Центральноєвропейський ф'южн

🏔 Карпатська вісімка — з чим країни регіону приїхали в Україну? В українських Карпатах відбувся перший саміт «Карпатської вісімки» (C8) — нового формату, що об’єднує Україну, Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину, Чехію, Австрію та Сербію. У фокусі — безпека, енергетика, логістика, транскордонна співпраця та розвиток Карпатського макрорегіону. 🇷🇴 Румунія До України приїхав президент Нікушор Дан, який назвав розвиток Карпатського регіону важливим для Румунії як економічно, так і в контексті румунської меншини в Україні. На території країни розташована найбільша частина Карпатського масиву. Серед пріоритетів Бухареста — дороги та пункти пропуску, енергетичні зв’язки, інвестиції й туризм. Окрему увагу Румунія приділяє безпеці, цивільному захисту та розглядає C8 як додатковий інструмент підтримки євроінтеграції країн-кандидатів. 🇵🇱 Польща Прем’єр Дональд Туск провів окрему зустріч із Володимиром Зеленським. Говорили про двосторонні відносини, розвиток Карпатської ініціативи та єдність держав регіону. Головна польська новина стосувалася безпеки — Польща приєдналася до європейської Антибалістичної коаліції. Формат участі узгодили під час переговорів із Зеленським, а Україна готова ділитися технологіями та досвідом протидії балістичним ракетам. Туск також висловив сподівання, що C8 надасть додаткового імпульсу руху України до ЄС. 🇸🇰 Словаччина Прем’єр Роберт Фіцо через хворобу скасував поїздку, тому словацьку делегацію очолив державний секретар МЗС Матуш Ешток. Для Братислави C8 — можливість посилити економічні та інфраструктурні зв’язки регіону. Серед пріоритетів — розвиток словацьких регіонів, можливості для бізнесу та співпраця у сфері економіки й безпеки. Окремий інтерес — участь у відбудові України, транскордонні проєкти та подальше з’єднання транспортної й енергетичної інфраструктури двох країн. 🇷🇸 Сербія Сербію представляв президент-який-скоро-стане-звичайним-громадянином-Сербії Александар Вучич. Його головний інтерес — економічна, енергетична та інфраструктурна інтеграція регіону. Серед конкретних проєктів він виділив швидкісну залізницю Белград — Будапешт та автомагістраль Тімішоара — Белград. Вучич також говорив із Дональдом Туском про майбутнє Європи та місце Сербії в «європейській родині». Про зустріч із Зеленським сербський президент повідомив небагато. За словами Зеленського, обговорили попередні домовленості досягнуті у Белграді, євроінтеграцію обох держав та російські удари. Нагадаємо, під час попередньої зустрічі в Белграді сторони також говорили про інфраструктуру, енергетику, гуманітарну допомогу та можливу угоду про вільну торгівлю. 🇨🇿 Чехія Прем’єр Андрей Бабіш запрошення на саміт не прийняв. Чехію представляв заступник голови Сенату Іржі Драгош (STAN), який долучився до обговорення регіональної та транскордонної інтеграції. Попри заявлений інтерес Праги до економічної співпраці з Україною, до делегації не увійшов жоден представник уряду, а її участь залишилася радше символічною. Офіційних заяв чи коментарів чеська сторона не зробила. За даними Respekt, це розчарувало українську сторону. «Це ще одна втрачена можливість особисто поговорити про важливі питання безпеки та бізнесу», — цитує видання неназване українське джерело.

🇦🇲 «Непотрібна» російська військова база у Вірменії та суперечка з Азербайджаном 🪖 Тема майбутнього 102-ої російської бази, розташованої у вірменському місті Ґюмрі, раніше цього місяця постала під час зустрічі Пашиняна та Путіна на саміті ШОС і була знову згадана в останніх заявах прем’єр-міністра Вірменії. За словами Нікола Пашиняна, Вірменія ніколи не підіймала питання виведення російської військової бази з території держави. Водночас він зазначив, що військова присутність РФ жодним чином не сприяє безпеці Вірменії, свідченням чому, зокрема, була ескалація з Азербайджаном у вересні 2022 року.  🗣 Зовнішню політику Вірменії сам Пашинян характеризує як збалансовану, тому і його офіційна позиція стосовно російської військової бази є доволі дипломатичною: «якщо Росія захоче її вивести, то нехай виводить, якщо не захоче - нехай не виводить». Натомість лідер опозиційної партії «Сильна Вірменія» і проросійський олігарх Самвел Карапетян заявив, що у разі виведення російського контингенту Вірменія залишиться «без господаря у регіоні». ⛪️ Паралельно, між Вірменією та Азербайджаном відродилася давня суперечка стосовно культурної спадщини Нагірного Карабаху, яка, серед іншого, полягає у запереченні Азербайджаном її вірменського походження. Каталізатором напруги став організований азербайджанською стороною візит до Нагірного Карабаху групи іноземних дипломатів, під час якого вірменські пам’ятки подавали як «кавказько-албанські» (Кавказька Албанія - стародавня християнська держава). 🔸 Пашинян назвав події візиту, влаштованого помічником президента Азербайджану Хікметом Гаджієвим, «неприйнятними та незрозумілими». Однак, за словами прем'єра, завдання довести Азербайджану вірменське походження культурної спадщини Нагірного Карабаху, зокрема монастиря Гандзасар, є нездійсненним, а встановлення миру залишається для Вірменії великою цінністю, до якої слід ставитися дбайливо. 🇦🇿 Натомість одне з провідних азербайджанських медіа APA опублікувало статтю, у якій звинуватило Вірменію у неготовності до миру, а керівництво держави на чолі з Пашиняном - у реваншизмі. Азербайджан наполягає, що оскільки Нагірний Карабах є його суверенною територією, організація будь-яких заходів у регіоні є виключним правом Баку. 🤔 Як підмітив Пашинян, у цій ситуації поступок від Азербайджану не слід очікувати. Водночас менш різкі/компромісні заяви вірменського керівництва внутрішня опозиція трактує як слабкість. Збереження миру є такою ж складною задачею як і його досягнення, а старі камені спотикання неуникно проявили б себе на цьому шляху. Тож, продовжуємо слідкувати, як сторони долатимуть ці виклики у нових геополітичних умовах.

