Центральноєвропейський ф'южн

🇷🇴 Президент Румунії Нікушор Дан окреслив свої «червоні лінії» у формуванні нового уряду Напередодні нових консультацій із політичними партіями він заявив, що не висуватиме кандидата на посаду прем'єр-міністра, який завідомо не має шансів отримати підтримку більшості в парламенті. За словами президента, наразі ні лідер PSD Сорін Гріндяну, ні євродепутат-технократ Зігфрід Мурешан не мають необхідної парламентської підтримки, тому їхні кандидатури не розглядаються. Примітна інша заява Нікушора Дана. Він категорично відкинув можливість формування парламентської більшості за участю голосів ультраправої партії AUR. На запитання, чи погодився б він на підтримку уряду навіть невеликою кількістю депутатів AUR, президент відповів однозначно: «Ні». Отже, президент стверджує про намір сформувати проєвропейський уряд без опори на ультраправих, навіть попри складну парламентську арифметику. Наступним важливим етапом стануть консультації з лідерами партій, заплановані на понеділок.

🇺🇳 Держави Центрально-Східної Європи на саміті НАТО в Анкарі 🇵🇱 Польща Після зустрічі з Володимиром Зеленським у Анкарі президент Польщі Кароль Навроцький наголосив, що історичні питання у відносинах Варшави й Києва залишаються невирішеними. Зокрема, він знову підкреслив неприйнятність для Польщі героїзації УПА, однак водночас заявив, що це не скасовує потреби в діалозі, адже Польща й Україна мають спільну ключову загрозу — Росію. 🇷🇴 Румунія Румунія використала саміт для посилення своєї ролі на Східному фланзі НАТО та наголосила на потребі розширення військової й економічної присутності США в країні. Президент Нікушор Дан також акцентував на підтримці України, важливості обороноздатності Молдови та стратегічному значенні Чорного моря — як у військовому, так і в енергетичному вимірах. 🇧🇬 Болгарія Для Болгарії саміт був важливим не лише в безпековому, а й в енергетичному вимірі, оскільки Софія домовилася з Анкарою про тимчасове замороження проблемного контракту між «Булгаргазом» і BOTAŞ. Болгарія також підтвердила намір рухатися до оборонних витрат на рівні 5% ВВП і підтримувати Україну в межах наявних можливостей, зокрема через енергетичну співпрацю та розвиток нових коридорів до Європи. 🇭🇺 Угорщина Угорщина заявила про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, а також про готовність продовжувати гуманітарну допомогу. Водночас Будапешт зберіг свою попередню позицію: не надсилати Україні зброю чи іншу військову допомогу, роблячи акцент на політичному діалозі та можливій майбутній зустрічі українського й угорського керівництва. 🇸🇰 Словаччина Словаччина підтримала підсумкову декларацію НАТО та не заперечила проти поступового збільшення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 року. Водночас Братислава наголосила, що допомога Україні має залишатися рішенням кожної окремої держави: Словаччина продовжить гуманітарну й нелетальну підтримку, зокрема у сфері розмінування та відновлення інфраструктури, але не братиме участі в нових військових фінансових внесках. 🇨🇿 Чехія Прем’єр-міністр Андрей Бабіш заявив союзникам, що Чехія з наступного року почне нарощувати оборонні видатки й гарантовано досягне рівня 2% ВВП. Окремо він наголосив на потребі посилення європейської протиповітряної оборони — зокрема з огляду на досвід України та рекомендації Володимира Зеленського. Водночас після саміту Бабіш оголосив, що Чехія не долучатиметься до плану НАТО з надання Україні військової допомоги на 70 млрд євро. Президент Петр Павел прямо не критикував прем’єра, але підкреслив, що участь у такій програмі є насамперед жестом солідарності, і Прага могла б підтримати її хоча б символічним внеском.

(2/2). Попередній пост тут ✍️ Коментар від редакторів Закінчення конференції збіглося з пресрелізом позиції ЄС щодо євроінтеграції Сербії. У прийнятій 468/663 голосами євродепутатів позиції зазначається про існуючий тривалий розрив між законодавчо закріпленим спрямуванням Сербії в контексті правил ЄС та фактичним впровадженням реформ. Євродепутати стверджують про можливість продовження євроінтеграційного шляху Сербії виключно у разі досягнення відчутного та сталого прогресу у сферах верховенства права, вільних та чесних виборів, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, досягнення незалежності судової гілки влади, свободи ЗМІ, реформи державного управління та покращення функціонування демократичних інституцій. Євродепутати стурбовані “поблажливим підходом” до Сербії та жадають, щоб Єврокомісія врахувала будь-який значний регрес у темпах та інтенсивності реформ у Сербії в контексті фінансової підтримки країни з боку ЄС. Євродепутатам також не подобаються тісні зв’язки з РФ та посилення безпеково-оборонної співпраці з КНР, через що виникають питання стратегічної орієнтації держави. Вони закликають до повної гармонізації сербської зовнішньої політики з політикою ЄС, особливо в контексті санкцій проти РФ. Ну, і вони не змогли проігнорувати низьку публічну підтримку євроінтеграції Сербії спричинену тривалою, маніпулятивною та антиєвропейською кампанією реалізованою медіа, що підконтрольні уряду, рядом урядових високопосадовців та членів правлячої партії СНС. На завершення, Євродепутати звернули увагу на протести, які тягнуться з 2024 року, називаючи вільні та чесні вибори найкращим шляхом вирішення цієї кризи. Бажаємо Україні навчитись якомога більше від сербської сторони, зокрема й чому закони Мрдіча не варто вводити в нашій державі, якщо ми плануємо вступати до ЄС 😁. Будемо спостерігати за ситуацією і надалі. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

