Центральноєвропейський ф'южн

🇲🇩 Стояногло йде в башкани Гагаузії. Нове протистояння з Санду на горизонті? Депутат парламенту Молдови Александру Стояногло оголосив про намір балотуватися на посаду башкана Гагаузії як незалежний кандидат. Стояногло для Гагаузії не чужа людина. Він народився в Комраті, а у 1995–2001 роках був прокурором автономії. Згодом став заступником генерального прокурора Молдови, депутатом парламенту від Демократичної партії та віцеспікером. Що робить ситуацію найцікавішою: у 2019 році він став генеральним прокурором Молдови. Після приходу до влади Маї Санду між ним та новою владою розгорнувся гострий конфлікт. У 2021 році Стояногло відсторонили від посади та затримали, а у 2023 році Санду остаточно звільнила його з посади генпрокурора. Справжній політичний реванш відбувся у 2024 році. За підтримки Партії соціалістів Ігоря Додона Стояногло вийшов у другий тур президентських виборів проти Санду. Він програв, але отримав близько 750 тис. голосів проти 930 тис. у Санду і фактично перетворився на одного з найбільш упізнаваних опозиційних політиків країни. Згодом Стояногло приєднався до проєкту Alternativa і у 2025 році повернувся до парламенту. Тепер він повертається до Гагаузії вже не як місцевий політик, а як колишній генпрокурор і недавній суперник Санду на президентських виборах. Стояногло має одразу кілька сильних ресурсів: гагаузьке походження, високу впізнаваність, досвід роботи в автономії та образ політика, який відкрито конфліктував із Санду і PAS. Для Гагаузії, де позиції центральної влади традиційно слабкі, останній фактор особливо важливий. Особливого значення набуває позиція Москви та пов'язаних із нею політичних мереж, включно зі структурами, які останніми роками працювали в орбіті Ілана Шора. Однак, навіть без їхньої підтримки Стояногло вже на старті можна вважати одним із фаворитів.

🇱🇹 🇨🇳Литва поспішає нормалізувати відносини з Китаєм? У Литві загострюється дискусія навколо відновлення відносин із Пекіном. Лідер Демократичного союзу «В ім’я Литви» Віргініюс Сінкявічюс закликав не перетворювати нормалізацію на «перегони» і не робити міністра закордонних справ Кястутіса Будріса відповідальним за те, що домовленості не будуть досягнуті у встановлений політиками термін. Прем’єр Міндаугас Сінкявічюс, натомість, очікує конкретного плану і результатів: нормалізація відносин із Китаєм записана в урядовій програмі, а відкладати її реалізацію безкінечно уряд не хоче. Додатковий політичний горизонт створює головування Литви в Раді ЄС у першій половині 2027 року. Президент Гітанас Науседа також очікує помітного прогресу. Ще влітку він пов’язував подальшу роботу Будріса на посаді з результатами нормалізації відносин із Китаєм та виконанням зобов’язань перед Тайванем. Сам Будріс застерігає, що публічне встановлення дедлайнів у двосторонніх переговорах ускладнює позицію Литви: якщо Пекін знає, що Вільнюсу потрібен результат до певної дати, Китай отримує додатковий переговорний важіль і може вимагати за нормалізацію значно вищу ціну. При цьому що саме Китай вимагає від Литви, публічно не відомо. Будріс не розкриває китайських умов, тому можливі поступки щодо назви Тайванського представництва чи формату відносин із Тайванем поки не можна вважати підтвердженими. Паралельно з пошуком нормалізації Будріс заявляє, що під час головування в Раді ЄС Литва просуватиме зменшення економічної залежності Європи від Китаю. Тобто Вільнюс прагне відновити робочі дипломатичні відносини з Пекіном, але не збирається пом’якшувати свою стратегічну оцінку Китаю. Будемо стежити за розвитком подій після зустрічі групи литовських парламентарів із китайськими представниками у Брюсселі вже ближчим часом. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