🇸🇰 Словацькі військові рушають на східний фланг НАТО. Фіцо одночасно каже про небажання воювати «через якусь статтю 5» 17 вересня парламент Словаччини схвалив направлення до 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО Eastern Sentry. Вони діятимуть насамперед у Польщі та Румунії, допомагаючи з моніторингом повітряного простору, раннім попередженням та інтегрованою протиповітряною і протиракетною обороною НАТО. Всередині урядової коаліції консенсусу не було. Більшість депутатів SNS утрималася, а її лідер Андрей Данко став єдиним депутатом, який проголосував проти. Натомість Smer і Hlas отримали підтримку опозиційних PS, SaS, KDH та Hnutie Slovensko. Для реалізації конкретного рішення у межах НАТО двом основним урядовим партіям голоси молодшого коаліційного партнера фактично не знадобилися. Того ж дня прем'єр Фіцо заявив, що не хоче, аби Словаччина стала учасницею військового конфлікту «через якусь статтю 5». Водночас він одразу додав: Словаччина є членом НАТО, цінує це членство і зацікавлена у співпраці та виконанні союзницьких зобов'язань. Однак як прем'єр він, за його словами, робитиме все, щоб країну не втягнули у війну. І тут виникає показовий словацький парадокс. З одного боку, уряд Фіцо не просто залишається в НАТО, а направляє словацьких військових для посилення оборони східного флангу, причому парламент підтримує це рішення переважною більшістю. З іншого, сам прем'єр використовує риторику, яка ставить питання про те, як Братислава політично трактуватиме принцип колективної оборони у випадку реальної кризи. Отже, словацька політика щодо НАТО дедалі більше існує у двох паралельних площинах. На рівні практичної оборонної політики бачимо продовження союзницьких зобов'язань, участь в Eastern Sentry і парламентську більшість, яка простягається від Smer і Hlas до ліберальної та консервативної опозиції. На рівні політичної риторики бачимо Данка, який говорить про ескалацію, і Фіцо, який публічно дистанціюється навіть від перспективи війни в контексті статті 5.

🇷🇴 У Румунії новий кандидат у прем’єри — Зігфрід Мурешан Президент Нікушор Дан у четвер призначив Зігфріда Мурешана кандидатом на посаду прем’єр-міністра після понад шести годин консультацій із парламентськими силами. Тепер Мурешану необхідно домовитися з партіями та зібрати парламентську більшість для затвердження нового уряду. 🇪🇺 45-річний політик має значний досвід саме в європейській політиці. Він є віцепрезидентом Європейської народної партії, а депутатом Європарламенту працює з 2014 року. До Брюсселя його кар’єра була тісно пов’язана з Німеччиною: Мурешан здобув магістерський ступінь з економіки та менеджменту в Берлінському університеті імені Гумбольдта, а згодом три роки працював радником голови комітету Бундестагу з європейських справ. Він вільно володіє німецькою, англійською та французькою. 💶 Мурешан став першим румуном, який був головним переговорником Європарламенту щодо річного бюджету ЄС — у 2018 та 2024 роках. Також він був співдоповідачем Європарламенту щодо реалізації європейського Фонду відновлення, з якого фінансується румунський PNRR. 🏛 Призначення Мурешана може поставити крапку у політичній кризі, яка триває в Румунії вже понад чотири місяці. Це вже третя кандидатура на посаду прем’єра, висунута Нікушором Даном за цей період. Водночас головна інтрига лише переходить до парламенту: ультраправа AUR заявляє, що не голосуватиме за уряд, до якого партія не входитиме, а позиція PSD (соціал-демократи) залишається критично важливою для пошуку більшості. Сам Мурешан раніше категорично виключав переговори з AUR. Тож найближчими днями стане зрозуміло, чи зможе його значний досвід домовлятися у Брюсселі допомогти йому зібрати необхідні голоси вже в Бухаресті.

#српска_среда Здраво, шановні читачі! Сьогодні ми розкажемо останні виборчі новини з Сербії! 🗳39 днів до виборів 10 вересня о 17 годині за місцевим часом відбувся перший агітаційний захід блокадників в межах їхньої офіційної виборчої кампанії. Символічно, що місцем перших зборів стало місто Новий Сад, з якого і почалась історія боротьби руху проти влади Александара Вучича. Серед представлених того дня кандидатів були: голова Профспілки судової влади Неманья Джурич, професор медичного факультету Ілья Срданович, професор педагогічного факультету Любіца Опарніца, професор філософського факультету Йово Бакич, академік Радомір Саїчич, політолог з Нового Пазара Адем Маврич та актор Тихомир Станич. Загалом кандидатів 250, скільки й місць у Народній скупщині країни. В той день людям нагадали, що рух почав свою боротьбу через трагедію на залізничному вокзалі 1 листопада 2024 року, коли внаслідок корупції та злочинних дій влади загинули 16 людей. Після двох років боротьби задля досягнення справедливості, студенти можуть нарешті отримати її виборчим шляхом. Попри жертви, на які йшли члени руху, тисячі подоланих кілометрів, безліч перешкод поставлених урядом (шпигунство, арешти, напади), студенти наполегливо продовжують свою боротьбу, бо їхня кінцева мета – це перемогти, щоб перемогла і вся Сербія. Попередньо програма Студентського списку фокусуватиметься на широкій боротьбі з корупцією, включаючи повноцінне розслідування трагедії в Новому Саді; досягнення рівності права та законів для всіх громадян країни, боротьбу з організованою злочинністю; перевірку різних акредитацій та дипломів, виданих за останні 15 років. Від себе зазначимо, що це не весь спектр реформ, які запланували студенти. 12 вересня, після початку збору підписів для реєстрації виборчих списків, Александар Вучич зробив абсолютно очікувану заяву про плани піти у відставку (яку він анонсував ще у червні), але цього разу він дійсно це зробив і вже з 27 вересня він стане “звичайним громадянином країни” – вибори президента тоді мають відбутись десь до 27 грудня включно. Щоправда, це все кумедно наклалось на іншу заяву, яка стосувалась підвищення зарплати та пенсій з 1 грудня, себто після парламентських виборів. А там перемога урядових сил вже не є гарантією, враховуючи довгі черги людей різних віків та муніципалітетів, які прийшли підтримати Студентський список того дня. Частина з них навіть не встигла підписати відповідний документ до закінчення терміну 13-го вересня. Наразі вони посідають 3-тє місце у бюлетені, тоді як решта бюлетеня фактично формується провладними силами (Список Вучича, соціалісти, соціал-демократи та угорці). ✍️ Коментар від редакторів Коротко відзначимо декілька цікавинок на цих виборах.  По-перше, хтось зареєстрував три асоціації громадян з навколо-студентськими назвами, які можуть ввести в оману пересічного виборця. Це відома тактика влади, яку вони застосовували на місцевих виборах цього та минулого року, тому тут нічого нового.  По-друге, цього року очікується посилений нагляд та контроль з боку ОБСЄ та Європарламенту під час проведення виборів. Для розуміння, останній раз Європарламент створював подібну довгострокову місію у 2014 для спостереження за виборами в Україні. По-третє, до широкого списку партій та громадських рухів, які не висуватимуться на виборах задля підтримки студентів, додалися “Екологічне повстання” та “Нове обличчя Сербії”, які тим самим розвалили коаліцію “Народна Сербія” через 5 днів після її заснування. Це дуже сильно перебило плани голові НПС Мирославу Алексічу, який претендував на свій проєвропейський опозиційний блок в минулому, але це насправді дуже хороша новина, бо зменшується фрагментація опозиційних голосів, які тепер йтимуть на підтримку студентської коаліції. Подібні настрої наразі присутні й у проєвропейській партії СРЦЕ Здравко Поноша, де члени комітету в Ужице добровільно пішли у відставку, закликаючи інших колег так само припинити участь на виборах заради студентів. Тримаємо кулачки за студентів та дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф'южені!

