Центральноєвропейський ф'южн

🇨🇳🇭🇺 Китайський мотогігант Yadea планує відкрити завод в Угорщині Про це заявив у інтерв'ю Financial Times перший віцепрезидент компанії Ван Цзячжун. За його словами, головною метою цієї пропозиції є задоволення європейського попиту на електросамокати та електричні мопеди. Загалом, за рік закордонні продажі Yadea виросли на 70%, і зараз спостерігається зростання попиту в Європі через складну ситуацію із Ормузькою протокою та нестабільними цінами на нафту. Хоча сама компанія здебільшого була представлена саме в Південно-Східній Азії, наразі її керівництво всерйоз розглядає експансію на європейський ринок.

«Yadea вважає локальне виробництво важливим для зменшення тарифів на китайську продукцію, і тому планує відкрити завод в Угорщині», — заявив Ван Цзячжун

Сама ж Угорщина вже кілька років поспіль є активним реципієнтом китайських інвестицій, отримавши протягом 2023-2025 років кілька мільярдів євро інвестицій від компаній із КНР. Наразі в Угорщині майже закінчили будівництво заводу китайського автогіганта BYD, а також свою роботу розпочав завод китайського виробника акумуляторів CATL. Центральноєвропейський ф'южн

⚡️🇭🇺 Угорщина розслідує зв'язки Петера Сійярто із росіянами 📢 Прем'єр-міністр Петер Мадяр на брифінгу повідомив, що уряд та правоохоронні органи почали розслідування можливих зв'язків скандального ексміністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

🗣 «Я не хочу нічого заявляти наперед, проте тут є певні секретні документи Міністерства закордонних справ, а також інших відомств, тож коли ми матимемо структуровані та задокументовані докази, то ми повідомимо», — заявив Мадяр.

📼 Нагадаємо, що кілька місяців тому в мережу потрапили записи розмов Петера Сійярто та російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який просив свого угорського колегу виключити певних громадян РФ із санкційного списку ЄС за допомогою права вето під час засідань Ради міністрів ЄС. Також Лавров звертався до Сійярто для отримання секретних документів ЄС. ⛓ Тоді ж, під час передвиборчої кампанії, голова партії «Тиса» Петер Мадяр заявляв, що його уряд негайно розпочне розслідування з цього приводу, і що дії Сійярто є державною зрадою. Центральноєвропейський ф'южн | Підписатися

#цікавинки_від_редакції ⚽️ Найкращі результати збірних Центрально-Східної Європи на Чемпіонатах світу з футболу. Сьогодні світ дізнається імʼя нового чемпіона світу, а ми тим часом пропонуємо вам дізнатися більше про досягнення збірних нашого регіону на Мундіалі. 🇭🇺 Угорщина 🥈🥈Двічі грала у фіналі чемпіонату світу, але обидва рази поступалася — у 1938 і 1954. Багато угорців досі пригадують фінал 1954 року проти збірної Західної Німеччини, коли легендарна «Золота команда» Ференца Пушкаша, яка не програвала 4 роки поспіль, сенсаційно поступилася ФРН з рахунком 2:3, хоча по ходу матчу вигравала 2:0. 🇨🇿🇸🇰 Чехія і Словаччина (історично — Чехословаччина) 🥈🥈 Двічі грали у фіналі, однак так само, як і угорці, двічі поступалися — італійцям (1:2) у 1934 році, а у 1962 році найсильнішій команді світу — Бразилії (1:3). Після розпаду Чехословаччини збірна Чехії двічі виходила на Мундіаль (у 2006 і 2026), але не змогла вийти з групи. Збірна Словаччини брала участь у Чемпіонаті світу лише раз — у 2010 році, але так само не вийшла із групи. 🇵🇱 Польща 🥉🥉Двічі бронзовий призер — у 1974 і 1982 роках. Поляки двічі вигравали матчі за третє місце, у 1974 році вони здолали чинних чемпіонів світу бразильців (1:0), а у 1982 році переграли Францію (3:2). 🇧🇬 Болгарія 🏅Команда збірної Болгарії посіла четверте місце в 1994 році, програвши у півфіналі збірній Італії, а у «бронзовому фіналі» поступившись збірній Швеції. Однак ця команда запамʼяталася тим, що на стадії чвертьфіналу змогла переграти чинних чемпіонів світу — збірну ФРН. 🇷🇴 Румунія Найкраще досягнення румунів — чвертьфінал Мундіалю 1994 року. На стадії 1/8 фіналу того турніру румуни в одному з найяскравіших матчів в історії обіграли віцечемпіонів світу – Аргентину (3:2), але у чвертьфіналі прикро поступилися Швеції в серії післяматчевих пенальті. А от збірна 🇲🇩 Молдови жодного разу не проходила до фінальної стадії Чемпіонату світу, але ми в редакції переконані, що це лише питання часу.