#българска_събота #български_уикенд Фото – Карикатура Хрісто Комара. Р. Фіцо та Р. Радєв “за мир”, але В. Путін має іншу думку. 04.09.2026 Здравейте, шановні читачі! Вітаємо болгар з Днем об’єднання та спішимо розказати про візит Роберта Фіцо до країни та відверто антиєвропейські заяви прем’єр-міністра Радєва цього тижня. 🤒🍁 Осіннє загострення Осінь, здавалося б, почалася з хорошого.  Ось голова МВС Іван Демерджиєв приїздив до Польщі та зустрівся там з колегою-міністром Марчином Кєрвіньскі для обговорення спільної координації в питаннях захисту кордонів ЄС і протидії організованій злочинності; прем’єр-міністр Румен Радєв заявив про успішне виконання реформ за планом “Відновлення та сталого розвитку” (що означає виплату коштів від ЄС); заступник міністра оборони Любомир Монов долучився до зустрічі міністрів оборони ЄС в Ірландії, де підтримав використання кожного доступного інструменту для припинення війни і надав анонс про підготовку спільного з Румунією Чорноморського центру морської безпеки в межах проєкту Космічного щиту ЄС; також в Ірландії, голова МЗС Веліслава Петрова доєдналась до зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, де наголосила, що Європа має бути частиною дипломатичних зусиль та пошуку рішень у нашій війні, окремо підкреслюючи важливість Вертикального газового коридору як важливого елементу диверсифікації постачання газу до нас. Ба більше, Болгарія засудила гібридні атаки на аеропорт Лейпциг в Німеччині (хоча й не написала хто за ними стоїть, тому що “потрібні чіткі докази, а не підозри”), а до Софії приїхав помічник генсека НАТО з питань розвідки та безпеки Скотт Бреєм для обговорення безпеки регіону, актуальних питань порядку денного НАТО, Чорноморського регіону та України. Але коли в Софії з’явився Антоніу Кошта, все пішло на спад. У своєму виступі (відео) Радєв фокусувався: 1) на зміні політики ЄС щодо сільського господарства, посилення конкурентоспроможності, підтримки технологічно-промислового розвитку та промислової згуртованості; 2) розвитку повітряного та космічних щитів ЄС, оборонпрому та оборонних інновацій; 3) будівництва енергетичних коридорів від країн Перської затоки через Болгарію для мінімізації ризиків і посилення Союзу; 4) та євроінтеграції Західних Балкан. Своєю чергою Кошта (починає з 8:07) у своїй промові не забув згадати про важливість євроінтегрувати Україну та Молдову, а також допомогти нашій державі в умовах зловмисної поведінки РФ, яка поширюється за межі України. “Росія повинна зрозуміти, що Європа не відступить, а навпаки, посилить тиск на РФ, допоки РФ не припинить вбивства та не продемонструє справжню відданість миру”, – заявив він. Наступного дня після зустрічі з Коштою, Румен Радєв виступав у парламенті на підтримку Німеччини після гібридної атаки та обмовився за Фрейдом: мовляв “Колективний Захід намагається досягти конвенціональної перемоги над РФ”, але при цьому у РФ багато ядерної зброї та гіперзвукової зброї; “континент не може існувати без РФ та навряд чи зможе існувати довго проти РФ”. Голова євроатлантичної ПП Асен Василєв заперечив дописом: “ЄС пережила СРСР і режим Путіна теж переживе”. Проросійські заяви стали ще більш впевненими під час візиту Роберта Фіцо, якому Радєв прямо сказав про радість спільного бачення майбутнього Європи та спільної позиції неможливості військового вирішення російсько-української війни – тільки через діалог. При цьому санкції він назвав хорошим інструментом, але коли вони заважають болгарським національним інтересам, то уряд Радєва буде проти. Водночас Фіцо додав, що він загалом проти політики санкцій, його країна не братиме участі в жодних фінансових механізмах на підтримку України, а війна взагалі почалась через те, що Росію змусили порушити міжнародне право “після подій в Одесі 2014 року”. У розмові з президенткою Іліяною Йотовою Фіцо високо оцінив її та Радєва як “політиків, які найбільше говорять про мир в ЄС”. Сподіваємось, що політики ЄС бачать все це та роблять відповідні висновки. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇺🇦🇭🇺 Верховна Рада засудила злочини СРСР проти угорців на Закарпатті Верховна Рада України у четвер одностайно підтримала заяву, в якій засуджує злочини СРСР проти угорців на Закарпатті, скоєні між 1944 і 1946 роками. Хоч в документі написано, що скоєні злочини стосувались усього цивільного населення Закарпаття, особливо наголошується на угорцях та репресивну акцію "Малєнькій робот", скоєну підрозділами НКВС та СМЕРШ. Також у документі Рада закликає до співпраці науковців та міжнародні установи для відновлення історичної правди про комуністичні злочини. Але окрім самої заяви цікавим є бекграунд заяви та реакція угорської сторони. Нагадаємо, що цього тижня Угорщина на технічному рівні заблокувала відкриття другого і третього кластерів, оскільки угорська сторона "не бачить прогресу у обіцяному забезпеченні прав угорської національної меншини". Про це також заявляв угорський прем'єр Мадяр, який наголосив на невиконанні червневої угоди між Україною та Угорщиною. Тож ухвалення такої заяви, можливо, є спробою пом'якшити невдоволення Будапешта. На заяву відреагував практично одразу голова парламентського Комітету з міжнародних справ Мартон Гайду:

"Чесне висвітлення минулого та збереження пам’яті про жертв є основою примирення. Водночас визнання історичних злочинів має супроводжуватися конкретними кроками. Ми звертаємося до наших українських партнерів із проханням якнайшвидше та в повному обсязі виконати червневу угоду про права меншин, щоб угорська громада Закарпаття, чисельність якої значно зменшилася, могла вільно реалізовувати свої мовні, освітні, культурні та політичні права", — написав він.