#српска_среда Фото – учасники Першої Конференції голів парламентів країн-кандидатів ЄС. Белград. 07.07.2026 Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми маємо коротку новину щодо зустрічі спікера ВРУ Руслана Стефанчука з президентом та спікером Сербії, а також звіту ЄС щодо Сербії. 🇷🇸🇺🇦Візит Стефанчука до Сербії 7 липня спікер ВРУ Руслан Стефанчук завітав до Сербії на дводенну Конференцію голів парламентів країн-кандидатів ЄС, де зміг окремо провести зустрічі з президентом Александаром Вучичем та спікеркою сербського парламенту Аною Брнабич. Конференція була організована за ініціативи сербського парламенту у співпраці з українським. Головна мета конференції полягала у встановленні постійного формату співпраці між головами парламентів країн-кандидатів ЄС, заснованого на регулярному діалозі, обміні досвідом та спільних ініціативах. На заході були присутні представники Чорногорії, Грузії, Албанії, України, Сербії, БіГ, Молдови та Північної Македонії. За результатами Конференції було прийнято Белградську Декларацію, яка підтвердила принципи поваги до суверенітету й територіальної цілісності держав відповідно до Статуту ООН та міжнародного права; передбачає створення постійного механізму щорічних зустрічей голів парламентів держав-кандидатів. Наступна Конференція має відбутись у Молдові у 2027 році. Переходячи до двосторонніх зустрічей: за словами пана Руслана, він проінформував сербського президента про ситуацію в Україні, наслідки останніх російських ударів по українських містах та про наявні потреби для забезпечення захисту цивільного населення. Він подякував сербській стороні за гуманітарну підтримку, допомогу у відновленні енергетичного сектору та за турботу про постраждалих від війни українських дітей. Окремо обговорювалися ситуація на фронті, подальші двосторонні шляхи взаємодії, можливості міжпарламентської співпраці та спільний європейський шлях. Український спікер назвав наші держави близькими і навіть партнерськими, особливо в контексті євроінтеграції. Своєю чергою президент Вучич написав про обговорення важливості співпраці в процесі євроінтеграції, включаючи можливість ділитися інституційним досвідом, і загальну співпрацю у сферах спільного інтересу. У публікації щодо зустрічі з Аною Брнабич, Руслан Стефанчук повторив тезу: “на європейському шляху Україна та Сербія не конкуренти – ми партнери.” Політики обговорювали євроінтеграційні процеси (відкриття переговорних кластерів, практичний обмін досвідом між парламентами), посилення співпраці у профільних комітетах (зокрема у питаннях гармонізації законодавства з правом ЄС); надання додаткової підтримки Україні та запуск проєктів спрямованих на подолання наслідків російської агресії. Стефанчук підкреслив, що двостороння співпраця має наповнитись практичним змістом “від гуманітарних ініціатив до участі у відбудові України”. (1/2). Далі тут👇

🇦🇲 Вірменський тиждень Останні сім днів у Вірменії видалися вкрай насиченими та контрастними: за цей час відбулася низка важливих подій як у внутрішній, так і в зовнішній політиці держави. 🔸 4 липня Конституційний суд Вірменії поклав край післявиборчим суперечкам, відхиливши апеляції семи опозиційних сил та підтвердивши результати парламентських виборів 7 червня. Водночас вірменський парламент ухвалив пакет поправок до Виборчого кодексу: тепер повнолітні громадяни Вірменії матимуть право голосу лише за умови фізичного перебування у країні протягом щонайменше 366 днів за останні два роки. Це рішення стало відповіддю на план Росії завезти 100 000 вірменських виборців зі своєї території задля підтримки проросійської опозиції на червневих виборах. 💸 Резонанс всередині країни спричинив арешт Гагіка Царукяна, лідера проросійської партії «Процвітаюча Вірменія», яка не пройшла до парламенту. Його звинувачують в організації масштабного шахрайства та відмитті грошей через фіктивні схеми з іранськими підприємцями. Як стверджує слідство, Царукян та інші підозрювані незаконно привласнили майно на суму понад 21 млн доларів. Ба більше, під час обшуків правоохоронці вилучили і згодом передали до Єреванського зоопарку левів, яких політик утримував у своїй резиденції. 🇪🇺 На зовнішньополітичній арені Вірменія демонструє складне балансування. 2 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Єреван та оголосила про лібералізацію 80% вірменського експорту до ЄС. Це відкриє європейський ринок для майже 99% сільськогосподарської продукції Вірменії, таким чином послабивши економічний тиск Росії на державу. А втім, під час спільного брифінгу з Урсулою фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Нікол Пашинян підкреслив відданість «врівноваженій зовнішній політиці» та небажання псувати відносини з РФ. 🔴 6 липня, з першим офіційним візитом після виборів, Нікол Пашинян прибув до російського Єкатеринбургу на міжнародну промислову виставку «Иннопром». Там же, на зустрічі з прем’єр-міністром РФ Міхаілом Мішустіним, Пашинян ствердив свою зацікавленість у розвитку відносин з Росією та участі в Євразійському економічному союзі. Нагадаймо, що після спроб вплинути на вибори, РФ поставила під сумнів їхні результати і так і не привітала політика з перемогою. 🇮🇷 До цього, 3 липня Пашинян та президент Грузії Міхеїл Кавелашвілі відвідали похорони Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї у Тегерані, тоді як Азербайджан надіслав делегацію на чолі зі спікером парламенту. Подібні кроки Вірменії можна було б пояснити з огляду на її економічну, енергетичну чи то транспортну залежність від Росії та Ірану. Однак, зважаючи на чітку готовність ЄС посилити партнерство, питання, допоки Вірменія поєднуватиме ці два світи, залишається відкритим.