#българска_събота #български_уикенд Фото – Карикатура Хрісто Комара. Румен Радєв каже Макрону: “Ми лише охочі до євро (готівки)!” Здравейте, шановні читачі! У цьому випуску ми хочемо приділити увагу новинам про зовнішню політику Болгарії цього тижня. 🤪”Політична шизофренія” та “квантова поведінка” Румена Радєва Багато хто з наших читачів цього тижня вже бачив новини про те, що через Румена Радєва Болгарія прибрала бізнесмена Вагіта Алекперова та патріарха Кирила з пакета санкцій ЄС (бо це не входить в “національні інтереси” Болгарії), а також про неучасть Болгарії в “Коаліції охочих”. Євроатлантична опозиція, м’яко кажучи, була шокована подібними діями прем’єр-міністра. Представники “Продовжуємо Зміни” (ПП) назвали це розворотом на 180 градусів та ще одним кроком до ізоляції Болгарії в європейській системі безпеки. Колеги по коаліції з “Демократичної Болгарії” (ДБ) додали, що Болгарія тепер більше стурбована служінням російським олігархам та захисту корпоративних інтересів, замість того, щоб бути в центрі Європи (вони також окремо опублікували декларацію щодо цієї ситуації, де засудили дії Радєва). Депутат від найбільшої опозиційної партії ГЕРБ-СДС Хрісто Гаджев назвав абсурдним те, що Радєв відмовився від прямого запрошення президента Франції Макрона доєднатись до “Коаліції охочих”, але все одно сходив на банкет та сфотографувався на параді, які були тільки для учасників коаліції. Його колега Даніель Мітов також підкреслив, що Радєв у своїх заявах фактично пропонує Європі капітуляцію. Намагаючись захистити прем’єр-міністра, міністр оборони Дімітар Стоянов заявив про участь Болгарії в “усіх інших форматах”, що унеможливлює ізоляцію країни на дипломатичній арені, а до “Коаліції охочих” країна не доєднується, бо немає документальної основи для цього; ізоляція, за його словами, існує лише в головах деяких політиків. Румен Радєв також назвав поїздку до Парижу як частину “неформальної зустрічі” з основною метою висловити подяку та повагу до Франції та президента Макрона як союзника Болгарії. Від неучасті Болгарії в коаліції публічно порадів голова Болгарської соціалістичної партії Крум Зарков, який в межах своєї партії ще вважався доволі прогресивним та проєвропейським. З іншого боку експрем’єр-міністр та потенційний кандидат у президенти від євроатлантистів Андрей Гюров нагадав, що він брав участь на засіданнях коаліції, рішення Радєва є глибоко проблематичним та проблема криється не в форматі, а саме в Болгарії, яка вкотре ризикує опинитися на задвірках. Але історія на цьому не закінчується. 15 липня ми публікували інформацію щодо участі Болгарії на саміті формату “Україна–Південно-Східна Європа”, де країну представляла міністерка закордонних справ Веліслава Пєтрова. Так от, за результатами саміту вона підписала спільну декларацію де в пункті №7 написано: “Ми визнаємо важливу роботу Коаліції охочих як ефективного механізму підтримки України, щодо забезпечення України надійними та юридично зобов'язуючими безпековими гарантіями, і висловлюємо готовність посилювати нашу участь у її роботі.” Як тільки про це стало відомо, представники коаліції ПП-ДБ одразу почали говорити про “політичну шизофренію” (цитата Ніколая Дєнкова) та “квантову поведінку” (цитата Івайло Мірчева) уряду Румена Радєва, який не хоче брати участь у “Коаліції охочих”, але готовий працювати для підтримки України за цим форматом; прем’єр-міністру треба або пояснити як це сталось, або звільнити міністра закордонних справ, яка пішла проти волі прем’єра та веде власну зовнішню політику. Голова проросійської партії “Відродження” Костадін Костадінов окремо назвав це “типовою лукавою поведінкою уряду Радєва”. Своєю чергою голова парламентської групи “Прогресивної Болгарії” Петар Вітанов назвав це багаторівневою дипломатією і не побачив колізії у двох діях; у МЗС назвали декларацію нічим незобов’язуючим документом; Румен Радєв взагалі заявив, що Веліслава Пєтрова нічого не підписувала. Сподіваємося, що одного дня уряд Радєва зможе визначитись між опціями 🇺🇦🇪🇺 або 🇷🇺, не шукаючи 🇷🇺🇪🇺, та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