Цікавим також є те, що Петер Мадяр заявляв і про терміни виконання угоди, які, за його словами, прописані в угоді від 3 червня. І хоч жодної конкретики щодо дат ні від нього, ні від української сторони ми не почули, можемо припустити, що дедлайн по угоді вже наближається. І чи почнуть українські парламентарі роботу в цьому напрямку — побачимо згодом. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇸🇰 Словацький президент Пеллегріні заговорив про «велику коаліцію» між антагоністами - Smer і PS. Аби тільки не Republika Президент Словаччини Петер Пеллегріні запропонував сценарій, який донедавна виглядав майже немислимим: після виборів 2027 року уряд могли б сформувати дві найбільші партії, тобто Smer Роберта Фіцо та нині опозиційна Progressive Slovakia Міхала Шимечки, можливо, за участі ще одного меншого партнера (тут президент може натякати й на власну партію Hlas). Президент не виключає: якщо вибори завершаться патовою ситуацією, коаліція двох великих партій може виявитися стабільнішою за уряд із п'яти-шести політичних сил. Для цього, за його словами, потрібні «зрілі лідери», здатні приборкати власне его. 🔹 Шимечка відреагував одразу і категорично. Лідер PS назвав коаліцію зі Smer абсурдом. За його логікою, сенс наступних виборів саме в тому, щоб перемогти Smer і відправити його в опозицію. Проте, певна логіка в позиції президента є. Його непокоїть радикальна партія Republika. Саме до неї перетікають розчаровані виборці. За серпневим опитуванням AKO, PS має 21%, Smer – 17,7%, а Republika вже третя з 9,8%. Інше опитування, SANEP, дає Smer 19,2%, PS 18,5%, а Republika – вже 12,2%. Тобто формування більшості після наступних виборів може стати дуже складним. PS для створення уряду потенційно знадобиться кілька різнорідних партнерів. Smer, якщо слабшатимуть Hlas і SNS, може дедалі більше залежати від готовності домовлятися з Republika. Сам Фіцо раніше співпрацю з нею не виключав. А от Пелегріні, схоже, воліє примирити непримиренних, але мейнстрімних, аби лишень не допустити у владу радикалів.

🇦🇲 Саміт ШОС: перші зустрічі переобраного Пашиняна з Путіним та Алієвим Попри те, що саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Киргизстані вже позаду, події, які відбулися на його полях, матимуть довготривалі геополітичні наслідки для всього Південного Кавказу. Тож, підсумуймо, чим запам’яталася Вірменія (партнер по діалогу ШОС) на цій визначній події. 🇦🇿 Насамперед, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Під час розмови лідери обговорили мирний процес, делімітацію спільного кордону та запуск «Маршруту Трампа» (TRIPP), який з’єднає основну частину Азербайджану з його ексклавом Нахічеванню через вірменську територію. Ба більше, невдовзі Вірменія розпочне експорт до Азербайджану, ознаменувавши перехід до повноцінної двосторонньої торгівлі. 🇷🇺 Особливий резонанс викликав напружений діалог між Пашиняном та президентом РФ Володимиром Путіним, який так і не привітав вірменського прем’єра з перемогою на виборах. Путін розпочав зустріч зі згадки, що відносини між країнами засновані на «принципах стратегічного партнерства» - очевидний «укол» в сторону Пашиняна, адже нещодавно прийнята програма уряду Вірменії вже не містить такого формулювання. ❗️Путін також попередив, що зближення з Європейським Союзом підірве позиції Вірменії в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), та наполіг на проведенні референдуму щодо вибору між двома організаціями. Знову відкинувши цю пропозицію, Пашинян наголосив, що хоч Єреван і зацікавлений у поглибленні відносин з РФ, після завершення конфлікту у Нагірному Карабасі регіональна ситуація змінилася і потребує «свіжого погляду». Пізніше він зазначив, що аналіз договірних зобов'язань перед Росією та ЄАЕС не виявив жодних порушень з боку Вірменії. 🪖 Зокрема, постало питання російської військової бази у вірменському місті Ґюмрі, до якої входить більше 3 тисяч військовослужбовців. За словами Путіна, росіяни могли б покинути базу «хоч завтра», якщо Вірменія до цього «готова». Натомість Пашинян заявив, що не вважає наявність російської бази «життєвою необхідністю», і не заперечуватиме, якщо РФ вирішить її закрити. Зрештою, лідери домовилися продовжити переговори на зустрічі у Москві.  🇪🇺 Цікаво, що на наступний день після зустрічі Пашиняна з Путіним, Рада ЄС ухвалила пропозицію щодо тимчасової лібералізації торгівлі з Вірменією, яка покриє близько 80% вірменського експорту до Євросоюзу. Таке рішення було ухвалено з метою підтримки економіки країни на тлі жорстких російських обмежень на ввезення вірменських товарів. Утім, на фоні чуток щодо запровадження візового режиму між Вірменією та Росією, якого начебто вимагатиме ЄС, та погроз речниці МЗС Росії Марії Захарової, Пашинян заперечив таке припущення.