#българска_събота #български_уикенд Фото – Румен Радєв у парламенті. 03.07.2026 Здравейте, шановні читачі! У цьому випуску ми хочемо приділити увагу останнім подіям в Болгарії, включаючи питання України та “Лукойлу”. ▶️Крок вперед і крок назад◀️ Наприкінці червня міністр економіки, інвестицій та промисловості Олександр Пулєв заявив про вжиття низки заходів для стримування паливної кризи в Болгарії, включаючи активізацію активів “Лукойл Нафтохім Бургас” (надання можливості їм закуповувати сиру нафту у всіх необхідних підрядників зі Швейцарії). Гендиректорка “Litasco SA” (трейдингова швейцарська компанія підконтрольна “Лукойлом”) Інна Даріус також заявила про першу конструктивну зустріч із представниками болгарського уряду. Новим спеціальним державним комерційним головою підприємства призначили Євгенія Сімеонова. Для розуміння ситуації – активи російської компанії в Бургасі продовжують оперувати суто через подовження виключень американського OFAC, які створюються для запобігання паралізуванню важливих енергетичних підприємств у періоді продажу російських активів непідсанкційним покупцям. Наразі подовження триватиме до кінця жовтня, але російські активи все ще не продані. Водночас міністр Пулєв підкреслює, що жоден євроцент не дійде до російських власників, і що націоналізація активів є незграбною та може призвести до багатомільярдних претензій. Але “багатовекторна болгарська дипломатія зразка Радєва” на цьому не завершується. Наші читачі, які слухали інтерв’ю для “Української Правди” можуть пам’ятати, що проросійська партія “Відродження” у червні внесла законопроєкт щодо повного блокування допомоги Україні та розірвання безпекової угоди між Болгарією та Україною. Так от, законопроєкт провалився: 10 депутатів “за” (“Відродження”), 160 “проти” (усі інші), 14 “утрималися” (“Прогресивна Болгарія”) та 56 не голосували. Треба пам’ятати, що Румен Радєв під час передвиборчої кампанії критикував безпекову угоду. Більше з тим, Радєв 3 липня розкрив перед парламентом інформацію, що під час зустрічі з Зеленським він запропонував нашому президенту разом будувати АЕС “Белене” коштом ЄС, а потім продавати болгарську електроенергію через Румунію. Він також прояснив, що безпекову угоду не будуть скасовувати, бо там немає конкретики, термінів, обсягів чи обов’язкових дій; скасування буде дурним тоном з точки зору дотримання міжнародного права; в угоді також є зобов’язання України розвивати вивчення болгарської мови, захищати права та інтереси болгарської нацменшини. І того ж дня, мабуть, щоб збалансувати проукраїнськість, Радєв заявив про наміри Болгарії накласти застереження щодо 21-го пакету санкцій проти РФ для захисту національних інтересів країни. Залишається лише чекати офіційних заяв та можливих перемовин з Брюсселем. Попередньо Радєву не сподобались санкції проти Патріарха Кирила (РПЦ). ✍️ Коментар від редакторів Тим часом голова “найправославнішої”* партії Болгарії “Відродження” Костадін Костадінов висловив повагу до мужності іранської держави, яка власноруч декілька місяців трималась проти неспровокованої агресії з боку США та Ізраїлю. Враховуючи героїзм іранського народу, він з честю прийняв запрошення та разом з партійною делегацією доєднається до похоронів аятоли Алі Хаменеї. Він прямо підкреслює, що таке запрошення унікальне і ніяку іншу партію в Європі не долучать до процесії. *(Ред.) Вони регулярно цитують Патріарха Даниїла (БПЦ) та роблять публікації з православними мотивами; відстоюють православну церкву в усіх можливих питаннях. Можете просто погортати їхню стрічку на Facebook. Вкотре дивуємось вмінню Костадіна Костадінова поєднувати непоєднуване, успішно перекручувати історії, ігнорувати слона в кімнаті (Україну) та навпаки – активно співпрацювати з РФ. Ще більше дивуємось кількості жінок в коментарях до публікації Костадінова, які вітають участь керівництва партії на похоронах очільника сумнозвісного режиму, який не цурається жорстокої поведінки до жінок. З великим нетерпінням чекаємо появи Костадінова на похоронах Путіна та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇷🇴 🇺🇦Україна пояснила інцидент із дроном у румунському порту Констанца Українська сторона повідомила, що ще 4 червня поблизу Севастополя втратила зв’язок із чотирма морськими дронами Sargan-3000. Після цього контроль над їхніми маршрутами відновити не вдалося. Вранці 5 червня, о 09:54, ВМС України попередили ВМС Румунії про небезпеку автодетонації дронів і передали часовий інтервал, коли це могло статися. О 10:27 один із дронів вибухнув у порту Констанца. Постраждалих не було. Українська сторона назвала інцидент ізольованим і, ймовірно, пов’язаним із діями російської радіоелектронної боротьби. Після цього Міністерство оборони Румунії попросило Україну налаштовувати морські дрони так, щоб у разі втрати контролю вони самознищувалися в безпечній зоні — поза районами інтересу Румунії. Також сторони домовилися про постійний технічний канал зв’язку між українськими та румунськими ВМС.

🇲🇩 У Молдові у відставку подав прем'єр-міністр Олександр Мунтяну. 3 липня він оголосив про завершення своїх повноважень, заявивши, що більше не може виконувати свій мандат «відповідно до власних принципів і переконань». Мунтяну подякував членам уряду та їхнім командам, наголосивши, що й надалі служитиме Молдові незалежно від того, яку посаду обійматиме. Відповідно до Конституції Молдови, відставка прем'єр-міністра автоматично означає відставку всього уряду. Кабінет Міністрів продовжить виконувати лише поточні обов'язки до формування нового уряду. Подальша процедура передбачає: • президентка Мая Санду проводить консультації з парламентськими фракціями; • висуває кандидата на посаду прем'єр-міністра; • кандидат пропонує склад уряду та програму діяльності й звертається до парламенту за вотумом довіри; • після схвалення парламентом та складення присяги новий уряд офіційно розпочинає роботу. Конституційний суд Молдови визначив, що процедура формування нового уряду має бути завершена не пізніше ніж через три місяці з моменту відставки прем'єр-міністра.