⚡️🇭🇺 Колегіум Матяша Корвіна закривається ⚔ У доповнення попереднього посту: уряд Угорщини оголосив про закриття Системи позауніверситетських трастів суспільного інтересу (KEKVA), до якої входить, зокрема Колегіум Матяша Корвіна (MCC) — найбільша мережа консервативних аналітичних центрів та навчальних закладів, розбудована за часів Віктора Орбана в Угорщині та Європі загалом. 💸 Зокрема ліквідують Фонд MOL – Нова Європа, створений кілька років тому для фінансування діяльності MCC за рахунок доходів від акцій енергетичного гіганта Угорщини MOL. Загалом, близько 3 трлн форинтів будуть повернуті державі разом із ліквідацією MCC до 31 липня. 🇪🇺 MCC Brussels Проте не варто забувати про брюссельський відокремлений підрозділ MCC, який не збирається припиняти свою діяльність. Хоч і 99% своїх доходів (майже €6,3 млн) він отримував від своєї материнської організації, наразі MCC Brussels розглядає інші варіанти фінансування, одним із яких, зокрема, може й бути вищезгаданий грант від США. Тож в купі із виключенням із реєстру прозорості ЄС, для брюссельського офісу MCC настали важкі часи. Центральноєвропейський ф'южн

‼️🇭🇺 Офіційно: повноваження Президента Угорщини Томаша Шуйока буде припинено 20 липня Про це у своєму зверненні заявив премʼєр-міністр Петер Мадяр. Уже з цього понеділка тимчасово виконувати обовʼязки президента буде чинна Голова Парламенту Агнеш Форштхоффер. Шуйок підписав 17-ту поправку до Основного закону, цим самим унеможлививши власне подальше перебування на посаді Президента республіки. Петер Мадяр уже анонсував подальші кроки, зокрема розпуск Конституційного суду і створення Національного управління з повернення і захисту активів.

Цими рішеннями ми повертаємо те, що режим Орбана намагався відібрати в угорського народу протягом багатьох років: впевненість у тому, що владу можна обмежити, спільну власність можна повернути, а держава знову може служити своїм громадянам, вільним громадянам Угорщини, — заявив Мадяр.

Нагадаємо, призначення Томаша Шуйока на посаду Президента Угорщини відбулося ще за каденції Віктора Орбана і правлячої коаліції «Фідес-ХНДП». Очікуємо початку реалізації нових рішень політичної сили Петера Мадяра вже з наступного тижня. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇺🇸🇪🇺 США виділяють $3 млн для євроскептичних організацій у Європі 💸 Держдепартамент США оголосив про виділення гранту у розмірі від 1 до 3 млн доларів США для неурядових організацій, комерційних підприємств або вищих навчальних закладів. 📄 Як повідомляється на сайті Держдепу, гранти призначені для проєктів, спрямованих «проти цензури, міграції та на зміцнення національного суверенітету» шляхом досліджень, конференцій та культурних заходів, фінансованих цими коштами.

🗣 «Протягом століть трансатлантичне партнерство ґрунтувалося на спільному розумінні природного права, чесноти та національного суверенітету. Однак європейські уряди дедалі більше відходять від цих основ через наднаціональний бюрократичний надмірний вплив та концентрацію влади в технократичних інституціях, менш підзвітних демократичному вибору», — йдеться у повідомленні.

📢 Особливо цікавим є пункт про організацію «політичних дебатів щодо суверенітету, міграції та глобалізму для вивчення балансу між національним суверенітетом та наднаціональним управлінням, а також порівняння моделей федералізму США та інтеграції ЄС». А результатом такої діяльності США визначають «розробку політики для подолання загроз національному суверенітету». 🔗 Вочевидь, метою таких грантових програм від США є підтримка правопопулістських та євроскептичних організацій у Європі. На тлі поразки Віктора Орбана на парламентських виборах у квітні та припинення фінансування однієї з найбільших консервативних мереж у Європі — угорського Matthias Corvinus Collegium — подібні гранти на регулярній основі можуть стати альтернативою фінансування подібних організацій, скептичних до євроінтеграції, єврофедералізму, а також більшої автономії ЄС від США. Центральноєвропейський ф'южн