Цього тижня #щотамусусідів виходить у колаборації з Resurgam! Ми об’єднали наш дайджест #щотамусусідів із #Teзо_box_cусіди від Resurgam, щоб разом подивитися, чим жили країни Центральної та Східної Європи. 🇭🇺 Угорщина 14 вересня Мадяр підтвердив початок конституційного процесу й висловив сподівання, що наприкінці вересня буде створений орган для його координації із залученням опозиції. Це може стати найглибшою інституційною зміною після поразки Фідес. Реформа може торкнутися виборчої системи, ускладнити концентрацію влади та посилити роль коаліційних урядів. Для України це означатиме роботу з ширшим колом угорських політичних сил. 🇸🇰 Словаччина Словаччина виступила проти продовження персональних санкцій ЄС одразу на 12 місяців і вимагає виключити зі списку Алішера Усманова й Михайла Фрідмана. Франція підтримала зняття санкцій з Усманова. Через відсутність одностайності обмеження продовжили лише до 22 вересня. Збереження шестимісячного перегляду залишає Братиславі регулярний важіль для торгу навколо санкцій. 🇨🇿 Чехія Уряд Андрея Бабіша вважає нереалістичною ціль НАТО щодо оборонних витрат у 5% ВВП, а бюджет передбачає обмеженіші ресурси для контррозвідки BIS. Це відбувається на тлі попереджень BIS про активізацію російських диверсій, кібератак та операцій впливу. Такий курс може підвищити вразливість Чехії до гібридних загроз. 🇵🇱 Польща 13 вересня російські реактивні дрони атакували об’єкти на заході України біля польського кордону, зокрема локомотив потяга Київ–Варшава. Польща підняла авіацію, а Дональд Туск скликав екстрену нараду силових структур. Варшава вирішила посилити взаємодію армії, поліції, прикордонників і митниці та адаптувати роботу переходів до ризику нових атак. 🇷🇴 Румунія Переговори щодо нового уряду буксують через суперечності між PNL та PSD, а затягування формування кабінету створює економічні ризики. На цьому тлі ультраправа AUR Джордже Сіміона зростає: опитування INSCOP дає партії 39,7% підтримки. Парламент також повернувся до ідеї скорочення кількості депутатів і сенаторів до 300. 🇲🇩 Молдова Кишинів долучився до нового регіонального формату з Румунією, Болгарією та Україною й працює над просуванням переговорів про вступ до ЄС. Молдова технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів. Безпековий фон лишається напруженим. Росія фактично підтвердила цілеспрямованість удару біля пункту пропуску Старокозаче, а 8 вересня російський дрон спричинив затримку вильоту літака Володимира Зеленського з Кишинева. 🇱🇹 Литва Комітет Сейму підтримав пропозицію прибрати з Конституції заборону на розміщення зброї масового знищення. У Вільнюсі наголосили, що погрози Кремля не повинні визначати оборонні рішення країни. Оборонні видатки у бюджеті-2027 мають перевищити 5% ВВП, а з урахуванням ширших безпекових витрат можуть наближатися до 7%. 🇧🇬 Болгарія Уряд Румена Радєва розгорнув активну зовнішньополітичну кампанію: у Парижі просуває співпрацю з Францією, у Пекіні шукає китайські інвестиції, а у сфері оборони балансує між європейськими та натівськими проєктами. Софія також обговорювала навчання китайських офіцерів у болгарських військових академіях. Водночас Болгарія очікує перший із семи мінних тральщиків від Нідерландів і хоче взяти в лізинг вісім F-16 до 2030 року. Щоб не пропустити наступні дайджести слідкуйте за Центральноєвропейський ф'южн та Resurgam