#српска_среда Честитам, шановні читачі! У сьогоднішній публікації ми хочемо розглянути події цього тижня, включаючи протест під час Відовдану та заяву Вучича щодо відставки. 🤔Вучич гудбай? Як і очікувалось, 28 червня з 11 до 20 відбувся протест організований студентами у Кральєво. Акція проходила за сумісництвом зі святом Відовдану. Фактично все розпочалось ще 27 червня, коли громадяни та студенти Крагуєвацу організували “Марш Відовдана” (до якого доєднались і люди з сусідніх міст) пройшовши близько 60 кілометрів до центральної площі Кральєво. Були й такі, хто пробіг 42 кілометри при 40°C, щоб дістатись протесту. На території акції була розміщена сцена, кіоски першої допомоги, стенди зі студентським мерчендайзом та інша інфраструктура, яка дозволила виступити декільком спікерам*. Ближче до вечора дерева змогли закрити майже половину площі тінню, чим допомогли демонстрантам пережити спеку (в середньому, температура трималась у межах 35-37°C). За підрахунками організації “Архів публічних зборів” (за півгодини до кінця протесту) протест зібрав 5.7 тисяч людей. Враховуючи спеку та тривалість заходу, це ще доволі непоганий результат. Головною тезою став заклик до єдності заради майбутнього, попри можливі поточні ідеологічні суперечності. *(Ред.) Попри велику кількість виступів на тему Косово, ми хочемо виділити підбиття підсумків акції “Студент в кожному селі”. Студенти виявили схожість основних проблем між різними селищами країни, які уряд вирішує виключно перед виборами. Зокрема це недостатньо розвинена система водопостачання та каналізація, погані дороги, нерегулярний громадський транспорт, погане електропостачання, неефективна робота місцевих громад та відсутність перспектив (через що молодь змушена покидати селища). За день до Відовдану, 27 червня, партія СНС та Вучич зібрали масову акцію протесту під будівлею парламенту. На захід СНС, за підрахунками сербського МВС, прийшло близько 207 тисяч людей. Водночас в організації “Архів публічних зборів” нарахували 32.5 тисячі людей. Окрім використання танцювальних роботів, провладний мітинг також запам’ятався заявою Вучича піти у відставку в найближчі кілька тижнів (при цьому не покидаючи партію напризволяще). Конкретної дати, як можна зрозуміти, він не надав. За оцінкою деяких експертів-аналітиків, студентський рух від цієї заяви нікуди не зникне, бо Вучич завжди може спробувати балотуватись у прем’єр-міністри та поставити союзника на посаду президента. У підтвердження цієї гіпотези, 1 липня відбулися декілька протестних зібрань в різних містах країни з нагоди 20-го місяця від обвалу навісу в Новому Саді, який забрав життя 16 людей та запустив увесь протестний процес в країні. ✍️ Коментар від редакторів Ми також закликаємо наперед не загадувати падіння режиму Вучича, але вся ця історія з відставкою тхне недосказаністю. Легко пояснити дії Вучича реальним обвалом рейтингів СНС, тиском з боку ЄС та спробою врятувати ситуацію в країні. Водночас чому президент хоче піти на вибори саме зараз, після стількох місяців ухиляння – незрозуміло. Не так давно влада знову взялась за історію з використанням звукової гармати під час протестів 15 березня 2025 року, тільки тепер не з позиції заперечення такого факту, а саме що звинувачення студентів у тероризмі та запланованому перевороті. Буцімто студенти спрямовано симулювали звукову зброю, щоб повалити уряд. Журналіст “VREME” Недім Сейдіновіч вважає, що це може бути спробою влади ліквідувати найнебезпечнішого опонента – студентський рух – перед наступними виборами, оголосивши їх терористичним та екстремістським рухом. Голова опозиційної партії СРЦЕ (Сербський Центр) Здравко Понош своєю чергою вважає такий варіант розвитку подій самогубством для Вучича, який він хоч і може спробувати використати, але тоді "вже краще вистрілити собі в ногу". Будемо спостерігати за ситуацією і надалі. Дякуємо, що читаєте нас Центральноєвропейському Ф'южені!

🇦🇲🇮🇱 Геополітика пам’яті: Ізраїль офіційно визнав Геноцид вірмен 1915 року 🔹 28 червня уряд Ізраїлю схвалив пропозицію міністра закордонних справ Ґідеона Саара щодо визнання Геноциду вірмен: тепер законопроєкт буде направлений до парламенту на затвердження. Масові вбивства та депортації з боку Османської імперії, що призвели до загибелі майже 1,5 мільйона вірмен, визнали геноцидом понад 30 країн (серед яких США, Франція та Німеччина). Проте ухвалення рішення Ізраїлем саме зараз, що, за словами Саара, є їхнім «моральним та історичним обов’язком» (яким, вочевидь, не є визнання Голодомору як геноциду), має політичне підґрунтя і неуникно сколихує Південний Кавказ. 🇹🇷 З огляду на кризу відносин між Ізраїлем та Туреччиною через війну у Газі, визнання Геноциду вірмен є стратегічним кроком, насамперед спрямованим на Анкару. Будучи правонаступницею Османської імперії, Туреччина заперечує геноцид та протистоїть його міжнародному визнанню. Одразу після ухвалення Ізраїлем рішення, турецьке МЗС виступило з гострою критикою, звинувативши уряд Нетаньягу у прикритті власних злочинів проти палестинського народу та пообіцявши «покласти край експансіоністській та дестабілізуючій політиці Ізраїлю». 🇦🇿 На відміну від своєї союзниці Туреччини, Азербайджан має теплі відносини з Ізраїлем: постачає йому енергоносії та отримує натомість сучасну зброю. Але й він назвав такий крок «приводом для серйозного занепокоєння» і закликав уряд Ізраїлю «переглянути рішення». «Подібні дії поглиблюють існуючі розбіжності та підривають зусилля, спрямовані на досягнення тривалого миру та стабільності в регіоні», - заявило Міністерство закордонних справ Азербайджану. 🇦🇲 Найбільш очікуваною у цій ситуації стала, звісно, реакція Вірменії. Після декількох днів мовчання прем'єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що не бачить необхідності реагувати на це рішення, оскільки «утримання від участі у питанні інструменталізації Геноциду вірмен відповідає інтересам Республіки Вірменія». Варто зазначити, що ще у 2024 році міністр закордонних справ Вірменії наголосив, що міжнародне визнання Геноциду не є головним пріоритетом зовнішньої політики держави. 🤔 Для нещодавно обраного Нікола Пашиняна, політичними цілями якого є розбудова миру та співпраці в регіоні, визнання Ізраїлем Геноциду вірмен стало радше не подарунком, а чинником ризику для добросусідських відносин, що лише почали налагоджуватися, та підставою для звинувачень у слабкості з боку опозиції. А втім, незважаючи на перешкоди, керівництво держави має намір до 2030 року повністю відкрити кордони та відновити транспортне сполучення з Туреччиною та Азербайджаном.