#македонски_петок Фото – Тимчо Муцунський та Андрій Сибіга в Києві. 04.09.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Голова македонського МЗС Тимчо Муцунський мав дуже насичений тиждень, сповнений поїздок по Європі. З 31 серпня по 1 вересня Тимчо Муцунський, разом з іншими політиками країн регіону, брав участь у 21-й міжнародній конференції “Бледський стратегічний форум” у місті Блед, Словенія. Цього року форум проходив під словами “Сила формувати майбутнє”, а пан Муцунський виступав на панелі “Геополітична турбулентність: Центральна та Південно-Східна Європа у світі коридорів, безпеки та розширення”. Разом з ним також виступали міністри закордонних справ Угорщини, Хорватії, Словенії та єврокомісарка з питань Середземного моря. У своєму виступі, македонський політик наголосив на ключовій ролі регіональної стабільності та інтеграції Західних Балкан до ЄС, оцінивши, що нинішні глобальні кризи ще більше посилюють потребу в європейській єдності. “У світі воєн, загроз безпеці та економічних потрясінь ЄС та Західні Балкани потребують один одного більше, ніж будь-коли раніше. Наша стабільність – це європейська стабільність. Наш прогрес – це європейський прогрес”, – заявив він. Міністр також відзначив віданність своєї країни до євроінтеграції, але так само наголосив і на важливості вибудовування чітких критеріїв євроінтеграції, щоб розширення не було заручником двосторонніх суперечок чи питань ідентичності. На форумі пан Муцунський зустрівся із заступницею секретаря з політичних питань Держдепу США Елісон Хукер. Вони підтвердили високий рівень двосторонніх відносин, міцне стратегічне партнерство та рішучість до подальшого поглиблення зв’язків у сферах спільного інтересу. Політики окремо обговорили енергетичну безпеку, регіональну зв’язність, розвиток торговельно-економічної співпраці та обмінялись думками щодо поточних викликів у безпеці та ситуації в НАТО. Також відбулись зустрічі на подібні теми з представниками Литви, Єгипту, Йорданії, Словенії, Словаччини та іншими. Окремо звертаємо увагу на зустріч з Генсеком Ради Європи Аленом Берсе, де сторони порушували питання російської війни проти України. 4 вересня Тимчо Муцунський приїздив до Києва, де зустрівся з нашим міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Запис пресконференції можна глянути за посиланням (українська мова). З важливого: македонську сторону проінформували про поточну ситуацію в Чорному морі, сторони обговорили питання партнерства у сфері євроінтеграції, пан Сибіга високо оцінив македонську участь у міжнародних організаціях в питаннях підтримки України та протидії РФ, а також Македонія шукатиме можливості допомогти та підтримуватиме дипломатичні зусилля, зокрема під проводом США, які згадуються у промові за цим контекстом декілька разів (з 5:38). На своїй сторінці Муцунський підтвердив тверду позицію Північної Македонії щодо підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності, та ще раз наголосив на важливості американського лідерства та європейської відповідальності в цьому процесі. “Наша підтримка продовжуватиметься, і коли настане час для відбудови, ми хочемо бути тут не лише як друг, але й як партнер у відновленні та реконструкції України”, – наостанок зазначив він. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!

🇸🇰Словаччина знову використовує санкційний календар ЄС як інструмент торгу За повідомленнями словацьких та європейських джерел, Братислава стала єдиною столицею ЄС, яка не погодилася на перехід від шестимісячного до річного продовження індивідуальних санкцій проти понад 3000 російських фізичних і юридичних осіб. Термін чинних санкцій спливає 15 вересня, а Coreper повернеться до питання 9 вересня. Видається, що Словаччина хоче зберегти шестимісячний цикл перегляду санкцій, щоб мати можливість частіше торгуватися, як це свого часу регулярно робив Віктор Орбан. Показово, що це відбувається майже одночасно з іншим рішенням. Уряд Словаччини схвалив підписання конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України щодо шкоди, завданої російською агресією. Москва раніше попереджала Братиславу, що такий крок буде “недружнім”. Попри це, уряд Фіцо документ схвалив. Далі потрібна ратифікація в парламенті. Тобто словацька лінія щодо Росії виглядає як спроба всидіти на кількох стільцях. Фіцо може підтримати окремий юридичний механізм компенсацій для України, але водночас блокувати зміну процедури санкцій, яка зменшила б словацький простір для торгу в ЄС.

🇭🇺🇪🇺 Угорщина на технічному рівні заблокувала відкриття перемовних Кластерів 2 і 3 для України Рішення вкотре зумовлено тим, що угорська сторона не бачить «прогресу щодо стану прав угорської громади в Україні». На початку літа відбулися перемовини робочих груп з боку України та Угорщини щодо врегулювання прав угорської громади в Україні, зокрема у сфері культури, освіти і щоденного життя. Попри те, що сторонам вдалося перейти від обміну безкомпромісними умовами до конструктивного діалогу, в результаті якого більшість абсурдних вимог старого уряду Віктора Орбана було відкинуто, новий уряд Петера Мадяра продовжує апелювати до «відновлення історичних прав» для угорців Закарпаття. Україна погодилася на частину вимог, зокрема щодо використання угорської мови в освітньому і культурному середовищі за особливих обставин, утім до імплементації домовленостей на законодавчому рівні справа не дійшла. Натомість, Угорщина ще до літньої перерви розблокувала Кластер 6 «Зовнішні зносини» і виразила готовність продовжувати перемовини щодо розширення ЄС за умови обопільного прогресу. Популізм Мадяра vs. популізм Орбана Зовнішню політику Угорщини за будь-якого премʼєра передусім варто сприймати через призму Тріанонської травми. В угорському суспільстві — це більше, ніж скандальні бігборди партії «Фідес». Це соціальний конструкт, який підтримується будь-якою політичною силою в державі. Позиція Мадяра — не виняток. Помилково вважати, що Петер Мадяр критикував суть зовнішньої політики Орбана щодо України, зокрема відстоювання «прав національних меншин». Натомість основною претензією нового премʼєра в цьому контексті є те, що угорсько-український євроінтеграційний трек за часів Орбана став інструментом відмивання грошей і політичного шантажу, а не призводив до «реальних результатів». Тому зовсім не дивно, що питання прав угорської громади і надалі залишатиметься на порядку денному. Зовнішні зобовʼязання чи внутрішня необхідність? Безумовно, на тлі дванадцяти років війни в українському суспільстві принциповість використання української мови як державної стала однією з опор національної безпеки. Українське суспільство зі зрозумілих причин негативно реагує на будь-які можливі зміни в законодавстві щодо мови і культури, запропоновані за результатами угорсько-українських робочих зустрічей, зокрема щодо використання угорської мови на рівні з державною в закладах освіти й у громадському просторі загалом. Разом із тим, більша частина вимог до України з боку Угорщини є цілком сумісною із загальноприйнятими політиками ЄС, а прагнення долучитися до ЄС водночас теж є одним із соціально сконструйованих прагнень українського народу. Тож виникає дилема національного інтересу: з одного боку євроінтеграція, а з іншого — збереження домінування української мови в усіх регіонах і громадах. Перед Україною стоїть важливе запитання: що наразі є пріоритетнішим? Для подолання суперечностей з Угорщиною головним завданням українських стейкхолдерів залишається пошук компромісу в суспільстві, на основі якого можна буде внести корективи у перемовинах. Будь-які зміни мають показати видимий результат угорській стороні і водночас будуть прийнятними для українського народу. Центральноєвропейський фʼюжн | Підписатися