#македонски_петок Фото – Перший віцепрем’єр-міністр та міністр європейських справ Північної Македонії Бекім Салі на саміті формату “Україна–Південно-Східна Європа”. 15.07.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Як і більшість країн Південно-Східної Європи, Північна Македонія доєдналась до українського саміту з однойменним найменуванням формату, який відбувся 15 липня у Києві. Державу представляв перший віцепрем’єр-міністр та міністр європейських справ Північної Македонії Бекім Салі. У своєму виступі македонський віцепрем’єр наголосив на збереженні курсу підтримки України, зокрема підтверджуючи підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності нашої держави відповідно до міжнародного права. За словами пана Салі, його держава надає політичну, гуманітарну, військову та технічну підтримку Україні з самого початку повномасштабної російської агресії. Македонський уряд також готовий поділитися своїм досвідом на шляху до євроінтеграції; приєднатись до процесів відбудови України. Насамкінець македонський міністр підкреслив, що Північна Македонія залишатиметься надійним партнером та рішучим прихильником України в її зусиллях щодо миру, безпеки та членства в ЄС. За результатами саміту, Північна Македонія підписала спільну декларацію. Від себе додамо, що Північна Македонія зараз активно працює над розвитком власної енергетичної безпеки, в контексті чого вони отримали запрошення доєднатись до будівництва Вертикального газового коридору (який простягається від Греції й аж до Словаччини, зачіпаючи Україну та Молдову). Фактично пропонується розширити цей проєкт і до Західних Балкан, проклавши інтерконектор з Грецією та ввести його в експлуатацію у 2027 році, після чого почати будувати другий інтерконектор із Сербією. Як можна зрозуміти, цей проєкт несе ключову цінність як для України, так і для всієї Європи загалом, бо він зменшує залежність європейських держав від російського газу. Тим часом міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі Тимчо Муцунський перебував у Вашингтоні за запрошенням держсекретаря США Марко Рубіо, щоб доєднатися до міністерської конференції понад 60-ти країн, присвяченій загрозам політичного тероризму. У своєму виступі на конференції пан Муцунський наголосив, що вільні суспільства ніколи не повинні боятися дебатів, оскільки демократія ґрунтується на різноманітності думок, а політичне насильство ніколи не повинно ставати легітимною мовою змін в країні. У контексті Західних Балкан, за словами голови македонського МЗС, загроза політичного тероризму має серйозний вимір і потрібно працювати над кращим розумінням каналів радикалізації, виявленням фінансової та логістичної підтримки. Окремо пан Муцунський підіймав і питання цифрового простору, який може бути використаний для поширення пропаганди та вербування терористів та водночас потребує додаткових ресурсів та координації з боку правоохоронних органів для боротьби з цифровою радикалізацією. Звичайно, він не забув згадати США, привітавши лідерство та ініціативу Вашингтону щодо організації конференції, паралельно наголошуючи на готовності Північної Македонії зробити свій внесок у спільні зусилля проти цих загроз. 🙂 Дякуємо нашим македонським колегам за допомогу Україні та сподіваємось побачити більше позитивних новин у наступних випусках “Македонської П’ятниці” на Центральноєвропейському Ф’южені!

Захід! Анонсуємо фінальну зустріч у форматі Policy Debates: відносини між США та Центрально-Східної Європою! 📢🇺🇸 CEE x USA: Policy Debates Дата — 25 липня, 17:00 за Києвом. Онлайн. Ця подія об'єднає експертів, що займаються питаннями зовнішньої політики США та впливу США на Європу, а конкретніше - на регіон Центральної та Східної Європи. Дискусія покликана обговорити такі ключові теми: 1. Які основні інтереси США в регіоні Центрально-Східної Європи? 2. Які безпекові наслідки для Центральної та Східної Європи мали перші 1,5 року президентства Дональда Трампа? 3. Чи збираються Сполучені Штати підтримувати ідеологічно близьких політиків у регіоні? Дискусія між експертами дозволить краще зрозуміти напрямок політики США щодо ЦСЄ, а також донести до ширшої аудиторії слухачів, що саме можна очікувати від нинішньої адміністрації США як щодо України, так і щодо інших держав регіону. Реєстрація — за посиланням

Центрально-Східна Європа на саміті Україна — Південно-Східна Європа 🇷🇸 Сербія Сербію представляв президент Александар Вучич. Він традиційно не долучився до покладання квітів до Стіни пам’яті та не підписав заключну декларацію саміту. Водночас Вучич заявив про підтримку територіальної цілісності України, повагу до Статуту ООН і продовження фінансової, медичної та енергетичної допомоги. На полях саміту він зустрівся з Володимиром Зеленським, Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Нікушором Даном і прем’єром Словенії Янезом Яншею. Серед основних тем — євроінтеграція, регіональна стабільність та інфраструктурні проєкти. 🇧🇬 Болгарія Болгарію представляла міністерка закордонних справ Веліслава Петрова, яка долучилася до церемонії вшанування загиблих. Основний акцент Софія зробила на енергетичній співпраці: збільшенні постачання газу та розширенні газотранспортних потужностей до України й Молдови. Також Болгарія заявила про готовність розвивати співпрацю з Україною у сферах інфраструктури, енергетики та оборони. 🇷🇴 Румунія Президент Нікушор Дан підписав спільну декларацію та підтвердив підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Румунія виступила за посилення санкцій проти Росії, розвиток енергетичних зв’язків між Румунією, Україною та Молдовою, а також створення транспортного коридору між Егейським морем, Одесою та Молдовою. Під час зустрічі із Зеленським Дан також порушив питання румунської меншини та шкіл із викладанням румунською мовою в Україні. 🇲🇩 Молдова Президентка Мая Санду закликала партнерів збільшити підтримку України та посилити санкційний тиск на Росію. Вона наголосила, що Україна захищає безпеку всього регіону, а Молдова залишатиметься поруч із Києвом до встановлення справедливого миру. Під час зустрічі із Зеленським сторони обговорили регіональну безпеку, російські гібридні загрози та спільне просування України й Молдови до членства в ЄС. Загалом Румунія та Молдова продемонстрували найбільш послідовну політичну підтримку України, Болгарія зосередилася на практичній співпраці, а Сербія вкотре обрала обережне балансування.