(2/2). Попередній пост тут ✍️ Коментар від редакторів Маємо декілька оновлень щодо двосторонніх відносин Болгарії та України, про які ми писали в червні. На початку цього тижня Румен Радєв надіслав відповідь на запит експрем’єра та голови парламентської групи “Продовжуємо Зміни” Ніколая Дєнкова. Як зазначається у відповіді, Болгарія продовжуватиме підтримувати Україну, але наразі досягла межи своїх можливостей і не зможе надавати більше, ніж вже пообіцяла. Радєв окремо підкреслив, що призупинення військової допомоги зі складів болгарської армії не означає відмову від співпраці в інших секторах, зокрема болгарського оборонпрому. Трохи згодом болгарський прем’єр доєднався до Міжнародної конференції з питань відновлення України у Гданську. Там він назвав відбудову України важливою для стабільності та безпеки всієї Європи; закликав міжнародне суспільство мобілізувати свої сили та ресурси для завершення війни в Україні шляхом дипломатії та досягнення сталого мирного рішення на основі Статуту ООН та принципів міжнародного права. При цьому Болгарія, за словами Радєва, готова підтримувати цей процес у довгостроковій перспективі, одразу відмічаючи три напрямки співпраці: безпека, диверсифікація енергетики (виділяється Вертикальний Газовий Коридор та Трансбалканський газопровід) та побудування зв’язків у Чорноморському регіоні (виділяється Пан’європейський коридор №8 та створення спільного “Центру морської безпеки в Чорному морі”). І прямо нарівні з цими новинами – Радєв поспілкувався з Патріархом Даниїлом (БПЦ) щодо ролі церкви в розвитку держави, а Патріарх своєю чергою підтримав позицію Радєва щодо блокування санкцій ЄС проти Патріарха Кирила (РПЦ). Що можна сказати – ще один прояв геніальної багатовекторної болгарської дипломатії зразка Радєва™. Наступного тижня чекаємо різкі заяви проти Києва, щоб збалансувати карму. 😁 Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Вітаємо Вас з Днем Конституції України! У цьому випуску ми хочемо приділити увагу поступовому підвищенню напруження навколо уряду Радєва та в кінці розповісти про поточні оновлення у наших двосторонніх відносинах з Болгарією. 👀Перші протести проти уряду Радєва Літо доволі часто стає складним періодом для болгарських урядів, і каденція Радєва не стала виключенням. По-перше, це бюджет на 2026 рік (який досі не прийняли), з проєктом якого можна ознайомитись за посиланням. На перших сторінках одразу можна побачити, що дефіцит цього року буде астрономічним – понад 7 млрд 350 млн 530 тис євро (близько 5.7% від ВВП). Таких цифр не було навіть за часів адміністрації Желязкова (тоді дефіцит був ~6 млрд євро). Звідки уряд візьме стільки грошей залишається загадкою навіть для редакції Ф’южену. І опозиція, м’яко кажучи, не в захваті від поточного проєкту – критика лунає з кожного інтерв’ю, через що втрачається сенс цитувати їх усі. Найкраще сутність критики опозиції передають слова експрем’єра – та потенційного кандидата у президенти від євроатлантистів – Андрея Гюрова. Він ознаменував цей як такий, що створює проінфляційні фактори, підвищує навантаження на громадян з малими доходами, не закладає модернізацію держави (зокрема ефективність адміністрації та адміністративних розходів). Гюров підкреслює, що бюджет переслідує популістичні цілі, намагаючись принести короткострокову популярність ціною довгострокових інтересів держави. По-друге, Болгарія має активно готуватись до проблем з постачанням води. Попередньо уряд вже працює над вирішенням цієї проблеми, але наразі це радше затикання дірок водними режимами в окремих муніципалітетах, а не комплексне та довгострокове. Це свого часу дуже сильно вдарило по рейтингах адміністрації Росена Желязкова й стало одним з передвісників їхнього повалення (іншими були проблеми в бюджеті, використання правоохоронців проти опозиції та союз з партією ДПС олігарха Деляна Пеєвського). Народне невдоволення діяльністю монобільшості проявило себе цієї суботи, 27 червня, великим протестом на території “трикутника влади” – площі Незалежності, де розташовані уряд, парламент та офіс президента. Люди зібралися під гаслами “Анти-Радєв: Час для свободи”/”Відставка”/”Тут не Москва”. Мотивацією для протесту стали: дискредитація Болгарії перед болгарськими міжнародними союзниками; намагання повернути країну до російської сфери впливу; загроза європейському розвитку країни з боку уряду; відсутність реального руху щодо демонтажу корупційної моделі управління “Борисова-Пеєвські”; проєкт бюджету дублює усі проблеми, які свого часу були й в уряду Желязкова тощо. Один з організаторів протесту, Манол Глішев, окремо наголосив, що йому не подобається як Радєв бреше про припинення допомоги Україні як державі, що зазнала нападу. Інший оратор, Методі Лалов, заявив, що Болгарія не служитиме Путіну, і що Радєв такий самий брехун, як і Бойко Борисов та Делян Пеєвські. Протест відбувся мирно, але дуже малоймовірно, що він буде останнім за це літо. (1/2). Далі тут👇

