальніше про македонський шлях до євроінтеграції Ви зможете дізнатись за посиланням, в аналітичному матеріалі “Української призми”. Він окремо підкреслив, що Північна Македонія, весь регіон та ЄС платять ціну у формі довіри через використання двосторонніх питань як підстави блокувати євроінтеграцію держави загалом, попри надані обіцянки та гарантії в минулому. “Ми ведемо переговори та дискутуємо, щоб знайти рішення, яке забезпечить не лише передбачуваність, а й стійкість. Щоб ми знали, що закрили всі питання, щоб знали, що європейські інституції та Болгарія твердо підтримують закриття цих питань, і щоб ми почали обговорювати питання, які мають суттєве значення”, – заявив міністр. ✍️ Коментар від редакторів Наразі не варто очікувати, що Румен Радєв змінить свою політику відносно Північної Македонії. Його електорат має відчутну частку правих націоналістів, які свого часу і почали вставляти палки в колеса на шляху до македонської євроінтеграції, а сам Радєв вже спричиняв на рівному місці дипломатичну кризу з Північною Македонією (інцидент з прапором у вересні 2024 року). На останній зустрічі з міністеркою закордонних справ Болгарії Весіславою Пєтровою, Муцунський та Пєтрова “обмінялись ударами” з питання євроінтеграції. Македонська сторона – наголошувала на важливості виконувати рішення ЄСПЛ (яке захищає права македонських меншин у Болгарії) та концентрувалась на предметних інфраструктурно-економічних питаннях. Болгарська сторона – закликала дотримуватись Європейського консенсусу від липня 2022 та повноцінно захистити права македонських болгар. Попри все, болгарська сторона теж погодилась активніше працювати над інфраструктурно-економічними двосторонніми питаннями. З найближчих маркерів для зміни ситуації навколо Північної Македонії можуть стати вибори у Франції у квітні 2027 року, бо Франція є одним з головних рушіїв балканської євроінтеграції та новий президент може змінити загальний баланс сил на користь македонської сторони, або кардинальна зміна геополітичної ситуації у Європі. Зокрема вторгнення РФ та потреба у надзвичайно швидкому темпі завершити будівництво інфраструктурних проєктів через Північну Македонію.

🇷🇴 🇺🇦Український слід у Бухаресті: уряд Румунії може очолити уродженець Одещини Президент Румунії Нікушор Дан висунув кандидатуру Еуджена Томака на посаду прем’єр-міністра. Томак заявив, що представить парламенту технічний уряд, а не політичний. За його словами, майбутній уряд має складатися з фахівців і працювати над збереженням проєвропейського курсу Румунії, зміцненням партнерства зі США, ролі країни в НАТО, економічною конкурентоспроможністю та виконанням зобов’язань перед міжнародними партнерами. Томак має 10 днів, щоб сформувати уряд і отримати вотум довіри в парламенті. Політична ситуація досі залишається складною: партії колишньої коаліції мають взаємні претензії щодо складу майбутнього кабінету. Найбільша суперечка навколо формування нового уряду полягає в тому, що PNL (націонал-ліберали) та USR (центристи-технократи) не хочуть голосувати за уряд, до складу якого увійдуть представники соціал-демократів із PSD. Водночас PSD є найчисельнішою партією в румунському парламенті, без голосів якої сформувати проєвропейську більшість фактично неможливо. Томак ще напередодні призначення подав у відставку з посади голови PMP — Партії народного руху. Це спроба посилити образ майбутнього уряду як надпартійного. Еуджен Томак народився в селі Бабеле (зараз - Озерне) в історичній Південній Бессарабії, нині це територія Одеської області України. Він походить із родини бессарабських румунів, навчався в Румунії, був депутатом від діаспори, а з 2019 року є депутатом Європарламенту. 📌 Якщо його кандидатуру підтримає парламент, Томак може стати першим етнічним румуном з України на чолі уряду Румунії.

🚨 🇷🇴 У порту Констанца вибухнув морський дрон У румунському порту Констанца 5 червня вибухнув морський дрон. Інцидент стався неподалік від румунської служби порятунку на морі. За даними медіа, район був ізольований ще до вибуху, на місці працювали сили Румунської служби інформації, Берегової охорони та Міноборони Румунії. Постраждалих немає. Міноборони Румунії повідомило, що об’єкт не належить румунській армії і не був пов’язаний із нещодавніми навчаннями в Чорному морі. За попередньою оцінкою, це дрон «типу тих, що використовуються у війні в Україні». Дрон самодетонував близько 10:30. Румунські медіа пишуть, що апарат міг мати на борту десятки кілограмів вибухівки, однак офіційно його походження ще з’ясовують. Справу розслідує прокуратура при Апеляційному суді Констанци. 📍 Констанца — ключовий чорноморський порт Румунії та важливий логістичний вузол для регіону, зокрема в контексті війни РФ проти України.