🇬🇪 Саміт НАТО без Грузії ⛔️ На тлі помітної зовнішньополітичної переорієнтації останніх років, Грузія уперше не була запрошена на саміт НАТО, що відбувся 7-8 липня в Анкарі. У той час, коли решта країн-партнерів Альянсу, зокрема Україна та Австралія, послідовно беруть участь у заходах організації, цього року Грузія не фігурувала ані в її офіційній програмі, ані на супутніх форумах. 👔 Представники керівної партії «Грузинська мрія» спробували применшити значення цього факту, заявляючи, що формат зустрічей просто не передбачав участі Грузії, та відкинули звинувачення у політичній ізоляції. Натомість, міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі представила країну на заході «Союзники в Анкарі», який, утім, відбувся у рамках Мюнхенської конференції з безпеки. 🚩 На думку експертів та опозиції, відсутність Грузії на саміті в Анкарі свідчить про втрату довіри до країни та зняття її з порядку денного організації. За словами колишнього посла Грузії в НАТО Левана Долідзе, унаслідок зовнішньої політики чинного уряду країна прямує до міжнародної ізоляції та перебуває у «стані конфронтації зі своїми колишніми стратегічними партнерами». 🇪🇺 Паралельно з цим загострилося протистояння і з Брюсселем. Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас перед зустріччю міністрів закордонних справ заявила, що Євросоюз «не має зв’язків із «Грузинською мрією» і «прагне підтримувати грузинський народ, а не владу». Вона також підкреслила, що Брюссель шукає способи допомогти громадянам так, щоб вони «не втратили надію на Європу». Ця заява викликала хвилю обурення серед грузинських урядовців: прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе ствердив, що «РФ не визнає суверенітету Грузії над 20% її територій, а Кая Каллас - над 100%». 🔮 Не обійшлося, звісно, і без конспірології. Під час тієї самої промови Кобахідзе заявив, що так звана «глибинна держава» (тобто європейські інституції, які начебто підпорядковані олігархічним інтересам) нав’язує Грузії свою «псевдоліберальну ідеологію» і з 2022 року атакує країну через відмову приєднатися до санкцій проти Росії та відкрити «другий фронт».

🇭🇺 Що конкретно ухвалив Парламент Угорщини вчора? 📝 Під час вчорашньої парламентської сесії Національні збори Угорщини ухвалили 17-ту поправку до Основного закону, тож представляємо вам її повний зміст:

1. Припинення повноважень чинного президента Республіки Томаша Шуйока. 2. Відновлення верхньої вікової межі в сімдесят років для суддів Конституційного Суду. Також у майбутньому Голова Конституційного Суду знову обиратиметься членами Конституційного Суду з-поміж них самих, а не парламентом, а мандат конституційних суддів становитиме дев'ять років замість дванадцяти. 3. Суддям може бути надана більша роль у виборі та відкликанні Голови Національної судової канцелярії та Голови Верховного Суду Угорщини (Курії). Голова Національної судової канцелярії та Голова Курії обиратимуться Зборами лише на шість років замість попередніх дев'яти лише на один термін. 4. Для депутатів запроваджено обмеження загального терміну повноважень 12 роками. Будь-хто, хто пробув членом парламенту щонайменше три терміни, не зможе балотуватися на наступних виборах, що стосується й попередніх народних обранців. 5. Скорочено перелік законопроєктів, для схвалення яких треба 2/3 голосів у парламенті. 6. Створено правову основу для Національного управління з повернення та захисту активів (фактично угорський аналог АРМА та НАБУ). Президента та віце-президентів нового управління обиратимуть двома третинами Національних зборів на шестирічний термін. 7. З 1 жовтня назви територіальних округів втратять свої історичні позначення, запроваджені урядом Орбана (megye замість vármegye). 8. Право вето Фіскальної ради на проєкт державного бюджету було скасовано. 9. Парламентську гвардію було розпущено. 10. Було відновлено право Конституційного Суду переглядати певні бюджетні та податкові справи, яке «Фідес» відібрала у нього у 2011 році. До цього Конституційний Суд міг перевіряти лише процедуру ухвалення законів, а не їхній зміст.