#македонски_петок Фото – Перший день форуму в місті Дубровник, Хорватія. 26.06.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Цей тиждень відзначився серією зустрічей міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Тимчо Муцунського з представниками різних держав НАТО. 23 червня пан міністр зустрівся з Послом Швеції Олом Сольстромом. Під час розмови підіймались питання зміцнення двосторонньої економічної співпраці та торгівлі, спираючись на успішну присутність шведських компаній у країні. Окремо обговорювались актуальні регіональні та глобальні політично-безпекові питання. Пан Муцунський висловив вдячність за постійну підтримку Швецією євроінтеграції Північної Македонії та підтвердив відданість уряду реформам на цьому шляху. 25 червня до Скоп’є завітав Заступник міністра з питань стратегії, політики та планування США Джон Г. Гунтаніс. Політики обговорили поточну діяльність в контексті попередньо узгоджених двосторонніх пріоритетів та цілей; підтвердили спільне зобов’язання поглиблювати стратегічне партнерство між двома країнами. Особливо виділялись сфери енергетики, економіки, торгівлі, кібербезпеки, боротьби з організованою злочинністю та інші напрямки. Наразі пан Тимчо Муцунський перебуває в місті Дубровник, Хорватія на однойменному форумі. До участі також були запрошені високопоставлені представники різних держав, експерти та представники міжнародних організацій, які обговорюватимуть актуальні глобальні та регіональні проблеми безпеки, політики та економіки. Особлива увага буде приділена середземноморському виміру європейської безпеки та регіональної співпраці. Подивитись на ефір першого дня форуму можна за посиланням; програму форуму за посиланням. На думку редакції, цікавим буде саме другий день форуму, коли Муцунський виступатиме на панелі під назвою “ЄС та Західні Балкани: Спільне Вирішення Невирішених Задач”. Поки що відомо, що на форумі пан Муцунський зустрівся з Міністром закордонних та європейських справ Словенії Тоне Кайзером вперше з моменту призначення останнього. Сторони підтвердили чудову двосторонню співпрацю та традиційну дружбу між країнами й погодилися найближчим часом поглибити взаємодію між собою. Окремо сторони обговорили македонський євроінтеграційний процес, а також подальше посилення співпраці в рамках НАТО, зважаючи на актуальні безпекові виклики. Будемо спостерігати за діяльністю македонського МЗС в наступних випусках “Македонської П’ятниці” на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇷🇴🇲🇩 У Румунії «без голосування» пройшов закон про об'єднання з Молдовою Попри гучні заголовки, які вже ширяться мережею, реальне об'єднання двох країн не стало ближчим ні на крок. ❓ Як закон пройшов без голосування? Законопроєкт, який подала ультраправа партія S.O.S. România, очільницею якої є одіозна Діана Шошоаке, пройшов Палату депутатів (нижню палату) за процедурою так званого «мовчазного ухвалення». 🟢Це не означає політичну підтримку в залі. 🟢Проєкт просто не встигли (або свідомо не захотіли) розглянути вчасно. Після спливу 45-денного конституційного терміну документ автоматично передається далі. 🟢Тепер слово за Сенатом — саме він є вирішальною палатою у цьому питанні. 🛑 Хто виступив проти? Юридичних перспектив у цього документа практично немає. Уряд Румунії, а також дві профільні комісії (юридична та з прав людини) вже надали щодо нього негативні висновки. ⚡️ Реакція Маї Санду Президентка Молдови відреагувала на цю новину вкрай різко. Вона прямо заявила, що ініціатива належить «агенту Москви», а її справжня мета — дискредитувати саму ідею зближення країн. Санду також підкреслила, що такі масштабні історичні процеси не запускаються в односторонньому порядку декларативними законами.

🇦🇲🇦🇿 Вірмено-азербайджанські відносини після перемоги Пашиняна 🕊 Результати парламентських виборів у Вірменії, на яких партія Нікола Пашиняна «Громадянський договір» здобула майже 50% голосів, стали не лише свідченням прозахідного вибору країни, а й готовності до розбудови мирної співпраці в регіоні. 🤝 Процес нормалізації відносин з Азербайджаном отримав новий імпульс вже за тиждень після голосування, коли проросійська опозиція ще оскаржувала результати виборів. 14 червня у місті Діліжан (Вірменія) відбулася зустріч між Хікметом Гаджієвим, помічником президента Азербайджану, та Арменом Григоряном, секретарем Ради безпеки Вірменії. Сторони обговорили ключові питання мирного врегулювання та домовилися про наступну зустріч в Азербайджані. Ця подія сигналізує про відновлення прямих контактів високого рівня та становлення системного двостороннього діалогу. 🌐 Економічним фундаментом майбутнього миру має стати транзитний коридор TRIPP («Маршрут Трампа»), що проходитиме через Сюнікську область Вірменії та з'єднає основну територію Азербайджану з його ексклавом Нахічеванською Автономною Республікою. Активне будівництво шляху, що стане важливою ланкою «Середнього коридору», заплановане на другу половину 2026 року. «За логікою TRIPP» вірменський та азербайджанський телекомунікаційні оператори підписали угоду про транзит інтернет-трафіку, з метою забезпечення Нахічевані зв’язком через територію Вірменії. 📖 Попри прогрес, головним каменем спотикання залишається конституційне питання. Азербайджан наполягає на зміні Конституції Вірменії, яка містить у преамбулі посилання на Декларацію незалежності 1990 року з ідею «возз'єднання» Нагірного Карабаху з Вірменією. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що мирний договір може бути підписаний наступного дня після внесення цих поправок. Проте, оскільки Пашинян не має конституційної більшості у дві третини голосів, вирішення цього питання потребує проведення загальнонаціонального референдуму. 🤔 Це створює вікно можливостей для внутрішньої опозиції та Росії, яка намагається зберегти свій вплив через інструменталізацію конфлікту. Успішний референдум юридично закріпив би кінець ворожнечі з Азербайджаном та вивів би регіон з-під впливу зовнішніх гравців, тому динаміку мирного процесу аж ніяк не можна збавляти.