🇲🇩 Придністровські хроніки: who is Mr. Нягу - людина Sheriff чи кремлівський силовик? У Придністров’ї стартувала кампанія перед так званими президентськими виборами у грудні 2026 року, і серед потенційних наступників Вадима Красносельського дедалі частіше звучить ім’я Віталія Нягу. Офіційно кандидатом він поки не є. Ба більше, у Тирасполі спростували інформацію з Telegram-каналу, який від імені Нягу оголосив про його намір балотуватися, заявивши, що ресурс створений без його відома. Але сама поява його прізвища виглядає невипадковою. Нягу справді має силовий бекграунд. Працював у прокуратурі та судовій системі, у 2016–2021 роках очолював придністровську митницю, а у 2021–2026 роках був «міністром внутрішніх справ». У листопаді 2025 року отримав звання генерал-лейтенанта міліції. У січні 2026-го Красносельський вивів його з МВС і призначив заступником голови «уряду». 🇷🇺 Російський слід у біографії теж є: Нягу закінчив Російську академію державної служби при президенті РФ. Зв’язок із компанією Sheriff, яка по суті, володіє Придністров'ям, також цілком матеріальний. У 2008–2012 роках Нягу чотири роки працював юрисконсультом юридичного відділу компанії Sheriff. Потім був адвокатом, а його стрімка адміністративна кар’єра почалася саме після приходу Красносельського до влади. Тож загалом його біографія краще вписується не в образ «кандидата Кремля проти Sheriff», а в сценарій спадкоємності чинної придністровської системи, або, щонайменше, його кандидатура, прийнятна одночасно для місцевої владно-бізнесової системи, яка прагне уникнути втягування у війну, та для Росії.

🇭🇺 Проти Орбана розпочнуть розслідування? Колишній депутат Національної асамблеї від опозиційної до «Фідес» партії Momentum Андраш Фекете-Дьйор подав скаргу до поліції на Віктора Орбана. Підставою стала нібито підготовка та підбурювання до насильства проти держслужбовців з боку Орбана. Скандал розпочався із нещодавньої заяви експрем'єра Орбана у ефірі телеканалу Hír TV. У ньому лідер «Фідес» порівняв новостворене Національне агенство з питань повернення активів (угорський аналог НАБУ та АРМА) із силовими структурами часів комуністичного режиму в Угорщині. Ба більше, Орбан відкрито заявив, що його партія оприлюднить усю інформацію про співробітників нового відомства:

🗣 «Ми будемо стежити за ними. Ми оприлюднимо ім'я кожної людини, яка там працює: хто вони, хто їхня родина та чим вони займаються», — сказав експрем'єр-міністр. Крім того, він додав, що після повернення до влади зробить так, щоб «ці люди не уникнули відповідальності».

На заяву відреагували президентка Агентства Анна Унгер та прем'єр-міністр Петер Мадяр. Вони заявили, що якщо хтось із співробітників отримуватиме погрози на свою адресу, то вони вживатимуть всіх заходів для їхнього захисту. Крім того, Мадяр додав, що за подібні злочини передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

🇲🇩🇺🇦 Дністер міліє: Молдова й Україна сперечаються про новий режим скиду води Кишинів і Київ поки не змогли погодити новий режим скиду води з Дністровського водосховища. Причина доволі проста й водночас тривожна: води стає критично мало. У першій половині вересня середній приплив до водосховища становив лише близько 22,7 м³/с, тоді як вниз за течією продовжували скидати 60 м³/с. Через це рівень водосховища за неповні два тижні впав приблизно на 45 см. На переговорах українська сторона запропонувала знизити скид приблизно до 22 м³/с, фактично зрівнявши його з поточним припливом. Молдова не погодилася: настільки різке скорочення може створити проблеми для водопостачання, екосистеми Дністра та загального гідрологічного балансу нижче за течією. Україна згодом запропонувала вищий показник, але компромісу поки немає. Переговори продовжаться. Через надзвичайно низький приплив сторони вже кілька разів погоджували поступове зменшення скиду: спочатку до 85 м³/с, потім до 75, а наприкінці серпня - до 60 м³/с. Якщо рівень Дністровського водосховища опуститься нижче 110 метрів, можливості забезпечувати контрольований скид можуть різко погіршитися. Тобто продовжувати скидати значно більше води, ніж надходить до водосховища, нескінченно неможливо. Якщо посуха триватиме, простору для компромісу ставатиме дедалі менше.

🇩🇪🇭🇺 Міністр закордонних справ Німеччини відвідав Угорщину: економіка, розширення ЄС, Лейпциг Вперше за 7 років міністр закордонних справ ФРН здійснив офіційний візит до Угорщини. Очільник МЗС Німеччини Йоган Вадефуль зустрівся зі своєю угорською колегою Анітою Орбан та провів із нею пресконференцію, на якій вони обговорили доволі цікаві питання. 1. Економіка

Вадефуль підкреслив, що Німеччина залишається найбільшим економічним партнером Угорщини, зокрема завдяки заводам німецьких автомобільних гігантів в Угорщині. Вадефуль наголосив, що 2200 німецьких компаній надають робочі місця близько 230 000 угорцям, та додав, що уряд Німеччини хотів би розширити економічну співпрацю із Угорщиною на електроніку та оборонну промисловість.

2. Розширення ЄС

Обговорення торкнулось і теми розширення Європейського Союзу. Орбан підтвердила позицію Угорщини щодо того, що вступ нових країн до ЄС має базуватись на заслугах цих країн та їхньому прогресі у реформах. Окремо Аніта Орбан згадала про необхідність відновлення прав угорської національної меншини на Закарпатті. За її словами, цього тижня між Києвом і Будапештом мають відбутись експертні консультації щодо напрацювання нового законопроєкту. Наступним кроком має стати схвалення законопроєкту Верховною Радою.

3. Лейпциг, Кремль та гібридні загрози

Обговорюючи тему зірваного теракту в Лейпцигу, організованого, за даними німецької поліції, російською розвідкою, Вадефуль наголосив на важливості спільних європейських дій проти саботажів та гібридних атак. Крім того, міністри наголосили на необхідності підвищення енергостійкості Європи та припинення залежності від Росії. Це також вписується в те, що кілька тижнів тому Угорщина на рівні ООН визнала Росію загрозою для себе та Європи.

У підсумку обидві сторони очікують «нової ери» у відносинах. Також міністри анонсували новий угорсько-німецький форум. Вадефуль також зустрінеться із міністром економіки Угорщини Іштваном Капітанєм та директорами німецьких компаній в Угорщині. 🇭🇺❤️🇪🇺 «Угорщина заново відкрила своє європейське серце», — підсумував Вадефуль.