🇸🇰 Фіцо представив «Vízia Slovensko 2040» та закликав опозицію підтримати документ #Utorok_na_Slovensku Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо (Smer-SD) представив довгострокову «Vízia Slovensko 2040», яку назвав надпартійним планом розвитку країни. Документ готували понад 350 експертів, а під час консультацій опрацювали більш як 2 300 зауважень. Він охоплює чотири напрями: гідне життя, успішну Словаччину, сталий розвиток країни та сучасну державу. Фіцо закликав інші політичні сили приєднатися до бачення та заявив, що документ планують винести на розгляд уряду. Надалі на його основі мають розробити детальнішу стратегію з конкретними заходами й цілями до 2040 року. Опозиційна «Прогресивна Словаччина» загалом погодилося з багатьма запропонованими рішеннями, однак сумнівається, що уряд їх реалізує. Лідер PS Міхал Шимечка заявив, що чимало положень близькі до програми партії, тоді як Людовіт Одор розкритикував уряд за те, що його нинішня політика, на його думку, суперечить принципам самої візії. Президент Петер Пеллегріні також підтримав ідею ширшої політичної домовленості навколо документа, хоча звернув увагу на слабку присутність політичних лідерів на Національному форумі, де презентували візію.

🎌 Не однією КНР: держави Вишеградської четвірки і Японія проведуть зустріч міністрів закордонних справ На тлі саміту міністрів країн Вишеградської четвірки відбудеться непересічна подія за участі японської делегації. Зустріч Вишеградської групи із Японією не відбувалася понад 5 років. Сьогодні ми це надолужимо, — міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан. Ініціативу V4+Japan було засновано ще в 2003 році для розбудови діалогу між Японією і державами Вишеградської групи. Міждержавні звʼязки стали мостом для передачі науки і технологій, культурних і освітніх проєктів за посередництва офіційного Токіо. 🤔 Чому саме зараз? 🇸🇰 31 серпня стало відомо, що один із найбільших металургійних заводів Словаччини Steel Kosice, який до цього належав американським інвесторам, перейде у власність японської компанії Nippon Steel. Напередодні парламентських виборів у Словаччині Роберт Фіцо, схоже, відмовляється покладатися на хитку підтримку Білого Дому і натомість шукає інші партнерства для подальшої мобілізації електорату. 🇭🇺 Новий уряд Угорщини продовжує траєкторію попередників, прагнучи вести перемовини з усіма можливими партнерами водночас. Попри глибоку залученість китайських інвестицій, уряд «Тиси» готовий говорити і з Токіо. Утім, головним пріоритетом команди Петера Мадяра залишається демонстрація швидких результатів і змін угорським виборцям. Участь у зустрічі міністрів, яка не відбувалася останні пʼять років, сфреймована як дипломатична рішучість команди нового премʼєра. 🇨🇿 Нещодавнє набуття Японією асоційованого членства в програмі Horizon Europe дозволило Чехії активно залучати японські інвестиції на противагу характерному похолоданню у відносинах із КНР. Однак цікавим у чеському контексті залишається парадокс Томіо Окамури. Попри японське коріння, лідер партії SPD і Голова палати депутатів Парламенту Чехії натомість наголошує на інтенсифікації діалогу з Пекіном. 🇵🇱 Ще у квітні 2026 року Дональд Туск відвідав Токіо. У ході офіційного візиту главам держав вдалося домогтися встановлення рівня Всеосяжного стратегічного партнерства у відносинах. Поза цим, учора відбулася двостороння зустріч міністрів закордонних справ Японії і Польщі. Сторони узгодили, зокрема, необхідність продовжувати надавати підтримку Україні спільними зусиллями. Це може свідчити про те, що Варшава продовжує шукати можливості фінансування, у тому числі для підтримки України, із залученням допомоги далекосхідних партнерів. 📅 Нагадаємо, що головування у Вишеградській групі до 30 червня 2027 року належить Словаччині. Востаннє зустріч з японськими дипломатами проводили ще в 2021 році під час головування Польщі в квартеті. Стежте за новими подіями в регіоні разом з Центральноєвропейським фʼюжном.