🇷🇴 Без більшості й без уряду вкотре: Румунія входить у новий етап кризи Уряд, запропонований прем’єром Адріаном Вештя, не отримав вотум довіри. Для затвердження кабінету потрібно було щонайменше 233 голоси, але він зібрав лише 189 “за” і 23 “проти”. Один з вирішальних кроків був зроблений ультраправою партією AUR. Її депутати залишили залу перед голосуванням. Саме голоси AUR могли забезпечити проходження уряду, який підтримували PSD (cоціал-демократи) і частина лібералів (з PNL). Тепер ініціатива знову повертається до президента Нікушора Дана. Відповідно до конституційної процедури, він має провести нові консультації з парламентськими партіями та визначити нового кандидата на посаду прем’єра. Після цього кандидат матиме 10 днів, щоб сформувати список міністрів, підготувати програму уряду і знову просити парламент про вотум довіри. Якщо і наступна спроба провалиться, Румунія наблизиться до сценарію дострокових виборів. Конституція дозволяє президенту розпустити парламент, якщо виконані дві умови: минуло 60 днів від першої спроби призначення, а парламент відхилив щонайменше дві спроби сформувати уряд. Але це не автоматичний механізм: президент отримує право розпуску парламенту, а не обов’язок це зробити. У Румунії немає стабільної більшості, а AUR дедалі більше перетворюється на силу, здатну блокувати або визначати урядові конфігурації. Для країни з бюджетними проблемами, зобов’язаннями перед ЄС і безпековими викликами це означає затяжну політичну нестабільність та турбулентність.

🇨🇿 Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що президент Петер Павел не увійде до складу делегації на саміті НАТО, що призвело до загострення суперечки, яка вже кілька місяців розколює вищу керівну верхівку країни Чехія не досягла встановленого альянсом орієнтиру щодо витрат на оборону у розмірі 2% від ВВП у 2025 році і не досягне цієї мети також цього року. Бабіш, який пообіцяв виконати цю мету з 2027 року, розраховує, що його близькі стосунки з президентом США Дональдом Трампом вбережуть його від жорсткої критики за недоліки на саміті. Павел прокоментує це рішення у вівторок, як повідомили в його офісі в заяві, надісланій електронною поштою. Раніше він заявляв, що готовий звернутися з цим питанням до Верховного суду країни, якщо уряд виключить його зі складу делегації.

(2/2). Попередній пост тут ✍️ Коментар від редакторів Поки що нічого сказати, схоже що “зрада” знову скасовується і Болгарія відкрита до перемовин щодо технологій та промислової співпраці. Ми так розуміємо, що основою виступатиме двостороння безпекова угода підписана урядом Гюрова наприкінці березня, але навіть якщо ні – це все одно цікава зустріч яка може дати ще цікавіші плоди. Сторони намагались говорити якнайменше про цю подію, можливо через запит самого Радєва. Чесно кажучи, боляче тримати в голові всю багатовекторність Радєвської дипломатії, яка схоже що й не планує ставати легкою в розумінні. Голова МЗС Болгарії Веліслава Пєтрова заявила, що Болгарія підтримуватиме санкції, які матимуть реальний економічний ефект і сприятимуть припиненню війни, але проти заходів переважно символічного характеру. Причому санкції мають чинити тиск на російську економіку та спонукати її до повернення до перемовин, не завдаючи шкоди країнам ЄС. На її думку, санкції проти Патріарха Кирила мають символічний характер та можуть виявитись контрпродуктивними. От зараз вдумайтесь: в одній заяві голова МЗС визнала, що перемовини з РФ не починаються через РФ, але при цьому санкції проти голови РПЦ, який постійно закликає до продовження війни, є контрпродуктивними. І ми до цього чули заяви про припинення постачання зброї Україні від болгарської армії, які теж взагалі не відповідають дійсності (в тому плані, що ми й так не отримували від болгарської армії зброю, а це радше були покупки – детальніше дивіться наше інтерв’ю). Редакція підозрює, що це тільки початок і далі Радєв буде робити ще більше таких заяв, щоб збалансувати інтереси проросійської та проукраїнської частин населення. Все що можемо порекомендувати нашим дипломатам і читачам – запасайтесь магнієм. Це може бути надовго. Ну, а ми тим часом будемо спостерігати за ситуацією. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