#българска_събота #български_уикенд Фото – Асен Василєв демонструє документ-помилування наркобарона “Петрицького Ескобара” Огняна Атанасова підписаного президенткою Іліяною Йотовою. 11.09.2026 Здравейте, шановні читачі! Цей тиждень відзначився дивовижними викриттями прямо в період розпалу президентської виборчої кампанії, на чому і робитиметься фокус в сьогоднішньому випуску. 💉 Петрицький Ескобар та президентка Йотова 11 вересня голова євроатлантичної партії ПП Асен Василєв виступив перед журналістами з дуже резонансною та підтвердженою документально заявою: у 2022 році Іліяна Йотова секретно помилувала наркобарона Огняна Атанасова (“Петрицький Ескобар”) за 10 років до закінчення його терміну покарання через “проблеми зі здоров’ям”. При чому у 2025 році його знову впіймали разом з 5 кілограмами кокаїну, але потім відпустили під заставу – знову через здоров'я. Пресслужба Йотової намагалась пояснити ситуацію посилаючись на “комісії” та те, що “такі рішення не виносяться виключно нею”, але її опонент та кандидат у президенти від євроатлантистів Андрей Гюров зауважив: відповідальність за рішення та підпис на документі все ж таки належать їй. У коаліції “Так, Болгарія!” тим часом зажадали отримати доступ до документів та чітке публічне обґрунтування рішення звільнити Атанасова. На момент написання публікації такої відповіді не було і цим активно користуються в ширшій коаліції “Демократична Болгарія”, загострюючи питання заявами та публікаціями. Ця ситуація дуже незручно – для прем’єр-міністра Румена Радєва та президентки Іліяни Йотової – накладається на тривалу епопею в межах консервативної партії ГЕРБ.  Нагадаємо, що очільник партії Бойко Борисов закликав партію до об’єднання правих політичних сил перед президентськими виборами, він проти власного кандидата ГЕРБ на виборах та вважає Іліяну Йотову своїм ідеологічним супротивником.  Водночас представники партії не настільки ж однозначні. За припущеннями експертів, у ГЕРБ існують два крила: одне наближене до теперішнього уряду, а інше – до окремо взятих населених пунктів. Ці два табори фактично паралізували виконком ГЕРБ, через що партія безпрецедентно не висуватиме власну пару президентських кандидатів на цьогорічних виборах та не підтримуватиме інших кандидатів, якщо вони офіційно не запросять цього. Для контрасту, “Так, Болгарія!”, “Продовжуємо Зміни” (ПП), “Форум за демократичну дію” та “Демократи за сильну Болгарію” (ДСБ) вже проголосували за підтримку тандему Андрея Гюрова та Георгі Кандєва, а очільник ДСБ Радан Канєв прямо закликав Бойко Борисова також підтримати цих кандидатів. Поки без відповіді. Можливо на тлі ситуації з наркобароном у ГЕРБ відважаться зробити крок до припинення монополії на владу Румена Радєва та “Прогресивної Болгарії”? Час покаже. ✍️ Коментар від редакторів Ще в середині серпня ми писали про вибух на складі та виробництві боєприпасів компанії “ЕМКО” в Болгарії, де уряд Румена Радєва з рукою на серці запевняв, що немає зовнішнього сліду в цьому інциденті. Тепер на дворі вересень, 12-го числа вибухнув вже інший склад та виробництво “ЕМКО”.  Компанія знову каже, що це не внутрішні неполадки чи людський фактор, а цілеспрямована кампанія саботажу болгарського оборонпрому – тільки цього разу вони звертають увагу на виключне небажання влади проводити повноцінне розслідування, чим урядовці фактично заохочують зловмисників повторювати такі акції й надалі. Євроатлантисти в опозиції теж закликають щось зробити, наводячи приклад з інцидентом в Лейпцизькому аеропорті та прямий слід РФ, але адекватної відповіді, мабуть, знову не буде. Єдине хороше зі всього цього, так це виставлення Йотової та Радєва некомпетентними особами, на чому вже намагається капіталізуватись Гюров. “З другим подібним інцидентом за такий короткий час питання не лише ‘що вибухнуло?’, але й ‘хто гарантує, що наша держава захищена?’” – сказав він. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені!

🇵🇱🇺🇦 Сікорський у Києві: переговори про війну, Калінінград і нова військова допомога Україні 11 вересня до Києва прибув міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Візит заздалегідь не анонсували, а про своє прибуття він повідомив коротким «Добрий день з Києва». Поїздка припала на чергові російські атаки на столицю. Сам Сікорський пояснив логіку візиту просто: «Чим більше бомбардують, тим більше треба їхати» 🤝 У Києві Сікорський взяв участь у зустрічі Yalta European Strategy та провів низку переговорів з українською стороною. За його словами, він поспілкувався, зокрема, з людьми, безпосередньо залученими до контактів зі США та Росією щодо можливого завершення війни. Деталей міністр не розкрив, однак заявив, що після київських зустрічей має краще розуміння актуального стану переговорів. 🪖 Значна частина заяв Сікорського стосувалася безпеки. Польський міністр наголосив, що рішення про можливу присутність іноземних військ на українській території має ухвалювати Київ, а не Москва. На погрози Кремля щодо європейського контингенту він відповів: «Це Україна вирішує, кого вона запрошує на свою територію, а не Путін». 🔥 Ще далі Сікорський пішов у питанні Калінінграда. Він звернув увагу, що Росія перекинула значні сили на війну проти України, через що в області зараз «практично немає військ». На його думку, НАТО могло б скористатися цією ситуацією для посилення тиску на Москву. «Я пропоную, щоб ми проводили настільки агресивні навчання на нашому боці, щоб він не був упевнений у тому, що саме ми зробимо. І щоб через це йому довелося перекинути частину сил з України», — заявив Сікорський. При цьому він окремо уточнив, що не закликає НАТО захоплювати Калінінград. 🛡 Візит відбувся на тлі підготовки Варшавою нового пакета військової допомоги Україні на €50 млн. До нього мають увійти, зокрема, засоби протиповітряної оборони. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив підготовку пакета напередодні приїзду Сікорського. Варшава планує передавати Україні передусім техніку, яка виходить з експлуатації або вже не буде потрібна польським Збройним силам. За даними Косіняка-Камиша, від початку повномасштабної війни польська військова допомога Україні сягнула близько 16,5 млрд злотих, або майже €4 млрд, хоча близько 90% цього обсягу припало ще на 2022–2023 роки. 🇵🇱 Окремий інтерес Варшави — не залишитися за межами переговорів щодо завершення війни. У Польщі вже звучало невдоволення тим, що під час попередніх контактів американських переговорників з європейцями до консультацій долучалися представники Франції, Великої Британії та Німеччини, тоді як Польщі за столом не було. Тому зустрічі Сікорського в Києві можна розглядати і як спробу Варшави залишатися безпосередньо включеною в дипломатичний процес та нагадати про власну роль у формуванні європейської політики щодо війни.