Центральноєвропейський ф'южн

🇭🇺🏛 Національні збори проголосували за відставку президента Угорщини: що далі? 📄 Сьогодні парламент Угорщини проголосував за 17-ту поправку до Основного закону, яка стосується реформи судової системи, запровадження обмеженого терміну для депутатів, а також відставку чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока, призначеного на цю посаду попереднім за прем'єрства Віктора Орбана. 🖋 Але є нюанс. Поправка набуде чинності лише після того, як її підпише сам президент Шуйок, який перед цим категорично виступав проти неї. Наразі ж у нього є 5 днів, аби ухвалити рішення, інакше, як заявляв прем'єр-міністр Петер Мадяр, на Шуйока чекає імпічмент. ❓Нагадаємо, що конфлікт між Мадяром та Шуйоком розпочався 9 травня, під час інавгурації нового прем'єр-міністра. Під час свого виступу Мадяр закликав президента Шуйока піти у відставку, аргументуючи це тим, що Шуйок допомагав партії «Фідес» руйнувати демократію та верховенство права. Сам же Шуйок відмовився йти у відставку та вже за місяць надіслав звернення до Конституційного суду Угорщини з проханням надати роз'яснення, проте оскільки більшість суддів вирішили не розглядати справу, то на порядок денний звернення навіть не потрапило. Тож наразі у Томаша Шуйок є рівно п'ять днів, і якщо він все таки підпише законопроєкт, то незабаром, як обіцяв Петер Мадяр, ми побачимо нового президента Угорщини, тож слідкуйте за Центральноєвропейським ф'юженом

#българска_събота #български_уикенд Фото – Радан Канєв на виборах ДСБ. 11.07.2026 Здравейте, шановні читачі! У цьому випуску ми хочемо приділити увагу новинам про болгарські заводи “Rheinmetall”, санкції ЄС, а також виборам в ДСБ. 💵🔍Кудись зникли гроші… Наші читачі добре знають, що у Болгарії досі триває бюджетна криза, яку монобільшість “Прогресивної Болгарії” Румена Радєва має от-от вирішити. Щоправда, це от-от постійно відкладається і до нього додаються проблеми з бюджетним дефіцитом, про який ми писали та розказували в минулих випусках червня. Так само ми й обговорювали, що для вирішення цієї проблеми уряду знадобляться інвестиції та підтримка з Європи, і до останнього моменту уряд Радєва проводив цю логічну політику, паралельно виконуючи зовнішньополітичні зобов’язання країни. Як от перебуваючи на саміті НАТО в Анкарі президент Румен Радєв заявив, що Болгарія намагатиметься досягти відмітки в 5% видатків від ВВП на оборону до 2035 року. Практично в той самий час, міністр оборони Дімітар Стоянов заявив про зміну в проєкті бюджету Болгарії – на оборону у 2026 виділять 2.15% від ВВП (~2,692 млрд євро)*, і цю пропозицію підтримали представники парламентського бюджетного комітету в першому читанні. *(Ред.) Для розуміння ситуації, у 2025 році на оборону виділили 4,335 млрд левів (~2,216 млрд євро), що дорівнювало близько 2.1% від ВВП. І здавалося б – Болгарія потихеньку, але виконує поставлені зобов’язання та розвиває армію, аж тут неждано-негадано виходить міністр економіки, промисловості та інвестицій Александар Пулєв та каже, що плани будівництва заводів “Rheinmetall” ставляться на паузу для перегляду формули фінансування “для кращого захисту болгарських інтересів”. Принагідно нагадуємо, що будівництво з виробництва пороху та 155-мм арт. снарядів укладались ще урядом Росена Желязкова у 2025 році за підтримки самого Радєва. За його словами, головною проблемою будівництва зараз є питання його фінансування, бо механізм ЄС SAFE може забезпечити лише 10-15% вартості інвестицій, а в бюджеті немає ще 420 млн євро для цього проєкту. Представники євроатлантичної опозиції, зокрема Івайло Мірчев від ДБ, вже назвали це проявом внутрішнього саботажу і втраченої можливості для країни, бо тепер “Rheinmetall” будуватиме заводи в іншому місці, а Болгарія втратить гарантований прибуток та вигоду для власної армії. Колишній заступник міністра оборони Йордан Божилов також не виключає можливий російський слід. Але в класичній манері уряду Радєва, після чогось приємного для Росії іде й приємне і для нас – Болгарія не накладатиме вето на 21-й пакет санкцій ЄС, але додасть застереження щодо санкцій проти Патріарха Кирила (РПЦ) та колишнього голови “Лукойлу” Вагіта Алекперова. ✍️ Коментар від редакторів Кінець цього випуску хочемо присвятити подіям у євроатлантичній та проукраїнській партії ДСБ (Демократи за Сильну Болгарію), яка входить до коаліції Демократична Болгарія (ДБ, а та вже належить до коаліції ПП-ДБ). 11 липня відбулися вибори в ДСБ, на яких з певним відривом переміг євродепутат Європейської Народної Партії Радан Канєв. Цікаво, що тепер він замінить літнього генерала Атанаса Атанасова, який у 2017 році замінив Канєва на посаді голови партії. Попередньо він має на меті зробити партію впізнаванішою та відомою, продовжити лінію правої політики та економіки в межах ліберальної демократії. Звертаючи увагу на його промову, ця ціль є своєрідним викликом і до великої правої коаліції ГЕРБ-СДС Бойко Борисова. Новий голова ДСБ зацікавлений у створенні “сильної та консолідованої правої альтернативи нинішній владі”, яку Канєв критикує за авторитарні схильності, лівий популізм, відсутність руху в демонтажі олігархічної моделі управління та зміну зовнішньополітичного курсу країни на схід. Він виступає за посилену єдність Європи з чіткою та сильною лінією європейської політики безпеки без залежності від США, підтримку України та відмову від російського газу в Болгарії. Побажаємо ДСБ та ПП-ДБ удачі, і дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇲🇩Васіле Тофан – кандидат на посаду прем'єр-міністра Молдови Президентка Молдови Мая Санду після консультацій із парламентськими фракціями висунула підприємця та інвестора Васіле Тофана кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Його кандидатуру запропонувала парламентська більшість PAS. Васіле Тофан – старший партнер інвестиційного фонду Horizon Capital, який працює в Молдові, а також один із найвідоміших представників молдовського бізнесу. У своїх перших заявах після висунення він визначив трьома головними пріоритетами майбутнього уряду відновлення довіри суспільства, економічне зростання та прискорення європейської інтеграції. Попереду – формування складу уряду та підготовка програми діяльності, після чого кандидат має звернутися до парламенту за вотумом довіри. З огляду на календар роботи парламенту та наявність у PAS стійкої більшості, найімовірніше голосування відбудеться на пленарному засіданні 16 липня, хоча офіційно дату ще не оголошено.