#българска_събота #български_уикенд Здравейте, шановні читачі! Цього тижня ми хочемо розглянути новини про блокування Болгарією санкційних пакетів ЄС проти РФ. 🥴😵‍💫Багатовекторна болгарська дипломатія зразка Радєва Багато хто з наших читачів вже дізнався про цю новину: перебуваючи в Брюсселі, прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв заявив, що не дозволить вводити санкції проти РФ, які шкодять і несуть ризик для болгарської економіки, “особливо для функціонування нафтопереробного заводу в Бургасі”, запчастин для столичного метро та агрокультурних добрив. Крім цього, Радєв заявив, що “час хрестових походів скінчився”, і не можна накладати санкції на Патріарха Кирила, бо це атака на церкву*, а “російське православ’я сприяло болгарському визволенню від п’яти століть османського рабства”. Та й взагалі, санкції не допомагають досягнути миру. *(Ред.) Маємо подякувати болгарським журналістам з телеканалу NOVA, які взяли своєчасне інтерв’ю в Архімандрита Чорногорського монастиря Ніканора (Мішкова), який отримав це звання особисто від покійного болгарського Патріарха Неофіта, і був єдиним монахом в Болгарії, який отримав таку честь від Неофіта. Прямо кажучи – не остання людина в БПЦ. Сам Ніканор до цього негативно висловлювався стосовно РПЦ (яка політично підв’язана до російської влади) та ідеології “русского мира”, а також щодо дій РПЦ після початку повномасштабного вторгнення. Так от, в інтерв’ю він прямо підкреслив, що санкції спрямовані проти російського патріарха як особи, а не на інститут РПЦ. Водночас він назвав заяви Патріарха Кирила несумісними з православними вченнями, де неможливо знайти поняття “сатанинський Захід” і “священна війна”. Ніканор закликав до розмежування між вірою, політикою та державною пропагандою, наголошуючи, що санкції проти Патріарха РПЦ спрямовані не проти православ’я в цілому, а на його конкретні дії та позиції. Одразу після заяв Радєва почалась критика з боку опозиції… причому з обох таборів. Відверто проукраїнські євроатлантисти з коаліції ПП-ДБ назвали слова прем’єр-міністра стратегічною помилкою, яка наближає Радєва до моделі управління Орбана і теж використовує релігію в політичних цілях; така позиція ізолює Болгарію від європейських партнерів та нестиме негативні наслідки для країни, а сам Радєв – захищає агента російських спецслужб, який активно допомагає веденню війни та йде проти християнських принципів. Водночас представники відверто проросійської партії “Відродження” розкритикували Радєва за те, що він згоден з усім іншим пакетом санкцій проти РФ, але “має проблеми тільки з пунктами про енергетику та російського патріарха”, і от якби “Відродження” було при владі, то вони б взагалі заблокували весь пакет. Представники проєвропейської партії ГЕРБ-СДС теж розкритикували рішення Радєва, наводячи схожі аргументи як і ПП-ДБ. Практично одразу після цих заяв, Радєв зустрівся з Володимиром Зеленським (спільно з міністрами закордонних справ та іншими урядовцями), щоб обговорити можливості співпраці в енергетичній безпеці, промисловому партнерстві та передачі технологій щодо дронового виробництва. Що цікаво, загальна публікація болгарського уряду з цього приводу вклалась у всього 71 слово (у МЗС вийшло 91 слово). Пізніше Радєв додасть, що сторони говорили про Вертикальний Газовий Коридор та можливість диверсифікації енергетики в регіоні; можливість співпраці у дроновій сфері та можливість спільного виробництва, яке знаходиться в інтересах модернізації болгарської армії. Своєю чергою Володимир Зеленський повідомив, що сторони провели змістовні перемовини, детально обговорили розвиток співпраці, енергетичну безпеку, в тому числі регіональну та торкнулись “питань підготовки українсько-болгарських консультацій для підготовки спільних проєктів”. Наш президент запропонував Болгарії розпочати роботу над спеціальною угодою у форматі Drone Deal. В результаті очільники делегацій домовились доручити командам опрацювати всі обговорені питання та підготувати низку двосторонніх документів. Наші вклалися в 54 слова. 😁 (1/2). Далі тут👇

#РоздумиРедакції Центральна Європа у тіні білого орла?🇺🇦🇵🇱🦅 Нинішня польсько-українська криза виглядає менш дивною, ніж здається. Політичні актори спочатку відсікають неприйнятні варіанти, і лише потім починають рахувати вигоди та витрати. Для українського керівництва таким некомпенсаторним критерієм було не виглядати таким, що під зовнішнім тиском відмовляється від власної політики пам'яті під час війни. Для Навроцького аналогічним критерієм стало не виглядати слабким перед своїм електоратом у питаннях Волині та УПА. Тому сценарій швидкої поступки з боку Києва був майже неможливим. А сценарій відкликання ордену був дуже вірогідним. Проблема в тому, що після проходження цих фільтрів етап раціональної оптимізації може взагалі не настати. Ми звикли думати, що держави рахують вигоди від співпраці. Але що робити, якщо до цього рахунку справа просто не доходить? Під питанням опиняється логіка нової безпекової архітектури Центральної Європи. Під питанням опиняються транспортні коридори. Під питанням опиняється регіональний ВПК. Під питанням опиняється сама ідея осі Варшава-Київ як одного з центрів сили в Європі. У Польщі та Україні емоції витіснятимуть поміркованих. Політики, які працюють з образою та історичною пам'яттю, отримуватимуть перевагу над політиками, які працюють із довгостроковими інтересами. Поле гри дедалі більше визначається символічною політикою, а не компромісом і прагматикою. Вважати, що виграє лише Росія, було б спрощенням. Виграють усі, кому муляла перспектива стратегічного зближення Польщі та України. Виграють усі, кого не влаштовувала поява нового центру сили в Центральній Європі. Виграють і ті актори поза межами Європи, для яких головне не те, хто має рацію в польсько-українській суперечці, а те, щоб Європа залишалася геополітичним гаманцем, а не геополітичним гравцем. Найнеприємніше питання інше. Чи існує вихід? Зміна поколінь політиків потребує часу, якого немає. Зовнішній диктат виглядає малоймовірним. Польща є економічною та військовою потугою. Україна вже четвертий рік тримається у війні, яку багато хто прогнозував непосильною для Києва. Немає актора, здатного просто нав'язати рішення обом сторонам. Створення настільки масштабних вигод від співпраці, щоб вони переважили історичні суперечності, можливе. Але це дорого і теж потребує часу. Тому вимальовується тривожна перспектива. Іноді системи виходять із подібних пасток лише через екзистенційну кризу, яка змушує побачити новий горизонт і нову логіку співіснування. Ціна такого прозріння зазвичай дуже висока. Страшно висока. І для Києва. І для Варшави.