#българска_събота #български_уикенд ‼️Екстрена публікація! Андрей Гюров та Георгі Кандєв висуваються на президентські вибори як президент та віце-президент! Про це було заявлено на спільній трансляції політиків на Facebook. На трансляції виступили представники ініціативного комітету, які закликали підтримати Гюрова та Кандєва як кандидатів, що працюватимуть заради інтересів болгар та "вас". У своїй промові Георгі Кандєв назвав Андрея Гюрова як компетентну та хорошу людину обізнану в сфері безпеки. Платформа віце-президента чітка та коротка: "закон має бути рівним для всіх і закон має виконуватись". Своєю чергою Андрей Гюров висувається заради виконання цілі повноцінно доєднатись до європейської родини, де кожний болгарин зможе виконати свої мрії; за державу, яка зможе пояснювати свої рішення, визнавати помилки та виправляти їх. "Моя мрія - не кар'єра. Моя мрія - побудувати успішну та модерну Болгарію." - А. Гюров. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Фʼюжені!

🇲🇩💰 Як Ілан Шор став криптобанкіром Кремля Засуджений у Молдові олігарх Ілан Шор дедалі більше перетворюється з інструмента російського впливу на Кишинів на важливого гравця у фінансовій інфраструктурі Кремля. Його компанія A7, створена разом із російським державним Промсвязьбанком, допомагає російському бізнесу проводити міжнародні платежі в обхід традиційної банківської системи. 💸 Масштаби вражають: сама A7 стверджувала, що лише за перші шість місяців роботи провела операцій на 7,5 трлн рублів — близько $98 млрд. До грудня компанія, за власними даними, обслуговувала майже 19% зовнішньоторговельних операцій російських підприємств, хоча незалежно перевірити ці показники складно. Одним із ключових інструментів стала A7A5 — криптовалюта, прив'язана до російського рубля. За оцінкою Elliptic, сукупний обсяг операцій із нею вже перевищив $100 млрд, а російський Центробанк визнав A7A5 цифровим фінансовим активом, що дозволяє використовувати її в зовнішній торгівлі. 🏦 A7 використовує також векселі, мережу компаній-посередників і навіть спеціальні паперові «банкноти», схожі на гроші з Monopoly: їх можна обмінювати на рублі в Росії, а в окремих країнах — на іноземну валюту або цифрові активи. Фактично вибудовується паралельна платіжна інфраструктура, яка дозволяє проводити частину операцій поза SWIFT і традиційною західною фінансовою системою. TRM Labs виявила криптовалютні транзакції на $56 млрд із гаманців, пов'язаних з A7, а також додаткові потоки через посередників, імовірно пов'язаних із компаніями або партнерами мережі в Китаї, Південно-Східній Азії та Південній Африці. 🌍 Попри обмеження ЄС, США та Великої Британії, A7 відкриває представництва за кордоном і планує вийти ще приблизно у 20 країн. У липні ЄС додатково вдарив санкціями по транскордонній мережі A7 та пов'язаній із російськими платежами криптоінфраструктурі. Для Молдови історія є особливо показовою, оскільки людина, яка роками була одним із головних провідників російського політичного впливу в країні, тепер бере участь у створенні фінансових механізмів, потрібних Москві вже у глобальному масштабі. Шор поступово перетворюється з «молдовського кейсу» на елемент значно ширшої російської системи обходу західних санкцій.

🇵🇱 У Гданську на Вестерплатте Туск і Навроцький загострили суперечку про Німеччину та Україну Сьогодні на Вестерплатте президент Польщі Кароль Навроцький і прем’єр Дональд Туск разом вшанували 87-му річницю початку Другої світової війни. Але з тієї самої історичної події вони зробили помітно різні політичні висновки. 🔹 Навроцький знову порушив питання репарацій і компенсацій та безпосередньо закликав Туска долучитися до їхнього домагання від Берліна. Президент пов’язав історичну справедливість із сучасною безпекою: за його логікою, німецькі компенсації могли б піти на польську армію та оборонну промисловість. Навроцький також говорив про недостатнє вшанування польських жертв війни в Берліні та становище польської меншини в Німеччині. Тобто питання репарацій він вписує у ширшу концепцію польсько-німецьких відносин. . 🔹 Туск прямо визнав відповідальність нацистської Німеччини та Радянської Росії за катастрофу Другої світової, але головний висновок із 1939 року сформулював інакше: не можна залишати державу, яка стала жертвою агресії, сам на сам із нападником. Його найсильніша теза: якщо сьогодні хтось говорить «це лише Україна», то через кілька місяців або років хтось може сказати «це лише Польща». Туск прямо згадав Мюнхен і застеріг Захід від повторення політики поступок агресору. За його словами, найближчі осінь і зима можуть стати вирішальними не лише для незалежності України, а й для безпеки Польщі та всього вільного світу. Вестерплатте показало, що одна й та сама історична пам’ять у Варшаві дедалі більше працюватиме на дві конкуруючі концепції польської суб’єктності та безпеки.

#българска_събота #български_уикенд ‼️Екстрена публікація! Андрей Гюров та Георгі Кандєв анонсували спільну онлайн трансляцію! Скоріш за все це буде онлайн трансляція, на якій євроатлантичний та проукраїнський експремʼєр Андрей Гюров анонсує свою участь на президентських виборах в Болгарії. Нагадаємо, що Гюров в минулому попереджав, що його заява про висунення буде публічною, а Георгі Кандєва часто приписували як потенційного віце-президента (при чому вони теж не цурались підтримувати таку публічну інтригу). Будемо уважно слідкувати за розвитком подій! Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Фʼюжені!