🇭🇺 Fidesz після поразки: зміни в угорській правиці й американський слід Суботня зустріч у Кьотче стала першим великим щорічним зібранням Fidesz після квітневої виборчої поразки. За інформацією HVG, яку переказує Index, на закритій частині зустрічі Орбан заявив, що час аналізувати причини поразки завершився. Головне завдання на осінь тепер полягає у наступі на уряд Петера Мадяра та демонстрації його провалів. Від парламентської фракції Fidesz Орбан вимагає значно агресивнішої поведінки і розраховує на великий політичний реванш. Публічно Орбан визнав, що після 16 років при владі він втомився і потребував відпочинку. Водночас він заговорив про перебудову угорської правиці у своєрідну політичну «мозаїку». Оновлена екосистема буде включати громадські організації, медіа, інфлюенсерів, інтелектуальні середовища та окремі консервативні ініціативи. Орбан прямо говорив про ресурси, які Fidesz може надати учасникам цього ширшого «національного опору». Це частково пояснює появу нових ініціатив навколо таких фігур, як Тібор Наврачич (йдеться про Polgári Demokraták («Громадянські демократи»), створену Тібором Наврачичем та Орсолею Ференц після поразки Fidesz громадсько-політичну платформу). Цікавим на цьому тлі є американський контекст. Адміністрація Дональда Трампа готує щонайменше $25 млн для підтримки консервативно орієнтованих організацій громадянського суспільства у Європі, з яких близько $4 млн планується спрямувати на праві медіа. Ще близько $1 млн передбачено для журналістських мереж, які працюватимуть, серед іншого, з темами національного суверенітету, природних прав і релігійної свободи. Для Орбана це шанс, адже роками він будував зв’язки з американськими консервативними структурами через Heritage Foundation, CPAC, Mathias Corvinus Collegium та Danube Institute. Угорські журналістські розслідування показували, як державні ресурси використовувалися для створення мережі контактів із західною, передусім американською, правицею. Тепер ситуація потенційно перевертається. Раніше Угорщина Орбана вкладала ресурси у побудову трансатлантичної консервативної мережі. Після втрати Fidesz державної влади американські ресурси теоретично можуть стати одним із джерел підтримки європейської інфраструктури, частиною якої є й орбанівське середовище. Кьотче-2026 може виявитися символічним стартом нового амбітного проекту правих у Європі.

🇸🇰 Уряд Фіцо проти російської брехні про «кримське золото»: скандал з виставкою у Братиславі МЗС Словаччини виступило з різкою заявою, засудивши виставку «Кримське золото: цивілізована Європа грабує російські скарби», відкриту в Російському центрі науки і культури у Братиславі. Виставка, підготовлена Російським військово-історичним товариством, присвячена колекції з понад 580 археологічних артефактів із кримських музеїв, яка перебувала в Нідерландах на момент російської окупації Криму у 2014 році. Після тривалої судової суперечки у 2023 році Верховний суд Нідерландів остаточно постановив передати колекцію Україні. Російська експозиція представляє окупацію Криму як його «возз'єднання» з Росією, а рішення нідерландських судів фактично як пограбування російської культурної спадщини. У Братиславі цього разу вирішили не промовчати. МЗС Словаччини назвало неприйнятною публічну пропаганду, яка виправдовує захоплення силою території іншої суверенної держави, і нагадало про принципи Статуту ООН та Гельсінського заключного акта. Словаччина не визнає анексії Криму Росією, як і окупації інших українських територій, та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Заяву зробили не словацька опозиція, громадські організації чи президент, а МЗС уряду Роберта Фіцо на чолі з представником Smer Юраєм Бланаром. Сподіваємось на подальше протверезіння?

🇸🇰 Замах на завод дронів біля Пряшева 22 серпня: нові деталі вказують на російську диверсійну операцію Словацькі медіа оприлюднили нові деталі справи про підготовку підпалу підприємства Skyeton поблизу Пряшева, яке виробляє безпілотні системи. Матеріали суду дозволяють значно краще реконструювати механізм підготовки атаки. За даними Denník N та Aktuality.sk, громадянин Латвії, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем, стверджує, що його завербували через Telegram. Конкретну ціль він нібито отримав лише напередодні операції у вигляді GPS-координат. Щонайменше один із його контактів говорив російською. За планом виконавець мав розбити два вікна, залити приміщення горючою сумішшю, підпалити його, а потім зняти пожежу на відео. Окремо була організована евакуація виконавця. Громадянин України на сірому Volkswagen мав забрати його після підпалу і, за матеріалами справи, вивезти через Польщу, ймовірно до Варшави. Важливий момент: Skyeton має українське походження і виробляє безпілотні системи. Компанія сама припустила, що за атакою стоїть Росія. Набір ознак, який бачимо у справі, - Telegram-вербування, російськомовний контакт та вимога зафіксувати результат диверсії на відео - стандартна модель проксі-диверсій, яку європейські спецслужби останніми роками пов'язують із російськими операціями.