📄🇱🇹 Нова коаліція Литви оприлюднила коаліційну угоду Після затвердження уряду Міндаугаса Сінкявічюса оприлюднено повний текст коаліційної угоди між Соціал-демократичною партією, партією «В ім'я Литви» та Союзом селян, «зелених» і християнських сімей. 🔹 Коаліція створює Коаліційну раду, яка має збиратися щонайменше раз на два тижні та вирішувати всі політичні суперечки до того, як вони стануть публічними. Партнери також зобов'язуються утримуватися від взаємних публічних атак. 🔹 Угода декларує курс на соціально орієнтовану, фінансово відповідальну та інвестиційно привабливу політику, а також окремо наголошує на зміцненні національної стійкості, історичної пам'яті, литовської мови та протидії інформаційним і гібридним загрозам. 🔹 Розподіл портфелів підтверджує домінування соціал-демократів. 🇺🇦 Для України важливо, що попри зміну конфігурації влади контроль над ключовими безпековими та зовнішньополітичними відомствами залишається в руках проєвропейських сил. Це свідчить про збереження стратегічної спадковості литовської політики щодо підтримки України, ЄС і НАТО, навіть якщо новий уряд прагне більш прагматичного підходу в окремих напрямах зовнішньої політики.

🇭🇺📌 Угорщина приєднується до Європейської прокуратури Європейська комісія схвалила приєднання Угорщини до Європейської прокуратури (EPPO). Це рішення стало одним із перших великих кроків нового уряду Петера Мадяра, який роками блокувався Віктором Орбаном під гаслами захисту суверенітету. Що це означає на практиці? 🔹 EPPO зможе самостійно розслідувати шахрайство, корупцію та інші злочини, пов'язані з використанням коштів бюджету ЄС, і підтримувати обвинувачення в угорських судах через мережу європейських делегованих прокурорів. 🔹 Це суттєво змінює систему контролю за використанням європейських коштів. Якщо раніше такі справи повністю залежали від угорської прокуратури, то тепер їх розслідування здійснюватиметься за участі незалежного європейського органу. 🔹 Приєднання до EPPO саме по собі не означає автоматичного розмороження всіх коштів ЄС. Однак це одна з ключових реформ, яких вимагав Брюссель поряд із судовими та антикорупційними змінами. Загалом, це відкриває угорцям шлях до відновлення фінансування, заблокованого через проблеми з верховенством права.

📊🇵🇱 Поляки не відкидають допомогу Україні, але дедалі частіше вагаються За даними нового опитування SW Research для Rzeczpospolita, рішення про передачу Україні ракет PAC-3 Patriot оцінюють: ▪️ 39,3% – негативно; ▪️ 35,3% – позитивно; ▪️ 25,4% – не мають сформованої думки. Саме остання цифра є, можливо, найважливішою. Чверть поляків ще не визначилася із ставленням до цього рішення. Це свідчить не про сформований антагонізм, а про те, що тема військової допомоги Україні дедалі більше стає предметом внутрішньополітичної дискусії. На громадські настрої накладаються одразу кілька чинників: суперечки навколо Волинської трагедії, жорсткіші заяви президента Кароля Навроцького щодо України та занепокоєння тим, чи не послаблює передача озброєнь власну обороноздатність Польщі. Для України це важливий сигнал. Боротьба за підтримку відбувається не лише на рівні урядів, а й у суспільній думці. І саме ті 25%, які ще не визначилися, можуть зрештою схилити баланс як на користь подальшої підтримки, так і на користь більш стриманої політики Варшави.