🇷🇴 PSD сьогодні вирішуватиме, чи готова стати ядром нового уряду Румунії Сьогодні, 31 серпня, керівництво Соціал-демократичної партії (PSD) збирається в Сінаї. Об 11:00 відбудеться засідання Національної політичної ради, а о 15:00 - парламентських груп партії. Головне питання - формування нового повноцінного уряду напередодні відкриття 1 вересня осінньої сесії парламенту. За даними кількох румунських медіа, зараз обговорюється формула, за якої президент Нікушор Дан може висунути формально політично незалежного прем'єра, тоді як основу уряду становитиме PSD. Про подібний сценарій пишуть G4Media, Digi24 та HotNews. Водночас рішення президента ще не оголошене, а ім'я можливого кандидата публічно не називалося. Окреме питання - парламентська арифметика. Робочий сценарій передбачає підтримку PSD та UDMR із залученням голосів депутатів від національних меншин та частини парламентарів з інших фракцій. Саме здатність зібрати стабільну більшість була однією з причин, чому Дан досі не поспішав із новою номінацією прем'єра. Цікавий і можливий розподіл впливу всередині майбутнього кабінету. За інформацією G4Media, президент хотів би зберегти вплив на зовнішню політику та оборону, зокрема залишити Оану Цою на посаді міністра закордонних справ, попри застереження з боку PSD. Таким чином, сьогоднішня зустріч у Сінаї може визначити значно більше, ніж парламентські пріоритети PSD на осінь. Партія, яка допомогла відправити уряд Іліє Боложана у відставку, тепер має вирішити, чи готова сама взяти на себе основну відповідальність за наступний уряд. Головне, за чим варто стежити сьогодні: чи погодиться PSD на незалежного прем'єра, які портфелі вимагатиме і чи прийме збереження президентського впливу на МЗС та Міноборони.

#българска_събота #български_уикенд Фото – Карикатура Хрісто Комара. Голова МВС Демерджиєв каже прем’єру Радєву “Наші глушилки працюють!”. На задньому плані відбувається арешт журналістки Пєтрової. 28.08.2026 Здравейте, шановні читачі! Це останній випуск нашого щотижневика цього літа, і в ньому ми намагатимемося висвітлити теми арешту журналістки Пєтрової, майбутніх президентських виборів 25 жовтня та ситуацію в оборонній сфері Болгарії.   ☀️🫑 Болгарська серпнева солянка Першою новиною стане безпрецедентний арешт місцевої журналістки Гергани Пєтрової під час візиту прем’єр-міністра Румена Радєва до постраждалої від наводнень общини Струмяни. На опублікованому відео видно як троє правоохоронців затягують Пєтрову в поліцейську машину, поки вона заявляє про невинуватість та закликає відпустити її додому до дитини. Журналістка регулярно інформувала про стихійні лиха у регіоні та відсутність адекватної реакції з боку влади. В мережі почала поширюватись версія арешту через те, що журналістка могла поставити незручне питання Радєву. У опозиційній євроатлантичній ДБ одразу відреагували поданням запиту до МВС щодо причин арешту пані Гергани; у партії ГЕРБ зажадали отримати публічне пояснення інциденту з боку прем’єра Радєва та голови МВС Івана Демерджиєва. Потенційний кандидат у президенти від євроатлантистів Андрей Гюров також відреагував постом, де критично поставився до арешту і коротко підсумував: “Одне питання без відповіді у Струмяні переростає до наступного питання – чи свобода і демократія коштують менше, ніж політична зручність?”  Згодом у прес-службі прем’єра повідомили про початок розслідування з цього питання, а у МВС надали пояснення: “Пєтрова намагалася потрапити до журналістської зони без документів, після чого її заарештували та привезли до відділення для встановлення особистості”. Попередньо розслідування триває та журналістка на волі. Як можна зрозуміти, новина не грає на руку “Прогресивній Болгарії”, яка цієї осені боротиметься за збереження контролю над президентським кріслом. Президентці Іліяні Йотовій в цьому питанні допомагатиме як її коаліція, так і Болгарська соціалістична партія. Своєю чергою головним опонентом Йотовій попередньо може стати євроатлантичний експрем’єр Андрей Гюров, якого вже підтримують політсили “Продовжуємо Зміни” та “Демократична Болгарія”. Водночас чорною конячкою в цьому питанні залишається консервативно-популістська партія ГЕРБ. Голова Бойко Борисов окремо заявляв, що для перемоги над Йотовою потрібне об’єднання правих політичних сил без якого нинішню президентку можна буде вже зараз вітати з переобранням. 30 серпня відбулись нацзбори партії, які обирали виконком ГЕРБ, де напряму і ставитимуть питання, кого підтримувати на виборах. На засіданні нацзборів Борисов повторно залишив вибір кого підтримувати на президентських виборах виконкому, тим самим продовжуючи тримати суспільство в тумані щодо наступних дій (хоча Гюров також не спішить офіційно заявити про свої наміри). Водночас заступник Борисова Томіслав Дончєв закликав партійців не уповати на провал “Прогресивної Болгарії”, бо це означатиме провал для країни. І наостанок, трохи про оборонні спроможності Болгарії. 25 серпня парламентський комітет з питань оборони у першому читанні затвердив покупку 7 голландських та бельгійських кораблів-мисливців на міни. Пізніше парламент ратифікував у першому та другому читанні купівлю 3 мисливців на міни класу “Tripartite”.  Проте в повітрі у Болгарії продовжуються проблеми: США продовжує затримувати замовлені Болгарією 8 винищувачів F-16, які мали прилетіти у 2028, але тепер відкладені до середини 2030 року. Через це Міноборони продовжує шукати можливості придбати застарілі МіГ-29 у країн-союзниць, щоб використати їх для підтримки експлуатації літаків такого ж типу в Болгарії. Побачимось вже цієї осені та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇷🇴🇺🇸 Румунія намагається переконати США зберегти військову присутність у країні На тлі перегляду Сполученими Штатами своєї військової присутності в Європі Бухарест працює над тим, щоб американські війська залишилися в Румунії. Міністерка закордонних справ Оана Цою заявила, що одним із головних аргументів у переговорах із Вашингтоном є внесок самої Румунії в колективну оборону НАТО. 🏛 Тема стала однією з ключових під час зустрічі Цою з двопартійною делегацією Конгресу США на чолі з головою Комітету Палати представників у справах збройних сил Майком Роджерсом. За словами міністерки, протягом останнього року румунська сторона провела понад 20 зустрічей у Конгресі. 🇺🇸 Важливим фактором залишається позиція американських законодавців: суттєве скорочення чисельності військ США в Європі — нижче 76 тис. — потребуватиме консультацій із Конгресом. Крім того, у США обговорюють збільшення більш ніж на 25% оборонних видатків, призначених для Європи у 2027 році. 🛡 Бухарест аргументує необхідність американської присутності не лише загрозою з боку Росії та стратегічним значенням Чорного моря, а й власним внеском у НАТО. Румунія збільшує оборонні витрати, розвиває військову інфраструктуру, порти й транспортні коридори для швидкого перекидання союзницьких сил. Паралельно Румунія домагається посилення всього східного флангу НАТО, зокрема у сферах протиповітряної оборони та безпеки Чорного моря. Йдеться про залучення додаткових сил європейських союзників. Бухарест намагається показати Вашингтону, що Румунія є союзником, який готовий вкладати власні ресурси в оборону східного флангу НАТО.