🇬🇪 Грузія у новій заяві ЄС та конфлікт всередині «Грузинської мрії» 🇪🇺 8 вересня, заступник постійного представника Європейського Союзу при ООН виступив із заявою на засіданні Ради ООН з прав людини, укотре засудивши репресивну політику чинного грузинського керівництва. У заяві йшлося, що ЄС глибоко стурбований політично вмотивованим використанням системи правосуддя у Грузії та переслідуванням громадських організацій, правозахисників, опозиції та медіа. 🗣 У відповідь, спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі заявив, що політика Брюсселя щодо країни зайшла у «глухий кут», а звинувачення ЄС назвав «заїждженою брехнею». Зі свого боку він звинуватив Європейський Союз у фінансуванні протестів та невдалій спробі повалення уряду. А повідомлення про фальсифікацію виборів Грузинською мрією та придушення мирних протестів, за словами Папуашвілі, вже давно були «спростованими часом та реальністю». 🔎 Згідно з аналізом Social Justice Center (SJC), за останні 2 роки парламент «Грузинської мрії» ухвалив майже 300 законопроєктів, з яких 60% пройшли за прискореною або спрощеною процедурою, і не прийняв жодної ініціативи від опозиції. Нові закони суттєво обмежили діяльність неурядових організацій та медіа, свободу зібрань та слова; послабили захист держслужбовців, водночас посиливши державний контроль над системою освіти та ідеологічний тиск. ▪️ Натомість всередині держави набирає обертів конфронтація між ключовими лідерами партії: Іраклі Гарібашвілі, колись двічі прем’єр-міністр Грузії та один з найближчих соратників Бідзіни Іванішвілі (засновника «Грузинської мрії»), наразі відбуває п’ятирічний термін у в’язниці, звідки жорстко критикує еліту, до якої колись належав. Отримавши звинувачення у легалізації великих незаконних доходів у жовтні 2025, Гарібашвілі пізніше визнав провину в обмін на скорочення терміну і зберігав мовчання аж до цього серпня.  ⚔️ Протягом останніх тижнів Гарібашвілі опублікував 6 листів, у яких заявив, що влада «встромила йому ножа у спину», чинила тиск на його родину та вимагала зізнатися в іншому корупційному злочині, щоб унеможливити його повернення у політику. Гарібашвілі, «злочинець» і «зрадник» за словами своїх колишніх союзників, тепер висуває гострі звинувачення чинному керівництву партії та своєму колишньому патронові Бідзіні Іванішвілі, який не дає жодних коментарів. 🤔 Поки навряд чи можна стверджувати про фатальний розкол у партії, адже «Грузинська мрія» міцно вкорінена у політичній системі і продовжує «перекроювати» під себе законодавство, щоб і надалі залишатися при владі. Однак кейс Гарібашвілі свідчить про неспокій у, на перший погляд, монолітній партії і вкотре нагадує, що лояльність до авторитарного лідера не гарантує безпеки, якщо він відчуває загрозу своєму правлінню.

#македонски_петок Фото – Християн Міцкоський виступає на День незалежності Республіки Македонія. 08.09.2026 Використання прикметника “македонський” та його форм у цьому тексті застосовується згідно з Преспанською угодою (2018, Article 1f та Article 7), щоб позначити приналежність до Північної Македонії. Здраво, шановні читачі! Цей тиждень є важливим для сучасної македонської держави, бо 8 вересня Республіка святкувала свій 35-й День незалежності. В цей день була організована церемонія під будівлею уряду (запис), на якій виступив прем’єр-міністр Християн Міцкоський. Виділяючи важливе зі звернення до нації, прем’єр-міністр вкотре повторив прагнення уряду (та “саме цього покоління”) привести країну до Європейського Союзу, але при цьому не йдучи на компроміси щодо ідентичності, мови та культури. Пан Християн окремо закликав перестати заперечувати право на використання македонської мови в житті та просувати твердження, що коріння македонського народу є наслідком рішення Комінтерну/Югославії Тіто. Не забув він і закликати до національної єдності заради батьківщини та розвитку держави*. *(Ред.) Прем’єр-міністр, попри прохання його колег не робити цього, встиг покритикувати у промові й опозицію. Застосовуючи метафори, він висловився, що “вони” виступають проти лікарень, доріг, підвищення зарплат і пенсій, нових інвестицій тощо; підкупають ЗМІ, щоб ті писали погані речі про владу. Найбільша опозиційна партія СДСМ вже розкритикувала Християна Міцкоського за лицемірство й відкриті погрози прямо в День незалежності. Ну і як вишенька на торті, якщо вірити Міцковському, то святкування 35-ї річниці незалежності країни обійшлось нації в 0 денарів, бо всі витрати були реалізовані соціально відповідальними компаніями. Варто зазначити, що до Дня незалежності відбулося декілька важливих зовнішньополітичних зустрічей та економічних заяв: 1) Прем’єр відзначив збільшення об’ємів експорту та тим самим зменшення дефіциту торгівельного балансу, який “міг би бути ще кращим, якби не зростання імпорту через ціни на нафту та нафтопродукти”; 2) Наразі очікується, що до кінця року ВВП країни зросте від 3.5% до 4%. Це особливо виняткові показники, враховуючи світову енергетичну кризу, економічні проблеми в Європі та російсько-українську війну. Якщо розбивати на сфери, то економічне зростання особливо відчувається у сферах валових інвестицій у другому кварталі на 16.5%, експорту товарів і послуг на 10.4% та будівництва на 21.9%; 3) При цьому країна також переживає період низької річної інфляції, особливо якщо порівнювати з Єврозоною: у серпні цей показник становив 2.6% порівняно з 3.3% у Єврозоні за цей же період; 4) Македонський міністр економіки та праці підписав декілька меморандумів у сфері праці з міністром праці Катару. Пізніше катарський міністр зустрівся зі спікером македонського парламенту Афрімом Гаші для обговорення можливостей розширення двосторонньої співпраці. Повідомляється, що македонці окремо проінформували катарців про хід будівництва Пан’європейського коридору №8 та №10*. *(Ред.) Питання коридорів цього тижня також підіймалось міністром транспорту та віцепрем’єром Александаром Ніколоським та начальником генштабу Північної Македонії Сашко Лафчіським під час їхньої зустрічі з делегацією Об’єднаного командування сил НАТО в Неаполі. Під час розмови македонська сторона відзначила ці коридори своїм геостратегічним пріоритетом. Треба зважати, що Північна Македонія знаходиться у географічно важливому місці – через неї проходять важливі економічні та оборонні інфраструктурні шляхи, від справності яких залежить обороноздатність НАТО в регіоні та економічне піднесення Балкан. Все це наштовхує до думки, що цей рік може видатись одним з найкращих для македонської держави з точки зору економічного розвитку. Буде особливо добре, якщо це покращення відобразиться на збільшенні допомоги Україні та завершенні будівництва залізничної дороги за Коридором №8, що дозволить зв’язати Адріатичне та Чорне море прямим сполученням. Дякуємо, що читаєте нас на Центральноєвропейському Ф’южені та до зустрічі в нових випусках “Македонської П’ятниці”!