#македонски_петок Фото – Македонська делегація в Анкарі. 08.07.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Цей тиждень відзначився візитом Єврокомісара з питань розширення Марти Кос до Північної Македонії, а також участю президентки Північної Македонії Гордани Силяновської-Давкової та міністрів у саміті НАТО в Анкарі. Починаючи з Християна Міцкоського, прем’єр-міністр країни підкреслив мету уряду – побудувати функціональні інституції, сильне верховенство права, ефективне держуправління та конкурентоспроможну економіку. У цьому процесі уряд цінує підтримку ЄС та очікує, що процес і надалі базуватиметься на чітких критеріях, цінностях та виконанні зобов’язань, а не на обтяженні двосторонніх питань*. *(Ред.) Вкотре висловлюється щодо болгарського питання. Марта Кос похвалила Північну Македонію з прогресом у реформах, які мають бути виконані за Планом зростання (за що країна отримає 750 млн євро, щойно завершить реформу виборчого кодексу*), і наголосила, що попри відсутність просування вперед у переговорах про вступ, Союз помічає активну роботу в питаннях реформування держави. Коли журналісти запитали Кос про те, як побудувати довіру між Скоп’є та Софією, єврокомісар відповіла, що для цього немає рецептів і вона не може давати такі поради. Вона також повідомила, що Урсула фон дер Ляєн відвідає Північну Македонію восени. *(Ред.) Окремо відбулась зустріч і зі спікером парламенту Афрімом Гаші за участі декількох депутатів щодо подальшого впровадження реформ за участі конструктивного політичного діалогу та широкої міжпартійної підтримки. Тим часом в Анкарі, президентка Гордана повідомила про коротку зустріч з прем’єр-міністром Болгарії Руменом Радєвим, який сказав їй, що вона є його другом, яка надихає та підбадьорює його*; та зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, під час якої він пообіцяв ще активніше підтримувати євроінтеграцію Північної Македонії та Західних Балкан. Напередодні зустрічі, президентка закликала до “більшого кантіанства, аніж макіавеллізму”, де найсильніша Європа - це та, яка живе в мирі та демократії, заснованій на принципах та цінностях. На саміті, за її словами, відчувалась єдність, зокрема з боку Дональда Трампа. *(Ред.) Такі хороші друзі, що Радєв на рівному місці створив дипломатичний скандал у 2024 році. 🙃 Під час саміту, міністр оборони Владо Місайловський взяв участь у Форумі оборонної промисловості, де основна увага приділялась інноваціям та розвитку оборонної промисловості, а також у зустрічі міністрів оборони. Міністр Місайловський проінформував своїх колег про поточні інвестиції з македонського бюджету в розвиток оборони країни, будівництво двох інфраструктурних коридорів та процес модернізації армії, що зміцнюють бойову готовність македонських збройних сил, а також зміцнюють колективну безпеку НАТО. За словами міністра, країна вже зараз виділяє близько 4% видатків від ВВП на оборону. І наостанок, міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі Тимчо Муцунський повідомив про зустріч з міністром закордонних справ Нідерландів Томом Берендсеном з яким обговорювались двосторонні відносини, регіональні, загальноєвропейські проблеми та кооперацію в межах НАТО*. Міністр окремо заявив про підтримку Північної Македонії питань збільшення оборонних інвестицій, посилення оборонних можливостей, справедливого розподілу відповідальності між союзниками та продовження підтримки України. *(Ред.) Міністр також зустрічався з декількома іншими політиками на саміті та говорив з ними на схожі теми, але їхні імена не зазначив. Лише наводив декілька фото, де зокрема були Марко Рубіо та Антоніу Кошта. Будемо спостерігати за євроінтеграційним шляхом та участю Північної Македонії в НАТО у наступних випусках “Македонської П’ятниці” на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇵🇱 У Польщі готують кампанію за відкликання мера Варшави Рафала Тшасковського За інформацією Rzeczpospolita, вже найближчим часом ініціатори планують розпочати збір підписів за проведення референдуму. Якщо необхідну кількість підписів вдасться зібрати оперативно, голосування може відбутися вже у грудні 2026 року. Кампанію організовує громадська ініціатива Stołeczna Operacja Referendalna (SOR) на чолі з Мацеєм Вільком. Її представники звинувачують міську владу у неефективному управлінні, використовуючи як аргументи низку муніципальних проблем та скандалів останніх років. Втім, шлях до референдуму буде непростим. Організаторам необхідно зібрати понад 130 тисяч дійсних підписів, а сам референдум буде чинним лише за умови достатньо високої явки виборців. Попри це, сама кампанія вже становить політичний виклик для Тшасковського. Після поразки на президентських виборах він змушений захищатися від критики на місцевому рівні, тоді як опозиція отримує можливість тривалий час тримати одного з найвідоміших політиків «Громадянської коаліції» у центрі негативного інформаційного порядку денного. Боротьба за Варшаву вже фактично розпочалася.