🇷🇴 Румунія: AUR просуває закон про фінансування НУО. Початок «грузинського сценарію»? Альянс за об’єднання румунів (AUR) визначив одним із пріоритетів нової парламентської сесії законопроєкт про посилення контролю за фінансуванням громадських організацій. Сенат схвалив його ще 18 травня голосами, зокрема, AUR і PSD. Тепер рішення за Палатою депутатів, яка є вирішальною палатою. Законопроєкт передбачає, що асоціації, фонди та федерації щороку декларуватимуть ANAF усі доходи та джерела фінансування. Для фізичних осіб, які пожертвували понад 5 тис. леїв, мають розкриватися ідентифікаційні дані; донори-юридичні особи зазначатимуться незалежно від суми. Ця інформація має бути публічною. Понад 430 громадських організацій виступили проти. Вони попереджають, що публічне розкриття донорів може призвести до тиску на них, зменшити приватні пожертви та створити можливості для вибіркового застосування закону. За аналізом APADOR-CH, невиконання вимог може зрештою призвести навіть до призупинення діяльності та ліквідації організації. 🇬🇪 Паралель із Грузією напрошується. Щоправда, румунський законопроєкт наразі не створює категорії «іноземного агента» і не прирівнює отримання іноземних коштів до діяльності в інтересах іншої держави. Але грузинський досвід важливий як попередження. Там усе також починалося з аргументу про необхідність більшої «прозорості» фінансування громадянського суспільства. Найбільш вартим уваги є те, як поведеться иейнстрімна PSD. Вона уже допомогла провести закон через Сенат, а лідер партії Сорін Гріндяну підтримав сам принцип більшої прозорості фінансування НУО. Якщо соціал-демократи забезпечать голоси й у Палаті депутатів, це означатиме, що інструмент, запропонований радикальною правицею, починає отримувати підтримку політичного мейнстриму. Варто також сфокусуватися на тому, чи не почне риторика навколо закону зміщуватися від «прозорості» до боротьби з «іноземним впливом», як це було у Грузії

🇲🇩🇷🇺 Росія готується відкрити 17 виборчих дільниць у Придністров’ї Де-факто лідер Придністров’я Вадим Красносельський заявив, що на виборах до Державної думи РФ 18–20 вересня у регіоні планують відкрити 17 виборчих дільниць. За його словами, місцеві структури вже готують приміщення. Красносельський також стверджує, що у Придністров’ї проживають близько 220 тисяч громадян Росії. Треба визнати - це навряд чи перебільшення. Масштаб російської паспортизації регіону справді значний: за даними молдовського реєстру населення, майже 360 тисяч мешканців регіону мають громадянство Молдови, причому подвійне або множинне громадянство є поширеним. 🇲🇩 Кишинів уже заперечив проти російських планів. Бюро політики реінтеграції заявило, що відкриття іноземних виборчих дільниць на території Молдови без згоди її конституційної влади є незаконним і суперечить суверенітету та територіальній цілісності держави. Молдовська сторона також наголошує, що на непідконтрольній території неможливо забезпечити незалежне спостереження за голосуванням через обмеження свободи слова та діяльності медіа. Нагадаємо, т. зв. президентські вибори у невизнаному Придністров’ї теж відбудуться невдовзі. Вони призначені на 13 грудня 2026 року. ЦВК де-факто адміністрації вже офіційно веде підготовку; 18 серпня вона окремо розглядала організацію кампанії.