🇷🇴 Не поцілував прапор — плати штраф. AUR пропонує нові правила патріотизму в Румунії 🟡 Румунський парламент розглядає законопроєкт, ініційований ультраправою AUR та підтриманий також частиною депутатів PSD і PNL, який суттєво змінює правила відзначення Дня національного прапора 26 червня. Документ уже пройшов Сенат і тепер перебуває на розгляді Палати депутатів. 💋 Найбільш резонансна норма — посадовці, присутні на офіційній церемонії, будуть зобов'язані поцілувати прапор Румунії. За відмову пропонується штраф від 5 000 до 10 000 леїв (приблизно €1–2 тис.). А чиновників, які навмисно уникатимуть самої церемонії, пропонують навіть притягувати до відповідальності за зловживання службовим становищем. 📺 Законопроєкт стосується і медіа: державні та приватні телеканали й радіостанції повинні будуть присвятити Дню прапора щонайменше 30 хвилин ефіру. За порушення передбачений штраф до 20 000 леїв. 🏫 Підняття прапора хочуть зробити обов'язковим у всіх навчальних закладах, а кожне місто має визначити власну «Площу Триколора» з 30-метровим флагштоком. Законопроєкт навіть визначає текст молитви, яку священники мають виголошувати під час церемонії. ⚖️ Водночас уряд Румунії та комісія Палати депутатів з питань освіти вже дали законопроєкту негативні висновки, тоді як юридична комісія його підтримала. Обов'язковий поцілунок триколора поки що залишається лише законодавчою пропозицією.

🇭🇺🇺🇦 Україна та Угорщина створили нову спільну робочу групу для захисту прав нацменшин Уже за два тижні група здійснить перші візити до українських та угорських громад в обох державах. Відвідати планують, зокрема, культурні та релігійні установи. Як ми писали раніше, Петер Мадяр зайняв позицію щодо прав нацменшин, яка є послідовною до позиції попереднього угорського уряду: надання угорській громаді можливості використовувати угорську мову в культурних, освітніх і загалом муніципальних просторах. Найбільшою відмінністю між старим і новим підходами Будапешта станом на зараз залишається реальна зацікавленість угорської сторони у вирішенні спорів щодо прав закарпатських угорців. Мета — підтримка стабільності політичного рейтингу партії «Тиса». Нагадаємо, що уряд Віктора Орбана натомість використовував угорсько-український трек щодо прав нацменшин виключно як інструмент політичного тиску на офіційний Київ. 🤔 У контексті роботи нової групи важливим аспектом залишається двосторонній підхід: аналізуватимуть не лише стан прав угорської громади в Україні, але й життя українців в Угорщині. Україна прагне розблокувати Кластери 2 і 3 Пакету розширення ЄС, тож пошук спільних точок діалогу з Угорщиною залишається одним із найпріоритетніших напрямків зовнішньої політики в Центрально-Східній Європі. Стежте за регіоном разом з Центральноєвропейським Фʼюжном.

🇪🇺🇸🇰 Словаччина продовжує гальмувати санкційне питання: домовитися 9 вересня знову не вдалося Суперечка навколо продовження персональних санкцій ЄС проти Росії не завершилася 9 вересня. Coreper знову не зміг погодити перехід від традиційного шестимісячного продовження санкцій до 12-місячного циклу. Причиною залишається позиція Словаччини. Йдеться про санкційний список, що охоплює понад 3 тисячі російських фізичних та юридичних осіб, а чинний пакет має бути продовжений до 15 вересня 2026 року. Це вже не перша затримка. Після попереднього відкладення рішення 2 вересня словацьке МЗС підтвердило лише, що переговори щодо регулярного перегляду санкцій тривають і мають завершитися до 15 вересня. Водночас Братислава не оприлюднила ані повного переліку своїх вимог, ані конкретних умов, за яких готова підтримати рішення. Словацький суспільний мовник STVR із посиланням на дипломатичні джерела повідомляв, що Словаччина залишилася єдиною державою ЄС, яка заперечує проти переходу до річного циклу, наполягаючи на збереженні нинішнього шестимісячного механізму. За окремими повідомленнями з Брюсселя, Словаччина може домагатися виключення окремих осіб із санкційного списку. Прецедент уже існує. У березні 2026 року міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар визнав, що Братислава намагалася домогтися виключення із санкційного списку російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Їхні прізвища також фігурували у повідомленнях про попередні словацькі та угорські спроби домогтися перегляду персональних санкцій. Нагадаємо, Михайло Фрідман народився 1964 року у Львові, виріс там, а згодом став одним із засновників російської «Альфа-Груп». До повномасштабної війни його бізнесова присутність в Україні була дуже великою. Через різні структури групи він мав інтереси в Альфа-Банку Україна (нині Sensе банк), Kyivstar та IDS Ukraine, а мав вплив на виробників «Моршинської» і «Миргородської». Алішер Усманов - російський мільярдер, засновник і найбільший акціонер USM, з великими інтересами в металургії, видобувній промисловості, телекомі та технологіях. ЄС характеризує його як провідного російського бізнесмена, активи якого працюють у ключових секторах російської економіки та забезпечують значні доходи російській державі.